Golosnovinua.com

Позначка: війна

  • Різниця лише 0,1%: Зеленський і Залужний фактично зрівнялися у президентському рейтингу

    Різниця лише 0,1%: Зеленський і Залужний фактично зрівнялися у президентському рейтингу

    Президент України Володимир Зеленський та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний мають практично однаковий рівень потенційної електоральної підтримки. За результатами нового опитування дослідницької компанії «Соціополіс», проведеного у другій половині вересня 2026 року, серед виборців, які готові взяти участь у голосуванні та вже визначилися зі своїм вибором, Зеленського підтримали б 23,0%, а Залужного — 22,9%. Різниця становить лише 0,1 відсоткового пункту.

    Серед усіх опитаних показники також майже ідентичні: 19,1% назвали Володимира Зеленського, а 19,0% — Валерія Залужного. З огляду на заявлену методологією похибку для показників близько 20% — до 2,5 відсоткового пункту — статистично визначити, хто з цих двох має більшу підтримку, за результатами цього опитування неможливо.

    Дослідження проводили з 16 по 21 вересня 2026 року методом телефонних інтерв’ю CATI на основі випадково згенерованих мобільних номерів. Соціологи опитали 1002 повнолітніх жителів України. До вибірки не включали громадян, які перебували за кордоном, а також мешканців тимчасово окупованих територій, де не працює український мобільний зв’язок. Для показників, близьких до 50%, максимальна теоретична похибка становить 3,1%, для показників близько 25% — 2,7%, а близько 20% — 2,5%.

    За двома першими позиціями розташувалися Петро Порошенко — 10,7% серед визначених виборців, Кирило Буданов — 9,5%, Андрій Білецький — 8,7%, Михайло Федоров — 7,6% та Дмитро Разумков — 6,9%. Олександра Усика в потенційному президентському голосуванні підтримали б 3,2% визначених виборців, Юлію Тимошенко — 3,0%. Ще 8,5% усіх опитаних не визначилися з кандидатом, 7,2% заявили, що не брали б участі у голосуванні, а 1,2% зіпсували б бюлетень.

    Що показало моделювання другого туру

    Соціологи також запропонували респондентам кілька гіпотетичних пар другого туру. У парі Залужний — Зеленський 46,1% від усіх опитаних обрали Залужного, 28,0% — Зеленського. Серед респондентів, які заявили про намір голосувати та визначилися між двома запропонованими кандидатами, показники становили 62,2% і 37,8% відповідно. При цьому 16,4% усіх респондентів заявили, що в такому другому турі взагалі не голосували б, 4,8% зіпсували б бюлетень, а 4,7% не визначилися.

    Водночас це саме моделювання гіпотетичного голосування, а не прогноз результату майбутніх виборів. Склад кандидатів, політична ситуація, перебіг війни та навіть умови проведення голосування до початку реальної виборчої кампанії можуть суттєво змінитися.

    Інші змодельовані пари також продемонстрували різні розподіли підтримки. У парі Кирило Буданов — Володимир Зеленський серед визначених респондентів показники становили 57,0% і 43,0%, у парі Буданов — Залужний — 40,3% і 59,7%, а у парі Зеленський — Михайло Федоров — 48,5% і 51,5%.

    Що змінилося за кілька місяців

    Особливо показовою виглядає динаміка порівняно з червневим дослідженням тієї ж компанії.

    На початку червня «Соціополіс» фіксував серед визначених виборців 31,2% підтримки Зеленського та 22,3% Залужного. Тоді різниця між ними становила майже дев’ять відсоткових пунктів. У вересневому вимірюванні показники становлять уже 23,0% і 22,9%.

    У червні третім був Кирило Буданов із 14,1% серед визначених виборців, а Петро Порошенко мав 8,6%. У вересні порядок змінився: Порошенко отримав 10,7%, а Буданов — 9,5%. Водночас пряме порівняння окремих цифр варто робити обережно, оскільки громадська думка під час війни може швидко реагувати на події, а кожне опитування має власну статистичну похибку.

    Про популярність Залужного серед українців раніше писала й «Ненька інфо». У матеріалі про суспільну реакцію на його публічний виступ видання наводило результати серпневого опитування Rating Group: тоді Залужному довіряли 68% респондентів, Володимиру Зеленському — 59%, а Кирилу Буданову — 62%. Водночас показник довіри не є тотожним електоральному рейтингу і не показує автоматично, як люди проголосували б на виборах. «Залужний пожартував про англійську — і почалася атака: Тука пояснив, чого насправді бояться на Банковій» — Ненька інфо

    Які партії називали респонденти

    Опитування містило й моделювання можливих парламентських виборів. Тут соціологи отримали щільну групу з чотирьох політичних сил.

