Позначка: WOG

  • Ціни на дизель в Україні пішли вниз

    Ціни на дизель в Україні пішли вниз

    Великі мережі автозаправних станцій в Україні 8 травня почали знижувати роздрібні ціни на дизельне пальне після помітного падіння гуртового ринку, яке відбулося напередодні. За даними Консалтингової групи «А-95», середня вартість дизелю за добу зменшилася на 88 коп./л і становить близько 88,03 грн/л, повідомляє профільне видання enkorr.

    Аналітики ринку пояснюють таку динаміку реакцією на різке здешевлення закупівельних цін у Європі та на внутрішніх гуртових майданчиках. Саме гуртовий сегмент традиційно є ключовим індикатором для формування роздрібних цін в Україні, і його швидка корекція зазвичай майже одразу відображається на стелах АЗС.

    Найбільш відчутне зниження зафіксовано у преміальних мережах ОККО та WOG, які зменшили ціну дизельного пального одразу на 2 грн/л — до рівня 89,90 грн/л. Фактично це стало компенсацією попереднього підвищення, яке спостерігалося впродовж минулого тижня на тлі коливань зовнішнього ринку. При цьому ціни на бензин у цих мережах залишилися стабільними на рівні близько 77,90 грн/л, що свідчить про більш обережну політику щодо інших видів пального.

    Схожу динаміку показали UKRNAFTA та UPG, які також оперативно відреагували на зміну ринкової кон’юнктури. Вони знизили ціну дизеля приблизно на 1 грн/л — до 86,90 грн/л. У випадку державного оператора водночас зафіксовано зниження ціни на бензин на 1 грн/л — до рівня близько 69,90 грн/л, що виглядає як коригування попередніх рішень у відповідь на ринковий тиск.

    Менші та регіональні мережі також долучилися до зниження вартості. Такі оператори як KLO, Mango, Green Wave, Chipo, EURO5, «Авантаж 7» та «Фактор» скоригували ціни в межах 1–1,5 грн/л. Участники ринку відзначають, що саме цей сегмент найшвидше реагує на зміну гуртових котирувань, оскільки працює з меншою маржею та більш гнучкою ціновою політикою.

    За оцінками галузевих аналітиків, головним фактором зниження стало падіння європейських котирувань на нафтопродукти протягом трьох днів поспіль. Сукупне зниження становило близько $158 за тонну, що еквівалентно приблизно 6,95 грн/л у структурі кінцевої ціни пального. Це створило новий ціновий орієнтир для українського ринку та змусило операторів переглянути свої прайси.

    Додатковий тиск на ринок сформували також пропозиції на гуртовому рівні в південних регіонах, де, за даними учасників ринку, з’являлися партії дизельного пального з відвантаженням за ціною близько 74 грн/л. Такі рівні сигналізували про можливість подальшого зниження роздрібних цін, якщо тенденція на зовнішніх ринках збережеться.

    Експерти підкреслюють, що український ринок пального залишається високочутливим до зовнішньої кон’юнктури через значну залежність від імпорту. Будь-які коливання цін на нафту, нафтопродукти або логістику в Європі майже одразу відображаються на внутрішньому ринку, часто із затримкою лише у кілька днів.

    Також вплив мають валютні коливання та конкуренція між великими мережами, які змушені балансувати між збереженням маржі та утриманням частки ринку. Саме тому зміни цін зазвичай відбуваються хвилеподібно — спочатку у преміальному сегменті, а згодом у середньому та регіональному.

    У квітні, за даними ринку, лідером роздрібних продажів стала мережа «Укрнафта» з обсягом близько 120 млн літрів, тоді як ОККО та WOG зберегли позиції найбільших приватних операторів. Ця структура ринку також впливає на швидкість цінових змін, оскільки великі мережі задають загальний тренд для галузі.

    Аналітики не виключають, що за умови подальшого зниження котирувань у Європі корекція цін на дизель в Україні може продовжитися, однак її темпи залежатимуть від стабільності зовнішнього ринку та внутрішньої конкуренції між операторами.

