Позначка: військові

  • Україна розглядає можливість створення приватних військових компаній для демобілізованих військових

    Україна розглядає можливість створення приватних військових компаній для демобілізованих військових

    У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт щодо створення оборонних компаній в Україні для забезпечення працевлаштування військових після демобілізації.

    Згідно з текстом законопроєкту №11214, міжнародна оборонна компанія визначається як українська компанія, що надає оборонні послуги за кордоном та бере участь у захисті території.

    Діяльність таких компаній та їх персонал буде обмежена територією областей, прилеглих до російського кордону. Засновниками можуть бути лише резиденти України.

    Для контролю за їхньою діяльністю пропонується створити Державну службу міжнародних оборонних компаній, яка буде підзвітна Головному управлінню розвідки Міністерства оборони.

    Пояснюючи записки до законопроєкту вказують, що це спрямовано на реабілітацію демобілізованих військових та задоволення потреб у швидких реагуючих групах для захисту території. Автори закону посилаються на позитивний досвід США та інших країн для підвищення контролю за збройними громадянами та створення нових робочих місць.

  • Генштаб: майже половина українців, навчених за кордоном, не повертаються назад

    Генштаб: майже половина українців, навчених за кордоном, не повертаються назад

    За інформацією, отриманою від нашого джерела в Офісі Президента, Генеральний Штаб висловив сумнів у ефективності моделі навчання українських громадян за кордоном. За попередніми даними, минулого року приблизно 20% українців, які виїхали на навчання за кордон, не повернулися назад. Цього року цей відсоток зросла до 35%.

    У Польщі чоловіки, які покинули Україну, збираються в бойові групи для Збройних Сил України. Цю інформацію у прямому ефірі передав народний депутат Юрій Камельчук. За його словами, серед українців у Польщі знаходяться вмотивовані особи, готові до військової служби, навіть ті, хто має певний військовий досвід.

    “Вони виражають бажання отримати військову підготовку, особливо за кордоном у комфортних умовах. Я знаю, що це уже втілюється за ініціативою деяких командувачів морської піхоти, які в Польщі формують окремі підрозділи на спеціальних базах. Їх планується направити до України”, — підкреслив депутат. Він додав, що поки що мова йде не про тисячі, але вже про сотні осіб.

    Також нардеп зазначив, що у Польщі існують українські громади, серед яких є люди, які висловили бажання приїхати до України для військової служби.

    Повідомлялося, що міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив про готовність польської влади допомогти Україні повернути призовників. Він також зазначив, що польська влада не продовжить право перебування для військовозобов’язаних громадян України і може депортувати їх.

    З свого боку глава польського МВС заявив, що Польща не розголошує інформацію про біженців, які перебувають у їхній країні, і не передає їх українській стороні. Він також зазначив, що тим, хто не має паспортів, буде надано тимчасовий захист.

  • Недостатньо солдатів, щоб зупинити Путіна: виклики для України

    Недостатньо солдатів, щоб зупинити Путіна: виклики для України

    За заголовком відомого німецького видання Bild стоїть серйозне питання щодо здатності України забезпечити достатню кількість солдат для відстоювання своєї території в разі ескалації конфлікту з Росією. В статті наголошується на тому, що зараз армія України стикається з серйозними викликами, пов’язаними з мобілізацією та забезпеченням потрібного чисельного складу.

    Повідомляється при цьому, що в армії зараз перебуває 15% чоловіків призовного віку.

    “Ми тримаємося, але в нас проблема. Раніше я говорив, що найбільша проблема – це нестача артилерійських снарядів, але сьогодні це нестача людських ресурсів”, – заявив офіцер 3-ї окремої бригади Дмитро Кухарчук.

    Український морський піхотинець із позивним “Військовий дослідник” скаржиться, що “після того, як президент так довго відкладав мобілізацію”, Захід тепер “постачає зброю і техніку, але ніхто не навчений ними користуватися”.

    Про це говорять і окремі спікери на Заході.

