Golosnovinua.com

Позначка: війна Росії проти України

  • Путін летить до Китаю одразу після Трампа

    Путін летить до Китаю одразу після Трампа

    Російський диктатор Володимир Путін планує відвідати Китай уже 20 травня — лише через кілька днів після зустрічі президента США Дональда Трампа з лідером КНР Сі Цзіньпіном у Пекіні.

    Про це повідомляє South China Morning Post із посиланням на джерела, знайомі з підготовкою візиту.

    За даними видання, поїздка Путіна до Пекіна не матиме такого масштабного дипломатичного та медійного супроводу, як візит Трампа. Водночас сам факт того, що Китай протягом одного місяця приймає лідерів США та Росії окремо, уже називають безпрецедентним випадком для китайської дипломатії останніх років.

    Журналісти наголошують, що зазвичай Пекін проводить подібні контакти в межах багатосторонніх самітів або міжнародних форумів, однак тепер ідеться про окремі двосторонні візити найвпливовіших геополітичних гравців світу.

    На думку аналітиків South China Morning Post, така дипломатична активність демонструє прагнення Китаю одночасно зберігати стратегічне партнерство з Росією та стабілізувати відносини зі США на тлі глобального економічного та безпекового напруження.

    Особливу увагу міжнародної спільноти привертає те, що переговори Трампа та Сі Цзіньпіна відбулися на тлі активних дискусій щодо війни Росії проти України, санкційної політики Заходу та подальшого балансу сил у світі.

    Раніше у Міністерстві закордонних справ України заявляли, що Київ розраховує на вплив США та Китаю у питанні тиску на Росію для припинення війни. Водночас у МЗС Китаю підтверджували, що тема війни в Україні також порушувалася під час переговорів Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа.

    Окремо західні медіа звернули увагу на те, що напередодні переговорів Китай відновив експортні дозволи для американських переробників яловичини. Цей крок розцінили як сигнал про спробу Пекіна пом’якшити торговельну напругу зі Сполученими Штатами після кількох років жорсткого економічного протистояння.

    Візит Путіна до Китаю відбудеться в умовах, коли Росія дедалі більше залежить від економічної співпраці з Пекіном. Після повномасштабного вторгнення в Україну Москва значно переорієнтувала свою торгівлю, енергетичний експорт та імпорт технологій на китайський ринок.

    Попри це Китай офіційно продовжує декларувати «нейтральну позицію» щодо війни в Україні, хоча західні країни неодноразово звинувачували Пекін у підтримці російської економіки та допомозі Росії в обході санкцій.

    Експерти також припускають, що Кремль намагатиметься використати поїздку Путіна для демонстрації відсутності міжнародної ізоляції Росії. Для самого Пекіна одночасне балансування між Вашингтоном та Москвою стає дедалі складнішим завданням, особливо на тлі конкуренції зі США та залежності китайської економіки від західних ринків.

    Тим часом у Європі дедалі частіше лунають попередження про потенційну загрозу з боку Росії для країн НАТО. Зокрема, командувач Збройних сил Німеччини Карстен Броєр нещодавно заявив, що Росія може бути готовою до потенційної атаки на Альянс уже до 2029 року.

  • Додому повернулися захисники «Азовсталі»: Україна провела великий обмін полоненими

    Додому повернулися захисники «Азовсталі»: Україна провела великий обмін полоненими

    Україна 15 травня провела масштабний обмін військовополоненими з Росією, у межах якого вдалося повернути додому 205 українських захисників. Серед звільнених — оборонці Маріуполя та бійці, які тривалий час перебували в російському полоні після оборони «Азовсталі». Багато військових провели у неволі понад три роки та потребують тривалої медичної й психологічної реабілітації.

    Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив проведення обміну та оприлюднив фото звільнених військових. За його словами, серед повернутих є воїни Збройних сил України, Нацгвардії, прикордонники та представники інших підрозділів Сил оборони. Частина з них потрапила в полон ще у 2022 році під час оборони Маріуполя.

    Особливу увагу українське суспільство традиційно приділяє захисникам «Азовсталі». Саме вони стали символом оборони Маріуполя на початку повномасштабного вторгнення Росії. Навесні 2022 року українські військові майже три місяці утримували територію металургійного комбінату Азовсталь в оточенні російських військ, попри постійні авіаудари, артилерійські обстріли та фактичну блокаду.

    Після виходу з території заводу значна частина оборонців потрапила у російський полон. Частину з них Росія утримувала у колоніях на окупованих територіях та в РФ. Українська влада неодноразово заявляла, що повернення захисників Маріуполя є одним із головних пріоритетів у переговорах про обміни.

