Golosnovinua.com

Позначка: Європа

  • Зеленський і Пісторіус домовляються про новий рівень військової співпраці

    Зеленський і Пісторіус домовляються про новий рівень військової співпраці

    Президент України Володимир Зеленський 11 травня провів переговори з міністром оборони Німеччини Борис Пісторіус, який прибув до Києва з офіційним візитом. Головними темами зустрічі стали подальша військова підтримка України, розвиток спільного оборонного виробництва, посилення систем протиповітряної оборони, а також роль Європи у дипломатичному процесі для досягнення миру.

    Про результати переговорів Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі. За словами президента, від початку повномасштабного вторгнення Росії Німеччина вже надала Україні допомоги на понад 28,6 мільярда євро, ставши одним із найбільших партнерів Києва у сфері безпеки та оборони.

    “Це вагоме посилення нашого захисту”, — наголосив глава держави.

    Під час зустрічі сторони окремо зосередилися на темі спільного виробництва зброї та військових технологій. Зеленський повідомив, що Україна та Німеччина вже працюють над шістьма оборонними проєктами, які мають посилити український військово-промисловий комплекс та розширити виробничі можливості для забезпечення фронту.

    Президент підкреслив, що співпраця у сфері оборонної промисловості є стратегічною для обох країн, оскільки війна показала необхідність швидкого розвитку європейських виробничих потужностей та більшої незалежності у сфері безпеки.

    Окремо українська сторона запропонувала Німеччині формат співпраці Drone Deal — механізм, який передбачає масштабування виробництва безпілотних систем, розвиток технологій дронів та їхню інтеграцію у сучасну оборонну систему.

    “Ми вже можемо розраховувати на шість проєктів. Також на столі пропозиція України працювати з Німеччиною у форматі Drone Deal. Розраховуємо, що вдасться це реалізувати”, — заявив Зеленський.

    Тема безпілотників залишається однією з ключових у сучасній війні, оскільки дрони активно використовуються як для розвідки, так і для ударних операцій, захисту інфраструктури та протидії російським атакам. Україна останніми роками значно наростила власне виробництво безпілотних систем і намагається залучити європейських партнерів до спільного розвитку цієї галузі.

    Важливе місце під час переговорів посіло й питання посилення української протиповітряної оборони. Зеленський нагадав про домовленості, підписані у квітні, які передбачають додаткову підтримку української ППО.

    За словами президента, захист енергетичної інфраструктури залишається одним із головних пріоритетів, оскільки Росія продовжує використовувати ракетні та дронові атаки проти енергетичних об’єктів України.

    “Цінуємо наші домовленості щодо посилення протиповітряної оборони України, які підписали у квітні. Це важливо для захисту нашої енергетичної інфраструктури”, — сказав глава держави.

    Окремо Зеленський наголосив, що питання протиракетної та протиповітряної оборони виходить за межі лише української безпеки. На його думку, Європа має створювати власну систему колективного захисту від сучасних загроз, зокрема балістичних ракет.

    “Європа має бути самодостатньою в захисті від будь-яких загроз, особливо балістичних. Обговорили, як можемо рухатися в цьому напрямку”, — зазначив президент.

    Крім військових питань, сторони обговорили дипломатичний процес і можливі механізми досягнення миру. Зеленський наголосив, що роль Європи у цьому процесі є критично важливою не лише в контексті завершення війни, а й у питаннях післявоєнної відбудови України та формування нової архітектури безпеки на континенті.

    Президент підкреслив, що від позиції європейських держав залежатиме ефективність міжнародного тиску на Росію та майбутня стабільність у регіоні.

    Візит Бориса Пісторіуса до Києва відбувся на тлі подальшого розширення оборонного співробітництва між Україною та Німеччиною. За час повномасштабної війни Берлін став одним із головних постачальників військової допомоги Україні серед країн Європи.

    Німеччина передала Україні системи ППО Patriot та IRIS-T, бронетехніку, артилерію, боєприпаси, танки Leopard, інженерну техніку та інше озброєння. Також Берлін бере активну участь у програмах навчання українських військових.

    Окрім військової допомоги, Німеччина залишається одним із найбільших донорів фінансової та гуманітарної підтримки України. Берлін також активно долучається до підготовки програм повоєнної відбудови та підтримки української економіки.

