Golosnovinua.com

Позначка: Виплати

  • Майже половина українських пенсіонерів за межею бідності

    Майже половина українських пенсіонерів за межею бідності

    Станом на початок липня 2024 року, 43,4% українських пенсіонерів отримують пенсії менше 4 тисяч гривень.

    Тільки 12,5% можуть похвалитися виплатами, що перевищують 10 тисяч гривень. Цю інформацію оприлюднив Пенсійний фонд України.

    Загальні показники

    Згідно з даними Фонду, в Україні налічується 10,26 мільйона пенсіонерів, а середній розмір пенсії становить 5 816,6 гривень. Розподіл пенсійних виплат виглядає наступним чином:

    • Менше 3000 грн – 26,1% пенсіонерів
    • 3001-4000 грн – 17,3%
    • 4001-5000 грн – 18,6%
    • 5001-10000 грн – 25,5%
    • Більше 10 000 грн – 12,5%

    Ці цифри свідчать про значну нерівність у виплатах.

    Регіональні відмінності

    Згідно з інформацією Пенсійного фонду, найбільші пенсії отримують жителі столиці та кількох областей:

    • Київ – середня пенсія 7 949,2 грн
    • Рівненська область – 7 255 грн
    • Донецька область – 7 137,78 грн

    Найменші пенсії фіксуються у Тернопільській області, де середній розмір становить лише 4 436,4 грн.

    На початок липня 2024 року ситуація з пенсіями в Україні залишається тривожною. Більшість пенсіонерів отримують виплати на межі бідності, а лише невелика частина має можливість жити на гідному рівні. Це підкреслює необхідність реформ у пенсійній системі та соціальній політиці для забезпечення гідного життя українських громадян похилого віку.

  • Трільйони виплат: Прогноз державного боргу України на наступні 26 років

    Трільйони виплат: Прогноз державного боргу України на наступні 26 років

    Міністерство фінансів України зробило прогноз стосовно майбутніх виплат за державним боргом до 2050 року, надавши детальний розпис на річну основу.

    Прогнозна статистика Міністерства фінансів України свідчить про це.

    Варто розуміти, що Мінфін прогнозує майбутні виплати за державним боргом України за діючими угодами на конкретну дату. Прогнози регулярно оновлюються з урахуванням змін у сумах та умовах обслуговування боргу, особливо в умовах надходжень фінансової допомоги від зовнішніх партнерів та нових внутрішніх запозичень на тлі триваючої війни.

    Таким чином, прогноз Мінфіну станом на 1 травня є актуальним.

    Державний борг включає внутрішні та зовнішні зобов’язання України, не враховуючи гарантований державою борг та борги приватного сектору.

    Згідно з прогнозом Мінфіну, у 2024 році Україна має виплатити близько 1,02 трильйонів гривень за державним боргом.

    У наступні роки заплановані суми виплат зменшуються. Наприклад, у 2025 році очікується майже 870 млрд гривень, у 2026-му – близько 621 млрд гривень, у 2027 – 536 млрд гривень, у 2028 – 457 млрд гривень, а в 2029 – 430 млрд гривень.

    Наступне десятиліття розпочнеться з виплати 409 млрд гривень у 2030 році, після чого очікується підвищення в 2031 році на понад 434 млрд гривень, а в 2032 – майже 398 млрд гривень.

    У 2033 році на сплату боргів з державного бюджету планується виділити 347 млрд гривень, у 2034-му – понад 316 млрд гривень. У 2035 році сума виплат досягне 410 млрд гривень, а в 2036 році зменшиться до 285 млрд гривень. У 2037 році очікується виплата 318 млрд гривень.

    Починаючи з 2038 року, щорічні виплати зазвичай не перевищуватимуть 200 мільярдів гривень. Так, у 2038-му році очікується 165 млрд гривень, у 2039 – 158 млрд гривень, у 2040-му – 174 млрд гривень, а в 2041 – 125 млрд гривень. Потім планується одноразове збільшення в 2042 році до майже 209 млрд гривень, після чого суми знову зменшаться: 113 млрд гривень у 2043 році, 110 млрд у 2044, 107 млрд у 2045, 105 млрд у 2046, і 102 млрд у 2047.

    У 2048 та 2049 роках планується виплатити по 87 млрд гривень.

