Golosnovinua.com

Позначка: війна

  • Вихід із позиції сили: чому Кремль скасував зустріч із директором ЦРУ через ультиматум щодо швидкого завершення війни

    Вихід із позиції сили: чому Кремль скасував зустріч із директором ЦРУ через ультиматум щодо швидкого завершення війни

    Російський диктатор Володимир Путін відмовився від особистої зустрічі з директором Центрального розвідувального управління США Джоном Рэтклиффом під час його таємного візиту до Москви, оскільки зміст привезеного американською стороною послання виявився неприйнятним для Кремля. За інформацією російського видання «Агентство», яке посилається на джерела, близькі до російського керівництва, американська розвідка закликала Москву до негайного припинення війни проти України на тлі стрімкого погіршення економічного та військового становища РФ.

    Під час візиту, який відбувся наприкінці серпня, Джон Рэтклифф провів переговори з директором Служби зовнішньої розвідки РФ Сергієм Наришкиним та керівником ФСБ Олександром Бортниковим. Проте після ознайомлення з позицією Вашингтона Кремль ухвалив рішення скасувати заплановану аудієнцію з главою Путіным, визнавши подальші переговори беззмістовними.

    Один із кремлівських співрозмовників емоційно охарактеризував ультиматум американської розвідки, порівнявши його з капітуляційними вимогами.

    «Виглядало його послання так, як будто Зеленський уже стоїть на Поклонній горі і в бінокль розглядає Кремль», – зазначило джерело, додавши, що в Москві послання сприйняли так, ніби «Рэтклифф помилився адресою». При цьому в Кремлі не змогли чітко відповісти, наскільки позиція шефа ЦРУ відображала реальні плани адміністрації президента США Дональда Трампа.

    Нагадаємо, що таємна поїздка Джона Рэтклиффа до Москви 25 серпня викликала величезний резонанс у світових медіа. Перед цим з’являлася інформація про прохання Вашингтона до України тимчасово утриматися від ударів по Москві та Санкт-Петербургу на період візиту делегації. Водночас керівник Офісу президента України Кирилл Буданов заявляв, що війна в Україні не була єдиною чи головною темою переговорів, тоді як сам Дональд Трамп назвав місію директора ЦРУ «полурутинною».

  • Удар по «зеленій» енергетиці: росіяни знищили склад YASNO з обладнанням для сонячних електростанцій

    Удар по «зеленій» енергетиці: росіяни знищили склад YASNO з обладнанням для сонячних електростанцій

    Унаслідок чергової ворожої атаки російські окупаційні війська цілеспрямовано знищили логістичний комплекс енергетичної компанії YASNO, де зберігалося обладнання для сонячних електростанцій. Більшість технологічного устаткування зазнала суттєвих пошкоджень або була повністю зруйнована. Про наслідки ворожого удару повідомив генеральний директор компанії Сергій Коваленко.

    За словами очільника YASNO, все обладнання, яке вдалося врятувати під час ліквідації наслідків прильоту, оперативно евакуювали та перемістили на інші складські локації. Наразі фахівці компанії проводять експертну оцінку завданих збитків. Попри втрату значного обсягу матеріальної бази, підприємство не має наміру відмовлятися від реалізації стратегічних енергетичних проєктів.

    «Ця атака не вплине на плани активно будувати СЕС і УЗЕ (установки зберігання енергії) для українського бізнесу. Бо поки росія обирає руйнування, ми обираємо будувати. Поки вона несе темряву — ми створюємо світло», — наголосили в енергокомпанії.

    Цей удар став черговим епізодом системного терору агресора проти української логістичної та виробничої інфраструктури. За даними міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, внаслідок постійних російських обстрілів на території України вже знищено близько 90% сучасних складських комплексів та місць зберігання товарів.

