Golosnovinua.com

Позначка: вирок

  • Прокурор готує апеляцію на вирок ексголові Броварської РДА

    Прокурор готує апеляцію на вирок ексголові Броварської РДА

    Броварський міськрайонний суд 27 січня 2025 року затвердив угоду про примирення між ексголовою Броварської РДА Володимиром Майбоженком та потерпілими у справі про наїзд на пішоходів. Обвинувачений, який в квітні 2024 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, збив чотирьох пішоходів, у тому числі малолітню дитину, сплатить штраф у розмірі 34 тис. грн і на три роки позбудеться права керувати транспортними засобами.

    Прокурор Київської обласної прокуратури спочатку не погоджувався з укладенням угоди, вважаючи її невідповідною інтересам суспільства та вимогам Кримінального кодексу України. Проте суд не підтримав цю позицію, відмовивши в дослідженні матеріалів, що свідчать про відсутність пом’якшуючої обставини для обвинуваченого.

    У зв’язку з цим на вирок готується апеляційна скарга.

  • На Закарпатті засудили чоловіка за ухилення від мобілізації

    На Закарпатті засудили чоловіка за ухилення від мобілізації

    У Закарпатті Міжгірський районний суд ухвалив вирок чоловіку, якого засудили до 3 років і 6 місяців позбавлення волі за ухилення від мобілізації. Як зазначено у вироку, в грудні 2023 року чоловік отримав повістку, але написав заяву про відмову від служби в Збройних силах України, пояснивши своє рішення страхом перед війною і тим, що його рідний брат вже проходить службу.

    Під час судового засідання підсудний визнав свою провину, але звернув увагу на особисті обставини, що сприяли його рішенню. Проте суд, врахувавши попередню непогашену судимість чоловіка за справою про поширення порнографії, ухвалив суворіше покарання.

    Відповідно до статті 336 Кримінального кодексу України, ухилення від мобілізації під час війни карається позбавленням волі. Це рішення підкреслює серйозність підходу до питань мобілізації під час війни та служить попередженням для інших потенційних ухильників.

    Цей випадок став ще одним прикладом того, як система правосуддя реагує на ухилення від мобілізації в умовах воєнного стану. Також варто зазначити, що нещодавно Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про порядок відстрочки від призову на військову службу, що викликало занепокоєння серед освітянської спільноти.

  • Військовий, який двічі втік із частини, отримав 5 років ув’язнення

    Військовий, який двічі втік із частини, отримав 5 років ув’язнення

    Миргородський міськрайонний суд Полтавщини засудив військового, який двічі самовільно залишив місце служби, до 5 років і 1 місяця позбавлення волі. Це рішення можна оскаржити протягом 30 днів.

    Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, засуджений – киянин, мобілізований під час війни, який служив гранатометником у відділенні охорони.

    Перше порушення сталося 16 березня 2024 року. Солдат залишив підрозділ, пояснюючи це тим, що стан його здоров’я нібито неправильно оцінили на військово-лікарській комісії (ВЛК).

    Після втечі чоловік звертався до медичних установ для уточнення діагнозу, однак стаціонарного лікування йому не призначили. Добровільно повернувшись на службу 11 квітня, військовослужбовець повідомив, що зіштовхнувся з утисками з боку командування.

    За його словами, начальство нібито підбурювало інших військовослужбовців застосувати до нього фізичну силу. У відповідь він викликав поліцію та військову службу правопорядку, які доставили його до лікарні для перевірки на стан сп’яніння. Після цього чоловік вдруге залишив частину та поїхав до Києва, більше на службу не повертаючись.

    27 травня його затримали співробітники Державного бюро розслідувань, після чого він перебував під вартою.

    Суд визнав військовослужбовця винним за статтями про самовільне залишення військової частини (СЗЧ) та дезертирство. Йому призначили 5 років і 1 місяць позбавлення волі.

    21 листопада 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про добровільне повернення на службу для військових, які вперше самовільно залишили частину чи дезертирували. Закон дозволяє таким військовим повернутися без суттєвих наслідків, якщо вони зроблять це добровільно.

    З початку дії цього закону на службу повернулися понад 7 тисяч військових, які раніше здійснили СЗЧ. Проте у випадках повторного порушення, як у справі засудженого гранатометника, закон передбачає жорсткі санкції.

  • На Волині засудили чоловіка за поширення інформації про мобілізаційні заходи ТЦК

    На Волині засудили чоловіка за поширення інформації про мобілізаційні заходи ТЦК

    У Волинській області засудили чоловіка, який керував групою у соціальній мережі, де публікував інформацію про місцезнаходження працівників ТЦК, а також про проведення мобілізаційних заходів. Про це стало відомо з вироку Ковельського міськрайонного суду Волинської області у справі №159/7546/24.

    Як вказується у матеріалах справи, чоловік був адміністратором групи у Viber, де було понад 13 тисяч підписників. Обвинувачений публікував там інформацію про місцезнаходження представників ТЦК та проведення ними мобілізаційних заходів.

