Позначка: Волинська область

  • Кордон із Польщею паралізований через тривоги

    Кордон із Польщею паралізований через тривоги

    На українсько-польському кордоні спалахнула нова хвиля обговорень через повідомлення про величезні черги автобусів, які нібито не можуть виїхати з України. Уранці 26 жовтня соціальними мережами почали поширюватися відеозаписи скупчення транспорту поблизу пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ» на Волині. Автори повідомлень стверджували, що автобуси змушені годинами чекати на оформлення через відключення електроенергії та повітряні тривоги. Однак у Державній прикордонній службі України спростували інформацію про автобусні черги безпосередньо на цьому переході та запевнили, що оформлення транспорту продовжується.

    Про ситуацію 26 жовтня повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. За його словами, станом на момент перевірки черги автобусів перед пунктом пропуску «Ягодин» не було. Прикордонники наголосили, що для автобусів і вантажного транспорту на цьому напрямку використовується система електронної черги, яка дозволяє організовувати прибуття транспортних засобів до пункту пропуску.

    Інформація про нібито транспортний колапс з’явилася після поширення відеозаписів, на яких можна побачити значне скупчення автобусів. У дописах стверджувалося, що транспорт застряг на українсько-польському кордоні через проблеми з електропостачанням та періодичне оголошення повітряної тривоги. Деякі користувачі припускали, що очікування на перетин кордону може тривати багато годин.

    Водночас незалежного підтвердження часу та точного місця знімання всіх поширених кадрів немає. Тому самі відеозаписи не дозволяють встановити, якою була ситуація безпосередньо в момент їхнього поширення.

    У ДПСУ пояснили, що перебої з централізованим електропостачанням не означають автоматичного припинення роботи пункту пропуску. Якщо промислове електроживлення зникає, прикордонники використовують резервні джерела живлення, які дозволяють продовжувати оформлення транспорту та пасажирів.

    За інформацією Західного регіонального управління Держприкордонслужби, станом на 09:00 26 жовтня перед пунктом пропуску «Ягодин» не було жодного автобуса у фізичній черзі. При цьому перетин кордону легковими автомобілями та пішоходами через цей пункт не здійснюється.

    Саме ця особливість роботи «Ягодина» також має значення для розуміння ситуації. Пункт пропуску спеціалізується на обслуговуванні автобусів і вантажного транспорту, тоді як водіям легкових автомобілів потрібно користуватися іншими переходами.

    Окремо прикордонники наголосили, що автобуси та вантажівки оформлюються відповідно до визначеного порядку. Тому відсутність великої фізичної черги перед шлагбаумом не завжди означає, що кожен перевізник може перетнути кордон без очікування.

    Для комерційного транспорту діє електронна система єЧерга. Вона дозволяє перевізникам реєструвати транспортні засоби та отримувати інформацію про порядок прибуття до пункту пропуску.

    Завдяки цьому автобуси та вантажівки не обов’язково мають постійно стояти безпосередньо перед митним переходом, очікуючи своєї черги на оформлення.

    Водночас система електронної черги не гарантує повної відсутності затримок. Тривалість перетину кордону може залежати від інтенсивності руху, роботи контрольних служб, проходження необхідних перевірок та ситуації на польському боці.

    Попри відсутність автобусної черги на «Ягодині», інші пункти пропуску на кордоні з Польщею вранці 26 жовтня працювали з різним рівнем завантаженості.

    Зокрема, за оприлюдненими даними прикордонників, перед пунктом пропуску «Устилуг» перебували 40 легкових автомобілів. На «Краківці» очікували 30 легковиків і три автобуси, а на «Раві-Руській» — 15 автомобілів.

    Перед пунктом пропуску «Угринів» зафіксували 10 легкових автомобілів та один автобус, а біля «Шегинів» — 10 легковиків.

    На переходах «Смільниця» та «Нижанковичі» перебували по чотири автобуси. Натомість перед пунктом пропуску «Грушів» черг на момент оприлюднення статистики не було.

