Golosnovinua.com

Позначка: ЄС

  • Усі 27 країн сказали «так»: для України відкривають двері до Євросоюзу

    Усі 27 країн сказали «так»: для України відкривають двері до Євросоюзу

    Україна та Молдова зробили один із найважливіших кроків на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі. Усі 27 держав-членів ЄС погодилися розпочати переговори щодо відкриття першого переговорного кластера «Основи» (Fundamentals), який є відправною точкою офіційного процесу вступу до Євросоюзу. Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    За її словами, вже найближчими днями під час міжурядової конференції буде відкрито перший переговорний кластер для України та Молдови. Саме він охоплює ключові сфери, без яких вступ до ЄС неможливий: верховенство права, функціонування демократичних інституцій, боротьбу з корупцією, незалежність судової системи, права людини та ефективне державне управління.

    «Це визнання рішучості, мужності та важкої роботи, яку обидві країни продемонстрували навіть в умовах безпрецедентних викликів. Це також чіткий сигнал про те, що Європейський Союз залишається найпривабливішою моделлю миру, стабільності та нових можливостей», – наголосила фон дер Ляєн.

    Відкриття першого кластера є знаковою подією не лише для України та Молдови, а й для самого Євросоюзу. Процес переговорів про вступ розбитий на шість великих кластерів, які охоплюють десятки сфер державної політики. Кластер «Основи» традиційно відкривається першим і закривається останнім, адже саме за його результатами оцінюється готовність країни-кандидата до членства.

    Рішення стало можливим після тривалих дипломатичних консультацій між країнами-членами ЄС. Раніше процес фактично блокувався через позицію Угорщини, яка висувала Україні низку вимог щодо забезпечення прав угорської національної меншини на Закарпатті. Однак останні переговори між Києвом і Будапештом дозволили розблокувати процес та отримати підтримку всіх членів Європейського Союзу.

    Ще на початку червня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомляла, що всі держави ЄС дали «зелене світло» для початку переговорів щодо першого кластера. Тоді ж Кіпр, який головує у Раді Європейського Союзу, офіційно розпочав процедуру підготовки до відкриття переговорів для України та Молдови.

    Європейська комісія неодноразово наголошувала, що Україна виконала всі необхідні умови для відкриття першого кластера. Наприкінці 2025 року Київ завершив скринінг законодавства та технічну підготовку щодо всіх шести переговорних кластерів. У березні 2026 року українська сторона отримала від Єврокомісії рекомендації щодо фінальних етапів підготовки до переговорів.

    Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн ще наприкінці травня заявляла, що немає жодних причин затримувати переговорний процес, оскільки Україна та Молдова виконали всі критерії для старту першого етапу євроінтеграції. За її словами, розширення ЄС має залишатися процесом, який базується виключно на заслугах кандидатів, а не на політичних блокуваннях.

    Наступним етапом стане проведення міжурядової конференції, де офіційно буде відкрито кластер «Основи». Після цього Україна зможе перейти до практичних переговорів щодо конкретних реформ та виконання критеріїв членства. Паралельно триватиме підготовка до відкриття інших переговорних кластерів, які охоплюють економіку, внутрішній ринок, конкурентну політику, екологію, цифровізацію, сільське господарство та зовнішню політику.

    Для України цей крок має не лише політичне, а й символічне значення. Попри повномасштабну війну, держава продовжує виконувати масштабні реформи та інтегруватися до європейського простору. Відкриття переговорного кластера демонструє, що Брюссель розглядає європейське майбутнє України як реальний процес, а не віддалену перспективу.

    Водночас попереду залишається складний і тривалий шлях. Переговори про вступ можуть тривати кілька років, а кожен етап потребуватиме окремого погодження з боку всіх держав-членів ЄС. Проте рішення про відкриття першого кластера фактично означає початок нового історичного етапу у відносинах між Україною та Європейським Союзом.

    У Брюсселі наголошують, що розширення ЄС залишається одним із головних стратегічних інструментів зміцнення безпеки та стабільності на континенті. А вступ України та Молдови розглядається як важлива інвестиція у майбутнє всієї Європи.

  • МВФ пішов на поступки Україні: податок на посилки відклали, а майже $700 млн можуть надійти вже влітку

    МВФ пішов на поступки Україні: податок на посилки відклали, а майже $700 млн можуть надійти вже влітку

    Україна наблизилася до отримання чергового траншу фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду, попри те, що одна з ключових умов програми поки так і не була виконана. За інформацією Bloomberg, МВФ погодився надати Києву майже 700 мільйонів доларів фінансування та відкласти вимогу щодо ухвалення резонансного закону про оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Це рішення може стати важливим сигналом підтримки України в умовах війни та значного бюджетного дефіциту.

    За даними джерел, знайомих із перебігом переговорів, між урядом України та експертами МВФ було досягнуто попередньої домовленості на рівні персоналу фонду. Вона відкриває шлях до виділення нового траншу в межах чотирирічної програми розширеного фінансування EFF обсягом 8,1 мільярда доларів, затвердженої у лютому 2026 року. Остаточне рішення ще має ухвалити Рада директорів МВФ, голосування якої очікується у липні.

    Одним із найскладніших питань під час останнього перегляду програми стало оподаткування міжнародних поштових відправлень. Законопроєкт передбачає скасування чинної податкової пільги для товарів, які надходять до України з-за кордону та коштують менше ніж 150 євро. За задумом уряду та міжнародних партнерів, нововведення мало б допомогти боротися зі схемами дроблення імпорту, скоротити масштаби тіньової економіки та принести державному бюджету близько 10 млрд грн додаткових надходжень щороку.

