Golosnovinua.com

Позначка: ВЛК

  • Бронь від мобілізації: що треба знати працівникам важливих установ

    Бронь від мобілізації: що треба знати працівникам важливих установ

    В умовах загальної мобілізації в Україні зберігається механізм бронювання для працівників, чия діяльність визнана критично важливою для функціонування держави. Це стосується не лише оборонних сфер, а й установ, які забезпечують стабільність економіки, життєдіяльність населення та роботу інфраструктури.

    Бронь можуть отримати військовозобов’язані, які офіційно працюють у структурах, визнаних такими, що мають право зберігати кадри на місцях. Йдеться про державні органи, суди, правоохоронні відомства, а також підприємства, які виконують замовлення для сектору оборони або забезпечують базові потреби суспільства. До цього переліку входять також міжнародні інституції та спеціалізовані організації, що співпрацюють з державою або ООН.

    Рішення про надання статусу «критично важливого» ухвалюється міністерствами і діє протягом року. Працівник втрачає право на бронювання, якщо змінює місце роботи або якщо організація позбавляється відповідного статусу.

    Окремою вимогою є наявність актуальних військово-облікових даних. Якщо у призовника є прострочені документи, або він перебуває у розшуку за порушення обліку, бронь не застосовується.

    Оформити бронювання можна дистанційно — без відвідування територіального центру комплектування. У більшості випадків цим займається роботодавець через електронні сервіси, зокрема через застосунок «Дія». Працівник також може перевірити статус броні через «Резерв+» або за довідкою, яку надає компанія.

    Медкомісія не є обов’язковою умовою для оформлення броні. Проте після її надання працівник зобов’язаний проходити військово-лікарську комісію у разі відповідного запиту.

    Таким чином, навіть у період активної мобілізації, держава зберігає можливість залишати на робочих місцях спеціалістів, які забезпечують безперервність критичних процесів. Це рішення дозволяє утримати професійний кадровий ресурс у ключових сферах і водночас зберігати ефективність мобілізаційної кампанії.

  • За перевищення повноважень співробітників ТЦК пропонують саджати на 10 років

    За перевищення повноважень співробітників ТЦК пропонують саджати на 10 років

    У відповідь на масові скарги на свавілля у ТЦК та зловживання під час мобілізації, в Україні розроблено законопроєкт, який передбачає радикальні зміни у процедурі проходження військово-лікарських комісій (ВЛК) та підсилення відповідальності працівників терцентрів.

    Згідно з текстом документа, пропонується три ключові новації, що мають змінити правила гри у військових комісіях та навести лад у системі мобілізаційного обліку.

    1. Відеофіксація ВЛК — як запобіжник зловживанням

    Одним із головних нововведень є запровадження обов’язкової відеофіксації всієї процедури проходження ВЛК для мобілізованих та контрактників. Запис повинен бути безперервним, зберігатися мінімум один рік та долучатися до особової справи. За запитом його зможуть отримати сам мобілізований, правоохоронні органи або суд.

    Цей крок має на меті забезпечити прозорість та захист прав громадян, які часто скаржаться на тиск, приниження або упередженість медичних комісій.

    2. Кримінальна відповідальність для працівників ТЦК

    Законопроєкт також передбачає створення нової статті 337-1 Кримінального кодексу України, яка встановлює покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років за перевищення влади або службових повноважень з боку працівників ТЦК, якщо їхні дії супроводжуються насильством, погрозами або приниженням гідності.

    Це стане серйозним сигналом для всіх працівників терцентрів, які дозволяли собі порушувати права призовників.

    3. Покарання за маніпуляції з ВЛК

    Ще одна важлива норма — криміналізація махінацій під час проходження ВЛК. Проєкт закону доповнює КК України статтею 337-2, яка передбачає від 5 до 8 років ув’язнення за свідоме порушення порядку проходження ВЛК, яке призвело до незаконного призову або звільнення від служби.

    Це стосується як службовців, які “допомагають” уникати служби за гроші, так і тих, хто сприяє мобілізації непридатних до служби осіб.

    Законопроєкт ще має пройти розгляд у парламенті, але вже зараз викликав активне обговорення в суспільстві. Головний меседж — система ТЦК і ВЛК має працювати чесно, прозоро та без принижень гідності громадян.

