Golosnovinua.com

Позначка: Володимир Зеленський

  • Трамп і Зеленський обговорили територіальне питання та завершення війни

    Трамп і Зеленський обговорили територіальне питання та завершення війни

    Президент США Дональд Трамп та президент України Володимир Зеленський під час учорашньої півгодинної телефонної розмови обговорили можливі підходи до врегулювання територіального питання. Про це повідомляє Суспільне з посиланням на джерело в Офісі президента України.

    За інформацією співрозмовника, сторони також висловили спільне побажання щодо завершення війни у найближчі місяці. Крім того, у розмові йшлося про перспективи підписання гарантій безпеки для України та можливість проведення тристоронньої зустрічі за участі президента РФ Володимир Путін.

    Джерело зазначає, що окрему увагу приділили умовам припинення бойових дій та механізмам досягнення політичного врегулювання.

    Раніше повідомлялося, що Росія та США серед умов завершення війни розглядають виведення українських військ із Донбасу. Українська сторона виступає проти такого сценарію. Президент Зеленський неодноразово наголошував, що припинення бойових дій має супроводжуватися наданням Україні чітких та дієвих гарантій безпеки.

    Офіційних детальних коментарів щодо змісту розмови сторони наразі не оприлюднювали.

  • Трамп виступив у Конгресі із заявою про завершення війни між Росією та Україною

    Трамп виступив у Конгресі із заявою про завершення війни між Росією та Україною

    Президент США Дональд Трамп під час виступу на спільному засіданні обох палат Конгресу заявив, що Сполучені Штати активно працюють над припиненням війни Росії проти України. Про це повідомляє Reuters.

    У своїй промові американський лідер наголосив, що, на його переконання, повномасштабного вторгнення вдалося б уникнути, якби він залишався на посаді президента.

    «Ми дуже наполегливо працюємо, щоб закінчити дев’яту війну, вбивства та різанину між Росією та Україною, де двадцять п’ять тисяч солдатів гинуть щомісяця. Подумайте про це — двадцять п’ять тисяч солдатів на місяць. Війна, якої б ніколи не сталося, якби я був президентом», — заявив Трамп.

    Він не навів конкретних деталей щодо дипломатичних кроків або можливих форматів переговорів, однак підкреслив, що припинення бойових дій залишається одним із пріоритетів його адміністрації.

    Раніше спеціальний посланець президента США Стівен Віткофф окреслив принципову позицію щодо потенційної мирної угоди. За його словами, ключовою умовою є гарантії того, що конфлікт не повториться в майбутньому.

    Віткофф зазначив, що сторони повинні мати впевненість у безпеці та стабільності, щоб громадяни могли жити без постійної загрози відновлення війни.

    Водночас президент України Володимир Зеленський прокоментував повідомлення про можливий новий дедлайн для завершення війни, який нібито озвучував Трамп. Український лідер наголосив, що Київ завжди виступає за швидке припинення бойових дій.

    «Що стосується 4 липня, що США або президент Трамп хочуть закінчити війну — для мене це нова інформація. Але якщо це так, я можу лише підтримати», — зазначив Зеленський.

    Попри заяви про активну роботу над миром, бойові дії тривають, а дипломатичні контакти залишаються складними. Вашингтон продовжує консультації з союзниками та представниками України щодо можливих шляхів припинення війни.

    Публічні виступи Трампа засвідчують намір адміністрації США посилити дипломатичний тиск і знайти механізми для завершення конфлікту, однак конкретні параметри можливих домовленостей поки що не розголошуються.

  • “Ніхто не дозволить, щоб закінчилася Україна”: звернення Зеленського до річниці вторгнення

    “Ніхто не дозволить, щоб закінчилася Україна”: звернення Зеленського до річниці вторгнення

    Президент України Володимир Зеленський звернувся до українців з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії. У своєму виступі глава держави згадав перші дні війни, воєнні злочини Росії, ключові перемоги Сил оборони та підкреслив незмінність позиції щодо умов миру.

    “Сьогодні рівно чотири роки, як Путін бере Київ за три дні. І ось це насправді дуже багато говорить про наш спротив”, – зазначив президент. За його словами, за цими словами стоять мільйони українців, їхня витримка, щоденна робота і великий шлях, який країна долає з 24 лютого 2022 року.

    Під час звернення Зеленський показав свій робочий кабінет у бункері на вулиці Банковій, де він перебував у перші дні повномасштабного наступу. Саме там відбувалися розмови з лідерами інших держав. Президент нагадав, що у ті дні йому пропонували евакуацію.