    Дмитро Лубінець раніше повідомляв, що Україна постійно наполягає на поверненні трьох категорій полонених: важкопоранених, важкохворих та тих, хто перебуває в неволі найдовше — зокрема ще з 2022 року. Омбудсмен також заявляв, що Росія затягувала процес масштабного обміну у форматі «1000 на 1000», попри те, що українська сторона давно передала всі необхідні списки.

    За словами Лубінця, переговорний процес тривав щоденно за участі представників Координаційного штабу, ГУР, СБУ, МВС та інших структур. Омбудсмен наголошував, що Росія регулярно використовує тему обмінів для інформаційного тиску та маніпуляцій, зокрема щодо родин військовополонених.

    Попередній великий обмін між Україною та Росією відбувся у квітні 2026 року, коли вдалося повернути 193 українських військових. За даними української влади, станом на травень 2026 року в межах обмінів та окремих гуманітарних механізмів Україні вдалося повернути вже понад 9 тисяч громадян, серед яких як військові, так і цивільні.

    Після повернення додому звільнені військові проходять первинні медичні обстеження, отримують психологічну допомогу та зв’язуються з рідними. Частина захисників перебуває у виснаженому стані після тривалого полону, а деякі мають важкі поранення та хронічні захворювання.

    У Координаційному штабі наголошують, що робота над новими обмінами триває. Україна продовжує вимагати повернення всіх полонених, зокрема оборонців Маріуполя, бійців, яких Росія незаконно засудила, а також цивільних заручників.

  • Батько загинув за Україну, а Росія вбила його доньок у Києві: моторошна історія після удару по багатоповерхівці

    Батько загинув за Україну, а Росія вбила його доньок у Києві: моторошна історія після удару по багатоповерхівці

    Російський удар по Києву 14 травня забрав життя двох доньок загиблого українського військового Євгена Яковлєва з позивним «Рижий». Їхній батько загинув три роки тому під час виконання бойового завдання, а тепер російська ракета влучила у житловий будинок у Дарницькому районі столиці, де перебували його діти.

    Про смерть молодшої доньки військового, учениці 6-А класу Любави Яковлєвої, повідомили у ліцеї №323 міста Києва. У навчальному закладі зазначили, що російська ракета забрала життя дівчинки вночі, а її старша сестра на той момент ще перебувала під завалами. Згодом стало відомо, що загинули обидві сестри. У ліцеї також нагадали, що їхній батько, Євген Яковлєв, загинув на війні три роки тому під час виконання бойового завдання.

    Трагедія сталася під час однієї з наймасованіших атак Росії на Київ. У ніч проти 14 травня російські війська завдали комбінованого ракетно-дронового удару по столиці. Найважчі наслідки зафіксували у Дарницькому районі, де було зруйновано під’їзд дев’ятиповерхового житлового будинку. За даними ДСНС, станом на ранок 15 травня внаслідок удару в Дарницькому районі загинули 24 людини, серед них троє дітей. Постраждали 48 людей, зокрема двоє дітей. Рятувальникам вдалося врятувати 30 мешканців.

    Пошуково-рятувальна операція тривала 28 годин. Кінологи обстежили 2 800 квадратних метрів території, а рятувальники вивезли понад 3 180 кубометрів уламків будівельних конструкцій. Психологічну допомогу отримали майже 400 людей.

    15 травня у Києві оголосили Днем жалоби за жертвами атаки. На офіційному порталі міської влади повідомили, що цього дня у столиці приспускають державні прапори на комунальних будівлях, а містян закликали утриматися від розважальних заходів і вшанувати пам’ять загиблих.

    За даними Повітряних сил, у ніч на 14 травня Росія застосувала проти України 675 ударних безпілотників, три аеробалістичні ракети Х-47 «Кинджал», 18 балістичних і 25 крилатих ракет. Сили ППО знешкодили 693 повітряні цілі.

    Президент Володимир Зеленський повідомляв, що, за попередніми даними, у дев’ятиповерховий житловий будинок у Дарницькому районі влучила російська крилата ракета Х-101. За його словами, ракету виготовили у другому кварталі 2026 року, що може свідчити про продовження постачання компонентів до Росії в обхід міжнародних санкцій.

    Історія родини Яковлєвих стала одним із найболючіших символів цієї атаки. Спочатку війна забрала батька, який пішов захищати Україну, а через три роки російський удар убив його дітей у столиці, далеко від лінії фронту. Ця трагедія вкотре показала, що Росія воює не лише проти українських військових, а й проти цивільних родин, дітей, шкіл, будинків і звичайного життя.

