Golosnovinua.com

Позначка: військова допомога

  • США затримують постачання зброї до Європи через дефіцит запасів

    США затримують постачання зброї до Європи через дефіцит запасів

    Сполучені Штати повідомили низці європейських партнерів про можливі затримки у постачанні раніше законтрактованих видів озброєння. Причиною називається зростаюче навантаження на американські військові запаси через триваючі збройні конфлікти, зокрема війну з Іраном. Про це повідомляє Reuters із посиланням на поінформовані джерела.

    За даними агентства, йдеться про поставки в межах програми Foreign Military Sales (FMS) — механізму, через який США продають озброєння та військову техніку союзникам. Частину цих постачань уже було законтрактовано, однак американська сторона попередила, що строки їх виконання можуть бути переглянуті або перенесені на пізніші періоди.

    Затримки потенційно можуть торкнутися кількох європейських країн, зокрема в Балтійському регіоні та Скандинавії. Водночас офіційно назви держав не розкриваються, оскільки, як зазначають джерела, частина з них має спільний кордон із Росією, а графіки постачання озброєнь вважаються чутливою оборонною інформацією.

    Як зазначає Reuters, американські запаси озброєння зазнали значного навантаження на тлі одразу кількох кризових напрямків. Йдеться про військову підтримку України після вторгнення Росії, операції Ізраїлю в секторі Гази, а також нинішню ескалацію з Іраном. Сукупність цих факторів, за оцінками джерел агентства, призвела до дефіциту окремих видів озброєнь та боєприпасів на мільярди доларів.

    Серед найбільш критично навантажених позицій називаються артилерійські системи, боєприпаси та протитанкові ракети. Окрему увагу у звітах приділено ракетам-перехоплювачам PAC-3 Patriot, які активно використовуються для захисту від балістичних загроз. Саме ці системи, як підкреслюється, відіграють ключову роль не лише у регіональних конфліктах, але й у захисті критичної інфраструктури союзників США.

    Європейські чиновники, за інформацією Reuters, висловлюють занепокоєння через можливі затримки поставок, оскільки це може вплинути на оборонні плани та загальний рівень безпеки в регіоні. Частина країн, як зазначається, дедалі активніше розглядає альтернативні варіанти закупівель, зокрема у європейських виробників озброєнь, аби зменшити залежність від американських поставок.

    Окремо у матеріалі згадується позиція американської сторони щодо європейського оборонного ринку. Державний департамент США раніше заявляв, що будь-які рішення, які обмежують участь американських компаній у тендерах на закупівлю озброєнь у Європі, можуть бути сприйняті у Вашингтоні негативно. Це додає додаткової напруги до дискусії про баланс між підтримкою союзників і збереженням власних оборонних резервів США.

    На тлі цих процесів аналітики відзначають, що ситуація демонструє зростаючу конкуренцію за військові ресурси та складність одночасного забезпечення кількох великих театрів безпеки для США та їхніх партнерів.

    Таким чином, затримки постачань озброєння стають черговим сигналом про те, що глобальні конфлікти дедалі більше впливають на логістику та оборонні можливості навіть провідних світових держав.

  • Україна та Нідерланди запускають спільне виробництво дронів

    Україна та Нідерланди запускають спільне виробництво дронів

    Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Нідерландів заявив про старт підготовки до першого спільного виробництва безпілотників між двома країнами. Домовленостей досягли 16 квітня під час переговорів із прем’єр-міністром Нідерландів Роб Єттен, після чого сторони підписали відповідні документи.

    Йдеться про запуск ініціативи Drone Deal — нового формату оборонного партнерства, який передбачає не лише постачання озброєння, а й спільну розробку та виробництво військової техніки.

    За словами Зеленського, підписані документи є рамковими та відкривають шлях до довгострокової співпраці. У межах Drone Deal передбачається спільне виробництво безпілотників, розвиток систем протиповітряної оборони, засобів радіоелектронної боротьби, а також інших видів озброєння. Окремо йдеться про інвестиції в оборонні технології, інновації та обмін досвідом між країнами. Також уже підписано ліцензійні документи, які фактично запускають практичну реалізацію проєкту.