    Ці дані свідчать, що ситуація на українсько-польському кордоні залишалася неоднорідною. Якщо на одному переході транспорт міг проходити контроль без значного скупчення, то на іншому вже виникали черги.

    Тому прикордонники рекомендують перевіряти актуальну завантаженість пунктів пропуску безпосередньо перед поїздкою, а не орієнтуватися лише на повідомлення в соціальних мережах.

    Додатковим чинником, який впливає на роботу українського кордону, залишаються російські повітряні атаки.

    Під час оголошення повітряної тривоги окремі контрольні процедури можуть тимчасово призупинятися відповідно до заходів безпеки. Це необхідно для захисту працівників прикордонних і митних служб, а також водіїв та пасажирів.

    Особливо складною ситуація стає тоді, коли повітряні тривоги повторюються протягом короткого проміжку часу. Навіть нетривалі зупинки оформлення можуть накопичувати затримки, особливо за високої інтенсивності руху.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про серйозні затримки на українсько-польському кордоні через російські атаки.

    У матеріалі йшлося про ситуацію, коли на переході «Дорогуськ — Ягодин» очікування вантажівок сягало приблизно 40 годин. На інших напрямках також виникали значні затримки через необхідність тимчасово зупиняти роботу контрольних служб під час повітряних загроз.

    При цьому важливо розрізняти ситуацію з вантажним транспортом і пасажирськими автобусами. Тривалі черги для фур не означають автоматично, що аналогічний час очікування мають пасажирські перевезення.

    Окремою причиною збільшення навантаження на західний кордон став сезонний попит на поїздки. Наприкінці жовтня в українських школах розпочався період осінніх канікул, через що зросла кількість людей, які виїжджають за кордон.

    За оприлюдненою статистикою Держприкордонслужби, протягом 17–23 жовтня західний кордон України перетнули приблизно 520 тисяч осіб. Із них 265 тисяч вирушили з України, а 255 тисяч в’їхали до країни.

    Порівняно з попереднім тижнем загальний пасажиропотік збільшився приблизно на 2,2%, тоді як кількість перетинів на виїзд зросла на 5,6%.

    Це означає, що збільшення кількості пасажирів у жовтні дійсно створює додаткове навантаження на пункти пропуску, хоча саме по собі не підтверджує інформації про масштабний транспортний колапс на конкретному переході.

    У ДПСУ також звертають увагу, що найбільш завантажені пункти пропуску можуть змінюватися залежно від дня тижня та часу доби.

    Тому водіям і пасажирам міжнародних автобусів варто завчасно уточнювати інформацію в перевізника, перевіряти статус електронної черги та враховувати можливість непередбачених затримок.

    Для перевірки актуальної ситуації можна використовувати офіційний сайт Державної прикордонної служби України та сервіс єЧерга.

    Водночас слід враховувати, що показники черг швидко змінюються. Дані, оприлюднені вранці, можуть уже не відображати ситуацію ввечері, особливо якщо на роботу пунктів пропуску впливають повітряні тривоги або технічні перебої.

    Станом на ранок 26 жовтня офіційна інформація Держприкордонслужби не підтверджувала повідомлень про автобуси, які нібито масово застрягли безпосередньо на пункті пропуску «Ягодин».

    Прикордонники запевнили, що оформлення транспорту продовжується, а в разі відключення централізованого електропостачання використовуються резервні джерела живлення.

    Водночас на інших переходах до Польщі справді фіксували черги легкових автомобілів та автобусів, а загальна інтенсивність перетину західного кордону зросла на тлі осінніх канікул.

    Отже, поширені в соцмережах повідомлення про повне блокування «Ягодина» не отримали офіційного підтвердження. Проте це не означає, що проблем із затримками на українсько-польському кордоні немає взагалі.

    У нинішніх умовах ситуація може змінюватися протягом кількох годин, тому пасажирам міжнародних рейсів рекомендують орієнтуватися насамперед на повідомлення прикордонної служби, перевізників і офіційні дані про завантаженість пунктів пропуску.

