Golosnovinua.com

Позначка: війна РФ проти України

  • Зеленський зробив жорстку заяву про Донбас: Україна не віддасть території заради «перемоги»

    Зеленський зробив жорстку заяву про Донбас: Україна не віддасть території заради «перемоги»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія не зможе отримати перемогу у війні проти України, а Київ не погодиться самостійно залишити території Донбасу. За його словами, російському диктатору Володимиру Путіну необхідно продемонструвати російському суспільству певний результат війни, однак Україна не має наміру віддавати свої території лише для того, щоб Москва могла оголосити це своєю перемогою.

    Про це глава держави заявив в інтерв’ю, оприлюдненому у його Telegram-каналі.

    Зеленський зазначив, що питання Донбасу залишається одним із ключових у можливих домовленостях про завершення війни. За його словами, Путіну потрібно буде «продати» росіянам результат війни, а для цього Кремль прагне отримати контроль над усім Донбасом. Водночас президент наголосив, що Україна не збирається добровільно залишати свої позиції та передавати Росії території.

    «Йому потрібно продавати перемогу. Перемоги в нього в Україні не буде. Йому потрібно захопити Донбас. Ми відходити самі по собі не збираємося», — заявив Зеленський.

    Глава держави пояснив, що навіть потенційне рішення про відхід українських військ із певних територій не гарантувало б припинення російської агресії. На його думку, Москва могла б використати отримані території як проміжний етап для подальшого наступу.

    «Ніхто не буде залишати свою державу, своїх людей і просто виходити. Тому що ніхто не гарантує, що ця людина не піде далі», — наголосив президент, говорячи про Путіна.

    Таким чином, Зеленський фактично дав зрозуміти, що Україна не розглядає односторонній вихід із Донбасу як прийнятний варіант завершення війни. Водночас президент не відкинув необхідність пошуку дипломатичного шляху для припинення бойових дій.

    За його словами, припинення вогню наразі необхідне обом сторонам, оскільки ніхто не може наперед знати, яким саме буде остаточний формат завершення війни. Водночас будь-які домовленості, на думку української сторони, мають забезпечувати реальну безпеку України та не створювати умов для нового російського наступу.

    Окремо Зеленський розповів про майбутні гарантії безпеки для України. Він зазначив, що після завершення війни Київ розраховує отримати потужні гарантії від Сполучених Штатів на випадок повторної агресії Росії. Саме питання гарантій безпеки залишається одним із ключових під час обговорення можливого мирного врегулювання.

    Президент також наголосив на необхідності продовження дипломатичної роботи з міжнародними партнерами. За його словами, Україна готова працювати над припиненням війни, однак не погодиться на домовленості, які створять ризик повторного нападу Росії.

    На цьому тлі залишається актуальним питання відновлення переговорного процесу за участю України, США та Росії. Попередні тристоронні переговори, які відбувалися у лютому цього року, не принесли очікуваного результату. Одним із найбільш складних питань залишається майбутній статус окупованих територій, зокрема Донбасу.

    Водночас останні сигнали від американської сторони можуть свідчити про спроби знову запустити дипломатичний процес. Виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що українська сторона очікує на приїзд до Києва представників президента США Дональда Трампа для обговорення подальших кроків щодо мирних переговорів.

    Окрім цього, у ЗМІ з’являлася інформація про можливі неформальні контакти європейських і російських політиків у Відні. За даними публікацій, у таких зустрічах могли брати участь колишні представники влади Великої Британії, Франції, Німеччини та Росії. Офіційного статусу переговорів ці контакти не мають, однак вони свідчать про активізацію дискусій щодо можливих шляхів завершення війни.

    Для Києва одним із головних викликів залишається необхідність поєднати прагнення до припинення бойових дій із гарантіями того, що Росія не використає паузу для підготовки нового наступу. Саме тому питання територій, гарантій безпеки та механізмів контролю за виконанням майбутніх домовленостей можуть стати визначальними під час будь-яких наступних переговорів.

    Заява Зеленського про Донбас демонструє, що Україна не готова погоджуватися на односторонні територіальні поступки як ціну за припинення війни. Водночас Київ продовжує заявляти про готовність до дипломатії та пошуку формату, який дозволить зупинити бойові дії й забезпечити довгострокову безпеку країни.

  • Відновлення прав Олімпійського комітету Росії суперечить санкціям

    Відновлення прав Олімпійського комітету Росії суперечить санкціям

    Відновлення Міжнародним олімпійським комітетом прав Олімпійського комітету Росії викликає серйозне занепокоєння України, адже таке рішення суперечить міжнародній політиці санкційного тиску на державу-агресора та може стати небезпечним прецедентом для поступового повернення російського спорту на світову арену. В Офісі президента наголошують, що російський спорт давно став складовою державної пропаганди, а значна частина спортсменів та спортивних функціонерів відкрито підтримують війну проти України.

    Про це журналістам повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

    За його словами, рішення МОК щодо відновлення прав Олімпійського комітету Росії викликає особливе занепокоєння саме зараз, коли міжнародна спільнота, навпаки, посилює санкційний тиск на Російську Федерацію через триваючу повномасштабну агресію проти України. На думку української сторони, будь-які кроки, які можуть бути сприйняті як пом’якшення міжнародної ізоляції Росії, створюють небезпечний сигнал і суперечать загальній логіці санкційної політики.