  • Переговори на тлі ракетних ударів: Зеленський узгоджує перший історичний візит посланців Трампа до Києва

    Переговори на тлі ракетних ударів: Зеленський узгоджує перший історичний візит посланців Трампа до Києва

    Президент України Володимир Зеленський провів предметні телефонні переговори зі спеціальними представниками президента Сполучених Штатів Америки Стівеном Віткоффом та Джаредом Кушнером. Головною темою обговорення стало узгодження конкретної дати майбутнього візиту ключових американських переговірників до Києва для напрацювання реалістичних механізмів завершення війни та досягнення справедливого миру.

    Глава держави охарактеризував діалог як максимально детальний і конструктивний, наголосивши на важливості безперервної координації між дипломатичними командами обох країн.

    «Важливо, що діалог між переговорними командами США та України триває постійно, і зараз ми говоримо про визначення дати візиту в Україну. Ця поїздка була би дуже корисною для напрацювання рішень до миру», – зазначив український лідер.

    Під час розмови Володимир Зеленський детально поінформував американську сторону про актуальну оперативну обстановку на лінії фронту. Він підкреслив, що будь-які спроби просування російських військ мають незначний характер і даються загарбникам ціною колосальних втрат у живій силі та військовій техніці. Окрему увагу сторони приділили наслідкам масованих ворожих ракетних і дронових атак на українські населені пункти та енергетичні об’єкти.

    «Стів і Джаред знають багато деталей. Команди будуть на звʼязку, щоб опрацювати порядок денний і визначити найбільш зручний графік подальшої комунікації. Дякую Президенту Трампу, Стіву й Джареду та всім у Сполучених Штатах, хто працює заради того, щоб мир став нашим спільним досягненням», – підсумував президент.

    Майбутній візит представників Білого дому має стати переломним моментом у двосторонньому діалозі. Початково поїздка Стівена Віткоффа та Джареда Кушнера до столиці України планувалася на серпень 2026 року, проте через суттєве загострення безпекової ситуації та постійні обстріли Києва захід було відтерміновано. Питання активізації мирних зусиль уже розглядалося під час телефонних контактів і пізніше обговорювалося безпосередньо з Дональдом Трампом під час офіційного візиту глави української держави до Вашингтона.

    Особиста присутність американських переговірників у Києві покликана подолати дипломатичний дисбаланс, на який неодноразово вказувало українське керівництво. До цього представники Трампа здійснювали регулярні візити до Москви, жодного разу не побувавши в Україні для об’єктивної оцінки ситуації на місці. Безпосереднє ознайомлення з наслідками російської агресії та прямий контакт із керівництвом держави мають сформувати у Вашингтона реальне бачення викликів, перед якими стоїть Україна.

     

  • Цінники злетять, а гаманці спорожніють: війна США проти Ірану завдасть нищівного удару по британських родинах

    Цінники злетять, а гаманці спорожніють: війна США проти Ірану завдасть нищівного удару по британських родинах

    Військовий конфлікт між Сполученими Штатами Америки та Іраном спровокував потужні економічні потрясіння, які найближчим часом безпосередньо вдарять по добробуту кожної родини у Великій Британії. Згідно з новими розрахунками Британського центру економічних та бізнес-досліджень, стрімке зростання споживчих цін у поєднанні з повною стагнацією заробітних плат призведе до колосальних фінансових збитків для населення та загрожує новою затяжною кризою для всього Сполученого Королівства.

    Економічні втрати та удар по сімейних бюджетах

    За офіційними підрахунками аналітиків, через геополітичну напругу та збройне протистояння на Близькому Сході середньостатистична британська сім’я втратить близько 1100 фунтів стерлінгів чистого доходу вже у 2026 році. Наступний, 2027 рік, принесе ще більш відчутний тягар: фінансові втрати домогосподарств зростуть додатково ще на 1300 фунтів. Загальний обсяг фінансового удару по приватних домогосподарствах країни фахівці оцінюють у приголомшливу суму – понад 70 мільярдів фунтів стерлінгів.

    Значну частину цих втрат спричинить чергове рішення галузевого регулятора, який уже анонсував планове підвищення квартальних тарифів на електроенергію та теплопостачання щонайменше на 4 відсотки.