  • “Укрнафта” вперше очолила ринок АЗС в Україні

    “Укрнафта” вперше очолила ринок АЗС в Україні

    Державна мережа автозаправних станцій “Укрнафта” у квітні 2026 року вперше вийшла в лідери українського роздрібного паливного ринку, обігнавши найбільших приватних операторів — ОККО та WOG. Про це свідчать результати дослідження Консалтингової групи “А-95”, які оприлюднило галузеве видання enkorr. Для українського паливного ринку це стало однією з найпомітніших змін за останні роки, адже тривалий час лідерство утримували саме великі приватні мережі.

    За підсумками квітня “Укрнафта” реалізувала близько 120 мільйонів літрів пального, або майже 95 тисяч тонн нафтопродуктів. Це дозволило державному оператору посісти перше місце серед усіх мереж АЗС в Україні. ОККО опинилася на другій позиції, а WOG — на третій.

    Аналітики зазначають, що переломним моментом для “Укрнафти” став березень 2026 року. Саме тоді мережа різко збільшила продажі — одразу на 48% порівняно з лютим. Обсяги реалізації сягнули приблизно 92 тисяч тонн, що дозволило державній компанії вперше обійти WOG і закріпитися серед лідерів ринку. У квітні динаміка зростання вже була менш стрімкою — близько 4%, або 2,5 тисячі тонн додаткових продажів, однак цього вистачило, щоб випередити ОККО, де реалізація пального знизилася.

    Найбільший прорив “Укрнафта” продемонструвала у сегменті дизельного пального. Порівняно з лютим продажі дизелю зросли на 65% і досягли приблизно 58 тисяч тонн. Реалізація бензину збільшилася на 27% — до 29,5 тисяч тонн, а продажі скрапленого газу піднялися на 14% — до майже 4,7 тисяч тонн. Експерти зазначають, що саме дизель став основним драйвером зростання, оскільки попит на нього традиційно високий серед аграрного сектору, логістичних компаній та комерційного транспорту.

    Директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн заявив, що головною причиною різкого зростання продажів стали мінімальні ціни, які “Укрнафта” пропонувала на ринку. За його словами, державна мережа діяла в межах урядового доручення щодо стримування цін на пальне в умовах глобальної енергетичної кризи та високої волатильності світового нафтового ринку.

    На думку аналітиків, саме ціновий фактор став ключовим у боротьбі за споживача. Через зростання вартості життя та загальну економічну нестабільність українські водії дедалі частіше почали орієнтуватися насамперед на ціну пального, а не лише на бренд чи рівень сервісу. У результаті державна мережа, яка змогла запропонувати нижчі ціни, отримала помітний приплив клієнтів.

    Водночас експерти наголошують, що успіх “Укрнафти” не можна пояснювати лише дешевшим пальним. Протягом останніх років компанія активно модернізувала власну мережу АЗС, оновлювала обладнання, покращувала сервіси та розширювала географію присутності. Частина автозаправних комплексів пройшла реконструкцію, а мережа поступово почала конкурувати з приватними операторами не лише ціною, а й якістю обслуговування.

    Додатковим фактором зростання стало розширення мережі за рахунок нових активів. На початку квітня стало відомо, що “Укрнафта” отримає ще 21 автозаправний комплекс U.GO у Полтавській та Харківській областях, які перебувають у власності “Укргазвидобування”. Після приєднання цих об’єктів мережа “Укрнафти” перевищила 700 АЗК по всій Україні, що зробило її однією з найбільших за кількістю станцій у державі.

    Ринок пального в Україні останніми роками переживає суттєві зміни через війну, перебудову логістики та залежність від імпортних поставок. Після втрати частини нафтобаз і знищення Кременчуцького нафтопереробного заводу Україна фактично перейшла на імпортне забезпечення паливом із країн Європейського Союзу. Це призвело до зростання логістичних витрат та високої залежності від світових цін на нафту.

    На ситуацію також впливають глобальні коливання на енергетичному ринку. Війна на Близькому Сході, ризики перебоїв із поставками через Ормузьку протоку та нестабільність нафтових котирувань змушують операторів АЗС постійно переглядати ціни. У цих умовах державні компанії отримують більше можливостей для цінового маневрування, особливо коли уряд намагається стримувати інфляцію та соціальне невдоволення через вартість пального.