  • Нові правила мобілізації: що змінюється з 1 липня для військовозобов’язаних

    Нові правила мобілізації: що змінюється з 1 липня для військовозобов’язаних

    В умовах тривалого воєнного стану в Україні продовжує діяти мобілізація, яка охоплює всіх військовозобов’язаних чоловіків у віці від 18 до 60 років. Із 1 липня 2025 року діють оновлені підходи до формування бойових підрозділів, при цьому пріоритет у призові надається особам із бойовим досвідом.

    У першу чергу призиватимуть чоловіків, які вже проходили військову службу або мають досвід участі в бойових діях. Це дозволяє суттєво зменшити час адаптації в армії й оперативно комплектувати підрозділи. Окрім них, під мобілізацію також потрапляють військовозобов’язані без досвіду, але віком від 25 до 60 років.

    Згідно з оновленим законодавством, з обігу вилучено статус «обмежено придатний до служби». Усі, хто мав такий запис, мали пройти повторну медичну комісію до 5 червня 2025 року. Рішення цієї комісії стає визначальним: людина або придатна, або непридатна до військової служби.

    Окремо наголошується, що громадяни, які раніше були зняті з обліку, але тепер визнані придатними, підлягають мобілізації на загальних підставах. Те саме стосується тих, хто втратив право на відстрочку — наприклад, після завершення догляду за родичем або звільнення з навчального закладу.

    Внутрішньо переміщені особи також не звільнені від військового обов’язку. Вони повинні стати на облік у територіальних центрах комплектування протягом семи днів із моменту прибуття на нове місце проживання.

    Чоловіки віком від 18 до 25 років мобілізації не підлягають, якщо мають статус призовника. Проте вони можуть добровільно укласти контракт на службу в межах програми Міністерства оборони «Контракт 18–24», яка передбачає короткострокову, але оплачувану службу для охочих.

    Усі процедури мобілізації регулюються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а ухилення або надання недостовірних даних під час військового обліку передбачає адміністративну або кримінальну відповідальність.

  • Чи можуть звільнити мобілізованого працівника

    Чи можуть звільнити мобілізованого працівника

    Мобілізація не є підставою для звільнення з роботи. За працівником, призваним до лав Збройних Сил України, зберігаються робоче місце та посада — і це закріплено в законодавстві України. Проте в окремих випадках трудовий договір все ж може бути припинений.

    Про це повідомляє Координаційний центр з надання безоплатної правової допомоги (КЦ БПД).

    Коли звільнення з ініціативи роботодавця неможливе

    Звільнити мобілізованого працівника за власною ініціативою роботодавець не має права. Це правило поширюється на всі підприємства та організації — незалежно від форми власності, розміру чи галузі.

    Винятки, які дозволяє закон

    Є лише два передбачені законом винятки, коли звільнення можливе:

    • У разі мобілізації самого роботодавця, якщо він є фізичною особою-підприємцем (ФОП);

    • У разі ліквідації підприємства.

    В усіх інших ситуаціях роботодавець зобов’язаний зберігати місце роботи за мобілізованим.

    Як мобілізованому звільнитися за власним бажанням

    Якщо ініціатива йде від самого працівника, він може припинити трудові відносини:

    • За власним бажанням — шляхом подання заяви про звільнення (особисто, поштою, через електронну пошту чи довірену особу).

    • За угодою сторін — але лише якщо ініціатива звільнення належить працівнику.

    Після цього роботодавець зобов’язаний:

    • видати наказ про звільнення;

    • внести запис у трудову книжку (за наявності);

    • передати працівнику на руки або надіслати поштою трудову книжку, копію наказу про звільнення і розрахунковий лист;

    • здійснити грошовий розрахунок у день звільнення.

    Позиція юристів

    У КЦ БПД наголошують: дотримання трудових прав мобілізованих працівників — це не лише норма закону, а й питання поваги до тих, хто нині захищає державу. Будь-яке звільнення з порушенням процедури може бути оскаржене в суді.

  • Фальшиві довідки й готівка: депутатка на Буковині допомагала уникати мобілізації

    Фальшиві довідки й готівка: депутатка на Буковині допомагала уникати мобілізації

    У Чернівецькій області завершено досудове розслідування щодо депутатки однієї з міських рад, яку обвинувачують у зловживанні впливом і використанні підроблених документів для допомоги військовозобов’язаним уникати мобілізації. Про це повідомили у поліції Чернівецької області.

    За даними слідства, 39-річна мешканка Сторожинецької громади організувала схему, за якою за гроші «допомагала» чоловікам отримати рішення військово-лікарської комісії про непридатність до служби або право на відстрочку.

