Golosnovinua.com

Позначка: Володимир Путін

  • У Кремлі пригрозили розширенням “буферної зони” на кордоні з Україною

    У Кремлі пригрозили розширенням “буферної зони” на кордоні з Україною

    У Кремлі заявили, що Росія має намір і надалі розширювати так звану “буферну зону” вздовж кордону з Україною. Такі наміри Москва пояснює нібито “ескалацією” з боку Києва, водночас продовжуючи стверджувати про свою готовність до мирних переговорів.

    Про це заявив прессекретар російського правителя Володимира Путіна Дмитро Пєсков, якого цитує російське агентство “Інтерфакс”.

    За словами представника Кремля, Росія нібито не відмовляється від політико-дипломатичного шляху врегулювання війни та, за його словами, залишається відкритою до переговорного процесу. Пєсков повторив традиційну позицію російського керівництва, заявивши, що Володимир Путін нібито “зберігає відкритість” до досягнення поставлених Москвою цілей дипломатичними засобами.

    Водночас представник Кремля наголосив, що Росія не збирається відмовлятися від створення так званої “буферної зони”, яку російська влада пояснює необхідністю забезпечення власної безпеки.

    «У міру того, як київська сторона намагається ескалувати, ми продовжуємо створювати ширшу зону безпеки, буферну зону», – заявив Пєсков.

    При цьому він не уточнив, які саме території Росія має намір включити до цієї “буферної зони”, якою може бути її протяжність, а також якими саме військовими чи адміністративними заходами Кремль планує реалізувати ці наміри.

    Заяви про створення “буферної зони” російське керівництво робить уже не вперше. У Кремлі неодноразово використовували цей термін для пояснення бойових дій поблизу українського кордону та наступальних операцій на території України. Російська влада стверджує, що таким чином прагне убезпечити прикордонні регіони від українських атак.

    Водночас українська сторона неодноразово наголошувала, що саме Росія є державою-агресором, яка у 2022 році розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. У Києві заяви про створення “буферної зони” розцінюють як чергове виправдання продовження бойових дій та можливих спроб окупації нових українських територій.

    Остання заява Пєскова пролунала на тлі активізації українських далекобійних ударів по військовій та стратегічній інфраструктурі Росії. Протягом останніх місяців Сили оборони України регулярно завдають ударів по складах боєприпасів, командних пунктах, військових аеродромах, логістичних центрах, підприємствах оборонно-промислового комплексу та нафтопереробних заводах на території РФ.

    Українська влада неодноразово заявляла, що ці удари є відповіддю на російську агресію та спрямовані виключно на військові й стратегічні об’єкти, які використовуються для ведення війни проти України.

    У Кремлі ж подібні атаки називають “ескалацією” та використовують їх як аргумент на користь посилення військових заходів уздовж кордону.

    Примітно, що заява Пєскова пролунала лише через день після його коментарів щодо позиції Сполучених Штатів. 9 липня представник Кремля заявив, що адміністрація президента США Дональда Трампа, на його думку, помиляється, якщо вважає, що українські удари по території Росії можуть сприяти швидшому завершенню війни.

    Таким чином у Кремлі фактично відкинули припущення про те, що посилення військового тиску на Росію може змусити Москву погодитися на припинення бойових дій.

    Ці заяви стали реакцією на слова президента США Дональда Трампа, який під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським в Анкарі на полях саміту НАТО висловив думку, що українські далекобійні удари по російських нафтопереробних заводах є ескалацією, яка може наблизити завершення війни.

    Паралельно Кремль продовжує публічно заявляти про готовність до переговорного процесу. Проте російська влада традиційно наголошує, що будь-які переговори мають враховувати так звані “цілі спеціальної військової операції” – саме так Москва називає повномасштабну війну проти України.

    Україна та її західні партнери неодноразово звертали увагу на суперечливість таких заяв. З одного боку, Кремль декларує відкритість до дипломатичного врегулювання, а з іншого – продовжує бойові дії, нарощує виробництво озброєнь, проводить нові наступальні операції та заявляє про наміри розширювати контрольовані території.

    Саме тому міжнародні партнери України неодноразово зазначали, що готовність Росії до реальних переговорів має підтверджуватися конкретними діями, а не лише публічними заявами представників Кремля.

    Водночас Україна послідовно наголошує, що будь-яке мирне врегулювання можливе лише за умови поваги до міжнародного права, відновлення територіальної цілісності держави та виведення російських військ з окупованих українських територій.

    Останні заяви Дмитра Пєскова свідчать, що Кремль і надалі використовує риторику про “буферні зони” як один із ключових інформаційних аргументів для виправдання продовження військових дій та можливого розширення бойових операцій поблизу українського кордону.

  • Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктуру РФ. Джерела

    Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктуру РФ. Джерела

    За інформацією наших джерел, Володимир Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктурні об’єкти на території РФ.

    “Путін проведе термінову нараду Ради безпеки.

    Тема нарази – захист інфраструктури та знищення ударних позицій і складів зброї в Україні.

    Найімовірніше, у суботу-неділю на нас чекає масований удар” – зазначає джерело.

    Довідково: Рада безпеки Російської Федерації – це конституційний дорадчий орган при Президентові РФ, який розробляє стратегію національної безпеки, захищає суверенітет та координує боротьбу із зовнішніми та внутрішніми загрозами. Її очолює Президент РФ Володимир Путін, а до її складу входять найвищі державні посадовці.

  • Кремль пригрозив Україні новою «буферною зоною»

    Кремль пригрозив Україні новою «буферною зоною»

    Росія пригрозила Україні подальшим розширенням так званої «буферної зони» вздовж кордону та заявила, що українські удари по території РФ нібито можуть призвести до ще більшого затягування війни. Відповідні заяви 9 липня зробив речник Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи останні атаки українських Сил оборони по російській військовій та паливній інфраструктурі, а також заяви президента США Дональда Трампа після саміту НАТО в Анкарі.