    Аналітики зазначають, що приватним мережам наразі дедалі складніше утримувати конкурентні ціни через високі операційні витрати, інвестиції у сервісну інфраструктуру та маркетингові програми. Частина операторів змушена скорочувати акційні пропозиції або поступово підвищувати ціни, тоді як державна “Укрнафта” може дозволити собі агресивнішу цінову політику.

    Експерти не виключають, що найближчими місяцями конкуренція між найбільшими паливними мережами України лише посилиться. На тлі нестабільного світового ринку та високого попиту на пальне оператори будуть змушені боротися за клієнта не лише ціною, а й програмами лояльності, якістю сервісу та доступністю мережі в регіонах. Учасники ринку також уважно стежать за подальшими рішеннями уряду щодо регулювання цін та політики державних компаній у паливному секторі.

  • Ціни на пальне в Україні: бензин і дизель трохи подешевшали

    Ціни на пальне в Україні: бензин і дизель трохи подешевшали

    Станом на 18 квітня 2026 року в Україні зафіксовано незначне зниження цін на основні види пального. Найбільші мережі автозаправних станцій оновили свої цінники, і середня вартість бензину марки А-95 та дизельного пального знизилася приблизно на 1 гривню за літр порівняно з попередніми днями.

    За актуальними даними ринку, середня ціна бензину А-95 наразі становить близько 74,2 грн за літр. Дизельне пальне в середньому коштує приблизно 90,2 грн за літр. Водночас ціни на автогаз також залишаються відносно стабільними, без суттєвих коливань у більшості мереж АЗС.

    Найвищий рівень цін традиційно спостерігається на заправках преміум-сегменту. До них належать мережі ОККО, WOG та Socar, де пальне зазвичай коштує дорожче через сервісний рівень та логістику постачання.

    Натомість найдоступніші ціни пропонують мережі Укрнафта та БРСМ-Нафта, які традиційно орієнтуються на більш бюджетний сегмент ринку.

    Фахівці зазначають, що нинішнє незначне зниження вартості пального пов’язане з коливаннями світових цін на нафту, а також стабілізацією попиту на внутрішньому ринку. Додатково вплив мають валютні коливання та логістичні витрати, які формують кінцеву ціну на українських АЗС.

    Водночас експерти підкреслюють, що ринок пального в Україні залишається чутливим до зовнішніх факторів, зокрема до ситуації на світових енергетичних ринках і вартості нафти. Будь-які геополітичні зміни або перебої в постачанні можуть швидко вплинути на цінову динаміку в країні.

    Окремим фактором, який впливає на споживчі витрати, є державна програма «Національний кешбек», що діє з 20 березня. Вона передбачає часткову компенсацію вартості пального при купівлі на заправках-учасниках програми. Розмір компенсації становить 15% для дизельного пального, 10% для бензину та 5% для автогазу.

    За розрахунками уряду, це дозволяє економити до 11 гривень на літрі дизелю, близько 7 гривень на бензині та приблизно 2 гривні на літрі автогазу. Максимальна сума кешбеку обмежена 1000 гривнями на одну особу на місяць. Програма діятиме до 1 травня 2026 року.

    Як зазначив очільник Міністерство економіки України Олексій Соболев, запуск кешбеку на пальне має соціальну мету та не впливає на фінансування оборонних потреб держави. За його словами, програма спрямована на підтримку громадян в умовах зростання витрат на паливо та загальної економічної нестабільності.

    Аналітики ринку зазначають, що в короткостроковій перспективі ціни на пальне в Україні можуть залишатися відносно стабільними, однак не виключають нових коливань у разі змін на світовому нафтовому ринку або посилення валютних ризиків.

    Таким чином, станом на середину квітня український ринок пального демонструє помірне зниження цін із збереженням загальної стабільності, однак залишається залежним від зовнішніх економічних факторів.

