Golosnovinua.com

Позначка: війна РФ проти України

  • “Слава Україні!”: у Казахстані затримали активіста після плаката проти Путіна під час його візиту до Астани

    “Слава Україні!”: у Казахстані затримали активіста після плаката проти Путіна під час його візиту до Астани

    У Казахстані в день візиту президента РФ Володимира Путіна до Астани затримали опозиційного активіста Марата Жанузакова після публікації фото з різким антипутінським плакатом та українською символікою. Інцидент викликав резонанс у соцмережах і знову привернув увагу до ставлення частини казахстанського суспільства до російської політики та війни проти України.

    Про затримання повідомили донька активіста Айман Жанузакова, а також низка казахстанських опозиційних ресурсів і правозахисних сторінок.

    Перед затриманням Жанузаков опублікував у Facebook фотографію, на якій стоїть із плакатом на тлі прапорів Казахстану та України. На плакаті було написано: “Гей, покидьку! Пішов лісом з Казахстану! Слава Україні!”.

    Сам допис активіст супроводив фразою: “До приїзду одного мудака”.

    Хоча у публікації прямо не згадувалося ім’я російського президента, затримання відбулося саме у день прибуття Володимира Путіна до Казахстану для участі у заходах Вищої Євразійської економічної ради.

    Російського лідера в Астані зустрічав президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. На тлі візиту в місті були посилені заходи безпеки, а місцеві медіа повідомляли про масштабні перекриття доріг та підвищену активність силовиків.

    Після появи фото в соцмережах до Марата Жанузакова прийшли правоохоронці. Активіста доправили на допит, однак пізніше відпустили додому.

    За словами самого Жанузакова, поліція вимагала видалити резонансний пост із Facebook.

    “Дякую всім за підтримку. Поліція попросила мене стерти пост. Я сказав: подумаю”, — написав він після звільнення.

    Станом на вечір 28 травня публікація залишалася доступною на його сторінці.

    Казахстанські опозиційні ресурси зазначають, що це вже не перший протест Марата Жанузакова проти візитів Путіна та політики Кремля.

    Під час попереднього приїзду президента РФ до Казахстану у листопаді 2024 року активіст уже виходив на публічну акцію разом із соратниками. Тоді протестувальники тримали плакат із написом: “Ваша Високоповажність, пішов н#х#й з Казахстану!”.

    Після тієї акції казахстанський суд визнав учасників винними у “дрібному хуліганстві” та призначив штрафи.

    Новий інцидент відбувся на тлі дедалі складнішого балансу, який Казахстан намагається зберігати у відносинах із Росією після початку повномасштабної війни РФ проти України.

    Офіційна Астана формально залишається союзником Москви у межах ОДКБ та Євразійського економічного союзу, однак водночас не визнає окуповані українські території частиною Росії та намагається демонструвати певну дистанцію від російської політики.

    Президент Касим-Жомарт Токаєв раніше неодноразово заявляв про підтримку принципу територіальної цілісності держав і відмовлявся визнавати так звані “ЛНР” та “ДНР”.

    Через це відносини між Москвою та Астаною періодично супроводжуються дипломатичними напруженнями та інформаційними конфліктами.

    У самому Казахстані після 2022 року помітно посилилися антивоєнні настрої серед частини суспільства. У великих містах регулярно проходили акції підтримки України, а в соцмережах неодноразово виникали дискусії щодо ризиків російського впливу на північні регіони Казахстану.

    На цьому тлі будь-які публічні антипутінські виступи під час офіційних візитів російського президента викликають особливу увагу силовиків.

    Крім самого затримання активіста, увагу медіа також привернули безпрецедентні заходи безпеки під час приїзду Путіна до Астани. У соцмережах та ЗМІ з’явилися фото і відео кортежу російського президента, який супроводжували посилені підрозділи охорони, засоби радіоелектронної боротьби та спеціальні мобільні комплекси захисту від дронів.

    Казахстанські та російські медіа повідомляли, що у місті частково перекривали центральні вулиці, а силовики перевіряли окремі райони поблизу урядових маршрутів.

    Окремо користувачі соцмереж звернули увагу на те, що під час візиту Путін знову припустився помилки у вимові імені президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва. Подібні ситуації вже неодноразово траплялися раніше й регулярно стають приводом для обговорень у мережі.

    Попри затримання Жанузакова, офіційної кримінальної справи проти нього наразі не оголошували. Правозахисники водночас зазначають, що подібні дії поліції свідчать про обмеження свободи висловлювань у країні, особливо коли йдеться про теми, пов’язані з Росією та президентом РФ.