    Енергетична блокада та монетарний глухий кут

    Критичним фактором дестабілізації стали серйозні перебої з глобальним постачанням нафти через стратегічно важливу Ормузьку протоку. Ризики судноплавства та загрози танкерному флоту миттєво підштовхнули вгору вартість енергоносіїв на міжнародних біржах, що призвело до ланцюгової реакції та здорожчання виробництва, логістики й товарів першої необхідності на британському ринку.

    Криза на Близькому Сході повністю перекреслила надії уряду та бізнесу на швидке зниження вартості кредитних ресурсів. Якщо на початку року Банк Англії мав чіткі наміри перейти до пом’якшення монетарних умов і поступового зниження облікової ставки, то наразі вартість міжбанківських позик залишається замороженою на високому рівні. Провідні економісти попереджають, що замість очікуваного полегшення країні варто готуватися щонайменше до одного додаткового підвищення ставки до кінця поточного року. Це автоматично призведе до подорожчання іпотечних кредитів, зростання витрат на обслуговування боргів та сповільнення темпів розвитку британської економіки.

     

  • США завдали ударів по КВІР біля Ормузької протоки: Іран відповів атакою на американські сили

    США завдали ударів по КВІР біля Ормузької протоки: Іран відповів атакою на американські сили

    Сполучені Штати завдали ударів по підрозділах Корпусу вартових ісламської революції поблизу стратегічно важливої Ормузької протоки. У Вашингтоні заявляють, що операція була спрямована проти іранських сил, які встановлювали морські міни та створювали загрозу міжнародному судноплавству. Тегеран уже назвав дії американських військових «актом агресії», тоді як США відкинули ці звинувачення.

    Про операцію повідомило Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM).

    За версією американського командування, військові вжили «обмежених і точних заходів» проти підрозділів КВІР, причетних до мінування та створення небезпеки для суден в Ормузькій протоці.

    У CENTCOM наголосили, що метою операції був захист цивільного судноплавства та одного з найважливіших морських торговельних маршрутів світу.

    «По суті, Іран створив цю загрозу, а американські військові її усунули, щоб захистити цивільних моряків, торговельне судноплавство та вільний потік світової торгівлі», — заявили в американському командуванні.

    Американські військові також відкинули заяви КВІР про те, що дії США були «актом агресії». У Вашингтоні наполягають, що операція стала відповіддю на безпосередню загрозу судноплавству.

    США знову атакували територію Ірану

    Напередодні американські військові вперше більш ніж за місяць завдали удару по іранському острову Ларак, розташованому поблизу Ормузької протоки.

    Таким чином, напруження між Вашингтоном і Тегераном знову почало стрімко зростати після відносного затишшя.

    Іранська сторона не залишила американські дії без відповіді. Після удару по Лараку Тегеран атакував американські сили в Йорданії.

    Нова ескалація особливо небезпечна через місце протистояння. Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних маршрутів планети: будь-яке серйозне порушення руху суден у цьому районі може позначитися не лише на ситуації на Близькому Сході, а й на глобальних поставках енергоносіїв.

    Загроза мін залишається

    Ситуацію додатково ускладнюють повідомлення про можливе мінування Ормузької протоки.

    За даними Bloomberg, попри заяви президента США Дональда Трампа про повне очищення маршруту, протока, ймовірно, все ще може залишатися замінованою.

    Саме можливу мінну загрозу американська сторона називає однією з причин нової військової операції.

    Одночасно тривають дипломатичні спроби не допустити подальшого загострення. Катар веде переговори з Іраном щодо деблокування Ормузької протоки. За наявною інформацією, Тегеран погодився сформувати перелік умов, за яких нормальний рух суден може бути відновлений.

    Однак після нового обміну ударами перспективи швидкої деескалації стають дедалі менш визначеними.

    Чому Ормузька протока настільки важлива

    Ормузька протока з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та Аравійським морем і є одним із ключових маршрутів транспортування нафти та скрапленого природного газу.

    Через неї проходять величезні обсяги енергоресурсів із країн Перської затоки на світові ринки. Тому навіть загроза блокування протоки традиційно викликає побоювання щодо перебоїв із постачанням та можливого зростання світових цін на нафту.