    Сам Борис Пісторіус раніше неодноразово наголошував, що підтримка України є питанням безпеки всієї Європи. Він заявляв, що Німеччина продовжить допомагати Києву “стільки, скільки буде потрібно”, а розвиток спільного оборонного виробництва має стати одним із ключових напрямків європейської безпекової політики в найближчі роки.

  • Дрон із вибухівкою біля Лефкади: Греція почала розслідування

    Дрон із вибухівкою біля Лефкади: Греція почала розслідування

    Влада Греції активізувала розслідування після виявлення у морі біля західного узбережжя країни безпілотного апарата з вибуховим начинням. Інцидент стався неподалік острова Лефкада, після чого пристрій був знищений підривом у морі силами саперів. Про це повідомляє The Guardian.

    За даними грецької сторони, розслідування розширили після того, як військові фахівці отримали доступ до уламків апарата. Міністр національної оборони Греції Нікос Дендіас заявив, що дрон, імовірно українського виробництва, «майже напевно був запущений з-за меж країни», однак відмовився уточнювати можливе походження або маршрут його запуску.

    За словами міністра, грецькі спецслужби та військові мають уявлення про тип пристрою і його потенційні функції, однак деталі розслідування поки не розголошуються. Він також наголосив, що Греція не відстає у технологічному розвитку та активно розбудовує системи захисту від новітніх загроз, зокрема безпілотних морських і повітряних апаратів.

    Інцидент викликав значний суспільний резонанс, оскільки дрон був виявлений неподалік популярного туристичного регіону Лефкади, який є одним із ключових курортів Іонічного узбережжя. За даними місцевих ЗМІ, апарат був втрачений оператором і збився з курсу, після чого опинився у грецьких територіальних водах.

    Ситуація загострилася після появи повідомлень, що на борту безпілотника могло перебувати близько 100 кілограмів вибухової речовини. Офіційні представники грецького Міністерства оборони цю інформацію не підтвердили, однак зазначили, що всі технічні характеристики апарата зараз ретельно вивчаються на військово-морській базі на материку.

    За попередніми оцінками експертів, об’єкт має схожість із морським безпілотником українського виробництва типу «Магура V3», який використовується для ураження морських цілей. Саме ця версія стала однією з основних у ході розслідування, хоча офіційного підтвердження наразі немає.

    У військових колах Греції також розглядається гіпотеза, що подібний апарат міг бути частиною операції проти суден, які транспортують російські енергоносії у Середземному морі. Водночас жодна зі сторін не підтвердила цю версію офіційно, і слідство продовжується.

    Знайдений дрон уже доставили до спеціалізованого військового об’єкта, де експерти аналізують його серійні номери, внутрішню електроніку та дані навігаційної системи. Особливу увагу приділяють GPS-модулю, який може допомогти встановити маршрут руху та точку запуску.

    Політична реакція в Греції виявилася неоднозначною. Опозиційні сили заявили, що уряд недостатньо інформує суспільство про деталі інциденту та можливі ризики. Представники опозиційної партії ПАСОК наголосили, що громадяни мають право знати, як саме безпілотник опинився біля узбережжя та чи існує загроза повторення подібних випадків.

    У той же час окремі політичні сили країни розглядають інцидент як можливий сигнал про зростання військової напруги у регіоні та використання нових типів зброї у морських просторах Європи.

    Інцидент біля Лефкади стався на тлі загального зростання кількості випадків появи невідомих безпілотників у Європі. Раніше повідомлялося про фіксацію дронів у повітряному просторі Латвія, де один із них спричинив пошкодження інфраструктури на території нафтосховищ.

    Розслідування грецьких військових триває, а остаточні висновки щодо походження, маршруту та мети дрона поки не оприлюднені. Влада Греції заявляє, що ситуація перебуває під контролем, однак визнає необхідність адаптації до нових технологічних загроз у морській сфері безпеки.

  • «Ми просто менше говоримо»: у Чехії пояснили, чи змінилася підтримка України після зміни уряду

    «Ми просто менше говоримо»: у Чехії пояснили, чи змінилася підтримка України після зміни уряду

    Чехія продовжує підтримувати Україну, попри те, що новий уряд країни став значно стриманішим у публічних заявах щодо допомоги Києву.

