Golosnovinua.com

Позначка: вирок

  • 15 років за ґратами: у Харкові засудили агента ФСБ, який здавав енергетичні об’єкти заради грошей на наркотики

    15 років за ґратами: у Харкові засудили агента ФСБ, який здавав енергетичні об’єкти заради грошей на наркотики

    У Харкові до 15 років позбавлення волі засудили місцевого мешканця, який працював на російські спецслужби та наводив ворожі удари на критичну інфраструктуру міста. Як повідомив речник обласного управління СБУ Владислав Абдула, зловмисником виявився колишній працівник підприємства теплоенергетики, який страждає на наркотичну залежність. Мотивом для державної зради став пошук швидких грошей на придбання чергової дози наркотичних речовин. Чоловік шукав заробіток у специфічних Telegram-каналах, де його і завербували представники ФСБ РФ.

    Головним завданням агента був збір розвідувальної інформації для підготовки нової серії російських ракетно-дронових атак, що мали на меті зірвати підготовку Харкова до опалювального сезону. Зловмисник регулярно об’їжджав місто та передавав своєму куратору з Московської області координати військових підрозділів, а також ключових електро- та теплогенерувальних підприємств. Особливу увагу він приділяв виявленню локацій модульних котелень і газотурбінних генераторів, встановлених як резервні потужності на випадок руйнування місцевих ТЕЦ. Крім того, фігурант намагався відстежити та зафіксувати позиції українських систем протиповітряної оборони. Усі зібрані дані він надсилав куратору через месенджер у вигляді скриншотів із Google-карт із відповідними позначками цілей.

    Співробітники Служби безпеки України своєчасно викрили агента та затримали його за місцем проживання. Під час проведення обшуків правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку та смартфон, які містили беззаперечні докази комунікації з російськими спецслужбами. За матеріалами розслідування, яке проводила СБУ за процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури, суд визнав зловмисника винним за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Найближчі 15 років засуджений проведе за ґратами.

     

  • Вирок за цинізм: у Дніпрі засудили псевдоволонтерку, яка обікрала довірливих містян на понад триста тисяч гривень

    Вирок за цинізм: у Дніпрі засудили псевдоволонтерку, яка обікрала довірливих містян на понад триста тисяч гривень

    Новокодацький районний суд міста Дніпра поставив крапку в резонансній кримінальній справі щодо жінки, яка під виглядом благодійниці систематично обкрадала місцевих жителів. Зловмисниця, прикриваючись шляхетною місією надання гуманітарної допомоги, проникала в оселі довірливих громадян та викрадала їхні заощадження. Загальна сума збитків, завданих потерпілим внаслідок серії цинічних крадіжок, перевищила триста двадцять тисяч гривень. За свої злочинні дії в умовах воєнного стану шахрайка отримала реальний тюремний термін, який проведе за ґратами.

    Слідство встановило чіткий алгоритм, за яким діяла псевдоволонтерка. Жінка приходила до квартир потенційних жертв, пропонуючи їм різноманітну соціальну чи гуманітарну підтримку. Під час спілкування з господарями вона уважно спостерігала за їхніми діями, намагаючись виявити схованки з готівкою. Щойно власник оселі діставав гроші або демонстрував місце їхнього зберігання, зловмисниця вигадувала будь-який правдоподібний привід, аби залишитися в кімнаті наодинці. Скориставшись короткочасною відсутністю потерпілих, вона миттєво забирала всі знайдені кошти та швидко покидала місце злочину. Правоохоронці задокументували чотири такі епізоди, які відбувалися в період з червня дві тисячі двадцять четвертого року до січня дві тисячі двадцять п’ятого року.

    Перша зафіксована крадіжка сталася наприкінці червня, коли гостя непомітно витягла сорок вісім тисяч гривень із шафи у вітальні. Відчувши безкарність, вона повторила свою схему просто напередодні Нового року, тридцять першого грудня, поцупивши понад десять тисяч гривень зі столу іншої жертви. Найбільш прибутковим для злочинниці став січень дві тисячі двадцять п’ятого року. В середині місяця вона витягла з чужої сумки шістдесят сім тисяч гривень, а вже за два тижні, двадцять дев’ятого січня, здійснила свій найбільший злочин – викрала зі спальні чергової потерпілої одразу сто дев’яносто п’ять тисяч гривень. Проте саме після цього епізоду її злочинна діяльність була остаточно припинена правоохоронцями. Беззаперечним доказом провини стали відбитки пальців, які зловмисниця необачно залишала на меблях у квартирах ошуканих людей.

