Президент США Дональд Трамп підписав закон, який суттєво розширює можливості Вашингтона для економічного тиску на Росію та країни, що допомагають їй заробляти на експорті енергоносіїв. Документ, який у США неофіційно називали пакетом «пекельних санкцій», відкриває шлях до нових обмежень проти російських чиновників, банків, енергетичних компаній, «тіньового флоту», а також дозволяє президенту запроваджувати високі мита проти найбільших покупців російської нафти й газу.
Білий дім офіційно повідомив, що 18 вересня Трамп підписав H.R. 5334 — Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Документ «санкціонує та розширює передбачені законом санкції, мита й заборони щодо Росії», а також продовжує дію частини санкційних повноважень щодо Ірану.
Одним із центральних елементів нового закону стали вторинні економічні заходи. Закон дозволяє президенту США вводити мита до 100% на товари з держав, які входять до числа найбільших покупців російської нафти або газу, а також країн, які допомагають Москві обходити енергетичні санкції. У фінальній конструкції тарифний механізм обмежили п’ятьма найбільшими імпортерами російських енергоносіїв і п’ятьма ключовими державами, причетними до обходу санкцій.
Саме цей механізм робить новий закон особливо важливим. Його мета — впливати не лише безпосередньо на російські компанії, а й на покупців, завдяки яким Москва продовжує отримувати великі валютні доходи. До потенційно вразливих держав американські та міжнародні медіа відносять передусім Китай та Індію, хоча сам закон не встановлює постійного списку конкретних країн: його застосування залежатиме від обсягів імпорту російських енергоносіїв і рішень американської адміністрації.
Водночас закон значно ширший за тарифний блок. Сенатори, які працювали над документом, пояснювали, що він передбачає первинні та вторинні санкції проти російських чиновників, фінансових структур та осіб, які підтримують російську державу й фінансування війни. Окремими напрямами називалися банки та фінансові установи РФ, пов’язані з владою бізнесмени та їхні мережі, а також судна так званого «тіньового флоту», який Росія використовує для транспортування нафти в обхід західних обмежень.
Адміністрація Трампа підтримувала фінальний компромісний варіант документа ще до його остаточного ухвалення. У заяві адміністративно-бюджетного управління Білого дому зазначалося, що закон має посилити інструменти, які президент може використовувати для збільшення економічної ціни продовження війни Росією. Водночас Білий дім наполіг на збереженні президентських повноважень щодо винятків та призупинення окремих санкцій.
Саме ця деталь означає, що підписання закону не дорівнює автоматичному одномоментному введенню всіх максимально можливих обмежень. Президент отримує додаткові юридичні інструменти, однак конкретний масштаб їх застосування залежатиме від рішень Білого дому. Reuters звертає увагу, що закон надає адміністрації дуже широкі тарифні повноваження, а також можливість робити винятки з міркувань національної безпеки.
Це стало однією з причин дискусій у Конгресі. Частина демократів підтримувала посилення санкцій безпосередньо проти Росії, але висловлювала занепокоєння через можливі наслідки нових мит для американських споживачів і союзників США. Опоненти попереджали, що тарифний механізм може зачепити ширше коло торговельних партнерів Вашингтона, ніж передбачалося спочатку. Прихильники закону натомість наголошували, що без тиску на покупців російської нафти Москва й надалі матиме можливість компенсувати частину втрат від прямих санкцій.
Закон пройшов Конгрес із помітною міжпартійною підтримкою. Сенат схвалив його у серпні 86 голосами проти 11, а Палата представників у вересні підтримала фінальний пакет 262 голосами проти 159. Після цього документ передали президенту.
Документ назвали на честь сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який тривалий час був одним із головних авторів та прихильників посилення економічного тиску на Росію. Після його смерті законодавці продовжили роботу над пакетом, назвавши його ім’ям політика. Американські сенатори прямо говорили, що ухвалення закону має стати частиною його політичної спадщини.
Президент України Володимир Зеленський після підписання документа подякував Трампу, американським сенаторам і членам Палати представників. Він нагадав, що Грем під час візитів до України регулярно говорив про необхідність не послаблювати тиск на Росію та окремо звертав увагу на країни, які купують російську нафту або забезпечують фінансові канали для російського бізнесу. Зеленський закликав до повної та швидкої реалізації положень закону.
Для Росії найбільш чутливим залишається саме енергетичний напрям. Москва продовжує отримувати значні доходи від експорту нафти та газу, тому Вашингтон намагається змістити акцент із простого обмеження російських компаній на тиск проти покупців і посередників. Фактично логіка нового закону полягає в тому, щоб підвищити ціну співпраці з російським енергетичним сектором для третіх країн.
Втім, це створює і ризик торговельних конфліктів. Індія вже публічно дала зрозуміти, що розглядає енергетичну політику як питання власних національних інтересів. Нью-Делі попереджав, що масштабні американські тарифи через закупівлю російської нафти можуть негативно позначитися на двосторонніх відносинах із США.
Москва також критично відреагувала на американський санкційний курс. Російські представники заявляли, що посилення обмежень нібито ускладнює дипломатичні зусилля щодо завершення війни. Це позиція російської сторони; Вашингтон та прихильники закону, навпаки, пояснюють його як спосіб збільшити економічну ціну продовження війни та посилити переговорні важелі США.
Для читачів «Ненька інфо» ця історія має пряме продовження. Ще 17 вересня видання писало, що Трамп готується підписати «пекельні санкції» проти Росії, а після голосування у США повідомляло про реакцію Кремля на новий санкційний пакет. Ще влітку «Ненька інфо» стежила за просуванням документа в Конгресі та розповідала про заклики сенаторів терміново ухвалити санкції і про те, як Сенат перейшов до активного розгляду пакета.
Тепер ця історія перейшла з етапу політичних заяв у юридичну площину: документ уже став законом. Наступним ключовим питанням буде не його формальна наявність, а те, наскільки швидко і проти кого саме Білий дім застосує нові повноваження. Саме від цього залежатиме реальний економічний ефект нового санкційного пакета для Росії та її найбільших енергетичних партнерів.