    Потенційну партію Валерія Залужного підтримали б 16,0% виборців, які готові голосувати та вже визначилися. Потенційну партію Володимира Зеленського — 13,9%, «Європейську Солідарність» Петра Порошенка — 13,5%, потенційну «Третю Штурмову» Андрія Білецького — 13,1%.

    Далі йдуть потенційна політична сила Кирила Буданова з 9,1%, «Розумна політика» Дмитра Разумкова — 7,9%, потенційні партії Ігоря Терехова та Михайла Федорова — по 6,0%.

    Водночас тут є принциповий нюанс: частина названих соціологами «партій» є гіпотетичними конструкціями для опитування, а не обов’язково реально зареєстрованими політичними силами, які вже оголосили участь у виборах. Сам Залужний також не оголошував у межах цього дослідження про висунення кандидатом у президенти.

    Коли українці хочуть вибори

    Понад половина опитаних — 53,6% — заявили, що після реального припинення бойових дій президентські та парламентські вибори варто проводити одночасно. 22,2% вважають, що першими мають відбутися президентські вибори, а 19,0% — парламентські.

    При цьому за чинним українським законодавством під час воєнного стану президентські, парламентські та місцеві вибори не проводяться. Частина перша статті 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану» прямо встановлює таку заборону. Центральна виборча комісія у своїх рішеннях 2026 року також наголошувала, що питання проведення виборів вирішуватиметься після усунення обставин, які зараз роблять їх неможливими.

    У ЦВК паралельно готуються до майбутнього голосування, зокрема опрацьовують питання безпеки, виборчої інфраструктури та адаптації законодавства до умов після завершення воєнного стану. Представники Комісії наголошували, що для проведення виборів необхідні щонайменше безпекові передумови та нормативна база, пристосована до наслідків війни.

    Про дискусію щодо можливих виборів нещодавно писала й «Ненька інфо». У матеріалі про заяви Михайла Федорова видання звертало увагу на аргументи депутатів щодо безпеки та необхідності адаптувати виборче законодавство до нових умов. «Міша, ти сам у це віриш?»: заява Федорова про вибори спричинила бурхливу реакцію українців — Ненька інфо

    Що українці говорять про війну

    Окрема частина дослідження стосувалася бачення завершення війни. 46,4% опитаних назвали найважливішою метою України збереження незалежності та суверенітету навіть за умови територіальних втрат. Для 25,8% головним залишається повернення контролю над окупованими територіями, а 14,7% назвали пріоритетом воєнну поразку або послаблення Росії.

    59,5% респондентів вважають, що досягнення українських цілей можливе шляхом поєднання військових дій і дипломатії. Виключно військовий шлях назвали 15,2%, виключно дипломатичний — 14,9%.

    75% говорять про зростання корупції

    Ще один великий блок дослідження стосувався корупції. 75,2% опитаних вважають, що її рівень за час повномасштабного вторгнення зріс. 16,1% сказали, що ситуація не змінилася, 3,5% — що корупції стало менше. Це оцінки самих респондентів, а не вимірювання фактичного рівня корупції.

    На запитання, з ким респонденти пов’язують високий рівень корупції, 59,0% назвали президента та його оточення/Офіс президента, 54,7% — Верховну Раду та народних депутатів, 48,2% — правоохоронну і судову систему. У дослідженні можна було називати кілька відповідей, тому ці показники не складаються до 100%.

    Сам «Соціополіс» окремо застерігає, що соціологію воєнного часу потрібно трактувати з урахуванням міграції, недоступності частини територій, можливої меншої готовності окремих груп відповідати на політичні питання та інших чинників. Тому нинішні цифри показують настрої опитаного населення в конкретний період 16–21 вересня, а не встановлюють результат майбутніх виборів.

  • 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    Росія в ніч проти 23 вересня влаштувала нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши одразу кілька типів безпілотників і баражуючих боєприпасів. У небі фіксували звичайні та реактивні «Шахеди», «Гербери», дрони-імітатори «Пародія», а також «Бандероль»/«Дань-Т». Удари почалися ще ввечері 22 вересня і тривали всю ніч та вранці. Станом на 08:00 Повітряні сили повідомляли про 18 локацій, де зафіксували влучання засобів повітряного нападу, і ще вісім місць падіння уламків збитих цілей. На той момент атака ще не була остаточно завершена.

    За офіційними даними Повітряних сил ЗСУ, від 18:00 22 вересня російські війська застосували 161 повітряну ціль. Серед них були ударні безпілотники типу Shahed, причому 82 апарати були реактивними, «Гербери», дрони інших типів та імітатори «Пародія», а також три «Бандероль»/«Дань-Т». Запуски здійснювали одразу з кількох районів Росії — Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Міллерового, а також з тимчасово окупованого Донецька і Гвардійського в окупованому Криму.

    Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України. За попереднім зведенням на 08:00, вдалося збити або подавити 119 російських безпілотників, а також усі три «Бандероль»/«Дань-Т». Таким чином, загалом ППО знешкодила 122 повітряні цілі. Водночас уникнути влучань не вдалося: Повітряні сили зафіксували їх на 18 локаціях, а уламки збитих апаратів упали ще на восьми.

    Одним із головних напрямків удару знову став Київ. Причому атака на столицю розпочалася ще ввечері 22 вересня. Тоді російські війська застосовували реактивні БпЛА, а наслідки фіксували одразу у кількох районах міста. В Оболонському районі було влучання в резервуари з пальним, через що виникла пожежа. За іншою адресою пошкодження отримав об’єкт нежитлової забудови. У Печерському районі повідомлялося про двох постраждалих, а медиків також викликали у Дніпровський район.

    До 19:36 міський голова Віталій Кличко повідомляв уже про вісьмох постраждалих у столиці, трьох із яких госпіталізували. Решті допомогу надали амбулаторно або безпосередньо на місці. Пізніше ДСНС уточнила ще один епізод у Дніпровському районі: російський безпілотник влучив на територію приватного будинку, пошкодив фасад і вибив вікна. Одну травмовану людину госпіталізували. Після цього «Українська правда» повідомила, що загальна кількість постраждалих унаслідок вечірньої атаки сягнула дев’яти людей.

    Однак на цьому удар по столиці не завершився. Вже вночі та вранці 23 вересня нові російські дрони знову заходили на Київ.

    У Голосіївському районі один із БпЛА пошкодив складське приміщення, де виникла пожежа. Згодом мер столиці повідомив і про влучання безпілотника в автозаправну станцію в тому ж районі. У Солом’янському районі уламки збитого дрона впали на відкритій території між житловими будинками. Крім того, в цьому районі повідомлялося про загоряння на території транспортного підприємства.

    Через високу повітряну загрозу для столиці вранці довелося тимчасово зупинити рух поїздів Kyiv City Express в обох напрямках. У КМДА пояснювали це саме підвищеною небезпекою під час тривалої дронової атаки.

    Серйозні наслідки зафіксували й на Одещині. Ще ввечері 22 вересня область атакували російські реактивні безпілотники. За інформацією начальника Одеської ОВА Олега Кіпера, внаслідок ударів були пошкоджені складські приміщення та виникли масштабні пожежі. Одна людина загинула, ще двоє отримали поранення і були госпіталізовані. Ліквідація наслідків атаки тривала.

    Масове застосування саме реактивних «Шахедів» останніми тижнями стає все помітнішою рисою російських ударів. Під час нинішньої атаки реактивними були 82 із зафіксованих ударних БпЛА — фактично близько половини всього дронового угруповання. Ще 20 вересня Росія застосувала майже 140 безпілотників, і значна частина «Шахедів» також була реактивною. Про цю тенденцію раніше писала «Ненька інфо» — «Майже 140 дронів за одну ніч: Росія влаштувала масовану атаку, половина “Шахедів” була реактивною».

    Головна складність реактивних модифікацій полягає у значно вищій швидкості, що скорочує час на виявлення, супровід та перехоплення цілі. Раніше повідомлялося, що окремі такі апарати здатні розганятися приблизно до 500 км/год. Через це Україна паралельно намагається прискорити створення та масштабування швидкісних дронів-перехоплювачів. Про наказ прискорити роботу над такими засобами «Ненька інфо» писала на початку вересня.

    Ще один важливий елемент нинішньої російської тактики — тривалі атаки хвилями. Безпілотники запускають із різних районів і в різний час, змушуючи українську ППО працювати протягом багатьох годин. Представник Повітряних сил Юрій Ігнат раніше попереджав, що такі нальоти можуть розтягуватися фактично на весь день. Детальніше про цю зміну тактики можна прочитати у матеріалі «Загроза затяжної повітряної атаки: ворог готує нову хвилю ударів, яка може тривати весь день».

    Саме такий сценарій спостерігався й 22–23 вересня. Перші запуски в межах цієї хвилі Повітряні сили відраховують від 18:00 вівторка, а вранці середи в українському повітряному просторі все ще залишалися ворожі БпЛА. Тому дані про 122 знешкоджені цілі, 18 місць влучань та вісім локацій падіння уламків у Повітряних силах прямо назвали попередніми.

    На момент ранкового зведення військові не оприлюднювали повний список усіх 18 місць влучань, тому повна географія наслідків атаки ще уточнюється. Підтверджено, зокрема, удари та падіння уламків у Києві, а також важкі наслідки російської атаки на Одещині. Інформація від обласних адміністрацій, рятувальників та Повітряних сил може оновлюватися протягом дня.

    Водночас масштаб атаки вже зрозумілий: понад 160 повітряних засобів, велика частка швидкісних реактивних безпілотників, запуски одразу з шести напрямків і багатогодинна атака хвилями. Попри знешкодження більшості цілей, російські дрони прорвалися до десятків локацій, спричинивши пожежі, руйнування, поранення та щонайменше одну підтверджену загибель на Одещині.