    Загалом, протягом 26 років Україна має сплатити державних боргів на суму близько 8,5 трильйонів гривень. Це набагато більше, ніж плановий номінальний ВВП України на поточний (2024) рік.

    Загальна сума переплати за відсотками становитиме приблизно 3 трильйони гривень, а близько 5,5 трильйонів піде на сплату основної суми державного боргу.

    Раніше  детально розглядались суми державних боргів, які Україна має сплатити до кінця 2024 року. Прогнозна сума перевищує 1 трильйон гривень.

    У 2022 році країни-кредитори України, зокрема країни “Великої сімки” (G7) та Паризький клуб, надали Києву відстрочку з обслуговування суверенного боргу до кінця 2023 року. У грудні 2023 року реструктуризацію боргу було продовжено до кінця березня 2027 року.

  • Мінфін шукає 50 мільярдів для нових доплат військовим: варто очікувати підвищення податків

    Мінфін шукає 50 мільярдів для нових доплат військовим: варто очікувати підвищення податків

    Для забезпечення додаткової доплати у розмірі 70 тисяч гривень для військовослужбовців та поліцейських, які виконують завдання на передовій, до кінця року потрібно знайти приблизно 50 мільярдів гривень.

    Згідно з рішенням Кабміну, ця нова доплата вводиться з 1 квітня 2024 року, проте фінансування не передбачено у держбюджеті. За оцінками Мінфіну, загальна потреба у фінансуванні для цієї доплати до кінця 2024 року перевищить 50 мільярдів гривень.

    Паралельно розглядається можливість збільшення видатків на оборону у 2024 році на понад 400 мільярдів гривень для закупівлі військової техніки та боєприпасів.

    Мінфін починає готувати відповідні зміни до держбюджету, але джерела фінансування ще не визначені. Одним з можливих джерел є підвищення податків. У разі успішної реструктуризації боргу за євробондами, уряд може зекономити понад 200 мільярдів гривень.

    Нагадаємо, що з 12 квітня Кабмін ухвалив постанову про надання додаткової премії у розмірі 70 тисяч гривень військовим за 30 днів на передовій.

    Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає, що державний бюджет зможе покрити ці виплати за рахунок податків та збільшення внутрішнього боргу.

  • Нова винагорода для військових на передовій: 70 тисяч гривень та всі умови

    Нова винагорода для військових на передовій: 70 тисяч гривень та всі умови

    Відтепер військовослужбовцям та поліцейським, які виконують бойові завдання на передовій, надаватиметься одноразова винагорода за кожні 30 днів активної діяльності. Згідно зі змінами до постанови “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану”, затвердженими Кабінетом міністрів, ця винагорода становитиме 70 000 гривень.

    “Військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України), за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань виплачується одноразова винагорода в розмірі 70 000 гривень” – говориться у змінах.

    Це означає, що військовим, які стоять на передовій, буде виплачуватися зарплата в розмірі 20 000–25 000 гривень, а також додатково 100 000 гривень за бойові дії, плюс 70 000 гривень за кожні 30 днів на фронті.

  • Західні партнери проти підвищення виплат українським військовим

    Західні партнери проти підвищення виплат українським військовим

    Наше джерело в ОП розповіло, що західні партнери виступають проти збільшення видатків на ЗСУ і вимагають не піднімати виплати військовим. МВФ уже надіслав лист до Кабміну з попередженням, що призупинить свої програми в Україні, якщо видаткову частину бюджету буде збільшено.

    Так, США підійшли надто близько до небезпечної межі президентських виборів, коли “український кейс” може реально потягнути на дно демократів. Так, законопроєкт про виділення 60 мільярдів доларів на відновлення американської допомоги Україні, хоч і був затверджений у сенаті, забуксував у палаті представників, яку контролює республіканська опозиція. А буквально вчора в США, щоб уникнути шатдауну, нарешті ухвалено законопроєкт, що передбачає короткострокове продовження фінансування адміністративних структур країни, але в цьому законопроєкті немає пакета фінансової допомоги Україні. При цьому Євросоюз також не поспішає давати гроші під “український кейс”, який стає все менш перспективним.

    У підсумку грошей на підвищення зарплат українських військових до 200 тисяч грн просто немає, а МВФ виступає проти будь-якого збільшення видаткової частини бюджету.

