Golosnovinua.com

Позначка: ЄС

  • ГУР попередило НАТО про російські диверсії: одна з цілей — Starlink у Європі

    ГУР попередило НАТО про російські диверсії: одна з цілей — Starlink у Європі

    Російські спецслужби отримали завдання посилити активність на території країн Європейського Союзу та НАТО й готують нові гібридні операції, метою яких може бути послаблення західної підтримки України та створення проблем для критичної інфраструктури союзників. Про це 2 жовтня повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    За інформацією ГУР, Москва планує використовувати для таких операцій уже сформовану агентурну мережу в європейських країнах. Йдеться про людей, яких могли завербувати російські військова розвідка ГУ Генштабу РФ, відома також як ГРУ, та Федеральна служба безпеки.

    Серед можливих напрямів діяльності українська розвідка називає військові об’єкти, критичну інфраструктуру та системи зв’язку. Окремо ГУР звертає увагу на приймальні станції супутникового інтернету Starlink, розташовані в країнах Європи. Саме вони, за оцінкою української розвідки, можуть стати одними з потенційних цілей диверсій.

    У ГУР наголошують, що йдеться не лише про фізичне пошкодження окремих об’єктів. Росія, за оцінкою української сторони, може намагатися одночасно створити проблеми для військової логістики, зв’язку та підтримки України, а також перевіряти готовність країн НАТО реагувати на атаки, які формально не виглядають як прямий військовий напад.

    Українська розвідка вже поінформувала партнерів про ці ризики.

    Тема виглядає особливо актуальною на тлі останніх подій у Польщі. Наприкінці вересня польська прокуратура почала розслідувати пожежу на об’єкті, пов’язаному із супутниковим зв’язком Starlink, у Волі-Кробовській. За повідомленнями медіа, слідчі перевіряють версію диверсії та можливого злочину в інтересах іноземної розвідки.

    Саме такі епізоди останнім часом дедалі частіше розглядаються європейськими спецслужбами не як випадкові інциденти, а як частина ширшої кампанії гібридного тиску.

    Раніше західні уряди й спецслужби неодноразово повідомляли про підпали, пошкодження інфраструктури, диверсії на промислових об’єктах та спроби атак на підприємства оборонного сектору, які пов’язували з російськими структурами або їхніми посередниками.

    За даними Bloomberg, союзники України вже тривалий час фіксують російську кампанію гібридної активності, яка включає підпали, диверсії, замахи та операції проти об’єктів, пов’язаних із постачанням допомоги Україні. Європейські посадовці вважають, що таким чином Москва намагається підвищити ціну підтримки Києва та створити відчуття постійної небезпеки всередині країн НАТО.

    Окрему увагу привертають саме системи зв’язку. Starlink має важливе значення як для цивільної, так і для військової комунікації, а його наземна інфраструктура в Європі може бути чутливою до фізичних пошкоджень або саботажу.

    Саме тому згадка Starlink у повідомленні ГУР є важливою: йдеться не просто про одну технологічну компанію, а про частину ширшої системи захищеного супутникового зв’язку, яка відіграє значну роль і для України.

    При цьому ГУР не стверджує, що конкретна атака на конкретну станцію вже неминуча. Формулювання української розвідки обережніше: Starlink названо серед імовірних цілей, які перебувають у полі зору російських спецслужб. Це означає, що йдеться про оцінку ризику та підготовку можливих операцій, а не про підтверджений план атаки на конкретний об’єкт.

    Європейські країни вже посилюють контррозвідувальні заходи.

    У Німеччині, зокрема, спецслужби перевіряють інформацію про можливі схрони зі зброєю, які могли бути створені російськими агентами для майбутніх диверсій. Окремо повідомлялося про ризики атак на підприємства оборонного сектору.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також раніше попереджав, що кампанія диверсій і гібридних операцій з боку Росії триває, а країни Альянсу мають бути готовими до дій, які перебувають нижче порога відкритої війни.

    Проблема таких операцій полягає саме в їхній неоднозначності. Підпал складу, пошкодження кабелю, вибух на підприємстві чи аварія на об’єкті зв’язку можуть на перших етапах виглядати як звичайний інцидент. Лише після слідчих дій, аналізу фінансових зв’язків, контактів підозрюваних та даних розвідки може з’ясуватися можлива причетність іноземних спецслужб.

    Для НАТО така тактика створює додатковий виклик, оскільки дозволяє державі-агресору завдавати шкоди без формального переходу до прямого військового зіткнення.

    Саме тому захист критичної інфраструктури, систем зв’язку та логістики останнім часом стає одним із ключових напрямів безпеки в Європі.

    ГУР стверджує, що російські спецслужби отримали завдання посилити активність у країнах ЄС і НАТО, а серед імовірних цілей можуть бути військові об’єкти, критична інфраструктура, системи зв’язку та станції Starlink.

  • Центрів для біженців в одній країні ЄС стане вдвічі менше

    Центрів для біженців в одній країні ЄС стане вдвічі менше

    Фінляндія продовжує скорочувати мережу центрів прийому біженців і шукачів притулку. Протягом 2026 року в країні вже припинили роботу вісім таких установ, а ще вісім центрів і групових будинків закриють до кінця лютого 2027 року. У результаті кількість таких підрозділів скоротиться приблизно вдвічі порівняно з початком літа.

    Причина — зменшення кількості людей, які користуються системою прийому. За словами керівниці відділу послуг із прийому Міграційної служби Фінляндії Elina Nurmi, число нових шукачів притулку скоротилося, а потік українців, які прибувають до країни через війну, більше не зростає. Водночас дедалі більше людей, які раніше мешкали у приймальних центрах, переходять до муніципалітетів або знаходять приватне житло.

    На початку червня у Фінляндії ще працювали 30 центрів для дорослих, 13 підрозділів для неповнолітніх та два центри тимчасового утримання. Тепер мережу поступово зменшують. Серед установ, які мають припинити роботу, — центри в Куопіо, Центральній Фінляндії, Каухаві, Котці та Сейняйокі, а також групові будинки в Хямеенлінні та Тампере. Центр в Еспоо закрився 30 вересня.

    Для українців найважливіша зміна пов’язана не стільки із самим закриттям центрів, скільки з новими правилами надання послуг. Із вересня у Фінляндії почали діяти норми, за якими послуги центру прийому припиняються через певний період після того, як людина отримує право перейти до муніципальної системи проживання.

    Це стосується і людей, які перебувають у країні на підставі тимчасового захисту, тобто передусім українців. Якщо людина отримала право зареєструвати муніципалітет проживання, вона має перейти з системи центру прийому до муніципалітету. За інформацією Yle, на це відводиться три місяці.

