Golosnovinua.com

Позначка: Володимир Зеленський

  • Канада погодила великий пакет ППО для України: Зеленський назвав допомогу критичною перед зимою

    Канада погодила великий пакет ППО для України: Зеленський назвав допомогу критичною перед зимою

    Канада погодила надання Україні нового значного пакета допомоги для посилення протиповітряної оборони, а також підтримку енергетичного сектору напередодні нового зимового сезону. Про це президент України Володимир Зеленський заявив 10 вересня у Калгарі перед переговорами з прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Точний склад пакета та обсяги допомоги поки не розкриваються, однак глава держави назвав рішення Оттави критично важливим для України на тлі посилення російських повітряних атак.

    «Це дуже важливий пакет протиповітряної оборони. Це критично», — сказав Зеленський журналістам у Канаді. Водночас президент не уточнив, які саме системи, боєприпаси чи інше обладнання увійдуть до нової допомоги. Не розкриваються поки і деталі канадської підтримки української енергетики.

    Переговори проходять у момент, коли питання ППО знову опинилося серед головних зовнішньополітичних пріоритетів Києва. За даними Reuters, Україна відчуває критичний дефіцит американських перехоплювачів Patriot, здатних протидіяти російським балістичним ракетам. Одночасно Москва нарощує атаки ракетами та безпілотниками, а українська влада попереджає партнерів про необхідність заздалегідь підготуватися до можливих ударів по енергетичній інфраструктурі взимку.

    Сам Зеленський ще після прибуття до Канади прямо назвав захист українського неба і підготовку країни до зими центральними темами поїздки. За його словами, під час візиту заплановані домовленості, які мають закріпити стратегічний рівень відносин між Києвом та Оттавою на роки вперед. Президент наголосив, що сторони говоритимуть про посилення стійкості України, підтримку населення та забезпечення необхідних оборонних можливостей.

    Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська перебувають у Канаді з 9 до 11 вересня. Програма передбачає заходи в Калгарі, Торонто та Норт-Беї. Крім того, український президент має виступити перед членами канадського уряду під час урядового форуму в Банфі. Офіс прем’єра Канади заздалегідь заявляв, що переговори будуть зосереджені на оборонній, економічній та енергетичній співпраці, а також на подальшій підтримці відновлення України.

    У Калгарі графік переговорів передбачає окрему зустріч Зеленського з Карні, церемонію підписання документів та спільне спілкування з журналістами. За офіційним розкладом канадського прем’єра, зустріч мала розпочатися о 9:00 за місцевим часом, підписання — о 10:30, а спільна пресконференція — о 10:50. Які саме документи мають бути підписані, уряд Канади у попередньому анонсі не уточнив.

    Карні зі свого боку вже заявив, що Оттава планує і надалі допомагати Києву протидіяти російським атакам. Канадський прем’єр також підтвердив підтримку прагнення України вступити до НАТО та Європейського Союзу. Канада залишається одним із найбільших партнерів України: від початку повномасштабного російського вторгнення вона взяла на себе зобов’язання щодо допомоги на суму понад 25,5 млрд канадських доларів, з яких більш як 8,5 млрд припадають на військову підтримку.

    Нинішні домовленості не є першим великим пакетом Канади цього року. У липні під час зустрічі Зеленського та Карні на саміті НАТО в Анкарі українська сторона повідомляла про пакет підтримки обсягом $900 млн. Тоді Зеленський також назвав ППО найбільшим дефіцитом України. Карні пояснював, що допомога розрахована на найближчі місяці та включає військову техніку, боєприпаси й іншу підтримку на додачу до засобів протиповітряної оборони.

    Окремо в межах канадських військових зобов’язань цього року було оголошено про сотні мільйонів доларів на боєприпаси та бронетехніку. Зокрема, Канада спрямовувала 475 млн на закупівлю боєприпасів, майже 400 млн — на виготовлення 35 броньованих машин канадського виробництва і ще 50 млн — на технологічне та інженерне обладнання для України. Загальний обсяг канадської військової підтримки України, оголошеної на 2026 рік, становив близько 2,8 млрд.

    Київ паралельно намагається збільшити запаси ракет до систем Patriot через інших партнерів. Міністр оборони України Євгеній Хмара цього тижня повідомив, що Україна за підтримки партнерів контрактує близько тисячі ракет Patriot. Однак значна частина цих боєприпасів має надійти лише протягом наступних років, тому Київ просить союзників передавати ракети безпосередньо зі своїх наявних запасів уже зараз.

    Посилення ППО особливо важливе на тлі очікуваної зимової кампанії Росії проти української енергетики. Останніми днями ця тема звучить фактично на всіх ключових переговорах Зеленського. 9 вересня президент обговорював повітряну оборону й підготовку до зими з партнерами дорогою до Канади, а раніше Німеччина підтвердила надання додаткових ракет для українських систем ППО.

    Саме тому канадський пакет може мати для України значення не лише як чергова військова поставка. Йдеться про спробу створити запас засобів захисту перед періодом, коли Росія традиційно концентрує удари на електростанціях, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі. Додатковий блок підтримки енергетики може стати другою частиною цієї стратегії — поряд із безпосереднім посиленням українського неба.

    При цьому головна інтрига переговорів у Калгарі поки залишається нерозкритою: що саме увійде до нового пакета ППО. Станом на момент перших заяв Зеленського ні Київ, ні Оттава не повідомляли конкретну кількість ракет, назви систем чи вартість нового пакета. Тому твердження про передачу конкретно Patriot або певної кількості ракет наразі було б передчасним. Більше деталей очікується після церемонії підписання та спільної пресконференції Зеленського і Карні.

  • Залужний пожартував про англійську — і почалася атака: Тука пояснив, чого насправді бояться на Банковій

    Залужний пожартував про англійську — і почалася атака: Тука пояснив, чого насправді бояться на Банковій

    Невеликий жарт Валерія Залужного про власну англійську несподівано переріс у чергову політичну дискусію навколо колишнього головнокомандувача ЗСУ. Ексголова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Георгій Тука вважає, що різка реакція окремих Telegram-каналів на слова нинішнього посла України у Великій Британії свідчить не стільки про мовне питання, скільки про нервозність через високий рівень суспільної довіри до Залужного.

    Приводом стала фраза Залужного під час виступу англійською. Він із самоіронією зауважив, що після цього люди, які розмовляють російською, зможуть обговорювати його «неідеальну англійську». За версією Туки, у початковому формулюванні не було твердження, що всі критики Залужного є прихильниками Росії. Однак у частині Telegram-сегмента слова генерала почали подавати саме в такій інтерпретації.

    Тука назвав це свідомим перекручуванням змісту. На його думку, фраза була звичайною самоіронією людини, яка знає, що її вимову регулярно обговорюють у соцмережах, і вирішила пожартувати про це першою. Водночас колишній чиновник переконаний: масштаб реакції показує, що будь-які публічні появи Залужного дедалі частіше розглядаються через призму майбутньої політичної конкуренції.

