Позначка: Володимир Зеленський

  • Зеленський попередив про можливий дефіцит ракет ППО через конфлікти на Близькому Сході

    Зеленський попередив про можливий дефіцит ракет ППО через конфлікти на Близькому Сході

    Володимир Зеленський у новому інтерв’ю для Corriere della Sera заявив, що виступає проти будь-якого обміну територіями з Росія. За його словами, питання територіального контролю стало одним із найскладніших у поточних дискусіях щодо можливих мирних ініціатив.

    Президент наголосив, що пропозиції щодо обміну територіями не відповідають інтересам України. Він підкреслив, що частина обговорень передбачає варіанти, вигідні лише одній стороні, тоді як українська позиція полягає у збереженні суверенітету та міжнародно визнаних кордонів.

    Зеленський також повідомив, що обговорювалися ідеї створення демілітаризованих та економічних зон по обидва боки лінії фронту. За його словами, Україна погоджується на рівні умови для обох сторін, однак не підтримує підходи, які передбачають обмеження лише для української території.

    Окремо президент звернув увагу на можливі наслідки загострення ситуації на Близькому Сході. На його думку, ескалація між Іран та Ізраїль може вплинути на глобальні поставки озброєнь і створити ризик дефіциту ракет протиповітряної оборони для України. Він зазначив, що у разі потреби США та їхні союзники можуть переорієнтувати частину ресурсів на власні оборонні потреби.

    У цьому контексті Зеленський згадав програму закупівель американського озброєння за європейські кошти, яка використовується для зміцнення обороноздатності України. Водночас він висловив занепокоєння, що раніше вже траплялися затримки постачань у періоди інших міжнародних криз.

    Також президент прокоментував питання виборів. Він заявив, що вони можуть відбутися лише після завершення війни, а не під час тимчасового перемир’я. За його словами, проведення виборів у воєнний час є складним із юридичної та безпекової точок зору. Він додав, що наразі не впевнений у своєму можливому балотуванні та планує орієнтуватися на позицію громадян.

    Окремі заяви глави держави пролунали на тлі публікацій у медіа, зокрема на ресурсі Strana.ua, де раніше повідомляли про можливі сценарії міжнародних переговорів і політичних рішень.

    Таким чином, Зеленський окреслив одразу кілька ключових тем: неприйнятність територіальних поступок, необхідність рівних умов у будь-яких домовленостях, ризики для оборонних постачань і позицію щодо виборів після завершення війни.

  • Трамп різко розкритикував допомогу Україні та Зеленського

    Трамп різко розкритикував допомогу Україні та Зеленського

    Під час публічної заяви на тлі загострення ситуації навколо Ірану президент США Дональд Трамп різко розкритикував політику попередньої адміністрації щодо підтримки України та особисто висловився на адресу українського лідера Володимир Зеленський.

    У своєму дописі Трамп заявив, що за президентства Джо Байден Сполучені Штати нібито витратили «сотні мільярдів доларів», передаючи Україні озброєння, і при цьому не подбали про поповнення власних арсеналів. За словами чинного глави Білого дому, його попередник «роздав найсучасніше озброєння безкоштовно», що, на його думку, створило ризики для національної безпеки США.

    Окремо Трамп використав щодо Зеленського порівняння з П. Т. Барнум — відомим американським шоуменом XIX століття. У сучасному американському політичному дискурсі ім’я Барнума часто асоціюється з показовістю та гучним самопросуванням. Таким чином, висловлювання Трампа мало відверто іронічний та критичний характер.

    Водночас президент США підкреслив, що після його повернення до влади військові запаси були відновлені. Він заявив про «практично необмежені резерви» американських озброєнь і запевнив, що нині країна має достатній ресурс для ведення тривалих військових кампаній у разі потреби. За його словами, наявні системи перевищують за якістю озброєння інших держав.

    Заяви пролунали на тлі зростання напруженості навколо Ірану та активних дискусій у США щодо подальшої військової допомоги Україні. Питання обсягів підтримки Києва традиційно залишається одним із найбільш політизованих у внутрішній американській політиці, особливо в умовах ескалації на Близькому Сході.

