Golosnovinua.com

Позначка: Виплати

  • Покроковий алгоритм дій: що робити військовослужбовцю у разі невиплати грошового забезпечення або бойових

    Покроковий алгоритм дій: що робити військовослужбовцю у разі невиплати грошового забезпечення або бойових

    Українські військовослужбовці, які зіткнулися із затримкою або повною невиплатою грошового забезпечення, додаткової бойової винагороди чи належних премій, мають діяти за чітким юридичним алгоритмом, не обмежуючись усними розмовами. Житомирський обласний ТЦК та СП оприлюднив детальну інструкцію щодо захисту фінансових прав військових — від первинної перевірки нарахувань у частині до звернення до судових інстанцій.

    Фахівці виділяють кілька послідовних кроків для з’ясування причин затримки та відновлення виплат:

    1. Первинне звернення до фінансової служби частини: Необхідно звернутися до фінчастини свого підрозділу, щоб перевірити правильність банківських реквізитів, наявність відповідних бойових наказів та уточнити, чи нараховувалися кошти за спірний період.
    2. Подання офіційного рапорту: Якщо проблема не вирішилася на місці, військовослужбовець подає письмовий рапорт командуванню із зазначенням конкретного виду невиплаченої суми та періоду, за який виникла заборгованість. У рапорті слід вимагати надати письмове роз’яснення причин затримки та провести перерахунок. Важливо обов’язково зафіксувати дату реєстрації рапорту або зберегти доказ його направлення.
    3. Ескалація звернення до Міноборони: У разі бездіяльності командування частини наступним етапом є подання скарги до вищого штабу, дзвінок на гарячу лінію Міністерства оборони України за коротким номером 1512 або прямий контакт із профільним підрозділом — Департаментом фінансів Міноборони за номером (044) 271-35-59.

    До офіційних звернень рекомендується додавати копію зареєстрованого рапорту, розрахункові листи, витяги з бойових наказів чи журналів бойових дій, що підтверджують виконання бойових завдань та право на конкретну виплату. Якщо всі досудові інструменти врегулювання вичерпані, а законні виплати так і не надійшли, військовослужбовець має повне право відстоювати свої інтереси в адміністративному суді.

  • «Золотий парашут» до Відня: скандальний ексгенпрокурор Кравченко забрав рекордні сотні тисяч

    «Золотий парашут» до Відня: скандальний ексгенпрокурор Кравченко забрав рекордні сотні тисяч

    Звільнений зі скандалом колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко за вересень отримав рекордну для себе грошову виплату, яка сягнула майже 340 тисяч гривень. Про це офіційно повідомили в Офісі генерального прокурора 25 вересня. Безпрецедентний фінансовий розрахунок посадовець отримав безпосередньо в місяць своєї гучної відставки, після якої він поспіхом виїхав до Австрії.

    Компенсація за невикористаний відпочинок

    У звичайний період посадовий оклад Руслана Кравченка на посаді очільника головного наглядового відомства країни становив 116,1 тисячі гривень. З урахуванням усіх передбачених надбавок, зокрема за вислугу років, його середня щомісячна заробітна плата дорівнювала трохи більше ніж 160 тисячам гривень. Після сплати обов’язкових податків та зборів чиновник зазвичай отримував на руки близько 125 тисяч гривень.

    Проте у вересні, коли відбулося звільнення посадовця та його подальший виїзд за кордон, нарахування різко підскочили: ексгенпрокурору нарахували 440 тисяч гривень, з яких після оподаткування виплатили рекордні майже 340 тисяч гривень. В Офісі генерального прокурора таку значну суму пояснили нарахуванням обов’язкової компенсації за 64 дні невикористаної відпустки.

    Сльози про бідність на тлі антикорупціонерів

    Ця рекордна фінальна виплата виглядає показово на тлі регулярних публічних нарікань колишнього посадовця на фінансову несправедливість в органах прокуратури. Ще в липні 2025 року Кравченко відкрито скаржився на низькі доходи прокурорів порівняно зі співробітниками Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро України. Тодішній очільник відомства заявляв, що фахівці інших силових структур заробляють значно більше.

    «Чим ми гірші? Я, генпрокурор, отримую 95 тис. грн, а начальник відділу ДБР – 160 тис. грн. Я тут, за вашими словами, відповідаю за всю справедливість і корупцію. Звісно, відповідаю, але чому так несправедливо?», – заявляв тоді Кравченко.

