Golosnovinua.com

Позначка: відновлення

  • Мільярд із мінного поля: розміновані землі відновлюють аграрний потенціал та бюджет України

    Мільярд із мінного поля: розміновані землі відновлюють аграрний потенціал та бюджет України

    За підрахунками Міністерства економіки, сільськогосподарські угіддя, які були очищені від вибухонебезпечних предметів та повернуті до повноцінного обробітку, згенерували українським фермерам майже 1 мільярд гривень доходу за рік. Крім того, завдяки відновленню роботи на цих територіях у 2025 році до місцевих бюджетів надійшло близько 120 мільйонів гривень у вигляді земельного податку.

    В уряді наголошують, що наведені фінансові показники стосуються виключно тих полів, які пройшли офіційну процедуру гуманітарного розмінування та отримали відповідний сертифікат, що гарантує повну безпеку ділянки після ретельної перевірки саперами. Задля продовження програми очищення територій та підтримки аграрного сектору у 2027 році держава планує виділити на гуманітарне розмінування близько 2 мільярдів гривень.

  • У Вишневому зросла кількість жертв удару: пошкоджено майже 300 будинків

    У Вишневому зросла кількість жертв удару: пошкоджено майже 300 будинків

    Кількість загиблих унаслідок російського удару по Вишневому Київської області продовжує зростати. У лікарні помер чоловік, який отримав тяжкі поранення під час атаки, через що число жертв збільшилося до дев’яти. Тим часом у місті тривають масштабні аварійно-відновлювальні роботи, комісії завершили попереднє обстеження пошкодженого житла, а влада вже оцінює обсяги майбутнього відновлення. За попередніми даними, внаслідок російського обстрілу пошкоджено майже три сотні житлових будинків, десятки людей залишилися без даху над головою, а сотні мешканців потребують допомоги.

    Про це повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Михайло Калашник у своєму Telegram-каналі.

    За словами очільника області, протягом усього дня у Вишневому працювали представники Київської обласної військової адміністрації, місцевої влади, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції, комунальних служб, енергетики, газовики та інші спеціалісти, які продовжують ліквідовувати наслідки одного з наймасштабніших російських ударів по Київщині за останній час.

    Під час проведення аварійно-відновлювальних робіт влада отримала ще одну трагічну звістку. Один із постраждалих, який перебував у лікарні у вкрай тяжкому стані, помер від отриманих поранень.

    «На жаль, маємо ще одну трагічну новину. У лікарні помер чоловік, який отримав тяжкі поранення внаслідок російського удару. Таким чином кількість загиблих зросла до дев’ятої. Щирі співчуття рідним та близьким кожного, чиє життя забрала Росія», — повідомив Михайло Калашник.

    Таким чином, станом на вечір офіційно підтверджено загибель дев’яти людей. Ще 18 постраждалих продовжують перебувати у медичних закладах. Медики надають їм необхідну допомогу, а частина пацієнтів досі залишається під постійним наглядом лікарів через тяжкість отриманих травм.

    Паралельно триває масштабна оцінка руйнувань, яких зазнало місто. Спеціально створені комісії вже завершили попереднє обстеження пошкодженого житлового фонду. За результатами огляду всі будинки розподілили на три категорії залежно від ступеня пошкоджень.

    До першої категорії віднесли 115 житлових будинків, які зазнали незначних ушкоджень. Йдеться переважно про вибиті вікна, пошкодження покрівель, фасадів, дверей та інших конструкцій, які можна відновити без проведення масштабних будівельних робіт. Власники таких осель зможуть отримати державні компенсації та самостійно провести необхідний ремонт.

    До другої категорії потрапили 47 житлових будинків, які отримали значні пошкодження та потребують капітального ремонту. Відновлення цих будівель здійснюватиметься вже за рахунок державного та обласного бюджетів із залученням будівельних організацій.

    Найскладнішою залишається ситуація з третьою категорією. За попередніми підрахунками, 91 житловий будинок повністю зруйнований і не підлягає ремонту. Для таких об’єктів фактично доведеться здійснювати нове будівництво. Влада вже заявила, що фінансування робіт також забезпечуватиметься коштом державного та обласного бюджетів.

    Окрім приватного сектору, значних пошкоджень зазнала й багатоповерхова забудова міста. Заплановано проведення капітального ремонту двох багатоквартирних житлових будинків, а також комплексне відновлення інженерної інфраструктури кварталу, який опинився в епіцентрі вибухової хвилі.