  • Російський наступ буксує під Костянтинівкою: ЗСУ контратакують, а плани Кремля щодо Донбасу тріщать по швах

    Російський наступ буксує під Костянтинівкою: ЗСУ контратакують, а плани Кремля щодо Донбасу тріщать по швах

    Російська армія продовжує весняно-літній наступ на Донеччині, однак темпи просування окупантів залишаються значно нижчими від очікувань Кремля. На ключових ділянках фронту українські Сили оборони не лише стримують штурми, а й проводять контратаки, змушуючи російські підрозділи зупинятися або перегруповуватися. Особливо складною для росіян залишається ситуація на Костянтинівському та Слов’янському напрямках, які Москва розглядає як критично важливі для подальшої спроби захоплення всієї Донеччини.

    Про це йдеться у новому звіті американського аналітичного центру Institute for the Study of War (ISW).

    За даними аналітиків, українські військові нещодавно просунулися до центральної частини села Закітне, розташованого на північний схід від Слов’янська. Геолокаційні кадри, оприлюднені 13 травня, свідчать про успішні дії Сил оборони в районі, який російські війська намагаються використати як один із плацдармів для подальшого тиску на Слов’янсько-Краматорську агломерацію.

    Водночас російські сили активізували атаки в районі Рай-Олександрівки, Миколаївки та Оріхуватки. Російські військові блогери, пов’язані з Кремлем, відкрито визнають, що без захоплення Рай-Олександрівки просування у напрямку Слов’янська практично неможливе. Саме цей населений пункт окупанти вважають важливим українським укріпрайоном, який перекриває подальший шлях до великої міської агломерації Донбасу.

    Аналітики ISW зазначають, що російські війська намагаються бити по українській логістиці поблизу каналу Сіверський Донець – Донбас, використовуючи артилерію, авіацію та дрони. Проте навіть за умов значної концентрації сил Москва не змогла досягти швидких проривів.

    Окрему увагу у звіті приділено Костянтинівському напрямку, який російське командування визначило одним із головних пріоритетів кампанії 2026 року. Саме Костянтинівка є важливим логістичним вузлом і частиною так званого «поясу фортець» Донеччини — системи міст, які формують основу української оборони на сході.

    Попри інтенсивні штурми, окупанти не можуть закріпити успіх. Геолокаційні матеріали за 13 травня показують, як українські військові завдають ударів по російських позиціях у західній частині Костянтинівки. За словами українського військового оглядача Костянтин Машовець, Росія стягнула значні сили для захоплення Костянтинівсько-Дружківської агломерації, однак більшість російських підрозділів досі залишаються за межами міста.

    Машовець зазначає, що окупанти використовують тактику малих штурмових груп, намагаючись проникати в місто дрібними підрозділами. Водночас під контролем росіян перебуває менш ніж 10% території Костянтинівки. За його словами, українські контратаки в районах Іллінівки, Берестка та поблизу Часового Яру фактично зірвали попередню спробу ворога прорватися до центральної та західної частин міста.

    Навіть російські воєнні блогери визнають, що українські сили ефективно знищують скупчення російських військ поблизу Костянтинівки та завдають серйозних втрат штурмовим підрозділам. Це суттєво уповільнює темпи російського наступу. За оцінкою Машовця, російські війська на цьому напрямку вже понад місяць просуваються максимум на один кілометр за тиждень.

    В ISW вважають, що нинішні темпи просування росіян і складний рельєф Донеччини ставлять під сумнів здатність Москви захопити всю область військовим шляхом навіть у середньостроковій перспективі. Аналітики наголошують, що Кремль намагається створити інформаційне враження одночасного наступу на багатьох напрямках, однак реальні результати залишаються обмеженими.

    Складною для росіян залишається й ситуація на Куп’янському напрямку. Українські оператори безпілотників продовжують полювання на російських дронщиків та логістичні маршрути ворога. За словами представників українських підрозділів, Сили оборони поступово розширюють так звану «зону ураження» в російському тилу, що ускладнює перекидання резервів і забезпечення окупаційних військ.

    На Покровському напрямку російські війська також не змогли досягти помітного просування. Український 7-й корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ повідомив про успішний удар по скупченню особового складу 51-ї загальновійськової армії РФ поблизу Рівного на схід від Покровська. За попередніми даними, російська армія втратила щонайменше 30 військових.

    Крім того, українські військові фіксують зміну російської тактики. Якщо раніше окупанти активно використовували механізовані штурми, то зараз дедалі частіше застосовують невеликі мобільні групи, мотоцикли та дрони. Причиною цього є великі втрати бронетехніки та ефективна робота українських FPV-дронів.