    Певне фактичне підґрунтя для розмов про популярність Залужного справді існує. За результатами опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведеного 5–6 серпня 2026 року, Залужному довіряли 68% респондентів, не довіряли 21%. Для порівняння, Кирилу Буданову довіряли 62%, а Володимиру Зеленському — 59%. Таким чином, серед фігурантів цього дослідження саме колишній головнокомандувач мав найвищий показник довіри.

    Однак тут є важливий нюанс, який змінює картину. Високий рейтинг довіри не дорівнює автоматичній перемозі на виборах. У тому ж опитуванні «Рейтингу» на запитання про перший тур гіпотетичних президентських виборів 25,2% респондентів назвали Зеленського, 16,7% — Залужного, 12,5% — Михайла Федорова. Тобто Залужний випереджав більшість потенційних конкурентів, але поступався чинному президенту.

    Схожу картину показало й інше серпневе дослідження — Info Sapiens. Опитування, проведене з 8 до 23 серпня, давало Зеленському 23% підтримки у гіпотетичному першому турі, Залужному — 12,7%. Водночас умовна партія Залужного отримувала 12,1%, майже наздоганяючи умовну політсилу Зеленського з 13,7%. Автори дослідження окремо застерігали, що в умовах війни такі цифри слід розглядати радше як показник політичного потенціалу, ніж як прогноз реального результату виборів.

    Саме тому слова Туки про «страх рейтингу» наразі залишаються політичною оцінкою, а не встановленим фактом. Публічних доказів того, що Офіс президента координував конкретні публікації Telegram-каналів про англійську Залужного, немає. Так само сама по собі критика посла чи його вимови не доводить існування централізованої кампанії. Проте очевидно інше: прізвище Залужного залишається одним із найчутливіших у дискусіях про можливу післявоєнну політичну конфігурацію.

    Тема його англійської загострилася ще й через попередні публічні відео. На початку вересня у мережі активно обговорювали англомовне привітання Залужного з нагоди культурного проєкту у Полтаві, де відкрили перший в Україні Шекспірівський сад і погруддя драматурга. Сам проєкт готували як міжнародну культурно-освітню ініціативу, а до його презентації долучалися представники академічних кіл із різних країн.

    Після цього окремі ресурси зосередили увагу вже не на змісті звернення Залужного, а на його вимові й манері говорити англійською. Тож наступний жарт про «неідеальну англійську» фактично став відповіддю на тему, яка до того кілька днів циркулювала у соцмережах.

    Політичний підтекст виникає ще й тому, що Залужний давно перестав бути лише колишнім військовим командувачем у суспільному сприйнятті. З травня 2024 року він офіційно є надзвичайним і повноважним послом України у Великій Британії — відповідний указ підписав президент Володимир Зеленський. Водночас Залужний регулярно виступає з текстами й промовами про війну, майбутню архітектуру безпеки та оборонну політику. Лише 8 вересня він закликав партнерів посилити українську ППО та оборонні спроможності після нових російських атак, наголосивши, що підтримка України безпосередньо пов’язана з безпекою Європи.

    Попри постійні припущення про можливу президентську кампанію, сам Залужний на початку 2026 року займав значно обережнішу позицію. У лютому він заявляв, що поки триває війна і діє воєнний стан, не обговорює власні політичні плани й нічого не робить у цьому напрямку. За його словами, політична боротьба в цей момент могла б посилити внутрішній розбрат.

    Юридично президентські або парламентські вибори під час воєнного стану й справді не проводяться. Стаття 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення виборів президента, Верховної Ради та органів місцевого самоврядування в цей період. Тому всі нинішні електоральні рейтинги залишаються гіпотетичними.

    Це, однак, не робить їх політично неважливими. Для чинної влади, майбутніх партійних проєктів і потенційних кандидатів показники довіри демонструють, хто вже зараз має стартовий суспільний капітал. І в цьому сенсі Залужний залишається одним із найсильніших публічних діячів країни.

    Сам Тука трактує історію з англійською саме через цю оптику. На його думку, якби Залужного не сприймали як потенційно сильного політичного конкурента, один жарт про власну вимову не став би приводом для настільки емоційної інформаційної хвилі.

    Водночас соціологія показує більш складну ситуацію, ніж проста формула «Залужний перемагає владу». Він справді має надзвичайно високий рівень довіри, але за показником голосування у першому турі останні серпневі дослідження ставили Зеленського вище. А сам Залужний публічно не оголосив ані про створення партії, ані про участь у президентських виборах.

    Тому головним у цій історії поки є не англійська вимова посла. Значно показовішим є те, наскільки швидко будь-яка його публічна фраза перетворюється на дискусію про Банкову, рейтинги та майбутні вибори. І це саме по собі демонструє, наскільки вагомою політичною фігурою залишається Валерій Залужний навіть без офіційного входження у політику.

  • «Літак Зеленського ледь не збив дрон»: у Норвегії різко уточнили гучну заяву — що насправді сталося в Молдові

    «Літак Зеленського ледь не збив дрон»: у Норвегії різко уточнили гучну заяву — що насправді сталося в Молдові

    Гучна заява прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гар Стьоре про те, що літак президента України Володимира Зеленського нібито ледь не був уражений дроном під час вильоту з Молдови, отримала суттєве уточнення. Підтверджені на цей момент дані свідчать: російський безпілотник справді порушив повітряний простір Молдови, через загрозу влада тимчасово обмежувала польоти, а виліт українського президента до Осло затримали. Водночас доказів того, що дрон справді перебував безпосередньо біля президентського літака або що зіткнення було неминучим, оприлюднено не було. У канцелярії норвезького прем’єра пізніше визнали, що невідомо, наскільки близько безпілотники перебували до борту Зеленського.

    Спочатку Стьоре, коментуючи поїздку українського президента до Норвегії, заявив державному мовнику NRK, що літак Зеленського «майже був уражений дроном», коли мав вилітати з Молдови. Прем’єр використав цей епізод як приклад небезпеки, з якою постійно стикається глава держави, що перебуває у війні з Росією. Проте Стьоре не пояснив, звідки отримав інформацію про настільки близьке зближення дрона з літаком, а також не назвав відстань між ними. Саме відсутність цих деталей згодом стала принциповою, коли почала з’являтися точніша хронологія подій.

    Після резонансу канцелярія прем’єр-міністра Норвегії надала NRK значно обережніше пояснення. Там зазначили, що 8 вересня в повітряному просторі Молдови справді існувала загроза через безпілотники, і саме вона призвела до затримки літака Зеленського, який прямував до Осло. Водночас у канцелярії прямо вказали: невідомо, наскільки близько дрони перебували до президентського борту. Отже, підтверджений епізод стосується передусім закриття повітряного простору та затримки рейсу, а не доведеного «майже зіткнення».

