Golosnovinua.com

Позначка: ЄС

  • Битва за репараційний кредит і спротив “мирному плану” Трампа: ЄС намагається зберегти єдність і домовитися про допомогу Україні

    Битва за репараційний кредит і спротив “мирному плану” Трампа: ЄС намагається зберегти єдність і домовитися про допомогу Україні

    Європейський Союз наближається до одного з найважливіших тижнів за останні роки. Брюссель і ключові європейські столиці готуються до масштабної дипломатичної битви, яка визначить, чи зможе Європа зберегти єдність та стримати тиск США і Росії щодо нав’язування Україні принизливого “мирного плану”. Паралельно ЄС намагається врятувати угоду про так званий “репараційний кредит” — механізм використання прибутків від заморожених російських активів на суму 185 млрд євро. Про це пише Politico.

    Найближчі дні стануть тестом для європейських лідерів, зазначає видання. Сьогодні вони мають зустрітися у Берліні з президентом України Володимиром Зеленським та американськими представниками, намагаючись переконати Вашингтон у неприйнятності запропонованого плану врегулювання. Йдеться про ідею, яка, за повідомленнями, передбачає фактичні територіальні поступки Росії та створення на окупованих територіях демілітаризованої “вільної економічної зони”, де могли б працювати американські бізнес-інтереси. Україна категорично відхилила цю пропозицію, а Європа виступила проти будь-яких рішень щодо територій без гарантій безпеки Києву.

    Паралельно у Брюсселі міністри закордонних справ та дипломати намагаються переконати дедалі більшу групу урядів ЄС, які виступають проти механізму фінансування України через прибутки від заморожених активів РФ. До четверга, коли всі 27 лідерів прибудуть на саміт у Брюсселі, Євросоюз має або врятувати угоду, або зіткнутися зі справжньою політичною кризою.

    Politico зазначає, що за лаштунками нині точиться “дипломатія останньої хвилини”. Лідери Великої Британії, Німеччини і, можливо, Франції, а також зять Дональда Трампа Джаред Кушнер і його спецпосланець Стів Віткофф планують зустрітися із Зеленським у Берліні. Про участь численних глав урядів та представників ЄС і НАТО повідомив прессекретар німецького канцлера Стефан Корнеліус. Один із європейських чиновників заявив, що подальше роз’єднання Європи цього тижня стане “катастрофічним сигналом Україні” і завдасть удару по самому Євросоюзу.

    Питання територій залишається одним із найчутливіших. Європейські країни наполягають, що жодного прогресу у цьому напрямку не може бути без гарантій безпеки для України. США ж, за інформацією джерел, продовжують тиснути щодо можливих поступок, що створює тертя між Вашингтоном і європейськими столицями.

    Складною є й ситуація з “репараційним кредитом”. ЄС уже кілька місяців намагається переконати бельгійського прем’єра Барта де Вевера погодитися на план використання прибутків від заморожених російських активів на користь України. Днями Італія — третя за розміром економіка ЄС — підтримала позицію Бельгії, закликавши шукати альтернативні варіанти фінансування. Новий прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш також виступив проти. За підрахунками Politico, навіть якщо до цієї групи долучаться Угорщина та Словаччина, вони не матимуть блокуючої меншості, але їхня публічна критика ставить під загрозу політичну угоду.

    Попри труднощі, офіційні особи в Брюсселі наполягають, що альтернатив “плану А” поки не існує. Один із німецьких чиновників назвав рішення щодо активів “рішенням про майбутнє Європи”, яке визначить, чи залишиться ЄС значущим геополітичним гравцем. “Варіанта Б немає”, — підкреслив він.

    Попереду — кілька днів складної дипломатії, яка покаже, чи здатна Європа діяти єдиним фронтом у момент, коли на карту поставлено не лише підтримку України, а й власну політичну вагу у світі.

  • Зустріч Зеленського з лідерами ЄС у Лондоні не принесла очікуваних результатів. Джерела

    Зустріч Зеленського з лідерами ЄС у Лондоні не принесла очікуваних результатів. Джерела

    За інформацією наших джерел, незважаючи на гучні заяви про наближення миру, вчорашня зустріч Володимира Зеленського з лідерами ЄС у Лондоні не принесла очікуваних результатів.