    Загалом, за останніми даними, російський удар пошкодив 253 приватні житлові будинки та ще 27 багатоквартирних будинків. У багатоповерхівках вибуховою хвилею вибито 1692 вікна, що свідчить про надзвичайну силу удару. Крім того, пошкоджень зазнали покрівлі, фасади, балкони, інженерні комунікації та внутрішні приміщення житлових будинків.

    Російська атака також завдала значної шкоди місцевому бізнесу. До органів влади вже надійшло 65 звернень від підприємців, чиє майно було пошкоджене або частково зруйноване внаслідок вибухів. Фахівці продовжують фіксувати збитки, а остаточний масштаб руйнувань стане відомим після завершення всіх обстежень.

    Для ліквідації наслідків удару залучено понад 200 працівників комунальних служб, десятки одиниць спеціальної техніки, рятувальників, поліцейських, енергетиків, газовиків, а також волонтерів і представників благодійних організацій. Вони розбирають завали, вивозять будівельне сміття, закривають вибиті вікна тимчасовими конструкціями, відновлюють електро- та газопостачання, а також допомагають мешканцям евакуювати вцілілі речі.

    Особливу увагу влада приділяє людям, які залишилися без житла. Для них організували пункти тимчасового розміщення. Наразі там проживають 60 осіб. Ще близько 160 мешканців тимчасово оселилися у родичів, друзів або знайомих. У Київській обласній військовій адміністрації запевнили, що за необхідності кількість місць для проживання оперативно збільшать, щоб жодна постраждала родина не залишилася без прихистку.

    Одночасно триває забезпечення людей гуманітарною допомогою. Для постраждалих організовано триразове гаряче харчування. Його забезпечує фудтрак Олега Бібікова, який працює безпосередньо біля місця ліквідації наслідків російської атаки. Також жителі можуть отримати воду, продукти першої необхідності, засоби гігієни та психологічну підтримку.

    Михайло Калашник наголосив, що зараз основним завданням залишається максимально швидке надання допомоги всім постраждалим сім’ям, організація виплат компенсацій, забезпечення людей тимчасовим житлом та якнайшвидше відновлення пошкодженої інфраструктури. За його словами, обласна влада працює над тим, щоб процес відновлення розпочався без затримок одразу після завершення оцінки всіх збитків.

    Водночас спеціалісти продовжують обстежувати постраждалі райони міста. У Київській ОВА наголошують, що кількість пошкоджених об’єктів ще може зрости, адже частину будівель наразі неможливо повністю оглянути через небезпеку обвалів та необхідність проведення додаткових технічних експертиз.

    Нагадаємо, речник Генерального штабу Збройних сил України Дмитро Лиховій повідомив, що після російського удару по Вишневому, завданого 6 липня, на місці сталася вторинна детонація. Водночас він окремо підкреслив, що об’єкт, на якому пролунали повторні вибухи, не перебуває у сфері управління Збройних сил України.

  • Нові правила для ВПО: уряд збільшив строки компенсацій і запустив житлову програму

    Нові правила для ВПО: уряд збільшив строки компенсацій і запустив житлову програму

    Кабінет Міністрів України ухвалив комплекс рішень, спрямованих на розширення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та посилення державних гарантій у сфері забезпечення житлом дітей, які виховуються в сімейних формах опіки. Йдеться про оновлення підходів до компенсацій за розміщення переселенців, а також про запуск і масштабування державного фінансування для дитячих будинків сімейного типу, що мають отримати житло за рахунок бюджету.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, коментуючи новий пакет урядових рішень, ухвалених у межах соціальної політики в умовах повномасштабної війни.

    За словами Свириденко, ключовою зміною стало продовження строку надання компенсацій закладам, які забезпечують тимчасове проживання внутрішньо переміщених осіб, що втратили документи через бойові дії або вимушене переміщення. Відтепер термін таких виплат збільшено з 60 до 90 днів. Уряд пояснює, що це рішення має на меті стабілізувати фінансування установ, які приймають переселенців, а також зменшити адміністративні затримки, що виникали під час обробки документів та підтвердження статусу отримувачів допомоги.

    У Кабміні наголошують, що система розміщення внутрішньо переміщених осіб залишається одним із ключових елементів гуманітарної відповіді держави на наслідки війни. Через постійні обстріли, руйнування житла та переміщення населення навантаження на заклади тимчасового проживання залишається високим, особливо у центральних і західних регіонах України. Саме тому урядові рішення спрямовані на те, щоб зробити фінансування більш передбачуваним і безперервним.

    Окремий блок ухвалених змін стосується підтримки дитячих будинків сімейного типу, які вважаються пріоритетною формою виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Уряд затвердив порядок і умови надання субвенцій із державного бюджету на забезпечення таких родин житлом, що передбачає централізоване фінансування придбання або будівництва житлових об’єктів для сімей, які беруть на виховання велику кількість дітей.