    Втім, документ викликав значний суспільний резонанс. Багато українців регулярно користуються міжнародними маркетплейсами та замовляють товари через AliExpress, Temu, Amazon та інші сервіси. Частина народних депутатів виступила проти нових правил, аргументуючи це тим, що додаткове податкове навантаження під час війни лише погіршить фінансове становище громадян. У результаті Верховна Рада наприкінці травня не змогла підтримати необхідні зміни до законодавства.

    Саме через провал голосування виникли побоювання, що Україна може не пройти черговий перегляд програми МВФ. Адже виконання структурних маяків та реформ залишається ключовою умовою отримання міжнародного фінансування. Крім того, позитивна оцінка фонду має важливе значення не лише для самого кредитування МВФ, а й для подальшого надходження коштів від інших міжнародних партнерів, зокрема Європейського Союзу.

    Однак, як повідомляє Bloomberg, після кількох тижнів переговорів МВФ погодився піти на компроміс. Фонд дозволив перенести ухвалення законопроєкту до липня, фактично надавши українським парламентарям додатковий час для пошуку політичного консенсусу. Наступний перегляд програми запланований не раніше вересня, тому в уряду ще залишається можливість виконати зобов’язання без втрати фінансування.

    Експерти зазначають, що така гнучкість з боку МВФ є доволі незвичною. Фонд традиційно жорстко контролює виконання реформ, особливо податкових. Водночас повномасштабна війна, значні оборонні витрати та складна соціально-економічна ситуація змушують міжнародних партнерів враховувати українські реалії. За оцінками МВФ, Україна й надалі потребуватиме масштабної зовнішньої підтримки для фінансування бюджету, стабілізації економіки та проведення післявоєнного відновлення.

    Сама програма EFF залишається одним із головних фінансових інструментів підтримки України. Вона передбачає не лише кредитування, а й проведення реформ у сфері державних фінансів, податкового адміністрування, боротьби з ухиленням від сплати податків та інтеграції України до європейського економічного простору. Однією з ключових вимог фонду є розширення внутрішньої дохідної бази держави, адже витрати на оборону продовжують стрімко зростати на тлі війни з Росією.

    Поки що остаточна доля законопроєкту про оподаткування міжнародних посилок залишається невизначеною. Проте вже зараз зрозуміло, що питання не зникло з порядку денного. Найближчі тижні покажуть, чи зможе парламент знайти компромісне рішення, яке дозволить виконати вимоги міжнародних партнерів та водночас мінімізувати негативний вплив на українських споживачів.

    У разі позитивного рішення Ради директорів МВФ у липні Україна отримає майже 700 мільйонів доларів додаткового фінансування, що стане важливим ресурсом для підтримки економіки та фінансування державних видатків в умовах війни.

  • Українські перехоплювачі стануть частиною європейської ППО: що відомо про угоду з Airbus

    Українські перехоплювачі стануть частиною європейської ППО: що відомо про угоду з Airbus

    Українська оборонна галузь отримала потужний міжнародний сигнал довіри. Один із найбільших оборонних концернів світу Airbus Defence and Space офіційно уклав угоду про стратегічне партнерство з українською компанією SkyFall, яка виробляє відомі дрони-перехоплювачі P1-Sun, повідомляє Forbes. Відповідний меморандум сторони підписали 12 червня під час міжнародної авіакосмічної виставки ILA Berlin Air Show у Німеччині.

    Співпраця між українським виробником безпілотників та європейським оборонним гігантом може стати одним із найважливіших технологічних партнерств для української оборонної промисловості від початку повномасштабної війни. Йдеться не лише про спільні розробки, а й про інтеграцію українських бойових технологій у майбутню систему протиповітряної оборони Європи.

    Згідно з домовленостями, сторони працюватимуть над інтеграцією українських дронів-перехоплювачів P1-Sun із системою управління повітряним простором Airbus Air C2. Це комплексне рішення для командування, координації та контролю засобів протиповітряної та протиракетної оборони.

    Фактично мова йде про створення нової моделі захисту повітряного простору, де перевірені в реальних бойових умовах українські безпілотники працюватимуть у зв’язці з сучасними цифровими системами управління НАТОвського рівня.

    У SkyFall наголошують, що дрони P1-Sun вже продемонстрували свою ефективність на полі бою. За даними компанії, від початку використання цих перехоплювачів було знищено близько 10 000 російських безпілотників різних типів. Саме цей бойовий досвід став головною причиною інтересу з боку Airbus.

    Генеральний директор Airbus Defence and Space Міхаель Шелльгорн заявив, що партнерство дозволить поєднати багаторічний досвід Airbus у сфері командування та управління військами із технологіями, які Україна створила під час війни.

    За його словами, сучасні конфлікти змінюються настільки швидко, що традиційні оборонні системи вже не завжди встигають адаптуватися до нових загроз. Саме тому європейські компанії дедалі активніше звертають увагу на українські розробки, які проходять випробування безпосередньо на фронті.

    Особливу увагу експертів привертає саме P1-Sun. Україна сьогодні має найбільший у світі практичний досвід боротьби з дронами типу Shahed, які Росія спочатку закуповувала в Ірану, а згодом налагодила власне виробництво під назвою «Герань».

    Масовані атаки ударних безпілотників змусили українських інженерів шукати дешевші та ефективніші способи протидії. Так з’явився новий клас безпілотників-перехоплювачів, які коштують значно дешевше за ракети ППО та здатні збивати повітряні цілі без використання дорогих комплексів.