    Інвалідність заради виживання

    Більше того, екскерівник Офісу генпрокурора публічно коментував сумнівні схеми серед прокурорів, виправдовуючи підлеглих складним фінансовим становищем. За його твердженнями, кожен другий прокурор думав про те, щоб відпрацювати необхідні 10 років, а згодом оформити інвалідність заради пожиттєвих виплат.

    «Я вважаю, що це не від хорошого життя. Більшість прокурорів – чесні й працюють за зарплату», – говорив тодішній глава ОГП.

    Масштабний вересневий розрахунок перед від’їздом до Австрії підвів фінальну риску під роботою посадовця, викликавши новий виток суспільного резонансу щодо виплат керівникам правоохоронних органів під час війни.

     

  • Втратили роботу через війну? У «Дії» запустили нову заяву на майбутню компенсацію

    Втратили роботу через війну? У «Дії» запустили нову заяву на майбутню компенсацію

    Українці, які через повномасштабну російську агресію втратили оплачувану роботу або дохід від самозайнятості, відтепер можуть офіційно зафіксувати ці збитки через портал «Дія». У міжнародному Реєстрі збитків для України відкрили нову категорію А3.4 «Втрата оплачуваної роботи», яка охоплює значно ширше коло людей, ніж лише офіційно працевлаштованих за трудовим договором.

    Про запуск категорії офіційно повідомили «Дія» та міжнародний Реєстр збитків для України 25 серпня. Подання стосується втрати доходу внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року.

    Нововведення важливе насамперед тим, що заяву можуть подавати не лише люди з класичним офіційним працевлаштуванням. До переліку заявників увійшли ті, хто працював за трудовим договором або контрактом, виконував роботи за цивільно-правовими договорами, був самозайнятим або мав усну домовленість про роботу. Ба більше, подати заяву дозволено навіть у випадках, коли письмового чи усного договору формально не було, але людина фактично виконувала роботу або надавала послуги та отримувала за це гроші.

    Таким чином, механізм охоплює, зокрема, частину людей, які до війни мали неформальну зайнятість і через вторгнення втратили джерело заробітку.

    Йдеться про фізичних осіб, які працювали або були самозайнятими на території України у її міжнародно визнаних кордонах. Втрата роботи чи доходу при цьому має бути пов’язана саме з російською агресією.

    Подати заяву можна онлайн через портал «Дія». Для цього потрібно авторизуватися, перейти до розділу «Репарації: міжнародний Реєстр збитків», обрати категорію А3.4, заповнити інформацію про втрату роботи та додати наявні підтвердження. Після цього заяву необхідно підписати електронним підписом та відправити. Категорія А3.4 уже відображається серед доступних категорій міжнародного Реєстру збитків у «Дії».

    При цьому документи чи інші докази варто подавати за наявності. Для людини, яка працювала офіційно, підтвердженням можуть стати документи щодо працевлаштування та отримуваного доходу. У складніших випадках, зокрема за неформальної зайнятості, значення можуть мати інші матеріали, здатні підтвердити факт роботи та отримання винагороди.

    Однак є принципово важливий нюанс: подання заяви до Реєстру збитків ще не означає автоматичне призначення або виплату компенсації.

    Сам міжнародний Реєстр прямо пояснює, що рішення про внесення заяви до Реєстру не є рішенням про виплату грошей, не означає оцінювання остаточного розміру збитків і не гарантує, що заявнику вже присуджено компенсацію. Розгляд вимог по суті та майбутні виплати має здійснювати окремий компенсаційний механізм, який ще належить остаточно сформувати.

    Тобто нині головне завдання українця — офіційно зафіксувати завдані Росією збитки, щоб його вимога могла бути врахована у майбутньому механізмі репарацій.

    Сам Реєстр збитків називає себе першим елементом майбутнього міжнародного компенсаційного механізму для України. Він збирає та систематизує заяви фізичних і юридичних осіб, а також держави Україна про шкоду, втрати та збитки, завдані російською агресією.

    Категорія А3.4 готувалася до запуску протягом кількох місяців. Ще у березні 2026 року «Дія» оголосила бета-тестування послуги для людей, які після 24 лютого 2022 року втратили роботу або дохід через війну. Тоді українців запрошували протестувати новий механізм до його повноцінного відкриття.

    Тепер ця категорія офіційно включена до переліку заяв міжнародного Реєстру. На сайті самого Реєстру вона зазначена поряд з іншими категоріями втрат — зокрема пошкодженням і знищенням житла, втратою місця проживання та втратою приватного підприємництва.

