Golosnovinua.com

Позначка: військова допомога

  • Німеччина не планує передавати Україні ракети TAURUS: Мерц пояснив позицію

    Німеччина не планує передавати Україні ракети TAURUS: Мерц пояснив позицію

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що наразі не вважає доцільним постачання Україні крилатих ракет TAURUS. Про це він повідомив під час виступу в Бундестазі, відповідаючи на запитання депутатів щодо своєї попередньої позиції.

    За словами Мерца, раніше він допускав можливість передачі ракет за умови достатньої кількості боєздатного озброєння у Бундесвері. Однак ситуація змінилася. Канцлер наголосив, що Україна вже має у своєму розпорядженні власне далекобійне озброєння, частково створене за підтримки партнерів, яке, за його оцінкою, є більш ефективним, ніж обмежена кількість ракет TAURUS, яку могла б надати Німеччина.

    Він також підкреслив, що на сьогодні Україна є краще озброєною, ніж раніше, однак стикається з серйозними фінансовими труднощами. Саме тому, на думку Мерца, подальше збільшення поставок озброєння не вирішить ключових проблем.

    Окремо канцлер прокоментував ситуацію із заблокованим пакетом фінансової допомоги Європейського Союзу для України на суму 90 мільярдів євро. Він висловив сподівання, що це питання вдасться вирішити у середньостроковій перспективі, але визнав, що переговори залишаються складними.

    При цьому Мерц не озвучив альтернативних варіантів фінансової підтримки на випадок, якщо позиція Угорщини залишиться незмінною після парламентських виборів.

  • В Україні дефіцит ракет ППО: у ЄС попереджають про критичну ситуацію

    В Україні дефіцит ракет ППО: у ЄС попереджають про критичну ситуацію

    Україна за три зимові місяці витратила близько 700 зенітних ракет для систем протиповітряної оборони Patriot. Такий обсяг використання боєприпасів викликає занепокоєння серед союзників, адже масштаби витрат можуть вплинути на майбутні постачання. Про це заявив єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс.

    За його словами, лише за одну зиму Україні знадобилося приблизно 700 ракет-перехоплювачів типу PAC-3 для системи Patriot. Для порівняння, протягом усього 2025 року американська оборонна компанія Lockheed Martin змогла виготовити близько 600 таких ракет.

    Високі темпи використання ракет пов’язані з інтенсивністю ракетних атак Росії. За оцінками, лише протягом 2025 року Росія здійснила понад 2000 ракетних ударів по території України. Для перехоплення балістичних ракет часто необхідно запускати кілька зенітних ракет одночасно, що значно збільшує витрати боєприпасів.

    Кубілюс попередив, що існує серйозна проблема з виробничими потужностями. За його словами, США можуть зіткнутися з труднощами у забезпеченні достатньої кількості ракет не лише для України, а й для власної армії та союзників у регіоні Перської затоки.

    “Ситуація справді критична. Потрібно дуже швидко та суттєво наростити виробництво ракет”, — зазначив він.

    За інформацією видання The Wall Street Journal, Росія може використовувати утворений дефіцит ракет для систем ППО, щоб активніше атакувати українську енергетичну інфраструктуру. Додатковий тиск на запаси ракет створює й загострення ситуації на Близькому Сході.

    Зокрема, у перші дні війни між Іраном та його противниками країни Перської затоки витратили сотні ракет Patriot для перехоплення іранських атак. Це ще більше скоротило доступні запаси серед союзників США.

    Аналітики вважають, що якщо темпи ракетних обстрілів збережуться, Сполучені Штати можуть бути змушені перекидати свої резерви з інших регіонів світу, щоб підтримати союзників та забезпечити захист України.

    Ситуація демонструє, що сучасна війна швидко виснажує навіть найбільші запаси високотехнологічного озброєння, а оборонна промисловість союзників поки не встигає за темпами використання ракет.

  • Потреби України в ракетах Patriot перевищують річні можливості виробництва США

    Потреби України в ракетах Patriot перевищують річні можливості виробництва США

    Комісар ЄС з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україні на один зимовий сезон необхідний річний обсяг виробництва американських ракет до систем ППО Patriot. За його словами, поточних виробничих потужностей США може не вистачати для одночасного забезпечення потреб України, країн Перської затоки та власних збройних сил.