    Аналітики вважають, що подібні інциденти демонструють складну внутрішню ситуацію в Казахстані, де влада змушена балансувати між стратегічними відносинами з Кремлем та дедалі помітнішими антиросійськими настроями частини населення.

  • Bloomberg: Путін хоче завершити війну до кінця року — але лише на умовах Кремля

    Bloomberg: Путін хоче завершити війну до кінця року — але лише на умовах Кремля

    Глава Російської Федерації Володимир Путін нібито прагне завершити війну проти України до кінця поточного року, однак лише за умови досягнення результату, який у Москві вважатимуть «переможним». Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на співрозмовників, обізнаних із перебігом внутрішніх обговорень у російському керівництві.

    За даними джерел агентства, Кремль розглядає сценарій завершення бойових дій у 2026 році, але лише за умови виконання ключових політичних і територіальних вимог. Серед них, зокрема, називається встановлення повного контролю Росії над Донбасом, а також закріплення територіальних здобутків на окупованих українських землях.

    Окрім територіального питання, за інформацією Bloomberg, у Москві також розглядають варіант ширшої безпекової угоди з Європою. Така домовленість, за задумом російської сторони, мала б фактично закріпити новий баланс безпеки на континенті та визнати зміну контролю над частиною українських територій.

    Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков спростував інформацію про наявність будь-яких дедлайнів щодо завершення війни. За його словами, жодні офіційні терміни не встановлювалися, а всі обговорення щодо можливого врегулювання залишаються в межах загальних політичних заяв без конкретних часових рамок.

    Джерела також повідомляють, що всередині російської політичної еліти зростає занепокоєння щодо розвитку ситуації на фронті. Частина високопосадовців, за даними співрозмовників агентства, вважає, що війна зайшла у затяжний і фактично глухий кут без очевидного шляху до швидкого завершення.

    Окремі оцінки західних експертів також вказують на можливе виснаження ресурсів Росії. Зокрема, старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії в Міжнародному інституті стратегічних досліджень Найджел Гулд-Девіс зазначає, що для підтримки військових дій Кремлю може знадобитися додаткова мобілізація протягом найближчих 12 місяців.

    За його словами, попри намагання утримати темп бойових дій, Росія стикається з дедалі більшими труднощами у відновленні втрат і забезпеченні армії ресурсами, що може вплинути на подальшу динаміку війни.

    На тлі цих повідомлень у попередні тижні також з’являлися заяви російського керівництва про «готовність до переговорів». Зокрема, 9 травня Володимир Путін заявляв про можливість зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у третій країні, але лише для підписання остаточних домовленостей про завершення війни.

    Водночас Кремль неодноразово підкреслював, що будь-яке врегулювання має враховувати «реальну ситуацію на землі», що в Україні та країнах Заходу розглядається як спроба легітимізувати окупацію частини територій.

    Паралельно російська сторона продовжує військові демонстрації разом із Білоруссю, зокрема навчання із залученням елементів ядерного стримування, що викликає занепокоєння в НАТО та країнах ЄС. Аналітики розглядають такі дії як елемент політичного та військового тиску на Європу.

    Таким чином, за оцінками Bloomberg, позиція Кремля щодо завершення війни залишається жорстко прив’язаною до максималістських вимог, що значно ускладнює будь-які перспективи швидкого мирного врегулювання.

  • Україна відвоювала 400 км² на тлі обмеження Starlink для РФ

    Україна відвоювала 400 км² на тлі обмеження Starlink для РФ

    Україна змогла повернути під свій контроль близько 400 квадратних кілометрів територій у ході контрнаступальних дій на початку цього року на тлі суттєвого тимчасового ослаблення російських військових можливостей, яке, за оцінками американської розвідки, було пов’язане з обмеженням використання супутникового інтернету Starlink. Про це йдеться в аналітичному звіті Агентства військової розвідки США (DIA), підготовленому для Конгресу США, на який посилається Bloomberg.

    У документі зазначається, що ця операція стала першим суттєвим територіальним просуванням України з 2023 року та відбулася на тлі низки технологічних і комунікаційних змін, які вплинули на ефективність російських підрозділів на окремих ділянках фронту. Зокрема, йдеться про втрату доступу до тисяч портативних терміналів Starlink, які російські військові, за даними розвідки, використовували для оперативного зв’язку, координації пересувань та управління ударами безпілотників.

    Американська розвідка вказує, що російські підрозділи активно застосовували супутниковий інтернет, розроблений компанією SpaceX, для забезпечення стабільного зв’язку в умовах, коли традиційні канали комунікації були або зруйновані, або перебували під постійним впливом радіоелектронної боротьби. Використання Starlink дозволяло російським силам швидше передавати дані між підрозділами, координувати дії артилерії та безпілотних систем, а також підтримувати зв’язок у важкодоступних районах.