    Під час судових слухань обвинувачена повністю визнала свою провину та висловила щире каяття щодо скоєного. Однак судді звернули особливу увагу на кримінальне минуле жінки. Виявилося, що ще в серпні дві тисячі двадцять другого року вона вже була засуджена за аналогічні майнові злочини до п’яти років позбавлення волі, але тоді суд дав їй шанс на виправлення, призначивши трирічний іспитовий термін. Усі нові крадіжки під маскою волонтерки були скоєні саме під час перебування на пробації, що свідчить про свідоме небажання жінки ставати на шлях виправлення та кричущу зневагу до закону.

    Дев’ятнадцятого жовтня дві тисячі двадцять шостого року суд ухвалив остаточний вердикт. За вчинення повторних крадіжок в умовах воєнного стану жінці призначили п’ять років ув’язнення. Враховуючи невідбуту частину попереднього покарання, шляхом часткового складання вироків, суд визначив остаточну міру покарання у вигляді п’яти років та одного місяця позбавлення волі. До набуття вироком законної сили засуджена залишатиметься під вартою, причому строк відбування покарання рахуватиметься з моменту її фактичного затримання – двадцять дев’ятого січня дві тисячі двадцять п’ятого року. Окрім тюремного строку, суд зобов’язав псевдоволонтерку компенсувати державі понад дві тисячі триста гривень, які були витрачені на проведення дактилоскопічних та інших криміналістичних експертиз.

  • Вирок без ув’язнення: ще один топпосадовець «Украероруху» уникнув тюрми за мільйонні збитки через строки давності

    Вирок без ув’язнення: ще один топпосадовець «Украероруху» уникнув тюрми за мільйонні збитки через строки давності

    Вищий антикорупційний суд України 14 жовтня ухвалив черговий обвинувальний вирок у резонансній справі щодо незаконного розміщення державних коштів у проблемному «Платинум Банку». Колишнього заступника директора державного підприємства «Украерорух» Ігоря Касьяненка було визнано винним у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки для держави. Проте, незважаючи на доведену провину, суд одразу ж звільнив ексчиновника від відбування реального покарання у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

    Кримінальний епізод стосується подій кількарічної давнини, коли керівництво стратегічного аеронавігаційного підприємства проігнорувало очевидні фінансові ризики та переказало близько 160 мільйонів гривень на рахунки комерційного банку, який вже балансував на межі банкрутства. Після швидкого визнання «Платинум Банку» неплатоспроможним виведені державні кошти безповоротно згоріли на заблокованих рахунках. Це вже другий подібний фінал у межах одного провадження: у вересні аналогічного обвинувального вироку зі звільненням від тюрми за тією ж причиною дочекався колишній перший заступник директора компанії. Таким чином, хоча антикорупційна система офіційно підтвердила факт посадової недбалості топменеджменту, фігуранти гучної справи уникають ґрат винятково завдяки спливу процесуальних строків.

  • Довічне за вбивство Фаріон: суд виніс вирок Зінченку

    Довічне за вбивство Фаріон: суд виніс вирок Зінченку

    Шевченківський районний суд Львова 1 жовтня визнав В’ячеслава Зінченка винним у вбивстві мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон і призначив йому довічне позбавлення волі. До набрання вироком законної сили він залишатиметься під вартою.

    За повідомленням Офісу генерального прокурора, суд погодився з позицією обвинувачення, що злочин було вчинено у зв’язку з виконанням Фаріон громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості. Зінченка також визнали винним у незаконному поводженні зі зброєю.

    Йому інкримінували п. 8 і п. 14 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України та ч. 1 ст. 263 КК України — умисне вбивство за обтяжуючих обставин і незаконне поводження з вогнепальною зброєю.