    Речниця 56-та окрема мотопіхотна Маріупольська бригада Ольга Косенко заявила, що російське командування поставило своїм військам завдання вийти на околиці Краматорська до 30 травня. Втім, у Силах оборони називають ці плани нереалістичними. За словами Косенко, подібні накази Кремль віддає регулярно, однак реальні темпи просування окупантів не відповідають масштабам поставлених цілей.

    Військовий експерт Роман Світан вважає, що навіть за умови концентрації значних ресурсів Росії знадобляться щонайменше кілька масштабних військових кампаній, аби спробувати захопити Слов’янсько-Краматорську агломерацію. За його словами, йдеться не про окремі міста, а про глибоку систему оборони, до якої входять Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівка, Дружківка та інші населені пункти Донеччини.

    Світан наголошує, що Слов’янськ залишається ключовим вузлом усієї оборони сходу України. Саме тому російські війська намагаються тиснути на цей напрямок не лише військово, а й інформаційно та психологічно, прагнучи виснажити українську оборону та змусити Київ піти на поступки.

    На думку експерта, нинішні темпи наступу Росії свідчать про те, що навіть до кінця 2026 року Кремль навряд чи зможе повністю захопити Донеччину військовим шляхом без колосальних втрат і нової масштабної мобілізації.

  • Дрони біля кордонів НАТО: Естонія звернулася до України через інциденти у Балтії

    Дрони біля кордонів НАТО: Естонія звернулася до України через інциденти у Балтії

    Естонія закликала Україну посилити контроль над безпілотниками після кількох випадків порушення повітряного простору країн Балтії. У Таллінні заявили, що підтримують удари України по російських цілях, однак наполягають на мінімізації ризиків для територій держав НАТО.

    Про це повідомляє ERR.

    За даними естонської влади, протягом останніх місяців кілька дронів, які могли використовуватися для атак по території Росії, опинилися над Естонією, Латвією та Фінляндією.

    Міністр оборони Естонії Ганно Певкур заявив, що це питання вже обговорювали з українською стороною.

    «Найпростіший спосіб для українців тримати свої дрони подалі від нашої території — це краще контролювати їхню діяльність», — наголосив він.

    Глава МЗС Естонії Маргус Цахкна підкреслив, що Таллінн підтримує право України на самооборону, однак занепокоєний ризиком того, що Росія може перенаправляти або перехоплювати українські безпілотники в бік територій країн НАТО.

    За інформацією естонської сторони, один із безпілотників у березні врізався у димар електростанції Аувере неподалік кордону з РФ. Ще один дрон упав у Тартуському повіті, а уламки інших безпілотників знаходили на узбережжі Балтійського моря.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що Київ готовий направити українських експертів до країн Балтії для посилення безпеки повітряного простору союзників.

    Наразі Україна та Естонія обговорюють технічні рішення, які мають запобігти подібним інцидентам у майбутньому. Серед можливих варіантів — зміна маршрутів польоту дронів та встановлення систем автоматичного самознищення у разі втрати курсу.

    Раніше мешканців окремих районів Латвії та Естонії вже попереджали про потенційну загрозу потрапляння безпілотників у повітряний простір країн Балтії на тлі війни Росії проти України.

  • «1820 порушень за кілька годин»: Росія зірвала “тишу” і отримала попередження — Україна відповість дзеркально

    «1820 порушень за кілька годин»: Росія зірвала “тишу” і отримала попередження — Україна відповість дзеркально

    Станом на ранок 6 травня Росія фактично зірвала оголошений Україною режим припинення вогню, здійснивши щонайменше 1820 порушень лише за перші години доби. Про це заявив президент України Володимир Зеленський, наголосивши, що Київ готує відповідь і діятиме «дзеркально» до дій противника.

    Йдеться про один із найбільш показових зривів режиму тиші за останній час. За словами глави держави, попри заявлені з боку Росії сигнали щодо «перемир’я» на період 8–9 травня, реальні дії окупаційних військ демонструють протилежне — масштабну ескалацію бойових дій.

    За даними української сторони, вночі Росія здійснила масовану атаку із застосуванням ударних безпілотників. Із 108 запущених дронів сили протиповітряної оборони знищили 89, що свідчить про високу інтенсивність повітряного наступу. Паралельно зафіксовано понад 20 авіаційних ударів із використанням більш ніж 70 керованих авіабомб.