    За оцінками експертів, вартість одного ударного дрона Shahed може становити від 20 000 до 50 000 доларів залежно від модифікації. Натомість українські дрони-перехоплювачі обходяться значно дешевше, що дозволяє ефективніше витрачати ресурси під час відбиття атак.

    SkyFall є одним із лідерів цього напрямку. Компанія відома не лише перехоплювачем P1-Sun, а й ударними безпілотниками Vampire, які військові часто називають «Баба Яга», а також FPV-дронами Shrike.

    За останній рік українські виробники безпілотників дедалі активніше виходять на міжнародний ринок. Раніше стало відомо, що SkyFall веде переговори про запуск виробництва окремих моделей у Данії, а українські виробники дронів зверталися до уряду з проханням частково відкрити експорт оборонної продукції для масштабування виробництва та залучення нових інвестицій.

    Підписання угоди з Airbus може стати важливим кроком на цьому шляху. У компаніях наголошують, що партнерство відповідає завданням Європейської ініціативи Sky Shield (ESSI), яка передбачає посилення спільної системи протиповітряної оборони європейських держав.

    Крім того, співпраця сприятиме розвитку так званого технологічного суверенітету Європи — здатності самостійно створювати сучасні оборонні рішення без критичної залежності від зовнішніх постачальників.

    Для України ж ця угода має ще ширше значення. Вперше один із найбільших оборонних концернів світу не просто купує український досвід чи окремі технології, а фактично інтегрує їх у власні системи.

    Це свідчить про те, що українські військові розробки поступово переходять із категорії локальних рішень воєнного часу до рівня технологій, які можуть використовуватися для захисту всієї Європи.

    На тлі зростання загроз з боку ударних безпілотників та розвитку нових форм повітряної війни досвід України стає дедалі ціннішим для західних партнерів. А підписаний у Берліні меморандум може стати лише першим кроком до масштабнішої інтеграції українських оборонних технологій у європейську систему безпеки.

  • Польща змінила рішення щодо кордону з Україною

    Польща змінила рішення щодо кордону з Україною

    Польща та Україна досягли домовленості про збереження руху автобусів через один із найбільш завантажених пунктів пропуску «Шегині – Медика» на період літніх ремонтних робіт, фактично відмовившись від раніше озвучених планів повного обмеження або тимчасового припинення оформлення автобусного транспорту.

    Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба у своєму Telegram-каналі, зазначивши, що рішення стало результатом переговорів між профільними органами обох держав за участі дипломатичних структур.

    Спочатку польська сторона розглядала можливість тимчасового припинення оформлення автобусів на в’їзд через пункт пропуску «Шегині – Медика». Такий крок пояснювався необхідністю проведення ремонтних робіт та модернізації інфраструктури одного з ключових прикордонних переходів, який щоденно обслуговує значні пасажиропотоки між Україною та Польщею.

    Йшлося про потенційне обмеження саме автобусного руху, що могло б не зачепити повністю легкові автомобілі або вантажний транспорт, однак створило б суттєві ускладнення для міжнародних перевізників та пасажирів, які користуються регулярними автобусними маршрутами. У літній період, коли традиційно зростає мобільність громадян через відпустки, сезонну роботу та приватні поїздки, таке рішення могло призвести до перевантаження інших пунктів пропуску та збільшення черг на кордоні.

    Після консультацій між сторонами Україна та Польща перейшли до пошуку компромісного рішення, яке дозволило б одночасно провести необхідні ремонтні роботи та не зупиняти повністю пасажирське автобусне сполучення. У процесі обговорень брали участь профільні міністерства, прикордонні служби та дипломатичні установи, зокрема посольство України в Польщі, яке сприяло координації переговорів.

    У результаті сторони погодили модель, за якої рух автобусів через пункт пропуску «Шегині – Медика» не буде повністю припинений на час ремонту. Це означає, що оформлення пасажирських автобусів продовжиться протягом усього літнього періоду, хоча окремі технічні обмеження можуть запроваджуватися залежно від етапів виконання робіт і завантаженості інфраструктури.

    Українська сторона підкреслює, що досягнута домовленість дозволить уникнути серйозних логістичних збоїв у піковий сезон перетину кордону. Йдеться не лише про туристичні поїздки, а й про стабільне функціонування міжнародних автобусних перевезень, які є важливою складовою транспортного сполучення між Україною та країнами Європейського Союзу.

    Для пасажирів це рішення означає збереження звичних маршрутів і відсутність необхідності терміново змінювати логістичні плани або шукати альтернативні переходи. Також це дозволяє уникнути додаткового навантаження на інші пункти пропуску, які могли б опинитися під тиском перенаправлених потоків транспорту.

    Окремо у відомстві наголошують, що ситуація навколо «Шегині – Медика» вкотре підкреслює критичну важливість координації інфраструктурних рішень між Україною та Польщею, особливо в умовах зростаючого пасажирського та вантажного трафіку.

    Водночас у контексті модернізації прикордонної інфраструктури продовжують впроваджуватися технічні зміни. Зокрема, раніше було повідомлено про оновлення системи «єЧерга», яка тепер автоматично перевіряє наявність та чинність міжнародного страхового поліса «Зелена картка» для транспортних засобів, що перетинають кордон.