    “Щодо вчорашніх переговорів у Європі, уже зрозуміло, що результату немає. Хоча Володимир Зеленський заявив, що з 28 пунктів мирного плану запропонованого Трампом залишилося 20, це більше схоже на маніпуляцію. Адже  частину пунктів просто об’єднали, а суть залишилась та сама. Також є питання територій, яке все ще в процесі обговорення” – заявило джерело.

  • Щоб захистити підтримку України, ЄС планує позбавити Орбана права блокувати санкції

    Щоб захистити підтримку України, ЄС планує позбавити Орбана права блокувати санкції

    Європейська Комісія розробляє правове рішення, яке дозволить позбавити Будапешт можливості заблокувати продовження санкцій проти Росії, що є ключовою умовою для використання понад 140 мільярдів євро російських активів на підтримку України. Про це повідомляють джерела Politico.

    Бельгія, на території якої розміщений кліринговий гігант Euroclear, побоюється: якщо санкційний режим проти Москви не буде продовжено одностайно, країна буде змушена повернути Росії відсутні мільярди з прибутків, отриманих від заморожених активів. Саме тому Брюссель наполягає на механізмі, який зніме ризики одностайного голосування.

    Санкції ЄС проти РФ нині мають поновлюватися кожні шість місяців і потребують одностайної підтримки всіх країн-членів. Це дає прем’єру Угорщини Віктору Орбану право заблокувати рішення — і поставити під загрозу схему використання доходів від російських активів.

    Щоб уникнути цього, Єврокомісія пропонує застосувати статтю 122 Договору ЄС, яка дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю, якщо цього вимагає економічна ситуація та «солідарність між державами-членами».

    Юристи ЄС уже підтвердили, що таке тлумачення статті є можливим, оскільки зупинка санкцій спричинить економічні ризики для всього Союзу. Використання цієї норми дозволило б:

    — позбавити Угорщину можливості блокувати поновлення санкцій;
    — продовжувати санкції не раз на пів року, а один раз на три роки;
    — гарантувати безпеку механізму надання Україні фінансової допомоги із прибутків від активів РФ.

    Бельгія, де зберігається левова частка російських активів, побоюється, що у разі зриву санкцій країна юридично стане відповідальною за повернення заморожених коштів Росії. Йдеться про десятки мільярдів євро, які Euroclear отримав як прибуток від операцій з активами РФ.

    Саме цей ризик стримував Брюссель від погодження фінансової моделі допомоги Україні. Тому юридична «страховка» від Єврокомісії є вирішальною.

    За інформацією Politico, Єврокомісія прагне переконати прем’єра Бельгії Барта Де Вевера підтримати пакет, щойно буде готовий юридичний механізм.

    Питання повністю прив’язане до термінів: у разі провалу домовленостей до квітня бюджет України може вичерпатися, що поставить під загрозу стабільність державних фінансів під час війни.

    18 грудня відбудеться саміт ЄС, на якому лідери розглянуть питання російських активів та санкційного пакета. Повна пропозиція Бельгії щодо механізму позики очікується 3 грудня.

  • Контроль чисельності ЗСУ у межах мирних перемовин може дати РФ доступ до української армії

    Контроль чисельності ЗСУ у межах мирних перемовин може дати РФ доступ до української армії

    Будь-які спроби обмежити чисельність Збройних сил України в межах потенційних мирних перемовин можуть створити для України серйозні ризики. Про це в ефірі “24 Каналу” заявив колишній співробітник СБУ та військовий експерт Іван Ступак, коментуючи заяви європейських дипломатів щодо можливих параметрів мирних домовленостей.

    За словами Ступака, за формулюваннями про “обмеження чисельності ЗСУ” може ховатися механізм, який відкриє Росії фактичний доступ до контролю українського війська.
    “Ми повинні розуміти, що між рядками читається наступне: будуть створені спеціальні групи, які контролюватимуть чисельність ЗСУ. Ідеться не тільки про людей — також про літаки, ракети. І з вірогідністю у 95% у цих групах будуть представники РФ. Для України це повністю неприйнятно”, — наголосив експерт.