    Оголошення вироку розпочалося вранці 1 жовтня у Шевченківському районному суді Львова. Перед засіданням вулицю біля суду перекрили, а саму будівлю взяли під посилену охорону. Під судом зібралися прихильники Ірини Фаріон, які вимагали для обвинуваченого максимального покарання.

    Судовий процес у цій справі тривав тривалий час. За даними Суспільного, матеріали провадження налічували близько 30 томів, а за час розгляду відбулося понад 80 судових засідань. Під час досудового розслідування правоохоронці провели понад 60 експертиз, допитали більш ніж 1500 людей та опрацювали значний масив записів із камер відеоспостереження.

    Прокуратура наполягала саме на довічному позбавленні волі. Під час судових дебатів сторона обвинувачення просила призначити Зінченку чотири роки позбавлення волі за незаконне поводження зі зброєю та довічне — за умисне вбивство, поглинувши менш суворе покарання більш суворим.

    За версією слідства, мотив злочину був пов’язаний із поглядами Фаріон щодо української мови та її публічною діяльністю. Правоохоронці заявляли, що Зінченко перебував у групах у месенджерах, де поширювалися ідеї насильства, расової, національної та релігійної нетерпимості. Слідство вважало, що у нього сформувалася особиста неприязнь до Фаріон, яку він нібито сприймав як людину, що «розколює народну єдність». Це саме версія обвинувачення, яку суд поклав в основу вироку.

    Слідчі також стверджували, що вбивство готувалося заздалегідь. За їхніми даними, обвинувачений збирав інформацію про місце проживання та пересування Фаріон, стежив за нею, планував напад і придбав зброю.

    Ірину Фаріон було смертельно поранено ввечері 19 липня 2024 року біля її будинку у Львові на вулиці Масарика. В неї вистрілили, після чого мовознавицю доправили до лікарні, однак того ж вечора вона померла від отриманих поранень.

    Через шість днів, 25 липня 2024 року, у Дніпрі правоохоронці затримали тоді 18-річного В’ячеслава Зінченка. Слідство повідомляло, що під час перебування у Львові він орендував щонайменше три квартири та намагався максимально приховувати свої пересування.

    Наступного дня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Сам Зінченко після затримання заявляв журналістам, що не вбивав Фаріон. Надалі він також не визнав своєї вини.

    Наприкінці грудня 2024 року правоохоронці перекваліфікували справу. Якщо спочатку Зінченка підозрювали в умисному вбивстві, то після завершення досудового розслідування йому інкримінували вбивство особи у зв’язку з виконанням нею громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості. Саме ця кваліфікація передбачала можливість довічного ув’язнення.

    Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Від моменту затримання і до проголошення вироку Зінченко перебував під вартою.

    Під час процесу він кілька разів змінював захисників, а на одному з етапів відмовився від послуг одразу двох адвокатів. Через проблеми із захистом окремі засідання переносили. Судові дебати остаточно завершилися 17 вересня 2026 року, після чого колегія суддів пішла до нарадчої кімнати.

    На засіданні 1 жовтня Зінченко не давав свідчень. За даними «Української правди», він також відмовився від участі у судових дебатах.

    Донька Ірини Фаріон Софія Особа, яка була визнана потерпілою у справі, раніше також просила суд призначити максимальне покарання.

    Вирок першої інстанції ще не є остаточним: сторона захисту має право оскаржити його в апеляційному порядку. До моменту набрання рішенням законної сили Зінченко залишатиметься під вартою.

    Таким чином, через більш ніж два роки після вбивства Ірини Фаріон суд першої інстанції поставив крапку у резонансному кримінальному процесі: В’ячеслава Зінченка визнано винним і засуджено до довічного позбавлення волі.

  • Здавав маршрути військкомів у Viber: на Волині засудили інформатора ухилянтів

    Здавав маршрути військкомів у Viber: на Волині засудили інформатора ухилянтів

    На Волині суд виніс обвинувальний вирок місцевому жителю, який систематично перешкоджав мобілізаційним заходам через популярний месенджер. Чоловік регулярно повідомляв про місця дислокації, проведення перевірок документів та переміщення співробітників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки у спеціальній закритій групі у Viber. Ковельський міськрайонний суд Волинської області кваліфікував такі дії як пряме перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України під час дії воєнного стану та призначив фігуранту кримінальне покарання.