    Після завершення приймальних послуг людина вже не може жити в центрі, отримувати через нього грошову допомогу чи медичні послуги, які надавалися саме в межах системи прийому. Подальша підтримка залежить уже від її статусу та муніципалітету проживання.

    Водночас це не означає скасування тимчасового захисту для українців. У Фінляндії його продовжено до 4 березня 2028 року, хоча для окремих категорій можуть діяти винятки. Чинні дозволи, видані раніше, залишаються дійсними, а Migri окремо повідомлятиме про продовження документів.

    Тих, хто мешкає в установі, яку закривають, але ще не перейшов до муніципальної системи або приватного житла, переведуть до інших центрів, де є вільні місця. Це часто означатиме переїзд в інше місто. Migri обіцяє враховувати побажання людей і їхні зв’язки з конкретним населеним пунктом — наприклад, роботу чи навчання, однак гарантувати збереження місця проживання для всіх не може.

    Українці також можуть самостійно орендувати житло поза центром. Водночас витрати на таку оренду система прийому не компенсує. За даними Yle, людина, яка живе приватно і залишається клієнтом системи прийому, може отримувати відповідну грошову допомогу, але саме житло оплачує самостійно.

    Фінська влада пояснює скорочення також економією. Migri ще у 2025 році зазначала, що зменшення мережі центрів необхідне через падіння кількості клієнтів і має зробити систему дешевшою та ефективнішою. Тоді відомство оцінювало економію від закриття частини установ приблизно у 21 млн євро на рік.

    Фактично Фінляндія поступово переходить від моделі, за якої велика кількість українців тривалий час залишалася клієнтами центрів прийому, до моделі інтеграції через місцеві муніципалітети та звичайний ринок житла.

    Для українців головне зараз — перевірити, чи отримали вони право на муніципалітет проживання і коли саме завершується їхній період перебування у системі прийому. Якщо конкретний центр закривається, Migri має окремо повідомити мешканців про подальші дії та можливий переїзд.

    Тож мова не йде про масове виселення українців із Фінляндії чи припинення тимчасового захисту. Змінюється саме формат допомоги та проживання: центрів стає менше, а людей із правом на довгострокове проживання дедалі активніше переводять у звичайну муніципальну систему.

  • «Сировина для “Іскандерів”»: ЄС готується прикрити ірландський завод Дерипаски

    «Сировина для “Іскандерів”»: ЄС готується прикрити ірландський завод Дерипаски

    Європейський Союз впритул наблизився до ліквідації однієї з найбільш цинічних санкційних прогалин, через яку стратегічні ресурси з території блоку продовжують живити воєнну машину Кремля. Низка держав-членів ЄС вимагає включити до нового жовтневого санкційного пакета найбільший у Європі глиноземний завод Aughinish Alumina, розташований в Ірландії. Підприємство належить російському металургійному гіганту «Русал», заснованому підсанкційним олігархом Олегом Дерипаскою. Попри повномасштабну агресію РФ проти України, завод не лише не згорнув співпрацю з державою-агресором, а навпаки наростив її до парадоксальних масштабів: частка експорту ірландського глинозему до Росії підскочила з 24% у 2021 році до шокуючих 68% у 2025-му, перетворивши Ірландію на третього найбільшого постачальника цієї сировини для РФ у світі після Китаю та Індонезії.

    Логістичний ланцюг прямо пов’язує ірландське виробництво з російським оборонно-промисловим комплексом. Сировина з заводу прямує до Сибіру, де заводи «Русала» переплавляють її на первинний алюміній, після чого метал викуповує московський трейдер ASK. Останній постачає продукцію понад сотні російських оборонних підприємств, більшість із яких уже давно перебувають під західними санкціями. Цей метал використовується для виготовлення високоточних гіроскопів для крилатих ракет Х-101, авіаційних двигунів для винищувачів марки «Су» та балістичних комплексів «Іскандер-М», якими окупаційні війська щодня обстрілюють цивільну інфраструктуру й мирні міста України.

    Намагаючись уникнути нищівних санкцій, керівництво Aughinish Alumina вдалося до відкритого шантажу, звернувшись до уряду Ірландії із заявою про неминуче закриття заводу, звільнення тисячі працівників та катастрофічні наслідки для європейської індустрії в разі заборони поставок до Росії. Втім, аналітики The Economist повністю спростовують ці апокаліптичні тези: європейські алюмінієві потужності наразі завантажені лише на третину, а на континенті успішно функціонують ще чотири профільні заводи, які повністю припинили роботу з Москвою. Ухвалення жорсткого рішення щодо підприємства в Ірландії стане принциповим тестом для Брюсселя, покликаним довести, що збереження прибутків пов’язаного з Кремлем бізнесу не може переважати над безпекою континенту та життями українців.

  • «Ракети в борг»: Київ вимагає у ЄС негайно вигребти арсенали Patriot

    «Ракети в борг»: Київ вимагає у ЄС негайно вигребти арсенали Patriot

    Україна запропонувала європейським союзникам безпрецедентну безпекову угоду за схемою взаємного запозичення, прагнучи негайно закрити небо від посиленого російського ракетно-дронового терору. Під час засідання Ради ЄС із закордонних справ на рівні міністрів оборони очільник оборонного відомства Євген Хмара офіційно закликав партнерів передати частину зенітних ракет для комплексів Patriot із власних діючих арсеналів в обмін на майбутні поставки, які Київ законтрактував і має отримати згодом. Критична потреба у терміновому посиленні ППО викликана зміною ворожої тактики: поряд із важкими балістичними ракетами агресор дедалі частіше атакує швидкісними реактивними безпілотниками типу Shahed. Для їх знищення українські військові вже застосовують ракети-перехоплювачі, проте насичення протиповітряного щита потребує як додаткового фінансування вітчизняних розробок, так і термінових поставок переносних комплексів, авіаційних ракет класу «повітря-повітря» та сумісних боєприпасів для винищувачів F-16.

    Окремим стратегічним пріоритетом на переговорах у Брюсселі стало забезпечення довгострокового технологічного паритету над полем бою, де безпілотна авіація відіграє вирішальну роль. За оцінками оборонного відомства, із загального пакета додаткових воєнних потреб обсягом 27 мільярдів доларів щонайменше третина коштів має піти на авансування масштабних замовлень ударних та розвідувальних дронів на початок 2027 року. Щоб законтрактувати виробничі потужності вже цієї осені та дати підприємствам час закупити дефіцитні комплектуючі на тлі нової хвилі мобілізації в Росії, Київ наполягає на зміщенні графіків європейської макрофінансової допомоги. Зокрема, йдеться про прискорене виділення кредитного траншу ЄС із перенесенням фінансування з 2027 на 2026 рік, залучення залишків європейського механізму SAFE та розширення прямих двосторонніх грантових програм.