    На фронті ситуація також залишається напруженою: лише з початку доби Сили оборони України зафіксували близько 30 штурмових дій з боку російських військ. Це означає, що навіть формально оголошені «паузи» не впливають на реальну інтенсивність бойових зіткнень.

    Особливе занепокоєння викликають удари по цивільній інфраструктурі. Зокрема, 6 травня російські війська атакували дитячий садок у місті Суми, що вкотре підкреслює характер війни, спрямованої не лише проти військових цілей. Раніше тієї ж ночі зафіксовано удари по Запоріжжя та Кривий Ріг, а в Харків повідомлялося про влучання у житлові будинки.

    У своїй заяві Володимир Зеленський підкреслив, що Україна уважно аналізує ситуацію та після отримання повних даних від військових і розвідки ухвалюватиме подальші рішення. Водночас він прямо зазначив: відповідь буде симетричною.

    Президент також звернув увагу на суперечливу позицію Росії, яка одночасно продовжує атаки та через медіа і публічні заяви наполягає на «режимі тиші» під час святкування 9 травня в Москві. За словами Зеленського, такі заклики виглядають цинічно на тлі щоденних обстрілів і жертв серед цивільного населення.

    «Повномасштабна війна і щоденні втрати — це точно не час для парадів», — наголосив він, фактично поставивши під сумнів саму логіку російських ініціатив щодо короткострокового припинення вогню.

    Контекст ситуації додає ще більшої напруги. Напередодні, 4 травня, російське Міноборони заявило про намір оголосити «перемир’я» на 8–9 травня та навіть пригрозило ударами по Києву у разі спроб зірвати святкові заходи. У відповідь Україна заявила, що не отримувала офіційних дипломатичних пропозицій і самостійно ініціювала режим тиші з опівночі 6 травня.

    Втім, як показали події вже перших годин, цей режим не був дотриманий російською стороною навіть формально.

    Важливим є й ширший військово-політичний контекст. Україна дедалі активніше демонструє готовність діяти не лише оборонно, а й асиметрично відповідати на атаки, включаючи удари по тиловій інфраструктурі противника. У цьому сенсі заява про «дзеркальні дії» може означати як посилення оборонних заходів, так і активізацію наступальних операцій у відповідь.

    Експерти зазначають, що подібні зриви режимів тиші з боку Росії вже стали системною практикою. Вони використовуються як інструмент інформаційного впливу, а також для перегрупування сил без реального наміру припиняти бойові дії. У цьому контексті нинішня ситуація лише підтверджує тенденцію, коли будь-які заяви про «перемир’я» не підкріплюються реальними кроками на полі бою.

    Події 6 травня демонструють: навіть короткострокові спроби деескалації залишаються вразливими, а перспектива реального припинення вогню — залежною від політичної волі Росії, якої наразі не спостерігається.

  • Німеччина передасть Україні енергообладнання для 3 млн людей

    Німеччина передасть Україні енергообладнання для 3 млн людей

    Німеччина оголосила про масштабне посилення енергетичної підтримки України: цієї весни країна передасть десятки мобільних когенераційних установок і котелень, які зможуть забезпечити теплом понад 3 мільйони людей під час наступного опалювального сезону. Про це повідомив посол Німеччини в Україні Гайко Томс під час конференції Ukraine Energy Coordination Group.

    За словами дипломата, нове обладнання є частиною довгострокової стратегії підтримки української енергетичної системи, яка зазнала значних пошкоджень через російські ракетні та дронові атаки. Мобільні енергоустановки дозволяють швидко розгортати локальні джерела тепла та електроенергії, що особливо важливо в умовах зруйнованої або перевантаженої інфраструктури.

    Томс наголосив, що головна мета цієї допомоги — підготовка України до зими та підвищення стійкості системи теплопостачання в умовах війни. Він підкреслив, що такі установки можуть працювати автономно, забезпечуючи енергією лікарні, школи, житлові квартали та критичну інфраструктуру навіть у разі масштабних відключень.

    Окремо посол зазначив, що загальний обсяг енергетичної допомоги Німеччини Україні вже сягнув близько 1,2 млрд євро. Із цієї суми 560 млн євро було спрямовано до Фонду підтримки енергетики України, де Німеччина залишається найбільшим донором серед міжнародних партнерів.

    Фонд використовується для термінового відновлення зруйнованих енергетичних об’єктів, закупівлі обладнання, а також фінансування ремонтних робіт на електростанціях, підстанціях і тепломережах. Це дозволяє українській енергосистемі швидше реагувати на наслідки атак і відновлювати роботу критичної інфраструктури.