    Так Ступак відреагував на слова Верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, яка раніше заявила, що у випадку обмеження чисельності ЗСУ Росія також має скоротити свою армію. На думку експерта, такі очікування є нереалістичними.

    “РФ навряд чи піде на скорочення. Їхня армія зараз — це 1,5 мільйона. Це колосальна кількість. Для порівняння: Польща — 200 тисяч, Німеччина — 180 тисяч. До вторгнення Україна мала 250 тисяч”, — зазначив Ступак.

    Водночас він наголосив, що навіть обмеження на рівні 800 тисяч особового складу не було б критичним — головне питання в здатності держави фінансово утримувати таку армію.
    “800 тисяч — це дуже багато. Ми самі просто не потягнемо таку чисельність”, — сказав аналітик.

    Ступак додав, що після завершення активних бойових дій чисельність української армії зменшиться до рівня, який забезпечується фінансуванням. Але можливе й інше: Україна може співпрацювати з ЄС щодо фінансової підтримки великої армії, якщо Європа зацікавлена в тому, щоб Україна залишалася щитом на східному кордоні.

    “Якщо європейці хочуть бачити нас країною, яка захищає східні рубежі Альянсу, і готові за це платити — питань немає. Ми можемо утримувати й мільйонну армію. Але вони мають за це платити. Як на мене, це була б класна угода”, — підсумував експерт.

  • США та РФ запропонували план щодо України, який розколов Європу — Bloomberg

    США та РФ запропонували план щодо України, який розколов Європу — Bloomberg

    Після оприлюднення спільної американсько-російської пропозиції щодо припинення війни в Україні в Європі дедалі голосніше лунають паралелі з подіями 1939 року. Оглядач Bloomberg Марк Чемпіон порівняв запропонований план із пактом Молотова-Ріббентропа, який фактично поділив Східну Європу між СРСР і нацистською Німеччиною та відкрив шлях до вторгнення Гітлера в Польщу. На його думку, нинішні дії Вашингтона й Москви свідчать про аналогічну логіку великих держав, які намагаються перерозподілити впливи на континенті — цього разу за рахунок України.

    Чемпіон зазначає, що ще від лютого попереджав: адміністрація Дональда Трампа прагне не стільки миру для України, скільки «перезавантаження» відносин із Росією. Публікація 28-пунктного плану, узгодженого без участі Києва чи його європейських партнерів, лише підтвердила ці побоювання. А коли європейські лідери зрозуміли, що залишилися самі у стримуванні Москви, виникло питання: чи здатен ЄС стати самостійним стратегічним гравцем? Відповідь, за оцінкою автора, неприємна — Євросоюз історично не пристосований до демонстрації жорсткої сили.

    Європейський проєкт будувався як антипод воєн між своїми — саме за це ЄС отримав Нобелівську премію миру у 2012 році. Але у сфері оборони блок системно перекладав відповідальність на НАТО, тобто на США. У результаті, пояснює Чемпіон, нинішній ЄС нагадує футболіста, якого змушують зіграти в регбі: наявних інструментів для силової дипломатії не вистачає.

    Втім, Європі, на думку оглядача, доведеться зробити стрибок у невідоме. Розв’язання він бачить поза межами інституцій ЄС — через коаліції країн, які готові діяти швидше й рішучіше. Приклади вже з’являються: Велика Британія очолює Об’єднані експедиційні сили з десяти північних держав; існує Північно-Балтійська вісімка, а Лондон та Париж разом формують коаліцію для майбутньої миротворчої місії в Україні. Дослідник Фінського інституту міжнародних відносин Ніклас Гельвіг вважає таку фрагментарність не хибою, а, можливо, навіть перевагою — адже ключові регіональні гравці, зокрема Британія, Норвегія та Туреччина, не входять до ЄС.