    “Крім повільної і недостатньої військової, фінансової та політичної підтримки з боку Заходу, великою дилемою України є мобілізація. Одним із головних завдань Зеленського є створення мобілізаційної стратегії та моделі, яка призведе до більшої справедливості, передбачуваності та підтримання високої бойової цінності. Такої системи поки що не існує в Україні”, – заявив експерт ЄС з оборони Родеріх Кізеветтер.

    Колишній чиновник Міноборони Німеччини, а нині військовий експерт Ніко Ланге заявляє, що українське керівництво “витратило багато часу на тактичні обговорення” і закликає Зеленського проявити “лідерство”.

    “Якою б не була почесною українська ідея не призивати молодих людей, фізичне навантаження високе, спорядження і боєприпаси дуже важкі, молоді солдати впораються з цим краще, ніж багато сорокап’ятирічних, яких ви зараз зустрічаєте на фронті”, – сказав він.

  • На Закарпатті мобілізували чоловіка з епілепсією: він помер дорогою до навчального центру

    На Закарпатті мобілізували чоловіка з епілепсією: він помер дорогою до навчального центру

    На Закарпатті загинув мобілізований чоловік під час транспортування до навчального центру після того, як він зазнав епілептичного нападу. Проводиться службова перевірка щодо обставин його визнання придатним до служби в армії.

    За повідомленням Закарпатського обласного територіального центру та служби призовника, під час перевезення до військового навчального центру у мобілізованого стався напад епілепсії. Офіцер, що супроводжував, надав першу допомогу, але медична допомога виявилася недостатньою. Службова перевірка вже розпочалася.

    Командування Закарпатського обласного територіального центру та служби призовника висловлює співчуття родині загиблого. Під постом у фейсбуці українці висловлюють занепокоєння та допитуються про обставини, що спричинили таку ситуацію.

    У коментарях Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини, підтверджує відкрите провадження та обіцяє встановити всі обставини.

    Це не перший випадок подібних трагедій. Раніше вже сталися подібні ситуації у Хмельницькій області, де мати заявила про знущання та погане ставлення до її сина, який помер після відвідування територіального центру, а також у Тернопільській області, де військовозобов’язаний помер після того, як впав і вдарився головою.

  • Розстріл поліцейських на Вінниччині

    Розстріл поліцейських на Вінниччині

    Уночі на суботу в Гайсинському районі Вінницької області сталася трагічна подія: двоє осіб, з одягом, що нагадує військовий, відкрили вогонь по патрульним, які зупинили їхній автомобіль. Інцидент призвів до смерті 20-річного поліцейського, а його колегу поранено.

    Поліція активно здійснює пошук зловмисників у Вінницькій та Одеській областях. Операційні служби вже встановили осіб, які, ймовірно, причетні до цього злочину.

    У соцмережах поширюється відео з камер спостереження автозаправної станції, на якому видно, що нападники були одягнуті в зелено-оливковий одяг, типовий для українських військових. Також зазначається, що автомобіль, на якому вони пересувалися, мав аналогічний колір.

    Поліція підтверджує достовірність опублікованих у соцмережах записів, на яких зображені підозрювані. На них видно людей, одягнених у форму, схожу на військову. Однак поки не підтверджено, чи є вони справжніми військовослужбовцями ЗСУ – ця інформація ще перевіряється.

    Військову схожу форму можна придбати в спеціалізованих магазинах, тому носіння подібного одягу цивільними особами не є винятком.

    Автомобіль підозрюваних було зупинено серед ночі для перевірки, підкреслило джерело в поліції. “Це була стандартна перевірка автомобіля, що сталася вночі. Але підозрювані відкрили вогонь”, – додав представник.

    Пошуки зловмисників тривають. “Незалежно від того, хто і в якому вигляді, в якій ситуації та з яких мотивів – цей злочин не може бути виправданий”, – наголосив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.

    “Трагічна подія відображає, що навіть залишаючись на тилу, поліцейські не можуть відпочивати від загрози”, – додав він.