    Ще обережнішою виявилася реакція української сторони. Джерело в Офісі президента України, на яке посилається AFP, назвало твердження про безпосередню небезпеку для Зеленського «перебільшеним». За його словами, у Молдові була оголошена тривога після того, як російський дрон увійшов до повітряного простору Молдови, а згодом — Румунії. Тобто сам факт небезпечного польоту російського безпілотника не заперечується, однак твердження, що саме літак українського президента опинився за крок від зіткнення, українська сторона не підтвердила.

    Молдовська влада тим часом оприлюднила детальну хронологію. Системи спостереження Національної армії Молдови 8 вересня о 16:20 зафіксували безпілотний апарат, який увійшов у повітряний простір країни з боку України. Попередньо його ідентифікували як дрон типу Shahed. Апарат рухався через придністровський сектор у напрямку Бендер, а о 16:32 — уже в напрямку Кишинева. О 16:36 його зафіксували біля населеного пункту Бєленешть у Ніспоренському районі, після чого він продовжив рух на захід. О 16:37 дрон залишив молдовський повітряний простір поблизу Загаранчі та попрямував у бік румунського повіту Ясси.

    Через небезпеку приблизно о 16:30 влада Молдови обмежила використання повітряного простору в центральній частині країни. Речник уряду Думітру Чоріч повідомив, що рішення ухвалили саме для захисту цивільних літаків, які перебували в небі або мали здійснити рейси. Через обмеження затримали три вильоти та чотири прибуття. Одним із затриманих рейсів був літак президента України. Таким чином, Зеленський не був єдиним пасажиром, чий рейс змінив графік через дронову загрозу.

    На цьому маршрут безпілотника не завершився. Румунське Міністерство національної оборони підтвердило, що о 16:33 його радари бачили повітряну ціль на захід від Кишинева, яка рухалася в напрямку Румунії. О 16:37 вона увійшла до румунського повітряного простору приблизно за 30 кілометрів на південний схід від Ясс. Уже о 16:39 для контролю ситуації в повітря підняли два винищувачі F-18 Повітряно-космічних сил Іспанії, які виконували місію посиленої повітряної поліції НАТО з авіабази Міхаїл Когелнічану.

    У Румунії траєкторію дрона відстежували далі. Системи попередження RO-Alert активували для кількох повітів. О 17:02 румунські радари втратили контакт із ціллю в районі між повітами Ясси та Ботошані, а вже о 17:08 безпілотник знову виявили над територією Молдови. Пізніше румунська влада повідомила, що апарат повернувся до сусідньої країни та зрештою впав приблизно за 25 кілометрів на схід від румунського кордону.

    Молдовські джерела повідомляли, що після повернення з боку Румунії той самий дрон рухався на північ країни. Його сигнал зникав біля Кобані в Глоденському районі, потім апарат знову виявили неподалік Дрокії. Востаннє на радарі його фіксували приблизно о 17:14 у районі Стурзовки. О 17:26 служба 112 отримала повідомлення про падіння невеликого літального апарата біля села Міхейленій-Векь у Ришканському районі. Після падіння зайнялася суха рослинність і виникло кілька осередків пожежі, але людей не було травмовано.

    Саме падіння дрона відбулося далеко від міжнародного аеропорту Кишинева. За даними молдовського уряду, йдеться приблизно про 160 кілометрів. Після отримання підтвердження, що безпілотник упав, обмеження для авіації почали знімати. Уряд Молдови зазначив, що саме через ці заходи безпеки борт Зеленського вилетів пізніше, ніж планувалося.

    Відкриті дані FlightAware підтверджують затримку. Український урядовий Airbus A319 із реєстраційним номером UR-ABA 8 вересня виконував рейс із Кишинева до Oslo Gardermoen. Фактичний виліт зафіксований приблизно о 17:57 за молдовським часом, а посадку в Норвегії — близько 19:43 за місцевим часом. В Осло Зеленський і перша леді Олена Зеленська зійшли саме з цього літака, що також зафіксували норвезькі фотографи.

    Президент України прибув до Норвегії для участі в церемонії прощання з королем Гаральдом V, який помер 28 серпня у віці 89 років після 35 років на престолі. Державний похорон відбувся 9 вересня в кафедральному соборі Осло. Зеленський разом з Оленою Зеленською взяв участь у процесії від Королівського палацу до собору поряд із членами норвезької королівської родини, монархами та керівниками інших держав.

    Поїздка мала не лише церемоніальну частину. У Норвегії Зеленський провів переговори з Йонасом Гар Стьоре, міністром фінансів і колишнім генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом та міністром закордонних справ Еспеном Бартом Ейде. Однією з центральних тем стала потреба України в посиленні протиповітряної оборони. Стьоре наголошував, що Україна має критичну потребу в ППО та іншій військовій підтримці перед складним зимовим періодом. Також українська сторона повідомляла про обговорення проєкту FREYJA, спрямованого на створення європейської системи протиракетної оборони.

    Інцидент над Молдовою водночас виявився значно масштабнішим за історію одного президентського літака. Російський дрон пройшов через повітряний простір одразу двох європейських країн, спричинив обмеження цивільних польотів у Молдові, призупинення операцій в аеропорту Ясс та підняття бойових винищувачів НАТО в Румунії. Молдовська президентка Мая Санду назвала такі вторгнення серйозною загрозою життю людей. Reuters також зазначає, що російські безпілотники вже неодноразово опинялися на молдовській території на тлі масштабних атак РФ проти України.

    До того ж інцидент стався на тлі нового загострення біля українсько-молдовського кордону. У ніч проти 9 вересня безпілотники атакували український пункт пропуску «Старокозаче» навпроти молдовської Тудори. Прикордонна поліція Молдови підтвердила, що один дрон атакував інфраструктуру пункту, ще два безпілотники впали поблизу на українській території, після чого роботу переходу тимчасово зупинили.

    Таким чином, основна частина історії підтверджується: 8 вересня російський безпілотник порушив повітряний простір Молдови та Румунії, через загрозу тимчасово обмежували цивільні польоти, а літак Володимира Зеленського справді вилетів із Кишинева із затримкою. Однак початкове формулювання норвезького прем’єра про те, що дрон «майже влучив» у президентський літак, залишається без оприлюднених доказів щодо дистанції або реальної загрози зіткнення. Канцелярія самого Стьоре згодом уточнила, що достеменно невідомо, наскільки близько дрон перебував до борту, а джерело в українському президентстві назвало твердження про безпосередню небезпеку для Зеленського перебільшеним. Тому наразі коректніше говорити про серйозну дронову загрозу, яка призвела до закриття повітряного простору та затримки президентського рейсу, а не про підтверджену спробу атаки або майже зіткнення літака з безпілотником.

