Golosnovinua.com

Позначка: Володимир Зеленський

  • Скільки справді загинуло бійців ЗСУ: названо цифру

    Скільки справді загинуло бійців ЗСУ: названо цифру

    Втрати ЗСУ в загиблих можуть бути у п’ять разів більшими за офіційні дані, заявив військовослужбовець Станіслав Бунятов. За його словами, реальна кількість жертв війни значно перевищує цифри, озвучені президентом України Володимиром Зеленським.

    Раніше глава держави повідомив, що на фронті загинуло близько 55 тисяч військовослужбовців. Проте, за оцінкою Бунятова, справжня кількість загиблих становить щонайменше 275 тисяч. Він також наголосив, що ця цифра не включає військових, які наразі вважаються зниклими безвісти.

    «Коли всіх полонених буде обміняно, стане зрозуміло, що зниклі безвісти — це загиблі бійці», — додав військовослужбовець. Він підкреслив, що президент зобов’язаний оприлюднювати лише офіційні дані, однак реальна ситуація на фронті значно складніша, ніж повідомляють у статистиці.

    Експерти зазначають, що неврахування зниклих безвісти та інших втрат може спотворювати розуміння масштабу втрат Збройних сил України, а точні цифри стануть відомі лише після завершення обмінів полоненими та уточнення обліку загиблих.

  • Переговори тривають: Буданов отримав підтримку Зеленського щодо домовленостей в ОАЕ

    Переговори тривають: Буданов отримав підтримку Зеленського щодо домовленостей в ОАЕ

    Керівник української делегації Кирило Буданов зберіг за собою переговорний напрямок після консультацій із президентом Володимиром Зеленським та продовжить роботу над досягнутими в Абу-Дабі домовленостями. Про це повідомило джерело в Офісі президента.

    За словами співрозмовника, під час внутрішніх обговорень Буданову вдалося аргументовано відстояти напрацьовані домовленості та довести доцільність подальшого продовження діалогу з партнерами. Йдеться насамперед про питання енергетичної безпеки та тимчасового зниження ризиків для критичної інфраструктури.

    В ОП наголошують, що саме активна позиція української сторони дала можливість досягти так званого енергетичного перемир’я в один із найскладніших періодів для країни, коли атаки на об’єкти енергосистеми створювали значні загрози для стабільності постачання світла та тепла.

    Співрозмовники вважають, що результати перемовин засвідчили здатність Буданова працювати зі складними кейсами та вести системний переговорний процес навіть у кризових умовах. Тому йому доручено продовжити контакти та розширити діалог із міжнародними партнерами.

    Очікується, що наступні раунди консультацій стосуватимуться подальших гарантій захисту енергетичної інфраструктури та координації дій у сфері безпеки.

  • Антоніо Таяні: Італія підтримує вступ України до ЄС, але першими мають стати Балкани

    Антоніо Таяні: Італія підтримує вступ України до ЄС, але першими мають стати Балкани

    Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що розширення Європейського Союзу має розпочатися з країн Західних Балкан, і лише після цього – з України. Відповідну позицію він озвучив в інтерв’ю італійській щоденній газеті Corriere della Sera.

    За словами Таяні, Рим загалом підтримує європейські прагнення Києва, однак вважає, що перед Балканським регіоном Італія має історичні та політичні зобов’язання, тому саме ці держави повинні отримати пріоритет у процесі приєднання до ЄС.

    «Ми підтримуємо вступ України, але спочатку є Балкани, перед якими ми маємо зобов’язання, і для нас вони є пріоритетом», – наголосив міністр.

    Він також повідомив, що у березні в Римі відбудеться зустріч у форматі «Друзі Балкан», а 1 квітня італійська делегація разом із німецьким міністром Йоганном Вадефулем відвідає Белград, щоб продемонструвати підтримку Сербії на її шляху до євроінтеграції.

    Водночас Таяні запевнив, що Італія не відмовляється від допомоги Україні. За його словами, Київ має перспективу членства, але повинен «пройти певний шлях», виконати необхідні реформи та критерії ЄС.

    Наразі статус кандидата на вступ до Європейського Союзу Україна отримала у червні 2022 року рішенням Європейської Ради. Водночас на членство претендують і шість балканських країн: Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія та Косово. Деякі з них перебувають у статусі кандидатів уже багато років, зокрема Північна Македонія – з 2004 року.

    Європейська інтеграція залишається одним із ключових елементів безпекової стратегії України. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що вступ до ЄС є частиною ширшого плану гарантій безпеки та завершення війни з Росією. Однак, за інформацією низки джерел, навіть у разі досягнення мирної угоди швидке членство України у 2026 році виглядає малоймовірним.