    Європа, підкреслює Чемпіон, повертається в реальність історії після кількох десятиліть «утопічного перепочинку». Її першочергове завдання — переозброєння і формування спільної позиції щодо загроз. Але в історії континент об’єднувався лише тоді, коли небезпека ставала очевидною та екзистенційною: як під час Холодної війни чи протидії Османській імперії у XVII столітті.

    На думку оглядача, сьогоднішній виклик для європейських лідерів — знайти спосіб одночасно зберегти мир усередині блоку та виробити силу зовні, щоб протистояти Росії та не дозволити їй нав’язати сценарій, схожий на той, що був узгоджений між Москвою і Берліном у 1939 році.

    Європейські медіа нагадують, що ці процеси розгортаються на тлі поглиблення контактів між США та Росією, а також погроз Вашингтона обмежити підтримку Києва. За оцінками New York Post, фінансування української оборони упродовж чотирьох років коштуватиме Європі значно дешевше, ніж наслідки капітуляції перед Кремлем. Bloomberg своєю чергою пише, що багато європейських країн уже готуються стримувати Росію самостійно — інвестують у збройову промисловість і проводять навчання без участі США.

  • Статус окупованих територій визначить, хто заплатить за відновлення України – Reuters

    Статус окупованих територій визначить, хто заплатить за відновлення України – Reuters

    «Мирний план» для України, який передбачає відсутність деокупації й фактичне закріплення окупованих Росією територій, може дорого обійтися Європейському Союзу та створити тривалий період невизначеності. Про це пише оглядач Reuters П’єр Бріансон, оцінюючи можливі наслідки такого сценарію для регіону.

    За словами Бріансона, головний виклик полягає в тому, чи погодиться Кремль коли-небудь віддати Україні заморожені російські резерви — близько 300 мільярдів доларів, розміщених у США, Великій Британії, Японії та Європі. Саме ці кошти, на думку багатьох урядів ЄС, мали б стати ключовим джерелом фінансування відновлення.

    Проте якщо Москва на це не піде, основний тягар ляже на Європу. «Замість того, щоб Росія взяла на себе половину витрат, відмовившись від своїх заморожених резервів, союзникам України, можливо, доведеться взяти на себе більшу частину тягаря», — зазначає оглядач.

    Світовий банк нагадує, що відновлення України потребує участі іноземних урядів, міжнародних інституцій і приватних інвесторів. Але саме приватний сектор не братиме участі в інвестиціях, поки статус територій лишається невизначеним, а ризик повторної війни — занадто високим. Це означає, що фінансовий тягар ще довго залишатиметься на плечах партнерів.

    До війни на Донеччину і Луганщину припадало близько 15% ВВП України. Втрата цих регіонів і невизначеність щодо їхнього статусу робить відновлення економіки довгим і складним процесом.

    Крім того, ЄС доведеться фінансувати повернення й адаптацію українських біженців, забезпечувати їхнє навчання та соціальну підтримку, а також допомагати тисячам військових, які повернуться до цивільного життя.

    Порушення територіальної цілісності ускладнює і можливий вступ України до ЄС. Поки міжнародний статус окупованих регіонів «підвішений», шлях до членства матиме суттєві політичні й юридичні перешкоди.

    Бріансон попереджає, що навіть умовний «мир» не означатиме зниження ризиків для Заходу. Навпаки — європейські країни можуть бути змушені збільшити оборонні витрати швидше, ніж планують.

    «Інвестори, чиї акції європейських оборонних компаній впали на 5% після оголошення першого “мирного” плану Трампа, схоже, не розуміють, що Україна — не єдиний пункт призначення європейської зброї. Зростання оборонних бюджетів у регіоні має витрачатися на підготовку до потенційного конфлікту з Росією», — пише він.

    Окреме занепокоєння — можливе зняття частини американських санкцій проти РФ у разі перемир’я. Це дозволить російській економіці відновитися і направити ресурси на подальше переозброєння.

    Видання The Atlantic припускає, що «мирний план» Вашингтона може бути тактичним ходом для зниження вимог Москви. Утім у Європі ставляться до цієї ідеї з помітним скепсисом, побоюючись довготривалої нестабільності.

    Водночас глава Офісу президента Андрій Єрмак наголосив: Україна не відмовиться від своїх територій в обмін на мир.