  • Трамп і Путін говорили годину після місії Віткоффа та Кушнера: що відомо про переговори

    Трамп і Путін говорили годину після місії Віткоффа та Кушнера: що відомо про переговори

    Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін 8 вересня провели приблизно годинну телефонну розмову, яка стала продовженням нового дипломатичного раунду навколо війни в Україні. Дзвінок відбувся після того, як американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер протягом одного вікенду відвідали спочатку Москву, а потім Київ і провели багатогодинні переговори з обома сторонами. За версією Кремля, Трамп наголосив, що хоче домогтися реального прогресу у завершенні війни ще під час свого нинішнього президентського терміну.

    Деталі телефонної розмови першим публічно виклав помічник Путіна з міжнародних питань Юрій Ушаков. Він назвав діалог «конструктивним» і «відвертим» та повідомив, що президенти обговорили результати поїздок Віткоффа та Кушнера до Росії й України. Водночас на момент появи перших повідомлень Білий дім не оприлюднив власного детального викладу розмови, тому твердження про конкретні заяви Трампа та Путіна поки переважно спираються на російську версію переговорів.

    За словами Ушакова, Трамп під час дзвінка говорив про необхідність якнайшвидше завершити російсько-українську війну і висловив зацікавленість у тому, щоб домогтися «прориву» ще за час своєї каденції. Російська сторона водночас намагається прив’язати можливе припинення війни до значно ширшого перезавантаження відносин із Вашингтоном. Ушаков стверджує, що після врегулювання війни можуть відкритися перспективи для розвитку співпраці між США та Росією.

    Путін, зі свого боку, виклав Трампу російську оцінку ситуації на фронті та знову наголошував на військових цілях Москви. За інформацією Associated Press, російський президент також запевняв американського лідера, що РФ нібито не має агресивних планів щодо європейських країн. Ця заява прозвучала на тлі дедалі гостріших побоювань у Європі щодо довгострокових намірів Кремля та російських гібридних операцій.

    Сам дзвінок став логічним продовженням дипломатичного марафону, який розпочався кількома днями раніше. 5 вересня Віткофф і Кушнер прибули до Москви, де зустрілися з Путіним у Кремлі. Переговори тривали понад три години. За словами того ж Ушакова, представники США представили «низку ідей» щодо можливих шляхів завершення війни. Конкретного змісту цих пропозицій Москва не розкрила. Російська сторона після зустрічі назвала її корисною, однак жодних ознак досягнення остаточних домовленостей не було.

    На початку московської зустрічі Путін визнав, що ситуація навколо війни залишається складною, та позитивно висловився про спроби Трампа знайти політичне рішення. Водночас він продовжив наполягати на російській інтерпретації так званих «першопричин конфлікту» та говорив про впевненість Москви у досягненні своїх цілей. Це залишається одним із ключових протиріч у переговорному процесі: Москва публічно демонструє готовність до дипломатії, але одночасно не заявляє про відмову від своїх основних вимог.

    Уже 6 вересня Віткофф і Кушнер вирушили з Москви до Києва, де зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським. Для американських переговорників це був перший такий візит до української столиці в межах їхньої нинішньої миротворчої місії. Після переговорів Віткофф заявив, що під час контактів у Москві американська сторона почула «нові ідеї» і висловив сподівання, що найближчим часом може бути оголошено про новий раунд переговорів між Україною та Росією за посередництва США.

    Зеленський після зустрічі назвав розмову з представниками Трампа дуже змістовною і підтвердив готовність України до тристороннього переговорного формату. Окремими темами стали посилення протиповітряної оборони та підтримка української енергетики перед зимовим періодом. Київ очікує, що Росія знову намагатиметься атакувати енергетичну інфраструктуру країни.

    Уже 8 вересня Зеленський повідомив, що американські переговорники справді представили кілька пропозицій, які він вважає перспективними. Деталей цих ідей президент України не розкрив. Водночас він висловив сподівання особисто зустрітися з Трампом приблизно 20 вересня, коли у Нью-Йорку проходитимуть заходи Генеральної асамблеї ООН. Однією з тем потенційної зустрічі можуть стати додаткові системи та ракети Patriot, які Україні потрібні для захисту від російських балістичних ударів.

    Після поїздки американських представників з’явилася й можливість повернення до формату Україна — США — Росія. Ще 7 вересня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не виключає відновлення тристоронніх переговорів. Водночас він наголосив, що говорити про конкретну дату та місце зустрічі поки зарано. Тоді ж Пєсков не виключив і майбутньої телефонної розмови між Путіним і Трампом — вона відбулася вже наступного дня.

    Особливо контрастним дипломатичне пожвавлення виглядає на тлі подій безпосередньо в Україні. Після короткої паузи, яка супроводжувала перебування американських переговорників у Москві та Києві, Росія в ніч на 8 вересня знову здійснила масштабну атаку на українську столицю ракетами та безпілотниками. Reuters повідомляв щонайменше про двох загиблих і десятьох поранених у Києві, а також про пошкодження житлових будинків, гуртожитку, школи, клініки, складів та інших об’єктів.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на тлі удару заявив, що російські балістичні ракети говорять про наміри Путіна переконливіше, ніж заяви про дипломатію. Водночас Москва продовжує стверджувати, що її атаки спрямовані на об’єкти, пов’язані з українським військово-промисловим комплексом.

    Таким чином, телефонна розмова Трампа і Путіна поки стала ознакою активізації контактів, але не свідченням досягнутої мирної угоди. Після тригодинних переговорів у Кремлі, візиту Віткоффа та Кушнера до Києва і годинного дзвінка між президентами США та РФ сторони все ще не оголосили ані узгодженого припинення вогню, ані дати нового раунду переговорів.

    Водночас дипломатична конструкція починає вимальовуватися чіткіше: Вашингтон паралельно контактує з Москвою та Києвом, Україна заявляє про готовність до тристороннього формату, а Кремль уже не виключає його відновлення. Віткофф і Кушнер говорять про появу нових ідей, Зеленський підтверджує, що серед них є пропозиції, які заслуговують на увагу, а Трамп, за твердженням Кремля, хоче домогтися результату ще під час своєї каденції. Але головне питання залишається без відповіді: чи готова Росія не просто вести переговори, а змінити свої вимоги та припинити бойові дії. Поки що на тлі нових ударів по Україні доказів такого рішення Москви немає.

  • Новий посол України у США пройде перевірку СБУ та НАБУ: Зеленський пояснив відбір

    Новий посол України у США пройде перевірку СБУ та НАБУ: Зеленський пояснив відбір

    Президент Володимир Зеленський заявив, що вже розглядає кандидатури на посаду посла України у Сполучених Штатах, однак остаточного рішення поки немає. Перед призначенням глава держави хоче отримати детальну інформацію про претендентів одразу від двох відомств — Служби безпеки України та Національного антикорупційного бюро.