    “Я тут говорив із Президентом Байденом і саме тут почув, що є загроза і треба терміново залишити Україну. І я тут відповів, що мені потрібна зброя, а не таксі”, – сказав Зеленський. Він додав, що тоді всім було страшно, але українці на “невидимому рівні” розуміли: іншої країни у них немає.

    Президент окремо зупинився на трагедіях, які принесла війна. У своїй промові він згадав Бучу, Ірпінь, Бородянку, Маріуполь, Краматорськ, Оленівку, підрив Каховської дамби, удари по Харкову, Миколаєву, Одесі, Кривому Рогу, Львову та іншим містам. “Біль, який Росія принесла в кожну нашу родину, не вмістити в жодному тунелі”, – наголосив глава держави.

    Разом із тим Зеленський підкреслив і етапи українського контрнаступу та звільнення окупованих територій. Він згадав Балаклію, Ізюм, Куп’янськ, Херсон, а також відбиття Київщини, Сумщини та Чернігівщини. Окремо президент нагадав про Чорнобаївку та повернення контролю над островом Зміїний.

    У зверненні пролунали імена загиблих героїв – військових і цивільних, які віддали життя за Україну. Президент наголосив, що час не здатен повністю загоїти рани, завдані війною, але пам’ять про кожного полеглого залишається.

    Зеленський також торкнувся теми мирних переговорів. Він зазначив, що Україна прагне “сильного, гідного і довгого миру”, але не дозволить знецінити роки боротьби.

    “Ніхто не дозволить, аби закінчилася Україна”, – заявив президент. За його словами, перед кожним раундом перемовин українська делегація отримує чіткі директиви – не допустити обнулення досягнень і забезпечити реальні гарантії безпеки. Глава держави підкреслив, що майбутня угода має бути не лише підписана, а й прийнята українським суспільством.

    Звернення стало підсумком чотирьох років повномасштабної війни, яку Україна продовжує вести за свою незалежність і право на існування.

  • Зеленський: Україна точно не програє і не віддасть свої території

    Зеленський: Україна точно не програє і не віддасть свої території

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не програє війну і завершить її перемогою. Під час інтерв’ю в Києві він наголосив: поступки, які передбачають відведення військ із підконтрольних територій Донбасу, Херсонщини чи Запоріжжя, є неприйнятними.

    За словами глави держави, вимога вивести українські сили зі стратегічно важливих районів означала б не просто втрату землі, а послаблення позицій країни та фактичну відмову від сотень тисяч громадян, які там проживають. Зеленський підкреслив, що такий крок розділив би суспільство і створив небезпечний прецедент.

    Президент також заявив, що Володимир Путін вже розпочав Третю світову війну, і зупинити його можна лише через посилення військового та економічного тиску. На його думку, Росії потрібна пауза для відновлення сил, після чого агресія може продовжитися.

    Водночас Зеленський категорично відкинув твердження про неминучість поразки України. Він наголосив, що перемога означає не лише повернення до нормального життя та припинення вбивств, а й усунення глобальної загрози з боку Кремля. Повернення до кордонів 1991 року він назвав перемогою справедливості, хоча визнав, що це питання часу та ресурсів.

    Окремо президент прокоментував позицію Дональд Трамп щодо необхідності швидких переговорів. За словами Зеленського, гарантії безпеки для України мають бути інституційними й закріпленими рішенням Конгресу США, адже президенти змінюються, а інституції залишаються.

    Щодо виборів, які мали відбутися у 2024 році, Зеленський зазначив, що їх проведення можливе лише після отримання реальних гарантій безпеки та внесення змін до законодавства. Він підкреслив, що вибори повинні бути легітимними передусім для українського народу.

    Президент також згадав про необхідність отримання ліцензій на виробництво озброєння, зокрема ракет до систем ППО Patriot, що дозволило б посилити обороноздатність країни. За його словами, питання протиповітряної оборони залишається одним із найскладніших.

    Зеленський наголосив, що війна — це багатовекторний процес, у якому Україна веде дипломатичну та військову боротьбу паралельно. Головною метою він назвав зупинення Путіна та недопущення подальшої ескалації.

  • Зеленський поставив питання західним партнерам щодо виборів

    Зеленський поставив питання західним партнерам щодо виборів

    У політичних колах ширяться заяви про можливу зміну акцентів серед західних партнерів України. У низці анонімних джерел стверджується, що США нібито роблять ставку на керівника Головного управління розвідки Кирила Буданова, а Велика Британія підтримує колишнього Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

    Водночас офіційних підтверджень такої інформації з боку Вашингтона чи Лондона немає. Подібні заяви з’являються на тлі активних дискусій про перспективи виборів в Україні та майбутню політичну конфігурацію після завершення воєнного стану.