    Про це під час форуму «Діалоги про Європу» на Закарпатті заявив посол Чехії в Україні Лубош Веселий.

    За словами дипломата, зміна уряду не означає зміну політичного курсу щодо України.

    «Уже не лише з офіційних заяв зрозуміло, що наш теперішній уряд, як і попередній, підтримує Україну. Це не змінилося», — наголосив Веселий.

    Водночас він визнав, що нинішня чеська влада стала менш публічною у питаннях допомоги Києву.

    «Змінилося те, що нинішній уряд менше інформує про те, що робить для України. Ми не любимо дуже багато говорити, але вміємо працювати так, щоб були конкретні результати», — пояснив посол.

    Дипломат запевнив, що підтримка України з боку Праги не припиняється і триватиме надалі.

    Останніми місяцями у ЗМІ та політичних колах активно обговорювали можливе скорочення допомоги Україні через зміну політичних акцентів у Чехії та нові бюджетні обмеження. Водночас офіційна Прага неодноразово заявляла, що продовжить співпрацю з Києвом у військовій, гуманітарній та політичній сферах.

    Раніше начальник Генерального штабу Чехії Карел Ржегка заявляв, що Прага вже передала Україні майже всю військову допомогу, яку могла надати зі своїх запасів.

  • Після конфлікту з Трампом: Німеччина терміново шукає ракети Tomahawk для стримування Росії — FT

    Після конфлікту з Трампом: Німеччина терміново шукає ракети Tomahawk для стримування Росії — FT

    Німеччина різко активізувала переговори зі США щодо закупівлі крилатих ракет Tomahawk та пускових систем Typhon після того, як адміністрація Дональда Трампа фактично відмовилася від планів посилення американської військової присутності в Європі.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела в уряді Німеччини.

    За даними видання, Берлін серйозно занепокоєний тим, що Європа може залишитися без достатніх засобів стримування Росії на тлі скорочення американської військової підтримки.

    Причиною термінових переговорів стало рішення Пентагону скасувати розміщення в Німеччині американського батальйону далекобійної артилерії, який адміністрація Джо Байден раніше планувала використати як елемент стримування Росії в Європі.

    Тепер німецька влада намагається компенсувати цю втрату власними закупівлями американських ракет великої дальності.

    За словами співрозмовників FT, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус найближчим часом планує поїздку до Вашингтона для відновлення переговорів щодо придбання систем Tomahawk і Typhon.

    Німеччина ще минулого року офіційно направила запит до США щодо закупівлі цих систем, однак остаточної відповіді від Вашингтона досі не отримала.

    «Головне — мати ударні можливості в Європі», — цитує FT одного з німецьких чиновників.

    У Берліні не приховують, що готові навіть запропонувати Сполученим Штатам додаткове фінансування, аби пришвидшити укладення угоди.

    Ситуацію ускладнює погіршення відносин між Трампом і новим канцлером Німеччини Фрідріх Мерц. За даними FT, між Вашингтоном і Берліном виникли серйозні суперечки через війну на Близькому Сході та політику щодо Ірану.

    На цьому тлі рішення США скоротити військову присутність у Європі стало для Німеччини тривожним сигналом.

    Раніше Трамп підтвердив плани вивести з Німеччини понад 5 тисяч американських військових. Крім того, адміністрація США вже переглядає присутність своїх сил в Італії та Іспанії, а також може скоротити участь у спільних навчаннях НАТО.

    Financial Times зазначає, що зараз у Європі практично немає достатньої кількості наземних далекобійних систем, які можна швидко розгорнути для стримування Росії.

    Саме тому Німеччина вважає закупівлю ракет Tomahawk стратегічно важливою.

    Ракети Tomahawk здатні вражати цілі на відстані понад 1500 кілометрів і вважаються одним із ключових елементів американської системи високоточної далекобійної зброї.

    Раніше адміністрація Байдена планувала розмістити американські далекобійні системи в Німеччині як відповідь на розгортання Росією ракет «Іскандер» у Калінінградській області.

    Однак після повернення Трампа до Білого дому Пентагон змінив свої плани, що викликало занепокоєння серед європейських союзників США та керівництва НАТО.