    У державному бюджеті на 2026 рік на ці цілі закладено 833 мільйони гривень. Ці кошти мають бути спрямовані на забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу по всій країні, з акцентом на регіони, де найбільше потреба у соціальному житлі та де зросла кількість сімей, що втратили житло через війну.

    Уряд визначив чіткі пріоритети для розподілу субвенцій. Насамперед підтримку отримають родини, які були змушені евакуюватися через бойові дії, повністю втратили власне житло або повертаються в Україну після тривалого перебування за кордоном. Такий підхід, за словами урядовців, має забезпечити адресність допомоги та спрямування ресурсів саме тим, хто перебуває у найскладніших життєвих обставинах.

    У ширшому контексті соціальної політики в Україні триває адаптація програм підтримки населення до умов тривалої війни. Раніше уряд повідомляв про зміни в механізмах виплат для окремих категорій внутрішньо переміщених осіб, а також про оновлення правил участі в програмах компенсацій за зруйноване або пошкоджене житло. Це включає як прямі грошові виплати, так і цифрові інструменти фіксації втрат.

    Зокрема, в межах програми «єВідновлення» держава розширює можливості для компенсації вартості втраченого житла, включно з об’єктами, що залишилися на тимчасово окупованих територіях. Окремі категорії громадян, зокрема ветерани та особи з інвалідністю внаслідок війни, отримали можливість використовувати житлові ваучери для придбання нового житла через цифрову платформу «Дія». Загальний обсяг фінансування цієї програми сягає мільярдів гривень і дозволяє забезпечити житлом тисячі родин.

    Уряд підкреслює, що поєднання короткострокових компенсаційних механізмів для переселенців із довгостроковими програмами житлового забезпечення є ключовою стратегією соціальної політики в умовах війни. Це дозволяє одночасно реагувати на термінові потреби людей, які втратили житло, і формувати системні рішення для відновлення житлової інфраструктури країни.

    Таким чином, ухвалені рішення є частиною ширшої державної стратегії, спрямованої на підтримку найбільш вразливих категорій населення, стабілізацію системи соціального захисту та поступове відновлення житлових можливостей для українських родин, які постраждали внаслідок війни.

  • Зруйноване житло тепер можна підтвердити дистанційно: уряд змінив правила

    Зруйноване житло тепер можна підтвердити дистанційно: уряд змінив правила

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про суттєве розширення механізмів підтвердження факту зруйнування або пошкодження житла, що стало наслідком російської агресії. Відтепер громадяни зможуть офіційно використовувати акт дистанційного обстеження як підставу для фіксації втрат і подальшого отримання компенсацій. Це рішення покликане прискорити процеси відновлення житлових прав людей у випадках, коли фізичний доступ до зруйнованих об’єктів є неможливим або обмеженим через бойові дії, окупацію чи загрозу безпеці.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, коментуючи новий пакет урядових рішень, спрямованих на вдосконалення системи компенсацій для громадян, які втратили житло внаслідок війни.

    За словами Свириденко, впровадження механізму дистанційного обстеження є важливим кроком у цифровізації процесів фіксації збитків. Такий підхід дозволить використовувати альтернативні джерела доказів, зокрема супутникові знімки, матеріали аерофотозйомки, фото- та відеодокази, а також дані з державних реєстрів і місцевих органів влади. У сукупності це має забезпечити більш оперативне ухвалення рішень щодо компенсацій без необхідності фізичної присутності комісій на місці руйнування.

    В уряді наголошують, що новий інструмент особливо важливий для прифронтових територій та деокупованих районів, де зберігається висока небезпека повторних обстрілів або наявність мінної загрози. У таких умовах традиційні процедури обстеження часто є неможливими або надто тривалими, що затримує доступ громадян до компенсацій і відновлення житла.

    Паралельно уряд ухвалив ще одне важливе рішення, яке стосується внутрішньо переміщених осіб. Термін надання компенсацій закладам, що забезпечують тимчасове проживання ВПО, збільшено з 60 до 90 днів. Це рішення має на меті підвищити стабільність фінансування таких установ, зменшити адміністративне навантаження та уникнути затримок у виплатах, особливо в періоди пікового навантаження на систему розміщення переселенців.

    Окрему увагу уряд приділив питанням цифровізації та прозорості системи компенсацій. Як зазначила Свириденко, у електронному кабінеті Пенсійний фонд України буде розширено функціонал, який дозволить громадянам у режимі реального часу отримувати інформацію про стан своїх заяв. Зокрема, користувачі зможуть бачити, чи призначено компенсацію, які підстави для можливої відмови, як саме розраховано суму виплат і коли саме відбулося нарахування коштів. Уряд розраховує, що це суттєво зменшить кількість звернень до органів влади та підвищить довіру до системи.