  • Жах у «Епіцентрі» Ковеля: чоловік схопив сокиру з вітрини й порубав трьох людей

    Жах у «Епіцентрі» Ковеля: чоловік схопив сокиру з вітрини й порубав трьох людей

    У Ковелі Волинської області 6 жовтня стався жорстокий напад у будівельно-господарському гіпермаркеті. За даними поліції, 23-річний місцевий житель узяв сокиру з вітрини та завдав нею ударів трьом відвідувачам. Подія сталася приблизно о 16:00.

    Усі троє потерпілих дістали тяжкі травми. Генеральний директор Ковельського міськрайонного територіального медичного об’єднання Валентин Вітер повідомив, що двоє поранених перебувають в операційних, де лікарі борються за їхнє життя. Ще одну людину екстрено доправили до Волинської обласної клінічної лікарні. Вік і стать постраждалих наразі не розголошують.

    Нападника затримали просто на території торговельного центру. Поліцейські встановили, що це житель Ковеля 2003 року народження. Його затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    На місці працювала слідчо-оперативна група. Попередньо дії затриманого правоохоронці кваліфікують як закінчений замах на вбивство. Мотив нападу поки не повідомляється — слідство встановлює всі обставини події.

    У соцмережах уже поширюються фото та відео з місця інциденту. На кадрах видно роботу екстрених служб біля гіпермаркету. Водночас офіційні джерела поки не повідомляють, що саме стало причиною агресії чоловіка та чи був він знайомий із потерпілими.

     

  • Росія вже знищила й пошкодила понад 500 локомотивів: Сибіга терміново звернувся до партнерів

    Росія вже знищила й пошкодила понад 500 локомотивів: Сибіга терміново звернувся до партнерів

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав міжнародних партнерів терміново допомогти Україні локомотивами та фінансуванням для закупівлі нової техніки на тлі систематичних російських ударів по залізничній інфраструктурі. За його словами, від початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила або повністю знищила понад 500 українських локомотивів, причому більше половини цих втрат припали лише на 2026 рік. У ніч проти 15 вересня черговий російський удар припав по залізничній інфраструктурі поблизу польського кордону у Волинській області, де було безпосередньо уражено ще один локомотив.

    Сибіга наголосив, що Росія цілеспрямовано намагається підірвати українську логістику по всій країні. Залізниця при цьому залишається однією з ключових систем життєзабезпечення України: нею евакуюють цивільних із прифронтових районів, перевозять критично важливі вантажі, продовольство, зерно, гуманітарну допомогу та інші необхідні товари. Саме тому Київ звернувся до партнерів із проханням допомогти знайти локомотиви, сумісні з українською шириною колії 1520 мм, а також надати фінансування для прискорення закупівлі нових машин.

    Проблема ускладнюється тим, що більшість країн Європейського Союзу використовують стандартну колію шириною 1435 мм. Українська ж залізнична мережа побудована переважно під стандарт 1520 мм, тому не кожен європейський локомотив можна швидко поставити на українські маршрути. Це значно звужує коло потенційних постачальників і робить пошук техніки складнішим.

    Останні російські атаки показують, що залізниця стала однією з пріоритетних цілей. 13 вересня Росія вдарила по локомотиву пасажирського поїзда неподалік кордону з Польщею. В «Укрзалізниці» тоді припускали, що ціллю безпілотника міг бути поїзд, яким пересувалися дипломати та політики. До цього російські удари вже неодноразово припадали по станціях, коліях, локомотивних депо, енергетичній інфраструктурі та рухомому складу.

    На відміну від пошкодженої ділянки колії, яку в багатьох випадках можна відносно швидко відновити, знищення локомотива має довготривалі наслідки. Це складна і дорога техніка, яку неможливо оперативно замінити. Один втрачений локомотив може вплинути одразу на кілька маршрутів, особливо якщо йдеться про вантажні або евакуаційні перевезення. Саме тому цифра у понад 500 пошкоджених або знищених машин виглядає особливо тривожно.

    Для України залізниця має критичне значення ще й через обмежені можливості морського та повітряного сполучення. Після початку повномасштабної війни вона стала головною транспортною артерією для евакуації, внутрішньої логістики, експорту та доставки вантажів до кордонів ЄС. У перші місяці великої війни саме залізницею були евакуйовані мільйони людей, а надалі мережа стала ключовим елементом стійкості держави.