    Жінка користувалася своїми зв’язками та впливом, а також надавала фальшиві документи для реалізації злочинного задуму. Правоохоронці задокументували декілька випадків, коли вона отримувала грошову винагороду за вплив на членів ЛКК.

    Справу вже передано до суду. Депутатці інкримінують одразу кілька кримінальних статей:

    • ч. 2 ст. 369-2 ККУ — зловживання впливом;

    • ч. 2 і ч. 3 ст. 358 ККУ — підроблення, збут і використання фальшивих документів.

    Жінці загрожує до п’яти років позбавлення волі.

    Справу розглядатиме суд Чернівецької області. Тим часом правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до цієї схеми ухилення від мобілізації.

  • Без бойової повістки з ТЦК мобілізація неможлива, навіть після ВЛК

    Без бойової повістки з ТЦК мобілізація неможлива, навіть після ВЛК

    Попри чутки, мобілізація громадянина безпосередньо в медичному закладі неможлива — навіть якщо він пройшов військово-лікарську комісію (ВЛК) і отримав висновок «придатний». Про це повідомляє Новини.Live із посиланням на юридичний портал «Юристи.UA».

    Згідно з чинним законодавством, процес мобілізації має проходити виключно за участі територіального центру комплектування (ТЦК). Ключовою умовою є наявність бойової повістки, яку уповноважені вручати лише представники ТЦК. Саме в приміщенні цього центру і має відбуватися остаточне оформлення на службу.

    Як пояснює адвокат Юрій Айвазян, у більшості випадків у медичних закладах можуть лише вручити повістку для уточнення даних, але не проводити мобілізацію. Якщо у поліклініці немає представників ТЦК, процедура взагалі не має юридичної сили.

    Юрист Владислав Дерій підкреслює, що вручення бойової повістки — це формалізована дія, і її можна провести тільки в межах відповідного центру. Таким чином, після проходження ВЛК мобілізація не настає автоматично.

    Адвокат Андрій Карпенко зазначає, що можливим винятком може бути ситуація, коли в медзакладі одночасно присутні представники ТЦК і служби призову (СП). У такому разі вручення бойової повістки може відбутись прямо в приміщенні лікарні. Але це швидше виняток, ніж правило.

    В інших ситуаціях мобілізація громадянина має проводитися в ТЦК, де йому вручається повістка, оформлюються всі документи, та ухвалюється остаточне рішення про зарахування до військової частини.

  • Мобілізували чоловіка з шизофренією: суд скасував висновок ВЛК, але не призов

    Мобілізували чоловіка з шизофренією: суд скасував висновок ВЛК, але не призов

    У Харкові Другий апеляційний адміністративний суд скасував довідку військово-лікарської комісії (ВЛК), яка визнала придатним до служби чоловіка з діагнозом параноїдна шизофренія. Проте сам факт мобілізації суд не визнав незаконним. Про це повідомляє Судово-юридична газета з посиланням на рішення у справі №520/31201/24.

    Мешканець Харківщини мав офіційно встановлений психіатричний діагноз F20.0 — “параноїдна шизофренія” — ще 24 травня 2024 року, тобто за три місяці до мобілізації. Незважаючи на це, 3 вересня 2024 року ВЛК визнала його придатним до військової служби.

    Як встановив суд, комісія:

    • не врахувала психіатричний діагноз, попри наявність відповідних документів;

    • не направила чоловіка на стаціонарне обстеження, як того вимагає процедура;

    • не надала належної оцінки стану здоров’я навіть за присутності психіатра.

    Уже під час проходження служби чоловік пройшов повторну медкомісію, яка визнала його непридатним до військової служби. 20 лютого 2025 року він був офіційно звільнений з лав ЗСУ за наказом командира частини.

    Попри це, позивач домагався не лише скасування довідки ВЛК, а й визнання незаконним самого наказу про мобілізацію.

    Суд скасував лише довідку ВЛК. Щодо наказу про мобілізацію суд визнав, що цей юридичний факт є незворотним, навіть якщо призов виявився помилковим. Така правова позиція вже раніше закріплювалась Верховним Судом.

    “Факт мобілізації не підлягає скасуванню навіть за наявності порушень процедури — він вважається реалізованим юридичним актом”, — йдеться у рішенні.