    Владислав Власюк звернув увагу, що багато російських спортсменів, які представляють країну на міжнародних змаганнях, фактично є частиною силових структур Росії. Значна кількість атлетів виступає за спортивні клуби Міністерства оборони РФ, Росгвардії та інших державних силових відомств. Частина спортсменів має офіційні військові звання, а окремі олімпійські чемпіони неодноразово брали участь у заходах, організованих російською владою для підтримки війни проти України.

    За словами уповноваженого президента, серед таких спортсменів є відомі представники російського спорту, які відкрито демонстрували підтримку Кремля та військової агресії. Зокрема, йдеться про Ангеліну Мельникову, Яну Єгорян, Владислава Ларіна, Світлану Дашанімаєву та інших спортсменів, які брали участь у пропагандистських кампаніях, відвідували тимчасово окуповані території України та публічно підтримували політику російського керівництва.

    “Серед них – Ангеліна Мельникова, Яна Єгорян, Владислав Ларін, Світлана Дашанімаєва та ін. Вони брали участь у пропагандистських заходах, відвідували ТОТ України та публічно схвалювали політику Кремля. Саме за такі дії Україна вже запровадила санкції проти них”, — повідомив Владислав Власюк.

    В Офісі президента наголошують, що саме такі факти свідчать про нерозривний зв’язок між російським спортом та державною політикою Кремля. Україна неодноразово заявляла міжнародним партнерам, що спортивні досягнення Росії активно використовуються як елемент зовнішньополітичної пропаганди, а успіхи спортсменів — як інструмент формування позитивного іміджу держави, яка продовжує вести війну проти сусідньої країни.

    Окрему увагу українська сторона приділяє і діяльності російських спортивних чиновників. За словами Власюка, найближчим часом санкційний тиск може поширитися й на керівництво окремих міжнародних та російських спортивних організацій.

    Зокрема, до 21-го пакета санкцій Європейського Союзу можуть включити президента Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ) Аркадія Дворковича. Він уже перебуває під українськими санкціями, а тепер питання про запровадження аналогічних обмежень розглядають і в ЄС.

    Крім Дворковича, у Брюсселі обговорюють можливість внесення до санкційного списку ще кількох високопосадовців російського спортивного керівництва. Серед них — міністр спорту Росії Михайло Дегтярьов, президент Федерації спортивної боротьби Росії Михайло Маміашвілі, а також колишній президент Олімпійського комітету Росії Станіслав Поздняков. Усі вони, за даними української сторони, відкрито підтримували політику Кремля та російську військову агресію.

    Власюк наголосив, що на цьому тлі рішення про відновлення прав Олімпійського комітету Росії виглядає нелогічним і суперечить політиці міжнародної ізоляції держави-агресора.

    “На цьому тлі будь-які кроки до відновлення повноцінної участі російських спортивних структур у міжнародному спортивному русі суперечать логіці санкційного тиску”, — підкреслив він.

    Українська влада вкотре заявила, що міжнародні спортивні організації мають не послаблювати існуючі обмеження, а навпаки — зберігати та посилювати політику ізоляції щодо всіх спортсменів, функціонерів і структур, які прямо чи опосередковано підтримують агресію Росії.

    У Києві наголошують, що російський спорт давно перестав бути виключно сферою змагань і перетворився на один із елементів державної політики Кремля. Через спортивні федерації, міжнародні турніри та участь відомих спортсменів російська влада намагається демонструвати світові видимість нормальності попри повномасштабну війну, санкції та численні воєнні злочини.

    На тлі рішення МОК дедалі більше дискусій точиться і навколо перспектив повернення російських команд до міжнародних турнірів. Зокрема, раніше стало відомо, що Міжнародна федерація футболу (ФІФА) вже розпочала підготовку до офіційного обговорення можливого скасування заборони на участь російських збірних та клубів у міжнародних футбольних змаганнях.

    Поштовхом до таких консультацій, за інформацією ЗМІ, стало саме рішення Міжнародного олімпійського комітету про відновлення прав Олімпійського комітету Росії та відповідне інформування міжнародних спортивних федерацій. Україна ж наполягає, що до завершення війни та припинення російської агресії будь-яке повернення російських спортивних структур до міжнародного спортивного життя є передчасним і суперечить принципам міжнародної солідарності та відповідальності.

  • «Трампа накачували ідеями»: у Москві зробили несподівану заяву про саміт G7

    «Трампа накачували ідеями»: у Москві зробили несподівану заяву про саміт G7

    У Кремлі фактично поставили під сумнів перспективи реалізації домовленостей, досягнутих під час переговорів в Анкориджі, та заявили, що Росія продовжує орієнтуватися не на виконання домовленостей, а на досягнення власних стратегічних цілей. Відповідну заяву зробив помічник російського диктатора Володимира Путіна Юрій Ушаков, коментуючи результати переговорного процесу та міжнародні дискусії навколо війни в Україні.

    Слова представника Кремля пролунали на тлі активних дипломатичних контактів між Сполученими Штатами, Росією та їхніми союзниками, а також після серії заяв західних політиків щодо домовленостей, досягнутих під час зустрічей в Анкориджі.

    Коментуючи переговорний процес, Ушаков заявив, що Москва не розраховує на практичну реалізацію досягнутих домовленостей.

    «Ми не чекаємо на виконання цих домовленостей. Ми чекаємо на перемогу. Ми чекаємо на реалізацію наших власних цілей», – заявив він.