    Нинішня ситуація створює одразу кілька ризиків: можливе мінування морського маршруту, пряме протистояння США та Ірану, атаки на американські сили в регіоні та загроза для цивільних торговельних суден.

    Особливо небезпечним є те, що Вашингтон і Тегеран фактично по-різному трактують саму причину останнього удару. США називають свої дії операцією із захисту судноплавства, тоді як Іран розцінює їх як військову агресію.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи обмежаться сторони нинішнім обміном ударами, чи протистояння навколо Ормузької протоки переросте у новий виток масштабної ескалації на Близькому Сході.

  • «Накидаються зграєю і розривають»: Путін пояснив війну проти України історією про косаток і ведмедів

    «Накидаються зграєю і розривають»: Путін пояснив війну проти України історією про косаток і ведмедів

    Російський правитель Володимир Путін запропонував учителям пояснювати дітям причини війни проти України за допомогою несподіваної аналогії зі світом дикої природи. Під час зустрічі з педагогами та студентами Московського педагогічного державного університету він заговорив про білих ведмедів і косаток, а потім раптово пов’язав «харчовий ланцюг» в Арктиці з російським вторгненням в Україну. При цьому перевірка наукових джерел показує: описана Путіним картина, за якої косатки нібито регулярно полюють зграями на білих ведмедів і «розривають їх на частини», не є встановленою моделлю взаємодії цих видів.

    Заява пролунала 29 серпня під час візиту Путіна до Московського педагогічного державного університету напередодні початку нового навчального року. Російські державні та незалежні медіа опублікували практично однаковий фрагмент розмови, а стенограма зустрічі також була оприлюднена Кремлем.

    Все почалося з розповіді вчителя китайської мови Дмитра Баланчукова з Бєлгородської області. Педагог розповів Путіну про свою поїздку на Північний полюс. За даними російських ЗМІ, таку можливість він отримав після перемоги в конкурсі «Учитель року Росії».

    Путін поцікавився, чи вдалося Баланчукову побачити білих ведмедів. Учитель відповів, що бачив двох. Після цього розмова отримала зовсім несподіване продовження.

    Російський правитель заявив, що неподалік мешкають косатки, які нібито полюють на білих ведмедів. За його словами, вони «накидаються зграєю» і розривають ведмедів. Далі Путін назвав це прикладом харчового ланцюга і одразу пов’язав розповідь із війною проти України.

    «Про це теж дітям потрібно розповідати, щоб вони розуміли, в якому світі ми живемо і чому ми проводимо спеціальну військову операцію», — заявив він. Саме терміном «спеціальна військова операція» російська влада продовжує офіційно називати повномасштабну війну, яку Росія розпочала проти України.

    Примітно, що російські державні та прокремлівські видання не приховали дивну аналогію. Навпаки, низка ресурсів подала слова Путіна саме як пояснення «необхідності СВО». «Российская газета», «Коммерсантъ» та інші російські медіа повідомили, що Путін провів паралель між поведінкою хижаків в Арктиці та причинами російської військової операції.

    Однак окреме питання виникає щодо самого твердження про косаток та білих ведмедів.

    Наукові джерела справді описують косаток як надзвичайно потужних арктичних хижаків. Вони полюють на різних морських ссавців, зокрема тюленів, нарвалів, моржів та китів. Через скорочення площі морського льоду косатки також дедалі активніше проникають у райони Канадської Арктики, де раніше їхню присутність обмежував щільний лід. Канадське Міністерство рибальства та океанів навіть зазначає, що в окремих районах косатки можуть поступово витісняти білого ведмедя з позиції головного морського хижака.

    Але це зовсім не означає, що білі ведмеді є звичайною здобиччю косаток.

    Офіційна канадська оцінка стану популяції білого ведмедя описує взаємодію цих двох великих хижаків як непряму. І тут є особливо цікавий момент: науково описаний зв’язок між ними фактично може бути протилежним картині, яку намалював Путін. Після того як косатки вбивають гренландських китів, залишки китових туш можуть ставати додатковим джерелом їжі для білих ведмедів.