    Своїми діями він перешкоджав законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань. Публікації в месенджері ускладнювали або унеможливлювали здійснення законної діяльності ЗСУ та інших військових формувань або суттєво знижували її ефективність.

    Таким чином, своїми навмисними діями чоловік вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України. На суді він визнав себе винним у вчиненні цього кримінального злочину та підписав угоду з прокурором.

    Суд звільнив чоловіка від реального тюремного терміну з випробувальним строком на 12 місяців. Вирок може бути оскаржений у Волинському апеляційному суді протягом 30 днів.

  • Суд покарав чоловіка за страх піти на фронт

    Суд покарав чоловіка за страх піти на фронт

    В Арцизі Одеської області працівник комунального підприємства “Благоустрій” постраждав через ухилення від виконання військових зобов’язань. Він отримав повістку, однак не з’явився на медичний огляд до ВЛК, через що суд визнав його винним і наклав штраф у розмірі 5 100 гривень.

    Згідно з вироком Арцизького районного суду, ухваленим 4 грудня, інцидент стався після того, як чоловік 5 листопада під особистий підпис отримав повістку. Його попередили про обов’язковість явки наступного дня о 09:00 та про кримінальну відповідальність у разі неявки. Проте, як з’ясувалося, фігурант не виконав своїх обов’язків без поважних причин, а в суді зізнався, що уникав проходження військового обліку через страх перед воєнними діями.

    Під час засідання обвинувачений визнав провину та висловив розкаяння. Суд врахував ці обставини, призначивши мінімальне покарання у вигляді штрафу. Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів, після чого рішення набуде законної сили.

  • Харків’янин отримав три роки за відмову від мобілізації

    Харків’янин отримав три роки за відмову від мобілізації

    У Харківській області суд виніс вирок 56-річному чоловіку, який отримав три повістки на мобілізацію, але відмовився від виконання своїх обов’язків. Суд визнав його винним у ухиленні від військової служби та засудив до трьох років позбавлення волі.

    За даними справи, у березні 2024 року чоловік був визнаний придатним до мобілізації. Протягом наступних місяців він отримав три “бойових” повістки, але категорично відмовився від мобілізації, стверджуючи, що має медичні показання, які дозволяють уникнути служби. Зокрема, чоловік посилався на захворювання, виявлене під час проходження ВЛК після строкової служби в 1990-1992 роках.

    На суді чоловік не визнав себе винним і намагався довести свою непридатність до служби за станом здоров’я. Однак суд, врахувавши його позицію, відмовився визнавати покази обвинуваченого як достовірні. Суд відзначив, що чоловік не оскаржував висновки військово-лікарської комісії, що підтверджує його здатність до мобілізації.

    В результаті суд визнав його винним у злочині за статтею про ухилення від військової служби та призначив покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

  • Шпигунка під прикриттям волонтерства: агентку ФСБ засудили до 15 років тюрми

    Шпигунка під прикриттям волонтерства: агентку ФСБ засудили до 15 років тюрми

    В Україні суд засудив до 15 років позбавлення волі агентку ФСБ, яка діяла в Запоріжжі під виглядом волонтерки. Жінка, що працювала під оперативним псевдонімом “007”, шпигувала на користь Росії, збираючи розвіддані про позиції українських військових.

    Зловмисницею виявилася мешканка тимчасово окупованого Пологівського району Запорізької області. Під час перебування в окупації вона була завербована представниками ФСБ. Її відправили до Запоріжжя під виглядом волонтерки, щоб вона могла вільно контактувати з військовими та збирання даних не викликало підозр.

    Завдання агентки

    Основна мета шпигунки полягала у встановленні зв’язків із українськими захисниками. Під прикриттям благодійної діяльності вона збирала інформацію про:

    • розташування штабів і укріпрайонів;
    • вогневі позиції ЗСУ;
    • переміщення військової техніки.

    Зібрані дані вона передавала російському куратору через анонімний месенджер, отримуючи нові завдання.

    Жінку затримали у вересні 2022 року, коли вона активно збирала інформацію про військові бази Сил оборони в регіоні. Завдяки заходам, вжитим СБУ, вдалося запобігти передачі чутливих даних, які могли б використати для атак ворога.

    Суд і вирок

    Суд визнав жінку винною у державній зраді за статтею 111 Кримінального кодексу України. Її засудили до 15 років позбавлення волі.

    Ця справа вкотре демонструє важливість пильності щодо підозрілих осіб, навіть якщо вони діють під виглядом волонтерів. Завдяки професійній роботі СБУ вдалося нейтралізувати ще одну загрозу для українських військових.

  • Нардеп Одарченко отримав вирок за спробу підкупу Мустафи Найєма

    Нардеп Одарченко отримав вирок за спробу підкупу Мустафи Найєма

    14 листопада 2024 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав народного депутата Андрія Одарченка винним у спробі підкупити ексголову Державного агентства з відновлення Мустафу Найєма. Суддя Віктор Ногачевський призначив нардепу 8 років позбавлення волі.