    Пєсков заявив, що чим активніше Україна завдаватиме ударів по об’єктах на території Росії, тим більшою, за його словами, буде так звана «зона безпеки», яку російські війська намагатимуться створити вздовж українського кордону.

    За словами представника Кремля, ескалація бойових дій нібито лише подовжить проведення російської військової кампанії. Водночас він не уточнив, які саме території Росія вважає можливими для такого розширення.

    Тема створення «буферної зони» не є новою для російського керівництва. Ще кілька днів тому Пєсков заявляв, що російська армія вже «системно» створює таку зону на прикордонних територіях, пояснюючи це необхідністю забезпечення безпеки російських регіонів.

    Нові заяви пролунали одразу після серії успішних українських операцій проти російської нафтової інфраструктури. За останній тиждень українські безпілотники уразили кілька нафтобаз, резервуарів із пальним, нафтоперекачувальні станції та об’єкти логістики у Тверській, Ставропольській, Ростовській областях і Башкортостані. Президент України Володимир Зеленський назвав такі удари частиною стратегії «далекобійних санкцій», спрямованої на послаблення військово-економічного потенціалу Росії.

    Окремо Пєсков прокоментував заяви президента США Дональда Трампа, зроблені під час саміту НАТО в Анкарі. Зокрема, Кремль відреагував на слова американського президента про можливість передачі Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot, а також на його припущення щодо потенційного посилення системи захисту українського повітряного простору.

    Речник Кремля заявив, що розмови про можливе «закриття неба» над Україною означали б безпосередню участь військових країн НАТО у війні. Саме це, за словами Пєскова, Росія традиційно називає однією з причин продовження своєї військової кампанії.

    Водночас він запевнив, що попри розбіжності між Москвою та Вашингтоном, діалог між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом нібито залишається конструктивним. За словами Пєскова, президент РФ готовий до нових контактів із американським лідером, хоча запланований після саміту дзвінок, про який раніше повідомляли американські посадовці, 8 липня так і не відбувся. У Кремлі пояснили це тим, що Трамп був зайнятий переговорами після завершення саміту НАТО.

    На цьому тлі західні ЗМІ повідомляють, що останні українські удари по російських нафтобазах, логістичних центрах та паливній інфраструктурі істотно вплинули на позицію Кремля. За даними джерел Reuters, наближених до російського керівництва, Володимир Путін наразі не демонструє готовності до компромісів і, навпаки, схиляється до подальшої ескалації війни. Серед причин називають успішні атаки українських безпілотників по стратегічних об’єктах у глибокому тилу Росії, які посилюють внутрішній політичний тиск на Кремль.

    Водночас українські та західні експерти звертають увагу, що саме ці удари дедалі більше демонструють вразливість російської військової інфраструктури. Виконувач обов’язків виконавчого директора Фонду «Демократичні ініціативи» Тарас Жовтенко зазначав, що регулярні удари по військових та енергетичних об’єктах РФ формують нове геополітичне тло. На його думку, це впливає і на позицію Дональда Трампа, який традиційно прагне підтримувати сторону, що демонструє сильніші переговорні позиції.

    Експерт вважає, що саме успішні українські операції у російському тилу дозволяють Україні та її європейським союзникам переконливіше аргументувати необхідність подальшої військової підтримки з боку США.

    Паралельно українське керівництво продовжує наголошувати, що шлях до завершення війни лежить через посилення міжнародного тиску на Кремль. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що Україна вже передала партнерам власне бачення справедливого миру, яке містить чотири ключові принципи припинення війни. Президент Володимир Зеленський також неодноразово підкреслював, що сучасна війна дедалі більше переходить у площину високотехнологічних далекобійних ударів, а саме повітряний простір стає головною ареною протистояння.

    Попри заяви Кремля про готовність до переговорів, останні публічні висловлювання російського керівництва свідчать про збереження жорсткої риторики. Одночасно Москва продовжує називати українські удари по військових і логістичних об’єктах РФ приводом для нових погроз щодо розширення бойових дій, тоді як Київ наголошує, що всі операції здійснюються виключно по законних військових цілях у межах права на самооборону відповідно до міжнародного права.

  • «Громадська думка змінюється»: президент Фінляндії назвав фактор, який може завершити війну

    «Громадська думка змінюється»: президент Фінляндії назвав фактор, який може завершити війну

    Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Україна нині перебуває у найкращому становищі з початку повномасштабної війни, тоді як Росія стикається з новими викликами не лише на полі бою, а й усередині власної країни. На його думку, саме зміна настроїв у російському суспільстві може стати одним із ключових факторів завершення війни. Про це він сказав в інтерв’ю Financial Times.

    За словами Стубба, сьогодні Україна має сильніші військові, політичні та фінансові позиції, ніж будь-коли з лютого 2022 року. Він наголосив, що дедалі більше західних партнерів, включно зі США, бачать ефективність українських Сил оборони та зміну ситуації на полі бою на користь Києва.

    Фінський президент вважає, що саме цим пояснюється нервова реакція Кремля та нарощування російських атак по українських містах. Водночас, за його словами, російський наступ суттєво сповільнився, а бойові дії дедалі більше нагадують виснажливу позиційну війну з великими втратами для російської армії.

    Стубб послався на оцінку фінської аналітичної групи Black Bird Group, згідно з якою у червні російські війська вперше за тривалий час зазнали чистих територіальних втрат. За підрахунками аналітиків, Росія втратила приблизно 9 квадратних кілометрів контрольованої території, що стало першим подібним результатом за останні роки.