    У цьому контексті звернення Сибіги має не символічний, а суто практичний характер. Україні потрібні не лише системи ППО для захисту інфраструктури, а й заміна вже втраченої техніки. При цьому необхідні як електровози, так і тепловози. Останні особливо важливі в умовах атак на енергетичну систему, адже вони можуть працювати на неелектрифікованих ділянках або там, де пошкоджена контактна мережа.

    Сибіга наголосив, що підтримка стабільної роботи української залізниці допоможе уникнути гуманітарної кризи та зміцнить стійкість країни в умовах війни. Якщо дефіцит локомотивів зростатиме, це може безпосередньо вплинути на евакуацію населення, регулярність пасажирських перевезень, постачання продуктів, логістику промисловості та експорт.

    Фактично йдеться вже не просто про транспортну проблему, а про питання національної безпеки. Росія намагається бити не лише по коліях і станціях, а й по самій здатності України підтримувати рух поїздів. Саме тому Київ закликає партнерів діяти швидко: знайти сумісні локомотиви, допомогти з їх передачею та профінансувати закупівлю нової техніки.

    За нинішніх темпів російських атак питання відновлення локомотивного парку може стати одним із найскладніших для «Укрзалізниці». Якщо раніше головним завданням було оперативно ремонтувати колії, мости та контактну мережу після обстрілів, то тепер дедалі гостріше постає проблема фізичної нестачі тягового рухомого складу.

    І саме оприлюднена Сибігою цифра — понад 500 пошкоджених або знищених локомотивів — показує масштаб проблеми. Більше половини з них Україна втратила лише цього року, що свідчить про різке посилення російських атак на залізничну логістику.

  • На Волині створять індустріальний парк «Горохів»: у проєкт планують залучити майже 1,6 млрд грн

    На Волині створять індустріальний парк «Горохів»: у проєкт планують залучити майже 1,6 млрд грн

    Кабінет міністрів України офіційно зареєстрував новий індустріальний парк «Горохів» у Волинській області. Проєкт передбачає масштабне залучення інвестицій, створення сотень робочих місць та розвиток глибокої переробки сировини в регіоні.

    Про це повідомило Міністерство економіки України.

    Індустріальний парк буде розташований у місті Горохів на території площею майже 13,8 гектара. Ініціатором створення виступила Горохівська міська рада. Термін функціонування парку становитиме 30 років.

    Згідно з концепцією проєкту, у розвиток та облаштування індустріального парку планують залучити близько 1,587 мільярда гривень із різних джерел. Йдеться про кошти місцевої влади, державну підтримку, а також інвестиції майбутніх резидентів та партнерів парку.

    Очікується, що реалізація проєкту дозволить створити близько 690 нових робочих місць.

    У Міністерстві економіки зазначають, що «Горохів» стане багатопрофільним виробничим майданчиком. На його території планують розмістити підприємства з перероблення сільськогосподарської продукції, виробництва харчових продуктів, деревооброблення та виготовлення виробів із деревини й корка.

    Крім того, у парку мають з’явитися складські комплекси, виробництва паливної щепи з відходів агропереробки, текстильні підприємства та виробництва з пошиття одягу.

    Окремим напрямом стане науково-технічна діяльність. Концепція передбачає створення лабораторій для перевірки якості сировини та готової продукції.

    Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів наголосив, що Волинська область має значний потенціал у сфері деревооброблення, однак нині регіон переважно експортує сировину з низьким рівнем обробки.

    «Індустріальний парк “Горохів” може стати платформою для розвитку глибшого перероблення та створення продукції з вищою доданою вартістю», — зазначив він.

    За словами представників уряду, створення нових індустріальних парків є частиною державної політики економічного відновлення та регіонального розвитку під час війни.

    Влада розраховує, що такі майданчики допоможуть залучати інвестиції, розвивати локальне виробництво та створювати робочі місця навіть у складних економічних умовах.