    У Міноборони Німеччини підтвердили, що переговори зі США тривають, але назвали процес “довготривалим”.

  • Зеленський привітав нового прем’єра Угорщини: “Разом можемо зробити сильнішою всю Європу”

    Зеленський привітав нового прем’єра Угорщини: “Разом можемо зробити сильнішою всю Європу”

    Президент України Володимир Зеленський привітав Петера Мадяра з призначенням на посаду прем’єр-міністра Угорщини та побажав йому успіхів на новій посаді.

    Про це глава держави написав у соцмережі X.

    “Вітаю Петера Мадяра з призначенням та початком роботи на посаді прем’єр-міністра Угорщини. Символічно, що ця інавгурація відбувається в День Європи”, — зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що Україна готова розвивати співпрацю з Угорщиною та будувати відносини між країнами на основі добросусідства і взаємної поваги.

    “Разом ми можемо додати більше сили нашим народам і зробити сильнішою всю Європу”, — підкреслив Зеленський.

    Він також побажав новому угорському прем’єру успіхів та результативної роботи.

    Петер Мадяр офіційно очолив уряд Угорщини 9 травня після перемоги його партії “Тиса” на парламентських виборах. Таким чином завершилася багаторічна епоха правління Віктора Орбана, якого в Європі часто критикували за проросійську позицію та конфлікти з ЄС.

    На парламентських виборах партія “Тиса” здобула понад 70% голосів і отримала 141 мандат із 199 у парламенті. Коаліція партії “Фідес” та Християнсько-демократичної народної партії на чолі з Орбаном набрала трохи більше 26% голосів.

    Під час своєї першої промови на посаді прем’єра Мадяр заявив, що країна потребує не лише зміни уряду, а й зміни всієї системи.

    “Я не правитиму — я служитиму своїй країні”, — наголосив новий глава угорського уряду.

    Він також заявив про складну економічну ситуацію в Угорщині та пообіцяв провести масштабні реформи.

    Попри зміну влади, експерти звертають увагу, що Угорщина залишається значно залежною від Росії, насамперед в енергетичному секторі. Зокрема, російська компанія “Росатом” продовжує брати участь у добудові АЕС “Пакш-2”, а частка російської нафти в імпорті Угорщини за останні роки суттєво зросла.

    Аналітики припускають, що Петер Мадяр намагатиметься балансувати між підтримкою європейського курсу та збереженням прагматичних відносин із Москвою.

  • “НАТО розпадається”: ексгенсек Альянсу закликав Європу створити власний військовий союз із Україною

    “НАТО розпадається”: ексгенсек Альянсу закликав Європу створити власний військовий союз із Україною

    Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен виступив із гучною заявою про майбутнє європейської безпеки, закликавши до створення нового оборонного союзу європейських держав. На його думку, нинішній формат НАТО переживає кризу через зростання сумнівів у готовності США гарантувати безпеку союзників у разі великої війни.

    Про це повідомляє Politico.

    Расмуссен заявив, що Європа більше не може повністю покладатися на американський “ядерний парасоль” і повинна створити власну систему колективної оборони. За його словами, ситуація навколо Альянсу стала особливо тривожною після заяв президента США Дональда Трампа, який неодноразово ставив під сумнів автоматичне виконання статті 5 НАТО про колективний захист.

    «Зараз ми спостерігаємо розпад НАТО, і це небезпечно. Президент Трамп викликав стільки сумнівів щодо своєї відданості статті 5 та захисту Європи, що для європейців може бути лише один висновок: ми повинні стояти на власних ногах і бути здатними самостійно захистити наш континент», — заявив Расмуссен.

    Колишній очільник Альянсу запропонував створити новий європейський оборонний блок, який об’єднає країни, готові реально інвестувати у власну безпеку. За його задумом, до такого союзу мають входити лише держави, які виконують суворі оборонні критерії, зокрема витрачають щонайменше 5% ВВП на оборону.

    Також Расмуссен вважає, що новий союз має отримати механізм швидкого ухвалення військових рішень без можливості блокування операцій окремими країнами-членами. Крім того, держави, які не виконуватимуть оборонні зобов’язання, можуть бути виключені з нового альянсу.