    На думку президента Фінляндії, вирішальним фактором завершення війни можуть стати не лише військові події, а й внутрішні процеси в самій Росії.

    «Росія не завершить цю війну лише через втрати на полі бою. Вирішальною стане зміна громадської думки. І громадська думка в Росії зараз змінюється», — зазначив Стубб.

    Окрему увагу він приділив українським далекобійним ударам по військових і логістичних об’єктах на території РФ. За словами фінського лідера, саме ця кампанія змінила стратегічне бачення багатьох союзників України, насамперед США, а також посилила переговорні позиції Києва. Водночас він визнав, що частина партнерів, зокрема Китай і окремі країни НАТО, спочатку побоювалися можливої ескалації конфлікту.

    Стубб наголосив, що ризики ескалації залишаються, однак під час переговорів із міністром закордонних справ Китаю Ван Ї почув чіткий сигнал про неприйнятність будь-якого сценарію із застосуванням ядерної зброї.

    Коментуючи перспективи вступу України до НАТО, президент Фінляндії заявив, що якби рішення залежало від нього, Україна стала б членом Альянсу негайно. Водночас він визнав, що наразі питання офіційного членства відкладене до можливого припинення бойових дій. На його переконання, найреалістичнішим кроком зараз є поглиблення інтеграції української оборонної промисловості з країнами НАТО, що водночас зміцнюватиме безпеку самого Альянсу.

    Заяви Стубба прозвучали напередодні саміту НАТО, на якому одним із ключових питань стане подальша військова підтримка України, посилення систем протиповітряної оборони та координація допомоги союзників.

  • “Ми ближче до миру, ніж думають”: Трамп після розмови з Путіним зробив несподівану заяву

    “Ми ближче до миру, ніж думають”: Трамп після розмови з Путіним зробив несподівану заяву

    Трамп заявив, що російський лідер Володимир Путін перебуває під серйозним тиском і нібито зацікавлений у завершенні війни проти України. Таку заяву президент США зробив 6 липня під час спілкування з журналістами, коментуючи наслідки своєї нещодавньої телефонної розмови з главою Кремля. При цьому американський президент висловив переконання, що переговорний процес просувається швидше, ніж багато хто очікує, а питання врегулювання війни стане однією з ключових тем найближчого саміту НАТО в Анкарі.

    Заява Трампа прозвучала після запитання журналістів про те, чи відчуває Путін тиск на тлі останніх масованих російських ударів по Києву, які призвели до численних жертв серед цивільного населення. Президент США відповів ствердно.

    «Я думаю, що він справді відчуває тиск. Він хоче закінчити це, і Україна хоче закінчити це. Ми ведемо переговори і подивимося, чи зможемо це зупинити. Це жахлива ситуація», – сказав Трамп.

    Американський лідер також повторив свою тезу про те, що нинішня війна, на його думку, перебуває ближче до завершення, ніж це здається багатьом.

    «Я думаю, що ми набагато ближче до цього, ніж будь-хто може собі уявити. Президент Путін хоче її закінчити, можу сказати це дуже впевнено. Ми мали дуже хорошу розмову. І президент Зеленський також хоче завершити цю війну зараз. Ми їдемо на саміт НАТО і будемо говорити про це там. Думаю, ми можемо її завершити», – наголосив Трамп.

    Йдеться про телефонну розмову між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, яка відбулася 4 липня та тривала близько півтори години. За інформацією Кремля, сторони обговорили війну в Україні, майбутній саміт НАТО та можливі дипломатичні кроки для припинення бойових дій. Російська сторона заявила, що Трамп підтвердив готовність і надалі сприяти пошуку політичного врегулювання конфлікту.

    Після розмови з Путіним Трамп також поспілкувався телефоном із президентом України Володимиром Зеленським. Український лідер повідомив, що бесіда була конструктивною, а сторони домовилися продовжити консультації вже під час саміту НАТО в Туреччині. Зеленський наголосив, що існує реальна перспектива завершення війни, однак для цього необхідна рішуча підтримка України з боку міжнародних партнерів.

    Очікується, що вже найближчими днями Дональд Трамп і Володимир Зеленський проведуть окрему особисту зустріч на полях саміту НАТО в Анкарі. За даними американських посадовців, українське питання стане одним із центральних на переговорах президента США із союзниками по Альянсу.

    Саміт НАТО проходитиме 7–8 липня в столиці Туреччини. Однією з головних тем порядку денного стане подальша військова підтримка України, розвиток оборонної промисловості країн Альянсу та координація дій щодо стримування російської агресії. Очікується також обговорення нових пакетів допомоги Україні та перспектив дипломатичних ініціатив.

    Водночас заяви Трампа пролунали на тлі чергової масштабної російської атаки по Києву та інших українських містах. У ніч проти 6 липня Росія здійснила один із наймасштабніших комбінованих ударів останнього часу із застосуванням балістичних ракет, крилатих ракет та ударних безпілотників. Унаслідок атаки загинули десятки людей, десятки отримали поранення, а президент України закликав союзників ухвалити «сильні рішення» щодо посилення української протиповітряної оборони саме напередодні саміту НАТО.

    Попри оптимістичні оцінки Дональда Трампа, офіційна Москва поки не демонструє готовності до зміни власної публічної позиції. У Кремлі заявили лише про намір продовжувати контакти з американською стороною та домовленість провести нову телефонну розмову між президентами найближчим часом.

    Експерти зазначають, що саме результати переговорів у рамках саміту НАТО та можливі подальші контакти між Вашингтоном, Києвом і Москвою можуть визначити, чи матимуть оптимістичні заяви президента США практичне продовження.

