Golosnovinua.com

Позначка: ЄС

  • Зеленський обговорить майбутнє оборони ЄС і підтримку України на засіданні Європейської Ради

    Зеленський обговорить майбутнє оборони ЄС і підтримку України на засіданні Європейської Ради

    6 березня Президент України Володимир Зеленський перебуває з робочим візитом у Брюсселі, де він братиме участь у спеціальному засіданні Європейської Ради та проведе низку важливих двосторонніх зустрічей.

    Як повідомив прессекретар глави держави Сергій Никифоров, президент розпочне день з зустрічі з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером, під час якої передбачено виголошення заяв для ЗМІ. Цей візит стане важливою частиною дипломатичних зусиль України на міжнародній арені, особливо в контексті війни з Росією.

    Згодом Зеленський прибуде до будівлі Європейської Ради, де зустрінеться з президентом Європейської Ради Антоніу Коштою та президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн. Під час цього візиту обговорюватимуться стратегічні питання щодо безпеки Європи та підтримки України. Зеленський також братиме участь у спеціальному засіданні, присвяченому війні в Україні та європейській оборонній архітектурі. Це засідання скликав президент Європейської Ради, і на ньому планується обговорення важливих питань, зокрема збільшення витрат на оборону ЄС.

    Особливо важливою подією стане анонс плану “Переозброєння Європи” від Урсули фон дер Ляєн, який дозволить мобілізувати близько 800 млрд євро на оборонні витрати та допомогу Україні.

    Зеленський також проведе зустрічі з канцлером Австрії, генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та королем Бельгії Філіпом. Ці переговори мають стати важливим етапом у посиленні підтримки України в її боротьбі за незалежність і безпеку на міжнародній арені.

  • Без нових поставок: Україна ризикує втратити ключові можливості на полі бою

    Без нових поставок: Україна ризикує втратити ключові можливості на полі бою

    Постійна військова допомога з боку США є важливою складовою стратегії України в боротьбі проти агресії Росії. Однак останні заяви про можливе скорочення допомоги викликають серйозні побоювання щодо стабільності ситуації на фронті. Як зазначає The Wall Street Journal , без нових поставок військової допомоги Україна зможе витримати нинішній темп боїв до літа 2025 року, але після цього може зіткнутися з серйозними труднощами, зокрема, нестачею боєприпасів.

    Також Київ не зможе використовувати частину свого найбільш передового озброєння.

    «Великі поставки зброї, які адміністрація Байдена відправила або уклала контракти на поставку в останні місяці свого правління, повинні дозволити Україні продовжувати боротися в поточному темпі щонайменше до середини року (тобто до червня – Ред.)», – заявила виданню Селеста Валландер, колишня високопоставлена посадовець Пентагону.

    Українські чиновники кажуть, що це «найгірший сценарій», і в такому разі Україні доведеться значно збільшити власне військове виробництво і розраховувати на більшу підтримку з боку Європи.

    «Загалом Україна наразі самостійно виробляє або фінансує близько 55% свого військового обладнання. США забезпечують близько 20%, а Європа – 25%», – повідомив один західний чиновник.

    Але деякі види американського озброєння, як-от сучасні системи ППО, балістичні ракети, навігаційні системи і далекобійна артилерія, будуть практично неможливо замінити. Європа просто не виробляє достатньої кількості таких систем – а в деяких випадках не виробляє зовсім.

    Коли ці американські поставки закінчаться, можливості України наносити удари на далекі відстані і захищати тилові позиції значно знизяться, попереджають офіційні особи та аналітики.

    «Теоретично Європа може виділити стільки ж коштів, скільки США, але я не думаю, що вона зможе покрити весь спектр необхідних озброєнь. У таких критично важливих категоріях, як системи перехоплення для ППО, швидко виникне проблема нестачі», – сказав Оскар Йонссон, дослідник Шведського оборонного університету.

    Деякі експерти також сумніваються, чи збереже Україна доступ до супутникового інтернету Starlink від SpaceX, який частково фінансувався Пентагоном.

    «Питання не стільки в допомозі, скільки в тому, чи буде Трамп брати участь у виробництві зброї для України», – сказав Михайло Самусь, директор Центру дослідження нової геополітики. «Якщо ні, це стане серйозним ударом для України і Європи».