  • Зеленський змінив маршрут заради зустрічі з Реткліффом, яку Арахамія організував через американські та російські контакти

    Зеленський змінив маршрут заради зустрічі з Реткліффом, яку Арахамія організував через американські та російські контакти

    Літаки Зеленського та директора ЦРУ США Джона Реткліффа одночасно опинилися в аеропорту Шеннон в Ірландії. Під час дозаправки президент України та глава американської розвідки провели закриту зустріч. Офіційно зміст розмови не розкривається.

    За даними джерела, Зеленський спеціально змінив маршрут польоту заради цієї зустрічі. Спочатку український борт мав летіти через Францію, однак маршрут змінили на Шеннон. Саму зустріч, за словами джерела, організував Давид Арахамія через свої американські контакти та, як стверджується, на прохання російських друзів.

    Зустріч відбулася невдовзі після неоголошеного візиту Реткліффа до Москви. 25 серпня він провів переговори з головою СЗР Сергієм Наришкіним та директором ФСБ Олександром Бортниковим. За даними американських ЗМІ, однією з тем контактів була можливість подальших переговорів між Трампом, Путіним та Зеленським.

    Реткліфф зараз залишається одним з американських чиновників, які підтримують контакти як із російською, так і з українською сторонами. Тому зустріч із Зеленським у Шенноні відбулася в момент, коли Вашингтон намагається зрозуміти, наскільки Москва та Київ готові до подальшого діалогу. Водночас офіційних подробиць розмови Зеленського та Реткліффа поки немає.

    Для української сторони окремим питанням залишається роль Арахамії в організації цього контакту. Він входить до переговорної делегації України та має давні зв’язки з американськими представниками. Джерело стверджує, що саме через його контакти вдалося організувати зустріч у Шенноні, однак ця інформація поки офіційно не підтверджена.

    Більш детальна інформація про те, як проходила зустріч і про що говорили Зеленський та Реткліфф, очікується після повернення української делегації. За словами джерела, наразі оптимізму в української сторони небагато.

     

  • Таємні переговори на дозаправці: Зеленський провів неформальну зустріч із директором ЦРУ на шляху до Нью-Йорка

    Таємні переговори на дозаправці: Зеленський провів неформальну зустріч із директором ЦРУ на шляху до Нью-Йорка

    Президент України Володимир Зеленський провів несподівану та глибоко конфіденційну зустріч із директором Центрального розвідувального управління США Джоном Реткліффом. Цей закритий дипломатичний контакт відбувся на нейтральній території – у міжнародному аеропорту Шеннон в Ірландії, де повітряні судна обох високопосадовців одночасно здійснювали технічну дозаправку пальним. Попри неформальний характер спілкування в транзитній зоні, сам факт особистого діалогу між лідером воюючої держави та керівником ключової американської спецслужби свідчить про високу інтенсивність залаштункових консультацій навколо майбутнього безпекового треку. Сторони утрималися від офіційних заяв щодо змісту бесіди, однак геополітичний контекст події вказує на обговорення критично важливих розвідувальних даних та стратегічних оцінок перебігу протистояння.

    Зустріч розгорнулася безпосередньо під час перельоту українського президента до Сполучених Штатів для участі в заходах тижня високого рівня Генеральної асамблеї ООН. Саме в Нью-Йорку заплановано низку визначальних переговорів, серед яких ключове місце посідає особистий діалог із президентом США Дональдом Трампом. Водночас очільник американської розвідки повертався із Близького Сходу після змістовних перемовин із президентом Єгипту Абделем Фаттахом Ас-Сісі. Таким чином, перетин маршрутів двох посадовців в ірландському аеропорту дозволив синхронізувати позиції перед великими дипломатичними баталіями на полях міжнародного форуму та проаналізувати останні сигнали з ключових світових столиць.

    Особливої ваги цій розмові додає той факт, що наприкінці серпня очільник ЦРУ здійснив перший за останні п’ять років неоголошений візит до Москви. Таємна місія американського топрозвідника проходила в умовах очевидного глухого кута у мирних перемовинах та стрімкого зростання загрози прямої ескалації між Кремлем і західним блоком. За даними поінформованих джерел, головною метою візиту Реткліффа до російської столиці було донесення до керівництва силових структур агресора вкрай тверезої та песимістичної оцінки стану виснаження російської воєнної машини. Вашингтон прагнув переконати Кремль піти на укладення реалістичних домовленостей до того, як катастрофічні втрати на фронті та нищівна дія західних санкцій остаточно підірвуть внутрішню стабільність і фінансову спроможність Росії.