    Крім цивільної енергетичної підтримки, Берлін продовжує активну допомогу у сфері безпеки. Німеччина планує фінансувати постачання сотень ракет для систем протиповітряної оборони Patriot missile system, які відіграють ключову роль у захисті українського неба від російських ракетних атак. Також у найближчі роки передбачено передання додаткових пускових установок IRIS-T, які вже показали високу ефективність у перехопленні повітряних цілей.

    Окрім цього, Німеччина оголосила про виділення ще 230 млн євро цивільної допомоги Україні. Частина цих коштів буде спрямована безпосередньо на енергетичні потреби — відновлення пошкоджених мереж, модернізацію обладнання та забезпечення стабільного теплопостачання в зимовий період.

    У Берліні визнають, що потреби України залишаються значними, адже російські атаки систематично руйнують об’єкти генерації та розподілу електроенергії. Саме тому, за словами посла, міжнародна підтримка має бути не лише оперативною, а й довгостроковою.

    Водночас Томс закликав інші країни-партнери посилити участь у відновленні української енергосистеми, наголосивши, що стабільне енергопостачання є критично важливим для виживання цивільного населення та функціонування держави в умовах війни.

    Україна, зі свого боку, продовжує готувати енергосистему до нових викликів. Енергетики працюють над встановленням резервних потужностей, модернізацією мереж і впровадженням децентралізованих рішень, які дозволяють швидше реагувати на пошкодження.

    Очікується, що постачання німецького обладнання розпочнеться вже найближчими місяцями і триватиме поетапно до початку опалювального сезону, щоб мінімізувати ризики дефіциту тепла взимку.

  • $150 млрд для України: допомога “Рамштайн”

    $150 млрд для України: допомога “Рамштайн”

    Коаліція держав у форматі Рамштайн за чотири роки роботи надала Україні військової допомоги на суму понад 150 мільярдів доларів. Про це повідомило Міністерство оборони України з нагоди четвертої річниці створення цього міжнародного механізму координації підтримки, яка відзначається 26 квітня.

    Формат “Рамштайн” був створений у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну як платформа для регулярної координації оборонної допомоги. Його учасниками стали понад 50 країн із Європи, Північної Америки, Азії та інших регіонів, які спільно визначають пріоритети постачання озброєння, боєприпасів, техніки та систем військової підтримки для України.

    У Міністерстві оборони наголошують, що саме в межах рішень, ухвалених під час зустрічей “Рамштайну”, Україна отримала найбільш критично важливі види озброєння, які суттєво вплинули на перебіг бойових дій та обороноздатність держави.

    Серед переданого озброєння — сучасні системи протиповітряної оборони NASAMS, Patriot missile system та IRIS-T, які відіграють ключову роль у захисті українських міст і критичної інфраструктури від російських ракетних та дронових атак.

    Окрему роль у посиленні сухопутних військ відіграли поставки основних бойових танків Leopard 2 та M1 Abrams. Ці машини значно підвищили мобільність і вогневу міць українських підрозділів на фронті, особливо під час контрнаступальних операцій.

    Важливим компонентом допомоги стали реактивні системи залпового вогню HIMARS, які дозволили Україні завдавати високоточних ударів по ворожих складах боєприпасів, командних пунктах і логістичних вузлах на значній глибині фронту.

    Крім того, партнери передали самохідні артилерійські установки PzH 2000, бронетранспортери M113, а також бойову авіацію, зокрема винищувачі F-16 Fighting Falcon і Dassault Mirage 2000, які поступово інтегруються в систему української оборони.

    У Міноборони зазначають, що загальний обсяг допомоги, наданої через формат “Рамштайн”, уже перевищив 150 мільярдів доларів. Окремо ще близько 5 мільярдів доларів було спрямовано через додаткову ініціативу PURL, яка дозволяє прискорювати постачання критично необхідного озброєння.

    Українська сторона підкреслює, що формат став ключовим інструментом міжнародної координації військової підтримки. Завдяки регулярним зустрічам міністрів оборони та військових керівників країн-учасниць забезпечується оперативне реагування на потреби України на полі бою.

    Окремо наголошується, що “Рамштайн” дозволив перейти від ситуативної допомоги до системного постачання озброєння. Це включає не лише передачу техніки, але й навчання українських військових, ремонт озброєння, забезпечення боєприпасами та розвиток оборонної інфраструктури.

    У Міноборони підкреслюють, що саме завдяки цій координації Україна змогла суттєво посилити свої оборонні спроможності у найкритичніші періоди війни, зокрема під час масованих ракетних атак та активних бойових дій на фронті.