  • Лукашенко запевнив, що не відправить армію в Україну, але зробив важливе застереження

    Лукашенко запевнив, що не відправить армію в Україну, але зробив важливе застереження

    Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що не має наміру направляти білоруських військовослужбовців для участі у війні проти України. Водночас він наголосив, що Білорусь продовжить виконувати союзницькі зобов’язання перед Росією та реагуватиме у випадку, якщо, за його словами, виникне загроза для самої країни.

    Відповідну заяву Лукашенко зробив під час урочистої церемонії вшанування випускників вищих військових навчальних закладів та представників вищого офіцерського складу. Його слова поширило державне агентство БЕЛТА.

    Під час виступу Лукашенко вкотре заявив, що білоруське суспільство нібито не прагне війни, пояснивши це історичним досвідом Другої світової війни.

    «Білоруський народ пережив неймовірні випробування в роки фашистської окупації і на генетичному рівні не сприймає війни. Ми мирні люди, воювати не хочемо, але й перед ворогом голови схиляти не маємо наміру», — заявив він.

    Окремо Лукашенко звернувся до білоруських військових із запевненням, що влада не планує відправляти їх на український фронт.

    «Наш союз із Росією та прихильність до мирного врегулювання конфлікту в Україні. Ще раз підкреслюю, шановні товариші, ніхто вас у цю бійню не пошле. Війна нам не потрібна», — сказав він.

    Водночас він повторив традиційне для офіційного Мінська застереження: Білорусь готова діяти у разі виникнення прямої загрози її території або безпеці. Подібну позицію Лукашенко озвучував і раніше, заявляючи, що білоруські війська можуть бути залучені лише у випадку нападу на саму Білорусь або відповідно до союзницьких зобов’язань із Росією.

    Під час промови Лукашенко також звинуватив країни Заходу у продовженні війни в Україні. За його словами, міжнародна «партія війни» нібито зацікавлена у затягуванні конфлікту, а Європейський Союз, на його думку, взяв курс на мілітаризацію.

    «Лицемірно декларуючи прихильність до миру, Європейський Союз відкрито взяв курс на мілітаризацію. Мільярди витрачаються на закупівлю ударно-наступальної зброї», — заявив білоруський лідер.

    Нинішня заява пролунала менш ніж через два тижні після іншої резонансної промови Лукашенка, під час якої він звернувся до посла Росії в Мінську Бориса Гризлова із закликом «не втягувати» Білорусь у війну. Тоді він також визнав, що неодноразово обговорював це питання з президентом РФ Володимир Путін і наголошував, що білоруси не хочуть брати безпосередню участь у бойових діях.

    Ще раніше Лукашенко заявляв, що пряме залучення білоруської армії до війни було б невигідним для самої Білорусі. Зокрема, у червні він говорив: «Ми що, хочемо бути м’ясним фаршем?» — пояснюючи, чому Мінськ не направляє свої війська в Україну.

    Попри такі заяви, Білорусь залишається одним із ключових військово-політичних союзників Росії. Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році російські війська використовували білоруську територію як плацдарм для наступу на північ України. Надалі з території Білорусі неодноразово здійснювалися пуски ракет, а також використовувалася військова інфраструктура для підготовки російських підрозділів.

    У червні 2026 року ситуація навколо Білорусі знову загострилася після заяв української влади про використання російськими військами ретрансляторів на білоруській території для коригування ударів безпілотниками по Україні. Президент України Володимир Зеленський тоді заявив, що Київ вимагав від Мінська припинити використання цієї інфраструктури. Згодом українська сторона повідомила, що відповідні ретранслятори припинили роботу.

    Водночас представники білоруської демократичної опозиції неодноразово висловлювали протилежну оцінку дій режиму Лукашенка. Наприкінці червня вони передали українській стороні аналітичний звіт, у якому стверджується, що Мінськ системно готується до можливого розширення військової участі у конфлікті. У документі згадуються зміни до військової доктрини, збільшення оборонних витрат, розширення мобілізаційного резерву та поглиблення військової інтеграції з Росією.

    Попри запевнення Лукашенка про небажання втягувати білоруську армію у війну, міжнародні експерти продовжують уважно стежити за військовою активністю Білорусі. Причиною цього є стратегічне партнерство Мінська з Москвою, присутність російських військових на білоруській території та регулярні спільні навчання, які можуть впливати на безпекову ситуацію в регіоні.

  • Зеленський попередив про новий масований удар РФ

    Зеленський попередив про новий масований удар РФ

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка отримала інформацію про підготовку Росією нового масштабного ракетно-дронового удару по території України. За його словами, Кремль навмисно обирає момент для чергової атаки, намагаючись посилити психологічний тиск як на українське суспільство, так і на міжнародних партнерів напередодні важливих політичних подій. Глава держави закликав українців не нехтувати сигналами повітряної тривоги, а союзників — якнайшвидше ухвалити рішення щодо посилення української протиповітряної оборони.

    Про це президент України Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі.

    За словами глави держави, українські спецслужби та розвідка постійно відстежують підготовку Росії до нових атак і аналізують отриману інформацію. Останні розвідувальні дані, зазначив президент, свідчать про те, що країна-агресор завершує підготовку до чергового масованого удару по українських містах.

    Зеленський наголосив, що Росія традиційно намагається синхронізувати найбільш масштабні атаки з важливими міжнародними подіями, використовуючи ракетний і дроновий терор як елемент політичного шантажу та спробу вплинути на рішення західних союзників.

    Президент звернув увагу, що цього разу підготовка до нового удару збіглася одразу з двома важливими подіями — святкуванням 250-річчя незалежності Сполучених Штатів Америки та майбутнім самітом НАТО, який найближчими днями відбудеться в Анкарі.