    На тлі звернень до закордонних донорів українська влада чітко розмежовує напрями витрат, гарантуючи міжнародним партнерам абсолютну самодостатність у фінансуванні особового складу. Виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та всі соціальні компенсації захисникам покриватимуться виключно за рахунок внутрішніх резервів держави, які оцінюються у 7 мільярдів доларів. Для акумуляції цього ресурсу уряд проводить жорстку політику секвестру другорядних бюджетних програм та перерозподілу коштів на користь армії, демонструючи готовність до максимальної внутрішньої мобілізації економіки в обмін на технологічну та ракетну солідарність Заходу.

     

  • Українська металургія на межі колапсу: заводи зупиняються, збитки сягають $100 млн

    Українська металургія на межі колапсу: заводи зупиняються, збитки сягають $100 млн

    Українська металургія переживає один із найважчих періодів від початку повномасштабної війни. Після серії російських ударів найбільші підприємства країни були змушені зупиняти виробництво, а сама галузь одночасно стикається з дорогими перевезеннями, проблемами морської логістики та новими торговельними обмеженнями ЄС.

    За оцінкою президента «Укрметалургпрому» Олександра Каленкова, лише останні атаки могли коштувати виробникам сталі майже $100 млн. Із серпня металургійні підприємства щонайменше дев’ять разів ставали цілями балістичних ударів. Під вогнем опинялося критичне обладнання — доменні печі, енергетичні системи та внутрішня логістика.

    Через пошкодження виробництво були змушені призупиняти «Метінвест», Interpipe та ArcelorMittal Кривий Ріг. 22 вересня після балістичного удару також зупинилося виробництво на одному з промислових об’єктів Interpipe у Дніпрі.

    На цьому тлі представники галузі пропонують створити спеціальний Фонд відновлення металургії, подібний до Фонду підтримки енергетики України. Через нього міжнародні партнери могли б фінансувати закупівлю критичного обладнання в Європі, аварійні ремонти та відновлення пошкоджених потужностей.

    Ще одна проблема — логістика. Через обмежену роботу чорноморських маршрутів частину вантажів доводиться перевозити залізницею або через порти Польщі та Румунії. Для окремих вантажів, зокрема коксівного вугілля, такі перевезення стали дорожчими приблизно на 50–60%.

    Окремим викликом залишається європейський ринок. Українські виробники стикаються з новими сталевими квотами та механізмом CBAM, який збільшує витрати на постачання вуглецевоємної продукції до ЄС. Представники галузі закликають Брюссель переглянути умови для України з огляду на війну та постійне руйнування виробничої інфраструктури.

    «Ненька інфо» вже писала про стрімке погіршення ситуації в галузі. Після серії атак у серпні виробництво сталі в Україні впало до рівнів, близьких до найважчих місяців 2022 року. Лише на «Запоріжсталі» випуск сталі за місяць скоротився більш ніж у чотири рази.

    Українська сталь провалилася до рівнів 2022 року: за місяць виробництво обвалилося на 57%

    Також видання повідомляло, що після удару 11 серпня «Запоріжсталь» повністю зупинила виробництво, а вже 27 серпня підприємство зазнало повторної атаки п’ятьма ракетами.

    Росія добиває «Запоріжсталь»: п’ять ракет влучили в те саме місце

    Ще кілька днів тому «Ненька інфо» окремо писала, що криза вже охопила «Запоріжсталь», «Каметсталь», Дніпровський металургійний завод та ArcelorMittal Кривий Ріг.

    Українська металургія на межі: заводи зупиняються, сталь обвалилася на 57% — чого вимагають від Кабміну

    У галузі попереджають, що наслідки можливого колапсу відчує не лише металургія. Україні доведеться більше імпортувати сталі для будівництва, що може підвищити вартість відновлення, посилити інфляційний тиск і скоротити валютну виручку від експорту.

    Тому зараз металурги говорять уже не стільки про розвиток, скільки про збереження заводів, персоналу та можливості відновити виробництво після стабілізації безпекової ситуації.

  • Санкції висіли на волосині: ЄС прибрав двох російських мільярдерів, щоб зберегти тиск на РФ

    Санкції висіли на волосині: ЄС прибрав двох російських мільярдерів, щоб зберегти тиск на РФ

    Європейський Союз після кількох тижнів складних переговорів таки зберіг один із ключових персональних санкційних режимів проти Росії. Причому цього разу обмеження продовжили не на традиційні шість місяців, а одразу на три роки — до 22 вересня 2029 року. Проте домовленість передбачила й поступки: зі списку виключили російських мільярдерів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана, навколо яких між країнами ЄС розгорнулася гостра суперечка.

    Офіційно Рада ЄС повідомила, що обмеження залишаються чинними щодо понад 3000 фізичних та юридичних осіб. Вони передбачають замороження активів, заборону на надання коштів та економічних ресурсів, а для фізичних осіб — також обмеження на в’їзд і транзит територією Євросоюзу.

    Водночас у новому рішенні ЄС із санкційного переліку видалили записи щодо Усманова, Фрідмана, Андрія Фалалеєва та компанії Redbird Corporate Services Ltd. Ще трьох осіб прибрали зі списку через їхню смерть. Це прямо випливає з опублікованого 22 вересня регламенту ЄС.

    Чому рішення ледве встигли ухвалити

    Санкції мали бути продовжені ще в середині вересня, однак країнам ЄС не вдалося вчасно досягти одностайності. Через це 14 вересня посли держав-членів пішли на нетиповий крок — продовжили дію обмежень лише на сім днів, до 22 вересня, щоб отримати додатковий час для переговорів.

    Одним із головних каменів спотикання став Усманов.

    За даними Reuters і Le Monde, Франція разом зі Словаччиною наполягала на його виключенні зі списку. Париж офіційно пояснював свою позицію міркуваннями «національної безпеки» та зверненнями міжнародних партнерів, не розкриваючи подробиць.

    Reuters і французьке Le Monde водночас повідомляли з посиланням на дипломатичні джерела, що позиція Парижа могла бути пов’язана з переговорами з Азербайджаном щодо французьких громадян, які перебувають там у в’язниці. Азербайджан заперечував твердження про використання Усманова як елементу такого обміну, тому цю версію коректно розглядати саме як повідомлення джерел, а не як встановлений факт.

    Одним із французьких громадян, доля яких фігурує у повідомленнях медіа, є бізнесмен Мартен Раян. Його засудили в Азербайджані за звинуваченнями у шпигунстві, які Париж відкидав.