    Виступаючи у Варшаві, Кубілюс наголосив, що після загострення ситуації на Близькому Сході питання нарощування виробництва ракет протиповітряної та протиракетної оборони стало ще більш актуальним для Європи. Він зазначив, що Сполучені Штати не зможуть у повному обсязі задовольнити потреби всіх партнерів одночасно.

    За його оцінкою, лише на зимовий період Україні потрібно близько 700 ракет Patriot типів PAC-2 та PAC-3. Цей обсяг приблизно відповідає річному виробництву таких ракет американськими підприємствами. При цьому загальна потреба України протягом року, за словами посадовця, може становити близько 2000 ракет або більше.

    Кубілюс підкреслив, що в умовах зростання безпекових загроз Європейський Союз має активніше розвивати власні оборонні виробничі спроможності та інвестувати в розширення виробництва засобів протиповітряної оборони. На його думку, це дозволить зменшити залежність від зовнішніх постачань і підвищити стабільність забезпечення союзників.

    Питання достатності ракет для ППО залишається одним із ключових у контексті захисту критичної інфраструктури та цивільного населення, особливо в періоди підвищеної інтенсивності бойових дій і масованих атак.

  • Зеленський запропонував партнерам обмін: українські дрони на ракети для Patriot

    Зеленський запропонував партнерам обмін: українські дрони на ракети для Patriot

    Україна готова розглянути обмін технологіями та озброєнням із партнерами, зокрема передати дрони-перехоплювачі в обмін на ракети до систем протиповітряної оборони Patriot. Про це заявив президент Володимир Зеленський, коментуючи співпрацю з країнами Близького Сходу у сфері протидії іранським ударним безпілотникам.

    За словами глави держави, низка держав регіону вже звернулася до України по експертну допомогу після атак дронів-камікадзе.

    «У нас були сигнали від партнерів з Близького Сходу. Були удари іранських “шахедів” по цивільних у цих країнах. Вони хочуть від нас експертизу. Ми відкриті. Якщо їхні представники приїдуть, ми експертизу дамо. Тим більше що є запит від європейців і від Сполучених Штатів Америки. До нас є запити, що треба з партнерами з Близького Сходу поділитися досвідом», — зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що Україна за час повномасштабної війни накопичила значний досвід боротьби з іранськими безпілотниками типу Shahed, які Росія регулярно використовує для атак на українські міста та енергетичну інфраструктуру.

    Водночас Київ сам стикається з дефіцитом окремих видів озброєння, насамперед ракет для систем Patriot, які використовуються для перехоплення повітряних цілей.

    «Що стосується зброї: ми самі знаходимось у війні. І я сказав абсолютно відверто: у нас є дефіцит того, що є в них. У них є ракети для “Петріотів”, але ракетами для “Петріотів” сотні або тисячі “шахедів” вони не зіб’ють — це дороговартісно. Для людей нічого не шкода, зрозуміло, але в них просто немає стільки ракет. Тому їм потрібні дрони-перехоплювачі, які є в нас. А в нас є дефіцит ракет PAC-2, PAC-3», — пояснив глава держави.

    Саме тому, за словами Зеленського, одним із можливих форматів співпраці може стати взаємний обмін технологіями та засобами протиповітряної оборони.

    «Якщо говорити про обмін технологіями, обмін зброєю, я думаю, наша країна буде відкрита для цього», — додав президент.

    Україна останніми роками активно розвиває власні системи перехоплення безпілотників, зокрема дрони-перехоплювачі та інші технології боротьби з масованими атаками Shahed. В умовах, коли використання дорогих ракет ППО проти дешевих дронів вважається економічно неефективним, такі системи стають важливою складовою оборони.

    Питання постачання ракет для Patriot залишається одним із ключових для української протиповітряної оборони, оскільки саме ці комплекси здатні перехоплювати балістичні ракети та інші складні повітряні цілі.

  • Україна отримала першу партію ракет до ППО з останнього пакета допомоги

    Україна отримала першу партію ракет до ППО з останнього пакета допомоги

    Україна отримала першу партію ракет до систем протиповітряної оборони з останнього обіцяного пакета допомоги. Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час відкриття засідання «Коаліції охочих».

    За словами глави держави, половина пакета вже доставлена до України.

    «Дякую Марку за програму PURL, дякую іншим друзям і союзникам. Нам потрібні ракети PAC-3, PAC-2 від США. Нам потрібна ППО. Ми дуже вдячні за останній пакет протиповітряної оборони. Я не можу поділитися всіма деталями. Але половина пакету вже тут, вона надійшла два дні тому. Тому дуже дякую. Ми розраховуємо на продовження цієї програми», — зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що Україна продовжує потребувати додаткових ракет і систем протиповітряної оборони для захисту цивільної інфраструктури та міст від російських атак.