  • Польща поставила Україні умову: Зеленський може втратити найвищу нагороду

    Польща поставила Україні умову: Зеленський може втратити найвищу нагороду

    У Європі продовжує загострюватися дискусія навколо історичної пам’яті, яка дедалі відчутніше впливає на сучасні політичні відносини між Україною та Польщею. Новий виток напруження виник після того, як польська влада фактично висунула Києву вимогу переглянути рішення щодо присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування “імені Героїв УПА”. У Варшаві заявляють, що подальший розвиток двосторонніх відносин значною мірою залежатиме від реакції української сторони, а в разі відсутності кроків назустріч президент України Володимир Зеленський може втратити одну з найпрестижніших державних відзнак Польщі.

    Про це заявив керівник Управління міжнародної політики президента Польщі Марцін Пшидач в інтерв’ю польському виданню RMF24. Його слова стали черговим сигналом про те, що історичні суперечки між двома сусідніми державами знову виходять на перший план, попри безпрецедентний рівень співпраці після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    За словами Пшидача, польська сторона вважає, що тепер відповідальність за врегулювання ситуації лежить на Києві. Він підкреслив, що Україна добре знає позицію Варшави щодо історичних питань і чудово розуміє, які кроки можуть сприяти покращенню двосторонніх відносин. Польський чиновник наголосив, що офіційна Варшава очікує не лише заяв, а й конкретних дій, які б продемонстрували готовність враховувати чутливість історичної тематики для польського суспільства.

    У Польщі нагадують, що за останні роки країна надала Україні безпрецедентну підтримку. Варшава стала одним із ключових союзників Києва після початку повномасштабної війни, відкривши кордони для мільйонів українських біженців, надавши масштабну гуманітарну допомогу, підтримавши Україну зброєю та активно просуваючи її інтереси на міжнародній арені. Саме тому рішення про присвоєння почесної назви на честь УПА викликало особливо гостру реакцію в польському політичному середовищі та серед частини громадян.

    Історія Української повстанської армії вже багато років залишається одним із найболючіших питань у відносинах між Києвом і Варшавою. Для значної частини українців УПА є символом боротьби за незалежність держави та спротиву тоталітарним режимам. Водночас у Польщі діяльність УПА часто асоціюють насамперед із трагічними подіями Волинської трагедії та міжетнічним конфліктом часів Другої світової війни. Через це будь-які рішення щодо вшанування УПА викликають бурхливі дискусії та політичні суперечки.

    Останній конфлікт розпочався після того, як президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій “Північ” почесного найменування “імені Героїв УПА”. Це рішення було позитивно сприйняте значною частиною українського суспільства як крок до вшанування історичної боротьби за незалежність. Проте у Польщі воно викликало хвилю критики.

    Президент Польщі Кароль Навроцький різко відреагував на рішення Києва. Він заявив, що такий крок свідчить про небажання України враховувати історичні застереження польської сторони. На його думку, держава, яка прагне вступити до Європейського Союзу та поглиблювати партнерство із західними країнами, повинна більш уважно ставитися до історичних питань, які мають принципове значення для її сусідів.

    Саме після цього у Польщі почали лунати заяви про можливість перегляду рішення щодо державних нагород, раніше вручених українському президентові. Однією з них є Орден Білого Орла — найвища державна нагорода Польщі, якою відзначаються особи за виняткові заслуги перед польською державою та народом.

    Питання можливого позбавлення Зеленського цієї нагороди вже обговорювалося на спеціальному засіданні кавалерів Ордену Білого Орла. За інформацією польських медіа, учасники зустрічі передали свої висновки президенту Польщі, який тепер має ухвалити остаточне рішення. Марцін Пшидач дав зрозуміти, що процес наближається до завершення і рішення може бути прийняте найближчим часом, якщо українська сторона не продемонструє готовності до діалогу.

    Додаткового резонансу ситуації надала позиція міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського. Очільник польської дипломатії також висловив переконання, що рішення щодо почесного найменування підрозділу було помилковим і створює непотрібні труднощі у відносинах між двома країнами. За його словами, Варшава очікує від Києва кроків, які дозволили б зняти напругу та повернути діалог у конструктивне русло.

    Суперечка навколо УПА спричинила політичні дискусії не лише між Україною та Польщею, а й усередині самої Польщі. Зокрема, широкий суспільний резонанс викликала заява заступника міністра науки Анджея Шептицького, який спробував провести історичні паралелі між українськими повстанцями та польським антикомуністичним підпіллям після Другої світової війни. Його слова стали приводом для гострої критики з боку політичних опонентів та представників оточення президента Польщі, які навіть вимагали його відставки.

    Українське Міністерство закордонних справ у відповідь закликало польських політиків уникати кроків та заяв, які можуть зашкодити стратегічному партнерству між двома державами. У Києві наголошують, що в умовах триваючої російської агресії особливо важливо зберігати єдність і не дозволяти історичним суперечкам руйнувати співпрацю, яка має вирішальне значення для безпеки всього регіону.

    Аналітики зазначають, що нинішній конфлікт став черговим нагадуванням про складність українсько-польського історичного діалогу. Попри високий рівень політичної, військової та економічної взаємодії, питання історичної пам’яті продовжують залишатися потенційним джерелом напруження. Водночас обидві сторони неодноразово демонстрували здатність знаходити компроміси навіть у найскладніших питаннях.

    Експерти також звертають увагу на те, що ситуація розгортається на тлі активної підтримки України з боку Польщі та ключових європейських союзників. Тому будь-які подальші рішення щодо нагороди Володимира Зеленського або вимог Варшави до Києва матимуть не лише символічне, а й політичне значення для майбутнього українсько-польських відносин.