    Особливу увагу політик приділив Україні. Він прямо заявив, що Україна повинна стати повноправним учасником майбутньої європейської системи безпеки. На думку Расмуссена, український військовий досвід і розвиток оборонних технологій уже сьогодні є критично важливими для всієї Європи.

    «Ми бачимо, як швидко Україна розробляє нову зброю та боєприпаси. Нам це потрібно як оплот проти Росії», — наголосив він.

    Заява пролунала на тлі дедалі активніших дискусій у Європі щодо стратегічної автономії та ризиків можливої зміни зовнішньої політики США у разі повернення Трампа до Білого дому. Європейські політики та аналітики останніми місяцями дедалі частіше говорять про необхідність створення незалежної оборонної архітектури ЄС.

    Побоювання посилилися після неодноразових заяв Трампа про те, що США можуть не захищати країни НАТО, які “недостатньо платять” за власну оборону. Такі слова викликали серйозне занепокоєння серед союзників, особливо у країнах Східної Європи та Балтії.

    Аналітики зазначають, що хоча формально НАТО залишається найпотужнішим військовим альянсом світу, політична єдність усередині блоку дедалі більше піддається випробуванням. Серед головних проблем називають різний рівень оборонних витрат, суперечки щодо допомоги Україні та розбіжності у підходах до Росії й Китаю.

    На цьому тлі тема створення окремої європейської оборонної структури перестає бути лише теоретичною дискусією. У Брюсселі, Парижі та Берліні вже неодноразово обговорювали ідею “європейської армії” або окремих сил швидкого реагування ЄС.

    Раніше українські та європейські експерти також попереджали, що у випадку масштабної кризи НАТО може зіткнутися з серйозними внутрішніми суперечностями. Зокрема, політолог Віталій Кулик заявляв, що у разі російської агресії проти однієї з країн Альянсу та відсутності рішучої відповіді з боку НАТО Європа може бути змушена створювати новий військовий союз фактично “з нуля”.

    Заява Расмуссена стала однією з найгучніших за останній час серед колишніх високопосадовців НАТО та вкотре продемонструвала, наскільки серйозними стали побоювання щодо майбутнього системи євроатлантичної безпеки.

  • Король Данії доручив міністру оборони сформувати новий уряд: країна входить у складні коаліційні переговори

    Король Данії доручив міністру оборони сформувати новий уряд: країна входить у складні коаліційні переговори

    У Данії стартував новий етап формування уряду після парламентських консультацій. Король Фредерік X офіційно доручив міністрові оборони Троельсу Лунду Поульсену спробувати сформувати новий Кабінет Міністрів. Рішення стало результатом складного балансу сил між правоцентристським та лівоцентристським таборами, які фактично розділили парламент майже навпіл.

    Про це повідомив данський королівський палац після серії консультацій монарха з політичними партіями, що відбулися 8 травня. Саме під час цих зустрічей визначалося, хто отримає перший шанс на створення коаліції та нового уряду.

    Найбільшу підтримку кандидатурі Поульсена висловили правоцентристські сили. Серед них — Ліберальна партія Venstre, Данська народна партія, Ліберальний альянс, Помірковані, Консервативна народна партія, Демократи Данії та Партія громадян. Разом ці політичні сили контролюють 87 місць у парламенті, що дало їм формальну перевагу під час консультацій із королем.

    Водночас лівоцентристський блок виступив за те, щоб переговори про новий уряд продовжила чинна прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен. Її підтримали Соціал-демократи, Соціалістична народна партія, Радикальна лівиця, Об’єднаний список та Альтернатива. Сукупно ці партії мають 84 депутатські мандати, що лише трохи менше за правоцентристську коаліцію.

    Попри політичне суперництво, саме Метте Фредеріксен після зустрічі з королем рекомендувала передати мандат на формування уряду Троельсу Лунду Поульсену, визнавши, що наразі саме він має більше шансів отримати підтримку парламентської більшості.

    Тепер міністр оборони має провести серію коаліційних переговорів та спробувати об’єднати кілька партій у стабільну парламентську більшість. Політичні оглядачі в Данії зазначають, що процес може виявитися непростим, оскільки між потенційними партнерами існують серйозні розбіжності щодо економічної політики, міграції, соціальних витрат та оборонних реформ.