    Про це Зеленський розповів 8 вересня під час спілкування з журналістами. Імен потенційних кандидатів президент не назвав.

    За словами глави держави, кадрове питання набуває особливого значення саме зараз — на тлі активізації контактів зі Сполученими Штатами та можливого відновлення переговорного процесу.

    «Дійсно, зараз ми підходимо до розблокування перемовного процесу. Посол США потрібен, Patriot нам потрібні, багато всього, і посол потрібен. Тут дуже важливо не помилитися, і тому є кандидатури», — заявив Зеленський.

    Хто може стати послом

    Конкретних прізвищ президент не розкрив. Він лише підтвердив, що кандидатури вже сформовані, але перед остаточним вибором хоче отримати додаткові відомості про претендентів.

    Причому йдеться не лише про традиційну перевірку з боку СБУ. Зеленський окремо наголосив, що очікує інформацію також від НАБУ.

    За його словами, після отримання відповідних довідок і буде ухвалене кадрове рішення.

    Таким чином, наразі говорити про конкретного фаворита на посаду посла передчасно. Публічно президент не повідомив ані кількість претендентів, ані терміни, у які планує визначитися з кандидатурою.

    Водночас слова Зеленського свідчать, що посада не залишатиметься вакантною невизначено довго. Вашингтон залишається одним із ключових дипломатичних напрямів України, особливо з огляду на переговори щодо військової підтримки, протиповітряної оборони та можливого відновлення переговорного формату щодо завершення війни.

    8 вересня Зеленський також заявив, що планує зустріч із президентом США Дональдом Трампом у 20-х числах вересня. Серед питань, які Київ планує порушити, — посилення антибалістичного захисту України.

    Посада стала вакантною після звільнення Стефанішиної

    Попередньою посолкою України у США була Ольга Стефанішина. Зеленський звільнив її 3 серпня 2026 року відповідним президентським указом. На дипломатичній посаді вона пропрацювала майже рік — її призначення відбулося 27 серпня 2025 року.

    Сама Стефанішина після звільнення заявила, що рішення залишити дипломатичну службу було її власним.

    Уже на початку серпня НАБУ та САП повідомили колишній посолці про підозру. За версією слідства, йдеться про незаконне збагачення на суму понад 13,9 млн грн та недостовірне декларування. Стефанішина заперечує звинувачення і заявляє про намір захищати свою позицію в законний спосіб. Провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому її вина не встановлена судом.

    6 серпня Вищий антикорупційний суд обрав Стефанішиній запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 6 млн грн.

    Важливе уточнення: у поширеному матеріалі «Главкому» вказано, що антикорупційні органи повідомили Стефанішиній про підозру 4 серпня. Водночас низка інших джерел датує повідомлення про нову підозру 5 серпня, тому цю дату краще не прив’язувати до формулювання «наступного дня» без додаткового уточнення.

    Чому посада у Вашингтоні особливо важлива зараз

    Заява Зеленського про нового посла прозвучала в момент інтенсивних контактів Києва та Вашингтона. Українська сторона прагне подальшого постачання американських систем ППО та обговорює з партнерами можливі формати дипломатичного врегулювання війни.

    Саме цим президент пояснив необхідність особливо уважно підійти до вибору дипломата, який представлятиме Україну у США. За його словами, зараз країна наближається до можливого «розблокування» переговорного процесу.

    Напередодні, 7 вересня, Зеленський також проводив низку зустрічей, присвячених кадровим та безпековим питанням. Зокрема, президент повідомляв про контакти з представниками СБУ, ГУР, НАБУ та САП.

    Отже, на цей момент відомо лише про наявність кількох кандидатур на дипломатичну посаду. Хто саме претендує на роботу у Вашингтоні, Банкова не розголошує. Наступним етапом має стати отримання президентом інформації від СБУ та НАБУ, після чого Зеленський планує ухвалити остаточне рішення.

  • Через Гомель або президентським бортом: Зеленський розповів, як Віткофф і Кушнер могли потрапити до Києва

    Через Гомель або президентським бортом: Зеленський розповів, як Віткофф і Кушнер могли потрапити до Києва

    Президент Володимир Зеленський розповів, що спецпредставники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час нещодавнього візиту до України мали кілька варіантів прибуття до Києва. Серед них розглядали приліт до Борисполя або Жулян, маршрут через білоруський Гомель, а для майбутніх поїздок українська сторона готова запропонувати американцям навіть президентський літак.

    Про це Зеленський заявив 8 вересня, коментуючи перший візит Віткоффа й Кушнера до української столиці.

    Американські представники 6 вересня прибули до Києва після переговорів у Москві, де напередодні зустрічалися з російською стороною. У столиці України вони провели кілька раундів переговорів із Зеленським та представниками європейських партнерів. Офіс президента підтверджував, що сторони домовилися продовжувати переговорний процес і готувати наступні зустрічі.

    Україна була готова прийняти американський літак

    За словами Зеленського, спочатку розглядався варіант прибуття американської делегації літаком.

    Українська сторона була готова прийняти борт у міжнародному аеропорту «Бориспіль» або в аеропорту «Київ» у Жулянах.

    Президент заявив, що технічно обидва летовища були здатні прийняти делегацію. Водночас перед її візитом російські війська завдали ударів по районах злітно-посадкових смуг, що, за оцінкою Зеленського, мало продемонструвати небезпечність повітряного маршруту.

    Через безпекові ризики американська сторона зрештою відмовилася від цього варіанту.

    Сам Зеленський ще 6 вересня говорив, що Україна готувалася прийняти Віткоффа і Кушнера в аеропорту, однак через російські удари делегація скористалася залізницею.

    Розглядали навіть маршрут через Білорусь

    Ще одним варіантом був маршрут через територію Білорусі.

    За словами Зеленського, делегація могла прилетіти до Гомеля, після чого автомобільним транспортом дістатися Києва. Така дорога мала зайняти понад три години.

    Президент повідомив, що Служба безпеки України опрацювала цей маршрут і була готова забезпечити зустріч та супровід американських представників.

    Втім, служба безпеки американської делегації обрала інший варіант — залізничний.

    У підсумку Віткофф і Кушнер прибули до української столиці потягом, а після завершення переговорів так само залишили Київ спецпоїздом «Укрзалізниці».

    Зеленський каже, що американцям сподобався український потяг

    Зеленський зазначив, що поїздка залізницею виявилася для американської делегації комфортною.

    Під час спільного спілкування з журналістами після переговорів 6 вересня сам президент жартував, що Віткоффу, схоже, сподобався український потяг, тому наступна зустріч може знову відбутися в Україні.

    Віткофф зі свого боку тоді заявив, що американська сторона хотіла б провести в Україні більше часу, а Кушнер подякував за прийом.