    Наразі офіційний Київ не повідомляв про намір переглядати рішення щодо почесного найменування підрозділу Сил спеціальних операцій. Водночас дипломатичні контакти між країнами тривають, а обидві сторони публічно заявляють про важливість збереження партнерства. Саме тому найближчі тижні можуть стати визначальними для того, чи вдасться Києву та Варшаві уникнути нового серйозного загострення у відносинах та знайти формулу, яка дозволить зберегти стратегічну співпрацю попри історичні розбіжності.

  • “Мирні умови для Кремля”: Європейська трійка передала позицію щодо України

    “Мирні умови для Кремля”: Європейська трійка передала позицію щодо України

    У Москві відбулася зустріч між послами Великої Британії, Франції та Німеччини та заступником міністра закордонних справ Російської Федерації Михайлом Галузіним, під час якої європейська сторона передала узгоджену позицію щодо можливих шляхів досягнення миру в Україні.

    Про це повідомляє посольство Великої Британії у Москві.

    За інформацією дипломатичних представництв, зустріч відбулася в межах регулярних контактів між сторонами та була зосереджена на обговоренні поточної безпекової ситуації, а також перспектив політико-дипломатичного врегулювання війни, яку Росія веде проти України.

    Під час розмови посли Великої Британії, Франції та Німеччини — Ніколя де Рів’єр, Найджел Кейсі та Александер Ламбсдорф — засудили нещодавню ескалацію бойових дій з боку Росії, а також посилення дезінформаційних кампаній, які супроводжують повномасштабну агресію проти України. Європейські дипломати наголосили, що подібні дії ускладнюють будь-які перспективи переговорного процесу.

    Окремо сторони обговорили позицію, викладену в спільній заяві лідерів країн Європейської трійки (Е3), ухваленій 7 червня. У ній визначено базові принципи, які, на думку європейських столиць, мають стати основою для можливих майбутніх мирних домовленостей щодо України.

    Посли також підтримали заклик президента України Володимира Зеленського до проведення прямих переговорів між Україною та Росією за участі США та європейських партнерів. У європейській позиції наголошується, що лише широке міжнародне залучення може створити умови для досягнення сталого припинення вогню та подальших переговорів про довгострокове врегулювання.

    У дипломатичних колах підкреслюється, що зустріч у Москві відбулася на тлі активізації міжнародних контактів навколо можливих форматів мирного процесу. Зокрема, останніми тижнями європейські лідери неодноразово заявляли про необхідність посилення координації із США та Україною для формування єдиної переговорної позиції щодо завершення війни.

    Європейська сторона також звернула увагу російських представників на необхідність припинення атак по цивільній інфраструктурі та дотримання міжнародного гуманітарного права. Окремо було наголошено на занепокоєнні щодо зростання кількості дезінформаційних кампаній, які, на думку країн Е3, спрямовані на підрив міжнародної підтримки України.

    Як зазначається, під час зустрічі російська сторона виклала власні підходи до “врегулювання конфлікту”, однак деталі цих позицій офіційно не розкриваються.

    Нагадаємо, раніше лідери Великої Британії, Франції, Німеччини та України провели спільний саміт у Лондоні, за підсумками якого було погоджено п’ять ключових принципів майбутнього миру. Тоді ж учасники зустрічі засудили масовані ракетні та дронові удари Росії по Україні, а також інциденти з порушенням повітряного простору країн НАТО.

    Дипломатичні контакти між сторонами тривають на тлі спроб знайти можливі формати для переговорів, однак сторони зберігають суттєві розбіжності щодо базових умов припинення війни.

  • Посли Франції, Британії та Німеччини несподівано прибули до МЗС РФ

    Посли Франції, Британії та Німеччини несподівано прибули до МЗС РФ

    Посли Франції, Великої Британії та Німеччини провели зустріч із керівництвом Міністерства закордонних справ Російської Федерації, що стало однією з найбільш помітних дипломатичних подій останніх днів на тлі триваючої війни в Україні та активізації міжнародних зусиль щодо пошуку можливих шляхів врегулювання конфлікту. Переговори відбулися в Москві за участю заступника міністра закордонних справ РФ Михайла Галузіна і стали черговим свідченням того, що провідні європейські держави продовжують шукати дипломатичні механізми впливу на ситуацію попри відсутність суттєвого прогресу в мирному процесі.

    За інформацією російських медіа, до будівлі МЗС РФ прибули посол Франції Ніколя де Рів’єр, посол Великої Британії Найджел Кейсі та посол Німеччини Александер Ламбсдорф. Дипломати не робили публічних заяв перед початком переговорів і не коментували журналістам ані порядок денний зустрічі, ані можливі очікування від неї. Сам факт одночасного візиту керівників дипломатичних місій трьох ключових європейських держав до російського зовнішньополітичного відомства одразу привернув увагу міжнародних спостерігачів, оскільки подібні контакти на високому рівні залишаються відносно рідкісними на тлі глибокої кризи у відносинах між Росією та Заходом.

    Напередодні зустрічі міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров публічно повідомив, що представники Великої Британії, Франції та Німеччини самі ініціювали переговори з російською стороною. За словами Лаврова, дипломати звернулися з проханням провести консультації щодо війни в Україні та перспектив її врегулювання.

    Російський міністр при цьому не приховував скептицизму щодо намірів європейських держав. Він заявив, що Москва готова вислухати позицію своїх співрозмовників, однак поки що не бачить підстав вважати, що заяви про необхідність мирних переговорів супроводжуються реальними практичними кроками. Лавров також зазначив, що в Кремлі сумніваються у здатності Європейського Союзу відігравати самостійну роль у врегулюванні конфлікту.