  • Скандал у Львові: Військові на вулиці затримали чоловіка, ТЦК говорить про напад на своїх працівників

    Скандал у Львові: Військові на вулиці затримали чоловіка, ТЦК говорить про напад на своїх працівників

    У Львові, 19 квітня, стався ще один випадок напруженості щодо примусової мобілізації. На вулиці Кобилиці, на очах перехожих, чоловіки у військовій формі затримали та повалили на землю одного чоловіка. Свідки інциденту твердять, що представники Територіальних Центрів Комплектування та Спеціальної Призовної били військовозобов’язаного. У той же час, у Львівському Обласному ТЦК відзначили напад на їхніх працівників та нагадали про відповідальність за ухилення від призову.

    Відео зі сценами мобілізації у Львові швидко поширилося в мережі. Жінка, яка стала свідком події, стверджує, що ТЦК та СП били військовозобов’язаного чоловіка, порівнюючи їх з росіянами. Поліцію було викликано на місце події. Перехожі виступили на захист чоловіка, перешкоджаючи військовим завезти його у автомобіль. Проте, урешті, чоловік просто втік з місця подій. У Львівському Обласному ТЦК підтвердили існування такого інциденту мобілізації. Військові обіцяють провести незалежне розслідування, залишаючи зауваження, що саме їхні працівники були атаковані.

    У заяві військових зазначається, що чоловік на відео може бути військовозобов’язаним. Він відмовився від звернення представників ТЦК про перевірку даних у місцевому відділенні. Також він реагував різко та використовував силу проти представників ТЦК. Після цього було вирішено викликати нацполіцію. Однак, чоловік не зачекався прибуття поліції і втік.

    Щодо історії примусової мобілізації, у вересні 2023 року мережею також розповсюджувалося відео з ТЦК у Самборі Львівської області, де військовослужбовці затримували чоловіка проти його волі. Чоловік стверджував, що утримують його у ТЦК протягом шести днів. На відео видно, як військові залякують чоловіка зброєю та б’ють його. Регіональне керівництво ТЦК та СП заявило про проведення службової перевірки та відсторонення всіх причетних військовослужбовців.

     

  • Мінфін шукає 50 мільярдів для нових доплат військовим: варто очікувати підвищення податків

    Мінфін шукає 50 мільярдів для нових доплат військовим: варто очікувати підвищення податків

    Для забезпечення додаткової доплати у розмірі 70 тисяч гривень для військовослужбовців та поліцейських, які виконують завдання на передовій, до кінця року потрібно знайти приблизно 50 мільярдів гривень.

    Згідно з рішенням Кабміну, ця нова доплата вводиться з 1 квітня 2024 року, проте фінансування не передбачено у держбюджеті. За оцінками Мінфіну, загальна потреба у фінансуванні для цієї доплати до кінця 2024 року перевищить 50 мільярдів гривень.

    Паралельно розглядається можливість збільшення видатків на оборону у 2024 році на понад 400 мільярдів гривень для закупівлі військової техніки та боєприпасів.

    Мінфін починає готувати відповідні зміни до держбюджету, але джерела фінансування ще не визначені. Одним з можливих джерел є підвищення податків. У разі успішної реструктуризації боргу за євробондами, уряд може зекономити понад 200 мільярдів гривень.

    Нагадаємо, що з 12 квітня Кабмін ухвалив постанову про надання додаткової премії у розмірі 70 тисяч гривень військовим за 30 днів на передовій.

    Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає, що державний бюджет зможе покрити ці виплати за рахунок податків та збільшення внутрішнього боргу.

  • Як і коли почне діяти закон про мобілізацію?

    Як і коли почне діяти закон про мобілізацію?

    Як і коли почне діяти закон про мобілізацію

    Докладніше про те, коли набувають чинності окремі норми закону про посилення мобілізації, який сьогодні підписав Зеленський.

    1. Закон набирає чинності через місяць після дня, наступного за його опублікуванням. Можна припустити, що його опублікують уже найближчим часом, тобто, він набуде чинності після 16 травня.

    2. Водночас положення закону, які стосуються військово-транспортної повинності (мобілізації транспорту), набудуть чинності через 8 місяців, тобто з середини січня 2025 року.