    За даними DIA, після того як українська сторона вжила заходів для виведення з ладу або блокування частини терміналів, які використовувалися без належної авторизації, російські війська тимчасово зіткнулися зі значними труднощами у координації бойових дій. У звіті підкреслюється, що це призвело до «тимчасового, але суттєвого ослаблення» їхніх оперативних можливостей, особливо на рівні тактичного управління підрозділами.

    Окремо у документі наголошується, що цей фактор збігся з іншими змінами в інформаційно-комунікаційному середовищі російської армії. Зокрема, згадується посилення обмежень щодо використання месенджера Telegram всередині російських військових структур, що додатково ускладнило швидкий обмін інформацією між підрозділами. Аналітики зазначають, що сукупний ефект від цих змін створив короткочасне «вікно вразливості» у системі управління російськими силами.

    У звіті також підкреслюється, що хоча вплив цих факторів був відчутним, він мав тимчасовий характер. За оцінками американської розвідки, станом на березень російська армія загалом зберігала перевагу у більшості ключових бойових функцій, включно з ресурсним забезпеченням, щільністю присутності на окремих ділянках фронту та можливостями ведення наступальних дій.

    Водночас у документі звертається увага на те, що сучасна війна дедалі більше залежить від технологічних рішень, зокрема супутникового зв’язку, дронів та систем швидкої передачі даних. Саме ці елементи, за оцінками американських військових аналітиків, стають критично важливими для оперативної переваги на полі бою, іноді не менше, ніж традиційні види озброєння.

    Окремо зазначається, що паралельно з подіями на фронті українська сторона посилила контроль за використанням терміналів Starlink на своїй території. Йдеться про впровадження системи авторизації обладнання та створення так званого «білого списку», який дозволяє працювати лише перевіреним пристроям. Такі заходи були спрямовані на запобігання несанкціонованому використанню супутникового інтернету в зоні бойових дій.

    Раніше повідомлялося, що Україна та компанія SpaceX домовлялися про посилення контролю над терміналами, а також про блокування незареєстрованих пристроїв, які могли використовуватися у військових цілях. Ці кроки, за даними різних джерел, уже впливали на інтенсивність бойових дій та характер штурмових операцій на окремих напрямках.

    Американська розвідка підсумовує, що досвід цієї операції демонструє зростаючу роль технологічної складової у війні та те, як навіть обмежені зміни в системах зв’язку можуть тимчасово впливати на баланс сил на окремих ділянках фронту.

  • Зеленський: РФ зупиняє свердловини через українські удари

    Зеленський: РФ зупиняє свердловини через українські удари

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські далекобійні удари по російській енергетичній інфраструктурі вже спричинили відчутне скорочення нафтопереробки в Росії та змусили окремі нафтові компанії зупиняти свердловини.

    Про це він повідомив у вечірньому зверненні 18 травня, посилаючись на доповідь української розвідки щодо економічних втрат РФ від українських дій.

    За словами глави держави, лише за останні місяці обсяги російської нафтопереробки скоротилися приблизно на 10%, що є суттєвим ударом по ключовій галузі російської економіки, яка традиційно забезпечує значну частину доходів федерального бюджету.

    Зеленський наголосив, що ситуація для російського нафтового сектору ускладнюється не лише зменшенням переробки, але й необхідністю зупинки свердловин, що має довгострокові наслідки для видобутку.

    “Сьогодні була доповідь розвідки по російських втратах від наших санкцій. Тільки цими місяцями мінус 10 % російської нафтопереробки. Важливо також відзначити, що російські нафтові компанії змушені зупиняти свердловини. Це ще більш суттєво. Природа російського нафтовидобутку така, що їм саме це найбільш неприємно”, — сказав президент.

    За його словами, структура російського нафтовидобутку є вразливою до таких зупинок, оскільки повторний запуск свердловин часто є технічно складним, дорогим або взагалі неможливим без втрати частини видобувного потенціалу.

    Президент також зазначив, що Росія накопичувала фінансові ресурси для ведення війни проти України, однак ці резерви не є безмежними.

    “Путін відклав грошей на війну, але точно не стільки, щоб воювати безкінечно”, — наголосив Зеленський.

    Він підкреслив, що українські удари по російській інфраструктурі разом із міжнародними санкціями поступово виснажують економічні можливості Кремля та змушують Росію шукати дедалі складніші способи підтримки своєї економіки.

    “Кожен наш удар у відповідь, кожен наш спільний із партнерами крок тиску – все це штовхає Росію закінчувати свою війну. Зараз у них вже значна кількість регіонів у стані банкрутства, і Путін веде до банкрутства Росію. І різні схеми, які вони придумують, щоб заробити грошей, їм не допоможуть. Ми бачимо ці російські схеми, ми фіксуємо їх. Ми будемо ламати їх”, — заявив президент.