    Ще одним напрямом урядових рішень стала підтримка дитячих будинків сімейного типу, які відіграють ключову роль у системі захисту дітей, позбавлених батьківського піклування. Визначено новий порядок і умови надання субвенцій з державного бюджету для забезпечення таких родин житлом. Пріоритет у розподілі ресурсів надаватиметься сім’ям, які були змушені евакуюватися через бойові дії, втратили власне житло або повертаються в Україну після тривалого перебування за кордоном.

    Уряд також повідомив, що у державному бюджеті на 2026 рік передбачено 833 мільйони гривень на реалізацію програми забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу. Ці кошти мають бути спрямовані на придбання або будівництво житла, яке дозволить створити стабільні умови проживання для дітей, що залишилися без батьківського піклування або були переміщені через війну.

    У ширшому контексті політики відновлення та компенсацій уряд нагадує, що раніше було ухвалено рішення про розширення переліку категорій шкоди та втрат, які можуть бути офіційно зафіксовані державними органами. До цього переліку додано ще 14 нових категорій, що дозволяє охопити ширший спектр наслідків російської агресії, включно з різними видами майнових, економічних та соціальних втрат.

    Крім того, Верховна Рада ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, яка має стати одним із ключових елементів майбутнього міжнародного механізму відшкодування збитків. Очікується, що цей інструмент дозволить у перспективі розглядати заяви громадян і держави в межах міжнародного Реєстру збитків та формувати юридичну основу для подальших компенсаційних процесів.

    Таким чином, ухвалені урядом рішення формують більш комплексну систему фіксації руйнувань, цифрового обліку втрат і фінансової підтримки постраждалих, адаптовану до умов тривалої війни та масштабних внутрішніх переміщень населення.

  • Японія надає Україні $40 млн гранту на відновлення інфраструктури, медицини та медіа

    Японія надає Україні $40 млн гранту на відновлення інфраструктури, медицини та медіа

    Україна та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підписали чергову грантову угоду в межах програми екстреного відновлення, яка передбачає фінансування у розмірі близько 40 млн доларів США. Кошти спрямовуються на відновлення критичної інфраструктури, медичної сфери, агросектору та розвиток суспільного мовлення в Україні.

    Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба у своєму Telegram.

    За його словами, нова грантова допомога є частиною вже п’ятої фази масштабної програми екстреного відновлення, яку Україна реалізує спільно з урядом Японії та JICA. Ця програма стала одним із ключових інструментів міжнародної підтримки, спрямованої на швидке відновлення об’єктів життєзабезпечення, що постраждали внаслідок війни.

    Загальний обсяг фінансування в межах нового етапу становить близько 40 млн доларів США, і ці кошти розподіляються між кількома стратегічними напрямами. Понад 15 млн доларів передбачено на відновлення та модернізацію громадської інфраструктури. Йдеться про закупівлю спеціалізованої техніки та обладнання для комунальних підприємств, відновлення та оновлення об’єктів критичної інфраструктури у громадах, а також підтримку морської інфраструктури, яка відіграє важливу роль у логістиці та економіці держави.

    Ще понад 15 млн доларів США буде спрямовано на медичні та оздоровчі послуги. Це включає відновлення медичних закладів, забезпечення лікарень сучасним обладнанням, підтримку реабілітаційних центрів та підвищення доступності медичної допомоги для населення, зокрема в регіонах, які найбільше постраждали від бойових дій.

    Окремий напрям фінансування стосується аграрного сектору, який залишається одним із ключових для економіки України. Частина коштів буде використана для підтримки фермерських господарств, відновлення виробничих потужностей та забезпечення стабільності продовольчого ланцюга в умовах війни та післявоєнного відновлення.

    Також у межах гранту передбачено підтримку розвитку суспільного мовлення. Це включає зміцнення інформаційної інфраструктури, підвищення стійкості медіа та забезпечення доступу громадян до якісного, незалежного контенту, що є важливою складовою інформаційної безпеки держави.

    У Міністерстві розвитку громад та територій наголошують, що співпраця з Японією через механізми JICA вже охоплює широкий спектр сфер відновлення. Серед них — енергетика, транспорт, водопостачання, медицина, освіта, гуманітарне розмінування, управління відходами руйнувань та відновлення комунальної інфраструктури. Загальний обсяг японської підтримки в межах різних програм перевищує 700 млн доларів США.