    На його переконання, Кремль вкотре намагається продемонструвати, що не має наміру відмовлятися від тактики терору мирного населення навіть на тлі міжнародних дипломатичних зусиль щодо припинення війни.

    “Це в дусі російського диктатора Володимира Путіна — одразу після Дня незалежності Америки й перед самітом НАТО в Анкарі. Росія хоче додати зла і вбити людей. Будь ласка, бережіть себе, зважайте на сигнали повітряної тривоги”, — наголосив Зеленський.

    Президент закликав громадян уважно стежити за повідомленнями Повітряних сил ЗСУ та місцевих органів влади, не ігнорувати сигнали повітряної тривоги й негайно переходити до укриттів у разі оголошення небезпеки.

    За словами Зеленського, попередній досвід російських масованих атак свідчить, що навіть кілька хвилин можуть відіграти вирішальну роль для збереження життя.

    Глава держави підкреслив, що Росія продовжує вдосконалювати тактику повітряних атак. Останнім часом окупанти дедалі частіше застосовують комбіновані удари, поєднуючи ударні безпілотники типу “Шахед”, крилаті ракети різних типів, а також балістичне озброєння.

    Такі атаки, пояснив президент, мають на меті перевантажити українську систему протиповітряної оборони, змусити сили ППО працювати одночасно на кількох напрямках і створити максимальну загрозу для цивільного населення та об’єктів критичної інфраструктури.

    Зеленський наголосив, що головною відповіддю на подібні дії Росії має стати подальше зміцнення української протиповітряної оборони.

    Окремо президент звернувся до міжнародних партнерів України із закликом не зволікати з рішеннями щодо передачі озброєння.

    За його словами, сьогодні світ уже має достатню кількість сучасних систем протиповітряної оборони, здатних ефективно захищати українські міста від російських ракет і безпілотників. Однак вирішальним фактором залишається швидкість ухвалення політичних рішень і фактичного постачання необхідного озброєння.

    Президент наголосив, що кожен день затримки може коштувати людських життів, адже Росія практично щодня завдає нових ударів по українських містах і селах.

    Особливу увагу Зеленський приділив американським зенітно-ракетним комплексам Patriot, які залишаються одним із найефективніших засобів боротьби з російськими балістичними ракетами.

    Він зазначив, що критично важливим є не лише отримання нових систем, а й регулярне забезпечення вже розгорнутих комплексів достатньою кількістю ракет.

    “Ракети для Patriot’ів не на складах зараз потрібні, а в дивізіонах Patriot’ів, в Україні. Дякую тим, хто допомагає реально”, — заявив глава держави.

    Президент підкреслив, що відповідні рішення насамперед залежать від Сполучених Штатів Америки, однак значну роль можуть відіграти й європейські держави, які мають необхідні ресурси та можливості для підтримки української протиповітряної оборони.

    За словами Зеленського, зараз необхідна максимальна єдність партнерів, адже саме спільні та оперативні рішення здатні суттєво посилити захист українського неба.

    Президент також наголосив, що Росія не демонструє жодної готовності до припинення війни. Навпаки, Кремль продовжує нарощувати інтенсивність повітряного терору, намагаючись виснажити Україну, завдати максимальної шкоди її інфраструктурі та психологічно тиснути на населення.

    Він підкреслив, що кожна нова атака підтверджує необхідність подальшого посилення санкційного тиску на Росію, ізоляції її військово-промислового комплексу та обмеження можливостей країни-агресора виробляти ракети й ударні безпілотники.

    Зеленський також нагадав, що питання зміцнення української системи ППО стало однією з головних тем його останніх міжнародних переговорів.

    Зокрема, під час нещодавньої телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом сторони обговорили подальшу військову підтримку України, перспективи завершення війни та необхідність продовження координації між союзниками.

    Крім того, глава держави неодноразово порушував тему додаткових систем Patriot під час переговорів із європейськими лідерами, а також під час виступу на сесії ОБСЄ, наголошуючи, що саме сучасні засоби протиповітряної оборони залишаються одним із ключових чинників захисту цивільного населення.

    На тлі нових розвідувальних даних українська влада вкотре закликає громадян уважно ставитися до сигналів повітряної тривоги, не нехтувати правилами безпеки та користуватися укриттями під час загрози ракетних чи дронових атак.

    За оцінкою українського керівництва, найближчі дні можуть залишатися особливо небезпечними, а тому готовність суспільства швидко реагувати на сигнали тривоги є одним із найважливіших чинників збереження життя людей в умовах триваючої російської агресії.

  • У Кремлі вперше фактично визнали війну

    У Кремлі вперше фактично визнали війну

    У Кремлі пролунала заява, яка може свідчити про зміну офіційної риторики щодо повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков фактично визнав, що бойові дії вже не можна називати так званою “спеціальною військовою операцією”. За його словами, те, що Кремль понад три роки офіційно називав “СВО”, тепер є “справжньою війною”. При цьому відповідальність за таку зміну формулювання Пєсков поклав не на дії Росії, а на країни Заходу, які, за його словами, нібито стали учасниками конфлікту через масштабну підтримку України.

    Про це повідомляють російські ЗМІ із посиланням на заяву Дмитра Пєскова.

    Представник Кремля заявив, що на початковому етапі повномасштабного вторгнення Росія нібито проводила “спеціальну військову операцію”. Однак, за його словами, із часом характер бойових дій змінився.

    Пєсков стверджує, що це сталося через те, що країни Заходу почали активно допомагати Україні, надаючи військову, фінансову та політичну підтримку.