    Офіс президента повідомляв, що переговори проходили в кілька етапів. Спочатку для американських представників організували програму в Софійському соборі, після чого відбулася двостороння зустріч із Зеленським, а далі — переговори за участю радників із питань національної безпеки Франції, Великої Британії та Німеччини.

    Для наступного візиту Зеленський пропонує президентський літак

    Зеленський заявив, що вже домовився з Віткоффом і Кушнером про їхній новий візит до України.

    При цьому президент запропонував альтернативну схему, яка дозволила б американській делегації не летіти власним бортом безпосередньо в Україну.

    За його словами, американці могли б залишити свій літак у Польщі або іншій сусідній державі, а звідти пересісти на український президентський борт.

    Такий варіант, за задумом Зеленського, дозволив би українській стороні самостійно організувати переліт і взяти на себе відповідальність за логістику всередині країни.

    Проте наразі йдеться лише про пропозицію. Дата нового приїзду Віткоффа та Кушнера, конкретний маршрут і спосіб транспортування публічно не оголошені.

    Зеленський хоче більше американських візитів до Києва

    Президент також звернув увагу на те, що представники Трампа неодноразово їздили до Москви, тоді як їхній вересневий візит став першим приїздом до Києва.

    Зеленський заявив, що хотів би бачити американських посередників в Україні частіше, оскільки вважає це питанням балансу і поваги до обох сторін переговорного процесу.

    Напередодні зустрічі Офіс президента офіційно повідомляв, що Віткофф і Кушнер спочатку мають відвідати Москву, а вже після цього — Київ.

    5 вересня Зеленський також оголосив, що Україна готова утримуватися від ударів по Москві в період переговорної активності та очікує аналогічного утримання Росії від ударів по Києву.

    Що обговорювали Віткофф і Кушнер у Києві

    Головною темою їхнього візиту був пошук формату для продовження переговорів щодо завершення російсько-української війни.

    За підсумками зустрічі Зеленський заявив, що Україна зацікавлена в будь-яких дипломатичних форматах, які можуть реально наблизити припинення війни.

    Він також повідомив про домовленість провести найближчим часом нову зустріч за участю України, США та європейських партнерів. Місце її проведення поки не визначене.

    Кушнер під час спільного спілкування з медіа говорив про створення так званої рамки для тривалого миру та можливого мирного пакета. Водночас американська сторона наголошувала, що не намагається нав’язати Києву чи Москві конкретну позицію, а працює над відновленням переговорного процесу.

    Після зустрічі Зеленський також заявляв, що почув від американських представників сигнал про нібито готовність російської сторони до переговорів. Водночас конкретного прориву або остаточно узгодженого формату мирного врегулювання наразі немає.

    Таким чином, історія з маршрутом Віткоффа та Кушнера має не лише логістичне значення. Київ намагається показати Вашингтону, що здатний приймати делегації високого рівня навіть в умовах війни, а Зеленський водночас прагне, щоб контакти американських переговорників з Україною відбувалися не рідше, ніж їхні зустрічі в Москві.

  • «Знаємо, що має спрацювати до зими»: Зеленський розкрив підсумки переговорів із посланцями Трампа

    «Знаємо, що має спрацювати до зими»: Зеленський розкрив підсумки переговорів із посланцями Трампа

    Президент України Володимир Зеленський 7 вересня провів нараду з українською переговорною групою після серії зустрічей у Києві з представниками президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. За словами глави держави, сторони провели три раунди переговорів, а до частини консультацій долучилися представники Франції, Великої Британії та Німеччини.

    Головними темами стали можливе продовження дипломатичного процесу, посилення української ППО, підготовка країни до зими, технологічна співпраця із союзниками та майбутні гарантії безпеки. Зеленський повідомив, що сторони вже координують наступні контакти.

    Президент окремо зазначив, що після завершення основної програми 6 вересня мав особисту розмову з Віткоффом і Кушнером. За його словами, ключовим результатом стало збереження активного дипломатичного каналу між Україною, США та європейськими партнерами.

    У Києві предметно говорили про те, що потрібно Україні для проходження зимового періоду. Йдеться насамперед про засоби протиповітряної оборони, енергетичну стійкість і технологічне співробітництво. Офіс президента також повідомляв, що Україна розраховує на значний обсяг підтримки у сфері ППО та можливості використання американського зрідженого природного газу.

    Три раунди переговорів у Києві

    Віткофф і Кушнер прибули до Києва 6 вересня після переговорів у Москві з російським лідером Володимиром Путіним. Для обох це був перший візит до України в такому статусі.

    Протягом дня відбулося кілька форматів переговорів. Спочатку американська делегація провела зустріч із Зеленським і українською стороною, а пізніше до консультацій долучилися радники з питань національної безпеки Франції, Великої Британії та Німеччини.

    Зокрема, участь брали дипломатичний радник президента Франції Еммануель Бонн, радник із національної безпеки прем’єр-міністра Великої Британії Джонатан Пауелл і радник канцлера Німеччини з питань зовнішньої політики та безпеки Гюнтер Зауттер.

    Зеленський наголосив, що присутність представників найбільших європейських партнерів важлива для координації позицій України, США та Європи.

    ППО та зима стали одними з головних тем

    Однією з центральних тем переговорів стала підготовка України до чергової воєнної зими.

    Президент заявив, що партнери добре розуміють потреби України та знають, які рішення можуть бути реалізовані до початку холодного періоду.

    Йдеться насамперед про додаткові можливості для протиповітряної оборони. На тлі нарощування Росією повітряних атак Україна прагне отримати більше ракет до вже наявних систем ППО та посилити захист критичної енергетичної інфраструктури.

    Офіс президента підтвердив, що в ході переговорів багато уваги приділили саме зимовим ризикам і способам їх мінімізації.

    Окрім військової підтримки, сторони обговорювали енергетику та економічні механізми допомоги.

    Зеленський заявив, що Україна розраховує на суттєві обсяги американського LNG, який може стати додатковим елементом енергетичної стійкості країни у зимовий період.

    Територіальне питання залишається одним із найскладніших

    Переговори не обмежувалися лише зимовою підтримкою.

    За словами Зеленського, сторони говорили про можливість відновлення переговорного процесу щодо завершення війни. Однією з найбільш складних тем залишається територіальне питання.

    Президент наголосив, що рішення такого рівня можуть ухвалюватися лише лідерами держав.

    Українська сторона при цьому заявляє, що готова залишатися конструктивною у дипломатії, але будь-які домовленості мають передбачати реальні гарантії безпеки та не створювати умов для нової російської агресії.

    Кушнер зі свого боку говорив про необхідність створити рамку для довготривалого миру. Він заявив, що США працюють разом із європейськими партнерами над формуванням такого пакета.