    На кінець 2025 року в державному реєстрі налічувалося 118 індустріальних парків. За даними групи компаній «Індустріальні парки України», лише за минулий рік до переліку додали 27 нових об’єктів.

    Більшість нових парків — приватні. Із 27 нових майданчиків 19 створені приватними ініціаторами, ще вісім — комунальними структурами.

    Найбільше індустріальних парків нині зосереджено у Львівській області — там зареєстровано 20 таких об’єктів. Далі йдуть Київська область із 15 парками та Закарпаття, де функціонують 12 індустріальних майданчиків.

    Уряд останнім часом активно оновлює механізми підтримки індустріальних парків. Зокрема, у березні Кабмін змінив правила державного стимулювання для таких проєктів.

    Нові правила передбачають розширення механізмів підтримки для прифронтових територій, а також можливість фінансування відновлення інженерно-транспортної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських обстрілів.

    Держава також пропонує фінансову підтримку для розвитку індустріальних парків. У березні Міністерство економіки оголосило про старт прийому заявок на фінансування індустріальних проєктів, де один парк може отримати до 200 мільйонів гривень підтримки.

    Крім Волині, останніми місяцями про запуск нових індустріальних парків повідомляли й інші регіони. Зокрема, у травні стало відомо про створення індустріального парку в Хусті на Закарпатті з інвестиціями понад 1,2 мільярда гривень.

    Також у Вінниці запустили новий завод із виробництва фарбувальних камер.

    Економісти зазначають, що розвиток індустріальних парків є одним із ключових інструментів післявоєнного відновлення економіки України. Вони дозволяють концентрувати виробництва, зменшувати логістичні витрати та створювати нові точки економічного зростання.

    Особливе значення має розвиток переробної промисловості. Україна традиційно залишається експортером сировини, тоді як уряд намагається стимулювати виробництво готової продукції з більшою доданою вартістю.

    У Міністерстві економіки сподіваються, що індустріальний парк «Горохів» стане одним із прикладів такої трансформації для Волинської області та всього заходу України.

  • Буревій в Україні: є загиблі, сотні міст і сіл без світла

    Буревій в Україні: є загиблі, сотні міст і сіл без світла

    Потужна хвиля негоди, яка 26 квітня накрила більшу частину України, призвела до людських жертв, масових аварій на електромережах і значних руйнувань інфраструктури. За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, внаслідок стихії загинули щонайменше троє людей, ще кілька осіб зазнали травм, а рятувальні служби працюють у посиленому режимі одразу в 13 областях.

    Синоптики Українського гідрометеорологічного центру попереджали про небезпечні погодні умови: пориви вітру до 30 м/с, грози, град і різке зниження температури. У деяких регіонах зафіксували навіть сніг, що є нетиповим для кінця квітня.

    Найтрагічніші випадки сталися в кількох регіонах. У Черкаській області загинула молода жінка — під час руху на квадроциклі на неї впало дерево. У Закарпатській області чоловік загинув за аналогічних обставин.

    У Полтавській області дерево впало на дитину — хлопчик отримав тяжку травму голови і перебуває в реанімації. Медики борються за його життя. Також повідомляється про ще одного травмованого внаслідок падіння конструкцій та дерев.

    Ці випадки підкреслюють головну небезпеку буревію — неконтрольоване падіння дерев і об’єктів, що становить загрозу навіть у звичайних життєвих ситуаціях.

    Стихія серйозно вдарила по енергосистемі країни. Загалом без світла залишилися понад 1120 населених пунктів. Найбільш критична ситуація склалася на заході України.

    У Львівській області без електропостачання опинилися 180 населених пунктів. Енергетики працюють у цілодобовому режимі, залучено сотні фахівців і десятки одиниць техніки.

    У Волинській області повністю знеструмлено близько 300 населених пунктів, ще десятки — частково. Через сильний вітер ремонтні роботи ускладнюються, адже існує ризик нових обривів.

    У Рівненській області понад 10 тисяч споживачів залишилися без електропостачання. Найбільше постраждали Рівненський і Дубенський райони.