    «Ми зустрінемося з ними та вислухаємо їх. Просто цікаво, як вони будуть викладати свої думки і чи буде в цьому щось, що може наштовхнути на конструктивні міркування», — заявив глава російської дипломатії.

    Після завершення переговорів російське Міністерство закордонних справ повідомило, що заступник міністра Михайло Галузін представив європейським дипломатам російське бачення шляхів дипломатичного врегулювання війни. Водночас конкретних деталей змісту переговорів російська сторона не розкрила, обмежившись загальними формулюваннями щодо «роз’яснення підходів Росії».

    Зустріч відбулася на тлі помітного пожвавлення дипломатичної активності навколо війни в Україні. За даними низки західних видань, останніми тижнями уряди Німеччини, Франції та Великої Британії працюють над спільною дипломатичною стратегією, яка могла б створити умови для відновлення переговорного процесу між Україною та Росією.

    Особливу роль у цих зусиллях західні столиці відводять Сполученим Штатам. Саме тому одним із головних майданчиків для обговорення майбутніх дипломатичних кроків може стати саміт країн G7, де питання війни в Україні залишатиметься серед ключових тем порядку денного.

    Європейські лідери також розраховують використати переговори з президентом США Donald Trump для координації подальших дій щодо України та пошуку механізмів впливу на Росію. За інформацією західних джерел, обговорюються різні варіанти дипломатичних ініціатив, які могли б сприяти запуску нового переговорного формату.

    Водночас аналітики наголошують, що між позиціями сторін зберігаються фундаментальні розбіжності. Україна послідовно заявляє про необхідність відновлення територіальної цілісності та дотримання принципів міжнародного права як основи будь-якого мирного врегулювання. Росія ж продовжує наполягати на власному баченні умов завершення війни, які неодноразово піддавалися критиці з боку Києва та його союзників.

    На думку експертів, нинішня дипломатична активність не означає швидкого наближення до мирної угоди, однак свідчить про прагнення міжнародних гравців підтримувати канали комунікації навіть у період активних бойових дій. Подібні контакти можуть відігравати важливу роль у зниженні ризиків подальшої ескалації, обговоренні гуманітарних питань та формуванні потенційних рамок для майбутніх переговорів.

    Окрему увагу привертає той факт, що ініціаторами зустрічі, за твердженням російської сторони, виступили саме представники трьох провідних європейських держав. Франція, Німеччина та Велика Британія залишаються одними з ключових політичних і військових партнерів України та активно підтримують Київ від початку повномасштабного вторгнення. Водночас вони продовжують шукати можливості для дипломатичного впливу на перебіг конфлікту.

    Таким чином, зустріч послів Франції, Великої Британії та Німеччини з керівництвом російського МЗС стала ще одним елементом складної дипломатичної гри навколо війни в Україні. Хоча сторони не повідомили про будь-які конкретні домовленості чи прориви, сам факт переговорів свідчить про збереження міжнародних контактів і спроби шукати шляхи до можливого політичного врегулювання конфлікту, який вже понад чотири роки залишається головним викликом для безпеки Європи

  • ЄС запроваджує нові квоти на сталь: українська металургія попереджає про ризики для експорту

    ЄС запроваджує нові квоти на сталь: українська металургія попереджає про ризики для експорту

    Нові захисні торговельні квоти Європейського Союзу на імпорт сталі можуть завдати суттєвого удару по українській металургійній галузі, яка залишається одним із ключових джерел валютної виручки, податкових надходжень і стабільності економіки України в умовах повномасштабної війни. Про це повідомляє The Guardian, посилаючись на позиції представників галузі та оцінки експертів.

    Згідно з новими правилами, які мають набути чинності з 1 липня, Європейський Союз скорочує обсяги безмитних квот на імпорт металопродукції, а також підвищує мита до 50% на постачання сталі, які перевищують встановлені ліміти. Такі заходи пояснюються необхідністю захисту внутрішнього ринку ЄС на тлі глобального надлишку сталі, значна частина якого формується за рахунок зростання експорту з Китаю.

    Однак для України ці зміни можуть мати значно ширші наслідки, ніж для більшості інших постачальників. Українська металургія в умовах війни вже працює в обмеженому режимі, втратила частину виробничих потужностей і ринків збуту, а також змушена переорієнтовувати експорт на європейський напрямок як основний і фактично безальтернативний.

    Генеральний директор групи Metinvest Юрій Риженков у коментарі The Guardian зазначив, що нова система квот створює серйозні ризики для українських виробників сталі. За його словами, обсяги українського експорту недостатні, щоб становити загрозу для європейської металургії, однак нові обмеження можуть суттєво послабити одну з небагатьох галузей, яка продовжує працювати в умовах війни.

    “Україна не становить значної загрози для металургійної промисловості ЄС. Наші обсяги недостатньо великі. Знищення однієї з небагатьох галузей, які продовжують працювати під час війни, не можна назвати мудрим рішенням”, — наголосив Риженков, коментуючи потенційні наслідки нових правил.

    Фактично йдеться про зміну торговельного режиму, який раніше дозволяв українській металургії підтримувати відносно стабільні обсяги експорту до ЄС. Тепер же скорочення квот і підвищення тарифів може призвести до втрати частини ринку або зниження прибутковості поставок, що в умовах війни створює додатковий тиск на підприємства.