    Окремо підкреслюється, що Японія вже надала Україні значну практичну допомогу в рамках попередніх етапів співпраці. Зокрема, Державна служба з надзвичайних ситуацій отримала спеціалізовану техніку та обладнання для гуманітарного розмінування, що дозволяє пришвидшити очищення територій від вибухонебезпечних предметів.

    Також JICA передало Україні три потужні автотрансформатори вартістю понад 20 млн доларів США, які були критично важливими для стабілізації енергосистеми в умовах пошкоджень інфраструктури.

    Крім того, раніше Україна отримала грант у розмірі 690 млн доларів США від Японії та Канади в межах механізму ERA країн G7 через програму Світового банку PEACE in Ukraine. Ця підтримка стала частиною ширшої міжнародної фінансової допомоги, спрямованої на забезпечення макроекономічної стабільності держави.

    Таким чином, новий грант JICA продовжує довгострокову стратегію підтримки України, спрямовану не лише на відновлення зруйнованого, але й на модернізацію ключових сфер економіки та зміцнення стійкості держави в умовах триваючої війни.

  • $14 мільярдів за одну катастрофу: у Банковій назвали суму, яку Росія має заплатити за Каховську ГЕС

    $14 мільярдів за одну катастрофу: у Банковій назвали суму, яку Росія має заплатити за Каховську ГЕС

    Україна оцінює збитки від руйнування Каховської ГЕС у 14 мільярдів доларів — саме таку суму, за словами представників влади, має компенсувати Росія. Йдеться не про вартість відновлення, а про загальний масштаб втрат, яких зазнала держава внаслідок підриву дамби у червні 2023 року.

    Про це заявила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра в інтерв’ю “Європейській правді”, посилаючись на оцінки Світового банку та Європейської комісії. Саме ці міжнародні інституції провели комплексний аналіз наслідків катастрофи.

    «Україна заявляє компенсацію на рівні 14 мільярдів доларів — це сума збитків, а не план відбудови», — пояснила Ірина Мудра.

    За її словами, остаточну суму компенсації визначатиме спеціальна міжнародна комісія, яка має бути створена на основі відповідної конвенції. Документ уже підписали 35 держав разом із Європейським Союзом, однак для набуття чинності необхідна ратифікація щонайменше 25 країнами.

    Очікується, що цей процес триватиме близько року. За прогнозами української сторони, комісія може повноцінно запрацювати у середині або другій половині 2027 року.

    Важливо, що ця структура не визначатиме, як саме Україна має витрачати отримані кошти. Її функція — встановити розмір компенсації, яку Росія повинна сплатити за завдану шкоду.

    «Держава самостійно вирішуватиме, на що спрямувати ці гроші — це може бути як відновлення інфраструктури, так і інші потреби», — зазначила Ірина Мудра.

    Руйнування Каховської ГЕС стало однією з найбільших техногенних катастроф в Україні за час повномасштабної війни. Внаслідок підриву дамби було затоплено десятки населених пунктів, знищено житлову інфраструктуру, завдано серйозної шкоди екосистемам півдня країни та сільському господарству.

    Крім безпосередніх руйнувань, катастрофа спричинила довгострокові наслідки — від втрати водних ресурсів до змін у кліматичних і природних умовах регіону. Екологи прогнозують, що на місці колишнього водосховища може сформуватися нова природна екосистема, однак цей процес займе роки.

    Загалом, за оцінками Світового банку, сумарні збитки України від російського вторгнення вже перевищили 650 мільярдів доларів. Руйнування гідроелектростанції стало одним із найбільш дорогих епізодів цієї війни.

    Питання компенсацій залишається одним із ключових у міжнародному порядку денному. Україна наполягає на створенні механізмів, які дозволять стягнути кошти з Росії, зокрема через заморожені активи та міжнародні судові інструменти.

    Експерти зазначають, що реалізація такого механізму стане прецедентом у міжнародному праві. Водночас процес може бути тривалим і складним через юридичні та політичні фактори.

    Озвучена сума у 14 мільярдів доларів є лише першим кроком у довгому процесі притягнення Росії до відповідальності за руйнування Каховської ГЕС. Остаточні рішення залежатимуть від роботи міжнародної спільноти та ефективності створених механізмів компенсації.

  • Підготовка до зими під тиском атак: Канада виділила ще 12,4 млн євро на енергетику України

    Підготовка до зими під тиском атак: Канада виділила ще 12,4 млн євро на енергетику України

    Україна отримала нову фінансову підтримку для відновлення та зміцнення енергетичної системи. Уряд Канади перерахував 12,4 мільйона євро до Фонду підтримки енергетики України, що має допомогти підготувати інфраструктуру до наступного опалювального сезону в умовах триваючих атак з боку РФ.