    Той факт, що директор американської розвідки напряму контактував із верхівкою спецслужб держави-агресора, а невдовзі після цього провів розмову з українським лідером, підтверджує активне зондування ґрунту для майбутніх компромісів. Офіційний Київ послідовно відстоює власні червоні лінії, наполягаючи на непорушності суверенітету, виведенні окупаційних сил та наданні твердих міжнародних гарантій безпеки. Несподіваний діалог в аеропорту Шеннон демонструє, що вирішальні рішення щодо подальшого сценарію війни дедалі частіше народжуються в тиші непублічних коридорів спецслужб, де оцінка реальних балансів сил на полі бою переважає гучні політичні декларації.

  • Обірване дитинство: на Миколаївщині російський терор забрав життя трирічного хлопчика та скалічив чотирьох людей

    Обірване дитинство: на Миколаївщині російський терор забрав життя трирічного хлопчика та скалічив чотирьох людей

    Безжальна російська воєнна машина продовжує чинити кривавий терор проти мирного населення південних регіонів України, залишаючи по собі невимовне горе та зруйновані людські долі. Черговий акт нелюдської жорстокості з боку окупаційних військ розгорнувся на території Миколаївської області, де внаслідок цинічної атаки по цивільних об’єктах пролилася кров безневинних громадян. Найбільшою трагедією цього масованого удару стала непоправна втрата у Вознесенському районі, де смертоносне вороже залізо обірвало життя зовсім маленької дитини. Жертвою безжального обстрілу став трирічний хлопчик, який не мав жодного шансу врятуватися від руйнівної сили російської зброї. Ця жахлива подія вкотре підкреслює абсолютну зневагу держави-агресора до будь-яких норм міжнародного гуманітарного права та базових принципів людяності, адже під прицілом окупантів опиняються найменші та найбеззахисніші українці, чиї домівки перетворюються на епіцентри смертельного ризику.

    Окрім жахливої трагедії з дитиною, ворожий напад завдав тяжких наслідків і в сусідньому Баштанському районі області, де під вогонь потрапили дорослі цивільні особи. Внаслідок вибухів та розльоту уламків серйозні поранення різного ступеня тяжкості отримали четверо місцевих чоловіків. Вік постраждалих становить двадцять один, двадцять шість, тридцять три та тридцять сім років, що свідчить про ураження людей у розквіті сил, які просто опинилися в епіцентрі чергового терористичного акту. На місце надзвичайної події негайно прибули бригади екстреної медичної допомоги, які оперативно провели первинні реанімаційні заходи та евакуювали потерпілих до найближчих медичних закладів. Згідно з уточненими даними, троє з поранених потребували термінової госпіталізації через характер отриманих травм, тоді як одному постраждалому пощастило більше – після надання необхідної допомоги лікарі дозволили йому проходити подальше лікування в амбулаторних умовах.

    Ситуація у лікарнях, куди доправили постраждалих, залишається вкрай напруженою, а медичні працівники ведуть відчайдушну боротьбу за життя важкопоранених пацієнтів. Станом на ранок лікарі оцінюють стан наймолодшого з госпіталізованих, двадцятиоднорічного юнака, як надважкий. Хлопець перебуває в реанімаційному відділенні на межі життя і смерті, а фахівці докладають усіх можливих надзусиль, застосовуючи наявний арсенал сучасного обладнання та медикаментів, аби стабілізувати його життєві показники. Ще один постраждалий перебуває у стабільно важкому стані, вимагаючи цілодобового моніторингу та інтенсивної терапії, тоді як стан третього госпіталізованого чоловіка медикам вдалося стабілізувати, і наразі його життю безпосередньо нічого не загрожує. Медичний персонал лікарень Миколаївщини вкотре демонструє високий професіоналізм, надаючи весь спектр необхідної хірургічної та травматологічної допомоги жертвам російської агресії, попри колосальне емоційне навантаження. Цей кривавий злочин проти мирного населення стане ще одним неспростовним доказом для міжнародного трибуналу, де кожен причетний до вбивства українських дітей неминуче понесе суворе покарання.

  • Вогняний шторм на фронті: окупанти розбиваються об незламну оборону на Покровському напрямку в рекордних штурмах

    Вогняний шторм на фронті: окупанти розбиваються об незламну оборону на Покровському напрямку в рекордних штурмах

    Тисяча шістсот сімдесят друга доба широкомасштабного збройного протистояння демонструє безпрецедентну інтенсивність бойових дій на всій лінії зіткнення, де українські захисники продовжують стримувати колосальний тиск російської воєнної машини. Загалом протягом минулої доби зафіксовано двісті сорок вісім жорстоких бойових зіткнень, що свідчить про намагання агресора будь-якою ціною прорвати вітчизняні оборонні рубежі. Ворог не припиняє тероризувати як передові позиції, так і мирні населені пункти, активно застосовуючи всі наявні засоби ураження. Лише за один день окупанти завдали вісімдесят сім потужних авіаційних ударів, скинувши триста п’ять керованих авіабомб, які залишають по собі суцільні руїни. Крім того, повітряний простір буквально кишить безпілотниками – загарбники застосували майже десять тисяч дронів-камікадзе та здійснили майже три тисячі артилерійських обстрілів. У відповідь на цей тотальний терор авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони України завдали філігранних ударів, успішно уразивши один район зосередження живої сили противника, три ворожі артилерійські системи та стратегічно важливий пункт управління.