    Для підприємців існує важливе розмежування. Якщо людина втратила не просто оплачувану роботу, а дохід чи прибуток від власного бізнесу, для цього передбачена інша категорія — А3.5 «Втрата приватного підприємництва». Вона також доступна серед категорій Реєстру збитків у «Дії».

    Таким чином, запуск А3.4 розширює коло економічних втрат українців, які вже можна документувати для потенційних майбутніх репарацій.

    Для багатьох людей це може бути втрата роботи через знищення підприємства, окупацію міста, вимушений виїзд, припинення діяльності роботодавця або інші прямі наслідки російського вторгнення. У кожному випадку ключовим є причинно-наслідковий зв’язок між агресією РФ та втратою оплачуваної зайнятості.

    І хоча зараз подання заяви не означає негайного отримання коштів, створення таких категорій формує документальну базу майбутніх вимог України та її громадян до держави-агресора. Саме тому заявникам важливо максимально ретельно зберігати договори, довідки, виписки про виплати, листування з роботодавцями та інші матеріали, які можуть підтвердити характер і розмір втрат.

    У результаті вперше через «Дію» можна офіційно заявити на міжнародному рівні не лише про зруйновану квартиру чи інше майно, а й про втрачену через російську агресію можливість заробляти. Це ще не виплата репарацій, але вже юридично важливий крок до їхнього майбутнього отримання.

  • Виплати ВПО не встигають за цінами: переселенці вимагають перегляду допомоги

    Виплати ВПО не встигають за цінами: переселенці вимагають перегляду допомоги

    Виплати для внутрішньо переміщених осіб потребують індексації через зростання вартості життя. Про це заявив співзасновник ГО «ВПО Україна» Максим Ткаченко в ефірі телемарафону «Єдині новини». Він також закликав збільшити фінансування державних програм підтримки переселенців.

    За словами Ткаченка, нинішній розмір допомоги вже не відповідає реальним витратам багатьох сімей. Зараз держава виплачує 2 тисячі гривень на дорослого та 3 тисячі гривень на дитину або людину з інвалідністю.

    «Вартість життя зростає, тому виплати для ВПО потребують індексації», – заявив представник ГО «ВПО Україна».

    Гроші на підтримку ВПО пропонують шукати у бюджеті

    Ткаченко вважає, що додаткове фінансування для переселенців можна знайти шляхом перегляду державних програм, які не демонструють очікуваної ефективності.

    На його думку, бюджетні кошти варто спрямовувати передусім на програми, які дають людям конкретний результат. Йдеться не лише про прямі виплати, а й про житло, відновлення майна та інші механізми допомоги українцям, які були змушені залишити свої домівки через війну.

    Представник громадської організації наголосив, що підтримка ВПО має залишатися окремим пріоритетом державної політики, оскільки значна частина переселенців продовжує жити в умовах підвищених витрат.

    Діти ВПО та онлайн-навчання

    Окремо у ГО «ВПО Україна» виступають проти підходу, за якого форма навчання дитини може впливати на право родини отримувати державну допомогу.

    Ткаченко закликав скасувати, як він вважає, дискримінаційний підхід до дітей ВПО, які навчаються дистанційно. На його думку, сам факт онлайн-навчання не має бути підставою для обмеження соціальної підтримки.

    Також організація планує домагатися збільшення фінансування програми «єВідновлення» у державному бюджеті на наступний рік.

    Йдеться не лише про збільшення загального обсягу коштів, а й про розширення переліку категорій громадян із тимчасово окупованих територій, які зможуть претендувати на компенсацію за зруйноване або пошкоджене житло.

    У ГО «ВПО Україна» наголошують, що проблеми переселенців потребують переходу від публічних дискусій до конкретних рішень. Серед пріоритетів називають перегляд розміру виплат, справедливі умови отримання допомоги та достатнє фінансування програм відновлення.

     

  • Останній шанс використати «Нацкешбек»: уже з 1 серпня невитрачені гроші повернуть державі

    Останній шанс використати «Нацкешбек»: уже з 1 серпня невитрачені гроші повернуть державі

    31 липня є останнім днем, коли учасники державної програми «Національний кешбек» можуть використати кошти, накопичені на своїх спеціальних рахунках. Уже з 1 серпня весь невикористаний залишок буде автоматично повернутий до державного бюджету. Про це повідомили у застосунку «Дія», а також нагадали в Міністерстві цифрової трансформації.