    Фактично ця заява стала одним із найвідвертіших сигналів Кремля щодо його нинішньої позиції у війні проти України. Російська сторона вкотре продемонструвала, що продовжує розглядати військовий сценарій як основний інструмент досягнення своїх політичних цілей, навіть попри дипломатичні контакти із Заходом.

    За словами Ушакова, позиція Росії нібито залишається незмінною від самого початку переговорів. Він наголосив, що всі заяви, зроблені російською стороною в Анкориджі, ґрунтувалися на її «принциповій позиції» і не зазнали змін після завершення переговорного процесу.

    При цьому представник Кремля заявив, що одна зі сторін нібито продовжує дотримуватися досягнутих домовленостей, тоді як інша, за його словами, не змогла виконати свою частину зобов’язань.

    «Наразі одна сторона, як і раніше, дотримується тих домовленостей, які були обговорені в Анкориджі, а інша сторона, судячи з усього, виявилася не зовсім здатною пройти свою частину шляху та виконати домовленості», – заявив Ушаков.

    При цьому він не уточнив, кого саме має на увазі, однак російські державні медіа трактують його слова як натяк на позицію Сполучених Штатів та їхніх союзників.

    Особливу увагу привернула ще одна заява кремлівського чиновника щодо саміту G7. За словами Ушакова, під час зустрічі лідерів країн «Великої сімки» президента США Дональда Трампа нібито переконували переглянути свою політику щодо Росії та України.

    Він стверджує, що американського лідера намагалися «накачати шкідливими ідеями» стосовно українського питання.

    Таким чином Кремль фактично намагається пояснити зміни в риториці Вашингтона після переговорів в Анкориджі та останніх міжнародних консультацій.

    Тема домовленостей в Анкориджі залишається однією з найбільш обговорюваних у міжнародній політиці останніх тижнів. Раніше президент Франції Еммануель Макрон заявляв, що під час переговорів на Алясці Дональд Трамп нібито був готовий погодитися на надзвичайно суперечливі компроміси щодо України. Ці слова викликали широкий резонанс як у Європі, так і в США.

    Водночас офіційний Вашингтон неодноразово наголошував, що будь-які рішення щодо завершення війни повинні враховувати позицію України та не можуть ухвалюватися без участі Києва.

    Президент України Володимир Зеленський останніми днями також повідомляв про нові контакти з Дональдом Трампом та зазначав, що переговорний процес триває. Українська сторона при цьому послідовно заявляє, що не погодиться на жодні рішення, які передбачають втрату територій чи обмеження суверенітету держави.

    На цьому тлі слова Юрія Ушакова багато експертів розцінюють як чергове підтвердження того, що Кремль не демонструє готовності до компромісів. Навпаки, офіційна Москва продовжує наголошувати на досягненні власних цілей у війні та розглядає переговори насамперед як інструмент політичного впливу.

    Аналітики звертають увагу, що заява про те, що Росія «чекає не виконання домовленостей, а перемоги», може свідчити про прагнення Кремля показати внутрішній аудиторії відсутність поступок Заходу та готовність продовжувати конфронтацію.

    Водночас міжнародні спостерігачі зазначають, що подібна риторика ускладнює перспективи будь-якого мирного врегулювання та може стати додатковим аргументом для західних країн на користь подальшої підтримки України.

    Переговори в Анкориджі залишаються предметом численних дискусій і спекуляцій, однак останні заяви Кремля свідчать про те, що Москва не розглядає досягнуті домовленості як кінцеву мету. Натомість російське керівництво продовжує публічно декларувати намір реалізувати власні стратегічні плани, попри міжнародний тиск та дипломатичні зусилля.

  • «Україну хотіли розділити без Києва»: Макрон заявив про секретний план Трампа і Путіна

    «Україну хотіли розділити без Києва»: Макрон заявив про секретний план Трампа і Путіна

    Президент Франції Еммануель Макрон зробив одну з найгучніших заяв щодо закулісних переговорів навколо війни в Україні. За його словами, під час зустрічі президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна в Анкориджі на Алясці у серпні 2025 року фактично обговорювався варіант передачі Росії частини українських територій, включно із землями, які на той момент навіть не перебували під контролем окупаційних військ. Про це французький лідер заявив в інтерв’ю французькому телебаченню.

    За словами Макрона, на той момент Дональд Трамп був переконаний, що Україна не зможе довго протистояти російському вторгненню та неминуче програє війну. Саме тому американський президент прагнув якнайшвидше досягти домовленостей із Кремлем і завершити бойові дії будь-якою ціною. Французький президент наголосив, що тоді розглядалася угода, яка фактично передбачала передачу Росії українських територій в обмін на припинення війни. Причому йшлося не лише про вже окуповані райони, а й про частину земель, які російська армія так і не змогла захопити.

    «Угода вже майже лежала на столі. У ній ішлося про передачу української території, яка навіть ще не була захоплена», – розповів Макрон, описуючи перебіг тих подій.

    Заява французького президента проливає світло на переговори, які відбувалися після саміту в Анкориджі. Раніше про деталі можливих домовленостей між Вашингтоном і Москвою офіційно майже не повідомлялося, однак у дипломатичних колах неодноразово з’являлися припущення, що Кремль намагався отримати міжнародне визнання своїх територіальних претензій щодо України.

    Макрон стверджує, що переломним моментом стало втручання європейських союзників України. Уже в середині серпня 2025 року до Вашингтона була направлена спеціальна делегація європейських лідерів і дипломатів, яка переконувала Білий дім відмовитися від будь-яких сценаріїв, що передбачали поступки Кремлю за рахунок українських територій. Французький президент наголосив, що європейські партнери чітко дали зрозуміти американській стороні: подібна угода є неприйнятною та не може стати основою для миру.