    Під час судового розгляду слідство встановило, що обвинувачений не був адміністратором або творцем згаданої спільноти, однак залишався її надзвичайно активним учасником. Протягом серпня та вересня 2024 року волинянин постійно моніторив ситуацію у своєму населеному пункті та оперативно публікував актуальні дані для інших підписників, допомагаючи їм уникати зустрічей із військовими патрулями.

    «Систематично поширював інформацію про місця проведення мобілізаційних заходів, маршрути пересування та транспортні засоби, якими користувалися військовослужбовці ТЦК та СП», – йдеться в офіційному повідомленні регіонального військового комісаріату.

    Проаналізувавши зібрані докази, Ковельський міськрайонний суд дійшов висновку, що публікації фігуранта мали конкретну мету і реально допомагали громадянам призовного віку ухилятися від заходів оповіщення та призову за мобілізацією. Чоловіка офіційно визнали винним у злочині, передбаченому частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань). Відповідна стаття передбачає суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

    Суддя призначив порушнику п’ять років позбавлення волі, проте звільнив його від відбування покарання за ґратами, замінивши вирок на один рік іспитового терміну. Ключовою підставою для такого суттєвого пом’якшення стало те, що підсудний повністю визнав свою провину, щиро розкаявся, активно сприяв слідству у розкритті злочину та раніше ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності.

    Військове командування вкотре звертається до громадян із попередженням щодо неприпустимості зриву оборонних заходів через соціальні мережі, адже такі дії розцінюються як пряма загроза національній безпеці.

    «Поширення інформації про місця перебування, маршрути руху або проведення заходів за участю військовослужбовців може тягнути за собою кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України», – наголосили у ТЦК та СП.

    Варто зазначити, що правоохоронні органи та суди регулярно розглядають справи, пов’язані з порушенням військового обов’язку. Відомо про схожий випадок, коли вирок отримав водій-електрик однієї з військових частин, який самовільно ухилявся від несення служби. Військовослужбовець тривалий час проводив на власний розсуд, уникаючи виконання обов’язків, але при цьому продовжував незаконно отримувати грошове забезпечення від держави. За цей злочин суд призначив йому покарання у вигляді двох років іспитового терміну.

     

  • «Здала» ворогу навіть підрозділ власного сина: агентку ФСБ засудили до 15 років ув’язнення

    «Здала» ворогу навіть підрозділ власного сина: агентку ФСБ засудили до 15 років ув’язнення

    За матеріалами Служби безпеки України суд визнав винною мешканку Хмельниччини, яка працювала на російську Федеральну службу безпеки та передавала окупантам інформацію про українські військові об’єкти. За державну зраду, підготовку до теракту та низку інших злочинів жінку засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За даними слідства, вона не лише збирала розвідувальні дані для російських спецслужб, а й передавала координати підрозділу Збройних сил України, в якому проходив службу її власний син. Вирок ухвалено на підставі доказової бази, зібраної кіберфахівцями та слідчими СБУ. Про це повідомила Служба безпеки України.

    Як встановило слідство, співробітники СБУ викрили агентку ще у червні 2025 року під час проведення контррозвідувальних заходів на території Хмельницької області. На момент затримання вона виконувала чергове завдання російської спецслужби. Правоохоронці затримали її безпосередньо під час вибору місця для закладання саморобного вибухового пристрою неподалік однієї з військових частин на заході України. За матеріалами справи, після встановлення вибухівки російські куратори планували дистанційно активувати її, що могло призвести до загибелі українських військовослужбовців та інших тяжких наслідків.

    У ході розслідування було встановлено, що засуджена працювала в охоронній фірмі в одному з населених пунктів Хмельницької області. За інформацією СБУ, увагу російських спецслужб вона привернула після того, як почала систематично залишати проросійські коментарі та публікації у Telegram-каналах, які поширювали прокремлівську пропаганду. Саме через ці інтернет-ресурси представники ФСБ встановили з нею контакт і згодом завербували для виконання розвідувально-диверсійних завдань на території України.