    Як до Усманова додався Фрідман

    Якщо виключення Усманова просували передусім Франція та Словаччина, то щодо Михаїла Фрідмана окрему позицію зайняв Люксембург.

    Reuters повідомляє, що Люксембург наполягав на виключенні Фрідмана через юридичні ризики, пов’язані з його багатомільярдним позовом. Російський бізнесмен вимагає від країни близько 16 млрд доларів компенсації за заморожені активи.

    У результаті питання двох мільярдерів фактично опинилося в одному політичному пакеті.

    Обидва перебували під санкціями ЄС із 28 лютого 2022 року. Після повномасштабного вторгнення Росії санкційний перелік різко розширили, включивши до нього високопосадовців, військових, пропагандистів, бізнесменів та компанії, які ЄС вважав причетними до підтримки російської агресії.

    Латвія до останнього виступала проти

    Найпомітніший спротив компромісу чинила Латвія.

    22 вересня прем’єр Андріс Кулбергс заявив, що послаблювати тиск на осіб, пов’язаних із підтримкою російської війни, неприпустимо. Латвійський уряд навіть провів закрите екстрене засідання, присвячене санкційному рішенню.

    Однак остаточно блокувати угоду Рига не стала.

    Причина була практичною: для продовження персональних санкцій потрібна одностайність усіх 27 держав ЄС. Якби домовленість до завершення дедлайну провалилася, під загрозою опинилася б дія обмежень щодо всього великого переліку.

    Латвія зрештою утрималася, а санкції щодо майже 3000 осіб і компаній вдалося продовжити на три роки. Латвійський уряд назвав своїм пріоритетом недопущення руйнування санкційного режиму.

    Окремо Рига оголосила про намір розглянути національні обмеження щодо Усманова та Фрідмана.

    Паралельно після контактів Кулбергса з Еммануелем Макроном Франція погодилася почати переговори про можливу участь Латвії у французькій ініціативі ядерного стримування. За словами латвійського прем’єра, Париж також висловив готовність посилювати військову присутність у Латвії, зокрема у сфері ППО.

    Україна виступила проти виключення олігархів

    Київ ще до остаточного рішення відкрито закликав ЄС не знімати санкції з Усманова та Фрідмана.

    21 вересня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що підстави, через які обох бізнесменів внесли до списку, на думку України, не змінилися, а виключення може послати Москві неправильний сигнал.

    Після ухвалення компромісу Сибіга назвав виключення двох бізнесменів «ганебним і невиправданим» та закликав держави Європи застосувати проти них національні санкції. Це є позицією українського уряду, тоді як рішення ЄС стало результатом компромісу між усіма 27 державами-членами.

    «Ненька інфо» ще до остаточного рішення писала про цю санкційну кризу та про те, що ЄС був змушений тимчасово продовжити обмеження лише на тиждень через суперечку навколо Усманова. Трамп оголосив енергетичне перемир’я, але Київ чекає гарантій: що відбувається з переговорами — Ненька інфо

    У цьому матеріалі зазначалося, що Франція і Словаччина підтримували можливе виключення Усманова, через що 14 вересня країни ЄС не змогли домовитися про звичайне продовження санкцій і дали собі додатковий тиждень.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про історію спроб домогтися послаблення санкцій щодо родини Усманова та про контакти угорських посадовців із російською стороною. «Я не служив Росії»: Сійярто відповів на скандал із розмовами з Лавровим — Ненька інфо

    У матеріалі йшлося, зокрема, про попередні дискусії навколо виключення з санкційного переліку сестри Усманова Гульбахор Ісмаїлової.

    У чому головний результат домовленості

    Попри суперечку навколо двох мільярдерів, ЄС водночас зробив санкційний режим значно стійкішим у часі.

    Раніше персональні санкції доводилося продовжувати кожні шість місяців, що щоразу потребувало одностайності 27 держав. Тепер цей режим діятиме 36 місяців — до 22 вересня 2029 року.

    Таким чином, найближчими роками чергове піврічне вето окремої країни вже не зможе автоматично поставити під загрозу весь список.

    Разом із тим виключення Усманова та Фрідмана показало, наскільки на санкційну політику ЄС можуть впливати національні інтереси, судові спори та двосторонні дипломатичні питання.

    Офіційний підсумок 22 вересня такий: Євросоюз зберіг персональні санкції проти більш ніж трьох тисяч осіб та організацій до осені 2029 року, але водночас вилучив із переліку кількох фігурантів, серед яких — Усманов і Фрідман. Саме ця частина компромісу викликала найгострішу реакцію України та частини держав ЄС.

  • Українська металургія на межі: заводи зупиняються, сталь обвалилася на 57% — чого вимагають від Кабміну

    Українська металургія на межі: заводи зупиняються, сталь обвалилася на 57% — чого вимагають від Кабміну

    Українська металургія опинилася в одній із найскладніших ситуацій від початку повномасштабної війни. Російські удари по великих комбінатах, проблеми з морським експортом, дорожча електроенергія та залізничні перевезення, нові торговельні обмеження на європейському ринку й складнощі зі страхуванням воєнних ризиків одночасно тиснуть на підприємства. На цьому тлі представники галузі закликають Кабінет Міністрів перейти від окремих рішень до комплексного плану підтримки металургії.

    Масштаб проблеми вже видно у статистиці. У серпні 2026 року українські підприємства виплавили лише 277 тисяч тонн сталі. Це на 57,3% менше, ніж у серпні 2025 року, та на 39,4% менше, ніж у липні. За оцінками GMK Center, нижчими місячні показники під час повномасштабної війни були лише у квітні та грудні 2022 року. Про різке падіння виробництва раніше детально писала «Ненька інфо».

    «Українська сталь провалилася до рівнів 2022 року: за місяць виробництво обвалилося на 57%» — Ненька інфо

    За даними «Укрметалургпрому», за підсумками восьми місяців 2026 року Україна виробила близько 4,3 млн тонн сталі проти 4,912 млн тонн за аналогічний період минулого року. Виробництво чавуну скоротилося з 5,109 млн до 4,35 млн тонн, а прокату — з 4,256 млн до 3,592 млн тонн. Тобто проблеми виходять далеко за межі невдалого одного місяця й охоплюють практично весь основний виробничий ланцюг галузі.

    Російські ракети зупиняють великі заводи

    Однією з причин різкого погіршення ситуації стала серія російських ударів по великих металургійних підприємствах.

    У серпні та вересні атаки серйозно вплинули на роботу «Запоріжсталі», «Каметсталі», Дніпровського металургійного заводу та «АрселорМіттал Кривий Ріг».