  • Світ згадує 24 лютого: три роки війни та незламності України

    Світ згадує 24 лютого: три роки війни та незламності України

    Сьогодні Україна відзначає третю річницю початку повномасштабної війни, яку розпочала Росія. Три роки українці демонструють незламність, мужність і прагнення до свободи, протистоячи одній із найпотужніших армій світу.

    Президент України Володимир Зеленський опублікував відеозвернення, в якому висловив подяку українським військовим, волонтерам, медикам і всім громадянам, які докладають зусиль для перемоги.

    “Три роки спротиву. Три роки вдячності. Три роки абсолютного героїзму українців. Пишаюся Україною! Дякую всім, хто захищає її та допомагає. Усім, хто працює на Україну”, – наголосив глава держави.

    Також Зеленський згадав загиблих українців, які віддали свої життя за незалежність країни:

    “Вічна пам’ять кожному, хто віддав своє життя заради нашої держави та людей”, – написав президент.

    Австралія запровадила нові санкції проти Росії

    У річницю вторгнення Австралія оголосила про новий пакет санкцій проти Росії. Як повідомили в уряді країни, це наймасштабніші санкції з лютого 2022 року.

    Під обмеження потрапили:

    • 70 фізичних осіб, серед яких судді, “чиновники” окупаційної адміністрації та особи, причетні до примусової депортації українських дітей;
    • 79 російських організацій, зокрема оборонного, транспортного та фінансового секторів;
    • структури та особи, які сприяють військовому співробітництву Росії та Північної Кореї.

    “Поглиблення російсько-північнокорейської військової співпраці є небезпечним розширенням війни, що матиме серйозні наслідки для безпеки Європи та індо-тихоокеанського регіону”, – йдеться в заяві австралійського уряду.

    Крім того, Австралія запровадила нові обмеження на торгівлю з Росією, зокрема заборонила постачання комерційних безпілотників та їхніх компонентів.

    Загалом за три роки війни Австралія ввела понад 1400 санкцій проти РФ і виділила понад 1,5 мільярда доларів на допомогу Україні, зокрема понад 1,3 мільярда доларів – на військову підтримку.

    Світові лідери прибули до Києва для підтримки України

    У третю річницю повномасштабного вторгнення в Київ приїхали провідні європейські політики та представники країн-партнерів, щоб продемонструвати підтримку Україні та обговорити подальшу допомогу.

    Першими до столиці прибули:

    • президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн;
    • президент Європейської Ради Антоніу Кошта.

    На київському вокзалі їх зустрічали голова Офісу президента Андрій Єрмак, міністр закордонних справ Андрій Сибіга та керівництво “Укрзалізниці”.

    “В Україні, про Україну, з Україною”, – написав Кошта у соцмережах.

    Фон дер Ляєн у своєму зверненні наголосила на важливості підтримки України:

    “У третю річницю брутального вторгнення Росії Європа в Києві. Ми сьогодні тут, тому що Україна – це Європа. У цій боротьбі за виживання на кону не лише доля України. Це доля Європи”, – зазначила президентка Єврокомісії.

    Також до Києва прибули:

    • президент Латвії Едгарс Рінкевичс;
    • прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо;
    • прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес.

    У рамках візиту міжнародні лідери обговорять подальшу військову допомогу Україні, гарантії безпеки та перспективи європейської інтеграції.

  • Мюнхенська конференція та політичні сигнали для України

    Мюнхенська конференція та політичні сигнали для України

    Як повідомляють наші джерела, кандидатура мера Києва Віталія Кличка на пост наступного Президента України влаштовує європейських союзників України – Німеччину та Великобританію. В Україні  кандидатуру Кличка, як лідера від проукраїнської опозиції,  підтримує Петро Порошенко.

    В складній політичній ситуації, що наразі склалась в Україні, Віталія Кличка розглядають як “перехідного кандидата номер один”, який влаштовує європейських партнерів.

    Зокрема, нещодавні консультації Кличка з німцями та британцями пройшли добре. Також Віталій Кличко може влаштувати і амереканців, особливо після того, як всі проблеми України США “подарували” Європі.

    Водночас, за інформацією наших джерел, на полях безпекової конференції в Мюнхені, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак отримав чітке побажання від наших західних партнерів поставити на “стоп” всі репресії проти опозиції.