    “Спочатку це була спеціальна військова операція, але після того, як у цей конфлікт втягнувся колективний Захід, це вже стало для нас справжньою війною”, — заявив речник Кремля.

    Ця заява стала однією з найпомітніших у російському інформаційному просторі останнього часу, адже від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року російська влада принципово уникала використання слова “війна”. Натомість офіційні особи, державні ЗМІ та представники силових структур послідовно використовували термін “спеціальна військова операція”, який став основою всієї офіційної інформаційної кампанії Кремля.

    У Росії навіть було ухвалено спеціальне законодавство, яке фактично заборонило називати бойові дії війною. За поширення інформації, що суперечила офіційній позиції влади щодо “СВО”, громадянам загрожували великі штрафи, адміністративна або кримінальна відповідальність. Саме через використання слова “війна” десятки журналістів, правозахисників, громадських активістів і звичайних росіян стали фігурантами кримінальних справ або були змушені залишити країну.

    Попри це, у міжнародній практиці та документах ООН, Європейського Союзу, НАТО, Ради Європи та більшості демократичних держав російське вторгнення від самого початку визначалося саме як повномасштабна війна або акт агресії проти України.

    Пояснюючи свою позицію, Пєсков заявив, що саме підтримка України з боку Сполучених Штатів, європейських держав та інших партнерів нібито змінила характер конфлікту. При цьому він не уточнив, чому це, на його думку, змінює юридичну або політичну природу бойових дій.

    Окрім цього, речник Кремля традиційно звинуватив Україну у “терористичних методах”. За його словами, далекобійні удари українських Сил оборони по території Росії нібито мають “терористичний характер”.

    При цьому Пєсков не навів жодних доказів своїх тверджень.

    Українська сторона неодноразово наголошувала, що всі далекобійні удари здійснюються виключно по законних військових цілях відповідно до норм міжнародного права. Основними об’єктами атак залишаються військові аеродроми, склади боєприпасів, підприємства військово-промислового комплексу, командні пункти, логістичні вузли, засоби протиповітряної оборони, нафтопереробні заводи, об’єкти паливної інфраструктури та інші елементи, які забезпечують ведення війни Росією.

    Останніми місяцями українські далекобійні безпілотники регулярно атакують стратегічні підприємства на території Росії. За оцінками міжнародних експертів, такі удари дедалі сильніше впливають на роботу російського військово-промислового комплексу та енергетичного сектору. Зокрема, фіксується скорочення виробництва на окремих підприємствах, перебої у роботі нафтопереробних заводів, а також проблеми із забезпеченням паливом окремих регіонів РФ.

    Заява Пєскова пролунала на тлі активізації дипломатичних контактів між Москвою, Києвом і Вашингтоном.

    Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив про телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом. За словами українського лідера, він привітав американського президента та народ США із 250-річчям незалежності країни, подякував за підтримку України та обговорив ситуацію на фронті, оборонну допомогу і дипломатичні можливості завершення війни.

    Зеленський заявив, що нині існує реальна перспектива припинення війни, а рішуча позиція Сполучених Штатів може відіграти ключову роль у досягненні справедливого миру. Президенти також домовилися продовжити переговори під час майбутнього саміту НАТО.

    Того ж дня відбулася й телефонна розмова Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним. За інформацією Кремля, сторони також обговорили ситуацію навколо війни в Україні.

    Помічник президента РФ Юрій Ушаков повідомив, що Путін під час розмови вкотре заявив про готовність до політико-дипломатичного врегулювання, однак лише за умови врахування російських підходів. Крім того, він стверджував, що російські війська продовжують наступальні дії на всіх напрямках фронту.

    Американська сторона офіційного детального повідомлення про зміст переговорів із Путіним поки що не оприлюднила.

    Політологи звертають увагу, що використання Пєсковим терміна “війна” може свідчити про поступову зміну інформаційної стратегії Кремля. Протягом понад трьох років російська влада всіляко уникала такого формулювання, наполягаючи, що проводить лише “спеціальну військову операцію”. Саме ця назва використовувалася у всіх офіційних документах, заявах посадовців та повідомленнях державних медіа.

    Водночас міжнародна спільнота від самого початку розглядала повномасштабне вторгнення як війну Росії проти України, а твердження Кремля про “спеціальну операцію” вважала елементом інформаційної кампанії, покликаної мінімізувати сприйняття масштабів конфлікту як усередині Росії, так і за її межами.

    Заява Пєскова фактично стала першим настільки чітким визнанням із боку одного з головних представників Кремля, що події, які тривають понад три роки після початку повномасштабного вторгнення, є війною, хоча відповідальність за це російська влада, як і раніше, покладає не на власні дії, а на підтримку України з боку західних партнерів.

  • Паливна криза в Росії посилюється: Москва рекордно викачує бензин із Білорусі

    Паливна криза в Росії посилюється: Москва рекордно викачує бензин із Білорусі

    Росія дедалі гостріше відчуває наслідки паливної кризи, що розгорнулася на тлі скорочення роботи нафтопереробної галузі. Для компенсації дефіциту бензину Москва різко збільшила імпорт пального з Білорусі, встановивши абсолютний рекорд за обсягами поставок. Однак навіть максимальне використання білоруського експортного потенціалу вже не дозволяє повністю покрити нестачу бензину на російському ринку, яка виникла після серії ударів по стратегічній інфраструктурі паливно-енергетичного комплексу РФ.

    Про це повідомляє російське видання “Ведомости” з посиланням на дані Центру цінових індексів (ЦЦІ).