    Особливо складна ситуація склалася на «Запоріжсталі». За даними, які раніше наводила «Ненька інфо», після російського удару 11 серпня підприємство не змогло повернутися до повноцінної роботи. 27 серпня по промисловому майданчику знову вдарили — цього разу п’ятьма балістичними ракетами. Були пошкоджені обладнання доменного цеху, енергетична та транспортна інфраструктура. 12 вересня підприємство зазнало ще однієї атаки.

    Наслідки практично одразу відобразилися у виробничих показниках. Якщо в липні «Запоріжсталь» виплавила 192,7 тисячі тонн сталі, то в серпні — лише 46,2 тисячі тонн. Таким чином, лише на одному великому підприємстві місячне виробництво скоротилося більш ніж учетверо.

    Не менш серйозного удару зазнала «Каметсталь» у Кам’янському. Після російського ракетного удару 5 вересня були пошкоджені агломераційне та доменне виробництво, енергетична й транспортна інфраструктура. Підприємство зупинило виробничі процеси. П’ятеро людей загинули, ще четверо були поранені.

    Критична ситуація і на найбільшому металургійному підприємстві країни — «АрселорМіттал Кривий Ріг». Компанія ArcelorMittal офіційно повідомляла про черговий ракетний удар 12 вересня. Він став уже другим ударом по підприємству приблизно за п’ять тижнів. Двоє працівників підрядної організації загинули, ще двоє співробітників підприємства були поранені. Після атаки первинне виробництво сталі зупинили на час ремонтних робіт, а інші потужності або простоювали, або працювали на мінімальному рівні.

    Морський експорт став ще одним ударом

    Проблема для металургів не завершується біля заводських воріт. Навіть якщо підприємство може виробити продукцію, її потрібно доставити покупцеві.

    Морська логістика для металургійної галузі має особливе значення через великі обсяги й відносно низьку маржу на тонну продукції. За даними GMK Center, які наводила «Ненька інфо», у першій половині 2026 року морем експортували приблизно половину української сталі, 95% чавуну та близько половини залізної руди.

    «Запасу міцності вже немає»: «Метінвест» готує скорочення через удари РФ і кризу експорту — Ненька інфо

    Через системні російські атаки на портову інфраструктуру та цивільне судноплавство робота морського коридору залишається нестабільною. 14 вересня Міністерство розвитку громад та територій повідомляло про окрему нараду в Одесі за участі військових, адміністрації морських портів, «Укрзалізниці» та портового бізнесу. На ній обговорювали безпеку судноплавства, захист портів і рішення, необхідні для збереження української логістики.

    Переорієнтація металопродукції на залізницю та автомобільні переходи через західний кордон суттєво збільшує витрати. Для продукції, яку перевозять мільйонами тонн, навіть порівняно невелике збільшення тарифу на одну тонну може істотно погіршити рентабельність експорту.

    Європейський ринок теж став складнішим

    Ще один виклик для українських виробників — зміна умов доступу сталі на ринок Європейського Союзу.

    З 1 липня 2026 року в ЄС почав діяти новий режим захисту сталевого ринку. Загальна річна квота становить 18,3 млн тонн, що на 47% менше, ніж квоти, які діяли у 2024 році. На продукцію, ввезену понад визначений обсяг квоти, встановлено адвалерне мито у розмірі 50%.

    Паралельно українські виробники мають враховувати дію європейського механізму вуглецевого коригування CBAM. Для українських металургійних підприємств, які через війну не мають достатнього доступу до капіталу для швидкої модернізації та декарбонізації, це стає додатковим фактором конкурентного тиску.

    Проблеми з CBAM виникли не сьогодні. Ще навесні «АрселорМіттал Кривий Ріг» повідомляв про скорочення частини виробництва на тлі складної економічної ситуації та нових умов доступу до європейського ринку. Про це також писала «Ненька інфо».

    Найбільший металургійний комбінат України призупиняє роботу одного з цехів — Ненька інфо

    Чого металурги хочуть від Кабміну

    У галузі вважають, що окремих рішень різних міністерств уже недостатньо. Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо пропонує Кабміну ухвалити окрему комплексну постанову, яка б визначила завдання для різних органів влади, відповідальних та строки виконання.

    Серед запропонованих заходів — переговори з Європейською комісією щодо умов роботи CBAM і розширення доступу української металопродукції до європейського ринку. Також пропонується проводити антидемпінгові розслідування щодо імпорту металопродукції з Китаю та Туреччини, стабілізувати тарифи «Укрзалізниці» та іншу логістику.

    Ще один блок стосується енергетики. Металургія є одним із найбільших промислових споживачів електроенергії, тому її вартість безпосередньо впливає на собівартість української сталі. Представники галузі пропонують розвивати довгострокові договори на закупівлю електроенергії та забезпечити передбачувані умови для промислових споживачів.

    Серед інших пропозицій — спеціальні умови бронювання працівників критично важливих металургійних підприємств, доступ промисловості до інструментів декарбонізації та перегляд кредитних лімітів відповідного фонду, щоб підприємства могли фінансувати масштабні проєкти модернізації й відновлення після російських атак.

    Окремою проблемою залишається страхування воєнних ризиків. Великі промислові об’єкти потребують сотень мільйонів доларів інвестицій, однак залучити такі кошти важко, якщо потенційний інвестор не може застрахувати підприємство від ракетної або дронової атаки.

    Уряд уже готує додаткові механізми підтримки бізнесу, який потерпає від російських ударів. Зокрема, Кабмін повідомляв про розробку пільгової кредитної програми, за якою підприємство або група компаній зможуть отримувати до 1 млрд гривень оборотного фінансування із компенсацією частини ринкової процентної ставки.

    Однак представники металургії наполягають саме на системному документі, який одночасно охопить логістику, електроенергію, експорт, страхування, кадрові питання та доступ до фінансування.

    Причина такого поспіху зрозуміла: металургійні заводи — це не лише виробництво сталі. Від них залежать залізничні перевезення, морські порти, видобуток руди, енергетика, тисячі постачальників, валютна виручка, податкові надходження та десятки тисяч робочих місць.

    Тому серпневі 277 тисяч тонн сталі — це не просто невдала цифра в галузевій статистиці. На тлі зупинки великих підприємств, ударів по виробничих майданчиках і проблем із морським експортом вересневі результати можуть залишитися надзвичайно слабкими.

    Для української металургії головним питанням стає вже не лише конкурентоспроможність на світовому ринку, а можливість фізично зберегти виробництво та пройти період системних російських атак. Саме тому галузь очікує від Кабміну єдиного антикризового плану замість набору розрізнених рішень.