    Попередньо виробництво планується як в Україні, так і в Нідерландах. Такий підхід дозволяє швидше запускати виробничі процеси, поєднувати індустріальні можливості двох країн, а також інтегрувати український оборонний сектор у європейський.

    Окремо Нідерланди вже оголосили про виділення близько 248 млн євро на виробництво дронів для України. Ці кошти спрямовуються на запуск виробництва, закупівлю безпілотників і розвиток технологій. У нідерландському уряді наголошують, що така співпраця водночас посилює обороноздатність України та сприяє розвитку власної оборонної промисловості країни.

    Під час візиту також було наголошено, що Нідерланди залишаються одним із ключових партнерів України у сфері безпеки. Україна отримує від них підтримку у вигляді систем протиповітряної оборони, ракетного озброєння та авіаційної техніки. За словами Зеленського, ця допомога щодня рятує життя в українських містах і громадах.

    Значення дронів у сучасній війні залишається критичним. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ударних операцій та протидії ворожим безпілотникам. Україна за час повномасштабної війни накопичила унікальний бойовий досвід у цій сфері, який стає основою для міжнародної співпраці.

    Окремо підкреслюється, що домовленості з Нідерландами є частиною ширшої тенденції переходу від класичної військової допомоги до спільного виробництва озброєнь. Подібні ініціативи Україна розвиває й з іншими європейськими партнерами.

    Раніше також повідомлялося, що Нідерланди планують передати Україні протимінний корабель. Водночас зазначається, що всі військові судна України та РФ наразі не можуть заходити в Чорне море до завершення війни через чинні безпекові обмеження.

    Росія, у свою чергу, негативно реагує на розширення оборонної співпраці України з європейськими країнами та заявляє про “ризики”, пов’язані з виробництвом безпілотників у Європі.

    У підсумку запуск спільного виробництва дронів між Україною та Нідерландами є важливим кроком до поглиблення оборонної інтеграції з ЄС, розвитку технологічного партнерства та посилення обороноздатності України в умовах війни.

  • Росія хоче продемонструвати “силу” на фоні виділення 60 млрд доларів військової підтримки від НАТО

    Росія хоче продемонструвати “силу” на фоні виділення 60 млрд доларів військової підтримки від НАТО

    За інформацією наших джерел, сьогодні планується масштабний обстріл України, через бажання Росії “показати силу”, на фоні виділення Києву військової підтримки на суму 60 млрд доларів державами- членами НАТО.

    “Російські військові пабліки повідомляють, що сьогодні по Україні буде завдано удару “Кинджалами”, “Калібрами”, “Іскандерами” та понад 500 БПЛА.

    У Росії знали про підготовку рішення, щодо 60 мільярдів від НАТО і хочуть продемонструвати свою позицію та силу.

    Ймовірною ціллю росіян в черговий раз можуть стати об’єкти енергетики, тож завтра можливі масштабні перебої з електропостачанням” – зазначає джерело.

  • Зеленський у Норвегії: про що домовилися з кронпринцом і як це посилить оборону України

    Зеленський у Норвегії: про що домовилися з кронпринцом і як це посилить оборону України

    Президент України Володимир Зеленський під час офіційного візиту до Норвегії провів зустріч із Кронпринц Гокон. Переговори стали частиною ширшої дипломатичної програми в Осло, спрямованої на посилення безпекової співпраці між країнами та залучення додаткової підтримки для України на тлі війни з Росією.

    Візит Зеленського до Осло відбувся 14–15 квітня і включав низку важливих зустрічей із представниками влади та королівської родини. Як повідомляли українські та міжнародні медіа, глава держави заздалегідь анонсував переговори з прем’єр-міністром Йонас Гар Стьоре, кронпринцом Гоконом і парламентарями.

    Сам Зеленський наголошував, що метою візиту є підписання двосторонніх домовленостей, які «допоможуть посилити безпеку України» та поглибити стратегічне партнерство.