    У своєму зверненні Зеленський також повідомив, що українська розвідка отримала нові дані щодо масштабів втрат російського паливно-енергетичного комплексу. За його словами, удари України по нафтовій інфраструктурі РФ вже стали системними та спрямовані на зниження здатності Росії фінансувати війну.

    Передісторія свідчить, що з початку року Україна здійснила понад 20 ударів по об’єктах російської нафтопереробної та експортної інфраструктури. Під атаки потрапляли нафтопереробні заводи, трубопроводи та термінали, що, за оцінками української сторони, вже призвело до втрат Росії на рівні понад 7 мільярдів доларів.

    Аналітики відзначають, що подібні удари мають не лише тактичний ефект, але й стратегічне значення, оскільки впливають на здатність Росії стабільно експортувати нафту та отримувати валютні надходження, які є критично важливими для фінансування державного бюджету та військових витрат.

    Водночас у Москві традиційно не коментують заяви України щодо масштабів втрат, однак російські джерела неодноразово повідомляли про перебої в роботі окремих нафтопереробних підприємств після серії атак безпілотників.

    Україна, зі свого боку, продовжує розглядати удари по енергетичній інфраструктурі РФ як частину стратегії послаблення військово-економічного потенціалу Росії у війні проти України.

  • Росія втратила авіамаршрути: міжнародних рейсів стало менше, ніж у СРСР

    Росія втратила авіамаршрути: міжнародних рейсів стало менше, ніж у СРСР

    Росія продовжує втрачати міжнародне авіасполучення на тлі санкцій, міжнародної ізоляції та наслідків повномасштабної війни проти України. Станом на літо 2026 року з російських аеропортів можна вилетіти прямими рейсами лише до 31–32 країн світу, що в кілька разів менше, ніж у період існування Радянського Союзу.

    Про це повідомляє Telegram-канал “Важные истории”.

    За інформацією джерел, у 1980-х роках СРСР мав пряме авіасполучення приблизно з 80–100 країнами світу. Навіть у період “залізної завіси”, коли Радянський Союз перебував у політичній конфронтації із Заходом, міжнародна маршрутна мережа залишалася значно ширшою, ніж сьогоднішня мережа Російської Федерації.

    В АТОР визнають, що частина рейсів у радянські часи формально вважалася внутрішньою через існування союзних республік. Проте навіть після коригування цієї статистики сучасна Росія має значно гірші показники міжнародного авіасполучення, ніж СРСР у період найбільшої геополітичної напруги.

    Експерти пов’язують різке скорочення міжнародних маршрутів насамперед із повномасштабною війною проти України та масштабними санкціями, які Захід запровадив проти російського авіаційного сектору після 2022 року.

    Після початку вторгнення більшість країн Європи, Північної Америки та частина азійських держав закрили свій повітряний простір для російських літаків. Водночас провідні світові авіакомпанії припинили польоти до Росії, а міжнародні лізингодавці вимагали повернення сотень літаків, які використовували російські перевізники.

    Через санкції російська цивільна авіація також втратила доступ до офіційного технічного обслуговування літаків Boeing та Airbus, а також до постачання оригінальних запчастин. У результаті російські авіакомпанії були змушені перейти до так званої “канібалізації” флоту — розбирання частини літаків на деталі для підтримки роботи інших бортів.

    Аналітики зазначають, що це поступово погіршує безпеку польотів та збільшує технічні ризики для російської авіації.

    Наразі прямі рейси з РФ зберігаються переважно до країн, які або не підтримали санкції, або мають із Москвою тісні економічні чи політичні зв’язки. Серед доступних напрямків — Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Грузія, Монголія, Китай, Індія, Індонезія, Таїланд, В’єтнам, Сербія, Туреччина, ОАЕ, Оман, Іран, Афганістан та Північна Корея.

    Також польоти здійснюються до невизнаної Абхазії та частково до Гонконгу й Ізраїлю.

    Втім, навіть у Росії визнають, що реально популярними для туристів залишаються лише близько 15 напрямків. Багато доступних рейсів є економічно невигідними, мають низький попит або пов’язані з політичними та безпековими ризиками.

    Ситуацію ускладнює і те, що частина держав, які формально не приєдналися до санкцій, все одно обережно ставиться до співпраці з російською авіацією через ризик вторинних санкцій США та ЄС.

    Окремою проблемою для Росії стало скорочення рейсів навіть у традиційно дружні країни. Після запровадження санкцій Москва так і не змогла повноцінно відновити авіасполучення із Саудівською Аравією, Кувейтом, Бахрейном, Алжиром, Венесуелою та Кубою.