    Водночас Макрон підкреслив, що головним фактором, який змінив позицію Дональда Трампа, стали дії самих українців. Попри численні прогнози про неминучу поразку, Україна продовжила чинити опір, зберегла боєздатність армії та змогла довести своїм союзникам, що здатна протистояти російській агресії у довгостроковій перспективі. За словами президента Франції, саме українська стійкість зруйнувала хибні уявлення про швидкий крах держави.

    Макрон зазначив, що Трамп отримував численні оцінки та прогнози, які переконували його в неминучій поразці України. Однак події на фронті та здатність українського суспільства адаптуватися до викликів війни змусили президента США переглянути свої погляди. Французький лідер заявив, що сьогодні ставлення Трампа до України суттєво відрізняється від того, яке було рік тому.

    «Він побачив, що все, що йому говорили про те, що Україна не переживе зиму і програє, було неправдою. Сьогодні він бачить мужніх, інноваційних людей, яких поважає», – наголосив Макрон.

    Президент Франції також підкреслив, що майбутні переговори щодо завершення війни не можуть відбуватися без участі європейських держав. На його думку, Європейський Союз безпосередньо залучений до процесу через військову, фінансову та політичну підтримку України, а тому має бути представлений за столом переговорів нарівні зі США та Україною. Такої позиції останнім часом дотримуються також лідери Великої Британії та Німеччини. Вони неодноразово наголошували, що питання безпеки України безпосередньо впливає на безпеку всього європейського континенту.

    Зазначимо, що ще у серпні 2025 року після переговорів Трампа і Путіна в Алясці лідери провідних європейських держав виступили зі спільною заявою. Вони наголосили, що рішення щодо територій має ухвалювати виключно Україна, а міжнародно визнані кордони не можуть змінюватися силою. Також європейські партнери підкреслили необхідність надання Україні довгострокових гарантій безпеки та продовження підтримки у війні проти Росії.

    На тлі нових заяв Макрона особливу увагу привертає інформація про те, що тема Анкориджа залишається предметом дискусій навіть через рік після саміту. Європейські політики відкрито визнають, що тодішні домовленості могли кардинально змінити перебіг війни та поставити під загрозу суверенітет України. Саме тому союзники Києва нині наполягають на тому, що будь-які майбутні мирні переговори повинні проходити за участю України та з урахуванням позиції європейських держав.

    Оприлюднені Макроном подробиці стали одним із найрезонансніших політичних викриттів останніх місяців. Якщо наведені факти отримають подальші підтвердження, історія переговорів в Анкориджі може стати одним із ключових епізодів міжнародної дипломатії навколо російсько-української війни та суттєво вплинути на оцінку ролі світових лідерів у пошуках шляхів завершення конфлікту.

  • Путін уникає зустрічі із Зеленським не просто так: висновок ISW

    Путін уникає зустрічі із Зеленським не просто так: висновок ISW

    Росія продовжує демонструвати небажання вести прямі переговори з Україною на найвищому рівні, а послідовні відмови Кремля від зустрічі президента України Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним свідчать про відсутність реальної зацікавленості Москви у припиненні війни. Саме такого висновку дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму новому звіті.

    Експерти вважають, що дії Кремля демонструють незмінність стратегічної мети Росії — домогтися умов, які фактично означатимуть капітуляцію України, а не пошук взаємоприйнятного мирного врегулювання.

    Новий етап дипломатичних зусиль України розгорнувся під час саміту G7, де президент України Volodymyr Zelenskyy провів переговори з президентом США Donald Trump.

    Під час зустрічі сторони обговорили можливість створення нового переговорного формату за участю України, Росії та Сполучених Штатів. Однією з ідей, яку просуває Київ, стало проведення переговорів на території США.

    За словами Зеленського, такий формат може значно ускладнити для Кремля можливість уникати діалогу.

    Український президент повідомив, що ще 14 червня обговорював із Трампом перспективу організації прямої зустрічі на американській території. На переконання Києва, проведення переговорів у США може створити додатковий міжнародний тиск на Москву та зменшити простір для дипломатичних маневрів Кремля.

    Особливу увагу привернула заява Дональда Трампа, який під час саміту наголосив, що Росія повинна укласти угоду з Україною для завершення війни.

    Ця позиція пролунала на тлі активізації міжнародних дипломатичних зусиль щодо пошуку можливих шляхів врегулювання найбільшого збройного конфлікту в Європі з часів Другої світової війни.

    У Києві вважають, що до початку наступної зими існує можливість сформувати новий переговорний майданчик, який дозволить просунутися до політичного врегулювання.

    Втім, головною проблемою залишається позиція Кремля.

    Аналітики ISW нагадують, що нинішня ініціатива не є першою спробою України організувати особисту зустріч між Зеленським і Путіним.

    Зокрема, 4 червня президент України направив відкритий лист російському лідеру із пропозицією розпочати прямі переговори між главами держав.

    Однак Москва фактично проігнорувала цю пропозицію.

    Крім того, раніше українська сторона пропонувала провести переговори на полях міжнародних заходів, зокрема під час саміту G7. Проте і ці ініціативи не отримали позитивної відповіді з боку Кремля.

    В Інституті вивчення війни вважають, що така поведінка не є випадковою.