    За даними обвинувачення, Одарченко у серпні 2023 року запропонував Найєму хабар у біткоїнах на суму еквівалентну $50 тисяч. Нардеп хотів забезпечити фінансування на ремонт будівель університету, де сам був ректором, із Фонду ліквідації наслідків агресії. Це стало першим випадком, коли в Україні зафіксували спробу підкупу криптовалютою.

    Адвокати Одарченка стверджували, що на злочин він пішов нібито через провокацію з боку Найєма, який, за їхніми словами, співпрацює з правоохоронцями. Захист заявив, що Найєм підбурював нардепа, стверджуючи, що без хабара грошей не виділять. Одарченко визнав, що запропонував хабар, але наголосив на своїй вразливості під тиском. Однак прокурорка зауважила, що про провокацію Одарченко заявив тільки після виїзду за кордон. Обвинувачення подало записи розмов, де, за словами прокурорів, немає ознак примусу або провокації.

    На судові дебати Одарченко з’явився дистанційно, стверджуючи, що залишив Україну через загрозу для свого життя і здоров’я. Суд, відхиливши аргументи захисту, визнав його винним і засудив до 8 років позбавлення волі, що менше, ніж вимагала сторона обвинувачення.

  • В Україні зафіксовано 6877 вироків корупціонерам, але більшість з них уникнула в’язниці

    В Україні зафіксовано 6877 вироків корупціонерам, але більшість з них уникнула в’язниці

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України було винесено майже 7 тисяч вироків корупціонерам, але лише 1,5% з них отримали покарання у вигляді позбавлення волі. Більшість засуджених просто відкупилися штрафами. Про це повідомляє аналітичний проект «Опендатабот».

    За даними, з початку війни було винесено 6877 вироків корупціонерам. Це число суттєво нижче, ніж в періоди до повномасштабної війни, коли щорічно виносилось близько 2500 вироків. У 2021 році Реєстр корупціонерів поповнився на 6870 нових записів. Лише за поточний рік вже винесено 1758 вироків.

    Аналізуючи ситуацію, експерти відзначають, що таке зниження кількості вироків пов’язане з тим, що на початку великого вторгнення подання декларацій для посадовців було добровільним, а відповідно, і контроль з боку НАЗК не здійснювався.

    Основні статті, за якими були засуджені корупціонери в цьому році:

    • Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі: 663 вироки (37,7% від загальної кількості).
    • Несвоєчасне подання декларацій: 623 вироки (35,4%), що в 34 рази більше, ніж у попередньому році.
    • Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів: 281 вирок (16%).

    У 98% випадків корупціонерам призначили штрафи – це 1714 вироків. Лише 1,5% засуджених отримали реальний термін – всього 27 вироків з позбавленням волі.

    Найбільша кількість вироків була зафіксована на Львівщині – 172, що становить 9,8% від загальної кількості. Друге місце посіла Вінницька область з 151 вироком (8,6%), а трійку лідерів закриває Одещина з 115 справами (6,5%).

    «Деякі функції НАЗК були призупинені через повномасштабну війну на два роки, тому тепер необхідно якнайшвидше опрацювати накопичений обсяг роботи. Ми змінили підхід до перевірки декларацій, впровадивши автоперевірки та відбираючи для повних перевірок лише декларації з високим рейтингом ризику», – зазначили в НАЗК.

  • Розслідування щодо суддів Київського апеляційного суду завершено

    Розслідування щодо суддів Київського апеляційного суду завершено

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) після 19 вересня скерує до суду обвинувальний акт стосовно чотирьох суддів Київського апеляційного суду – Віктора Глиняного, Ігоря Паленика, В’ячеслава Дзюбіна та Юрія Сливи – які підозрюються у одержанні неправомірної вигоди у розмірі 35 тисяч доларів.

    За рішенням Вищого антикорупційного суду від 4 липня, стороні захисту було обмежено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 19 вересня 2024 року включно. Після цієї дати сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів справи.

    Деталі справи

    НАБУ і САП викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди. Згідно зі слідством, суддя В’ячеслав Дзюбін отримав 35 тисяч доларів за зняття арешту з двох літаків у справі колишнього керівника «Мотор-Січі» В’ячеслава Богуслаєва. З цієї суми 10 тисяч доларів він залишив собі, а решту 25 тисяч доларів розподілив між трьома іншими суддями – Юрієм Сливою, Ігорем Палеником і Віктором Глиняним.

    Суддя Паленик отримав 25 тисяч доларів у коробці з-під віскі, з яких 8300 доларів він передав судді Сливі у пачці з-під кави. Суддя Глиняний отримав 8300 доларів у рекламній брошурі інтернет-провайдера.

    Під час обшуків НАБУ відшукало 10 тисяч доларів у Дзюбіна, 25 тисяч доларів у Паленика, які той, за версією слідства, поміняв перед їхньою передачею іншим суддям, а також по 8300 доларів у Сливи та Глиняного.

    Розслідування завершено

    НАБУ і САП завершили розслідування цієї справи, і після 19 вересня обвинувальний акт буде скеровано до суду. Сторона захисту, обмежена в строках на ознайомлення з матеріалами слідства, повинна завершити ознайомлення до зазначеної дати.