    The Guardian також зазначає, що нові обмеження запроваджуються на тлі глобального перенасичення ринку сталі. Значну роль у цьому відіграє надлишковий експорт із Китаю, який посилює конкуренцію та змушує ЄС посилювати захисні механізми для власних виробників.

    Водночас українська металургія опинилася у складній структурній ситуації: після початку повномасштабної війни частина підприємств була знищена або окупована, зокрема великі комбінати в Маріуполі. Інші виробничі потужності працюють із суттєвими обмеженнями через ризики для енергопостачання, логістики та безпеки працівників.

    Окремим фактором тиску на галузь є механізм транскордонного вуглецевого коригування ЄС (CBAM), який передбачає додаткові витрати для виробників із країн із менш жорсткими кліматичними стандартами. Для українських підприємств це означає додаткове фінансове навантаження поряд із уже існуючими воєнними ризиками.

    У результаті українські металурги одночасно стикаються з трьома ключовими викликами: обмеження доступу до європейського ринку, зростанням регуляторних витрат та наслідками війни, включно з ударами по енергетичній і транспортній інфраструктурі.

    Компанія Metinvest, яка є одним із найбільших гравців галузі, вже втратила частину активів через війну та змушена працювати в умовах неповного завантаження виробництва. Попри це, підприємства в Запоріжжі та Кам’янському продовжують функціонувати, забезпечуючи експортні надходження, робочі місця та податкові платежі до бюджету.

    The Guardian підкреслює, що металургія залишається однією з базових опор української економіки під час війни. За оцінками аналітиків, у 2024 році галузь забезпечила близько 7,2% ВВП країни та понад 6 мільярдів доларів експортної виручки, що становить значну частку валютних надходжень України.

    У цьому контексті будь-які зміни торговельних правил ЄС можуть мати не лише економічні, а й ширші стратегічні наслідки для України, яка залежить від стабільного експорту до європейського ринку як одного з ключових джерел фінансової стійкості під час війни.

  • Мерц зробив нову заяву про вступ України до ЄС

    Мерц зробив нову заяву про вступ України до ЄС

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що Німеччина й надалі підтримуватиме Україну та розглядає її майбутнє як повноправної держави-члена Європейського Союзу в довгостроковій перспективі. Відповідну заяву він зробив під час виступу перед Бундестагом, коментарі з якого цитує Die Welt.

    У своїй промові Мерц наголосив, що політика Берліна щодо України залишається стабільною та стратегічно вивіреною, а підтримка Києва є не лише політичним рішенням, а й елементом безпекової архітектури Європи. За його словами, Німеччина розглядає Україну як майбутнього члена ЄС, однак цей процес є довготривалим і залежить від повного виконання критеріїв вступу, реформування державних інституцій та адаптації законодавства до норм Євросоюзу.

    Канцлер підкреслив, що шлях до членства України в ЄС уже є незворотним політичним напрямом, однак не може бути пришвидшений шляхом компромісів щодо стандартів Євросоюзу. Він наголосив, що розширення ЄС залишається складним процесом, який вимагає балансу між геополітичними інтересами та внутрішньою готовністю самого блоку до нових членів.

    Окрему увагу Мерц приділив своїй попередній ініціативі, озвученій у травні, щодо можливого запровадження проміжного статусу для України — “асоційованого члена” ЄС до моменту повноправного вступу. Ця пропозиція передбачала б глибшу інтеграцію України в європейські інституції ще до завершення всіх формальних процедур членства.

    За задумом, такий формат міг би дозволити Україні брати участь у роботі ключових інституцій Європейського Союзу, включно з Європейською комісією, Європейським парламентом та Європейською радою. Водночас він не передбачав би права голосу при ухваленні рішень, а також повного доступу до всіх фінансових інструментів ЄС, зокрема аграрних дотацій та структурних фондів.

    “Український комісар, навіть без портфеля чи права голосу, був би обличчям Києва в Брюсселі”, — заявив Мерц, пояснюючи логіку можливого проміжного механізму інтеграції.

    Водночас ця ідея ще на етапі обговорення викликала значну дискусію серед політиків та експертів як у ЄС, так і в Україні. Критики зазначали, що такий формат може створити “сіру зону” між повноправним членством і статусом кандидата, не надаючи при цьому реальних важелів впливу, але формально залучаючи Україну до європейських структур.

    Сам Мерц у новій заяві наголосив, що незалежно від дискусій щодо проміжних форматів, кінцевою метою залишається повноправне членство України в Європейському Союзі. Він підкреслив, що цей процес є “критично важливим для майбутнього Європи” та безпосередньо пов’язаний із безпековими інтересами всього континенту.

    Окремо канцлер підтвердив, що Німеччина продовжить підтримувати Україну у війні проти російської агресії та у процесі реформ. За його словами, Берлін і надалі виступатиме за справедливий і довготривалий мир, який враховуватиме інтереси безпеки як України, так і європейських держав.

    “Нашою метою для України залишається справедливий і довгостроковий мир. Заради цього і з цієї причини ми підтримуємо Україну. Ми робимо це сьогодні і робитимемо це завтра, поки це буде необхідно”, — підкреслив він.

    Україна офіційно подала заявку на членство в ЄС 28 лютого 2022 року, одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії, а вже в червні того ж року отримала статус країни-кандидата. Відтоді процес інтеграції передбачає складні переговори, поділені на шість тематичних кластерів, які охоплюють ключові сфери державного управління, економіки, судової системи та антикорупційної політики.

    Станом на 2026 рік Україна отримала технічні вимоги щодо всіх переговорних кластерів, однак фактичне відкриття частини з них залишається заблокованим через політичні суперечності всередині ЄС, зокрема позицію окремих держав-членів.