    На думку аналітиків, систематичні відмови від зустрічей на найвищому рівні свідчать про небажання Росії розглядати компромісні варіанти завершення війни.

    Експерти наголошують, що Кремль продовжує демонструвати прихильність до максималістських цілей, які включають суттєве обмеження суверенітету України та реалізацію політичних вимог Москви.

    У своєму звіті ISW прямо зазначає, що регулярне уникнення переговорів із Зеленським демонструє відсутність готовності Росії припиняти війну на умовах, відмінних від фактичної капітуляції України.

    Водночас українська сторона продовжує наполягати на необхідності прямого діалогу між лідерами держав.

    У Києві переконані, що лише переговори на найвищому рівні можуть створити умови для реального політичного врегулювання та припинення бойових дій.

    На цьому тлі важливу роль може відігравати позиція США.

    Після повернення Дональда Трампа до Білого дому міжнародні партнери уважно стежать за тим, якою буде американська стратегія щодо війни в Україні.

    Останні заяви президента США про необхідність укладення угоди між Києвом і Москвою були позитивно сприйняті європейськими союзниками України.

    Втім, аналітики зазначають, що будь-який переговорний процес матиме шанси на успіх лише за умови готовності обох сторін брати в ньому участь.

    Поки що дії Кремля демонструють протилежне.

    На думку ISW, Росія продовжує використовувати дипломатію переважно як інструмент політичного тиску, не демонструючи реальної готовності до компромісів.

    Саме тому чергові відмови Москви від зустрічі Зеленського та Путіна експерти розглядають як ще одне підтвердження того, що Кремль не відмовився від своїх початкових стратегічних цілей у війні проти України.

    У таких умовах міжнародні посередницькі зусилля, зокрема з боку США та європейських партнерів, залишаються важливими для підтримки дипломатичного каналу комунікації. Однак, як зазначають аналітики, ключовим фактором залишається готовність Росії перейти від ультиматумів до реальних переговорів, чого наразі не спостерігається.

  • Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що регулярні російські удари по українських містах можуть бути зупинені лише за умови посилення міжнародного політичного, економічного та санкційного тиску на Росію. Таку заяву глава держави зробив 31 травня на тлі чергової масованої атаки РФ із застосуванням сотень безпілотників та удару по Дніпру, де внаслідок влучання дрона було повністю знищене відділення «Нової пошти».

    У своєму зверненні президент наголосив, що Росія продовжує системну кампанію повітряного терору проти українських міст і цивільної інфраструктури, а тому міжнародна спільнота має перейти до більш рішучих дій.

    «Всі ці удари треба зупинити. Потрібна лише достатня підтримка нашого захисту і продовження тиску на Росію», — підкреслив Зеленський.

    За словами президента, йдеться не лише про військову допомогу Україні, а й про посилення санкційних механізмів, які повинні завдати відчутного удару по економічних можливостях держави-агресора. Зеленський акцентував увагу на тому, що саме поєднання військової підтримки, міжнародної дипломатії та економічних обмежень здатне створити умови для реальної безпеки.

    «Наші далекобійні санкції, санкції від партнерів, усі форми політичного та економічного тиску на Росію повинні спрацювати, щоб можна було досягти реальної безпеки. Тільки тиск спрацює на мир», — заявив глава держави.

    Заява пролунала після чергової масштабної атаки російських військ. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 31 травня Росія випустила по Україні 229 ударних безпілотників різних типів, серед яких були Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони змогли знешкодити 212 повітряних цілей.

    Повітряна атака здійснювалася одночасно з кількох напрямків території Росії та тимчасово окупованого Криму. До відбиття нападу були залучені авіація, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби, зенітні ракетні війська та сили безпілотних систем. Попри високий відсоток збитих цілей, зафіксовано влучання на кількох об’єктах у різних регіонах країни.

    Одним із найбільш резонансних епізодів стала атака на Дніпро. Вдень 31 травня російський ударний безпілотник влучив у логістичний об’єкт, де виникла масштабна пожежа. Згодом стало відомо, що повністю знищене відділення №1 компанії «Нова пошта». Будівля вигоріла вщент.

    У компанії повідомили, що співробітники не постраждали, а логістичні маршрути вже перебудовані для уникнення затримок доставки. Клієнтам пообіцяли компенсувати повну оголошену вартість знищених відправлень. На місці удару продовжують працювати рятувальники, поліція та аварійні служби.

    Зеленський зазначив, що ліквідація наслідків атаки триває безперервно. За його словами, до гасіння масштабної пожежі було залучено близько 70 рятувальників, 40 працівників поліції та майже 30 одиниць спеціальної техніки.

    Президент наголосив, що подібні удари вкотре демонструють справжню мету Росії — завдавати шкоди цивільній інфраструктурі та створювати атмосферу постійної небезпеки для мирного населення. Саме тому питання посилення української системи протиповітряної оборони залишається одним із ключових у переговорах із міжнародними партнерами.

    Протягом останніх місяців Зеленський неодноразово заявляв про необхідність нарощування захисту українського неба. На тлі зростання кількості дронових атак президент повідомляв, що Україна працює над посиленням ППО для найбільш уразливих регіонів, зокрема Дніпра та Одеси.

    Паралельно українська влада продовжує просувати ідею так званих «далекобійних санкцій» — комплексу обмежувальних заходів, які повинні ускладнити Росії виробництво ракет, безпілотників та іншого озброєння. Йдеться про контроль за поставками мікроелектроніки, обмеження доступу до технологій подвійного призначення, фінансові санкції та посилення контролю за схемами обходу вже чинних обмежень.