  • Україна направила групи інструкторів в ОАЕ та Саудівську Аравію для боротьби з шахедами. Джерела

    Україна направила групи інструкторів в ОАЕ та Саудівську Аравію для боротьби з шахедами. Джерела

    За інформацією наших джерел, Україна направила кілька груп інструкторів через військові аеропорти Польщі та Румунії в ОАЕ і Саудівську Аравію для підготовки “груп по роботі з Шахедами”.

    Як повідомляє джерело, “звіт з повною інформацією щодо технічних характеристик сучасних шахедів, їх можливостей та слабких місць крайній раз передавався представникам США в січні, але безпосередньо групи українських інструкторів були відправлені вперше”.

    Водночас, джерело зазначає, що  “в навчальних програмах та у відбитті атак Шахедів на Київ і Одесу брали участь представники Іноземного легіону, який наразі розформований.”

    Нагадаємо, раніше зовнішня розвідувальна служба Ізраїлю Мосса́д через свій офіційний акаунт в X повідомила, що Володимир  Зеленський виразив готовність України допомогти Європі в обороні неба через ескалацію на Близькому Сході.

    Також прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що Лондон попросив Україну допомогти країнам Перської затоки у відбитті атак «Шахедів».

    “Ми залучимо експертів з України, які разом з нашими власними фахівцями допоможуть партнерам з країн Перської затоки збивати іранські безпілотники, що атакують їх”, – зазначив Кір Стармер.

  • Україна мобілізує до 34 тисяч людей щомісяця, але Росія має більші резерви

    Україна мобілізує до 34 тисяч людей щомісяця, але Росія має більші резерви

    Україна щомісяця мобілізує від 30 до 34 тисяч осіб, однак Росія за цей самий період залучає приблизно на 10 тисяч військових більше. Про це заявив президент України Володимир Зеленський.

    За словами глави держави, українське військове командування наразі використовує максимально можливий мобілізаційний ресурс в умовах повномасштабної війни. Водночас командири підрозділів постійно звертаються із запитами щодо додаткового особового складу, насамперед для проведення повноцінної ротації військових на фронті.

    Президент наголосив, що проблема виснаження військовослужбовців залишається однією з ключових. Тривале перебування на передовій без заміни безпосередньо впливає на моральний стан бійців і загальний рівень боєздатності підрозділів.

    Зеленський підкреслив, що перед військовим керівництвом стоїть складне завдання — збалансувати наявні людські ресурси з оперативними потребами фронту. За його словами, триває робота над тим, щоб кожна бригада отримувала необхідне підсилення.

    Окремо президент звернув увагу на зміну характеру бойових дій. На полі бою суттєво зросла роль безпілотників та далекобійних систем ураження, що додатково підвищує потребу в особовому складі, технічних фахівцях і ресурсах.

    У таких умовах питання мобілізації, поповнення підрозділів і регулярної ротації військових залишаються постійним пріоритетом для Сил оборони України.

  • Гарантії безпеки можливі лише після відведення військ РФ — Джон Болтон

    Гарантії безпеки можливі лише після відведення військ РФ — Джон Болтон

    Безпекові гарантії для України можуть набути реального змісту лише після початку відведення російських військ з української території. Про це заявив колишній радник президента США з національної безпеки Джон Болтон в ефірі телеканалу “Еспресо”.

    За його словами, будь-які міжнародні гарантії залишатимуться декларативними, доки Росія фактично зберігає військову присутність в Україні.

    Болтон наголосив, що ключовою проблемою є стратегічне бачення Кремля, адже президент РФ Володимир Путін розглядає війну не як тимчасову кампанію, а як частину довгострокового проєкту відновлення російського імперського впливу.

    “Єдині гарантії безпеки, які справді матимуть значення, можливі лише після того, як російські війська почнуть відступати до Росії. Навіть згода на перемир’я не означає відмови Москви від намірів знову підпорядкувати Україну”, — пояснив він.

    Політик підкреслив, що ефективність гарантій залежить насамперед від політичної волі держав, які їх надають — незалежно від того, йдеться про США, європейські країни чи НАТО.

    Окремо Болтон звернув увагу на фактор американської внутрішньої політики. На його думку, серед союзників США існують сумніви щодо того, чи буде Дональд Трамп у разі повернення до влади повністю дотримуватися нинішніх безпекових зобов’язань, зокрема положень статті 5 Північноатлантичного альянсу.

    На цьому тлі питання довгострокових гарантій безпеки для України залишається одним із центральних у переговорах із західними партнерами.

    Раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що США запропонували Україні модель безпекових гарантій терміном на 15 років. Водночас Київ прагне більш тривалих зобов’язань — на 20–30 років і більше, що має забезпечити стабільність для держави та інвесторів.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга також заявляв, що Сполучені Штати готові розглядати юридично зобов’язуючий формат гарантій, який передбачає не лише політичні запевнення, а й реальні механізми безпеки, включно з військовою підтримкою за участі США.

  • Прем’єр Словаччини погодився на переговори із Зеленським, але висунув власні умови

    Прем’єр Словаччини погодився на переговори із Зеленським, але висунув власні умови

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що погодився на пропозицію президента України Володимира Зеленського провести особисту зустріч для обговорення двосторонніх відносин. Водночас словацький політик висловив побажання організувати переговори на території однієї з держав-членів Європейського Союзу.

    За словами Фіцо, телефонна розмова між лідерами відбулася нещодавно, під час якої Зеленський запросив його відвідати Україну. Прем’єр Словаччини підтвердив, що прийняв запрошення та доручив урядовим структурам розпочати підготовку до зустрічі.

    Фіцо повідомив, що звернувся до Адміністрації уряду Словацької Республіки та Міністерства закордонних і європейських справ із проханням у координації з українською стороною узгодити дату переговорів.

    Разом із тим глава словацького уряду зазначив, що віддає перевагу проведенню зустрічі з президентом України на території однієї з країн ЄС, які Зеленський регулярно відвідує в межах міжнародних візитів.

    Очікується, що під час переговорів сторони можуть обговорити широкий спектр питань українсько-словацької співпраці, включно з політичними, економічними та енергетичними аспектами взаємодії між державами.

    Контакти між Києвом і Братиславою останнім часом залишаються у центрі уваги через дискусії щодо підтримки України, транзиту енергоресурсів та позиції Словаччини у межах європейської політики безпеки.

  • Переговори про припинення війни опинилися під загрозою через нові вимоги РФ

    Переговори про припинення війни опинилися під загрозою через нові вимоги РФ

    Росія може відмовитися від подальших мирних переговорів з Україною у разі, якщо Київ не погодиться на виведення українських військ із підконтрольної частини Донецької області. Про це повідомляють поінформовані джерела, знайомі з перебігом підготовки майбутніх переговорів.

    За словами співрозмовників, зустріч представників сторін може відбутися вже наступного тижня та розглядається як ключова для подальшої долі дипломатичного процесу.

    Як стверджують джерела, російська сторона сигналізує про готовність підписати меморандум щодо майбутньої мирної угоди лише за умови повного виведення Збройних сил України з територій Донеччини, які наразі залишаються під контролем Києва.

    У разі досягнення таких домовленостей наступним етапом може стати політичний саміт за участі президента України Володимира Зеленського, президента РФ Володимира Путіна та колишнього президента США Дональда Трампа, під час якого планується остаточне підтвердження параметрів потенційної угоди. Серед можливих пунктів обговорюється взаємний відвід військ.

    Водночас українська сторона публічно не підтверджувала наявність подібних умов. Офіційний Київ раніше неодноразово наголошував, що будь-які переговори можливі виключно без поступок щодо територіальної цілісності держави.

    Експерти зазначають, що вимога про виведення українських військ фактично означає закріплення контролю Росії над частиною Донбасу, що робить такі пропозиції вкрай чутливими з політичної та безпекової точки зору.

    Очікується, що найближчі переговори можуть стати визначальними для подальших міжнародних спроб досягти припинення війни.

  • Путін прорахувався у війні проти України — Financial Times

    Путін прорахувався у війні проти України — Financial Times

    Президент Росії Володимир Путін не досяг ключових військових і політичних цілей, які ставив перед початком повномасштабного вторгнення в Україну. Таку оцінку оприлюднило британське видання Financial Times, аналізуючи перебіг війни та її наслідки для Кремля.

    У матеріалі зазначається, що російське керівництво розраховувало на швидку перемогу, виходячи з помилкового припущення про нібито підтримку Росії з боку значної частини українського суспільства. За задумом Кремля, військова кампанія мала завершитися протягом кількох днів, однак війна перетворилася на тривалий і виснажливий конфлікт.