    У Хмельницькій області обриви ліній електропередач спричинили локальні відключення, а у Вінницькій області через аварію на високовольтній лінії тимчасово зупинилася водопровідна станція, що створило ризик перебоїв із водопостачанням.

    Буревій спричинив масове падіння дерев і пошкодження будівель по всій країні. У Львові, а також в інших містах області, дерева падали на дороги, автівки та контактні мережі, що призводило до зупинки громадського транспорту.

    В Івано-Франківську та області рятувальники ліквідовували наслідки буревію в кількох громадах — прибирали дерева, відновлювали проїзд на дорогах і усували загрози для населення.

    У Чернівецькій області дерево впало на дорогу і пошкодило автобус із дітьми — у салоні перебували 30 пасажирів, серед яких 19 дітей. На щастя, обійшлося без постраждалих.

    У Волинській області рятувальники демонтували пошкоджені покрівлі, прибирали дерева з автомобілів і ліквідовували аварійні конструкції. У Луцьку зафіксовано численні випадки пошкодження майна.

    У Хмельницькій області десятки повалених дерев частково перекривали автошляхи. Рятувальники здійснили десятки виїздів для очищення доріг.

    Окрім сильного вітру, негода супроводжувалася нетиповими явищами. У Києві, а також у західних областях зафіксували сніг. Це значно погіршило видимість на дорогах, особливо на трасі Київ — Чоп, де водії повідомляли про майже нульову видимість.

    Сніг також випав у Львівській та Волинській областях, що разом із шквальним вітром створило небезпечні умови для транспорту і пішоходів.

    Рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій працюють безперервно. У деяких регіонах кількість виїздів обчислюється десятками. Наприклад, у Вінницькій області зафіксовано близько 80 виїздів — переважно для розчищення доріг і ліквідації аварійних конструкцій.

    До робіт залучені також енергетики, дорожні служби та місцева влада. Основні зусилля спрямовані на відновлення електропостачання, забезпечення проїзду дорогами та усунення загроз для населення.

    За даними Українського гідрометеорологічного центру, найближчими днями погодні умови залишатимуться нестійкими. Очікуються дощі, грози та нові пориви вітру. Водночас синоптики прогнозують поступове потепління вже на початку травня.

    Рятувальники закликають громадян бути максимально обережними: не перебувати під деревами та лініями електропередач, уникати нестійких конструкцій і, за можливості, обмежити пересування під час негоди.

  • Зеленський: Київ і три області відстають від підготовки до опалювального сезону

    Зеленський: Київ і три області відстають від підготовки до опалювального сезону

    У Києві, а також у Львівській, Волинській та Одеській областях зафіксовано відставання від затверджених графіків підготовки до наступного опалювального сезону. Про це заявив президент Володимир Зеленський після наради з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко.

    За його словами, частина регіонів не виконує визначені строки робіт, які стосуються підготовки критичної інфраструктури до осінньо-зимового періоду. Президент наголосив, що йдеться про системний процес, який включає не лише технічну підготовку тепломереж і котелень, а й посилення захисту енергетичних об’єктів.

    Зеленський підкреслив, що загалом у межах підготовки до зими вже задіяно 368 об’єктів інфраструктури. Вони охоплюють енергетичний сектор, житлово-комунальне господарство, системи теплопостачання та об’єкти, критично важливі для стабільної роботи міст і громад.

    Президент повідомив, що погоджено відновлення регулярних селекторних нарад із участю урядовців, керівників областей і громад, представників правоохоронних органів та військового командування, яке відповідає за захист енергетичної інфраструктури.

    За словами Зеленського, такий формат має забезпечити більш жорсткий контроль за виконанням графіків підготовки та дозволить оперативно реагувати на відставання в окремих регіонах. Він наголосив, що відповідальність за реалізацію планів буде персональною.

    Підготовка до опалювального сезону в Україні відбувається в умовах підвищених безпекових ризиків через триваючу війну. В останні роки цей процес включає не лише традиційні ремонтні роботи, а й масштабне посилення фізичного захисту енергетичних об’єктів, резервування потужностей та підготовку до можливих аварійних сценаріїв.