  • Ціни на пальне знову зросли: дизель подекуди вже по 97 грн за літр

    Ціни на пальне знову зросли: дизель подекуди вже по 97 грн за літр

    В Україні 8 квітня на автозаправках знову зафіксовано зростання цін на пальне. Найбільше подорожчав дизель — на окремих АЗС його вартість уже сягнула 97 грн за літр.

    За даними моніторингу, у мережі OKKO дизельне пальне подорожчало на 1,90 грн — до 93,90 грн за літр, а преміальний ДП Pulls — до 96,90 грн. У мережі WOG ціни зросли ще більше: дизель — до 94,00 грн (+2,10 грн), а ДП+ — до 97 грн.

    Водночас найнижчі ціни на дизель залишаються у мережах «БРСМ-Нафта» та «Укрнафта», де вони поки не змінилися — близько 87,90 грн за літр. Там бензин А-95 коштує 69,90 грн.

    Зростання зачепило і бензин: А-95 подорожчав, зокрема, на UPG (на 59 копійок) і KLO (на 1,40 грн). Також піднялася ціна на бензин А-100 — на UPG вона збільшилася на 77 копійок.

    Експерти попереджають про подальше зростання вартості пального. За словами паливного аналітика Дмитра Льоушкіна, ціни можуть досягти 100 грн за літр уже найближчими тижнями. Він зазначає, що нинішній рівень вартості частково стримується державою, зокрема через політику ціноутворення в мережі «Укрнафта».

  • Протасів Яр в Києві втратив статус заказника: 16 гектарів знову під загрозою забудови

    Протасів Яр в Києві втратив статус заказника: 16 гектарів знову під загрозою забудови

    Північний апеляційний господарський суд частково скасував рішення Київської міської ради про створення заказника у Протасовому Яру в Києві. Йдеться про територію площею близько 16 гектарів, яка отримала статус ландшафтного заказника імені громадського активіста Романа Ратушного.

    Суд не задовольнив апеляційні скарги Київради та громадської організації «Захистимо Протасів Яр», фактично підтримавши позицію забудовника — компанії ТОВ «Протасів Яр».

    Ця компанія пов’язана з бізнес-групою WOG та народним депутатом Ігорем Івахівим.

    Рішення апеляційної інстанції відкриває можливість для забудовника оскаржити встановлений раніше земельний сервітут на цій території. У разі скасування такого обмеження компанія може отримати юридичні підстави для реалізації будівельного проєкту на спірній ділянці.

    Протасів Яр у центрі Києва тривалий час залишається предметом конфлікту між забудовниками та громадськими активістами. У 2022 році Київрада ухвалила рішення створити тут ландшафтний заказник імені Романа Ратушного — київського активіста, який виступав проти забудови цієї зеленої території.

    Громадські організації та мешканці столиці наполягають на збереженні зеленої зони, тоді як представники забудовника вважають рішення про створення заказника таким, що обмежує їхні майнові права.

    Подальша доля спірної території може залежати від нових судових процесів та рішень міської влади щодо захисту цієї ділянки.

  • Світлана Івахів увійшла до топ-10 найбагатших бізнесменів, а WOG знову опинилася в центрі скандалу

    Світлана Івахів увійшла до топ-10 найбагатших бізнесменів, а WOG знову опинилася в центрі скандалу

    Світлана Івахів посіла дев’яте місце у рейтингу найбагатших бізнесменів України за 2025 рік із прибутком у 48 мільярдів гривень. Формально це — історія про фінансовий успіх мережі АЗС WOG та групи «Континіум». Проте за фасадом мільярдних показників знову спливають питання щодо якості пального, забудови заповідних територій і зв’язків із фігурантами фінансових розслідувань.

    До редакції звернувся водій, який повідомив про проблему після заправки на одній із АЗС WOG на трасі Київ–Чоп. За його словами, після заправки на 127-му кілометрі автомобіль менш ніж за десять кілометрів почав диміти та видавати сторонні звуки. Власник транспортного засобу заявив, що звернувся до правоохоронних органів, а за фактом можливого продажу неякісного пального розпочато перевірку.