    Після вербування жінка отримала перші інструкції щодо збору інформації про українських військових. За даними СБУ, вона передавала російським спецслужбам відомості про місця тимчасової дислокації підрозділу Збройних сил України, в якому проходив службу її син. Правоохоронці наголошують, що агентка усвідомлювала характер своїх дій та їх можливі наслідки, однак продовжувала співпрацю з представниками держави-агресора.

    Згодом коло її завдань розширилося. За інформацією слідства, жінка почала збирати відомості про місця розташування мобільних вогневих груп, навчальних центрів, запасних командних пунктів та інших військових об’єктів Сил оборони України. Для збору інформації вона обходила територію обласного центру та прилеглих районів, фотографуючи потрібні об’єкти. Щоб не викликати підозри, агентка імітувала телефонні розмови, роблячи вигляд, що просто користується мобільним телефоном.

    Окрім розвідувальної діяльності, слідство встановило, що жінка розпочала підготовку до вчинення терористичного акту. За вказівкою кураторів із ФСБ вона придбала комплектуючі для виготовлення саморобного вибухового пристрою. Надалі цей пристрій планувалося встановити поблизу військової бази та дистанційно підірвати у момент, визначений російською спецслужбою.

    Під час санкціонованих обшуків співробітники СБУ вилучили у затриманої мобільний телефон із доказами листування з представниками ФСБ, матеріали щодо виконаних завдань, а також комплектуючі, необхідні для виготовлення саморобного вибухового пристрою. Ці речові докази стали однією з ключових складових обвинувачення під час судового розгляду.

    За результатами судового розгляду жінку визнано винною одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України. Їй інкримінували частину 3 статті 109 (розповсюдження матеріалів із закликами до захоплення державної влади), частину 2 статті 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану), частину 1 статті 14 та частину 1 статті 263-1 (готування до незаконного виготовлення вибухового пристрою), а також частину 3 статті 436-2 (виправдовування, визнання правомірною або заперечення збройної агресії РФ проти України та глорифікація її учасників).

    Суд погодився з доводами сторони обвинувачення та призначив покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна. Вирок набрав законної сили відповідно до процесуальних норм, якщо не буде оскаржений у встановленому порядку.

    У Службі безпеки України наголошують, що російські спецслужби продовжують активно використовувати соціальні мережі та месенджери для пошуку потенційних агентів серед громадян України. За інформацією СБУ, вербування нерідко починається саме з контактів у Telegram, де представники російських спецслужб знаходять людей із проросійськими поглядами або тих, хто поширює антиукраїнський контент. Надалі таким особам пропонують виконувати спочатку нескладні завдання зі збору інформації, після чого поступово залучають до диверсійної діяльності.

    Розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювали співробітники Управління СБУ в Хмельницькій області під процесуальним керівництвом Хмельницької обласної прокуратури. У спецслужбі підкреслюють, що робота з виявлення агентурної мережі російських спецслужб триває, а всі особи, які співпрацюють із державою-агресором, нестимуть відповідальність відповідно до українського законодавства.

  • Розстріл інструкторів на полігоні: курсанту дали довічне за криваву трагедію на Чернігівщині

    Розстріл інструкторів на полігоні: курсанту дали довічне за криваву трагедію на Чернігівщині

    Чернігівський районний суд виніс вирок курсанту, який під час навчальних стрільб у військовому навчальному центрі відкрив вогонь по інструкторах. Двоє військовослужбовців загинули, ще один був поранений. Суд визнав обвинуваченого винним в умисному вбивстві двох осіб та замаху на вбивство ще одного військового і призначив йому найсуворіше покарання — довічне позбавлення волі.

    Про рішення суду повідомила Національна поліція України. За даними правоохоронців, трагедія сталася 16 липня 2025 року на території одного з навчальних центрів Збройних сил України в Чернігівській області. Під час проведення навчальних стрільб курсант, який перебував на полігоні зі зброєю, здійснив постріли з автоматичної зброї у бік інструкторів-військовослужбовців.

    Унаслідок стрілянини двоє інструкторів отримали смертельні поранення. Ще один військовий був поранений, однак вижив. Після інциденту нападника затримали на місці події. До розслідування були залучені слідчі поліції, військова служба правопорядку та інші компетентні органи.