    Окремо варто зазначити, що раніше інші представники італійського уряду також робили стримані заяви щодо українських перспектив. Зокрема, міністр оборони Італії Гвідо Крозетто висловлював скепсис щодо можливості повернення Україною всіх окупованих територій.

    Таким чином, позиція Рима демонструє підтримку України на політичному рівні, але без готовності до прискореної процедури вступу, що фактично ставить Київ у чергу після Балкан.

  • Слов’янськ і Краматорськ як ключ до фронту: що стоїть за вимогами Москви

    Слов’янськ і Краматорськ як ключ до фронту: що стоїть за вимогами Москви

    Наполеглива вимога Росії отримати повний контроль над Донецькою областю викликає серйозні занепокоєння серед західних аналітиків і військових експертів. Йдеться не лише про символічну складову чи спробу Кремля представити війну як «перемогу», а про потенційно критичні наслідки для обороноздатності України.

    Частина Донецької області, яку досі утримують українські сили, є однією з найбільш укріплених ділянок фронту. Оборонні рубежі в районі Слов’янська і Краматорська формувалися з 2014 року, задовго до повномасштабного вторгнення Росії. Саме ця лінія стримує подальше просування російських військ углиб контрольованої Україною території.

    Експерти наголошують: у разі передачі цих районів Україна втратить не лише стратегічну глибину оборони, а й природний бар’єр, який роками створювався ціною значних втрат. Особливе занепокоєння викликає сценарій, за якого мирна угода буде зірвана після поступок. У такому разі Росія отримає вигідні стартові позиції для нового наступу проти значно ослабленої української оборони.

    Політичний аспект вимоги Кремля не менш важливий. Донеччина має для російської влади виняткове символічне значення. Саме з цього регіону у 2014 році Москва почала реалізацію проєкту так званої «Російської весни», який згодом переріс у багаторічний збройний конфлікт. Слов’янськ у російській пропаганді подається як «колиска повстання», а нездатність захопити місто протягом більш ніж десятиліття залишається болючою темою для прокремлівських сил.

    Аналітики звертають увагу, що нині російські переговорники демонструють готовність знизити апетити щодо інших регіонів, на які раніше претендувала Москва. Водночас вимога щодо повного контролю над Донецькою областю залишається незмінною. У разі, якщо Україна збереже значну частину регіону, російське керівництво може зіткнутися з різкою критикою з боку радикально налаштованої частини власної аудиторії.

    Окрему роль відіграє й прагматичний чинник. Окупований Донецьк уже кілька років переживає гостру водну кризу. Основне джерело водопостачання регіону знаходиться на території, яка залишається під контролем України. Контроль над північчю Донеччини дозволив би Росії вирішити цю проблему без складних інфраструктурних проєктів.

    Водночас українська влада неодноразово заявляла, що готова шукати дипломатичні компроміси для завершення війни, але не ціною територіальної цілісності. Будь-які рішення щодо передачі земель вважаються політично й суспільно вибухонебезпечними. За оцінками експертів, поступка Донеччиною може стати фактором внутрішньої дестабілізації, адже йдеться про територію, за яку українські військові воювали і гинули понад десять років.

    Таким чином, питання Донецької області залишається не лише ключовим елементом переговорів, а й потенційною стратегічною пасткою. Саме тому вимоги Москви щодо цього регіону розглядаються багатьма експертами як спроба досягти військових цілей дипломатичним шляхом — там, де вони не були реалізовані на полі бою.

  • Переговори 1 лютого між Україною, США та РФ можуть не відбутися. Джерела

    Переговори 1 лютого між Україною, США та РФ можуть не відбутися. Джерела

    За інформацією джерел видання 360ua.news, запланований на 1 лютого в ОАЕ  наступний раунд переговорів між Україною, США та РФ може не відбутись через “неготовність сторін”.

    Зокрема, за інформацією джерела, “якщо Україна не буде готова узгодити домовленість між США та РФ, зустрічі не буде”.

    “Сьогодні буде прийматись рішення, чи вилітає наша переговорна група до ОАЕ”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, прессекретар Президента РФ Дмитро Пєсков повідомив, що наступний раунд переговорів між РФ, США і Україною в ОАЕ заплановано на 1 лютого.

    Водночас, Президент України Володимир Зеленський зазначив, що може бути змінена дата або місце зустрічі переговорних груп, через “ситуацію довкола Ірану”.

  • Переговори в Абу-Дабі: Київ готовий до тимчасового «енергетичного перемир’я»

    Переговори в Абу-Дабі: Київ готовий до тимчасового «енергетичного перемир’я»

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив заяву колишнього президента США Дональда Трампа щодо домовленостей про тимчасове припинення обстрілів українських міст та об’єктів енергетичної інфраструктури. Питання так званого «енергетичного перемир’я» обговорювалося під час міжнародних переговорів за участю України, США та Росії в Об’єднаних Арабських Еміратах.