    Під час зустрічі з кронпринцом Гоконом президент України поінформував норвезьку сторону про актуальну ситуацію на фронті, а також про наслідки постійних ракетних і дронових атак Росії. Він підкреслив, що Україна потребує подальшого зміцнення систем протиповітряної оборони, оскільки російські удари по цивільній інфраструктурі не припиняються.

    Зеленський окремо наголосив на важливості розвитку довгострокового оборонного партнерства між Україною та Норвегією. За його словами, співпраця має бути не лише політичною, а й практичною — зокрема у сфері виробництва озброєння, технологій і безпілотних систем.

    Одним із ключових напрямів такої взаємодії є розвиток спільних оборонних проєктів, включно з виробництвом дронів. Ще під час попередніх міжнародних зустрічей Україна активно просувала формат так званого Drone Deal — угод про спільну розробку та виробництво безпілотників із партнерами. У Норвегії ця тема також входить до порядку денного двосторонніх переговорів.

    Зустріч із кронпринцом відбулася на тлі активізації військово-політичної співпраці між країнами. Напередодні, 14 квітня, Володимир Зеленський і Йонас Гар Стьоре підписали декларацію про оборонне партнерство. Документ передбачає розширення співпраці у сфері безпеки, включаючи військову підтримку, обмін технологіями та розвиток оборонної промисловості.

    Норвегія вже є одним із ключових партнерів України у сфері безпеки. Країна надає значну фінансову та військову допомогу, зокрема бере участь у постачанні систем протиповітряної оборони NASAMS, які відіграють важливу роль у захисті українського неба від ракетних атак.

    Також Норвегія долучена до міжнародної коаліції з підготовки українських пілотів та передачі винищувачів F-16. Хоча точні терміни передачі літаків не розголошуються, норвезька сторона підтверджувала готовність підтримувати цей процес.

    Важливою складовою партнерства є і фінансова підтримка. Норвегія оголосила про значний обсяг допомоги Україні на 2026 рік, який оцінюється в мільярди євро. Ці кошти спрямовуються як на військові потреби, так і на відновлення інфраструктури та гуманітарні програми.

    Окрім безпекових питань, під час візиту обговорювалися й економічні перспективи співпраці, зокрема участь норвезьких компаній у відбудові України та інвестиції в енергетичний сектор.

    Візит до Норвегії став частиною ширшого дипломатичного турне Зеленського. Безпосередньо перед цим він перебував у Німеччина, де провів переговори з канцлером Фрідріх Мерц та домовився про нові оборонні проєкти, включно з виробництвом дронів і постачанням ракет для систем ППО.

    Аналітики зазначають, що такі візити є частиною стратегії України з посилення міжнародної підтримки на тлі затяжної війни. Зокрема, акцент робиться на поглибленні співпраці з європейськими партнерами, які дедалі більше беруть на себе відповідальність за підтримку української оборони.

    Таким чином, зустріч Володимир Зеленський із Кронпринц Гокон стала важливим елементом дипломатичних зусиль України, спрямованих на зміцнення безпеки, розвиток оборонного партнерства та залучення ресурсів для протидії російській агресії.

  • Зустріч Контактної групи “Рамштайн” 15 квітня без участі глави Пентагону

    Зустріч Контактної групи “Рамштайн” 15 квітня без участі глави Пентагону

  • Україна та Німеччина підписали меморандум про обмін бойовими даними

    Україна та Німеччина підписали меморандум про обмін бойовими даними

    Україна та Німеччина підписали меморандум про обмін оборонними даними з поля бою — документ, який сторони називають першим у своєму роді для України у форматі міжнародної військово-технологічної співпраці. Угоду підписали міністр оборони України Михайло Федоров і міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус за участі президента Володимира Зеленського та канцлера ФРН Фрідріха Мерца.

    За словами української сторони, йдеться про створення системного механізму передачі та аналізу бойових даних, які надходять безпосередньо з фронту, з метою вдосконалення озброєння, тактики його застосування та розвитку цифрових оборонних технологій.