    На думку експертів, це свідчить не лише про санкційний тиск, а й про загальне падіння привабливості російського ринку для міжнародних перевізників та туристичної галузі.

    Крім того, через закриття європейського повітряного простору російські літаки змушені використовувати довші маршрути для польотів до Азії, що призводить до збільшення витрат на паливо, обслуговування та логістику.

    У результаті авіаквитки для самих росіян значно подорожчали, а частина міжнародних подорожей стала економічно недоступною для багатьох громадян РФ.

    Аналітики наголошують, що авіаційна ізоляція стала одним із найпомітніших символів міжнародного відокремлення Росії після початку війни. Якщо раніше російська влада намагалася демонструвати стабільність і глобальну інтеграцію, то тепер країна дедалі більше втрачає зв’язки зі світовою транспортною системою.

    На цьому тлі російська влада активно просуває ідею розвитку внутрішнього туризму та створення власного авіапрому. Однак експерти сумніваються, що Росія зможе швидко замінити західні літаки та технології, особливо в умовах санкцій і дефіциту сучасних комплектуючих.

    Скорочення міжнародного авіасполучення також стало ще одним показником економічних проблем РФ, про які останнім часом дедалі частіше говорять навіть російські джерела та міжнародні аналітики.

  • США продовжили послаблення санкцій для російської нафти ще на 30 днів

    США продовжили послаблення санкцій для російської нафти ще на 30 днів

    Міністерство фінансів США ухвалило рішення ще на місяць продовжити дію тимчасової ліцензії, яка дозволяє окремим країнам купувати російську нафту, що вже перебуває у морі на танкерах. У Вашингтоні пояснили це необхідністю уникнути нової хвилі нестабільності на світовому енергетичному ринку та запобігти дефіциту поставок нафти для найбільш залежних держав.

    Про це повідомив міністр фінансів США Скотт Бессент у соцмережі X.

    За його словами, нове рішення передбачає продовження дії загальної ліцензії ще на 30 днів. Вона стосується поставок російської нафти, які вже були завантажені на танкери та фактично “застрягли” через санкційні обмеження та геополітичну кризу на Близькому Сході.

    Бессент наголосив, що США ухвалили це рішення для підтримки стабільності глобального нафтового ринку та допомоги країнам, які найбільше залежать від імпорту енергоносіїв.

    “Це продовження забезпечить додаткову гнучкість, і ми будемо співпрацювати з цими країнами для надання конкретних ліцензій за потреби. Ця загальна ліцензія допоможе стабілізувати ринок фізичної нафти та забезпечити, щоб нафта досягла країн, які найбільше потребують енергоносіїв”, — заявив глава Мінфіну США.

    Рішення стало несподіваним, оскільки лише за кілька днів до цього США фактично повернули частину санкційних обмежень щодо російської нафти, не продовживши попередній виняток. Однак стрімке загострення ситуації на глобальному ринку енергоносіїв змусило Вашингтон переглянути свою позицію.

    Причиною кризи стала ескалація конфлікту на Близькому Сході та майже повне блокування Іраном Ормузької протоки — одного з найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі. Через цей морський коридор проходить значна частина глобального експорту енергоносіїв із країн Перської затоки.

    Після обмеження судноплавства світові ринки почали щодня втрачати мільйони барелів нафти. Це спричинило різке зростання цін на нафту, загрозу дефіциту пального та посилення ризиків для світової економіки.

    Саме на цьому тлі США вперше 12 березня 2026 року погодилися тимчасово пом’якшити санкції проти російської нафти, дозволивши окремим державам завершити вже розпочаті поставки. Спочатку ліцензія діяла до 11 квітня, пізніше її продовжили до 16 травня, а тепер — ще на один місяць.

    За даними міжнародних медіа, найбільше у продовженні винятків були зацікавлені країни Азії, зокрема Індія та Індонезія. Вони залишаються великими імпортерами російської нафти й суттєво залежать від стабільних поставок енергоресурсів.

    Індія після початку повномасштабної війни Росії проти України стала одним із головних покупців російської нафти. Москва, втративши значну частину європейського ринку, почала продавати нафту азійським країнам із великими знижками, що зробило російську сировину надзвичайно привабливою для азійських нафтопереробних компаній.

    На цьому тлі рішення США викликало суперечки серед західних союзників. У Європейському Союзі частина політиків та експертів вважає, що будь-яке пом’якшення санкцій дозволяє Росії продовжувати отримувати значні доходи від продажу енергоносіїв, які Кремль може використовувати для фінансування війни проти України.