    Дослідження харчування білих ведмедів у канадській затоці Фокс також показало, що туші гренландських китів, які залишаються після атак косаток, можуть забезпечувати ведмедям важливе додаткове харчування в періоди відсутності льоду. Тобто в науковій літературі задокументовано передусім ситуацію, коли косатка вбиває кита, а білий ведмідь отримує можливість харчуватися його рештками, а не усталений «харчовий ланцюг» косатка — білий ведмідь, про який говорив Путін.

    Це важливе уточнення, оскільки сам Путін подав історію не як теоретично можливу зустріч двох великих хижаків, а як звичайну картину арктичної природи: косатки нібито «їдять цих ведмедів» і зграєю розривають їх на частини.

    У доступних авторитетних наукових матеріалах, які описують раціон косаток та взаємодію великих арктичних хижаків, білі ведмеді не фігурують як їхня типова здобич. Натомість добре задокументоване полювання косаток на китів, тюленів, нарвалів та інших морських ссавців. Наприклад, науковці безпосередньо документували атаки косаток на молодих гренландських китів у Канадській Арктиці.

    Тому категорично стверджувати, що напад косатки на білого ведмедя фізично неможливий, було б некоректно: обидва види можуть опинитися в одних арктичних водах, а косатка значно краще пристосована до полювання у відкритому морі. Однак наукові дані не дають підстав описувати білих ведмедів як звичайну частину раціону косаток або типовий елемент такого «харчового ланцюга».

    Ще показовіший контекст самої заяви Путіна. Вона прозвучала не на науковій конференції чи зустрічі з біологами, а під час спілкування з педагогами — і була безпосередньо пов’язана з тим, що саме, на його думку, потрібно розповідати російським дітям.

    Зустріч у Московському педагогічному державному університеті проходила напередодні Дня знань. Путін також брав участь у відкритті нових шкіл у російських регіонах у режимі відеозв’язку та говорив із педагогами про виховання школярів і збереження пам’яті про російських військових, які беруть участь у війні проти України.

    Таким чином, історія про косаток і ведмедів стала не випадковим жартом у сторонній розмові. Путін сам запропонував використовувати її саме під час спілкування з дітьми — як спосіб пояснити їм, «у якому світі ми живемо» і чому Росія веде війну.

    Це відбувається на п’ятому році повномасштабного російського вторгнення, протягом якого офіційне пояснення причин війни в російській риториці неодноразово змінювалося. Кремль говорив про «демілітаризацію» і «денацифікацію» України, розширення НАТО, нібито необхідність захисту Донбасу та загрози безпеці Росії. Тепер до цього ряду фактично додалася ще одна, значно більш несподівана аналогія — із законами дикої природи.

    І саме вона привернула значну увагу медіа: не лише через дивність формулювання, а й через те, що Путін запропонував використовувати цю картину для пояснення війни дітям.

    При цьому наукові дані додають історії ще один вимір. Косатки справді є одними з найпотужніших хижаків світового океану, а кліматичні зміни збільшують їхню присутність в Арктиці. Проте твердження про білих ведмедів як їхню звичайну здобич не підтверджується науковими описами арктичних харчових мереж. Навпаки, дослідження фіксують інший зв’язок між цими тваринами: білі ведмеді можуть отримувати їжу завдяки залишкам китів, убитих косатками.

    У результаті спроба Путіна пояснити війну законами природи породила більше запитань, ніж відповідей. І тепер фраза про косаток, які нібито «їдять ведмедів як дрібноту», ризикує стати одним із найдивніших публічних пояснень російського вторгнення в Україну за весь час повномасштабної війни.

  • Після детонації в Бучанському районі, загиблі, склади зброї і ризик дефіциту продуктів

    Після детонації в Бучанському районі, загиблі, склади зброї і ризик дефіциту продуктів

    У селі Мила Бучанського району ввечері 28 серпня детонація після влучання дрона перекрила Житомирську трасу на сімнадцять кілометрів і змусила евакуювати сотні людей. На ранок 29 серпня влада вже говорила про десятки загиблих, серед них — голова сусідньої Дмитрівської громади, який одним із перших виїхав на місце. Пожежа перекинулася на житлові будинки і пансіонат. Прокуратура відкрила провадження не лише за фактом агресивної війни, а й за службовою недбалістю, перевіряють, чи законно на території підприємства поруч із приватною забудовою зберігалися вибухонебезпечні матеріали і чи були на це дозволи.