    Особливу увагу в Європі до данських переговорів привертає той факт, що Троельс Лунд Поульсен нині очолює Міністерство оборони країни в один із найнапруженіших періодів для європейської безпеки за останні десятиліття. Данія активно підтримує Україну у війні проти Росії, бере участь у військових програмах НАТО та збільшує оборонні витрати.

    Напередодні начальник Генерального штабу Данії Міхаель Віггерс Хільдгаард заявив, що європейські країни поки не готові до потенційного масштабного військового конфлікту. Його слова стали частиною ширшої дискусії про необхідність переозброєння Європи, збільшення витрат на оборону та посилення координації всередині НАТО.

    Сам Поульсен останніми місяцями неодноразово заявляв про необхідність пришвидшення модернізації данської армії, посилення військової промисловості та збільшення підтримки України. Тому його можливе призначення прем’єр-міністром може означати ще активнішу роль Данії у питаннях європейської безпеки та підтримки Києва.

    Політична ситуація в Данії зараз демонструє загальноєвропейську тенденцію — дедалі більший вплив безпекових та оборонних тем на внутрішню політику. Якщо раніше головними питаннями виборчих кампаній були податки, соціальна політика та екологія, то після повномасштабного вторгнення Росії в Україну на перший план вийшли питання армії, безпеки кордонів і військових союзів.

    Чи вдасться Троельсу Лунду Поульсену сформувати стабільний уряд, стане зрозуміло вже найближчими днями після завершення коаліційних консультацій. Водночас аналітики не виключають, що Данія може отримати або широкий компромісний уряд, або затяжну політичну кризу через мінімальний розрив між двома таборами.

  • Європа фіксує зростання загроз проти опонентів Росії за кордоном

    Європа фіксує зростання загроз проти опонентів Росії за кордоном

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році європейські уряди та спецслужби фіксують зростання кількості інцидентів, які можуть бути пов’язані зі спробами тиску, стеження та потенційних атак проти опонентів російського режиму за кордоном. Про це повідомляє abc News із посиланням на західних посадовців та матеріали розвідки, а також на дані правоохоронних органів країн ЄС.

    За оцінками європейських урядовців, йдеться не про окремі поодинокі випадки, а про більш системну тенденцію, яка посилилася після 2022 року. У фокусі потенційних загроз опиняються російські опозиційні активісти, військові перебіжчики, правозахисники та особи, які публічно підтримують Україну або критикують політику Кремля. Представники спецслужб зазначають, що географія таких інцидентів охоплює різні країни Європи, що, на їхню думку, свідчить про розширення масштабів активності.

    Одним із найбільш показових прикладів, який наводять європейські медіа та слідчі матеріали, є ситуація навколо російського активіста Володимира Осечкіна, який перебуває під державною охороною у Франції з 2022 року. Французька влада вважає, що йому може загрожувати серйозна небезпека. За даними судових документів, у квітні 2025 року група чоловіків російського походження протягом кількох годин спостерігала за будинком Осечкіна на південному заході Франції, фіксуючи об’єкт на фото та відео. Сам активіст раніше повідомляв про ознаки стеження, а слідчі розглядали це як можливу підготовку до подальших дій.

    У низці інших країн Європейського Союзу також фіксувалися інциденти, які викликали занепокоєння правоохоронців. У Литві спецслужби заявляли про розкриття змов, які могли бути спрямовані проти осіб, пов’язаних із підтримкою України та російських опозиційних діячів. У Німеччині повідомлялося про запобігання можливим операціям проти представників оборонного сектору та українських посадовців, які працюють у сфері безпеки. У Польщі у 2024 році було затримано підозрюваного у справі щодо підготовки замаху на президента України. В Іспанії того ж року зафіксували вбивство російського перебіжчика, у якому слідство розглядає можливу причетність осіб, пов’язаних із російськими структурами.

    Західні розвідувальні служби зазначають, що після 2022 року змінився характер таких операцій. Якщо раніше подібні дії, за їхніми оцінками, могли мати більш прямий формат, то зараз частіше застосовуються складніші схеми із залученням посередників, кримінальних виконавців або осіб, які не пов’язані безпосередньо з державними структурами. Такий підхід, за словами аналітиків, дозволяє ускладнити встановлення організаторів і знизити ризик прямої міжнародної відповідальності.