  • Зеленський та Ердоган обговорили можливість розміщення турецьких миротворців в Україні. Джерела

    Зеленський та Ердоган обговорили можливість розміщення турецьких миротворців в Україні. Джерела

    Як повідомляють наші джерела, під час  вчорашньої зустрічі в Анкарі Володимир Зеленський та Реджеп Таїп Ердоган обговорили можливість розміщення турецьких миротворців в Україні.

    За інформацією інсайдерів, Ердоган готовий виділити 20 000 солдат для здійснення миротворчої місії в Україні, але за умови фінансування проекту Евросоюзом. Такий варіант, як компромісний, президент Туреччини має найближчим часом обговорити з Володимиром Путіним.

    Нагадуємо, під час пресконференції за підсумками зустрічі в Анкарі, Ердоган зазначив, що “його країна є ідеальною приймаючою стороною для перемовин, які, ймовірно, розпочнуться між РФ, Україною та США”.

  • Financial Times: Наступного тижня може вирішитися доля мирного врегулювання війни

    Financial Times: Наступного тижня може вирішитися доля мирного врегулювання війни

    Наступний тиждень може стати ключовим у питаннях мирових переговорів щодо України, після чого провідні світові лідери готуються до важливих дипломатичних зустрічей. 17 лютого в Парижі відбудеться саміт лідерів Європи, а в Саудівській Аравії заплановані переговори між дипломатичними представниками США та Росії.

    Про це повідомляє Financial Times з посиланням на джерела в дипломатичних колах.

    Представники США і Росії ведуть переговори про завершення війни в Україні, а європейські лідери проводять екстрену нараду для відпрацювання реакції на дискусії, що швидко просуваються без їхньої участі.

    За відомостями видання, найвпливовіші лідери Європи зберуться в Парижі 17 лютого для кризових переговорів щодо України та майбутнього європейської оборони. Серед присутніх — прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, глави інститутів ЄС і НАТО.

    Ще одна ключова подія — початок переговорів у Саудівській Аравії, під час яких головний дипломат США Марко Рубіо зустрінеться з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим.

    “Мета зустрічі Рубіо і Лаврова — закласти основу для зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним”, — вказують автори.

    Рубіо на зустрічі міністрів закордонних справ країн G7 у Мюнхені був менш відвертим у своїх поглядах щодо України. Під час переговорів із Лавровим він зосередиться на логістиці та плануванні зустрічі Путіна і Трампа, а не на деталях переговорних позицій, заявили три співрозмовники FT.

    Трамп шокував Європу, провівши переговори з Путіним

    Американський лідер шокував європейські столиці, домовившись із російським колегою про початок мирних переговорів. Це підкреслить відсутність участі європейців у переговорах, які в кінцевому підсумку могли б змінити архітектуру безпеки континенту, пише газета.

    “Це початок, події безумовно рухаються. Чи зміщуються тектонічні плити Європи? Світовий порядок почав змінюватися 24 лютого 2022 року. Зараз ми бачимо напрямок, у якому він може рухатися”, — пояснив в інтерв’ю FT президент Фінляндії Александр Стубб.

    Європейські лідери в Парижі можуть обговорити розміщення європейських військ на Україні, а США не відкидають можливості надання зовнішньої підтримки будь-якому розгортанню союзниками по НАТО, повідомили два джерела.

    За словами інших чиновників, обізнаних про переговори між столицями, багато європейських урядів занепокоєні відповідями на запит, що надійшов цього тижня від США, щодо надання конкретних даних про зброю, гроші та миротворчі сили, які вони були б готові спрямувати в Україну.

    Нагадаємо, спецпредставник президента США Кіт Келлог на полях Мюнхенської конференції говорив, що Європу не треба залучати до переговорів щодо завершення війни України та Росії.

  • Угорщина заблокувала початок переговорів про вступ України до ЄС

    Угорщина заблокувала початок переговорів про вступ України до ЄС

    Угорщина знову виступила проти інтеграції України в Європейський Союз, заблокувавши відкриття першого кластеру переговорів щодо членства. Кластер під назвою “Основи” , що охоплює питання права верховенства , має стати відправною точкою на шляху України до ЄС. Про це повідомило польське видання RMF24 з посиланням на європейський дипломат.