    Офіційних висновків експертизи наразі не оприлюднено. Компанія ситуацію публічно не коментувала. Водночас подібні скарги періодично з’являються у відкритих джерелах, що формує репутаційний тиск на бренд.

    Окремий резонанс викликала історія із забудовою ботанічного заказника загальнодержавного значення «Воротнів». За даними місцевих активістів та відкритих реєстрів, на землях держлісфонду, де законодавством заборонене капітальне будівництво та рух автотранспорту, зведено котедж із басейном та зоною відпочинку.

    У публікаціях згадувалося ім’я директора з цифрової трансформації WOG Олега Кушіля як особи, пов’язаної з користуванням цією нерухомістю. Офіційно будинок оформлений на іншу людину, яка, за реєстрами, тривалий час проживає за кордоном. Водночас у соціальних мережах з’являлися фото, де особи з оточення групи «Континіум» відпочивають на цій території.

    Контролюючі органи поки не оприлюднили публічних результатів перевірок щодо можливого порушення природоохоронного законодавства.

    У медіапросторі також обговорюються зв’язки групи «Континіум» та її співвласника Степана Івахіва з Банком інвестицій та заощаджень. Журналісти неодноразово звертали увагу на співпрацю установи з бізнес-структурами, які раніше фігурували в розслідуваннях щодо фінансових порушень.

    Серед них — банкірка Олена Сосєдка, пов’язана з банком «Конкорд», який було ліквідовано після претензій регулятора. У публічному полі також звучали твердження про можливе використання афілійованих структур для фінансових операцій мережі «Ябко», яка раніше згадувалася у матеріалах про податкові претензії.

    Офіційні представники банку та групи «Континіум» публічно заперечували будь-які порушення.

    Потрапляння Світлани Івахів до топ-10 найбагатших бізнесменів країни демонструє масштаби паливного бізнесу навіть в умовах війни та економічної турбулентності. Однак паралельно з фінансовими досягненнями зростає й кількість запитань — від якості послуг до дотримання екологічного законодавства та прозорості фінансових потоків.

    Чи переростуть ці історії у кримінальні провадження або залишаться в інформаційній площині — залежатиме від дій правоохоронних і контролюючих органів. Поки ж розрив між мільярдними рейтингами та репутаційними ризиками лише поглиблюється.

  • Нардепи масово розлучаються з дружинами, рятуючи свої мільйони

    Нардепи масово розлучаються з дружинами, рятуючи свої мільйони

    Сьогодні ми розкриємо цікаві подробиці про те, як деякі народні депутати України приховують свої статки, скориставшись старою, але ефективною схемою – розлученням.

    Після казкового збагачення під час війни, деякі з них знайшли новий спосіб захистити свої статки від перевірок та державного контролю – через розлучення. Як саме це відбувається і хто із скандальних політиків ховає свої багатства за “спідницями” колишніх дружин?

    Журналісти видання НЕНЬКА ІНФО провели власне розслідування. І ось що вдалося дізнатися.

    Микола Тищенко: розлучення не без вигоди

    Микола Тищенко, один із найскандальніших українських політиків, розлучився з дружиною Алою Барановською на початку 2023 року. Невдовзі після цього у його декларації з’явилося понад 12 мільйонів гривень як “подарунок” від колишньої дружини. Ця ситуація викликала підозри, оскільки походження цих коштів так і залишилося незрозумілим. Після цього Тищенко опинився під вартою за напад його охоронця на військовослужбовця, що ще більше привернуло увагу до його діяльності. Відзначимо, що цей “подарунок” став чудовою можливістю уникнути подальших питань щодо походження коштів.

    Степан Івахів з колишньою дружиною Світланою

    Степан Івахів: “король нерухомості” без власного житла

    Не можемо не згадати про Степана Івахіва. Український підприємець, депутат партії “За майбутнє”, співвласник мережі автозаправок WOG. Примітно, що у 2021 році Івахів увійшов до рейтингу найбагатших українців, посівши 58 сходинку. Тоді його статки оцінили у 180 мільйонів доларів. Проте його декларація викликала занепокоєння у Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), оскільки була визнана ризиковою, тобто такою, що могла не відображати всі доходи чи майно.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Івахів намагався втекти з країни, вивозячи з собою 310 тисяч доларів. Ця спроба зазнала невдачі, і невдовзі після цього депутат розлучився з дружиною.