  • ЄС готує Україні найпотужнішу зимову допомогу: Patriot, енергетика і сотні мільйонів євро

    ЄС готує Україні найпотужнішу зимову допомогу: Patriot, енергетика і сотні мільйонів євро

    Європейський Союз готує для України масштабне посилення підтримки напередодні опалювального сезону 2026–2027 років. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС має намір надати Україні найпотужнішу за час повномасштабної війни допомогу для проходження зими, яка, за її оцінкою, може стати найскладнішою від початку російського вторгнення.

    Про це фон дер Ляєн заявила 16 вересня під час виступу в Європейському парламенті у Страсбурзі. Єврокомісія оприлюднила повний текст промови на своєму офіційному сайті.

    Допомога має охопити одразу кілька напрямів: гуманітарну підтримку населення, відновлення та посилення електро- і теплопостачання, закупівлю енергетичного обладнання, розвиток децентралізованої генерації та зміцнення української протиповітряної оборони.

    Окремий акцент Брюссель робить на системах Patriot і ракетах-перехоплювачах, необхідних для захисту енергетичних об’єктів від російських ракетних атак.

    €920 млн на енергетику перед зимою

    Підготовка до нинішньої зими розпочалася задовго до вересня.

    Ще 24 лютого Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Києва оголосила про спеціальний Winter Energy Plan 2026–2027 під назвою «Repair, Rebuild, Restart» — «Відремонтувати, відбудувати, перезапустити».

    На реалізацію плану передбачено 920 млн євро. Його мета — стабілізувати українську енергосистему після російських атак.

    Єврокомісія називає кілька основних напрямів використання коштів.

    Йдеться про ремонт і модернізацію електричних мереж, відновлення пошкоджених електростанцій, забезпечення стабільної передачі електроенергії країною та прискорення розвитку децентралізованої генерації.

    Офіційна сторінка Єврокомісії щодо енергетичної співпраці з Україною також підтверджує, що план охоплює відновлення мереж, теплоенергетику, енергоефективність та розподілене виробництво електроенергії.

    Окремо ЄС раніше виділив ще 100 млн євро термінової допомоги, зокрема на генератори та гуманітарні потреби.

    ЄС уже передав понад 11 тисяч генераторів

    Допомога не обмежується грошима.

    За даними Європейської комісії, від початку повномасштабної війни країни ЄС передали Україні понад 11 тисяч генераторів. Близько тисячі з них було доставлено лише у січні 2026 року.

    Європейський механізм цивільного захисту залишається одним із головних каналів постачання енергетичного обладнання.

    Єврокомісія повідомляла, що через цей механізм лише за один із останніх періодів 149 партій доставили майже 2400 тонн обладнання, яке допомогло відновити електропостачання приблизно для мільйона людей.

    Паралельно працює Фонд підтримки енергетики України. За інформацією Єврокомісії, з моменту створення через нього вдалося залучити вже понад 2 млрд євро.

    Як раніше писала Nenka.info, міжнародні партнери продовжують робити нові внески до Фонду. Зокрема, Естонія збільшила свою допомогу українському енергосектору, а кошти спрямовують на обладнання, необхідне для ремонту пошкодженої інфраструктури.

    Про масштаб регіональних закупівель свідчить і ситуація на Сумщині. Nenka.info повідомляла, що для області погодили майже €55 млн на енергетичне обладнання. Частина контрактів уже укладена, ще частина проходить тендерні процедури.

    Patriot мають стати ще одним елементом «зимового щита»

    Захистити відремонтовану енергетичну систему неможливо без ППО.

    Саме тому фон дер Ляєн окремо наголосила на необхідності пришвидшити постачання Україні ракет-перехоплювачів для Patriot.

    У вересні Єврокомісія підтвердила фінансування закупівель засобів протиповітряної та протиракетної оборони в межах масштабної європейської позики Україні.

    11 вересня Єврокомісія повідомила про схвалення ще 6,1 млрд євро на закупівлю оборонної продукції. Серед пріоритетів прямо названі системи ППО і ПРО, ракети, боєприпаси, безпілотники та засоби радіоелектронної боротьби.

    Фон дер Ляєн тоді окремо заявила, що рішення дозволить Україні закуповувати необхідне обладнання Patriot для посилення захисту неба.

    Nenka.info раніше писала, що Україна планує масштабне поповнення арсеналу Patriot і замовляє до 1000 ракет-перехоплювачів. Через тривалі строки виробництва Київ одночасно просить союзників передати близько 300 ракет із наявних запасів уже зараз.

    За даними цього ж матеріалу, країни ЄС погодили закупівлю американських ракет-перехоплювачів приблизно на 3,2 млрд євро в рамках загального кредитного механізму ЄС.

    Що таке позика на €90 млрд

    Оборонне фінансування є частиною значно більшого пакета.

    Європейський Союз створив для України механізм Ukraine Support Loan обсягом до 90 млрд євро на 2026–2027 роки.

    Єврокомісія розділила його на дві великі частини: 60 млрд євро передбачено для оборонних потреб України, а ще 30 млрд євро — для бюджетної підтримки, роботи державних установ та базових державних послуг.

    Перші кошти з цієї програми вже надходять Україні.

    25 червня ЄС перерахував 3,2 млрд євро першого траншу макрофінансової допомоги. Паралельно Єврокомісія розпочала фінансування окремого 6-мільярдного пакета для виробництва та закупівлі дронів.

    Nenka.info писала про це в матеріалі «€3,2 млрд уже в Україні: ЄС зробив гучний фінансовий крок, а далі — ще €6 млрд на дрони».

    Чому в ЄС очікують складної зими

    У Брюсселі пов’язують необхідність масштабної зимової підтримки насамперед із продовженням російських атак на енергетичну інфраструктуру.

    7 вересня Єврокомісія публічно заявляла, що Росія знову б’є по енергетичних об’єктах України, намагаючись зробити зимовий період максимально важким для населення.

    Тому допомога формується одразу у двох напрямках.

    Перший — відновити й зробити стійкішою саму енергосистему: ремонтувати електростанції та мережі, збільшувати децентралізоване виробництво електроенергії, створювати резерви генераторів і обладнання.

    Другий — захищати ці об’єкти від повторних атак за допомогою Patriot, інших систем ППО, радарів та ракет-перехоплювачів.

    Саме поєднання цих двох напрямів пояснює, чому зимова підтримка вже не обмежується традиційною гуманітарною допомогою.

    Допомога буде не лише для енергетиків

    Ще один великий напрям — безпосередня підтримка цивільного населення.

    За даними ЄС, протягом минулої зими десятки тисяч українців отримували обігрівачі, матеріали для утеплення пошкоджених будинків та грошову допомогу для проведення термінових ремонтів.