    Президент України Володимир Зеленський публічно поставив питання щодо намірів партнерів, заявивши: «Наші партнери повинні відповісти на питання: вони дійсно хочуть виборів чи просто хочуть змінити мене?». Ця заява пролунала на тлі обговорень про доцільність проведення виборів під час війни.

    Експерти зазначають, що тема можливих кадрових змін або підтримки окремих політичних фігур з боку міжнародних союзників часто використовується в інформаційному просторі як елемент політичної боротьби або зовнішнього впливу.

    Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством, проведення виборів під час воєнного стану в Україні заборонене. Питання їх організації можливе лише після скасування особливого правового режиму.

    Аналітики закликають обережно ставитися до інформації з анонімних джерел та очікувати офіційних заяв від міжнародних партнерів і представників української влади.

  • Закрита соціологія і тінь Манафорта: що стоїть за гучним інтерв’ю Залужного

    Закрита соціологія і тінь Манафорта: що стоїть за гучним інтерв’ю Залужного

    Інтерв’ю посла України у Великій Британії Валерія Залужного агентству Associated Press спричинило хвилю політичних обговорень в Україні.

    В ефірі Radio NV пролунала версія, що публічна активність ексголовнокомандувача ЗСУ може бути частиною стратегії його повернення у внутрішню політику.

    У студії радіостанції заявили, що останні медійні кроки Залужного виглядають не випадковими. Пролунала теза, що він нібито зацікавлений у завершенні своєї дипломатичної місії в Лондоні та поверненні до Києва для початку політичної діяльності.

    В ефірі прозвучало припущення, що інтерв’ю AP може бути елементом підготовки до політичних процесів після завершення воєнного стану. Зокрема, йдеться про можливий старт виборчої кампанії у разі ухвалення відповідного рішення.

    Журналісти Radio NV також послалися на дані закритих соціологічних досліджень. За їхніми словами, у разі участі у виборах Валерія Залужного та Володимира Зеленського саме вони є основними потенційними кандидатами. Третє місце в різних конфігураціях, за твердженням ведучих, посідає керівник ГУР Кирило Буданов.

    Окрему увагу привернула згадка у медійному просторі імені американського політтехнолога Пола Манафорта. В ефірі Radio NV пролунала інформація про те, що він нібито вже консультує окремі політичні сили та просуває стратегію розділення українського суспільства за принципом «хто воював — хто не воював». У студії зауважили, що подібні підходи активно використовує і Росія в інформаційних кампаніях.

    Після виходу матеріалу Associated Press публічне обговорення викликала згадка про можливі контакти Залужного з Манафортом. Водночас сам американський консультант у коментарях для західних медіа заперечив активну діяльність в Україні, заявивши, що не перебував у країні близько десяти років і не планує повертатися.

    Пол Манафорт відомий в Україні ще з початку 2000-х років як консультант Віктора Януковича та Партії регіонів. Пізніше він працював із «Опозиційним блоком». У США Манафорт став керівником передвиборчого штабу Дональда Трампа у 2016 році, після чого був засуджений за фінансові злочини та згодом помилуваний.

    The New York Times повідомляло, що Манафорт намагається повернутися на міжнародний ринок політичного консалтингу. За даними видання, меморандум із презентацією його команди нібито поширювався у політичних колах Києва та викликав занепокоєння. У команді Манафорта згадують соціолога Тоні Фабріціо — консультанта, пов’язаного з оточенням Трампа.

    Водночас сам Манафорт публічно заперечує активну участь в українських процесах. Він заявив, що не був в Україні близько десяти років, не надсилав жодних пропозицій і не підписував контрактів із українськими політичними гравцями. За інформацією західних медіа, окремі українські політики, до яких нібито потрапив меморандум, не проявили інтересу до його послуг.

    Згадка про можливі контакти Манафорта у контексті інтерв’ю Залужного стала каталізатором дискусії про ризики зовнішнього впливу на майбутні політичні процеси в Україні.

  • Україна може отримати перспективу членства в ЄС в обмін на поступки — Die Welt

    Україна може отримати перспективу членства в ЄС в обмін на поступки — Die Welt

    Україна може розглядати можливість територіальних поступок у межах потенційного мирного врегулювання в обмін на прискорений вступ до Європейського Союзу. Про це повідомляє німецьке видання Die Welt із посиланням на джерела в європейських дипломатичних колах.

