Засновник однойменного благодійного фонду та громадський діяч Сергій Притула констатував, що наразі в Україні не існує комплексного механізму протидії новим російським реактивним безпілотникам. Проблема захисту повітряного простору від швидкісних цілей, а також питання багатомільярдної нестачі коштів на оборону та наслідки гучних кадрових ротацій у війську стали головними темами його публічного обговорення поточної ситуації на фронті.
Останнім часом в українському суспільстві стрімко ширяться конспірологічні теорії щодо того, чому поява ворожих реактивних апаратів стала своєрідною несподіванкою для вітчизняної системи протиповітряної оборони. Громадяни активно дискутують, чи справедливо звинувачувати відповідальні військові та урядові структури у тому, що вони відверто проґавили момент, коли агресор почав масовано запускати в повітряний простір модернізовану зброю. Відповідаючи на ці гострі запитання, керівник волонтерської організації відкинув емоційні звинувачення, проте не став приховувати реальну небезпеку від нових засобів терору.
«Ми маємо очевидний факт, що поки немає системного рішення», – наголосив Сергій Притула.
За його словами, класичні методи перехоплення, які раніше успішно застосовувалися мобільними вогневими групами проти повільних дронів-камікадзе, виявилися недостатньо ефективними. Реактивні двигуни дозволяють ворожим апаратам уникати ураження зі звичайної стрілецької зброї, що вимагає від українських інженерів та військових термінової розробки принципово нових технологічних алгоритмів захисту.
Окрім технологічної вразливості у небі, серйозною перешкодою для зміцнення загальної обороноздатності залишається глибокий дефіцит державного оборонного бюджету. Постійний фінансовий голод змушує військове керівництво покладатися на допомогу міжнародних партнерів та волонтерської спільноти, яка продовжує закривати базові потреби армії. Брак коштів безпосередньо впливає на швидкість закупівлі новітніх засобів радіоелектронної боротьби та зенітних комплексів, здатних надійно збивати надшвидкісні цілі.
Водночас не менш гостро стоїть питання управління військами в умовах жорстко обмежених ресурсів. Оцінюючи останні масштабні кадрові перестановки у лавах Сил оборони, експертне середовище та волонтери сходяться на думці, що справжню ефективність таких змін можна буде виміряти виключно конкретними результатами на полі бою. Здатність нових командирів швидко адаптуватися до мінливої тактики противника та знаходити асиметричні відповіді на появу реактивних безпілотників стане головним іспитом для оновленого армійського керівництва до кінця поточного року.