    Європейські гуманітарні програми фінансують ремонт вікон, теплоізоляцію житла, обігрів, резервні джерела електроживлення та підтримку громад, де централізоване енергопостачання залишається нестабільним.

    Тож оголошена фон дер Ляєн підтримка складається не з одного нового «зимового пакета», а з комплексу вже запущених і нових програм: €920 млн на Winter Energy Plan, термінова гуманітарна допомога, обладнання через механізм цивільного захисту, понад €2 млрд залучених через Фонд підтримки енергетики та мільярдні оборонні закупівлі в рамках €90-мільярдної позики.

    Головним завданням на найближчі місяці стає швидкість поставок. Особливо це стосується ракет до Patriot: фінансування вже погоджується і виділяється, але Україна наполягає, що перехоплювачі потрібні до початку та під час сезону масованих атак, а не після його завершення.

    Саме тому фон дер Ляєн у вересні наголосила на необхідності терміново доставляти вже погоджене обладнання. Для України ця зима має стати перевіркою не лише стійкості енергосистеми, а й того, наскільки швидко європейські рішення перетворюються на реальні генератори, трансформатори, ракети та системи ППО.

  • Сотні трансформаторів і три електростанції: чим Україна посилила енергосистему перед зимою

    Сотні трансформаторів і три електростанції: чим Україна посилила енергосистему перед зимою

    Українські енергетичні підприємства протягом літа 2026 року отримали від міжнародних партнерів значну партію обладнання для ремонту, відновлення та посилення енергосистеми. Йдеться про сотні трансформаторів, комплектні підстанції, понад дві сотні кілометрів кабелів і проводів, спеціальну техніку та три газотурбінні електростанції. Допомога надходить через Фонд підтримки енергетики України, який став одним із ключових механізмів міжнародної підтримки галузі.

    За даними Міністерства енергетики, влітку енергетичні підприємства отримали понад 113 кілометрів кабелів та ще 126 кілометрів проводів. Крім того, партнери поставили Україні 380 трансформаторів різних типів та чотири комплектні трансформаторні підстанції.

    Окремою частиною допомоги стали три газотурбінні електростанції загальною потужністю 75 МВт. Таке обладнання має особливе значення в умовах постійного ризику нових пошкоджень великих енергетичних об’єктів, адже розподілена генерація дозволяє створювати додаткові джерела виробництва електроенергії та підсилювати окремі ділянки енергосистеми.

    Для аварійних і ремонтних бригад також передали 14 спеціалізованих вантажівок та 14 причепів, призначених для перевезення опор. Така техніка потрібна, зокрема, для оперативного відновлення пошкоджених ліній електропередачі.

    Міжнародна допомога надходила від партнерів з Європейського Союзу, Великої Британії, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Люксембургу, Данії, Австрії, Швеції, Швейцарії, Італії, Ірландії, Хорватії, Норвегії, Австралії та Литви.

    Фонд став одним із головних каналів допомоги енергетиці

    Фонд підтримки енергетики України був створений за погодженням Європейської комісії та Міністерства енергетики після початку масштабних російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ним управляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства. Через цей механізм уряди, міжнародні фінансові установи, організації та приватні донори можуть фінансувати закупівлю обладнання, запчастин, палива та послуг, необхідних українським енергетичним компаніям.

    Станом на початок серпня 2026 року обсяг підписаних внесків до Фонду перевищував 2,15 млрд євро. Серед найбільших донорів у переліку Секретаріату Енергетичного Співтовариства були Німеччина, Швеція, Європейський Союз, Норвегія, Велика Британія та Нідерланди. Водночас зазначається, що сума підписаних внесків не завжди означає, що всі кошти вже були фактично перераховані.

    Масштаби роботи Фонду продовжують зростати. Ще у червні Секретаріат Енергетичного Співтовариства повідомляв, що обладнання приблизно на 680 млн євро перебувало на різних етапах закупівель. Серед основних категорій були трансформатори, комутаційне обладнання, кабелі, компоненти підстанцій, турбогенератори, газове обладнання, системи розподіленої генерації, теплоенергетичне обладнання, транспорт та засоби фізичного захисту.

    На початку вересня закупівельний портфель продовжував формуватися: приблизно 526 млн євро обладнання перебувало на різних стадіях закупівель. Близько 100 млн євро припадало на відкриті процедури, де вже тривав прийом пропозицій, ще до 426 млн євро закупівель перебували у стадії підготовки.

    Це означає, що літні поставки трансформаторів, кабелів і електростанцій є не завершенням програми підтримки, а частиною ширшого процесу підготовки енергосистеми до наступного опалювального сезону.

    Мільйони євро спрямували на фізичний захист

    Окремим напрямом міжнародної допомоги залишається захист українських енергетичних об’єктів. За інформацією Міненерго, на заходи фізичного захисту було спрямовано 5 млн євро з Фонду підтримки енергетики України.

    У переліку закупівель Фонду фізичний захист виділяється як окрема категорія поряд з електротехнічним обладнанням, генерацією та аварійно-рятувальними засобами. Сюди можуть входити пасивні захисні конструкції, спеціалізовані засоби та обладнання, необхідні для зменшення наслідків атак і швидшого відновлення роботи об’єктів.

    Цей напрям набув особливого значення через регулярні російські удари по електростанціях, підстанціях, мережах та іншій критичній інфраструктурі.

    За даними річного звіту Фонду, у 2025 році 76% допомоги спрямовували на сфери виробництва, розподілу та передачі електроенергії. Енергогенерувальне обладнання та трансформатори становили близько 40% усіх поставок, причому значна частина допомоги направлялася до регіонів, які найбільше потерпали від обстрілів.

    До зими Україні потрібно ще більше обладнання

    Посилення енергосистеми влітку відбувалося паралельно з масштабною кампанією зі збору коштів на підготовку до опалювального сезону 2026/2027.

    У червні Європейська комісія, Міністерство енергетики України та Секретаріат Енергетичного Співтовариства спільно закликали партнерів додатково мобілізувати 650 млн євро для підготовки країни до наступної зими. Тоді українська сторона наголошувала, що кошти необхідні для закупівлі критично важливого обладнання та послуг до початку холодів.

    Протягом літа до Фонду продовжували надходити нові внески. Так, Норвегія у липні оголосила про додаткові майже 45 млн євро, після чого її сукупна підтримка Фонду наблизилася до 209 млн євро.

    У серпні Європейський Союз повідомив про додаткові 20 млн євро. У Секретаріаті Енергетичного Співтовариства тоді зазначали, що допомога через Фонд уже охопила енергетичні компанії у 23 областях України.