    Президент України Володимир Зеленський раніше також критикував подібні рішення Вашингтона. Він заявляв, що пом’якшення санкцій щодо російської нафти виглядає незрозумілим на тлі триваючої агресії РФ та постійних ударів по українських містах і цивільній інфраструктурі.

    У самих США наголошують, що нинішні винятки мають тимчасовий характер і пов’язані винятково з необхідністю стабілізувати глобальний енергетичний ринок. Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що жорсткі санкції проти російського нафтового сектору будуть повністю відновлені після стабілізації ситуації на Близькому Сході та завершення кризи навколо Ормузької протоки.

    Аналітики зазначають, що Вашингтон зараз намагається балансувати між двома стратегічними цілями. З одного боку — послабити фінансові можливості Кремля через санкції, а з іншого — не допустити різкого стрибка світових цін на нафту, який може спровокувати глобальну економічну кризу та внутрішні проблеми для самих США і союзників.

    Експерти також звертають увагу, що ситуація демонструє складність сучасного енергетичного ринку: навіть країни, які підтримують санкційний тиск на Росію, змушені враховувати ризики для світової економіки та залежність багатьох держав від стабільних поставок енергоносіїв.

  • Індія заявила про готовність купувати російську нафту

    Індія заявила про готовність купувати російську нафту

    Індія не планує відмовлятися від закупівлі російської нафти навіть у разі посилення санкційного тиску з боку США або скасування окремих санкційних винятків. У Міністерстві нафти Індії заявили, що країна й надалі керуватиметься насамперед економічною доцільністю та власними енергетичними потребами, а не політичними рішеннями інших держав.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяву секретарки Міністерства нафти Індії Суджати Шарми.

    За її словами, Нью-Делі закуповував російську нафту ще до появи будь-яких спеціальних санкційних послаблень з боку Вашингтона і не змінюватиме свою політику через можливі нові обмеження.

    “Щодо американського винятку стосовно Росії, я хотіла б наголосити, що ми купували в Росії й раніше. Тобто і до винятку, і під час винятку, і зараз”, — заявила Шарма.

    Представниця індійського уряду наголосила, що головним критерієм для Індії залишається комерційна вигода. За її словами, країна не стикається з дефіцитом нафти, а необхідні обсяги постачань уже забезпечені через довгострокові контракти.

    “Для нас купівля має передусім мати комерційний сенс. Дефіциту нафти немає. Достатні обсяги нафти неодноразово були законтрактовані. І це, незалежно від того, є виняток чи ні, не вплине”, — пояснила Шарма.

    Заява пролунала на тлі посилення санкційної політики Заходу щодо російського енергетичного сектору. Після початку повномасштабної війни Росії проти України США та Європейський Союз почали вводити масштабні обмеження проти експорту російських енергоносіїв, намагаючись скоротити прибутки Кремля, які використовуються для фінансування війни.

    У межах санкційного режиму США періодично надавали окремі винятки для певних операцій із російською нафтою та енергетичними компаніями, щоб уникнути різких стрибків цін на світовому ринку. Водночас Вашингтон поступово посилює тиск на держави та компанії, які продовжують активно співпрацювати з російським енергетичним сектором.

    Після втрати значної частини європейського ринку Росія різко збільшила поставки нафти до Азії, а Індія стала одним із найбільших покупців російської сировини. Кремль почав пропонувати нафту зі значними знижками, що дозволило Індії суттєво наростити імпорт і отримувати додаткові прибутки від переробки та подальшого експорту нафтопродуктів.

    За оцінками міжнародних аналітиків, Індія за останні роки перетворилася на один із ключових центрів переробки російської нафти. Частина продукції, виготовленої з російської сировини, згодом потрапляє на світові ринки, зокрема й до країн Заходу.

    Експерти зазначають, що для Індії енергетична безпека є одним із головних стратегічних пріоритетів. Країна має один із найбільших у світі рівнів споживання енергоносіїв і критично залежить від імпорту нафти. Саме тому Нью-Делі прагне максимально диверсифікувати джерела постачання та купувати сировину за найвигіднішими цінами.

    Водночас позиція Індії викликає занепокоєння у західних партнерів, які намагаються обмежити доходи Росії від експорту енергоносіїв. У США та ЄС неодноразово заявляли, що продаж нафти залишається одним із головних джерел фінансування російської військової машини.

    Попри це, Індія продовжує дотримуватися прагматичного підходу, уникаючи прямого приєднання до санкцій проти Росії та намагаючись балансувати між співпрацею із Заходом і збереженням вигідних економічних відносин із Москвою.