  • Вашингтон готує переговори Трампа, Зеленського і Путіна щодо війни — The Telegraph

    Вашингтон готує переговори Трампа, Зеленського і Путіна щодо війни — The Telegraph

    США та Україна погодили оновлений 19-пунктний план щодо припинення війни, однак найчутливіші елементи документа будуть вирішені на рівні президентів. Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на джерела, знайомі з перебігом переговорів у Женеві.

    За інформацією видання, прямі переговори Дональда Трампа та Володимира Зеленського можуть розпочатися вже цього тижня. Неофіційно також обговорюється можливий візит українського президента до Вашингтона. Водночас Біла Хата заявляє, що зустріч на цей тиждень офіційно не запланована.

    Ключовим предметом суперечок залишається питання територій та майбутніх гарантій безпеки між США, НАТО та Росією. Початковий 28-пунктний проєкт, який, за даними Telegraph, передбачав значні територіальні поступки з боку України, був скорочений. Найскладніші положення сторони вирішили «вкласти в дужки», залишивши їх для особистих перемовин лідерів. Очікується, що перед можливою зустріччю з Зеленським Трамп також проведе консультації з Володимиром Путіним.

    Паралельно європейські країни висловили скепсис щодо шансів Женевських переговорів на реальний прорив. Кремль у понеділок відхилив зустрічну пропозицію ЄС щодо коригування спільного американо-російського плану. Джерела The Telegraph у європейських дипломатичних колах повідомляють, що над документом ще належить суттєво попрацювати, а відсутність згоди з боку Москви робить перспективи переговорів невизначеними.

    На цьому тлі прем’єр Британії Кір Стармер та президент Франції Еммануель Макрон зібрали у Женеві зустріч «Коаліції охочих», проте їхні команди не бачили останньої версії мирного плану. Європейські лідери вирішили діяти самостійно й прискорили плани щодо надання Україні 140 млрд євро за рахунок прибутків від заморожених російських активів.

    Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала переговори в Женеві такими, що демонструють «хороший прогрес», але канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зауважив, що реальний рух можливий лише після приєднання Росії до столу переговорів.

    Financial Times раніше повідомляла, що «мирний план» США був скорочений із 28 до 19 пунктів, але деталі вилучених положень не розкриваються. За даними видання, обидві делегації домовились, що політично найчутливіші рішення ухвалюватимуть Трамп і Зеленський у форматі прямого діалогу.

  • Повнолітні чоловіки вперше переважають серед українських біженців у ЄС

    Повнолітні чоловіки вперше переважають серед українських біженців у ЄС

    У вересні 2025 року країни ЄС ухвалили 79 205 рішень про надання українським біженцям тимчасового захисту. Це майже вдвічі більше, ніж у серпні, і стало найвищим показником із серпня 2023 року, повідомляє статистичне агентство Eurostat.

    Збільшення кількості рішень пояснюють дозволом Києва молодим чоловікам віком від 18 до 22 років вільно виїжджати з країни. Внаслідок цього частка повнолітніх чоловіків серед українських біженців у вересні зросла до 47%, перевищивши частку жінок, яка становила 31%. Неповнолітніх біженців зафіксовано 22%.

    Станом на кінець вересня 2025 року 4,3 млн осіб, які залишили Україну, мали статус тимчасового захисту у країнах ЄС. Порівняно з кінцем серпня кількість українців із цим статусом зросла на 49 555 осіб, або на 1,2%.

    Найбільше українських біженців проживає у Німеччині — понад 1,2 млн осіб (28,3% від загальної кількості в ЄС). На другому місці Польща — понад 1 млн осіб (23,5%), на третьому Чехія — майже 400 тис. осіб (9%).

  • Україна переглянула умови проєкту “мирного плану”

    Україна переглянула умови проєкту “мирного плану”

    Україна внесла суттєві правки до одного з пунктів проєкту так званого “мирного плану”, про який останніми днями активно пишуть західні медіа. Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на високопоставленого американського чиновника.