    Прем’єр Сергій Корецький того ж вечора порівняв те, що сталося, з липневою катастрофою у Вишневому, де після удару по складах також почалася вторинна детонація і постраждали майже сто будинків. Тоді з’ясувалося, що одне з підприємств «Укроборонпрому» розмістило боєприпаси поблизу житлової зони. Зараз формулювання майже дослівне: трагедія «не стала уроком». Російська сторона зі свого боку заявила, що ціллю був склад компанії Fire Point із комплектуючими для далекобійних дронів FP-1/FP-2. Українська сторона ці деталі публічно не підтверджувала.

    Того ж дня, коли в Бучанському районі горіли ангари, міністр аграрної політики Тарас Висоцький повідомив журналістам іншу цифру щодо складів. За його словами, цілеспрямовані удари знищили до 90 відсотків сучасних потужностей продовольчої логістики торговельних мереж. Системного фізичного дефіциту базових продуктів він не прогнозує: мережі переходять на поставки «з коліс», змінюють маршрути і формати зберігання. Це дорожче, довше і помітно звужує асортимент у конкретних магазинах. 

    Окремі полиці в київських супермаркетах порожніли вже в середині серпня — уперше з весни 2022 року. Тоді зникали крупи, зелень, частина молочної групи. Зараз експерти окремо попереджають про можливе зростання ціни гречки до 85 гривень за кілограм при новому врожаї понад 80 тисяч тонн: фізичного зникнення крупи не чекають, але логістичний податок уже закладений у цінник.

    Два сюжети сходяться в одній точці — вразливості складської інфраструктури в ближньому тилу столиці. Удари по розподільчих центрах ритейлу і по об’єктах, де щонайменше за версією слідства могли бути вибухові речовини, відбуваються в одному районі і з різницею в години. Після Вишневого влада вже казала: боєприпасів біля житла бути не може. Після Мили президент знову нагадав ту саму норму і підтвердив слідство за службову недбалість. Водночас продовольча система перебудовується під постійні втрати холодильників і логістичних хабів.

    Міністерство визнає, що компенсація знищених товарів між виробниками, дистриб’юторами і мережами поки не врегульована. Додаткові цікаві дані щодо цих двох тем джерело обіцяє надати вже завтра. Поки картина складається з офіційних заяв, прокурорських формулювань і вже відомих прецедентів. Це вже не два окремі випадки. Тилова логістика, цивільна і та, що опинилася біля житла, б’ється регулярно, а правила зберігання і розподіл ризиків усередині країни не встигають за ударами.

  • Удар на тисячу кілометрів: дрони рознесли російський нафтозавод у Ярославлі та ракетоносій Ту-95МС в Енгельсі

    Удар на тисячу кілометрів: дрони рознесли російський нафтозавод у Ярославлі та ракетоносій Ту-95МС в Енгельсі

    У ніч на 28 серпня українські Сили оборони здійснили масштабну атаку ударними безпілотниками по стратегічних військових та промислових об’єктах на території Російської Федерації. Головними цілями операції стали великий нафтопереробний завод у Ярославлі та військовий аеродром окупантів в Енгельсі Саратовської області. Успішне ураження російської критичної інфраструктури об 11:05 офіційно підтвердили в Генеральному штабі Збройних Сил України, а згодом, об 11:52, відповідну заяву зробив і президент Володимир Зеленський, наголосивши на дальності удару у 1000 кілометрів від лінії фронту.