    У своєму повідомленні в соцмережі X Зеленський наголосив, що очікує від США забезпечення реального припинення атак на енергетичні об’єкти та зазначив: оцінити ефективність домовленостей можна лише за фактичним станом на місцях. «Енергетика — це основа життя, і ми цінуємо зусилля наших партнерів, щоб допомогти нам захистити життя. Розраховуємо, що домовленості будуть виконуватися. Деескалаційні кроки сприяють реальному руху до завершення війни», — написав глава держави.

    Раніше, 29 січня, Дональд Трамп заявив, що особисто звернувся до президента Росії Володимира Путіна з проханням тимчасово припинити обстріли Києва та інших міст України через аномально низькі температури. За словами Трампа, йшлося про тижневий період, під час якого удари по містах були б особливо небезпечними для цивільного населення та критичної інфраструктури.

    Переговори в Абу-Дабі стали першою серйозною спробою обговорити тимчасове припинення вогню щодо енергетичних об’єктів. Американська сторона запропонувала Україні та Росії домовитися про взаємну відмову від ударів по енергетичній інфраструктурі як «сумлінний захід» та крок до деескалації на тлі складних мирних переговорів.

    Українські представники зазначили, що Київ готовий брати участь у таких ініціативах, навіть якщо вони тимчасові. Наступна зустріч переговорних команд України, США та Росії може відбутися вже 1 лютого, де продовжать обговорення безпекових питань та захисту енергетичної інфраструктури.

  • Посол України в НАТО заявила про неприйнятність нових умов США щодо миру

    Посол України в НАТО заявила про неприйнятність нових умов США щодо миру

    Україна не готова погоджуватися на гарантії безпеки, які не містять чітких і дієвих механізмів захисту від повторної російської агресії. Про це заявила посол України в НАТО Альона Гетманчук, наголосивши, що після досвіду попередніх домовленостей українське суспільство вкрай обережно ставиться до будь-яких формальних або декларативних пропозицій.

    За її словами, на відміну від 2015 року, коли були досягнуті Мінські угоди щодо Донбасу, нині питання безпеки розглядається як невід’ємна частина будь-якого мирного врегулювання. Україна більше не сприймає гарантії безпеки як абстрактні обіцянки чи політичні формули без реального змісту.

    Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

    На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

    Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

    Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

    Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

    Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

    Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

  • США пов’язують гарантії безпеки для України з умовами майбутньої мирної угоди

    США пов’язують гарантії безпеки для України з умовами майбутньої мирної угоди

    Адміністрація президента США Дональда Трампа дала Україні зрозуміти, що надання американських гарантій безпеки може залежати від згоди Києва на мирну угоду, яка, ймовірно, передбачатиме територіальні поступки Росії, зокрема щодо Донбасу.

    За інформацією джерел, знайомих із перебігом переговорів, Вашингтон також сигналізував, що у разі досягнення домовленостей може запропонувати Україні додаткову військову допомогу для зміцнення армії в умовах миру. Водночас такий сценарій, за цими даними, пов’язують із можливим виведенням українських військ із частин східного регіону, які наразі перебувають під контролем Києва. Офіційного підтвердження цим твердженням наразі немає.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що американський документ щодо гарантій безпеки для України готовий повністю, і Київ очікує узгодження часу та місця для його підписання. Глава держави неодноразово наголошував, що територіальна цілісність України має бути збережена в межах будь-якої мирної угоди.

    Водночас у Києві дедалі частіше звучать сумніви щодо готовності США взяти на себе чіткі зобов’язання з безпеки. Один із високопоставлених українських чиновників зазначив, що американська сторона нібито щоразу зупиняється на етапі безпосереднього оформлення гарантій. За цією логікою Україна наполягає на отриманні підтверджених безпекових зобов’язань до будь-яких територіальних компромісів.

    Американська сторона, зі свого боку, публічно заперечує тиск на Київ. У Білому домі заявили, що роль США в мирному процесі полягає виключно в сприянні діалогу між сторонами конфлікту, а не в нав’язуванні Україні територіальних поступок. Водночас у Вашингтоні визнають, що питання гарантій безпеки напряму пов’язане з досягненням мирної угоди, прийнятної для обох сторін.

    Таким чином, питання майбутніх гарантій безпеки для України залишається відкритим і залишається одним із ключових та найбільш чутливих елементів потенційних мирних домовленостей.