    Формат “Рамштайн” залишається одним із ключових елементів міжнародної підтримки України, а його подальша робота, за словами українських посадовців, буде зосереджена на посиленні протиповітряної оборони, забезпеченні довгострокових поставок озброєнь та розвитку оборонно-промислового партнерства між Україною та союзниками.

  • Зеленський про ядерні ризики через атаки РФ біля ЧАЕС

    Зеленський про ядерні ризики через атаки РФ біля ЧАЕС

    У річницю Чорнобильської катастрофи президент України Володимир Зеленський зробив заяву, в якій наголосив, що дії Росії під час повномасштабної війни знову ставлять світ перед ризиком техногенних і ядерних інцидентів. За його словами, регулярні атаки дронів і бойові дії поблизу критичної інфраструктури створюють небезпечну ситуацію, яка нагадує про наслідки аварії 1986 року на Чорнобильська атомна електростанція.

    Звернення було оприлюднене у Facebook і приурочене до річниці вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС — однієї з наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства. Зеленський нагадав, що тоді у довкілля потрапила значна кількість радіоактивних речовин, а сотні тисяч людей були змушені боротися з наслідками аварії протягом десятиліть.

    Президент детально згадав історію ліквідації наслідків катастрофи: після вибуху над зруйнованим реактором було споруджено так званий «саркофаг» — першу захисну конструкцію, яка мала стримувати поширення радіації. Згодом, у межах масштабного міжнародного проєкту за участі понад 40 країн, над ним встановили новий безпечний конфайнмент — величезну аркову споруду, яка накрила старий об’єкт і забезпечує довгострокову ізоляцію радіоактивних матеріалів.

    Цей проєкт став одним із найбільших міжнародних інженерних рішень у сфері ядерної безпеки. Його реалізація фінансувалася десятками держав і міжнародних організацій, а метою було гарантувати, що навіть через десятиліття після аварії Чорнобиль залишатиметься контрольованим і безпечним для довкілля. Об’єкт постійно перебуває під наглядом спеціалістів, адже будь-яке пошкодження конструкції може мати довгострокові екологічні наслідки.

    Втім, за словами Зеленського, нині ця система безпеки опинилася під новими ризиками через російську агресію. Він заявив, що російські безпілотники, зокрема іранського походження, регулярно пролітають над територією Чорнобильської зони відчуження, створюючи потенційні загрози для інфраструктури, яка забезпечує ядерну безпеку.

    Окремо президент нагадав про інцидент, що стався минулого року, коли один із таких дронів влучив у захисний конфайнмент над зруйнованим реактором. За оцінками української сторони, це могло призвести до пошкодження критично важливої конструкції, яка утримує радіоактивні матеріали всередині об’єкта.

    Зеленський наголосив, що подібні атаки фактично є елементом ядерного терору, оскільки вони створюють ризики не лише для України, а й для всієї Європи. Він підкреслив, що навіть локальне пошкодження захисних систем Чорнобиля може мати наслідки транскордонного масштабу через можливе поширення радіоактивних частинок.

    У своїй заяві президент також акцентував, що світ має пам’ятати уроки 1986 року. Тоді аварія на ЧАЕС спричинила евакуацію десятків населених пунктів, створення великої зони відчуження та багаторічні наслідки для здоров’я людей і екології. Чорнобильська зона відчуження досі залишається однією з найбільш радіаційно забруднених територій у світі.

    Зеленський наголосив, що утримання та захист ядерних об’єктів є спільною відповідальністю міжнародної спільноти. Він підкреслив, що війна Росії проти України створює безпрецедентні виклики для глобальної системи ядерної безпеки, оскільки бойові дії ведуться поблизу об’єктів підвищеного ризику.

    Окремо президент звернув увагу на те, що загрози стосуються не лише Чорнобиля. Українська влада також неодноразово заявляла про небезпеку навколо інших ядерних об’єктів, зокрема Запорізької атомної електростанції, яка перебуває під російською окупацією і регулярно фігурує у звітах міжнародних організацій щодо ризиків ядерної безпеки.

    Фахівці з ядерної енергетики наголошують, що навіть за умов мирного часу об’єкти на кшталт ЧАЕС потребують постійного моніторингу та високого рівня захисту. В умовах війни ризики зростають у рази, адже будь-яке пошкодження інфраструктури або збій у системах контролю може мати непередбачувані наслідки.

    Міжнародні експерти також неодноразово підкреслювали, що атаки поблизу ядерних об’єктів створюють нову категорію загроз у сучасних конфліктах. Вони закликають до запровадження додаткових механізмів захисту таких об’єктів, незалежно від воєнної ситуації.