    3. Призовники та військовозобов’язані мають оновити свої дані протягом 60 днів після набрання законом чинності, тобто, до середини липня 2024 року.

    Ті особи, які перебувають не в Україні та зняті з військового обліку з причини перебування за кордоном, мають знову стати на облік упродовж 30 днів з моменту набрання чинності окремою постановою Кабміну про облік громадян, які перебувають за кордоном.

    4. З 1 вересня 2025 року розпочинається навчання всіх студентів базовій військовій підготовці. Також 1 вересня 2025 року стартує навчання військовій справі для осіб, які вперше хочуть обійняти посади на держслужбі або в органах прокуратури. Сама вимога мати таку військову підготовку для вступу на посаду запрацює ще на рік пізніше. З 1 вересня 2026 року або з моменту скасування воєнного стану.

    5. Протягом місяця з моменту опублікування закону (тобто до середини травня 2024 року) Кабмін має розробити акти, які потрібні для функціонування закону, а також забезпечити роботу рекрутерів у центрах надання адмінпослуг та центрах зайнятості, з метою залучення людей на військову службу.

    6) Електронні кабінети мають запрацювати протягом 2 місяців з моменту публікації закону. Тобто до середини червня.

    7. До середини липня 2024 року запрацює автоматизований обмін даними між електронним реєстром і банком даних з проблем інвалідності.

    8. Протягом 3 місяців після опублікування закону, тобто до середини липня 2024 року, Кабмін має вжити заходів щодо перевірки висновків МСЕК (медико-соціальних експертних комісій) про встановлення інвалідності особам 25-50 років, прийнятих після 24 лютого 2022 року.

  • Закон про мобілізацію: причина вилучення правки щодо демобілізації

    Закон про мобілізацію: причина вилучення правки щодо демобілізації

    У другому читанні Верховна Рада України 11 квітня прийняла закон про мобілізацію, виключивши з нього правку, що стосувалася демобілізації. Замість цього, Кабінет міністрів отримав завдання розробити окремий законопроєкт щодо звільнення військовослужбовців, які перебувають на фронті. Про це повідомив Федір Веніславський, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

    Веніславський пояснив, що рішення про вилучення правок стосується ініціативи Кабінету міністрів, який просив парламент доручити уряду розробити окремий законопроєкт щодо звільнення військовослужбовців, які беруть участь у військових діях.

    Веніславський додав, що термін “демобілізація” неприпустимий у контексті війни, оскільки це передбачає загальне переведення на мирний стан. Замість цього, протягом конфлікту може бути розглянута можливість звільнення військовослужбовців за додатковими критеріями.

  • Зеленський виступив проти загальної амністії для дезертирів із ЗСУ

    Зеленський виступив проти загальної амністії для дезертирів із ЗСУ

    “З якої причини людина покинула місце, що сталося внаслідок цього? Кожна ситуація різна, не можна узагальнювати всіх. Я вам наведу для прикладу”, – сказав президент на зустрічі зі студентами в Чернівцях.

    Він сказав, що в деяких випадках, складається ситуація, що людина хотіла перевестися з однієї бригади в іншу, не тому що небезпечно, а тому, що не знайшла нормальних стосунків із командиром.

    “І залишила місце служби. Так буває, і я не бачу тут жорсткого криміналу… Це одна історія”, – сказав він.

    Однак, за його словами, є й інші види ситуацій, коли самовільна зміна позиції військовослужбовця, або одразу кількох, призвела до тяжких наслідків.

    “Друга історія. Були люди, не буду говорити де, тому що буде зрозуміло, що сталося. Уявіть собі, що люди проговорили між собою, і якийсь колектив пішов зі свого місця. І через те, що вони пішли, а лінія фронту довга і відстань між однією ротою та іншою може бути не маленька, через те, що вони пішли, оточили велику кількість людей і всіх убили. Через те, що одна людина змогла натиснути на своє оточення і залякати їх, вони відійшли. Питання не в тому, що вони відійшли, а що загинуло багато людей через цю людину”, – заявив президент.

    Тому Зеленський вважає, що “узагальнено всіх амністувати не можна”.