    Окремо Зеленський звернувся до західних партнерів із проханням підтримати відновлення енергетичної системи України.

    «Росія бʼє по наших цивільних, по нашій енергетиці. У нас була жахлива зима. І я думаю, що лише допомога наших друзів і стійкість наших людей дали нам можливість вижити. Ось чому ми просимо допомогти з відновленням енергетичної системи. Я сподіваюся, що ми завершимо цю війну. Але нам у будь-якому випадку треба думати про наступну зиму. І нам треба швидкі кроки, в нас є плани, ми поділимося з вами. Адже самостійно це дуже складно відновлювати», — додав він.

    Раніше президент заявляв, що Україна не отримала ліцензії на виробництво систем Patriot чи ракет до них. Він підкреслював необхідність закриття українського неба для посилення обороноздатності країни.

    Водночас у Повітряних силах повідомляли про розробку альтернативних рішень. Зокрема, заступник командувача безпілотних систем ППО Юрій Черевашенко зазначав, що Україна працює над ідеями перехоплення ворожих крилатих ракет за допомогою дронів-ракет.

    Питання посилення протиповітряної оборони залишається одним із ключових у співпраці України із західними союзниками.

  • Україна може відновити експорт озброєнь на мільярди доларів уже цього року

    Україна може відновити експорт озброєнь на мільярди доларів уже цього року

    Україна після початку повномасштабної війни поступово відновлює експорт оборонної продукції та вже у 2025 році може поставити за кордон військові товари і послуги на кілька мільярдів доларів. Про це в інтерв’ю Reuters заявив заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Давид Алоян.

    За його словами, на початку місяця державна комісія, яка під час воєнного стану відповідає за видачу експортних ліцензій, схвалила більшість із 40 заявок від підприємств оборонного сектору. Йдеться про експорт готової продукції, комплектуючих, запасних частин та надання послуг.

    Алоян уточнив, що потенційний обсяг таких поставок може становити кілька мільярдів доларів, однак наголосив: насамперед мають бути повністю забезпечені потреби українських Сил оборони. За його словами, швидкого експортного буму не очікується, адже пріоритетом залишаються внутрішні військові завдання.

    Серед країн, які вже виявили інтерес до українських оборонних технологій, Алоян назвав Німеччину, Велику Британію, США, держави Скандинавії, кілька країн Близького Сходу та щонайменше одну країну Азії. Одна з близькосхідних держав, що має давню історію співпраці з Україною в оборонній сфері, нині вивчає можливості закупівлі безпілотників і важкої техніки.

    Представник РНБО підкреслив, що Київ віддаватиме перевагу експорту до держав, які є найактивнішими союзниками України у війні проти Росії. Водночас акцент робиться не лише на продажі готової продукції, а й на створенні спільних підприємств із закордонними партнерами. Такий формат співпраці має забезпечити притік інвестицій, розширення виробничих потужностей, нові ланцюги постачання та доступ до сучасних технологій.

    Алоян також повідомив, що уряд розглядає можливість запровадження експортного податку для виробників оборонної продукції. За його словами, такий механізм дозволив би спрямовувати додаткові надходження на фінансування української армії.

    Водночас він зазначив, що серед уже схвалених заявок немає дозволів на експорт готової до бойового застосування зброї. Більшість погоджених операцій стосується реімпорту або постачання компонентів для подальшого використання на фронті.

    Частина заявок пов’язана з українсько-американською програмою FrankenSAM, у межах якої створюються модернізовані зенітно-ракетні комплекси шляхом поєднання радянських систем із західними ракетами.

    Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що у 2026 році в європейських країнах мають запрацювати десять експортних центрів для просування та виробництва українських оборонних технологій. Найближчим часом очікується запуск виробничих потужностей у Німеччині, де з середини лютого планують розпочати виробництво українських безпілотників.

    Таким чином, Україна поступово формує нову модель оборонного співробітництва, яка поєднує власні військові потреби з експортним потенціалом та міжнародним партнерством.

  • Європа перевершила США за обсягами допомоги Україні у 2025 році

    Європа перевершила США за обсягами допомоги Україні у 2025 році

    Через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну баланс міжнародної підтримки Києва суттєво змінився. Європейські країни фактично замінили США як головний рушій військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Про це повідомляє видання Axios із посиланням на дані Кільського інституту, який відстежує обсяги підтримки України.