    За інформацією співрозмовників у Брюсселі, США як посередники у можливих переговорах нібито просувають сценарій, за якого Київ отримує перспективу членства в ЄС та гарантії безпеки в обмін на те, що Росія «значною мірою» закріплює контроль над Донбасом.

    Дипломати зазначають, що президенту Володимиру Зеленському «потрібен реальний козир», якщо він прагне заручитися підтримкою українського суспільства щодо потенційних територіальних поступок. У цьому контексті в ЄС можуть розглянути варіант прискорення переговорного процесу про вступ України.

    За даними видання, в обговорюваних неформальних сценаріях як можлива дата вступу України до ЄС фігурує 2027 рік. Водночас джерела в Брюсселі називають більш реалістичними терміни 2028–2030 років і не очікують повноцінного членства вже наступного року.

    «Територіальна втрата в обмін на членство в ЄС і гарантії безпеки — схоже, це формула Трампа для вирішення війни в Україні. Але чи зможуть європейці з цим погодитися?», — йдеться у статті.

    При цьому європейські дипломати визнають, що прискорений вступ України до ЄС у межах чинної процедури розширення виглядає складним завданням. Вони зазначають, що офіційний процес передбачає виконання значної кількості критеріїв, зокрема у сферах боротьби з корупцією та забезпечення верховенства права.

    Офіційних підтверджень щодо існування такого плану від уряду України, Європейської комісії чи адміністрації США наразі не оприлюднено.

  • Зеленський доручив Федорову підготувати план війни ще на рік

    Зеленський доручив Федорову підготувати план війни ще на рік

    За інформацією наших джерел в Офісі президента, Володимир Зеленський доручив міністру оборони Михайлу Федорову підготувати детальний план дій, який дозволить Україні ефективно продовжувати бойові дії ще щонайменше протягом року.

    Співрозмовники стверджують, що на Банковій розраховують на технологічні та управлінські нововведення. Йдеться про масштабування виробництва безпілотників, цифровізацію управління військовими процесами, оптимізацію ресурсів і нові підходи до організації оборони. У керівництві держави, за словами джерел, вважають, що це може дозволити Україні досягти певних результатів на фронті та суттєво посилити переговорні позиції.

    Водночас наші співрозмовники повідомляють, що адміністрація президента США Дональда Трампа наполягає на швидкому укладенні мирної угоди та не підтримує затягування процесу. Офіційних заяв із цього приводу з боку Вашингтона наразі немає, однак, за словами джерел, Києву дали обмежений час для визначення подальшої стратегії.

    Крім того, співрозмовники стверджують, що у разі відмови від пришвидшення мирного треку можуть бути оприлюднені матеріали, які нібито стосуються близького соратника президента Сергія Шефіра.

  • The Guardian: перед вторгненням Зеленський переконував європейців, що страх війни перебільшений

    The Guardian: перед вторгненням Зеленський переконував європейців, що страх війни перебільшений

    Незадовго до повномасштабного вторгнення Росії президент Володимир Зеленський намагався запевнити європейських лідерів, що страх великої війни є перебільшеним. Про це йдеться у матеріалі британського видання The Guardian, яке реконструює події осені 2021 року.

    За даними видання, у середині листопада 2021 року тодішній міністр оборони Великої Британії Бен Воллес прибув до Києва і повідомив українському керівництву, що Лондон вважає російське вторгнення питанням «коли», а не «якщо». Він закликав розпочати активну підготовку до масштабної війни.

    Як зазначає джерело, поінформоване про зустріч, Воллес навіть використав приказку «Свиню в базарний день не відгодуєш», натякаючи на необхідність негайних дій. Зеленський, за словами співрозмовників видання, вислухав ці застереження без публічної демонстрації готовності різко змінювати курс.

    У матеріалі підкреслюється, що український президент на той момент уже не вірив у можливість домовитися з Володимиром Путіним, однак побоювався, що публічні заяви про неминучість великої війни можуть спровокувати паніку всередині країни. На його думку, це могло призвести до економічної та політичної кризи навіть без фактичного вторгнення — чим, як він підозрював, і могла скористатися Москва.

    The Guardian пише, що Зеленського дедалі більше дратували публічні заяви США та Великої Британії про загрозу вторгнення, які супроводжувалися приватними попередженнями через дипломатичні та розвідувальні канали. У листопаді 2021 року він нібито направив одного з високопосадовців українських спецслужб до однієї з європейських столиць із завданням донести через розвідувальні контакти меседж про те, що страх війни є перебільшеним, а Вашингтон таким чином чинить тиск на Росію.