  • «Час слів минув»: що означає різкий виступ Зеленського в Давосі

    «Час слів минув»: що означає різкий виступ Зеленського в Давосі

    Виступ президента України Володимира Зеленського на Всесвітньому економічному форумі в Давосі став одним із найжорсткіших за весь час війни. У своїй промові він відкрито заявив, що Європа демонструє нерішучість і неготовність діяти адекватно в умовах російської агресії, попри гучні заяви про підтримку України.

    Зеленський нагадав, що ще рік тому, виступаючи в Давосі, закликав європейські країни навчитися самостійно захищати себе. Проте, за його словами, за цей час континент так і не зробив рішучого кроку від слів до системних дій. Європа, зазначив президент, охоче обговорює майбутнє, але уникає складних рішень у теперішньому, жертвуючи принципами заради короткострокових політичних компромісів.

    Окремо Зеленський зупинився на темі допомоги Україні. Він заявив, що значна частина підтримки з боку європейських країн надходила із запізненням і в обсягах, які не відповідали масштабам загрози. На його думку, жорстка риторика щодо Росії, санкцій і безпеки часто не підкріплювалася реальними діями.

    Президент підкреслив, що новий світовий порядок неможливо побудувати лише деклараціями та обіцянками, якщо вони не підкріплені конкретними рішеннями.

    Порівняння з підходом США

    Одним із найгостріших моментів промови стало порівняння дій Європи з політикою Сполучених Штатів. Зеленський звернув увагу на те, що американська адміністрація змогла завдати удару по російських фінансових потоках, зокрема по так званому тіньовому флоту, тоді як російська нафта продовжує транспортуватися поблизу європейських берегів.

    Він також зазначив, що міжнародна система правосуддя демонструє вибірковість: деякі авторитарні лідери притягуються до відповідальності, тоді як російський президент досі уникає будь-яких реальних наслідків.

    Питання майбутнього НАТО

    На тлі дискусій про роль США в системі європейської безпеки Зеленський поставив під сумнів здатність Європи діяти автономно. За його словами, Альянс значною мірою тримається на припущенні, що Сполучені Штати завжди гарантуватимуть захист.

    Президент прямо поставив запитання: що буде, якщо ця впевненість виявиться хибною?

    Спроба «розбудити» союзників

    Критики зауважують, що така риторика може здатися невдячною з огляду на масштабну допомогу, яку Європа надала Україні з 2022 року. Однак аналітики зазначають: після років постійних закликів і необхідності буквально виборювати підтримку, слова Зеленського виглядають не як докір, а як констатація реальності.

    Президент також нагадав про довоєнні обіцянки щодо членства України в ЄС і НАТО. Частина з них, за його словами, була відкладена, а частина — фактично заморожена, попри заяви про підтримку «стільки, скільки буде потрібно».

    Його промова в Давосі стала не спробою образити союзників, а жорстким сигналом небезпеки самозаспокоєння. За оцінкою оглядачів, це була спроба змусити Європу подивитися на війну не як на віддалену кризу, а як на безпосередній виклик власній безпеці.

  • Запит на ППО проігнорували: що насправді відбулося у Давосі

    Запит на ППО проігнорували: що насправді відбулося у Давосі

    Попри очікування Києва, повноцінних переговорів між українською стороною та Дональдом Трампом у Давосі фактично не відбулося. За інформацією джерел з Офісу президента, контакт обмежився жорстким політичним сигналом, який у Києві сприйняли як черговий ультиматум, а не як початок діалогу.

    За словами співрозмовників, розрахунок на предметну розмову щодо безпекової підтримки України не справдився. Зокрема, прохання Володимира Зеленського про додаткові ракети для систем протиповітряної оборони залишилося без відповіді. Американська сторона не дала жодних зобов’язань і не запропонувала альтернативних рішень.

    У Банковій визнають, що формат зустрічей у Давосі радше продемонстрував зміну підходу Вашингтона. Українські аргументи щодо критичної потреби в ППО не стали предметом обговорення, натомість Києву окреслили політичні рамки, в яких він має діяти надалі.

    За оцінками джерел, мова йшла не про підтримку в умовах війни, а про вимоги, виконання яких розглядається як передумова для будь-яких майбутніх домовленостей. Такий тон у Києві сприйняли як сигнал про охолодження відносин і перехід до більш жорсткої моделі тиску.

    Особливе роздратування викликало те, що питання захисту українського неба фактично випало з порядку денного. У ситуації постійних ракетних атак відсутність реакції на запит щодо ППО розцінюють як політичний жест, а не технічну паузу.

    В Офісі президента не приховують, що підсумки Давоса стали холодним душем. Там очікували хоча б символічних сигналів підтримки, однак замість цього отримали чітке розуміння: у найближчій перспективі Україні доведеться готуватися до складніших переговорів і жорсткіших умов.