    Про це повідомили у Міністерстві енергетики України. Отримані кошти планують спрямувати на закупівлю необхідного обладнання, а також на ремонт і відновлення пошкоджених об’єктів енергетичної інфраструктури по всій країні.

    Загалом внесок Канади до Фонду підтримки енергетики вже перевищив 57 мільйонів євро. Ці ресурси використовуються для оперативного реагування на наслідки обстрілів і відновлення роботи енергосистеми.

    Перший віцепрем’єр-міністр України та міністр енергетики Денис Шмигаль наголосив, що така допомога є критично важливою в нинішніх умовах. За його словами, енергетична інфраструктура залишається однією з головних цілей атак, тому міжнародна підтримка дозволяє зберігати її стійкість.

    «Ця допомога є критично важливою для забезпечення стійкості нашої енергосистеми в умовах постійних атак та зміцнення енергетичної безпеки країни напередодні опалювального сезону», — зазначив Денис Шмигаль.

    Фонд підтримки енергетики України функціонує з 2022 року як механізм швидкого відновлення об’єктів після пошкоджень, спричинених бойовими діями. Він дозволяє оперативно закуповувати обладнання та координувати допомогу від міжнародних партнерів.

    Станом на зараз у межах роботи фонду вже закуплено або замовлено обладнання на суму близько 260 мільйонів євро. Очікується, що значна частина цього обладнання надійде в Україну до початку холодного сезону, що є критично важливим для стабільного проходження зими.

    Загальний обсяг внесків міжнародних партнерів до фонду вже сягнув приблизно 663 мільйонів євро. Серед донорів — уряди різних країн, а також міжнародні організації, які підтримують відновлення української енергетики.

    Допомога Канади є частиною ширшої програми підтримки України. Раніше під час міжнародних зустрічей, зокрема в межах Європейської політичної спільноти, обговорювалися питання посилення протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури.

    Зокрема, Канада також оголошувала про виділення додаткових 200 мільйонів доларів у межах програми підтримки, спрямованої на відновлення та розвиток енергетичного сектору.

    Експерти наголошують, що підготовка до опалювального сезону є одним із ключових викликів для України. У попередні роки енергосистема зазнавала масованих атак, що призводило до масштабних відключень електроенергії.

    Саме тому нині основний акцент робиться не лише на ремонті пошкоджених об’єктів, а й на підвищенні їхньої стійкості. Йдеться про модернізацію обладнання, створення резервних потужностей та покращення систем захисту.

    Фінансова підтримка міжнародних партнерів дозволяє прискорити ці процеси та зменшити ризики для населення і економіки в зимовий період. Водночас українська сторона продовжує працювати над диверсифікацією джерел енергії та зміцненням енергетичної незалежності.

    Черговий внесок Канади є важливим елементом міжнародної підтримки України. Він сприятиме не лише відновленню інфраструктури, а й підвищенню загальної стійкості енергосистеми в умовах війни.

  • Дарницьку ТЕЦ відновлюють без бюджету: як Київ готується до зими після ударів РФ

    Дарницьку ТЕЦ відновлюють без бюджету: як Київ готується до зими після ударів РФ

    У Києві тривають роботи з відновлення Дарницької теплоелектроцентралі, яка зазнала серйозних пошкоджень унаслідок російської атаки на початку лютого 2026 року. Водночас у міській владі наголошують: відновлення об’єкта здійснюється не за кошти столичного бюджету, як це раніше припускали окремі медіа, а повністю фінансується приватною компанією-оператором.

    Як повідомили у Київській міській державній адміністрації, всі роботи на станції проводить ТОВ «Євро-Реконструкція», яке є власником та експлуатантом Дарницької ТЕЦ. За словами виконувача обов’язків першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, інформація про нібито бюджетне фінансування або його нестачу не відповідає дійсності.

    У міській адміністрації підкреслюють, що відновлення енергетичного об’єкта відбувається в межах комплексного плану енергостійкості Києва. Цей план передбачає координацію між міською владою, приватними компаніями та державними структурами для забезпечення стабільного проходження опалювального сезону, особливо в умовах триваючої війни.

    Дарницька ТЕЦ є одним із ключових об’єктів енергетичної інфраструктури столиці. Вона забезпечує теплом і електроенергією значну частину лівобережних районів Києва, включно з житловими масивами, соціальними об’єктами та підприємствами. Саме тому її пошкодження внаслідок ракетної атаки 3 лютого стало серйозним викликом для міста.

    Раніше мер Києва Віталій Кличко повідомляв, що станція зазнала критичних ушкоджень, і на її відновлення знадобиться щонайменше два місяці. За попередніми оцінками, йшлося про складні технічні роботи, пов’язані із заміною обладнання, відновленням енергоблоків та модернізацією систем безпеки.