  • За яких умов ТЦК може не дати відстрочку студенту

    За яких умов ТЦК може не дати відстрочку студенту

    Українські студенти, які повертаються з іноземних університетів і переводяться до вітчизняних вишів, можуть розраховувати на відстрочку від мобілізації. Однак, як попереджають юристи, це право не завжди гарантує автоматичний захист — рішення може залежати від територіального центру комплектування.

    Про це написав правник Ярослав Турчин у колонці на порталі “Юристи.UA”.

    Згідно з чинним законодавством, студенти українських закладів вищої освіти мають право на відстрочку від мобілізації. Це стосується і тих, хто повертається з-за кордону — наприклад, з Польщі — і офіційно оформлює переведення до українського університету.

    “Якщо все зроблено правильно, то, звісно, у вас буде відстрочка, починаючи з 25 років”, — зазначив Ярослав Турчин.

    Юрист наголосив, що навіть за умови дотримання формальностей, територіальний центр комплектування (ТЦК) має право не визнати відстрочку. “Такі випадки, на жаль, вже були — і формально ТЦК правий у цій ситуації”, — пояснив він.

    Також обов’язковою умовою для студента є зняття з обліку призовника та постановка на облік військовозобов’язаних.

  • Мін’юст пояснив, які документи потрібні для виїзду за кордон заброньованим

    Мін’юст пояснив, які документи потрібні для виїзду за кордон заброньованим

    Під час дії воєнного стану в Україні діють обмеження на виїзд за кордон для чоловіків віком від 18 до 60 років. Винятком є певні категорії осіб, зокрема ті, хто має статус заброньованого працівника. Проте порядок виїзду навіть для цієї категорії залишається не до кінця врегульованим.

    Як повідомляє видання «Закон і Бізнес» з посиланням на Міністерство юстиції, можливість перетинати державний кордон мають військовозобов’язані, які офіційно не підлягають мобілізації. Це передбачено пунктом 1 частини першої статті 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До цієї категорії належать заброньовані працівники, які перебувають на спеціальному військовому обліку.

    Втім, у чинних Правилах перетину державного кордону, чітко прописано лише порядок виїзду заброньованих осіб у службове відрядження. Що ж до можливості виїхати за межі України у відпустку — прямих норм поки що немає, і тому рішення щодо пропуску приймається окремо в кожному випадку прикордонниками.

    Крім того, певні категорії держслужбовців, зокрема члени Кабміну, заступники міністрів, судді, прокурори, депутати місцевих рад, не можуть перетинати кордон з метою відпустки, навіть якщо формально мають статус заброньованих.

    Які документи потрібні для виїзду:

    • Паспорт громадянина України для виїзду за кордон

    • Військово-обліковий документ (паперовий або цифровий у застосунку Резерв+) з позначкою про бронювання та внесенням у реєстр «Оберіг»

    • Витяг з наказу про відпустку (або його копія), де зазначено мету, терміни, країну та посаду

    • Додаткові документи, що підтверджують мету поїздки

    Також відсутність порушень військового обліку та судових обмежень є обов’язковою умовою.

    Мін’юст наголошує, що правила можуть змінюватися, а тому рекомендує уточнювати порядок перетину кордону безпосередньо в Державній прикордонній службі, зокрема за телефоном 1598 або іншими каналами зв’язку. Остаточне рішення приймається безпосередньо на пункті пропуску, що означає індивідуальний підхід до кожного випадку.

  • Суд розгляне справу хірурга з Білої Церкви, який за хабар обіцяв “вирішити питання” з військовою придатністю

    Суд розгляне справу хірурга з Білої Церкви, який за хабар обіцяв “вирішити питання” з військовою придатністю

    Київська обласна прокуратура передала до суду обвинувальний акт проти лікаря-хірурга, який працював позаштатником у складі військово-лікарської комісії (ВЛК) у місті Біла Церква. Медика обвинувачують у зловживанні впливом — за частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України.

    За даними слідства, хірург пообіцяв військовозобов’язаному внести до медичної документації неправдиві відомості щодо стану здоров’я та вплинути на голову ВЛК, аби комісія винесла рішення про встановлення категорії «обмежено придатний до військової служби». За цю «послугу» медик вимагав 40 тисяч гривень неправомірної вигоди, які мали бути передані через посередника.

    Правоохоронці задокументували факт вимагання та підготовки до передачі хабара. Обвинувальний акт уже скеровано до Білоцерківського міськрайонного суду.

    У разі визнання провини лікарю загрожує покарання у вигляді до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.