    За підсумками 2025 року європейські держави збільшили військову допомогу Україні на 67%, а фінансову та гуманітарну підтримку — на 59%. Водночас допомога з боку США за минулий рік фактично припинилася. Президент США Дональд Трамп, який повернувся до Білого дому, наполягав, що саме Європа має взяти на себе основний фінансовий тягар війни на своєму континенті. Його адміністрація змусила союзників по НАТО купувати американське озброєння та самостійно фінансувати оборону України.

    Європейські лідери дедалі активніше заявляють про своє право брати участь у формуванні майбутніх домовленостей щодо завершення війни. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підкреслив, що європейські країни витрачають «реальні гроші», тоді як США фактично отримують прибутки від продажу зброї. За його словами, це дає Європі право голосу в переговорах і визначенні умов миру.

    Подібну позицію висловив і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки. Він наголосив, що Європейський Союз і Німеччина зокрема вже понад рік є ключовими військовими донорами України. За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень, у 2025 році обсяг європейської підтримки перевищив американський. При цьому втрати російських військ, за підрахунками, сягнули приблизно 415 тисяч осіб.

    Мерц зазначив, що завдані Москві втрати та економічний тиск можуть стати одним із факторів, які зрештою змусили б Кремль погодитися на мир. Водночас він скептично оцінив перспективи швидкого дипломатичного врегулювання, заявивши, що Росія припинить війну лише тоді, коли вичерпає свої військові або економічні ресурси.

    Попри зростання ролі Європи, журналісти наголошують, що американська розвідка, механізми контролю за санкціями та продаж озброєння залишаються критично важливими для оборони України. Однак Білий дім наразі не демонструє бажання формально залучати Європу до переговорного процесу, вважаючи більш жорстку позицію європейських лідерів перешкодою для швидкого досягнення миру.

    В адміністрації Трампа навіть звинувачують Європу у затягуванні війни, стверджуючи, що вона підштовхує Київ до більш жорстких умов угоди, водночас продовжуючи закуповувати російські енергоносії.

    Нещодавні дводенні переговори у Женеві щодо завершення війни завершилися безрезультатно, хоча у Білому домі їх назвали конструктивними. Ситуація навколо України, як підкреслює Axios, стала другим серйозним потрясінням для європейської безпеки після самого російського вторгнення. Повернення Трампа до влади спричинило глибокий перерозподіл ролей і відповідальності між США та Європою у питаннях підтримки Києва.

    Таким чином, у 2025 році Європа не лише наростила фінансування оборони України, а й заявила про претензії на ключову роль у визначенні майбутньої архітектури безпеки на континенті.

  • НАТО бракує 3,6 млрд євро на боєприпаси для України: під загрозою 1,8 млн снарядів

    НАТО бракує 3,6 млрд євро на боєприпаси для України: під загрозою 1,8 млн снарядів

    У межах чеської ініціативи із закупівлі артилерійських боєприпасів для України виник критичний дефіцит фінансування. За даними високопоставленого військового чиновника НАТО, станом на 11 лютого міжнародним донорам вдалося зібрати лише 1,4 млрд євро із запланованих 5,06 млрд.

    Це ставить під загрозу реалізацію плану постачання 1,8 млн артилерійських снарядів у 2026 році. За оцінками, через нестачу коштів Україна може недоотримати майже половину обіцяного обсягу допомоги, попри наявність необхідних боєприпасів на світовому ринку.

    Програма передбачає закупівлю великокаліберних снарядів за участі іноземних донорів, зокрема Німеччини, Данії та Нідерландів, а також чеських військових чиновників і оборонних компаній. Мета ініціативи — зменшити дисбаланс на полі бою та підтримати українські Сили оборони у протистоянні з Росією.

    За інформацією чеської сторони, на глобальному ринку наразі доступні боєприпаси на суму близько 16 млрд євро. Однак відсутність достатнього фінансування не дозволяє оперативно укласти контракти. Чехія вже внесла до програми 123,7 млн євро, проте цих коштів недостатньо для виконання загального плану.

    Ще у грудні місія НАТО в Україні NSATU прогнозувала, що у 2026 році в межах цієї ініціативи буде поставлено 1,8 млн снарядів. Це мало становити 43% від усіх боєприпасів, які надходять Києву, та покрити близько 70% потреб у снарядах радянського калібру.