    Дії обвинуваченого кваліфікували за кількома тяжкими статтями Кримінального кодексу України. Йдеться про умисне вбивство двох або більше осіб у зв’язку з виконанням ними службового обов’язку, а також закінчений замах на умисне вбивство двох або більше осіб у зв’язку з виконанням службового обов’язку. Такі злочини належать до категорії особливо тяжких і можуть каратися довічним ув’язненням.

    Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, визнав курсанта винним і призначив йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Вирок став фіналом резонансної справи, яка викликала широкий суспільний резонанс ще влітку 2025 року.

    Одразу після трагедії командування військової частини повідомляло про проведення службової перевірки та посилення заходів безпеки під час навчань зі зброєю. Особливу увагу тоді приділяли контролю за діями курсантів під час виходу на вогневий рубіж, зберіганню та використанню автоматичної зброї, а також психологічному стану військовослужбовців, які проходять підготовку.

    За повідомленнями українських медіа, після інциденту в соцмережах активно обговорювали питання допуску особового складу до зброї, проходження медичного та психологічного відбору, а також відповідальності командування за безпеку під час навчального процесу. Окремі публікації вказували на те, що справа викликала обурення саме через можливі питання до стану підготовки та контролю за курсантами.

    Водночас офіційно правоохоронці повідомили лише ключові обставини справи: стрілянина сталася під час навчальних стрільб, вогонь був відкритий по інструкторах, двоє військових загинули, ще один постраждав. Детальні мотиви засудженого у відкритих офіційних повідомленнях не розкриваються.

    Подібні трагедії у військових навчальних центрах є надзвичайними подіями, особливо в умовах повномасштабної війни, коли підготовка військовослужбовців відбувається інтенсивно та часто у стислих термінах. Водночас кожен випадок застосування зброї проти побратимів або інструкторів потребує окремого ретельного розслідування, адже йдеться не лише про кримінальну відповідальність конкретної особи, а й про питання безпеки всього навчального процесу.

    Фахівці зазначають, що навчальні стрільби є одним із найризикованіших етапів військової підготовки. Саме тому на полігонах діють суворі правила поводження зі зброєю, команди інструкторів, контроль секторів стрільби та порядок пересування особового складу. Порушення цих правил або умисні дії зі зброєю можуть мати фатальні наслідки.

    Вирок у цій справі став одним із найсуворіших покарань, призначених за злочин, вчинений на території військового навчального центру. Суд фактично визнав, що дії курсанта були спрямовані проти військових, які виконували службовий обов’язок, а тому потребували максимально жорсткої правової оцінки.

    Родини загиблих інструкторів втратили близьких людей, які займалися підготовкою військових у час, коли країна продовжує протистояти російській агресії. Саме інструктори у навчальних центрах щодня готують нових бійців до служби, передають бойові навички та відповідають за безпеку під час занять.

    Наразі вирок може бути оскаржений у встановленому законом порядку. Проте вже зараз справа стала гучним прецедентом і, ймовірно, знову актуалізує питання психологічного відбору, контролю на полігонах та безпеки під час військової підготовки.

  • Суд засудив Таїсію Повалій до 12 років тюрми з конфіскацією майна

    Суд засудив Таїсію Повалій до 12 років тюрми з конфіскацією майна

    Вінницький міський суд заочно визнав винною колишню народну артистку України та екснародну депутатку від забороненої Партії регіонів Таїсію Повалій у колабораційній діяльності та підтримці російської агресії проти України. Суд призначив їй покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, а також заборонив обіймати певні посади строком на 15 років. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    У прокуратурі зазначили, що після подій Революція гідності Повалій залишила Україну та переїхала до Росії, де фактично стала частиною російської інформаційно-пропагандистської машини. За даними слідства, співачка не лише продовжила творчу діяльність у РФ, а й регулярно брала участь у заходах, спрямованих на підтримку війни проти України, публічно виправдовувала дії Кремля та поширювала антиукраїнські наративи через російські державні медіа.

    Правоохоронці наголошують, що після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Повалій систематично з’являлася на концертах і пропагандистських акціях, організованих на підтримку російської армії та так званої «спеціальної військової операції». Також вона брала участь у заходах, присвячених незаконній окупації українських територій, та виступала з заявами, які, за оцінкою слідства, виправдовували агресію РФ і дискредитували Україну.