    Кілька українських джерел, на які посилається видання, вважають, що Зеленський був переконаний у малоймовірності повномасштабного вторгнення, зокрема під впливом керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За їхніми словами, Єрмак виходив із припущення, що Росія діє в межах «сірої зони» гібридної війни і не піде на масштабний наступ, який остаточно зруйнує її відносини із Заходом.

    Єрмак відмовився від інтерв’ю для матеріалу The Guardian. Видання зазначає, що він був одним із небагатьох українських посадовців, які підтримували регулярні контакти з російськими представниками, зокрема із заступником керівника адміністрації президента РФ Дмитром Козаком у межах переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

    Матеріал британського видання подає цю версію подій із посиланням на джерела, близькі до тодішніх процесів. Офіційної реакції української сторони на наведені в публікації твердження наразі не оприлюднено.

  • Залужний уперше розкрив деталі протистояння з Зеленським

    Залужний уперше розкрив деталі протистояння з Зеленським

    Посол України у Великій Британії Валерій Залужний уперше публічно розповів про глибокий конфлікт із президентом Володимиром Зеленським, який виник після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. В інтерв’ю Associated Press колишній головнокомандувач ЗСУ заявив, що між ним і главою держави існували серйозні розбіжності щодо стратегії ведення війни.

    За словами Залужного, напруження між ним і президентом з’явилося вже в перші місяці вторгнення. Суперечки стосувалися того, як саме слід організовувати оборону країни та проводити наступальні операції. Кульмінацією протистояння він назвав інцидент восени 2022 року, коли до його київського офісу прибули співробітники СБУ.

    Залужний стверджує, що це була спроба тиску та залякування в момент, коли національна єдність була критично важливою. За його словами, під час подій він телефонував тодішньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку й заявив, що готовий залучити військових для захисту командного центру в центрі Києва.

    Водночас у СБУ заперечили факт обшуку в офісі Залужного, зазначивши, що відповідна адреса фігурувала у кримінальному провадженні, не пов’язаному з ним особисто. В Офісі президента від коментарів утрималися. Незалежного підтвердження версії Залужного наразі немає.

    Суперечки щодо контрнаступу

    Окремо колишній головнокомандувач розкритикував підхід до контрнаступу 2023 року. За його словами, первинний план передбачав концентрацію сил для прориву на півдні з виходом до Азовського моря, однак ресурси були розпорошені, що послабило ударний потенціал. У підсумку операція не досягла стратегічних цілей.

    Попри військові успіхи 2022 року та високий рівень довіри в суспільстві, у лютому 2024 року Зеленський звільнив Залужного з посади головнокомандувача та згодом призначив послом у Лондоні. Політичні аналітики тоді розцінили це як спробу зменшити його вплив усередині країни.

    Опитування громадської думки демонструють, що у гіпотетичних президентських виборах Залужний має дещо вищий рейтинг підтримки, ніж чинний глава держави. Водночас сам він заявляє, що не обговорює політичні амбіції, аби не підривати єдність під час війни.

    «Поки триває війна або діє воєнний стан, я не веду жодної політичної діяльності», — наголосив дипломат.

    Резонанс навколо «гострої» версії інтерв’ю

    Після виходу матеріалу в інформаційному просторі з’явилися твердження, що початкова версія інтерв’ю нібито містила ще більш різкі заяви. Зокрема, йшлося про інформацію, що у 2022 році співробітники СБУ буцімто планували фізичну ліквідацію Залужного.

    Втім, у фінальній версії матеріалу Associated Press таких тверджень немає. За даними джерел, після переговорів редакція агентства та сам Залужний вирішили не включати ці формулювання до публікації.

    Водночас ця інформація почала активно поширюватися в окремих блогерських колах, пов’язаних із політичною орбітою ексголовнокомандувача. Частина публікацій подавала її як нібито вилучений фрагмент інтерв’ю.

    Зокрема, журналістка Яніна Соколова заявила, що має копії судових документів, які стосувалися дозволу на обшук за адресою, де розміщувався командний пункт Залужного.

    За її словами, співрозмовники з оточення генерала розцінювали ті події не лише як обшук, а як можливу спробу фізичного усунення. Водночас жодних офіційних підтверджень версії про підготовку замаху правоохоронні органи не надавали, а СБУ публічно заперечувала проведення будь-яких слідчих дій безпосередньо в офісі Залужного.

    З огляду на ці події можна припустити, що предвиборча кампанія Залужного вже почалась.