    Зазначається, що Польща, яка нині головує в Раді ЄС, підготувала лист із вимогами для відкриття цього кластеру. Документ передбачає, що Україна має розробити дві дорожні карти – одну для реформ у сфері верховенства права, іншу для реформ державного управління.

    Угорщина стала єдиною країною-членом ЄС, яка не підтримала цей документ. Будапешт наполягає, що Київ має також представити план дій щодо захисту національних меншин.

    “Всі країни погодилися з умовами відкриття кластеру, окрім Угорщини, яка вимагає додаткових гарантій щодо прав національних меншин”, – зазначають європейські джерела.

    Ця позиція угорської влади може значно ускладнити євроінтеграційний процес України, адже для відкриття переговорів у квітні потрібно ухвалити ще два процедурні рішення. Кожне з них також може бути заблоковане Угорщиною.

    Блокування першого кластеру переговорів може сповільнити весь процес вступу України до ЄС. Наразі українська сторона розраховує на подальші переговори з європейськими партнерами, щоб знайти компроміс і розпочати офіційні перемовини щодо членства в Союзі.

    Нагадаємо, в Європейському Союзі почали обговорювати можливість повернення до купівлі газу з Росії. На думку окремих європейських посадовців, відновлення імпорту могло б не лише знизити ціни на енергоносії в Європі, а й стати важелем впливу на Кремль, змушуючи його сісти за стіл переговорів і припинити війну.

  • Фіцо заявив, що має “моральне право” перекрити газ для України

    Фіцо заявив, що має “моральне право” перекрити газ для України

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо знову зробив скандальну заяву щодо України. Цього разу він пригрозив припинити постачання газу, аргументуючи це тим, що має «моральне право» на такий крок після зупинки транзиту російського газу через українську територію.

    “Ми маємо моральне право розглядати методи припинення закордонних поставок приблизно 7,5 млн кубометрів на добу в Україну. Ці іноземні поставки з Європи в Україну чинять ще більший тиск на ціну газу, яка вже перебуває на рекордному рівні – близько 60 євро за МВт*год”, – заявив словацький політик у відеозверненні у Facebook.

    При цьому Фіцо зазначив, що вже кілька днів в Україну через Словаччину йде газ від іноземних компаній, “без якого Україна б замерзла”.

    “Європа виставляє себе на посміховисько. Україна може шкодити собі скільки завгодно. Але Європа не може покривати українську дурість”, – заявив прем’єр Словаччини.

    Крім того, він розкритикував словацьку опозицію, бо вона “прислужила Зеленському”, підтримавши участь словацьких солдатів у бойовій місії в Україні та її членство в НАТО.

    Україна минулого тижня різко збільшила імпорт газу з ЄС минулого тижня через російські ракетні удари. Київ тільки 9 лютого імпортував 16,3 млн куб. м “блакитного палива”, з яких зі Словаччини 7,3 млн куб. м.

    При цьому ціни на газ у Європі злетіли до максимуму за останні два роки.

  • Розшукуваний у ЄС українець намагався видати себе за поліцейського

    Розшукуваний у ЄС українець намагався видати себе за поліцейського

    Громадянин України Валентин Семеха, який перебуває у міжнародному розшуку за звинуваченнями у шахрайстві та бандитизмі, не має жодного зв’язку з Національною поліцією України.

    Як повідомив портал ОРД із посиланням на джерела у Міністерстві внутрішніх справ, Семеха не працює в жодному підрозділі правоохоронних органів, хоча намагався видати себе за поліцейського.

    Шахрай Семеха, якого розшукують у Франції, видає себе за співробітника Нацполіції та пов’язаний із російською мафією - ЗМІ

    Фото: портал ОРД

    Раніше Семеха, відомий під позивним «Гномик», намагався вступити до Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють». Проте він не зміг пройти випробувальний термін через недостатню фізичну підготовку та низький рівень соціальної відповідальності.

    Попри це, на своїй сторінці у Facebook він поширює неправдиву інформацію про нібито роботу в Нацполіції. Крім того, на його профілі є фото та відео, що підтверджують його перебування у вересні 2024 року на Лазурному узбережжі Франції. Там він катався на Lamborghini в компанії російського кримінального авторитета Леоніда Білунова, відомого під прізвиськом «Макінтош».