    Останніми тижнями російські атаки по українських містах суттєво посилилися. За словами Зеленського, лише за один із попередніх тижнів Росія застосувала проти України понад 3170 безпілотників, більш як 1300 керованих авіабомб та десятки ракет різних типів.

    На цьому тлі Україна також активізувала удари по російській військовій та енергетичній інфраструктурі. Лише за останні дні Генеральний штаб підтвердив ураження Саратовського нафтопереробного заводу, паливних баз, нафтотранспортної інфраструктури та військових об’єктів на території РФ.

    Українське керівництво переконане, що саме поєднання міжнародного тиску, санкцій, військової допомоги та посилення обороноздатності держави може змусити Кремль відмовитися від подальшої ескалації та наблизити завершення війни.

    На думку Зеленського, будь-які спроби пом’якшення тиску або зниження уваги світу до російської агресії лише заохочують Москву продовжувати атаки. Тому, як наголосив президент, підтримка України повинна залишатися системною та довгостроковою, а санкційний тиск — лише посилюватися.

    «Тільки тиск спрацює на мир», — підсумував глава держави.

    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини

     

  • «Білоруські солдати не воюватимуть в Україні»: Лукашенко зробив несподівану заяву, але залишив важливу умову

    «Білоруські солдати не воюватимуть в Україні»: Лукашенко зробив несподівану заяву, але залишив важливу умову

    Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що білоруські військовослужбовці не брали участі у війні проти України та не планують долучатися до бойових дій на боці Росії. Водночас він наголосив, що позиція Мінська може змінитися у випадку прямої загрози безпеці країни або військової атаки на білоруську територію.

    Відповідну заяву Лукашенко зробив під час публічного виступу, коментуючи роль Білорусі у російсько-українській війні. За його словами, білоруська армія не бере участі у бойових діях і не буде залучена до них у майбутньому за нинішніх умов.

    «Білоруські солдати не воювали і не воюватимуть в Україні», – заявив Лукашенко.

    Разом із тим білоруський лідер залишив застереження, яке може свідчити про готовність Мінська до інших сценаріїв розвитку подій. Він підкреслив, що у разі нападу на Білорусь ситуація кардинально зміниться.

    За словами Лукашенка, якщо з будь-якого напрямку буде здійснена військова атака на білоруську територію, тоді конфлікт може отримати зовсім інший характер. При цьому він не уточнив, які саме дії можуть бути вжиті та кого Мінськ розглядає як потенційне джерело такої загрози.

    Заява пролунала на тлі чергових дискусій щодо можливого втягування Білорусі у повномасштабну війну Росії проти України. Від початку вторгнення у лютому 2022 року територія Білорусі активно використовувалася російськими військами як плацдарм для наступу на Київ, а також для запуску ракет, розміщення військової техніки та проведення спільних навчань.

    Попри це офіційний Мінськ постійно наголошує, що білоруські підрозділи безпосередньо не брали участі у бойових діях на українській території.

    Останніми місяцями Білорусь неодноразово робила суперечливі заяви щодо військової готовності. У травні Лукашенко оголосив про проведення так званої «точкової мобілізації» та підготовку резервістів. Також білоруське керівництво повідомляло про переозброєння армії та посилення оборонних спроможностей держави.

    Ці заяви викликали занепокоєння як в Україні, так і серед країн НАТО, однак українські прикордонники та військова розвідка неодноразово зазначали, що наразі ознак формування ударного угруповання на кордоні з Україною не спостерігається.

    За оцінками експертів, прямий вступ Білорусі у війну залишається малоймовірним через низку факторів. Серед них – обмежені можливості білоруської армії, ризик внутрішньої дестабілізації, негативне ставлення значної частини населення до участі у війні та висока ймовірність серйозних політичних наслідків для режиму Лукашенка.

    Водночас аналітики наголошують, що Кремль продовжує зберігати значний вплив на Білорусь як у політичній, так і у військовій сферах. Саме тому ризики подальшого використання білоруської території для підтримки російських операцій залишаються актуальними.

    Окрему увагу викликає розміщення на території Білорусі російської тактичної ядерної зброї, а також повідомлення про можливе базування новітніх російських ракетних систем. Ці фактори посилюють роль країни у військових планах Москви навіть без прямої участі білоруських військових у бойових діях.

    Українські силові структури продовжують уважно стежити за ситуацією на північному напрямку. За даними Державної прикордонної служби та розвідки, наразі безпосередньої загрози повторного наступу з території Білорусі не зафіксовано. Водночас Україна зберігає необхідні сили та засоби для реагування на будь-які зміни обстановки.

    Експерти зазначають, що нинішня заява Лукашенка може бути спрямована як на внутрішню аудиторію, так і на міжнародних партнерів. З одного боку, вона покликана продемонструвати небажання Мінська безпосередньо вступати у війну, а з іншого – залишає простір для маневру у разі зміни безпекової ситуації або посилення тиску з боку Росії.

    Таким чином, офіційна позиція Білорусі залишається незмінною: країна не планує відправляти свої війська на війну проти України. Проте слова Лукашенка про можливу зміну ситуації у випадку атаки на Білорусь свідчать, що Мінськ не виключає різних сценаріїв розвитку подій у майбутньому.