    Ще 8 млн євро у серпні виділив Люксембург, а Естонія наприкінці місяця оголосила про новий внесок у 125 тисяч євро. За оцінкою Секретаріату Енергетичного Співтовариства станом на 28 серпня, для покриття визначених раніше потреб зимової підготовки все ще необхідно було близько 443,8 млн євро.

    Таким чином, підготовка української енергетики до холодного сезону продовжується одразу за кількома напрямами: накопичення резервів обладнання, заміна пошкоджених трансформаторів, ремонт мереж, розвиток розподіленої генерації, закупівля спеціальної техніки та посилення фізичного захисту критичних об’єктів.

    Отримані влітку 380 трансформаторів, чотири комплектні підстанції, понад 239 кілометрів кабелів і проводів та три газотурбінні електростанції потужністю 75 МВт мають стати частиною цього резерву стійкості. Водночас міжнародні партнери та українська влада продовжують залучати нове фінансування, оскільки потреби енергосистеми залишаються значними, а ризик нових атак на інфраструктуру зберігається.

  • Трамп оголосив енергетичне перемир’я, але Київ чекає гарантій: що відбувається з переговорами

    Трамп оголосив енергетичне перемир’я, але Київ чекає гарантій: що відбувається з переговорами

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія погодилися припинити удари по енергетичних об’єктах одна одної. Однак українська сторона говорить про готовність підтримати взаємну деескалацію та очікує конкретики від партнерів. Публічно підтверджених умов, термінів початку й механізму контролю за таким перемир’ям у перевірених повідомленнях немає. На цьому тлі триває підготовка до можливого поновлення переговорів, а Європейський Союз намагається погодити подальшу дію персональних санкцій проти Росії.

    Про взаємну згоду Києва та Москви Трамп написав у Truth Social 14 вересня. У тому самому дописі він пов’язав зростання світових цін на дизельне пальне переважно з російсько-українською війною, відкинувши визначальну роль ситуації навколо Ірану. Його заява створила враження, що рішення про припинення ударів уже ухвалене обома сторонами.

    Водночас Financial Times повідомила, що оголошення застало українських посадовців зненацька через відсутність надійних російських гарантій. Видання описує заяву американського президента як таку, що випередила формальне порозуміння. Отже, оголошення Трампа поки не дає достатніх підстав повідомляти про початок повноцінного режиму припинення ударів.

    Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 14 вересня підтвердив наявність американської пропозиції щодо взаємного припинення атак на критичну інфраструктуру. За його словами, Україна готова підтримати такий крок, якщо він забезпечить припинення російських ударів і відповідних українських атак. Текст звернення президента оприлюднила Луганська ОВА.

    Український президент наголосив, що йдеться про енергетику, шляхи постачання продовольства та інші критично важливі об’єкти. Він також зазначив, що Київ очікує від партнерів конкретних пропозицій. Умовою українських кроків Зеленський назвав реальну готовність Росії діяти правдиво й довгостроково.

    Це суттєво відрізняється від безумовного підтвердження вже чинної угоди. Українська позиція передбачає взаємність: припинення власних ударів має супроводжуватися припиненням російських атак. У зверненні Зеленського немає оголошення дати початку перемир’я або повідомлення про завершене погодження всіх його параметрів.

    Тема може стати одним із питань майбутніх контактів Зеленського та Трампа. Український президент розповів, що хотів би обговорити морське й енергетичне перемир’я під час можливої зустрічі в Нью-Йорку 21–23 вересня. Водночас він зауважив, що проведення зустрічі залежатиме від планів американського президента та можливості власного приїзду. Про це повідомив «Інтерфакс-Україна».

    Паралельно Київ готується до можливого відновлення тристоронніх переговорів у жовтні. За повідомленням Reuters від 12 вересня, про таку підготовку заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов. Однак російська сторона тоді називала передчасним підтвердження конкретних деталей. Тому жовтень слід розглядати як орієнтир для підготовки, а не як остаточно погоджений календар зустрічей.

    Так само не варто подавати Абу-Дабі як безальтернативний і вже затверджений майданчик. Reuters повідомляло, що серед можливих місць проведення Зеленський називав Туреччину, Об’єднані Арабські Емірати та Швейцарію. Остаточна організація переговорів потребує окремого підтвердження.

    Як ідеться в матеріалі ТСН.ua, серед тем дипломатичних контактів розглядають зменшення повітряних ударів і безпеку чорноморського судноплавства. Видання також наводить позицію російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова, за якою Москва не має наміру зупиняти бойові дії лише через проведення переговорів.

    Таким чином, відновлення зустрічей саме собою не означатиме припинення війни. Енергетичні та морські домовленості можуть стосуватися окремих категорій об’єктів і дій, тоді як ширші питання врегулювання залишатимуться предметом переговорів. Поки немає спільно оприлюднених умов, оцінювати масштаб можливого перемир’я можна лише за заявами його потенційних учасників.

    Окрема суперечка розгортається довкола причин подорожчання пального. ТСН описує заяви американських посадовців, які пов’язують ціновий тиск з українськими ударами по російських нафтопереробних заводах. Водночас видання звертає увагу на війну навколо Ірану та порушення постачання енергоносіїв на Близькому Сході. Твердження про переважний вплив одного чинника потребують окремих ринкових розрахунків; політичної заяви для такого висновку недостатньо.

    Для України питання енергетичного перемир’я набуває особливої ваги перед зимою. Припинення атак могло б зменшити загрозу для електропостачання, опалення та роботи підприємств. Проте готовність Києва до взаємних обмежень не усуває головного питання — чи погодиться Москва виконувати їх і якою буде реакція партнерів на можливі порушення.

    На цьому тлі Євросоюз зіткнувся з труднощами під час продовження персональних санкцій. За даними Reuters, 14 вересня посли країн ЄС погодили продовження на сім днів, до 22 вересня, щоб продовжити обговорення шестимісячного рішення. Одним із предметів суперечки стало можливе виключення Алішера Усманова зі списків, яке підтримували Франція та Словаччина. Отже, обмеження не припинили діяти, але довгострокового консенсусу на той момент не було.

    Зеленський у своєму зверненні виступив проти послаблення санкцій щодо російських олігархів і закликав до сильнішого тиску на російські фінанси та військове виробництво. Українська сторона розглядає санкційний тиск як важливу складову зусиль для припинення війни.

    Прогнози щодо готовності Путіна до переговорів лише навесні також залишаються оцінками. ТСН наводить таку думку президента Литви Гітанаса Науседи, який пов’язує її з ризиком нової зимової кампанії проти України. Це не узгоджена дата переговорів і не спільне рішення Євросоюзу. Наразі підтверджені заяви свідчать про дипломатичні пропозиції та підготовку контактів, тоді як умови реального припинення ударів ще потребують конкретизації.