  • НАЗК виявило конфлікт інтересів у діях заступника глави ОП Ростислава Шурми стосовно виплат компаніям його брата

    НАЗК виявило конфлікт інтересів у діях заступника глави ОП Ростислава Шурми стосовно виплат компаніям його брата

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) склало протокол про адміністративні правопорушення стосовно заступника керівника Офісу Президента України (ОПУ) Ростислава Шурми через порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Інформацію про це розміщено на сайті НАЗК.

    Справа стосується питань з виплатами електростанціям, що генерують енергію з альтернативних джерел, при цьому кінцевим бенефіціаром є брат посадовця – Олег Шурма.

    За відомостями НАЗК, у 2022 році Ростислав Шурма організував при ОПУ Комітет електроенергетики, учасники якого зібралися під його керівництвом. В засіданнях Комітету брали участь ключові інституції, пов’язані з електроенергетикою: Міністерство енергетики, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ПАТ «НЕК «Укренерго», ДП «Оператор ринку», ДП «Гарантований покупець».

    Брат Ростислава Шурми, Олег, є кінцевим бенефіціарним власником семи компаній, які генерують електроенергію з альтернативних джерел. Сам Ростислав Шурма у період з 2019 по 2021 рік був членом наглядової ради АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геліос», що є співзасновником трьох із названих вище компаній.

    Станом на липень 2022 року, коли відбулися перші засідання Комітету під керівництвом Ростислава Шурми, у ДП «Гарантований покупець» була значна заборгованість за електроенергію, вироблену з альтернативних джерел, закуплену у компаній Олега Шурми. Сума заборгованості перед компаніями становила майже 254 млн гривень.

    За даними НАЗК, Ростислав Шурма під час засідань Комітету 23 серпня та 7 вересня 2022 року стимулював ПАТ «НЕК «Укренерго» та ДП «Гарантований покупець» підписати та затвердити у НКРЕКП акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел за певний період. Такі дії впливали на задоволення приватного інтересу Ростислава Шурми, а саме – сприяли успішності бізнесу його брата через прийняття необхідних рішень державними органами та компаніями, що мають відношення до ринку електроенергії.

    Ростислав Шурма, заступник керівника Офісу Президента України, брав участь у засіданнях Комітету без належного повідомлення про наявний конфлікт інтересів та обговорював рішення, що стосувалися його приватного інтересу у вказаній сфері.

    Раніше встановлено, що сонячні станції, які перебувають під російською окупацією і мають співвласника з оточення Ростислава Шурми, отримували оплату за “зеленим тарифом” до літа 2023 року. За даними  з липня 2022 по липень 2023 року ці компанії отримали понад 320 млн гривень оплати за електроенергію від державного підприємства “Гарантований покупець”.

    Національним агентством з питань запобігання корупції складено протокол про порушення Ростиславом Шурмою вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, який направлено до суду за статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі визнання вини суд може накласти на нього штраф, а дані про посадовця будуть внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

  • Нові умови виплат для сімей загиблих воїнів в Україні: кого чекає допомога?

    Нові умови виплат для сімей загиблих воїнів в Україні: кого чекає допомога?

    З 28 березня вступають в силу нові положення стосовно виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 мільйонів гривень, які торкнуться сімей військовослужбовців. Зміни введено за законопроєктом 3515-IX, який був підписаний президентом України Володимиром Зеленським наприкінці грудня. Згідно з інформацією від “Ми — Україна”, нововведення стосуватимуться сімейних відносин та розподілу виплат.

    Згідно з чинним законодавством щодо соціального захисту військовослужбовців, на сьогодні одноразову грошову допомогу можуть отримати батьки, один з подружжя, яке не уклало новий шлюб, неповнолітні діти та утриманці. Зазначено, що у новому законі уточнені деякі аспекти сімейних відносин, а саме, щодо отримання виплат у розмірі 15 мільйонів гривень для різних категорій членів сімей загиблих військовослужбовців.