  • РФ переорієнтовує експорт газу в Азію, але ризикує втратити прибутки

    РФ переорієнтовує експорт газу в Азію, але ризикує втратити прибутки

    Росія намагається змінити напрямки експорту скрапленого природного газу (СПГ), поступово переорієнтовуючи постачання з європейського ринку на країни Азії. Однак цей стратегічний крок може обернутися для Москви суттєвим падінням доходів через значно вищі витрати на транспортування, складні маршрути та санкційні обмеження. Про це повідомляє Reuters із посиланням на галузеві джерела та аналітиків.

    У матеріалі зазначається, що Європейський Союз планує повністю відмовитися від імпорту російського СПГ до 2027 року в межах санкційної політики, запровадженої у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. На тлі поступового згортання європейського ринку російська влада заявляє про намір шукати нові довгострокові ринки збуту, насамперед в Азії, включно з Індією та іншими країнами регіону.

    Втім, як пише Reuters, на практиці цей перехід виявився значно складнішим, ніж очікувалося в Москві. Одним із перших сигналів стала відмова Індії від закупівлі партії російського СПГ із заводу, що перебуває під санкціями США. За даними джерел у галузі, причиною стали високі витрати на доставку, а також ризики, пов’язані із санкційним тиском і фінансовими обмеженнями.

    Ключовою проблемою для Росії є різке зростання логістичних витрат при переорієнтації поставок на азійські ринки. Якщо раніше доставка СПГ до Європи займала в середньому 17–20 днів, то нові маршрути до Азії можуть тривати від 50 до 80 днів залежно від обраного шляху. Зокрема, перевезення через Суецький канал займає приблизно 50–60 днів, маршрут навколо мису Доброї Надії — до 80 днів, а Північний морський шлях уздовж узбережжя Росії — близько 50–65 днів, але з сезонними обмеженнями.

    Окрім часу доставки, значно зросла і її вартість. За оцінками експертів, транспортування газу до Європи коштує в середньому 1–1,5 долара за мільйон британських теплових одиниць, тоді як доставка до Індії може обходитися вже у 2,5–5 доларів за той самий обсяг. Таким чином, різниця в логістичних витратах може фактично “з’їдати” частину маржі виробників СПГ і зменшувати прибутковість експорту.

    Аналітики також звертають увагу на те, що Росія активно просуває Північний морський шлях як альтернативний стратегічний маршрут для експорту енергоносіїв. Проте його використання залишається обмеженим через високі витрати, складні погодні умови та нестачу спеціалізованого флоту, зокрема танкерів льодового класу. У результаті цей маршрут може виявитися найдорожчим для постачання СПГ до Південної Азії.

    Додатковим фактором ризику є безпекова нестабільність на окремих морських маршрутах, зокрема через Суецький канал, що також впливає на страхові витрати та логістичні схеми постачання. Це створює додатковий тиск на постачальників і змушує їх враховувати не лише відстань, а й геополітичні ризики.

    На цьому тлі експерти зазначають, що навіть потенційно високі ціни на енергоносії на азійських ринках не гарантують Росії збереження попередніх доходів від експорту газу. Збільшення витрат на транспортування, санкційні обмеження та втрата стабільного європейського ринку формують довгостроковий тиск на російський енергетичний сектор.

    Після початку повномасштабної війни Росії проти України ЄС послідовно скорочує залежність від російських енергоносіїв, збільшуючи імпорт СПГ з альтернативних джерел. Зокрема, США вже стали одним із ключових постачальників скрапленого газу до Європи і продовжують нарощувати свою частку на цьому ринку.

  • Кім Чен Ин наказав посилити війська на кордоні з Південною Кореєю

    Кім Чен Ин наказав посилити війська на кордоні з Південною Кореєю

    Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин наказав зміцнити прифронтові та основні військові підрозділи на кордоні з Південною Кореєю, заявивши, що це необхідно для “більш ефективного стримування війни” та підготовки армії до сучасних бойових дій. Відповідну заяву він зробив під час великої наради з командирами дивізій та бригад Корейської народної армії, яка відбулася 17 травня.

    Про це повідомило державне інформаційне агентство КНДР KCNA, на яке посилається Reuters. За даними північнокорейських медіа, Кім Чен Ин наголосив, що ситуація на Корейському півострові залишається напруженою, а тому армія має бути готовою до будь-якого розвитку подій. Він заявив, що нинішні зміни у характері сучасної війни вимагають швидкої модернізації військової підготовки, перегляду оперативних концепцій та підвищення боєготовності підрозділів.

    Під час виступу північнокорейський лідер закликав військове командування реформувати систему навчань і значно розширити практичні бойові тренування. За його словами, військові повинні адаптуватися до нових реалій ведення війни, у яких дедалі більшу роль відіграють високі технології, безпілотники та сучасні засоби розвідки й ураження. Кім також наголосив, що армія КНДР має швидко реагувати на темпи розвитку озброєнь і військової техніки у світі.