    За інформацією видання, у початковому варіанті документа йшлося про перевірку всієї міжнародної допомоги, яку отримує Україна. Така норма, ймовірно, була спрямована на виявлення можливих корупційних ризиків. Однак у новій версії проєкту цей пункт зник: замість нього з’явилося положення про “повну амністію” для всіх сторін за дії, вчинені під час війни.

    Американські посадовці, за даними WSJ, зазначають, що умови проєктованої угоди ще потребують остаточного узгодження з Києвом. Прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що Рустем Умеров, секретар Ради національної безпеки і оборони України, позитивно оцінив “більшу частину плану” під час останніх переговорів.

    Видання також зазначає, що європейські лідери працюють над власною зустрічною пропозицією щодо завершення війни. За словами дипломатів, ЄС прагне сформувати альтернативний документ, який, на їхню думку, буде більш вигідним для Києва. Європейську позицію намагаються донести Україні, але офіційний Київ поки що не взяв на себе зобов’язань підтримати нову ініціативу.

    У статті підкреслюється, що Європа сподівається завершити роботу над своєю пропозицією “у найближчі дні”.

  • Нові правила для українців: з квітня 2025 року біженці отримуватимуть менші виплати в Німеччині

    Нові правила для українців: з квітня 2025 року біженці отримуватимуть менші виплати в Німеччині

    Українці, які приїдуть до Німеччини після 1 квітня 2025 року, більше не матимуть доступу до розширених соціальних виплат на рівні місцевих громадян. За повідомленнями німецьких ЗМІ, уряд ФРН погодив реформу, яка прирівнює новоприбулих біженців з України до звичайних прохачів притулку, що автоматично означає зниження розміру допомоги.

    Як пише Bild, зміни стосуватимуться всіх українців, які в’їдуть до Німеччини після 1 квітня 2025 року. Якщо раніше вони мали особливий статус, запроваджений після початку повномасштабного вторгнення рф, і могли отримувати допомогу на рівні базового забезпечення для громадян (Bürgergeld), то надалі для них діятимуть стандартні правила для шукачів притулку.

    За інформацією видання, реформу погодили міністр внутрішніх справ Олександр Добриндт (ХСС) та федеральний міністр праці та соціальних справ Бербель Бас (СДПН), фактично скасувавши особливий режим підтримки для українців. Жодних компенсацій або перехідних виплат для цієї групи біженців не передбачено. Один із високопосадовців коаліції пояснив це тим, що запровадження додаткових компенсаторних механізмів створило б «занадто багато бюрократії».

    За даними німецьких медіа, нині близько половини українських біженців у ФРН отримують допомогу для громадян, хоча значна частина з них у принципі може працювати. Саме цей особливий статус забезпечував українцям більш високий рівень соціальної підтримки порівняно з іншими групами біженців, які підпадають під жорсткіші правила й менші виплати.

    Згідно з коаліційними домовленостями між СДПН та блоком ХДС/ХСС, українці, які приїдуть до Німеччини з 1 квітня 2025 року, зможуть розраховувати лише на допомогу в розмірі, передбаченому для звичайних прохачів притулку. Йдеться приблизно про на 110 євро меншу виплату на місяць для одного дорослого, ніж нині отримують українці з особливим статусом.

    Водночас однією з ключових змін, яку підкреслюють у Берліні, є збереження для українців негайного доступу до ринку праці. Це означає, що новоприбулі зможуть одразу працювати без тривалого очікування на дозвіл, як це часто буває в інших категорій біженців. Влада розраховує, що таким чином частина українців зможе швидше інтегруватися в економіку й компенсувати зменшення соціальних виплат за рахунок трудових доходів.

    Критики реформи наголошують, що зниження допомоги вдарить насамперед по найбільш вразливих – самотніх батьках, людях похилого віку та тих, хто фізично не може одразу працевлаштуватися. Водночас її прихильники говорять про необхідність «вирівнювання правил» для всіх груп біженців і зменшення навантаження на соціальну систему Німеччини.

    Як саме відобразиться реформа на кількості нових українських біженців, які обиратимуть Німеччину як країну тимчасового захисту, стане зрозуміло вже після набуття змін чинності у 2025 році.