    У КМДА наголошують, що питання критичної інфраструктури залишається чутливим з точки зору безпеки, тому частина інформації про обсяги робіт, технічні рішення та строки виконання не розголошується. Це пов’язано з ризиками повторних атак і необхідністю захисту стратегічних об’єктів.

    Водночас міська влада обіцяє регулярно інформувати громадськість про ключові етапи підготовки до зими. Зокрема, йдеться про запуск відновлених потужностей, модернізацію тепломереж та впровадження додаткових заходів енергонезалежності.

    Паралельно з відновленням Дарницької ТЕЦ у Києві реалізуються й інші проєкти, спрямовані на підвищення стійкості енергосистеми. Серед них — розвиток децентралізованої генерації, встановлення резервних джерел живлення для критичних об’єктів, а також модернізація теплопунктів і котелень.

    Експерти відзначають, що залучення приватного фінансування до відновлення енергетичних об’єктів є важливим кроком у нинішніх умовах. Це дозволяє зменшити навантаження на міський бюджет, який і без того працює в умовах воєнного часу, та водночас забезпечити швидше відновлення критичної інфраструктури.

    Разом із тим, така модель співпраці вимагає чіткої координації між владою та бізнесом. Важливо, щоб інтереси громади були захищені, а тарифи на тепло та електроенергію залишалися соціально прийнятними.

    Окрему увагу фахівці приділяють питанню енергетичної безпеки столиці. Після масованих атак на енергетичну інфраструктуру України у 2022–2025 роках стало очевидно, що традиційна модель централізованого енергопостачання потребує перегляду. Саме тому Київ активно впроваджує підходи, які дозволяють розподілити навантаження та зменшити ризики у разі нових ударів.

    Відновлення Дарницької ТЕЦ у цьому контексті є не лише технічним завданням, а й частиною ширшої стратегії. Йдеться про створення більш гнучкої та стійкої енергосистеми, здатної працювати навіть в умовах надзвичайних ситуацій.

    Попри складні обставини, у міській владі запевняють, що підготовка до опалювального сезону триває за планом. Відновлення ключових об’єктів, включно з Дарницькою ТЕЦ, має завершитися вчасно, щоб забезпечити стабільне теплопостачання для мешканців столиці.

    Таким чином, ситуація навколо Дарницької ТЕЦ демонструє нову модель взаємодії між державою та бізнесом у сфері енергетики. В умовах війни саме така співпраця стає одним із ключових факторів виживання та розвитку міської інфраструктури.

  • Німеччина передасть Україні енергообладнання для 3 млн людей

    Німеччина передасть Україні енергообладнання для 3 млн людей

    Німеччина оголосила про масштабне посилення енергетичної підтримки України: цієї весни країна передасть десятки мобільних когенераційних установок і котелень, які зможуть забезпечити теплом понад 3 мільйони людей під час наступного опалювального сезону. Про це повідомив посол Німеччини в Україні Гайко Томс під час конференції Ukraine Energy Coordination Group.

    За словами дипломата, нове обладнання є частиною довгострокової стратегії підтримки української енергетичної системи, яка зазнала значних пошкоджень через російські ракетні та дронові атаки. Мобільні енергоустановки дозволяють швидко розгортати локальні джерела тепла та електроенергії, що особливо важливо в умовах зруйнованої або перевантаженої інфраструктури.

    Томс наголосив, що головна мета цієї допомоги — підготовка України до зими та підвищення стійкості системи теплопостачання в умовах війни. Він підкреслив, що такі установки можуть працювати автономно, забезпечуючи енергією лікарні, школи, житлові квартали та критичну інфраструктуру навіть у разі масштабних відключень.

    Окремо посол зазначив, що загальний обсяг енергетичної допомоги Німеччини Україні вже сягнув близько 1,2 млрд євро. Із цієї суми 560 млн євро було спрямовано до Фонду підтримки енергетики України, де Німеччина залишається найбільшим донором серед міжнародних партнерів.

    Фонд використовується для термінового відновлення зруйнованих енергетичних об’єктів, закупівлі обладнання, а також фінансування ремонтних робіт на електростанціях, підстанціях і тепломережах. Це дозволяє українській енергосистемі швидше реагувати на наслідки атак і відновлювати роботу критичної інфраструктури.

    Крім цивільної енергетичної підтримки, Берлін продовжує активну допомогу у сфері безпеки. Німеччина планує фінансувати постачання сотень ракет для систем протиповітряної оборони Patriot missile system, які відіграють ключову роль у захисті українського неба від російських ракетних атак. Також у найближчі роки передбачено передання додаткових пускових установок IRIS-T, які вже показали високу ефективність у перехопленні повітряних цілей.