    У межах домовленостей передбачено два основні напрями співпраці. Перший стосується аналізу ефективності західного озброєння, яке використовується Україною в реальних бойових умовах. Йдеться, зокрема, про артилерійські системи PzH 2000, RCH 155 та комплекси протиповітряної оборони IRIS-T. Зібрані дані дозволять оцінювати їхню роботу на полі бою, виявляти сильні та слабкі сторони, а також оперативно вдосконалювати технічні рішення та тактику застосування.

    Другий напрям передбачає обмін бойовими даними та аналітикою з цифрових систем управління боєм. Україна надаватиме партнерам інформацію з платформи DELTA, яка використовується для координації дій підрозділів, формування оперативної картини поля бою та планування операцій. Отримані дані можуть бути використані для розвитку алгоритмів штучного інтелекту, систем прогнозування загроз та інших цифрових оборонних рішень, що фактично формує новий рівень технологічної взаємодії між країнами.

    У Києві цей формат співпраці розглядають як перехід до моделі, в якій ключову роль відіграє не лише постачання озброєння, а й обмін даними про його реальне використання. Такий підхід створює безперервний цикл удосконалення озброєнь: застосування на фронті, збір даних, аналіз, модернізація і повторне впровадження покращених систем.

    Окремо сторони обговорили розширення співпраці у сфері безпілотних технологій. Президент Володимир Зеленський запропонував Німеччині укласти окрему двосторонню угоду щодо дронів, яка має охопити як виробництво, так і постачання безпілотних систем. Також було підтверджено домовленості щодо постачання Україні додаткових систем озброєння, включно з ракетами PAC-2 та пусковими установками для систем IRIS-T у межах довгострокових оборонних програм.

    Ці домовленості розглядаються як частина поглиблення стратегічного партнерства між Україною та Німеччиною, яке поступово переходить від класичної військової допомоги до інтегрованої технологічної співпраці, де важливу роль відіграють цифрові системи, аналітика та штучний інтелект.

  • Україна та Німеччина домовилися про нові пакети допомоги: ППО, дрони та боєприпаси

    Україна та Німеччина домовилися про нові пакети допомоги: ППО, дрони та боєприпаси

    Україна та Німеччина погодили нові пакети військової допомоги, які передбачають подальше посилення протиповітряної оборони, постачання безпілотних систем, боєприпасів і компонентів, пов’язаних із далекобійною зброєю. Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським, повідомляє «Європейська правда».

    За словами Мерца, Німеччина залишається одним із ключових партнерів України у сфері безпекової допомоги та у 2026 році продовжує відігравати провідну роль у координації підтримки Києва. Він підкреслив, що Берлін уже надав Україні «безпрецедентну підтримку» і надалі адаптує її до потреб фронту, зокрема з урахуванням змін у характері бойових дій.

    Основний акцент нових домовленостей зроблено на посиленні систем протиповітряної оборони України. Це рішення ухвалюється на тлі триваючих масованих російських атак, які включають використання ударних дронів, крилатих і балістичних ракет, а також комбінованих ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.

    У межах пакетів допомоги передбачено не лише постачання нових засобів ППО, а й забезпечення боєприпасами та технічними компонентами для підтримки вже наявних систем. Окремо наголошується на важливості підвищення щільності та ефективності протиповітряного захисту українських міст і критичної інфраструктури.

    Окремий блок домовленостей стосується безпілотних систем. Дрони сьогодні залишаються одним із головних інструментів ведення бойових дій, виконуючи розвідувальні, ударні та коригувальні функції.

    Постачання безпілотників розглядається як елемент комплексного посилення українських оборонних спроможностей, зокрема в умовах активного використання Росією ударних БпЛА для атак по містах і критичній інфраструктурі.

    Також йдеться про підтримку в розвитку технологій, пов’язаних із далекобійними засобами ураження, що дозволяє Україні розширювати власні можливості ураження військових цілей на значній відстані.

    Питання військової підтримки України залишається важливою темою внутрішньополітичних дискусій у Німеччині. Раніше обговорювалася можливість передачі далекобійних крилатих ракет Taurus, однак канцлер Фрідріх Мерц заявив, що наразі не вважає це необхідним, пояснюючи позицію розвитком українських технологічних можливостей.