    Північні та східні рубежі країни залишаються під постійним вогневим пресингом. На Сумщині від нещадних артилерійських обстрілів знову здригалися мирні населені пункти Бачівськ, Уланове, Товстодубове, Кучерівка, Корчаківка та Андріївка, а район Пустогорода зазнав руйнівного авіаційного удару. Тим часом на Північно-Слобожанському напрямку українські воїни холоднокровно відбили п’ять ворожих атак у районах Бунячиного, Малої Корчаківки та Юнаківки. Гаряче було і на Південно-Слобожанському відтинку, де наші підрозділи зірвали десять спроб противника просунутися поблизу Стариці, Козачої Лопані, Лимана, Симинівки, Рибалчиного та Зарубинки. На Куп’янському напрямку ворог обмежився однією атакою в районі Ківшарівки, тоді як на Лиманському напрямку всі п’ять спроб окупантів вклинитися в нашу оборону біля Ставків, Шийківки, Новоселівки та Дерилового завершилися для них цілковитим фіаско. Не менш напруженою залишалася ситуація на Слов’янському напрямку з чотирма штурмами біля Озерного, Миколаївки та Рай-Олександрівки, а також на Краматорському, де зафіксовано одну атаку в бік Федорівки Другої. Натомість Костянтинівський напрямок палав від дев’ятнадцяти ворожих штурмів, які розбилися об сталеву стійкість захисників поблизу Костянтинівки, Новоселівки, Іллінівки, Довгої Балки, Розкішного та Новопавлівки.

    Абсолютним епіцентром бойових дій та справжнім пеклом для російських військ залишається Покровський напрямок, де українські воїни героїчно зупинили тридцять три масовані атаки. Ворог кидав у бій значні резерви, намагаючись прорватися в районах Білицького, Сергіївки та Новопавлівки, а також здійснював відчайдушні штурми у напрямках Торецького, Софіївки, Добропілля, Нового Донбасу, Вільного, Ганнівки, Красноподілля, Водянського, Дорожнього, Василівки та Мирного, проте скрізь отримав жорстку відсіч. На сусідньому Олександрівському напрямку загарбники спромоглися лише на одну атаку в бік Тернового. Південний фронт також не знав спокою: на Гуляйпільському напрямку окупанти чотирнадцять разів намагалися просунутися в районах Різдвянки, Тернуватого та Копанів, а на Оріхівському наші оборонці впевнено відбили дві спроби ворога прорватися до Павлівки. Лише на Придніпровському, Волинському та Поліському напрямках ситуація залишалася відносно стабільною без ознак формування нових наступальних угруповань.

    Цілодобовий ефективний спротив української армії на всіх ділянках фронту безперервно конвертується у катастрофічні втрати для держави-агресора. Лише за минулу добу лави російських загарбників порідшали на тисячу двісті тридцять осіб. Українська земля продовжує перемелювати ворожу техніку: вщент спалено три танки, дев’ять бойових броньованих машин та сорок дві артилерійські системи. Окрім цього, на металобрухт перетворено дві реактивні системи залпового вогню, один засіб протиповітряної оборони, вісім новітніх наземних робототехнічних комплексів, понад тисячу чотириста безпілотних літальних апаратів, а також понад три сотні одиниць автомобільної та спеціальної техніки.

     

  • Готується можлива зустріч Зеленського з Трампом

    Готується можлива зустріч Зеленського з Трампом

    Наша редакція ще 19 вересня першою писала про зустріч Зеленського з Трампом, яку сторони могли провести. Тоді ми повідомляли, що такий контакт обговорюється і що зустріч може відбутися.

    На той момент офіційного підтвердження зустрічі не було, тому йшлося саме про попередні обговорення. Конкретні дата та формат зустрічі також ще не були визначені.

    Зараз тема цього контакту знову стала актуальною. Обговорення зустрічі триває, і, якщо сторони домовляться щодо всіх деталей, вона може відбутися.

    Водночас поки немає підстав говорити, що всі питання вже остаточно узгоджені. Дата, місце та формат переговорів можуть змінитися в процесі подальших обговорень.

    Якщо домовленостей буде досягнуто, більше деталей стане відомо вже ближче до самої зустрічі. Наразі ж ідеться про те, що такий контакт перебуває на стадії обговорення та залишається одним із варіантів розвитку подій.