    Водночас темпи фінансування сповільнилися порівняно з попереднім роком. У 2025 році партнери спрямували на програму близько 4,05 млрд євро. Нинішня динаміка збору коштів свідчить про серйозні труднощі з мобілізацією ресурсів.

    Ситуація ускладнюється тим, що координацію програми частково перебрала на себе місія НАТО NSATU. Якщо раніше закупівлі здійснювалися в межах двосторонніх домовленостей під егідою Чехії, то нині бюрократичні процедури Альянсу можуть уповільнювати виділення коштів.

    Таким чином, попри наявність необхідного озброєння на ринку, ключовим стримуючим фактором залишається нестача фінансування, що безпосередньо впливає на можливості забезпечення української армії артилерійськими боєприпасами у 2026 році.

  • Керівництво Словаччини заявило про припинення військової підтримки України

    Керівництво Словаччини заявило про припинення військової підтримки України

    Президент Словаччини Петер Пеллегріні, прем’єр-міністр Роберт Фіцо та голова Національної ради Ріхард Раші погодилися відмовитися від подальшої військової підтримки України. Про це повідомляє словацьке видання Aktuality.

    За інформацією медіа керівники держави зустрілися за спільним обідом, під час якого обговорили ключові питання внутрішньої та зовнішньої політики Словаччини. Петер Пеллегріні зазначив, що розмова була «відкритою, конструктивною і прагматичною» та стосувалася всіх важливих для країни тем.

    Президент повідомив журналістам, що Словаччина все ж матиме свого представника на переговорах так званої «коаліції рішучих», однак при цьому Братислава не планує продовжувати військову допомогу Україні і не направлятиме своїх військових.

    Крім того, Пеллегріні заявив, що Словаччина не братиме участі у наданні гарантій за позикою Європейського Союзу для України на суму 90 мільярдів євро.

    Позиція словацької влади щодо України посилюється і в риториці оборонного відомства. Раніше міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що Україна, за його словами, ніколи не стане членом НАТО, а також зіткнеться з великими труднощами на шляху до вступу в Європейський Союз.

    Каліняк також стверджував, що Україна нібито «мала шанс» завершити війну ще у 2022 році, але не скористалася ним. Ці заяви викликали гостру реакцію з боку українських політиків та експертів, які розцінюють таку позицію як фактичне підігравання російській риториці.

  • Велика Британія посилила ППО України новими зенітними комплексами

    Велика Британія посилила ППО України новими зенітними комплексами

    Велика Британія суттєво посилила протиповітряну оборону України, передавши сучасні зенітні комплекси ближньої та дальньої дії. На озброєння українських підрозділів уже надійшли всі 13 оперативних систем Raven, а також розпочато постачання новітніх комплексів Gravehawk.

    За словами міністра у справах ветеранів Великої Британії Ела Карнса, всі комплекси Raven вже розгорнуті в українських силах і використовуються для захисту від повітряних загроз у прифронтових районах. Ці системи призначені для ураження безпілотників, літаків і вертольотів безпосередньо поблизу лінії бойових дій.

    Raven використовує адаптовані авіаційні ракети AIM-132 ASRAAM, які запускаються з наземних платформ. Однією з ключових переваг комплексу є висока мобільність і швидке розгортання, що дозволяє оперативно реагувати на зміну повітряної обстановки. Водночас система має обмежені можливості для перехоплення крилатих ракет.

    Паралельно Лондон розпочав передачу Україні систем Gravehawk, які призначені для захисту від далекобійних ударів, зокрема по об’єктах критичної інфраструктури. Наразі українська сторона вже отримала два прототипи цих комплексів. Загалом контракт передбачає постачання ще 15 систем, перша партія з яких має надійти найближчим часом.

    Очікується, що Gravehawk стане важливим елементом протиповітряної оборони великих міст і енергетичних об’єктів. Комплекс орієнтований насамперед на боротьбу з ударними безпілотниками, зокрема типу «Шахед», але також здатний протидіяти літакам, гелікоптерам і потенційно крилатим ракетам.

    Постачання Raven і Gravehawk входять до зимового пакета посилення української ППО загальною вартістю 600 млн фунтів стерлінгів. У межах цього пакета Україна також має отримати автоматизовані турелі для знищення російських дронів. У Лондоні наголошують, що ці рішення є відповіддю на системні атаки Росії по українській енергетичній інфраструктурі.