    У Ярославлі під нищівний удар потрапило підприємство «Славнєфть-ЯНОС». Завдяки точній роботі безпілотників на території об’єкта спалахнула масштабна пожежа, а над містом піднявся густий чорний дим. Цей завод є одним із найбільших нафтопереробних комплексів на території Росії, загальна робоча потужність якого становить близько 15 мільйонів тонн нафти на рік. Підприємство здійснює повний цикл переробки та забезпечує російську армію автомобільним бензином, дизельним пальним, спеціальним авіаційним паливом, а також мазутом, бітумом та різноманітними мастильними матеріалами.

    Російська місцева влада намагалася приховати реальні масштаби руйнувань, уникаючи прямих заяв про ураження стратегічного заводу. Губернатор Ярославської області Михайло Євраєв оголосив про загрозу безпілотників та наказав повністю перекрити рух транспорту на виїзді з міста в напрямку Москви, починаючи від перехрестя Московського проспекту з Південно-Західною окружною дорогою. У п’ятницю чиновник також повідомив про екстрене закриття дитячих садків №98 та №28, пояснивши це необхідністю ліквідації наслідків дронової атаки.

    Паралельно з подіями в Ярославлі потужні вибухи пролунали на стратегічній авіабазі «Енгельс-2» у Саратовській області. Близько третьої години ночі місцевий губернатор Роман Бусаргін публічно попередив населення про небезпеку з повітря. У соціальних мережах жителі масово скаржилися на звуки дронів у небі, а очевидці фіксували на відео прольоти апаратів, гучні детонації та задимлення поблизу військового об’єкта.

    Основний удар на авіабазі прийшовся безпосередньо по вертолітному майданчику та місцях стоянки бойової авіації. У результаті філігранної роботи бійців Служби безпеки України на території аеродрому було успішно уражено російський стратегічний бомбардувальник-ракетоносій Ту-95МС. Саме такі типи літаків окупаційні війська систематично використовують для запуску крилатих ракет по цивільній інфраструктурі України.

     

  • Дзеркальна відповідь на терор: під Москвою після атаки безпілотників запалав гіпермаркет «Магніт»

    Дзеркальна відповідь на терор: під Москвою після атаки безпілотників запалав гіпермаркет «Магніт»

    У ніч на п’ятницю, 28 серпня, ударні безпілотники атакували об’єкти в Московській області Росії. У місті Павловський Посад, розташованому всього за 65 кілометрів на схід від Москви, внаслідок вибухів загорівся великий гіпермаркет мережі «Магніт». Про це повідомляють моніторингові канали з посиланням на численні свідчення місцевих жителів, які чули проліт безпілотників та серію гучних вибухів.

    Офіційна влада регіону традиційно уникає визнання масштабів уражень: губернатор Московської області інцидент у Павловському Посаді не коментував, тоді як мер Москви Сергій Собянін відзвітував про нібито знищення чергових БпЛА на підльоті до столиці РФ.

    Удар по торговому об’єкту на території держави-агресора став прецедентом. Це відбувається на тлі регулярних цілеспрямованих російських ударів по українських торговельних центрах та супермаркетах. Президент Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що на кожен акт повітряного терору проти української інфраструктури слідуватиме неминуча відповідь, а війна закономірно повертається безпосередньо туди, звідки її розпочали.

     

  • Мільярд із мінного поля: розміновані землі відновлюють аграрний потенціал та бюджет України

    Мільярд із мінного поля: розміновані землі відновлюють аграрний потенціал та бюджет України

    За підрахунками Міністерства економіки, сільськогосподарські угіддя, які були очищені від вибухонебезпечних предметів та повернуті до повноцінного обробітку, згенерували українським фермерам майже 1 мільярд гривень доходу за рік. Крім того, завдяки відновленню роботи на цих територіях у 2025 році до місцевих бюджетів надійшло близько 120 мільйонів гривень у вигляді земельного податку.

    В уряді наголошують, що наведені фінансові показники стосуються виключно тих полів, які пройшли офіційну процедуру гуманітарного розмінування та отримали відповідний сертифікат, що гарантує повну безпеку ділянки після ретельної перевірки саперами. Задля продовження програми очищення територій та підтримки аграрного сектору у 2027 році держава планує виділити на гуманітарне розмінування близько 2 мільярдів гривень.