    Енергетична система України вже неодноразово зазнавала значних пошкоджень унаслідок російських атак, що змушувало операторів системи передавати у роботу аварійні або стабілізаційні механізми балансування навантаження. Через це підготовка до зими розглядається як один із ключових елементів національної стійкості.

    На тлі підготовки до опалювального сезону в Україні періодично фіксуються коливання в енергосистемі, зокрема через зростання споживання або наслідки пошкоджень інфраструктури.

    У різні періоди в окремих регіонах запроваджувалися графіки погодинних відключень електроенергії для побутових і промислових споживачів. Також застосовувалися обмеження потужності для бізнесу в ранкові години пікового навантаження.

    Оператори енергосистеми пояснюють такі заходи необхідністю балансування попиту та пропозиції електроенергії, особливо під час похолодання або після аварій на енергетичних об’єктах.

    Раніше в енергетичній компанії ДТЕК повідомляли про повернення графіків відключень у періоди підвищеного споживання електроенергії, зокрема через різке похолодання. У таких умовах система зазнає додаткового навантаження, що вимагає тимчасових обмежень.

    Також у низці регіонів України вводилися екстрені відключення після пошкодження енергетичних об’єктів унаслідок російських атак. Зокрема, фіксувалися випадки пошкоджень інфраструктури в Чернігівській області, що впливало на стабільність електропостачання.

    Уряд і профільні служби продовжують підготовку до опалювального сезону з урахуванням воєнних ризиків. Основна увага зосереджена на підвищенні стійкості енергетичної системи, відновленні пошкоджених об’єктів, накопиченні резервів та координації між центральною владою і регіонами.

    Окремим пріоритетом залишається забезпечення безперебійного теплопостачання для населення в умовах можливих пікових навантажень і надзвичайних ситуацій.

  • Мільйонні заощадження прокурора: що задекларував Альберт Шаповалов

    Мільйонні заощадження прокурора: що задекларував Альберт Шаповалов

    Перший заступник прокурора Волинської області Альберт Шаповалов задекларував 5,3 млн гривень готівкою, що значно перевищує його річну зарплату. За даними декларацій, у 2024 році посадовець отримав близько 1,3 млн грн доходу, а також володіє криптовалютою на суму понад 136 тис. грн.

    Офіційно Шаповалов зазначав у декларації роботу прокурором відділу в Офісі Генерального прокурора, проте з вересня 2025 року він обіймає посаду першого заступника прокурора Волинської області.

    У власності прокурора квартира в Донецьку та орендоване житло в Києві площею понад 75 м². Також він користується кількома автомобілями: особистим Toyota Avalon 2015, Toyota Camry 2005 (належить дружині) та Mazda CX-5 2012.

    Зауважимо, що значні готівкові заощадження Шаповалов декларує ще з 2018 року. З того часу сума стабільно перевищує мільйон гривень, а понад п’ять мільйонів готівкою фігурують у його декларації вже сім років поспіль. Це викликає питання щодо походження коштів та прозорості їх використання.

  • Заступник прокурора Волині продав старе авто і купив кросовер за один день

    Заступник прокурора Волині продав старе авто і купив кросовер за один день

    Заступник головного прокурора Волинської області Микола Василенко в один день продав стару автівку та придбав новий кросовер, що викликало питання щодо прозорості його фінансових операцій.

    Ще донедавна у родини Василенка було два авто: Volkswagen Passat 2016 року та Ford Escape 2018 року. Обидві машини були задекларовані за значно заниженою вартістю – Volkswagen за 280 тис. грн, Ford – 134 тис. грн, тоді як їхня ринкова ціна була в рази вищою.

    17 січня 2026 року у декларації прокурора з’явився дохід у 580 тис. грн від відчуження рухомого майна, ймовірно, Volkswagen. У той же день Василенко придбав кросовер Toyota RAV4 Hybrid 2022 року випуску за 1 млн грн. Навіть враховуючи продаж старого авто, залишається питання, звідки з’явилися додаткові кошти на нову покупку. За попередніми деклараціями, прокурор мав значні готівкові заощадження, які, ймовірно, і покрили різницю.