    За інформацією видання, лише за перші 25 днів червня Росія імпортувала з Білорусі 141 тисячу тонн бензину. Це найвищий показник за всю історію таких поставок. Для порівняння, за весь травень Росія отримала від білоруських підприємств у 2,4 раза менше бензину, а у червні 2025 року обсяг імпорту становив лише одну тисячу тонн. Таким чином лише за рік постачання зросли більш ніж у 140 разів, що наочно демонструє масштаби проблем на внутрішньому паливному ринку Росії.

    Фахівці зазначають, що ще донедавна російський ринок практично не потребував значних закупівель бензину за кордоном, адже країна залишалася одним із найбільших світових виробників і експортерів нафтопродуктів. Однак ситуація кардинально змінилася після серії атак на російські нафтопереробні заводи, які призвели до скорочення виробництва пального та виникнення дефіциту в багатьох регіонах країни.

    Як зазначає Центр цінових індексів, для забезпечення російського ринку Білорусь була змушена перенаправити частину бензину, який спочатку призначався для експорту до країн Центральної Азії. Таким чином Мінськ фактично пожертвував іншими напрямками експорту, щоб підтримати свого головного союзника.

    Перерозподіл поставок став одним із найбільш показових свідчень того, наскільки гострою стала проблема нестачі бензину в Росії. Якщо раніше білоруське пальне постачалося переважно на традиційні зовнішні ринки, то тепер майже весь доступний експортний ресурс використовується для стабілізації ситуації всередині РФ.

    Втім, навіть рекордні поставки не здатні повністю вирішити проблему. Експерти, опитані “Ведомостями”, наголошують, що додатковий імпорт може лише частково зменшити дефіцит, але не усунути його.

    Енергетичний експерт Кирило Родіонов пояснив, що Білорусь фізично не має можливості значно наростити експорт бензину. За його оцінками, білоруські нафтопереробні підприємства можуть щорічно експортувати приблизно 1,8–2 мільйони тонн бензину, що відповідає близько 150–170 тисячам тонн на місяць.

    Таким чином червневі поставки до Росії вже практично досягли максимально можливого рівня. Іншими словами, Москва фактично використовує майже весь місячний експортний потенціал білоруських НПЗ. Подальше збільшення поставок можливе лише за рахунок ще більшого скорочення експорту до інших країн або зменшення внутрішнього споживання в самій Білорусі, що також має свої межі.

    Ситуація свідчить про те, що навіть найближчий союзник Росії вже не здатен повністю компенсувати втрати, яких зазнає російська паливна галузь.

    Основною причиною дефіциту стали регулярні удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах, резервуарних парках, складах пального та інших об’єктах паливно-енергетичного комплексу Росії. Починаючи з 2024 року українські сили систематично атакують підприємства, які забезпечують виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного гасу та інших видів нафтопродуктів.

    Унаслідок цих атак частина найбільших російських нафтопереробних заводів була змушена тимчасово припиняти роботу або скорочувати виробничі потужності через пошкодження технологічного обладнання. Частина підприємств проходила аварійні ремонти, що також негативно позначалося на обсягах виробництва.

    Поступове скорочення переробки нафти почало відчутно впливати на забезпечення внутрішнього ринку паливом. Наприкінці червня обмеження продажу бензину, дефіцит окремих марок пального або перебої з постачанням уже фіксували приблизно у 90% російських регіонів.

    Одночасно різко зросли біржові ціни на бензин. За даними російських ЗМІ, вони неодноразово оновлювали історичні максимуми, що свідчить про значний дисбаланс між попитом і пропозицією.

    Зростання цін створює додаткові ризики для всієї російської економіки. Бензин є одним із ключових ресурсів для транспортної галузі, сільського господарства, промисловості та логістики. Будь-які перебої з його постачанням або різке подорожчання автоматично збільшують витрати підприємств і можуть сприяти прискоренню інфляції.

    На тлі загострення ситуації російська влада була змушена публічно визнати існування проблем. Президент РФ Володимир Путін заявив, що труднощі із забезпеченням паливом справді є, однак наголосив, що вони нібито не мають критичного характеру.

    Водночас експерти звертають увагу, що рекордне зростання імпорту бензину саме по собі свідчить про серйозність ситуації. Для країни, яка традиційно була одним із найбільших світових експортерів нафтопродуктів, необхідність екстрено закуповувати великі обсяги бензину за кордоном є нетиповою та демонструє масштаб проблем у роботі власної нафтопереробної галузі.

    Аналітики також наголошують, що залежність Росії від поставок із Білорусі може лише посилюватися, якщо українські удари по паливній інфраструктурі триватимуть. При цьому можливості Мінська щодо подальшого нарощування експорту майже вичерпані, а альтернативних великих постачальників бензину Росія фактично не має.

    На цьому тлі дедалі більше експертів говорять про накопичувальний ефект українських ударів по російській економіці. Якщо раніше вони насамперед створювали локальні перебої у роботі окремих підприємств, то тепер дедалі частіше впливають на цілі галузі. Нафтопереробна промисловість, яка є однією з ключових для російської економіки та забезпечує значну частину бюджетних надходжень, поступово починає відчувати системний тиск.

    Саме тому рекордний імпорт бензину з Білорусі можна розглядати як ще одне підтвердження того, що паливна криза в Росії набуває дедалі масштабнішого характеру. Попри спроби Кремля запевнити, що ситуація перебуває під контролем, офіційна статистика та різке зростання закупівель за кордоном свідчать про протилежне — внутрішніх ресурсів для швидкого подолання дефіциту пального у Росії стає дедалі менше.