     

  • Енергетична деескалація та кулуарні компроміси: чого насправді очікує Київ від доленосної зустрічі Зеленського з Трампом

    Енергетична деескалація та кулуарні компроміси: чого насправді очікує Київ від доленосної зустрічі Зеленського з Трампом

    Очікувана зустріч президента України Володимира Зеленського з очільником Білого дому Дональдом Трампом у Нью-Йорку обіцяє стати однією з найбільш обговорюваних дипломатичних подій осені, здатною окреслити контури подальшого перебігу війни та визначити параметри майбутнього мирного процесу. Попри високий рівень суспільного напруження та завищені очікування, в українських владних колах налаштовані на стриманий та прагматичний лад. Інформовані дипломатичні джерела зазначають, що українська сторона наразі не плекає ілюзій щодо раптових історичних проривів, проте розглядає ці переговори як критично важливий інструмент для стабілізації ситуації напередодні зими. Ключовий акцент під час особистого діалогу двох лідерів буде зміщено на питання так званої енергетичної деескалації – проблеми, яка стала головним каменем спотикання у відносинах між Києвом і новою американською адміністрацією.

    Запланована на двадцять друге вересня зустріч має відбутися у другій половині дня за київським часом на полях міжнародних дипломатичних форумів у Сполучених Штатах. Раніше український лідер прямо наголошував, що безпосередній контакт із Дональдом Трампом може мати вирішальний вплив на весь подальший дипломатичний трек. Головним предметом обговорення стане спроба взаємного обмеження ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури. Офіційний Київ дав чітко зрозуміти, що готовий продемонструвати гнучкість і піти на призупинення нищівних дронових атак на російські нафтопереробні заводи, які викликають неабияке занепокоєння у Вашингтона через коливання світових цін на пальне. Проте ця готовність є строго взаємною: Україна вимагає від Кремля аналогічних кроків щодо негайного припинення системного повітряного терору проти української генерації, підстанцій та розподільчих мереж, які залишаються під постійним прицілом ракет та дронів-камікадзе.

    Паралельно з цим український президент зробив надзвичайно гучну та резонансну заяву щодо можливих прямих переговорів із керівником країни-агресора. Володимир Зеленський уперше за тривалий час публічно допустив імовірність особистого контакту з російським диктатором, однак висунув непохитну вимогу – така зустріч повинна мати виключно практичну спрямованість і завершитися гарантованим, конкретним результатом, а не перетворюватися на чергову виставу кремлівської пропаганди. Глава держави відверто зізнався, що сама думка про необхідність діалогу з воєнним злочинцем не викликає в нього жодних позитивних емоцій і такий епізод безумовно не стане найкращим днем у його житті. Проте заради збереження життів громадян, порятунку суверенітету та завершення кривавої бійні Київ готовий використовувати навіть найскладніші дипломатичні важелі.

    Цей комплексний підхід демонструє, що Україна намагається грати на випередження у великій геополітичній грі, пропонуючи американським партнерам реалістичні та зрозумілі сценарії зниження градуса напруги без шкоди для національних інтересів. Встановлення чітких червоних ліній та одночасна демонстрація готовності до конструктивних рішень дозволяють Києву вибивати з рук опонентів аргументи про нібито небажання завершувати протистояння. Результати нью-йоркського діалогу покажуть, чи спроможний новий очільник Сполучених Штатів конвертувати свій політичний капітал у реальний тиск на Москву, або ж енергетична деескалація залишиться лише черговою дипломатичною ілюзією на тлі підготовки до ще запекліших зимових боїв.

  • Нічний терор балістикою: троє людей зазнали поранень під час ворожої атаки на Дніпро

    Нічний терор балістикою: троє людей зазнали поранень під час ворожої атаки на Дніпро

    Російські окупаційні війська вкотре завдали підступного удару по мирному українському місту, застосувавши смертоносне балістичне озброєння для тероризування цивільного населення у глибокому тилу. У ніч на двадцять друге вересня ворог атакував житлові райони та міську інфраструктуру Дніпра важкими ракетами, траєкторія польоту яких залишає лічені хвилини для переходу в укриття. Внаслідок потужних вибухів, що сколихнули обласний центр, серйозні поранення та травми різного ступеня тяжкості отримали троє місцевих мешканців. Ситуація вкотре нагадала про щоденну загрозу, в якій змушені жити українські прифронтові регіони через варварську тактику кремлівського режиму.

    Одразу після завершення повітряної тривоги та отримання перших сигналів про ураження на місця падіння уламків та вибухів оперативно прибули бригади екстреної медичної допомоги, підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій та слідчо-оперативні групи поліції. Медичні працівники невідкладно розпочали надання кваліфікованої допомоги всім потерпілим, частина з яких була госпіталізована до лікувальних закладів міста для проведення необхідних хірургічних втручань та стабілізації стану. Як офіційно підтвердив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа, лікарі роблять усе можливе задля порятунку здоров’я постраждалих громадян та забезпечення їх усім спектром необхідних медикаментів.