    До отримання виплат будуть залучені наступні категорії осіб:

    • Діти, включаючи усиновлені, народжені після загибелі воїна або зачаті за його життя.
    • Одне з подружжя, яке виживає після смерті військовослужбовця (померлого), включаючи вдів та вдівців. Нова норма скасовує вимогу про відсутність повторного шлюбу для другого з подружжя.
    • Батьки або усиновителі, якщо їм не були позбавлені батьківські права стосовно загиблого військовослужбовця, або позбавлення прав було відновлено на момент смерті.
    • Онуки, якщо батьки онуків померли до загибелі або смерті військовослужбовця.
    • Жінка або чоловік, який спільно проживав з загиблим в одній сім’ї, не перебуваючи в шлюбі, або в будь-якому іншому шлюбі (це питання вирішується судом).
    • Утриманці військовослужбовця.

    Ці нововведення спрямовані на удосконалення системи підтримки сімей загиблих військовослужбовців та враховують різні аспекти сімейного стану.

    Існують категорії осіб, які не можуть розраховувати на отримання одноразової грошової допомоги (ОГД). Наразі, згідно із новими змінами, до цих категорій включаються громадяни Росії та Білорусії, а також особи, які постійно проживають у Росії чи Білорусії. Додатково, виплати не передбачені для осіб, засуджених за державну зраду, колабораціонізм та пособництво агресору.

    Одноразова допомога також не буде надана в разі, якщо загибель або смерть особи є результатом вчинення нею кримінального або адміністративного правопорушення, дій у стані сп’яніння або умисного заподіяння ушкодження, включаючи самогубство.

    Додатково, згідно із змінами в законодавстві, виплати не будуть призначатися, якщо особа, яка претендує на допомогу, вчинила правопорушення щодо загиблого або померлого та була притягнута до адміністративної або кримінальної відповідальності за рішенням суду. Це застосовується до ситуацій, що виникли після набуття законом чинності.

    Крім того, виплата допомоги може бути відмовлена або призупинена у випадках, коли суд визначає факт ухилення від виконання обов’язку з утримання загиблого або померлого за його життя.

    Новий закон вводить поняття “розпорядження військовослужбовця” щодо розподілу одноразової грошової допомоги (ОГД) в разі загибелі військовослужбовця. Згідно із чинним законодавством, ОГД має бути розподілена між членами сім’ї та утриманцями, які мають на неї право, за їхньою заявою або заявою їхніх законних представників.

    Відтепер військові можуть складати розпорядження, в якому визначають, хто отримає ОГД у випадку їхньої загибелі. Цей документ повинен бути завірений командиром або нотаріусом. Військові мають можливість встановлювати відсотки для кожного одержувача ОГД, але частину допомоги все одно розподілять між певними членами сім’ї, такими як неповнолітні діти, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова чи вдівець та непрацездатні батьки.

    Згідно з новими визначеннями, затвердженими законом, ці особи мають право на 50% тієї частки ОГД, яку вони отримали б, якщо не було особистого розпорядження військовослужбовця.

    Зазначимо, що ухвалений державний бюджет на 2024 рік передбачає підвищення мінімальних виплат для основних соціальних і демографічних груп населення. Крім того, уряд продовжив усі виплати для внутрішньо переміщених осіб ще на місяць, але з 1 березня внесе зміни до правил отримання цієї допомоги, роблячи її доступною лише для найбільш вразливих категорій внутрішньо переміщених осіб.

  • Мінреінтеграції профінансувало виплати переселенцям на суму понад ₴73,2 мільярда у поточному році

    Мінреінтеграції профінансувало виплати переселенцям на суму понад ₴73,2 мільярда у поточному році

    Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомило, що в 2023 році на виплати внутрішньо переміщеним особам спрямовано понад 73,2 мільярди гривень. Зазначено, що ці фінансові кошти призначені на щомісячну державну допомогу для внутрішніх переселенців.

    Зокрема, розглядається система щомісячної державної допомоги на проживання, де особам з інвалідністю та дітьми надається тритисячна сума у гривнях, тоді як іншим переселенцям – дві тисячі гривень.

    На засіданні Координаційного штабу, під головуванням віцепрем’єр-міністерки та міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук, обговорювалася тема виплат для внутрішньо переміщених осіб. Представник Міністерства соціальної політики України на заході повідомив, що виплати на другий період грудня склали понад 43,5 мільйона гривень.

    Також наголошено, що державна допомога на проживання внутрішнім переселенцям за грудень поточного року вже виплачена.