  • Прем’єр Нідерландів закликав надіслати Путіну «сильний сигнал» з Гааги

    Прем’єр Нідерландів закликав надіслати Путіну «сильний сигнал» з Гааги

    Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен закликав європейські країни не послаблювати підтримку України та максимально посилити міжнародний тиск на Росію, щоб змусити президента РФ Володимира Путіна припинити війну. За його словами, лише єдина позиція всіх європейських держав, міжнародних організацій та партнерів України здатна переконати Кремль у тому, що продовження агресії не має перспектив. Він наголосив, що Росія повинна зрозуміти: єдиним шляхом є негайне припинення вогню та початок змістовних переговорів про справедливий і тривалий мир.

    Про це Роб Єттен заявив, повідомляє “Укрінформ”.

    Глава уряду Нідерландів наголосив, що війна Росії проти України вже давно перестала бути лише регіональним конфліктом. На його переконання, сьогодні Україна фактично стоїть на захисті всієї Європи, її безпеки та міжнародного правопорядку, який сформувався після Другої світової війни.

    За словами прем’єра, українські військові захищають не тільки власну державу, а й принципи міжнародного права, суверенітету та територіальної цілісності держав, які лежать в основі сучасної системи безпеки. Саме тому підтримка України є питанням не лише солідарності, а й стратегічного інтересу всіх демократичних країн.

    Єттен зазначив, що Україна сьогодні стримує агресора, який відкрито порушує міжнародне право, нехтує нормами Статуту ООН, систематично завдає ударів по цивільній інфраструктурі та продовжує ескалацію війни. Саме тому, наголосив він, європейські держави повинні демонструвати незмінну єдність та не дозволяти Росії розраховувати на втому союзників від війни.

    “Україна також захищає міжнародний правопорядок, заснований на правилах, включно з ОБСЄ та зобов’язаннями, які всі ми на себе взяли. Саме тому Нідерланди твердо підтримують Україну і продовжуватимуть це робити. Надзвичайно важливо, щоб ми всі зберігали єдність і не втрачали темпу у підтримці України та посиленні тиску на Росію, адже це вже довело свою ефективність”, — заявив Роб Єттен.

    Прем’єр підкреслив, що санкційна політика Заходу вже суттєво вплинула на російську економіку, оборонно-промисловий комплекс та фінансову систему. Водночас, на його думку, цього поки недостатньо для того, щоб Кремль остаточно відмовився від продовження війни. Саме тому міжнародний тиск необхідно не лише зберігати, а й постійно посилювати.

    Особливу увагу глава уряду Нідерландів приділив ролі Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Він наголосив, що ОБСЄ залишається важливим майданчиком для координації міжнародних зусиль із підтримки України та захисту основоположних принципів європейської безпеки.

    За словами Єттена, лише повна єдність усіх країн-членів організації здатна сформувати достатній політичний тиск на Москву. Він закликав держави Європи виступити єдиним фронтом та надіслати Кремлю недвозначний сигнал про те, що агресія не принесе Росії бажаного результату.

    “Нам потрібна європейська єдність на всіх рівнях, у тому числі в рамках ОБСЄ, щоб максимально посилити тиск на Путіна і змусити Росію припинити цю війну. Ми повинні показати Путіну, що єдиний шлях — це негайне припинення вогню та участь у змістовних переговорах щодо справедливого і тривалого миру. Я закликаю вас надіслати цей сильний сигнал з Гааги до Москви”, — наголосив прем’єр.

    Єттен зазначив, що будь-які спроби послабити санкційний режим або зменшити підтримку України лише створять у Кремлі хибне враження, що Захід готовий поступово відмовитися від допомоги Києву. На його думку, саме послідовність та єдність союзників є одним із головних чинників, які стримують подальшу російську агресію.

    Окремо глава нідерландського уряду звернув увагу на питання незаконного утримання Росією співробітників Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Він закликав Москву негайно звільнити трьох представників ОБСЄ, наголосивши, що їхнє затримання є грубим порушенням міжнародного права та міжнародних зобов’язань Російської Федерації.

    Виступ Роба Єттена відбувся на тлі нової хвилі російських атак на українські міста. Останніми днями російська армія здійснила масовані удари по Сумах, Харкову, Запоріжжю та інших регіонах України, застосувавши ракети, ударні безпілотники та керовані авіаційні бомби. Унаслідок цих атак були пошкоджені житлові будинки, лікарні, підприємства, об’єкти критичної інфраструктури, а також загинули й постраждали мирні жителі.

    Після чергових російських обстрілів президент України Володимир Зеленський також закликав міжнародних партнерів значно посилити тиск на Кремль. За його словами, лише рішучі економічні, дипломатичні та політичні заходи здатні змусити Росію відмовитися від продовження війни та припинити щоденний терор проти українських міст.

    Президент України наголосив, що Росія не зможе ігнорувати консолідовану позицію Сполучених Штатів, країн “Великої сімки”, “Великої двадцятки” та європейських держав. Він підкреслив, що партнери мають достатньо механізмів для посилення санкційного тиску, зокрема шляхом запровадження нових обмежень проти енергетичного сектору Росії, її фінансової системи, оборонної промисловості та так званого “тіньового флоту”, який використовується для обходу міжнародних санкцій.

    Останніми місяцями країни Європейського Союзу та інші партнери України продовжують працювати над новими пакетами санкцій, спрямованими на скорочення доходів Росії від експорту енергоносіїв, ускладнення виробництва сучасного озброєння та обмеження доступу російської економіки до критично важливих технологій.

    У Нідерландах наголошують, що лише збереження єдності між союзниками, подальше посилення санкційного режиму, стабільна військова та фінансова допомога Україні, а також чітка й послідовна позиція міжнародної спільноти можуть змусити Кремль переглянути свої плани. На думку Роба Єттена, Путін має отримати однозначний сигнал про те, що війна не принесе Росії бажаного результату, а єдиним виходом із ситуації залишається припинення бойових дій і початок реальних переговорів про справедливий та довготривалий мир.