    Водночас сама програма не завершується. Уже в серпні учасники отримають нові виплати за покупки українських товарів, здійснені протягом травня 2026 року. Таким чином, йдеться не про закриття програми, а лише про завершення чергового терміну використання вже нарахованих коштів.

    Сьогодні — останній день для використання коштів

    За інформацією Мінцифри, накопичені кошти можна використати до кінця 31 липня включно. Після цього невитрачені гроші автоматично повернуться до державного бюджету без можливості їх відновлення.

    У відомстві наголошують, що жодних додаткових заяв або дій від користувачів не потрібно. Повернення залишків відбудеться автоматично відповідно до чинного порядку реалізації програми.

    Таке рішення пов’язане з визначеними урядом строками використання державної підтримки. Спочатку дедлайн був встановлений на 30 червня 2026 року, однак Кабінет Міністрів продовжив його ще на один місяць — до 31 липня.

    Станом на зараз інформації про нове продовження терміну використання коштів немає.

    На що можна витратити «Нацкешбек»

    Учасники програми можуть використати накопичені кошти лише на визначені державою категорії товарів і послуг.

    Зокрема, гроші дозволено спрямувати на:

    • оплату комунальних послуг;
    • придбання лікарських засобів у аптеках, які беруть участь у програмі;
    • купівлю українських книг;
    • оплату поштових послуг;
    • придбання українських товарів у магазинах-партнерах;
    • підтримку Збройних сил України;
    • благодійні внески на користь офіційних фондів.

    Крім цього, правила програми також дозволяють використовувати накопичені кошти для придбання військових облігацій, оплати освітніх, медичних, спортивних, страхових та культурних послуг у межах визначеного переліку.

    Програма продовжує працювати

    Попри завершення терміну використання вже нарахованих коштів, сама програма «Національний кешбек» залишається чинною.

    У серпні українці мають отримати нові виплати за покупки, здійснені у травні 2026 року. Надалі компенсація продовжить нараховуватися відповідно до встановленого графіка.

    У Мінцифри наголошують, що учасники програми можуть і надалі купувати українські товари та накопичувати новий кешбек.

    Як працює «Національний кешбек»

    Державна програма була запущена 2 вересня 2024 року як один із механізмів підтримки українських виробників та стимулювання внутрішнього споживання.

    Спочатку покупцям повертали 10% вартості товарів українського виробництва.

    У 2026 році уряд оновив правила програми. Відтепер розмір компенсації залежить від категорії товару й становить:

    • 5%;
    • або 15%.

    Перелік товарів, для яких застосовується підвищена ставка кешбеку, затверджено наказом №5691 від 8 травня 2026 року.

    Максимальна сума компенсації, яку може отримати один учасник, становить 3000 гривень на місяць.

    Скільки коштів уже витратила держава

    Програма залишається однією з найбільших державних ініціатив із підтримки внутрішнього попиту.

    За даними Міністерства цифрової трансформації, протягом 2025 року на виплати українцям було спрямовано близько 19 млрд гривень.

    Від початку 2026 року на фінансування програми вже використано приблизно 2 млрд гривень.

    Фінансування здійснюється з державного бюджету, а компенсація нараховується після купівлі товарів українського виробництва у магазинах, які приєдналися до програми.

    До коли діятиме програма

    Наразі уряд не планує згортати проєкт.

    Відповідно до чинних рішень Кабінету Міністрів, програма «Національний кешбек» розрахована до 30 квітня 2028 року.

    Це означає, що українці й надалі зможуть отримувати компенсацію за придбання української продукції, однак кожен період використання вже нарахованих коштів матиме визначений урядом термін.

    Саме тому учасникам рекомендують регулярно перевіряти баланс спеціального рахунку та не відкладати використання накопичених коштів до останнього дня. Невитрачений кешбек після завершення встановленого терміну автоматично повертається до державного бюджету, тоді як нові виплати продовжують нараховуватися у звичайному режимі відповідно до правил програми.

  • До 3100 гривень до Дня Незалежності: хто з українців отримає грошову допомогу та як її оформити

    До 3100 гривень до Дня Незалежності: хто з українців отримає грошову допомогу та як її оформити

    Напередодні Дня Незалежності України окремі категорії громадян отримають разову грошову допомогу від держави. Розмір виплати залежатиме від статусу отримувача і становитиме від 450 до 3100 гривень. Для більшості українців кошти надійдуть автоматично, однак деяким громадянам необхідно буде самостійно звернутися до Пенсійного фонду.

    Про це повідомляє постанова Кабінету Міністрів України №602.