    Цілеспрямоване застосування балістичних ракет проти густонаселених міських агломерацій є свідченням намагань агресора завдати максимальних руйнувань та посіяти панічні настрої серед цивільного населення. Надзвукова швидкість балістики значно ускладнює роботу чергових підрозділів протиповітряної оборони, що робить кожну таку атаку вкрай небезпечною для цивільних об’єктів. Фахівці вибухотехнічної служби продовжують обстеження пошкоджених територій, фіксуючи чергові речові докази збройної агресії для передачі до міжнародних судових інстанцій.

    Нічний напад на Дніпро став черговим нагадуванням для міжнародних партнерів України про нагальну необхідність посилення протиповітряного та протиракетного щита держави. Для надійного захисту великих промислових центрів, критичної інфраструктури та житлових масивів від балістичного терору потрібне термінове постачання додаткових сучасних комплексів Patriot, SAMP/T та достатньої кількості зенітних керованих ракет до них. Лише своєчасне виявлення та гарантоване перехоплення ворожих балістичних цілей на далеких підступах здатне вберегти мирні українські міста від смертоносних руйнувань та врятувати людські життя від систематичних злочинів російської армії.

  • Демократія на паузі: західні партнери зняли вимоги щодо виборів в Україні, а Рада готує правила повоєнного голосування

    Демократія на паузі: західні партнери зняли вимоги щодо виборів в Україні, а Рада готує правила повоєнного голосування

    Питання проведення виборів в Україні остаточно перейшло з площини зовнішньополітичного тиску в категорію довгострокового планування безпекового та правового майбутнього держави. Міжнародні партнери вже тривалий час не висувають жодних вимог чи ультиматумів щодо негайного запуску виборчого процесу під час відбиття повномасштабної агресії. На Заході сформувався чіткий консенсус щодо неможливості та небезпеки проведення повноцінної кампанії в умовах постійного воєнного терору. Водночас вище політичне керівництво держави не припиняє стратегічну роботу над формуванням правових механізмів майбутнього перезавантаження влади. Спеціальна парламентська робоча група вже практично завершила технічну розробку законопроєкту, покликаного врегулювати особливості організації перших післявоєнних виборів та специфіку голосування в умовах особливого періоду.

    Попри високий ступінь готовності тексту базового законопроєкту, його офіційна реєстрація та публічне представлення у сесійній залі свідомо стримуються цілою низкою невирішених політичних і безпекових факторів. Факт відсутності реєстрації документа не означає, що його не існує, однак ключові політичні дилеми залишатимуться відкритими доти, доки держава безпосередньо не наблизиться до моменту організації реального голосування. Будь-які практичні кроки вимагають гарантованого врегулювання безпекової ситуації та встановлення сталого миру бодай на певний проміжок часу. Плани розпочати широку суспільно-політичну дискусію на початку осені довелося оперативно відкласти через відчутне погіршення безпекової обстановки в столиці. Постійні загрози ворожих ударів, необхідність адаптації до масованого застосування реактивних безпілотників та життя в умовах повітряних тривог відсувають внутрішні політичні дебати на другий план, зміщуючи фокус уваги на посилення протиповітряної оборони та збереження життів.

    Чинна законодавча база прямо забороняє організацію та проведення будь-яких виборчих кампаній під час дії правового режиму воєнного стану. Проте всередині суспільства час від часу спалахують запеклі дискусії про ймовірне оновлення владних інституцій, які підігріваються регулярними кадровими ротаціями у вищих ешелонах влади та змінами в оточенні глави держави. Втім, на поточному етапі подібні розмови мають переважно умоглядний характер. На сьогодні залишається абсолютно невизначеним не лише календарний часовий проміжок можливого волевиявлення, але й сама послідовність електоральних процедур – зокрема, чи першими мають відбутися вибори президента, парламенту чи органів місцевого самоврядування.

    Найскладнішим викликом повоєнної демократичної трансформації залишається географічний і правовий статус значної частини українських земель. Існує висока ймовірність того, що навіть на момент припинення активних бойових дій суттєві території держави все ще перебуватимуть під ворожою окупацією, де організація легітимного голосування є апріорі неможливою. Не менш серйозні проблеми виникають і щодо величезної прифронтової смуги, де зруйнована інфраструктура, заміновані поля, загроза повторних обстрілів та значне скорочення населення створюють колосальні перешкоди для відновлення стандартних демократичних процедур. Питання участі мільйонів біженців за кордоном, внутрішньо переміщених осіб та чинних військовослужбовців на передовій вимагатиме від законодавців нестандартних інженерних та правових рішень, без яких будь-які вибори ризикують втратити суспільну довіру.