    Журналісти наголошують, що замість ослаблення Заходу Росія отримала протилежний результат. Після початку вторгнення НАТО посилило свою присутність у Європі, а вступ Фінляндії до Альянсу майже вдвічі збільшив протяжність кордону між Росією та країнами блоку.

    У публікації також звертають увагу на значні втрати російської армії та політичні ризики, які виникли для Кремля через затягування війни. На думку авторів, Путін настільки втягнувся у конфлікт, що погодитися на компромісні умови завершення війни для нього стає дедалі складніше.

    Видання зазначає, що навіть потенційно сприятлива для Москви політична кон’юнктура у США не гарантує зміни ситуації, оскільки затягування війни може підірвати будь-які дипломатичні можливості.

    Водночас президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що існує шанс наблизити завершення війни до осені. За його словами, важливим фактором може стати політичне «вікно можливостей» до проведення проміжних виборів у США.

    Аналітики сходяться на думці, що подальший перебіг війни залежатиме від військової динаміки на фронті, рівня міжнародної підтримки України та готовності сторін до реальних переговорів.

  • МВФ висунув вимоги щодо податків і витрат — що відомо

    МВФ висунув вимоги щодо податків і витрат — що відомо

    За інформацією з джерел в Офісі Президента, переговорний процес із Міжнародним валютним фондом щодо нової програми фінансування супроводжується вимогами про перегляд податкової політики та параметрів соціальних видатків. За словами співрозмовника, ключові положення, які обговорювалися, стосуються можливого підвищення окремих податків і оптимізації бюджетних витрат.

    Джерело стверджує, що українська сторона намагалася відтермінувати запровадження частини рішень, які можуть бути непопулярними серед населення. Йдеться про перенесення строків потенційних змін на наступний бюджетний період. Офіційно такі домовленості зазвичай фіксуються в рамках меморандуму про співпрацю та структурних маяків програми.

    Також у повідомленні згадується політичний контекст — за версією джерела, чинна влада може бути зацікавлена у збереженні стабільності до завершення виборчого циклу. У цьому зв’язку називається можливість участі Володимира Зеленського у майбутніх виборах. Водночас жодних офіційних заяв про зміну податкової політики саме з цієї причини наразі не оприлюднювалося.

    Економісти наголошують, що вимоги міжнародних фінансових інституцій зазвичай спрямовані на забезпечення макрофінансової стабільності, зменшення дефіциту бюджету та підтримку боргової стійкості. При цьому конкретні рішення щодо ставок податків або соціальних програм ухвалюються виключно в межах національного законодавства.

    Наразі офіційні сторони не коментували деталі цих тверджень. Остаточні параметри співпраці з МВФ, як правило, публікуються після затвердження відповідних документів і рішення Ради директорів фонду.

  • Зеленський четвертий у рейтингу довіри: хто його випередив

    Зеленський четвертий у рейтингу довіри: хто його випередив

    Президент України Володимир Зеленський посів четверте місце у рейтингу довіри українців. За даними лютневого дослідження міжнародної компанії Ipsos, рівень довіри до глави держави становить 49%.

    Перше місце у рейтингу займає колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний — йому довіряють 63% опитаних. Другу позицію посів чемпіон світу з боксу Олександр Усик із показником 56%.

    Третє місце займає керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов — його рівень довіри лише на один відсоток нижчий за показник Усика.

    Таким чином, за результатами опитування, Зеленський поступається трьом фігурам, які нині не обіймають посаду президента. Водночас інші нещодавні соціологічні дослідження також фіксували вищий рівень довіри до Залужного та Буданова порівняно з чинним главою держави.

    На тлі публікації лютневого рейтингу довіри журналісти арабського медіа «Аль-Модон» поцікавилися у керівника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова, чи можливе проведення президентських виборів в Україні у разі 60-денного припинення вогню та чи планує він балотуватися на посаду глави держави.

    У відповідь Буданов уникнув прямої відповіді щодо власних політичних амбіцій. За його словами, нині його основне завдання — забезпечення ефективного переговорного процесу, а говорити про вибори в теперішніх умовах недоцільно.

    Ця заява пролунала на фоні результатів дослідження компанії Ipsos, згідно з якими Буданов посідає третє місце у рейтингу довіри українців, випереджаючи чинного президента Володимира Зеленського. Лідером рейтингу залишається Валерій Залужний, а друге місце посідає Олександр Усик.