    Уряд затвердив порядок виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України. Фінансову підтримку традиційно отримають ветерани війни, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій, члени сімей загиблих захисників та інші категорії громадян, визначені законодавством.

    Найбільшу суму допомоги — 3100 гривень — виплатять особам з інвалідністю внаслідок війни I групи, а також колишнім малолітнім в’язням концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання, які мають інвалідність I групи.

    Особи з інвалідністю внаслідок війни II групи отримають 2900 гривень, а III групи — 2700 гривень.

    Виплата у розмірі 1000 гривень передбачена для учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, а також колишніх неповнолітніх в’язнів концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання.

    По 650 гривень держава виплатить членам сімей загиблих ветеранів війни, Захисників і Захисниць України, а також дружинам або чоловікам померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни чи учасників бойових дій, якщо вони не одружилися повторно.

    Найменша сума допомоги — 450 гривень — передбачена для учасників війни, колишніх в’язнів концтаборів, осіб, яких насильно вивозили на примусові роботи, а також дітей партизанів, підпільників та інших учасників боротьби проти нацистського режиму.

    Порядок отримання коштів залежить від статусу людини. Пенсіонерам та громадянам, які вже перебувають на обліку як отримувачі відповідних пільг, звертатися до державних органів не потрібно. Допомогу їм нарахують автоматично разом із серпневою пенсією або іншими соціальними виплатами.

    Для діючих військовослужбовців процедура також спрощена. Кошти будуть перераховані на рахунки військових частин, а їх виплату організують на підставі заявок, поданих командуванням.

    Водночас українцям, які мають право на допомогу, але не отримують пенсію та не проходять військову службу, необхідно самостійно подати заяву до Пенсійного фонду України. Це можна зробити особисто у сервісному центрі Пенсійного фонду або в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП), а також дистанційно через вебпортал електронних послуг ПФУ за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

    Уряд також передбачив можливість отримати виплату пізніше. Якщо людина набула права на допомогу до 24 серпня, але з певних причин не отримала кошти до 1 жовтня, вона зможе звернутися до Пенсійного фонду та оформити виплату після цієї дати.

    Варто зазначити, що разова допомога до Дня Незалежності є окремою державною виплатою і не впливає на розмір пенсії чи інших видів соціальної підтримки. Її нарахування здійснюється відповідно до чинного законодавства та фінансується за рахунок державного бюджету.

    Нагадаємо, останнім часом в Україні також були оновлені окремі правила пенсійного забезпечення. Зокрема, юристи пояснили, якими документами можна підтвердити трудовий стаж у разі втрати трудової книжки. Крім того, окремі категорії українок можуть оформити пенсію вже у 50 років. Таке право мають матері п’ятьох і більше дітей, а також матері дітей з інвалідністю з дитинства за умови наявності щонайменше 15 років страхового стажу.

  • Чому у повідомленні про субсидію з’являється “0,00 грн”: у ПФУ пояснили, чи означає це втрату допомоги

    Чому у повідомленні про субсидію з’являється “0,00 грн”: у ПФУ пояснили, чи означає це втрату допомоги

    У Пенсійному фонді України пояснили, що поява суми 0,00 грн у повідомленні про перепризначення житлової субсидії не означає автоматичне скасування державної допомоги. Такий результат свідчить лише про те, що за підсумками розрахунку на відповідний період домогосподарство не потребує компенсації витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

    Як зазначили у ПФУ, розмір житлової субсидії визначається індивідуально для кожного домогосподарства. Під час розрахунку враховуються сукупний дохід усіх членів сім’ї, кількість зареєстрованих або фактично проживаючих осіб, а також вартість житлово-комунальних послуг у межах соціальних нормативів, встановлених державою.

    У Пенсійному фонді наголосили, що якщо після проведення всіх розрахунків різниця між вартістю комунальних послуг у межах соціальних нормативів та обов’язковим платежем домогосподарства дорівнює нулю або є від’ємною, субсидія призначається у розмірі 0,00 грн. Такий порядок передбачений пунктом 60 Положення про порядок призначення житлових субсидій.

    Фактично це означає, що розрахований обов’язковий платіж сім’ї дорівнює або навіть перевищує суму витрат на комунальні послуги, які враховуються при призначенні державної підтримки. У такому випадку підстав для додаткової компенсації з боку держави немає, однак саме право на субсидію не втрачається.