    Водночас у політичному середовищі Німеччини продовжуються дискусії щодо обсягів і форм подальшої допомоги Україні, зокрема в частині далекобійних систем, боєприпасів і довгострокового фінансування оборонного сектору.

    Німеччина залишається одним із найбільших європейських донорів військової та фінансової допомоги Україні. З початку повномасштабного вторгнення Берлін суттєво збільшив обсяги підтримки, зосередивши її насамперед на системах ППО, бронетехніці, боєприпасах і підготовці українських військових.

    Нові пакети допомоги продовжують цю тенденцію та спрямовані на довгострокове зміцнення обороноздатності України, зокрема у сфері захисту повітряного простору та розвитку сучасних технологій ведення війни.

    Рішення про нову допомогу ухвалюється на тлі триваючих російських атак по українських містах та інфраструктурі. Українська влада наголошує, що саме посилення ППО є одним із ключових факторів захисту цивільного населення та стабільної роботи енергетичної системи в умовах війни.

  • Україна готує нові безпекові угоди з країнами Європи та Азії — Зеленський

    Україна готує нові безпекові угоди з країнами Європи та Азії — Зеленський

    Україна продовжує масштабне розширення міжнародної безпекової співпраці та готується до підписання нових угод із країнами Європи, Азії, Близького Сходу та інших регіонів. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський, наголосивши на посиленні ролі українського бойового досвіду у формуванні сучасної системи глобальної безпеки.

    За словами глави держави, Україна вже перебуває у постійній комунікації щодо безпекових форматів із низкою країн, серед яких Саудівська Аравія, Катар, Туреччина та Об’єднані Арабські Емірати. Також тривають консультації з державами Кавказу, Африки, Східної та Південно-Східної Азії. Йдеться про формування довгострокових механізмів співпраці, які виходять за межі класичної військової допомоги та охоплюють обмін технологіями, досвідом і спільні підходи до захисту критичної інфраструктури.

    Окремо Зеленський підкреслив, що український досвід протидії масованим атакам дронів, організації багаторівневої системи протиповітряної оборони та проведення морських операцій у Чорному морі вже розглядається як практичний інструмент, який може бути застосований для захисту партнерів у різних частинах світу. Зокрема, йдеться про безпеку глобальних морських шляхів, які мають ключове значення для міжнародної торгівлі та енергетичної логістики.

    Паралельно Україна посилює взаємодію з європейськими партнерами. Президент повідомив, що триває доопрацювання нових безпекових угод, результати щодо яких очікуються вже найближчим часом. Ці домовленості є продовженням уже підписаних двосторонніх безпекових угод, які передбачають довгострокову підтримку України у сфері оборони, постачання озброєння, навчання військових та розвиток оборонно-промислової співпраці.

    Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров доповів про результати переговорів із країнами Близького Сходу та Затоки. За даними української сторони, такі контакти поступово формують нову модель міжнародної взаємодії, у якій Україна виступає не лише отримувачем допомоги, а й постачальником безпекових рішень і експертизи.

    Загалом Україна розглядає розширення мережі безпекових угод як частину довгострокової стратегії інтеграції у глобальну систему безпеки. Такий підхід передбачає не лише військову підтримку, а й спільні інвестиції в оборонні технології, розвиток виробництва озброєнь та посилення стійкості критичної інфраструктури.

    На тлі повномасштабної війни з Росією Україна вже сформувала низку довгострокових домовленостей із партнерами, які передбачають багаторічну підтримку обороноздатності. Нові угоди мають поглибити цей формат і розширити його географію за межі Європи, формуючи ширшу коаліцію держав, зацікавлених у спільній безпеці та стабільності міжнародних маршрутів і регіонів.

  • Обіцяні Норвегією F-16 для України залишаються на ремонті в Бельгії

    Обіцяні Норвегією F-16 для України залишаються на ремонті в Бельгії

    Винищувачі F-16, які Норвегія ще у 2023 році пообіцяла передати Україні, досі не були доставлені та залишаються на ремонті в Бельгії. Про це повідомляє норвезький мовник NRK із посиланням на анонімні джерела.

    Йдеться про шість літаків, які Осло планував передати Києву в межах військової допомоги. За наявною інформацією, жоден із них наразі не перебуває на території України.