    Окрім цього, Німеччина оголосила про виділення ще 230 млн євро цивільної допомоги Україні. Частина цих коштів буде спрямована безпосередньо на енергетичні потреби — відновлення пошкоджених мереж, модернізацію обладнання та забезпечення стабільного теплопостачання в зимовий період.

    У Берліні визнають, що потреби України залишаються значними, адже російські атаки систематично руйнують об’єкти генерації та розподілу електроенергії. Саме тому, за словами посла, міжнародна підтримка має бути не лише оперативною, а й довгостроковою.

    Водночас Томс закликав інші країни-партнери посилити участь у відновленні української енергосистеми, наголосивши, що стабільне енергопостачання є критично важливим для виживання цивільного населення та функціонування держави в умовах війни.

    Україна, зі свого боку, продовжує готувати енергосистему до нових викликів. Енергетики працюють над встановленням резервних потужностей, модернізацією мереж і впровадженням децентралізованих рішень, які дозволяють швидше реагувати на пошкодження.

    Очікується, що постачання німецького обладнання розпочнеться вже найближчими місяцями і триватиме поетапно до початку опалювального сезону, щоб мінімізувати ризики дефіциту тепла взимку.

  • Уряд різко посилює захист критичної інфраструктури

    Уряд різко посилює захист критичної інфраструктури

    Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою суттєво розширив функціональні повноваження Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України (ДССТ) у сфері захисту критичної інфраструктури. Рішення передбачає зміни до порядку реалізації експериментального проєкту із захисту стратегічно важливих об’єктів, що мають ключове значення для енергетики, транспорту та систем життєзабезпечення держави.

    Як повідомили в Міністерстві оборони України, відтепер ДССТ визначено замовником робіт із будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту, а також інших інженерно-технічних заходів, спрямованих на посилення захисту критичної інфраструктури. Фактично це означає, що служба отримує ширші організаційні та управлінські повноваження у реалізації проєктів, пов’язаних із безпекою ключових об’єктів держави.

    Постанова охоплює кілька стратегічних напрямів. Зокрема, йдеться про паливно-енергетичний сектор, який залишається одним із найбільш вразливих до атак в умовах повномасштабної війни. Також під дію документа потрапляє підсектор залізничного транспорту, що є частиною сектору транспорту і пошти, а також системи життєзабезпечення критичної інфраструктури — об’єкти, від яких безпосередньо залежить стабільне функціонування громад, міст і регіонів.

    Важливою новацією є те, що Державна спеціальна служба транспорту отримала право не лише координувати процеси, а й безпосередньо залучати власні підрозділи до виконання будівельних та ремонтних робіт у регіонах. Таке залучення здійснюватиметься на підставі окремих рішень Міністерства оборони України. Це дозволяє оперативніше реагувати на потреби відновлення або посилення захисту об’єктів інфраструктури, особливо в умовах загроз воєнного характеру.

    У Міністерстві оборони наголошують, що ухвалене рішення має на меті підвищити ефективність та швидкість реалізації інженерних проєктів, пов’язаних із безпекою. Йдеться як про нове будівництво захисних споруд, так і про модернізацію вже існуючих об’єктів критичної інфраструктури. Очікується, що централізація функцій замовника у межах ДССТ дозволить зменшити бюрократичні процедури та пришвидшити ухвалення рішень на місцях.

    У відомстві також підкреслюють, що це рішення є частиною більш широкої державної стратегії із формування багаторівневої системи захисту критичної інфраструктури. Вона передбачає залучення спеціалізованих військових та інженерних підрозділів до відновлення, укріплення та оперативного захисту об’єктів, які мають ключове значення для енергетичної безпеки та функціонування транспортної системи України.

    Окремо зазначається, що Державна спеціальна служба транспорту вже виконує практичні завдання у сфері захисту інфраструктури. Зокрема, за дорученням Міністерства оборони підрозділи ДССТ розгортають понад 25 кілометрів антидронових конструкцій на ключових транспортних маршрутах Донецької області. Це є одним із прикладів інженерного посилення безпеки логістичних шляхів у прифронтових регіонах.

    Таким чином, нові повноваження ДССТ формують більш цілісну модель управління проєктами з інженерного захисту критичної інфраструктури, поєднуючи планування, будівництво та безпосереднє виконання робіт у межах однієї структури. Це, за оцінками уряду, має посилити стійкість енергетичних і транспортних систем України в умовах триваючої війни та підвищених безпекових ризиків.