    Шахрайська схема: виманювання грошей під приводом збору на ЗСУ

    За даними французьких правоохоронців, Семеха та його спільники входять у довіру до жертв, використовуючи тему збору коштів на підтримку Збройних сил України. Під цим приводом вони виманюють сотні тисяч євро у криптовалюті. Тим, хто припиняє перераховувати гроші, шахраї погрожують передати інформацію про пожертвування російським силовим структурам.

    Примітно, що навіть відомий російський «злодій у законі» Леонід Білунов («Макінтош») став жертвою афери Семехи. Перераховані ним гроші, які нібито мали піти на допомогу українським військовим, шахрай використав у власних інтересах.

    За інформацією слідчих, після викриття цього факту російський кримінальний світ почав проявляти підвищений інтерес до Семехи. Відомо, що після зникнення з Франції він намагається уникати появ у публічних місцях.

    Наразі правоохоронці продовжують пошуки шахрая, а його махінації привертають дедалі більше міжнародної уваги.

  • Українці визначили пріоритет: НАТО важливіше за ЄС

    Українці визначили пріоритет: НАТО важливіше за ЄС

    Більшість громадян України підтримують інтеграцію країни як до Європейського Союзу, так і до Північноатлантичного альянсу (НАТО). Проте, за даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у грудні 2024 року, вступ до НАТО вважається більш пріоритетним напрямком.

    Так, хоча членство в обох союзах є важливим для більшості населення, проте пріоритет віддають вступу до НАТО (вочевидь, через гостру потребу мати надійні гарантії безпеки).

    Згідно з отриманими результатами, більше українців хочуть насамперед бачити Україну в НАТО (46%), ніж у ЄС (22%). Ще 22% опитаних, відповідаючи на запитання, що має бути пріоритетним для України – членство у ЄС чи НАТО, сказали “ні те, ні інше”. 11% респондентів було важко дати відповідь.

    Соціологи звертають увагу, що за останній рік стало більше тих, хто говорить, що не треба мати за пріоритет членство в жодному союзі (у жовтні 2023 року таких було лише 12%). При цьому за рік стало на 8% менше тих, хто говорить про пріоритетність членства в НАТО (54% раніше). Для ЄС показники майже не змінилися (24% раніше).

    Водночас опитування КМІС показало, що 90% українців хочуть бачити Україну в складі ЄС, а 84% хочуть бачити Україну в складі НАТО. Такі дані дозволяють говорити про абсолютну прихильність українців до європейської і євроатлантичної інтеграції.

    У запитанні про довіру можна побачити, що ЄС довіряють 46% (не довіряють – 19%), а НАТО довіряють 43% (не довіряють – 25%). Тобто ці союзи користуються скоріше довірою (баланс довіри-недовіри є позитивним), проте не переважною, зауважують у КМІС.

    Вивчаючи прийняття українцями Заходу, ставилось також питання довіри США. Як з’ясувалось, довіряють США – 40%, не довіряють – 23%. Решта 36% мають невизначене ставлення. Тобто в чомусь довіряють, у чомусь не довіряють, і коли є пряма можливість, воліють обирати саме цей варіант, зазначають у КМІС. Таким чином, українці скоріше довіряють США (оскільки баланс довіри-недовіри є позитивним), але разом із цим і досить багато критики.

    Інші опитування в Україні: які результати

    За даними КМІС, в Україні зменшується частка тих громадян, хто готовий терпіти війну “стільки, скільки буде потрібно”. Про це свідчать результати опитування, проведеного 2-17 грудня 2024 року та у жовтні 2024 року.

    Так, тих, хто готовий терпіти війну “стільки, скільки буде потрібно” у грудні було 57%, а у жовтні 63% опитаних. При цьому у лютому минулого року частка людей, які дали таку відповідь, становила 73%.

    Згідно з результатами опитування, один рік готові терпіти війну 3%, пів року – теж 3%. А от декілька місяців готові терпіти війну 18%. Ще 18% не визначилися з відповіддю.

    Соціологи відзначають, що частка тих, хто говорить про більш короткий період у декілька місяців чи пів року, у грудні змінилася неістотно у порівнянні з аналогічним опитуванням у жовтні. Натомість з 12% до 18% стало більше тих, кому “важко сказати”, скільки часу вони ще готові терпіти.