    У ПФУ підкреслюють, що сума 0,00 грн не є рішенням про відмову у призначенні субсидії. Якщо в майбутньому зміняться обставини, розмір допомоги може бути переглянутий. Це можливо, зокрема, у разі зростання тарифів на комунальні послуги, зменшення доходів домогосподарства, зміни складу сім’ї або інших показників, які впливають на право на отримання державної підтримки.

    Більшість українців отримують житлову субсидію на новий сезон автоматично без необхідності повторного звернення. Водночас окремим категоріям громадян необхідно подати нову заяву та декларацію до Пенсійного фонду.

    Повторно звернутися до ПФУ мають громадяни, які орендують житло, мають меншу кількість фактично проживаючих осіб, ніж зареєстрованих, мають у складі домогосподарства внутрішньо переміщених осіб у разі зміни місця проживання, не отримували субсидію в опалювальному сезоні або її розмір становив 0,00 грн, а також ті, хто оформлює субсидію на придбання скрапленого газу чи твердого пічного палива.

    У Пенсійному фонді також нагадали, що якщо подати заяву та необхідні документи протягом двох місяців із початку відповідного сезону, за наявності права субсидію можуть призначити з початку цього періоду. Таким чином, поява у повідомленні суми 0,00 грн не означає втрату права на державну підтримку, а лише відображає результат розрахунку за поточних обставин. Якщо фінансове становище сім’ї або інші показники зміняться, розмір субсидії може бути переглянутий.

  • Не встигли оформити субсидію до 1 липня? У ПФУ пояснили, що буде з виплатами

    Не встигли оформити субсидію до 1 липня? У ПФУ пояснили, що буде з виплатами

    Українці, які не подали заяву на призначення житлової субсидії до 1 липня, не втрачають право на державну допомогу. Водночас у більшості випадків вони не зможуть отримати виплати за попередні місяці неопалювального сезону, адже субсидія призначатиметься лише з місяця звернення. Про це повідомили у Пенсійному фонді України.

    У ПФУ нагадали, що житлова субсидія на неопалювальний сезон призначається на період із 1 травня до 30 вересня. Для того щоб отримувати виплати з початку цього періоду, громадяни мали подати заяву та необхідний пакет документів до 1 липня 2026 року. Проте навіть після завершення цього терміну звернутися за допомогою можна без втрати самого права на субсидію.

    Як пояснили у Пенсійному фонді, якщо людина подасть документи після 1 липня, виплату призначать із місяця звернення. Це означає, що заявники, які звернуться у липні, отримуватимуть субсидію починаючи саме з липня, тоді як компенсація за травень і червень уже не нараховуватиметься.

    Водночас більшості українців повторно звертатися за призначенням субсидії не потрібно. Якщо домогосподарство вже отримувало допомогу, а його склад, майновий стан та інші обставини не змінилися, Пенсійний фонд перепризначає субсидію автоматично.

    Однак існують ситуації, коли подання нової заяви є обов’язковим. Це стосується громадян, які оформлюють субсидію вперше, змінили склад сім’ї або майновий стан, орендують житло, фактично проживають за іншою адресою, ніж зареєстровані, мають статус внутрішньо переміщеної особи та оформлюють допомогу за місцем фактичного проживання, а також тих, у кого під час попереднього опалювального сезону розмір субсидії становив нуль гривень.

    Подати документи можна кількома способами: особисто у сервісному центрі Пенсійного фонду, через Центр надання адміністративних послуг, уповноважених представників органів місцевого самоврядування, поштою або в електронному форматі через вебпортал електронних послуг ПФУ.

    У Пенсійному фонді також звернули увагу, що із загального правила є винятки. Якщо людина не змогла своєчасно звернутися через складні життєві обставини, підтверджені відповідними документами, субсидію можуть призначити з початку неопалювального сезону. Окремий порядок також може діяти для мешканців територій, щодо яких Кабінет Міністрів ухвалив спеціальні рішення.

    Крім того, у ПФУ нагадали про особливості оформлення допомоги для внутрішньо переміщених осіб. Якщо ВПО звертається за субсидією за фактичним місцем проживання, важливе значення має дата видачі довідки переселенця. Якщо документ був оформлений до 1 травня 2026 року, право на субсидію визначатиметься станом саме на цю дату.

    У Пенсійному фонді закликають українців не відкладати звернення, адже хоча право на державну підтримку зберігається, несвоєчасне оформлення документів може призвести до втрати частини належних виплат за неопалювальний сезон.