    У матеріалах справи зазначено, що у 2023 році Повалій отримала російське громадянство та остаточно інтегрувалася в російський публічний простір. Вона продовжувала виступати на державних телеканалах РФ, брала участь у концертах для російських військових та неодноразово висловлювала підтримку політиці Кремля.

    Суд ухвалив конфіскувати все майно співачки на користь держави Україна. Йдеться про нерухомість у Київській області, земельні ділянки, автомобілі, зброю та інші активи. Окремим рішенням державі передано майнові права на дев’ять музичних творів артистки.

    Ще у 2024 році Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення активів Повалій у дохід держави в межах санкційного механізму. У 2025 році майнові права на її пісні були офіційно переоформлені на державу Україна. Це стало одним із перших випадків, коли держава отримала контроль над авторськими правами артиста, засудженого за підтримку агресії РФ.

    У Службі безпеки України повідомили, що ще у лютому 2024 року Повалій оголосили заочну підозру за статтями про колабораційну діяльність, виправдовування та заперечення збройної агресії Росії проти України. За даними СБУ, слідчі зібрали масштабну доказову базу, яка включала відеозаписи виступів, інтерв’ю російським медіа, участь у пропагандистських концертах та інші матеріали.

    Справу Повалій в Україні вважають однією з найрезонансніших серед діячів культури, які після початку російської агресії відкрито підтримали Кремль. До повномасштабної війни артистка тривалий час залишалася відомою фігурою українського шоу-бізнесу, мала звання народної артистки України та політичний досвід у парламенті. Однак після переїзду до Росії та публічної підтримки дій РФ її діяльність стала предметом кримінального переслідування.

    На тлі війни Україна посилила політику щодо публічних осіб, які співпрацюють із державою-агресором або беруть участь у російській пропаганді. Проти низки артистів, політиків та медійників запроваджені санкції, арештовані активи та відкриті кримінальні провадження. У владі наголошують, що такі рішення мають стати сигналом про невідворотність відповідальності за підтримку агресії проти України.

  • Продав немовля за $25 тисяч: на Закарпатті винесли вирок чоловіку, який хотів вивезти дитину за кордон

    Продав немовля за $25 тисяч: на Закарпатті винесли вирок чоловіку, який хотів вивезти дитину за кордон

    Ужгородський міськрайонний суд виніс вирок 46-річному жителю Закарпаття, який намагався продати 11-місячного хлопчика за кордон під виглядом усиновлення іноземцями. Чоловіка засудили до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про це повідомив Офіс генерального прокурора.

    За даними слідства, засуджений планував організувати незаконне вивезення немовляти до Іспанії та отримати за це близько 25 тисяч доларів. Для реалізації схеми він знайшов жінку із Житомира, яка перебувала у складних життєвих обставинах, та запропонував їй 5 тисяч доларів за передачу дитини для «усиновлення».

    Слідчі встановили, що чоловік двічі зустрічався з матір’ю хлопчика, фотографував дитину та надсилав світлини потенційним «замовникам». Також він підготував пакет документів для виїзду за кордон, інструктував жінку щодо проходження контролю на кордоні та супроводжував її разом із малюком до пункту пропуску «Малі Селменці» на Закарпатті.

    Правоохоронці затримали чоловіка у червні 2023 року безпосередньо під час спроби перетину державного кордону. Відтоді він перебував під вартою.

    Суд визнав його винним за ч. 2 ст. 15 та ч. 3 ст. 149 Кримінального кодексу України — замах на торгівлю людиною, вчинений щодо малолітньої дитини.

    В Офісі генпрокурора зазначили, що суд призначив максимальне покарання, передбачене санкцією статті, — 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    Це вже не перший резонансний злочин, у якому фігурує засуджений. Раніше, у червні 2025 року, його засудили за привласнення понад 6,3 млн грн державної допомоги, призначеної родині загиблого українського військовослужбовця.

    За інформацією прокуратури, чоловік був хрещеним батьком загиблого воїна та користувався довірою його рідних. Слідство встановило, що він переказував державні виплати на власні банківські рахунки, знімав гроші готівкою та використовував їх для особистих потреб.