  • “Росія готує новий удар по Європі”: прем’єрка Данії зробила тривожну заяву про майбутню агресію Кремля

    “Росія готує новий удар по Європі”: прем’єрка Данії зробила тривожну заяву про майбутню агресію Кремля

    Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен виступила з жорстким попередженням щодо безпекової ситуації в Європі, заявивши, що Росія не відмовилася від своїх імперських амбіцій і може готувати новий етап агресії вже за межами України. На її думку, країни Європейського Союзу та НАТО повинні серйозно сприймати ризик подальшої ескалації, адже Кремль дедалі активніше демонструє готовність до конфронтації із Заходом.

    В інтерв’ю польському виданню Gazeta Wyborcza глава данського уряду наголосила, що не може передбачити точний сценарій розвитку подій, однак переконана: Європа зіткнеться з новою хвилею російської агресії.

    «На жаль, такий сценарій можливий. Я не можу передбачити, як і де саме загостриться ситуація. Я також не можу передбачити, з чим ми матимемо справу. Але я впевнена, що ми зіткнемося з новою хвилею агресії з боку Росії», – заявила Фредеріксен.

    За словами прем’єрки Данії, повномасштабна війна проти України від самого початку виходила далеко за межі українського питання. Вона переконана, що Кремль прагне не лише контролювати Україну, а й змінити систему безпеки в усій Європі, повернувшись до моделі сфер впливу, в якій Росія намагається диктувати умови сусіднім державам.

    «Ця війна з самого початку була про Росію. Росію, яка мріє про відбудову своєї імперії, яка претендує на право приймати рішення щодо Європи, хоча не має на це права», – наголосила очільниця данського уряду.

    Фредеріксен вкотре підкреслила, що підтримка України залишається найефективнішим способом стримування російської експансії. На її переконання, українські військові сьогодні фактично захищають не лише власну державу, а й безпеку всього європейського континенту.

    «Висновок може бути лише один, і він не змінився з початку цієї війни: ми повинні підтримувати Україну всім, що маємо, будь-якою ціною», – заявила прем’єр-міністерка.

    Особливу увагу вона звернула на гібридні методи впливу, які Росія вже активно використовує проти західних країн. Йдеться про кібератаки, диверсії, інформаційні операції, спроби впливу на вибори, кампанії дезінформації та інші інструменти дестабілізації.

    «З 2022 року ми бачимо, на що здатна Росія, і ми бачимо, як вона стає дедалі агресивнішою. Вона веде гібридну війну на нашій території, і я думаю, що вона готується до нападу», – зазначила Фредеріксен.

    Водночас глава уряду Данії визнала, що багато європейських держав досі не адаптувалися до нової реальності та продовжують діяти так, ніби епоха великих воєн у Європі залишилася в минулому.

    «Ми все ще поводимося так, ніби живемо в мирні часи», – зауважила вона.

    Заява данської прем’єрки прозвучала на тлі низки аналогічних попереджень від західних політиків, військових та розвідок. У квітні міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Берлін має намір зробити німецьку армію найсильнішою в Європі через зростаючу загрозу з боку Росії. Уряд Німеччини вже затвердив масштабне збільшення оборонних витрат та прискорення переозброєння Бундесверу.

    Ще одним тривожним сигналом стала оцінка нідерландської військової розвідки MIVD. У відомстві припустили, що після завершення активної фази війни проти України Росія може відновити свої військові можливості настільки швидко, що вже протягом року буде здатна створити загрозу країнам НАТО.

    Країни Балтії також відкрито заявляють про підготовку до можливих кризових сценаріїв. НАТО останнім часом посилює свою присутність на східному фланзі, збільшує кількість навчань і переглядає систему командування для прискорення перекидання військ до Латвії, Естонії та Литви у разі загострення ситуації.

    Окремо західні експерти звертають увагу на стратегічне значення острова Готланд у Балтійському морі. У Швеції неодноразово заявляли, що Росія теоретично може спробувати здійснити провокацію або локальну операцію для перевірки готовності Альянсу реагувати відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору.

    На цьому тлі Данія продовжує активно підтримувати Україну як у військовій, так і у фінансовій сферах. Копенгаген входить до числа європейських держав, які надали Києву значні пакети військової допомоги, включно з артилерійськими системами, бронетехнікою та фінансуванням виробництва озброєння.

    Заява Метте Фредеріксен вкотре демонструє, що в багатьох європейських столицях дедалі серйозніше оцінюють ризики подальшого загострення безпекової ситуації. На думку західних політиків, результат війни в Україні безпосередньо вплине на майбутню стабільність Європи, а підтримка Києва залишається ключовим фактором стримування Росії та запобігання можливому розширенню конфлікту на інші країни континенту.

  • Суд засудив Таїсію Повалій до 12 років тюрми з конфіскацією майна

    Суд засудив Таїсію Повалій до 12 років тюрми з конфіскацією майна

    Вінницький міський суд заочно визнав винною колишню народну артистку України та екснародну депутатку від забороненої Партії регіонів Таїсію Повалій у колабораційній діяльності та підтримці російської агресії проти України. Суд призначив їй покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, а також заборонив обіймати певні посади строком на 15 років. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    У прокуратурі зазначили, що після подій Революція гідності Повалій залишила Україну та переїхала до Росії, де фактично стала частиною російської інформаційно-пропагандистської машини. За даними слідства, співачка не лише продовжила творчу діяльність у РФ, а й регулярно брала участь у заходах, спрямованих на підтримку війни проти України, публічно виправдовувала дії Кремля та поширювала антиукраїнські наративи через російські державні медіа.