    Заява Зеленського стала черговим нагадуванням про те, що питання ядерної безпеки залишається критично важливим у контексті війни. Україна продовжує закликати міжнародних партнерів до посилення тиску на Росію та до створення умов, за яких критична інфраструктура більше не буде об’єктом атак.

    Очікується, що тема безпеки Чорнобильської зони та інших ядерних об’єктів і надалі залишатиметься у фокусі міжнародних обговорень, зокрема в рамках ООН, МАГАТЕ та інших глобальних безпекових інституцій.

  • Україна в ООН вимагає повернення ЗАЕС та санкцій проти РФ

    Україна в ООН вимагає повернення ЗАЕС та санкцій проти РФ

    Постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Андрій Мельник під час свого виступу в ООН різко засудив дії Росії щодо Запорізької атомної електростанції та закликав до негайного міжнародного реагування. Він наголосив, що Росія повинна без зволікань вивести свої війська з території найбільшої атомної електростанції Європи та повернути її під повний контроль України.

    За словами дипломата, ситуація навколо ЗАЕС є не просто питанням двостороннього конфлікту, а глобальною загрозою міжнародній ядерній безпеці. Він підкреслив, що окупація станції російськими військами створює ризики, які можуть мати катастрофічні наслідки не лише для України, а й для всього європейського континенту та світу загалом.

    Мельник у своєму зверненні назвав дії Росії «ядерним шантажем», наголосивши, що вперше в історії людства одна держава використовує діючу атомну електростанцію як інструмент військового тиску. Він також нагадав, що Запорізька АЕС є найбільшою атомною електростанцією в Європі та однією з найбільших у світі, що лише підсилює рівень потенційної небезпеки.

    Окремо український представник звернув увагу на те, що станція перебуває під російською окупацією з перших місяців повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Відтоді, за його словами, на об’єкті неодноразово фіксувалися порушення правил ядерної безпеки, перебої з електропостачанням та обмеження доступу міжнародних інспекторів.

    Дипломат також згадав про попередні випадки загрози ядерній безпеці, зокрема тимчасову окупацію території Чорнобильська АЕС на початку вторгнення. Він наголосив, що Україна вже має трагічний історичний досвід ядерної катастрофи, і світ не має права допустити повторення подібного сценарію.

    У своїй промові Мельник закликав держави-члени ООН перейти від декларацій до конкретних дій. Зокрема, він запропонував запровадження скоординованих міжнародних санкцій проти російської ядерної галузі. Йдеться не лише про державні структури, а й про компанії та підприємства, які беруть участь у розвитку та експлуатації атомної енергетики РФ.

    За його словами, такі санкції мають стати чітким сигналом про неприпустимість використання ядерної інфраструктури у військових цілях. Він наголосив, що міжнародна спільнота повинна усвідомити: будь-яка бездіяльність у цьому питанні може призвести до ще більшої ескалації ризиків.

    Українська сторона послідовно наполягає, що єдиним шляхом гарантування безпеки Запорізької АЕС є її повна демілітаризація та повернення під контроль українського оператора. Київ також підтримує постійну присутність місії МАГАТЕ на об’єкті, однак наголошує, що цього недостатньо без реального виведення російських військ.

    Міжнародне агентство з атомної енергії неодноразово попереджало про критичні ризики, пов’язані з бойовими діями поблизу станції. Експерти організації під час своїх візитів фіксували пошкодження інфраструктури, обмеження доступу до окремих об’єктів та складнощі з підтриманням стандартного режиму роботи станції.

    У світовій експертній спільноті також неодноразово звучали застереження щодо потенційних наслідків аварії на ЗАЕС. Фахівці зазначають, що у випадку серйозного інциденту наслідки можуть бути значно ширшими за регіональні, охоплюючи значну частину Європи через можливе поширення радіації.

    Андрій Мельник підкреслив, що міжнародна спільнота має винести уроки з історичних ядерних трагедій і діяти превентивно. Він наголосив, що досвід Чорнобиля вже показав, до яких наслідків призводить нехтування ядерною безпекою, і тому світ не має права допустити повторення подібного сценарію в умовах війни.

    На завершення свого виступу український дипломат закликав держави ООН продемонструвати політичну волю та єдність у питанні ядерної безпеки, наголосивши, що майбутнє глобальної безпеки залежить від рішучості міжнародної реакції вже зараз.

    Очікується, що тема Запорізької АЕС і надалі залишатиметься в центрі міжнародних обговорень у рамках ООН, а також на інших багатосторонніх майданчиках, де обговорюються питання безпеки та наслідків російської агресії проти України.