    Два винищувачі раніше використовувалися для навчання українських пілотів у Данії, однак уже понад рік знаходяться на ремонті в Бельгії. Ще чотири літаки на момент відправлення з Норвегії не були придатні до польотів. У квітні 2025 року їх транспортували в розібраному вигляді — частинами в контейнерах — до тієї ж ремонтної бази.

    Усі літаки перебувають у майстерні компанії Sabena в Бельгії, яка, за даними NRK, стикається з серйозними обмеженнями виробничих потужностей. Саме це стало ключовою причиною затримки передачі винищувачів.

    За оцінками джерел, обсяг необхідних робіт є значним. Зокрема, чотири літаки, доставлені в розібраному стані, потребують встановлення близько 100 відсутніх компонентів кожен. Навіть у разі негайного початку робіт їх підготовка може тривати понад рік.

    Міністр оборони Норвегії Туре Сандвік підтвердив, що літаки досі перебувають у Бельгії. За його словами, процес підготовки координується спільно з Україною та іншими країнами-донорами, які визначають пріоритети між ремонтом уже наявної техніки та підготовкою нових бортів.

  • Фінансування зброї під загрозою: Україна шукає нових партнерів

    Фінансування зброї під загрозою: Україна шукає нових партнерів

    Україна стикається зі зростаючими труднощами у фінансуванні закупівель американського та західного озброєння на тлі затяжної війни з Росією. Основний фінансовий тягар наразі несуть лише кілька країн-партнерів, і розширити це коло стає дедалі складніше.

    Про це заявила посол України при НАТО Альона Гетьманчук у коментарі Bloomberg. За її словами, більшість американської зброї для України фактично оплачується обмеженим колом держав, до якого нещодавно приєдналася Велика Британія. Водночас постійно звертатися до одних і тих самих партнерів стає дедалі складніше, що ускладнює довгострокове планування поставок.

    Додатковий тиск створюють як зовнішні, так і внутрішні чинники. Зокрема, йдеться про блокування Угорщиною виділення кредиту ЄС на 90 мільярдів євро, а також політичні суперечки в Україні, які можуть затримати надходження міжнародної фінансової допомоги.

    Попри це, США продовжують надавати військову підтримку. За словами Гетьманчук, Україна не отримувала сигналів про можливі перебої з американською допомогою, навіть з огляду на те, що Вашингтон паралельно залучений до інших криз, зокрема на Близькому Сході.

    Загалом закупівлі озброєння відбуваються в межах програми PURL. У 2026 році потреба у фінансуванні цієї програми оцінюється приблизно у 15 мільярдів доларів. Водночас у 2025 році Україна отримала лише частину запланованих коштів — близько 4,3 мільярда доларів наприкінці року.

    Наразі поставки вже здійснені на суму близько 500 мільйонів доларів, однак без нових фінансових зобов’язань союзників подальші постачання можуть опинитися під загрозою.

    За інформацією джерел, НАТО розглядає варіант поетапного фінансування поставок — у міру укладання окремих домовленостей із країнами-партнерами. Такий підхід може ускладнити процес закупівель, однак дозволить забезпечити більш стабільні поставки для України.

    Найгострішою потребою залишається протиповітряна оборона, зокрема системи, здатні перехоплювати балістичні ракети. У разі обмеження постачань зі США Україна змушена буде шукати альтернативні рішення серед інших партнерів.

    Одним із можливих варіантів може стати обмін — країни Перської затоки вже проявляють інтерес до українських безпілотників-перехоплювачів. Київ, зі свого боку, розглядає можливість використати цей ресурс для отримання ракет або фінансування для їх закупівлі.

    “В ідеалі Україна хоче обміняти їх на допомогу з перехопленням балістичних та крилатих ракет. Це можуть бути або самі ракети, або кошти на їх придбання”, — пояснила Гетьманчук.

    Вона також додала, що регулярні внески союзників у програму PURL тривають, однак розблокування європейського фінансування могло б суттєво знизити навантаження на нинішніх донорів і стабілізувати ситуацію.