    Особливу увагу під час наради він приділив питанням ідеологічної дисципліни та лояльності військових. Південну Корею Кім Чен Ин вкотре назвав “запеклим ворогом”, а військових закликав зберігати постійну пильність і готовність до конфронтації. Такі заяви пролунали на тлі тривалого загострення відносин між Пхеньяном і Сеулом, які останніми роками супроводжуються регулярними ракетними випробуваннями КНДР, військовими навчаннями США та Південної Кореї, а також взаємними погрозами.

    Останніми місяцями міжнародна увага до Північної Кореї значно посилилася через її військову співпрацю з Росією. За даними західних і південнокорейських спецслужб, КНДР не лише постачає Москві боєприпаси та озброєння, а й направляє своїх військових для підтримки російських операцій. Північнокорейські солдати, як повідомляється, проходять підготовку під керівництвом російських інструкторів, зокрема вивчають сучасні методи використання дронів, які стали одним із ключових елементів війни XXI століття.

    Національна розвідувальна служба Південної Кореї повідомляла, що станом на лютий 2026 року на території Курської області Росії перебуває приблизно 11 тисяч військових із КНДР. Близько 10 тисяч із них — це регулярні бойові підрозділи, ще приблизно тисяча належить до інженерних військ. За оцінками південнокорейської розвідки, північнокорейські військові залучаються до будівництва оборонних споруд, логістичних операцій та навчань, пов’язаних із сучасними методами ведення бойових дій.

    У Сеулі також заявляють, що участь КНДР у війні Росії проти України вже призвела до значних втрат серед північнокорейських військових. За даними розвідки, близько 6 тисяч солдатів КНДР загинули або отримали поранення. Ці втрати стали одними з найбільших для північнокорейської армії за останні десятиліття та свідчать про дедалі тісніше втягування режиму Кім Чен Ина у глобальні військові конфлікти.

    Аналітики вважають, що посилення військ на кордоні з Південною Кореєю може бути частиною ширшої стратегії Пхеньяна, спрямованої на демонстрацію сили та підвищення ставок у відносинах із Заходом. На цьому тлі КНДР продовжує активно модернізувати свою армію, нарощувати виробництво озброєнь і зміцнювати союз із Росією, який останнім часом набув особливо важливого значення для обох режимів.

  • “Танучий віск і страх в очах”: Путіна висміяли після появи на параді 9 травня

    “Танучий віск і страх в очах”: Путіна висміяли після появи на параді 9 травня

    Президент РФ Володимир Путін опинився в центрі хвилі глузувань після своєї появи на параді 9 травня у Москві. Спостерігачі, опозиціонери та коментатори звернули увагу на виснажений вигляд російського диктатора та напружену атмосферу навколо нього.

    Про це пише британське видання Metro.

    У соцмережах активно обговорювали зовнішність Путіна під час урочистостей. Користувачі звернули увагу на опухле та асиметричне обличчя, неприродні риси та пригнічений вигляд російського лідера. Деякі коментатори порівнювали його обличчя з “танучим воском”.

    Моніторингова група “Кримський вітер” заявила, що багато диктаторів перед падінням режиму або смертю різко старіли через постійний стрес, ізоляцію та страх втратити владу.

    Російський опозиціонер Михайло Ходорковський назвав Путіна “глибоко наляканим, старіючим диктатором”.

    Український коментатор Антон Геращенко також висміяв зовнішність глави Кремля, опублікувавши фото з його опухлими щоками та іронічно написавши, що “санкції дійшли навіть до ботоксу Путіна”.

    Окрему увагу викликала й організація самого параду. Російський бізнесмен та опозиціонер Леонід Невзлін назвав цьогорічне святкування “скороченим” і заявив, що відсутність великої кількості військової техніки стала символом ослаблення режиму.

    За його словами, вся система влади в Росії дедалі більше концентрується навколо одного “старіючого чоловіка”, а майбутнє режиму напряму залежить від стану здоров’я Путіна.

    Невзлін також звернув увагу на надзвичайно посилену охорону російського президента. За його словами, Путін виглядав “самотнім та ізольованим” у своєму безпековому оточенні.

    Чутки про можливі проблеми зі здоров’ям у Путіна циркулюють уже кілька років. У західних медіа та серед експертів неодноразово звучали припущення про хворобу Паркінсона, онкологію чи інші серйозні захворювання, однак Кремль традиційно все заперечує.

    На тлі війни проти України та дедалі більшої міжнародної ізоляції Росії цьогорічний парад у Москві став одним із найбільш обговорюваних за останні роки — не через демонстрацію сили, а через атмосферу напруги навколо самого господаря Кремля.