    США знову говорять про тристоронній формат

    Ще одним потенційним напрямом стала організація переговорів за участю України, США та Росії.

    Кушнер підтвердив, що американські переговорники обговорювали можливість тристоронньої зустрічі як із російською, так і з українською стороною.

    За його словами, США намагалися не переконувати одну зі сторін прийняти конкретну позицію, а створити можливість для продовження самого діалогу.

    Віткофф також наголосив, що для Трампа відновлення переговорів є одним із ключових напрямів політики щодо війни.

    При цьому конкретної дати або місця тристоронньої зустрічі поки не оголошено.

    Наступна зустріч може відбутися найближчим часом

    Зеленський заявив, що Україна, США та європейські партнери вже домовилися про новий раунд консультацій.

    За його словами, зустріч може пройти у Європі, Сполучених Штатах або знову в Україні.

    Президент наголосив, що українська сторона продовжить подавати конструктивні пропозиції та координувати свої дії із союзниками.

    Таким чином візит Віткоффа й Кушнера до Києва не завершив переговорний процес, а фактично відкрив новий етап контактів між Вашингтоном, Києвом і європейськими столицями.

    Віткофф і Кушнер перед Києвом були в Москві

    Американські представники прибули до України після понад тригодинних переговорів із Путіним у Кремлі.

    Associated Press повідомляло, що переговори у Москві були присвячені відновленню спроб знайти політичне рішення для завершення війни. Російська сторона називала їх «конструктивними», однак конкретного прориву після зустрічі оголошено не було.

    Після Москви Віткофф і Кушнер вирушили до Києва, де вже обговорили російські пропозиції з українською стороною.

    При цьому Зеленський наголосив: сам факт відновлення переговорного процесу є важливим, навіть якщо позиції сторін залишаються далекими одна від одної.

    «Гірше, коли немає ніяких форматів перемовин», — зазначав президент після зустрічі.

    Мирного прориву поки немає

    Попри активізацію контактів, говорити про готову мирну домовленість поки зарано.

    Територіальні питання, гарантії безпеки, майбутній статус української армії та механізми контролю за можливими домовленостями залишаються предметом складних дискусій.

    Водночас новий раунд дипломатії відбувається на тлі продовження російських ударів по Україні. The Guardian повідомляв про нові ракетні й дронові атаки, які відбувалися паралельно з дипломатичними контактами.

    Сам Зеленський раніше визнавав, що Україні необхідно готуватися до сценарію, за якого війна триватиме й узимку.

    Саме тому переговори зі США зараз мають дві паралельні складові: пошук дипломатичного шляху до завершення війни та одночасне посилення здатності України пережити ще один період масштабних російських атак.

    За підсумками наради 7 вересня Зеленський заявив, що Київ уже координує наступні кроки, готує нові зустрічі та продовжує роботу над конкретними рішеннями щодо ППО і зимового пакета.

  • «Путін збільшує удари»: Зеленський заявив про масову відповідь на реактивні дрони

    «Путін збільшує удари»: Зеленський заявив про масову відповідь на реактивні дрони

    Росія нарощує застосування реактивних ударних безпілотників проти України, змушуючи українську систему протиповітряної оборони адаптуватися до нової загрози. Над засобами масового перехоплення таких цілей в Україні вже працюють 67 компаній, а кілька виробників продемонстрували практичні результати. Головним завданням тепер стає масштабування виробництва перехоплювачів до рівня, який дозволить системно протидіяти новій російській тактиці.

    Про це президент України Володимир Зеленський розповів 6 вересня під час пресконференції у Києві. За його словами, російські війська посилюють повітряні удари, а Україна паралельно працює над військовою та дипломатичною відповіддю.

    Зеленський зазначив, що особисто зустрічався з представниками значної кількості українських компаній, які займаються розробкою відповідних технологій.

    «На сьогодні у нас біля 60 компаній в Україні, які вже займаються тим, щоби збивати реактивні дрони, збивати їх масово. Якщо точним бути — 67», — заявив президент.

    При цьому йдеться не лише про проєкти на папері. За словами Зеленського, від трьох до п’яти компаній уже показали результат. Наступний ключовий етап — забезпечити можливість масового виробництва таких засобів.

    Президент пов’язав прискорення цієї роботи зі зміною російської тактики та збільшенням інтенсивності ударів.

    За його словами, Україна відповідатиме на російський повітряний терор і водночас намагатиметься максимально прискорити дипломатичні процеси, здатні знизити рівень ескалації.

    Зеленський фактично розділив українську стратегію на два напрямки. «Планом Б» він назвав нарощування фізичних можливостей для захисту українського неба, зокрема масове виробництво засобів протидії реактивним безпілотникам. Водночас «планом А» президент назвав прискорення дипломатичних можливостей для зменшення російської ескалації.

    Чому реактивні дрони стали серйозною проблемою

    Реактивні ударні БПЛА становлять складнішу ціль для частини традиційних засобів протиповітряної оборони, ніж попередні гвинтові модифікації «Шахедів».

    The Guardian наприкінці серпня повідомляв, що нові реактивні модифікації, які Росія почала активно використовувати проти України, можуть рухатися приблизно вдвічі швидше за попередні версії з поршневими двигунами. Видання наводило оцінку швидкості приблизно 200–250 миль на годину, тобто близько 320–400 км/год.

    Зростання швидкості безпосередньо впливає на час, який залишається українським підрозділам для виявлення, супроводу та знищення цілі.

    Особливо гостро це питання постає для дешевших засобів перехоплення. Україна протягом війни вибудовувала багаторівневу систему протидії російським «Шахедам», використовуючи не лише класичні зенітні ракетні комплекси, але й мобільні вогневі групи, зенітні гармати, засоби радіоелектронної боротьби та дрони-перехоплювачі.

    Реактивні модифікації змушують цю систему знову змінюватися.

    За даними Business Insider із посиланням на українські дані, масштаби використання Росією реактивних безпілотників різко зросли протягом літа. У серпні йшлося вже про понад 2,5 тисячі таких апаратів проти приблизно 1,5 тисячі в липні.

    Це означає, що проблема для України полягає не тільки в технічній можливості збити окремий швидкісний безпілотник. Необхідно створити достатньо дешеву й масову систему, здатну працювати проти сотень і потенційно тисяч таких цілей.

    Україна вже випробувала чотири перехоплювачі

    Робота над відповіддю на нову російську загрозу почалася раніше. 30 серпня міністр оборони України Євгеній Хмара повідомив, що українські розробники вже мають чотири потенційні перехоплювачі, здатні працювати проти реактивних «Шахедів».

    За словами міністра, ці системи вже пройшли польові випробування.

    «Вже є потенційні чотири перехоплювачі, які можуть збивати реактивні “Шахеди”. По них уже проведені польові випробування», — заявляв Хмара.