    На цьому тлі дедалі активніше обговорюються проміжні формати співпраці між ЄС та Україною, які могли б забезпечити глибшу інтеграцію ще до повноправного членства. Водночас офіційний Київ продовжує наполягати, що будь-які альтернативні моделі не можуть замінити повноправного вступу до Європейського Союзу, який залишається стратегічною метою держави.

  • Президент Фінляндії відмовився вести переговори з Путіним від імені Європи

    Президент Фінляндії відмовився вести переговори з Путіним від імені Європи

    Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що не бачить себе в ролі головного представника Європи на можливих переговорах із президентом Росії Володимиром Путіним щодо завершення війни в Україні. Водночас фінський лідер переконаний, що настав час для активізації дипломатичних контактів із Москвою, оскільки Україна нині перебуває на сильних позиціях як у військовому, так і в політичному та економічному вимірах.

    Про це Стубб заявив під час спільної пресконференції з президентом Кенії Вільямом Руто 10 червня. Його слова цитує фінський телеканал MTV Uutiset.

    Заява президента Фінляндії пролунала після того, як голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко запропонував розглянути кандидатуру Стубба як можливого представника Європи на майбутніх переговорах щодо припинення війни.

    Український парламентар назвав фінського президента “чудовим дипломатом”, який має значний досвід міжнародної роботи та здатний ефективно вести діалог із ключовими світовими лідерами. На думку Мережка, Стубб міг би стати однією з центральних фігур у переговорному процесі завдяки своїм дипломатичним навичкам та добрим відносинам із західними партнерами, зокрема зі Сполученими Штатами.

    Втім, сам президент Фінляндії не погодився з такою оцінкою власної ролі. Він наголосив, що не вважає за доцільне представляти весь Європейський континент на переговорах із Кремлем.

    За словами Стубба, відповідальність за такий процес мають взяти на себе найбільші та найвпливовіші держави Європи. Йдеться насамперед про Францію, Німеччину та Велику Британію, які, на його переконання, володіють достатньою політичною вагою для того, щоб виступати від імені європейської спільноти.

    “Особисто я не бачу себе представником у цьому питанні. Я вважаю, що цим повинні керувати великі гравці, а саме Франція, Німеччина та Велика Британія”, – заявив фінський президент.

    Водночас Стубб підкреслив, що менші держави Європи також можуть зробити вагомий внесок у можливий мирний процес. За його словами, такі країни, як Фінляндія чи Норвегія, здатні відігравати важливу роль у кулуарній дипломатії, сприяючи контактам між сторонами та допомагаючи координувати міжнародні зусилля.

    Окремо президент Фінляндії висловився щодо перспектив діалогу між Заходом і Росією. Він зазначив, що нинішня ситуація може бути більш сприятливою для дипломатичних контактів, ніж раніше.

    На його думку, Україна зараз перебуває у сильній позиції. Попри тривалу війну, держава продовжує отримувати міжнародну підтримку, зберігає стійкість економіки та демонструє здатність чинити опір російській агресії.

    Саме тому, вважає Стубб, Європа могла б скористатися цим моментом для початку нових дипломатичних зусиль.

    “Зараз ми перебуваємо в ситуації, коли Україна займає сильні позиції у військовому, політичному та економічному плані. Тому я вважаю, що Європі час зв’язатися з керівництвом Росії, а точніше з президентом Путіним, для проведення дипломатичних переговорів”, – наголосив глава фінської держави.

    Його слова пролунали на тлі активних консультацій між союзниками України щодо майбутніх форматів мирного врегулювання. Питання можливих переговорів дедалі частіше обговорюється на міжнародному рівні, хоча західні країни продовжують наголошувати, що жодні рішення щодо майбутнього України не можуть ухвалюватися без участі Києва.

    Важливою подією у цьому контексті стала зустріч лідерів України, Великої Британії, Франції та Німеччини, яка відбулася 7 червня у Лондоні. Під час переговорів сторони обговорили подальшу підтримку України та умови, необхідні для досягнення справедливого і тривалого миру.

    За інформацією уряду Німеччини, спільні пропозиції України, Німеччини, Франції та Великої Британії щодо подальших переговорних кроків планують розглянути вже найближчим часом під час засідань “Групи семи”. Після цього відповідні ініціативи можуть стати предметом обговорення на рівні Європейського Союзу.

    Заява Александра Стубба привернула увагу міжнародних спостерігачів ще й тому, що Фінляндія після початку повномасштабної війни стала одним із найпослідовніших союзників України в Європі. Гельсінкі підтримує санкційний тиск на Росію, надає військову та гуманітарну допомогу Києву, а також активно виступає за зміцнення європейської безпеки.

    Крім того, саме після російського вторгнення Фінляндія ухвалила історичне рішення про вступ до НАТО, остаточно відмовившись від багаторічної політики військового нейтралітету. Це рішення суттєво змінило безпекову архітектуру Північної Європи та стало одним із найбільших геополітичних наслідків війни.

    На цьому тлі слова Стубба про необхідність поєднання підтримки України з пошуком дипломатичних механізмів завершення війни можуть свідчити про зростання уваги європейських столиць до можливих сценаріїв майбутнього мирного процесу.

    Водночас президент Фінляндії чітко дав зрозуміти, що не претендує на роль головного посередника між Європою та Кремлем. На його переконання, таку місію мають виконувати провідні держави континенту, тоді як інші країни можуть допомагати формувати умови для майбутнього дипломатичного врегулювання.