  • Німеччина посилює правила для отримувачів соцдопомоги: хто ризикує втратити гроші вже після 1 липня

    Німеччина посилює правила для отримувачів соцдопомоги: хто ризикує втратити гроші вже після 1 липня

    У Німеччині офіційно набула чинності масштабна реформа системи соціальної підтримки безробітних. Із 1 липня країна почала поетапний перехід від виплати Bürgergeld (“Бюргергельд”) до нової базової соціальної допомоги Grundsicherungsgeld. Нововведення передбачають суттєве посилення вимог до одержувачів допомоги: працездатні громадяни повинні активніше шукати роботу, а за порушення встановлених правил їм можуть скорочувати або повністю припиняти виплати.

    Про це повідомив уряд Німеччини.

    Реформа базується на новому принципі соціальної політики, який уряд формулює як “вимагати і підтримувати”. Це означає, що держава й надалі гарантуватиме фінансову допомогу людям, які справді її потребують, однак від тих, хто здатний працювати, очікуватимуть максимальних зусиль для працевлаштування та поступової відмови від залежності від соціальних виплат.

    Однією з головних змін стало перейменування самої програми. Замість Bürgergeld, яка діяла останні роки, запроваджується Grundsicherungsgeld. Водночас зміна назви супроводжується переглядом підходів до роботи центрів зайнятості та оцінки можливостей кожного одержувача допомоги.

    Відтепер першочерговим завданням служб зайнятості буде не направлення людей на курси чи програми перекваліфікації, а перевірка можливості їхнього негайного працевлаштування. Лише якщо знайти роботу одразу неможливо, людині можуть запропонувати навчання або здобуття нової професії. Особливу увагу приділятимуть громадянам віком до 30 років, яких намагатимуться якомога швидше інтегрувати на ринок праці.

    Нові правила також значно посилюють вимоги до працездатних отримувачів соціальної допомоги. Самотні люди, які не мають об’єктивних перешкод для працевлаштування, повинні працювати повний робочий день, якщо така робота є для них прийнятною з огляду на стан здоров’я, кваліфікацію та інші обставини. Головною метою є забезпечення такого рівня доходів, щоб людина більше не потребувала державної підтримки.

    Суттєво змінилися й умови для батьків із малолітніми дітьми. Якщо раніше обов’язок активного пошуку роботи виникав після досягнення дитиною трирічного віку, то тепер центри зайнятості можуть залучати батьків до програм працевлаштування або професійної інтеграції вже після того, як дитині виповниться 14 місяців.

    Одним із ключових елементів реформи стало посилення відповідальності за невиконання вимог центрів зайнятості. Якщо людина без поважної причини відмовляється подавати заявки на вакансії, не виконує узгоджений план пошуку роботи або зривала програму підтримки, розмір базової допомоги можуть скоротити на 30% строком на три місяці.

    Окремі правила стосуються пропуску обов’язкових зустрічей із працівниками центрів зайнятості. Перший пропуск не призводитиме до санкцій, однак уже після другого випадку виплати скорочуватимуть на 30% протягом місяця. Якщо ж людина тричі поспіль ігноруватиме призначені зустрічі, процедура поступово може завершитися повним припиненням соціальної підтримки, включно з компенсацією витрат на житло.

    Ще жорсткішими стали правила щодо безпідставної відмови від запропонованої роботи. Так звану “норму про відмову від роботи” переглянули таким чином, що тепер базову соціальну допомогу можуть повністю призупинити щонайменше на один місяць, а в окремих випадках — на два. Крім того, застосовувати такі санкції дозволено швидше, ніж це було передбачено попереднім законодавством.

    Реформа також змінює підхід до оцінки майнового стану одержувачів допомоги. Уряд скасовує річний “пільговий період”, протягом якого майно людини майже не враховувалося при визначенні права на виплати. Надалі допустимий обсяг захищених заощаджень залежатиме від віку отримувача соціальної допомоги.

    Крім цього, посилюється контроль за витратами на житло. Якщо раніше протягом пільгового періоду оренда фактично компенсувалася без суттєвих обмежень, то тепер навіть у цей час діятиме максимальний поріг допустимих витрат. Він становитиме півтора розміру від загального нормативу, встановленого для відповідного регіону.

    Окрему увагу уряд приділив боротьбі зі зловживаннями системою соціальної підтримки. Центри зайнятості отримають додаткові інструменти для перевірки інформації про доходи, майно та виконання одержувачами своїх зобов’язань.