    Особливу увагу викликає зміна оцінки старого автомобіля: спочатку він був задекларований за заниженою ціною, а при продажу – вже за ринковою. Одночасне придбання нового, дорожчого авто, створює враження складної фінансової операції, що потребує додаткового пояснення для посадовця прокуратури.

    Фінансові маневри Василенка підкреслюють важливість контролю за деклараціями та прозорістю витрат державних службовців.

  • До 12 років ув’язнення: ліквідовано наркомережу з доходом понад 10 млн на місяць

    До 12 років ув’язнення: ліквідовано наркомережу з доходом понад 10 млн на місяць

    Правоохоронці ліквідували потужну міжрегіональну мережу з виробництва та збуту наркотиків і психотропних речовин, які реалізовувалися під виглядом легальної CBD-продукції. Загальна вартість вилученого за цінами чорного ринку перевищує 430 мільйонів гривень.

    Організатором схеми виявився 44-річний житель Волинської області. За даними слідства, він облаштував професійну нарколабораторію безпосередньо у власному будинку, де проживав разом із дружиною та трьома дітьми. Саме там налагодили серійне виробництво олій, чаїв, солодощів та інших продуктів із вмістом екстракту канабісу та тетрагідроканабінолу.

    Збут забороненої продукції здійснювався через розгалужену торговельну мережу. На Волині діяли 17 магазинів, ще 75 торгових точок працювали в інших регіонах України. За попередніми оцінками, щомісячний дохід учасників схеми перевищував 10 мільйонів гривень.

    Під час масштабної спецоперації правоохоронці одночасно провели обшуки у 21 області України. У результаті вилучено понад тисячу літрів висококонцентрованої CBD-олії у десятках тисяч флаконів, тисячі стіків чаю з вмістом ТГК, zip-пакети з психотропною продукцією, капсули, цукерки та шоколад.

    Крім того, вилучено близько 70 кілограмів псилоцибінових грибів, понад 10 тисяч желатинових виробів із вмістом ТГК, тисячі ампул так званих дієтичних добавок з екстрактом канабісу, повний комплект лабораторного обладнання, автомобілі, значні суми готівки, банківські картки та чорнову документацію.

    Трьох учасників злочинної групи затримано. Їм уже повідомлено про підозру. За інкримінованими статтями кримінального законодавства фігурантам загрожує від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Досудове розслідування триває.

  • Чи готовий некорупційний кандидат очолити митницю: приклад Денисовця

    Чи готовий некорупційний кандидат очолити митницю: приклад Денисовця

    Конкурс на посаду голови митниці триває, і сьогодні 38 кандидатів складають тест на загальні здібності. Журналісти «Межі» стежать за всіма етапами та знайомлять громадськість із кандидатами, щодо доброчесності яких виникають запитання.

    Серед них – Віктор Денисовець, головний спеціаліст НКРЕКП у Волинській області. Його кандидатура викликає сумніви через попередню політичну діяльність та особисту історію. У 2010 році Денисовець балотувався до обласної ради від Партії регіонів та був її членом.

    У судовій історії кандидата є кілька випадків керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. У 2021 році Луцький міськрайонний суд визнав його винним у ДТП, призначивши штраф 10 тис. грн та позбавлення прав на 1 рік. У 2024 році він знову сідав за кермо нетверезим, проте справа була закрита через «відсутність складу правопорушення».

    Бізнес родини Денисовця теж викликає питання. Дружина кандидата орендує 12 земельних ділянок загальною площею 231,9 га, а сам кандидат володіє ще 3 ділянками. Незважаючи на фактичну господарську діяльність – вирощування лохини, крафтового варення та меду, офіційно задекларований дохід дружини за останні три роки становить лише 12 001 грн. Дружина не зареєстрована як ФОП і не є учасницею юридичних осіб, що ставить під сумнів облік доходів та сплату податків.

    Бекграунд Партії регіонів, судові постанови за нетверезе керування та сумнівна бізнес-активність родини Денисовця ставлять під питання його здатність очолити митницю – орган, який потребує перезавантаження та доброчесних фахівців.