    Також відомо, що до цього чоловік працював вихователем у місцевому інтернаті.

    Правоохоронці наголошують, що випадки торгівлі людьми, особливо дітьми, залишаються одним із найтяжчих злочинів проти людини. В умовах війни та складної соціально-економічної ситуації ризики експлуатації вразливих категорій населення лише зростають.

    За даними Нацполіції та прокуратури, злочинці часто намагаються маскувати незаконне вивезення дітей під усиновлення, евакуацію або гуманітарну допомогу. Особливу увагу правоохоронці приділяють прикордонним регіонам, де ризики незаконного переміщення людей є традиційно вищими.

    В Україні за торгівлю людьми передбачене покарання до 15 років позбавлення волі залежно від тяжкості злочину та обставин справи. Якщо злочин вчиняється щодо дитини або організованою групою, відповідальність суттєво посилюється.

    Вирок Ужгородського міськрайонного суду наразі ще не набрав законної сили та може бути оскаржений у встановленому законом порядку.

  • На смерть збив військового на блокпосту: у Києві водія засудили до 7 років тюрми

    На смерть збив військового на блокпосту: у Києві водія засудили до 7 років тюрми

    Святошинський районний суд Києва виніс вирок водієві, який у липні 2023 року під час комендантської години на смерть збив військовослужбовця Нацгвардії на блокпосту поблизу станції метро «Святошин». Ще один боєць тоді зазнав травм середнього ступеня тяжкості.

    Про це повідомила Київська міська прокуратура.

    Трагічна аварія сталася в ніч проти 25 липня 2023 року на Берестейському проспекті у Києві. За даними слідства, 23-річний водій автомобіля Volkswagen рухався містом зі швидкістю щонайменше 134,5 км/год, що більш ніж удвічі перевищувало дозволену швидкість на цій ділянці дороги.

    Суд встановив, що водій проігнорував дорожні знаки «STOP — контроль», встановлені перед блокпостом, а також вимоги щодо обов’язкового зниження швидкості. Через це він не встиг загальмувати та врізався у двох військовослужбовців Національної гвардії України, які в той момент несли службу на блокпосту.

    Унаслідок потужного удару 49-річний нацгвардієць загинув на місці від отриманих травм. Інший військовий отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

    Після наїзду автомобіль продовжив рух та врізався ще у дві автівки неподалік блокпоста.

    Одразу після аварії правоохоронці перевірили водія на стан алкогольного сп’яніння за допомогою приладу Drager. Алкоголю в організмі чоловіка не виявили.

    Під час судового розгляду прокуратура наполягала на реальному терміні ув’язнення через тяжкі наслідки ДТП, грубе перевищення швидкості та порушення правил дорожнього руху в умовах воєнного стану та комендантської години.

    Святошинський районний суд підтримав позицію обвинувачення та визнав чоловіка винним у скоєнні смертельної дорожньо-транспортної пригоди. Йому призначили покарання у вигляді семи років позбавлення волі, а також заборонили керувати транспортними засобами протягом трьох років.

    Смертельна аварія на блокпосту тоді викликала широкий суспільний резонанс, адже після початку повномасштабного вторгнення Росії блокпости стали невід’ємною частиною системи безпеки українських міст. Особливо вночі, під час дії комендантської години, військові та правоохоронці здійснюють посилений контроль транспорту через загрозу диверсійних груп, переміщення зброї та інших ризиків.

    У 2022–2024 роках в Україні вже фіксували низку резонансних ДТП на блокпостах, частина з яких закінчувалася загибеллю військовослужбовців або цивільних. Після цього правоохоронці неодноразово закликали водіїв суворо дотримуватися правил дорожнього руху, особливо поблизу військових об’єктів та контрольних пунктів.

    За словами юристів, у таких справах суди дедалі частіше призначають реальні терміни ув’язнення, якщо йдеться про грубе перевищення швидкості або загибель людей. Окремо враховується й те, що правопорушення скоєне під час воєнного стану.

    У прокуратурі наголошують: ігнорування вимог на блокпостах під час війни несе підвищену небезпеку, адже військові та правоохоронці працюють у режимі постійної загрози російських атак та диверсій.