    Правоохоронці наголошують, що після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Повалій систематично з’являлася на концертах і пропагандистських акціях, організованих на підтримку російської армії та так званої «спеціальної військової операції». Також вона брала участь у заходах, присвячених незаконній окупації українських територій, та виступала з заявами, які, за оцінкою слідства, виправдовували агресію РФ і дискредитували Україну.

    У матеріалах справи зазначено, що у 2023 році Повалій отримала російське громадянство та остаточно інтегрувалася в російський публічний простір. Вона продовжувала виступати на державних телеканалах РФ, брала участь у концертах для російських військових та неодноразово висловлювала підтримку політиці Кремля.

    Суд ухвалив конфіскувати все майно співачки на користь держави Україна. Йдеться про нерухомість у Київській області, земельні ділянки, автомобілі, зброю та інші активи. Окремим рішенням державі передано майнові права на дев’ять музичних творів артистки.

    Ще у 2024 році Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення активів Повалій у дохід держави в межах санкційного механізму. У 2025 році майнові права на її пісні були офіційно переоформлені на державу Україна. Це стало одним із перших випадків, коли держава отримала контроль над авторськими правами артиста, засудженого за підтримку агресії РФ.

    У Службі безпеки України повідомили, що ще у лютому 2024 року Повалій оголосили заочну підозру за статтями про колабораційну діяльність, виправдовування та заперечення збройної агресії Росії проти України. За даними СБУ, слідчі зібрали масштабну доказову базу, яка включала відеозаписи виступів, інтерв’ю російським медіа, участь у пропагандистських концертах та інші матеріали.

    Справу Повалій в Україні вважають однією з найрезонансніших серед діячів культури, які після початку російської агресії відкрито підтримали Кремль. До повномасштабної війни артистка тривалий час залишалася відомою фігурою українського шоу-бізнесу, мала звання народної артистки України та політичний досвід у парламенті. Однак після переїзду до Росії та публічної підтримки дій РФ її діяльність стала предметом кримінального переслідування.

    На тлі війни Україна посилила політику щодо публічних осіб, які співпрацюють із державою-агресором або беруть участь у російській пропаганді. Проти низки артистів, політиків та медійників запроваджені санкції, арештовані активи та відкриті кримінальні провадження. У владі наголошують, що такі рішення мають стати сигналом про невідворотність відповідальності за підтримку агресії проти України.

  • Конгресмени США розкритикували послаблення нафтових санкцій проти РФ: “Це лише збагачує Росію”

    Конгресмени США розкритикували послаблення нафтових санкцій проти РФ: “Це лише збагачує Росію”

    Американські конгресмени Джим Гаймс та Річард Блюменталь заявили, що послаблення нафтових санкцій США проти Росії не дало очікуваного ефекту для американської економіки, але водночас дозволило Кремлю заробити додаткові мільярди на експорті енергоносіїв.

    Про це політики заявили під час брифінгу у Києві.

    За словами конгресмена-демократа Джима Гаймса, адміністрація США розраховувала, що тимчасові винятки із санкцій допоможуть стримати зростання цін на пальне у Сполучених Штатах, однак цього не сталося.

    “Це не мало жодного відчутного впливу на ціну нафти. Все, що відбулося, — Росія отримала додаткові прибутки, а Китай зміг збільшити закупівлі російської нафти”, — наголосив Гаймс.

    Він додав, що разом із сенатором Річардом Блюменталем планує звернутися до міністра фінансів США Скотта Бессента після повернення до Вашингтона, аби переконати адміністрацію переглянути політику послаблення санкцій.

    “Ми скажемо прямо: це лише збагачує Росію та дозволяє Китаю накопичувати енергоресурси”, — заявив конгресмен.

    Сенатор Річард Блюменталь також різко розкритикував механізм винятків із санкцій, який Вашингтон запровадив навесні 2026 року. За його словами, Конгрес може ініціювати окремий законопроєкт, який заборонятиме адміністрації надалі пом’якшувати нафтові обмеження щодо Росії.

    Крім того, Блюменталь виступив за введення санкцій проти країн, які продовжують активно купувати російські енергоносії.

    “Я хочу бачити санкції проти покупців російської нафти та газу — насамперед Індії та Китаю”, — підкреслив сенатор.

    Послаблення санкцій проти російської нафти США запровадили після загострення ситуації на Близькому Сході. Наприкінці лютого 2026 року США та Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану, після чого Тегеран перекрив Ормузьку протоку — ключовий маршрут для світового нафтового експорту.

    На цьому тлі ціни на нафту різко зросли. Вартість Brent піднімалася до близько 100 доларів за барель, а ціни на бензин у США перевищили 4,5 долара за галон.

    Саме для стабілізації ринку адміністрація США дозволила частині російської нафти залишатися на світовому ринку, попри санкційний режим. Виняток із санкцій діє 30 днів і вже двічі продовжувався — у квітні та травні.

    Втім, критики такого підходу переконані: економічний ефект для США виявився мінімальним, тоді як Росія отримала можливість наростити нафтовий експорт та збільшити валютні надходження в умовах війни проти України.

    За даними аналітиків, додаткові прибутки від експорту енергоносіїв допомагають Кремлю фінансувати військові витрати та компенсувати частину втрат від міжнародних санкцій.

    Тим часом у США дедалі активніше обговорюють необхідність жорсткішого контролю за обходом санкцій, зокрема через треті країни та “тіньовий флот”, який використовується для транспортування російської нафти.