    За інформацією порталу YouControl, після розлучення його статки зменшилися на 21%. Проте, загальна вартість майна його родини все ще оцінюється в 236 мільйонів гривень. Що цікаво, Івахів не задекларував жодного особистого житла чи автомобіля. Усе майно, включаючи чимало земельних ділянок, елітні автівки, дачі, ювелірні прикраси та одяг відомих брендів, тепер належить його колишній дружині Світлані.

    Колишня дружина Івахова володіє чотирма земельними ділянками в селі Липини Волинської області, житловим будинком на 300 квадратних метрів, дачним будинком такого ж розміру, садовим будинком на понад 200 квадратних метрів у селі Пульмо, господарською будівлею на 650 квадратних метрів, квартирою в Києві на 200 квадратних метрів та ще однією на 146 квадратних метрів. У колишньої також є квартира на 450 квадратних метрів, що знаходиться у процесі побудови, а також квартира в Липинах на 876 квадратних метрів, котра перебуває у спільній власності з іншими особами.

    Цікаво, що Івахів, співвласник мережі автозаправок WOG, у своїй декларації не вказав жодного автомобіля, а задекларував лише причеп за 10 тисяч гривень. Колишня дружина Світлана, навпаки, володіє дорогими автівками, зокрема Porsche Cayenne 2018 року та Toyota FJ Cruiser 2009 року. Це викликає підозри щодо справжньої мети його розлучення. Чи не є це спробою приховати статки? Декларації та реальність: майно депутата та його родини

    Вадим Столар

    Вадим Столар: “збіднілий” мільйонер

    Ще один приклад — Вадим Столар. Здобув популярність як політик і бізнесмен, пов’язаний із ОПЗЖ. Після заборони ОПЗЖ він приєднався до депутатської групи “Відновлення України”. Проте, його кар’єра не обійшлася без скандалів: Столар фігурує в журналістських розслідуваннях, де його звинувачують у корупційних схемах разом з головою ОП Андрієм Єрмаком.

    Його статки за 2023 рік зменшилися на 98%, складаючи тепер лише 5 мільйонів гривень. Однак, до розлучення зі своєю дружиною Інною Майструк, родина Столара мала значний пакет нерухомості та коштовностей.

    На Інну Майструк були оформлені будинок під Києвом на понад 900 квадратних метрів, будинок на 100 квадратних метрів, садовий будинок, житловий будинок на 2000 квадратних метрів у Козині, господарська будівля на 280 квадратних метрів, та близько 10 земельних ділянок під Києвом, більшість з яких вартують мільйони гривень. Крім того, Майструк орендувала квартиру в Монако площею 600 квадратних метрів і пентхаус на 500 квадратних метрів в Об’єднаних Арабських Еміратах.

    Столар також володіє колекцією антикваріату, в тому числі антикварними меблями, картинами, винами та іншими предметами розкоші. Попри це, у своїй декларації він вказав, що після розлучення його майновий стан суттєво погіршився.

    Ще цікавіше те, що за даними розслідувань, навіть попри зменшення офіційних статків, Вадим Столар продовжує володіти значними сумами за кордоном. Зокрема, на острові Домініка у нього залишилося понад 3 млн доларів, понад 2 млн євро в Австрії і 700 тис. доларів у Дубаї. Це наводить на думку, що розлучення могло бути частково мотивоване не тільки особистими причинами, але й фінансовою стратегією.

    У висновку залишається питання: чи дійсно ці політики та їхні колишні дружини розійшлися через особисті проблеми, чи це був продуманий хід для захисту активів? Відповідь залишається відкритою, але факти говорять самі за себе. Такий спосіб уникнення відповідальності не новий, але його масштабність вражає.

    Схоже, що деякі українські депутати готові йти на будь-які хитрощі, аби зберегти свої багатства. Що ж, побачимо, як буде розгортатися ситуація далі.