    Нова реформа вписується у ширшу тенденцію, яка останніми роками спостерігається в країнах Європи. Все більше держав переглядають підходи до соціальної допомоги, намагаючись поєднати підтримку громадян із більш активним залученням їх до ринку праці. Подібні зміни вже впроваджують або обговорюють у низці європейських країн, зокрема щодо механізмів підтримки біженців та інших отримувачів соціальних виплат.

    Водночас українці, які перебувають за кордоном і планують повернутися додому, можуть скористатися українською платформою “Додому”. Вона допомагає скласти індивідуальний план повернення, включаючи пошук житла, працевлаштування, оформлення документів та організацію навчання дітей.

  • Не треба чекати дня народження: українцям спростили отримання 2000 гривень

    Не треба чекати дня народження: українцям спростили отримання 2000 гривень

    Українці віком від 40 років тепер можуть значно простіше оформити державну допомогу на проходження профілактичного медичного обстеження. У програмі «Скринінг здоров’я 40+», яка діє з початку 2026 року, змінили правила подання заявок, прибравши одну з головних бюрократичних вимог. Тепер чекати спеціальної дати більше не потрібно.

    Йдеться про державну програму раннього виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету другого типу та проблем психічного здоров’я. Кожен учасник програми отримує 2000 гривень на проходження комплексного медичного скринінгу у закладах охорони здоров’я, які приєдналися до державної ініціативи.

    Що змінилося

    Головна новація полягає в тому, що людина може подати заявку одразу після досягнення 40-річного віку. Раніше оформлення було прив’язане до дня народження та передбачало очікування спеціального запрошення. Тепер звернутися за допомогою можна будь-якого дня після досягнення необхідного віку.

    Крім того, чітко визначено строки отримання та використання коштів. Після подання заявки гроші надходять на спеціальний рахунок протягом семи днів. Використати їх потрібно впродовж двох місяців. Якщо кошти залишаться невикористаними, вони автоматично повернуться до бюджету.

    На що можна витратити 2000 гривень

    Важливо розуміти, що йдеться не про пряму грошову виплату. Отримані кошти не можна зняти готівкою або використати на інші потреби.

    Держава надає 2000 гривень виключно для оплати медичних послуг у межах програми «Скринінг здоров’я 40+». Гроші працюють як цільова допомога і можуть бути використані лише у медичних закладах, які беруть участь у програмі.

    До переліку обстежень входять:

    • оцінка ризиків серцево-судинних захворювань;
    • перевірка на цукровий діабет другого типу;
    • оцінка психічного здоров’я;
    • вимірювання артеріального тиску;
    • перевірка роботи серця;
    • лабораторні дослідження крові та інших показників;
    • консультація лікаря та рекомендації щодо подальшого лікування або профілактики.

    У Міністерстві охорони здоров’я наголошують, що головна мета програми — виявити небезпечні захворювання на ранніх стадіях, коли лікування є найбільш ефективним і доступним.

    Як оформити допомогу через «Дію»

    Для онлайн-оформлення необхідно мати спеціальну «Дія.Картку». Саме на неї надходять кошти після схвалення заявки. Оформити таку картку можна через банки-партнери програми. Серед них:

    • ПриватБанк;
    • monobank;
    • Sense Bank;
    • А-Банк;
    • Банк Кредит Дніпро.

    Після відкриття картки потрібно подати заявку в застосунку «Дія» у розділі державних послуг. Якщо картка вже оформлена, повторно відкривати її не потрібно.

    Що робити тим, хто не користується «Дією»

    Для українців, які не мають смартфона або не користуються державним застосунком, передбачено альтернативний механізм.

    У такому випадку необхідно звернутися до одного з банків-партнерів, оформити спеціальну картку для участі в програмі та подати заявку через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Після перевірки документів кошти також надходять протягом семи днів.

    Скільки українців можуть скористатися програмою

    Програма «Скринінг здоров’я 40+» стартувала 1 січня 2026 року та охоплює всіх громадян України, які досягли 40-річного віку. Обстеження можна проходити незалежно від місця проживання чи реєстрації — як у державних, так і в приватних медичних закладах, що приєдналися до проєкту.

    Уряд розраховує, що завдяки програмі вдасться суттєво знизити смертність від серцево-судинних захворювань та покращити ранню діагностику хронічних хвороб серед українців середнього та старшого віку. На реалізацію ініціативи у державному бюджеті передбачені мільярди гривень фінансування.

    Нові правила фактично спрощують доступ до державної допомоги та дозволяють українцям швидше пройти необхідні обстеження без прив’язки до конкретної дати чи тривалого очікування запрошення.