    Наступне завдання — якнайшвидше вдосконалити розробки та масштабувати їх виробництво до тисяч одиниць.

    Таким чином, остання заява Зеленського показує значно ширший масштаб роботи: потенційними засобами протидії новій загрозі займаються десятки українських компаній, хоча реальні результати наразі продемонструвала лише частина з них.

    Питання реактивних «Шахедів» винесли на Ставку

    Проблема стала настільки гострою, що 3 вересня прискорення виробництва швидкісних перехоплювачів окремо обговорювали на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача.

    РНБО повідомляла, що українські виробники вже створили прототипи нових засобів проти реактивних дронів. Робота була зосереджена на їх удосконаленні та підвищенні ефективності.

    Тобто Україна намагається пройти шлях від експериментальних систем до серійного виробництва за максимально короткий термін.

    Це критично ще й через економіку війни. Використання дорогих зенітних ракет проти відносно дешевих безпілотників не може бути єдиною відповіддю на масовані атаки. Саме тому дрони-перехоплювачі та інші спеціалізовані дешевші засоби розглядаються як один із ключових елементів подальшого розвитку української ППО.

    Росія намагається знайти слабке місце української ППО

    Перехід РФ до активнішого використання реактивних безпілотників відбувається на тлі постійної технологічної гонки між російськими ударними засобами та українською системою оборони.

    Коли українські сили знаходять ефективніший спосіб протидії певній модифікації БПЛА, російська сторона намагається змінити характеристики апаратів, маршрути польотів, висоту, швидкість або тактику їх застосування.

    З реактивними безпілотниками головною перевагою для атакуючої сторони стає саме швидкість. Вона скорочує час реакції та ускладнює роботу частини мобільних засобів ППО, які показали високу ефективність проти повільніших «Шахедів».

    Водночас сама поява реактивних дронів не робить їх невразливими. Заяви українського військово-політичного керівництва свідчать, що кілька вітчизняних розробок уже продемонстрували здатність працювати проти таких цілей. Основною проблемою стає не стільки створення одиничного перехоплювача, скільки його масштабування.

    Саме тому цифра у 67 компаній, яку назвав Зеленський, є показовою. Україна намагається не покладатися на одну технологію чи одного виробника, а паралельно перевіряти десятки рішень і вибрати ті, які можна швидко запускати у великі серії.

    При цьому Зеленський наголошує, що навіть масштабне посилення ППО залишається оборонним сценарієм. Київ паралельно прагне домогтися зменшення російської ескалації дипломатичними засобами.

    Однак поки атаки тривають, Україна готується до сценарію, за якого реактивних безпілотників у російських ударах ставатиме дедалі більше. І головне завдання тепер — зробити так, щоб разом із кількістю нових російських дронів зростала й кількість українських засобів, здатних їх перехоплювати.

  • «Політична домовленість чи медіаблок»: заява Безуглої про зв’язки Татарова з медіасектором та аналіз негласних угод

    «Політична домовленість чи медіаблок»: заява Безуглої про зв’язки Татарова з медіасектором та аналіз негласних угод

    Народна депутатка від фракції «Слуга народу» Мар’яна Безугла публічно порушила питання щодо можливого існування «блоку» на критичні публікації про заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова у виданні «Українська правда» та в інших медіа, пов’язаних із бізнесменом Томашем Фіалою. Водночас у політичних та медійних колах зазначають, що відсутність критичних матеріалів у низці провідних ЗМІ може свідчити не про грошовий підкуп, а про наявність ширших політичних домовленостей.

    Ключові деталі та аналітичний контекст

    • Закиди з боку депутатського корпусу: Мар’яна Безугла поставила під сумнів об’єктивність висвітлення діяльності Олега Татарова, натякнувши на можливі фінансові чи політичні угоди між посадовцем ОП та власником «Української правди» Томаша Фіали.
    • Феномен «медійного мовчання»: Політичні оглядачі звертають увагу на те, що синхронне утримання від висвітлення резонансних епізодів навколо Татарова у спектрі так званих «грантових» ЗМІ більше нагадує не разову купівлю замовних блоків, а переговори та стратегічний пакт про взаємний ненапад.
    • Автономія фігуранта: Подібні негласні домовленості із суб’єктами медіаринку свідчать про те, що Олег Татаров сформував власний суб’єктний капітал і канал комунікацій із впливовими групами інтересів.
    • Виклики для Офісу Президента: Для Володимира Зеленського формування його заступником власних автономних політичних та медійних союзів створює ризики втрати контролю над внутрішньополітичними процесами та силовим блоком.

    З публічних заяв та аналітичних коментарів довкола ситуації:

    «Безугла ставить питання, скільки Татаров заплатив Фіалі за блок в “Українській правді”. Але коли одночасно мовчить ціла екосистема ЗМІ, це більше схоже на політичну домовленість. Татаров не купив мовчання — він його погодив, і це свідчить, що він грає у власну автономну гру».

     

  • «Без компромісів щодо територій»: Кирило Буданов радив Володимиру Зеленському не поступатися Росії Донбасом

    «Без компромісів щодо територій»: Кирило Буданов радив Володимиру Зеленському не поступатися Росії Донбасом

    Екс-начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, а нині голова Офісу Президента України, Кирило Буданов, висловив чітку позицію під час обговорення можливих сценаріїв дипломатичного врегулювання та рекомендував Президенту України Володимиру Зеленському не йти на жодні територіальні поступки щодо Донбасу. Він наголошував на високих стратегічних та безпекових ризиках виконання будь-яких ультиматумів окупантів.

    Ключові деталі та оцінка воєнної розвідки

    • Стратегічні ризики дій Кремля: У ГУР переконані, що передача або поступка Донбасом не зупинить агресію РФ, а лише дасть противнику оперативну паузу для накопичення ресурсів та створення плацдарму для наступного етапу війни.
    • Контекст міжнародних переговорів: Рекомендації керівника розвідки лунають на тлі активізації дипломатичних місій (зокрема візитів американських спецпосланців до Москви та Києва) та чергових вимог Кремля щодо віддачі під контроль РФ усієї території Донеччини.
    • Оцінка спроможностей Сил оборони: За розрахунками воєнних аналітиків, Сили оборони України мають достатньо потенціалу для стримування ворожого тиску, утримання ключових оборонних рубежів і завдання противнику критичних втрат.
    • Консолідована позиція силовиків: Заява  відображає спільну позицію військово-політичного керівництва країни щодо недопустимості торгівлі суверенними українськими територіями.

    З оцінок та позицій  Кирила Буданова:

    «Будь-які поступки територіями, зокрема Донбасом, ворог сприйме виключно як слабкість і сигнал до подальшої експансії. Це не принесе тривалого миру, а лише перенесе нову, ще більш масштабну ескалацію на майбутнє. Ми маємо тримати оборону та захищати свою територіальну цілісність».