    Офіційна позиція Росії залишається незмінною. Російська влада раніше неодноразово відкидала звинувачення у причетності до будь-яких операцій проти опонентів за кордоном, називаючи такі заяви безпідставними.

    Водночас європейські чиновники наголошують, що навіть за відсутності прямих доказів у кожному окремому випадку загальна картина викликає занепокоєння. За їхніми словами, подібні дії можуть мати не лише фізичний, але й психологічний ефект, спрямований на створення атмосфери страху серед опозиційно налаштованих осіб та тих, хто підтримує Україну.

    Представники спецслужб також підкреслюють, що навіть у випадках, коли окремі операції вдається зірвати, це не виключає повторних спроб тиску або спостереження. У цьому контексті європейські країни продовжують посилювати заходи безпеки щодо осіб, які можуть перебувати у групі ризику, та координувати обмін інформацією між розвідувальними структурами.

    Ситуація залишається предметом постійного моніторингу з боку європейських урядів, які розглядають її як частину ширшого безпекового виклику, пов’язаного з наслідками війни Росії проти України та активізацією гібридних загроз у Європі.

  • США побили рекорд експорту нафти на тлі глобальної кризи

    США побили рекорд експорту нафти на тлі глобальної кризи

    Експорт нафтопродуктів зі Сполучених Штатів Америки досяг історичного максимуму на тлі глобальної енергетичної перебудови, спричиненої війною в Ірані та порушенням постачання енергоносіїв на ринки Європи й Азії. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані Управління енергетичної інформації США (EIA), які фіксують безпрецедентне зростання зовнішніх поставок американського пального.

    За офіційними даними, минулого тижня США експортували понад 8,2 мільйона барелів нафтопродуктів на добу, включно з бензином, дизельним пальним та авіаційним керосином. Це приблизно на 20% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і є одним із найвищих показників в історії американського енергетичного сектору. Такий різкий стрибок експорту пояснюється зростанням попиту з боку європейських країн, а також держав Азії, які змушені шукати альтернативні джерела постачання після скорочення доступу до частини традиційних ринків через геополітичну нестабільність.

    Ситуація на світовому енергетичному ринку фактично призвела до того, що США закріпили за собою роль одного з ключових постачальників нафти та нафтопродуктів у світі. Вперше з часів Другої світової війни країна стала нетто-експортером сирої нафти та похідних енергоносіїв. Це означає, що американський експорт перевищує імпорт, що є кардинальною зміною у порівнянні з ситуацією ще десять–п’ятнадцять років тому, коли США залежали від імпортної нафти та входили до числа найбільших світових імпортерів енергоносіїв.

    Різке зростання зовнішнього попиту на американське пальне вже принесло суттєві фінансові результати для енергетичних компаній США. За оцінками аналітиків, якщо поточні ціни та обсяги експорту збережуться, нафтогазовий сектор США може отримати до 60 мільярдів доларів додаткових прибутків до кінця року. Основними драйверами цього зростання є як високі міжнародні ціни, так і стабільне виробництво всередині країни, яке дозволяє одночасно задовольняти внутрішній попит і нарощувати експорт.

    Водночас така ситуація має і внутрішні наслідки для американської економіки. Зростання експорту призвело до підвищення цін на пальне всередині країни, що вже відчувають споживачі. Середня ціна бензину в США, за даними Financial Times, сягнула 4,53 долара за галон, що є найвищим рівнем за останні чотири роки. Це створює додатковий інфляційний тиск і потенційні політичні ризики для адміністрації, яка опиняється між необхідністю підтримувати енергетичний експорт і захищати внутрішній ринок від зростання цін.

    У матеріалі також зазначається, що Білий дім поки що не планує вводити обмеження на експорт пального. У Вашингтоні виходять із того, що американський енергетичний сектор сьогодні відіграє критично важливу роль у забезпеченні глобальної стабільності постачань, особливо для Європи, яка значною мірою залежить від альтернативних джерел енергії після зміни геополітичного балансу. Водночас експерти визнають, що у разі подальшого зростання внутрішніх цін політичний тиск може змусити уряд переглянути цю позицію.

    Окреме занепокоєння викликає стан стратегічних запасів нафти у США. Частина аналітиків вказує на те, що високі обсяги експорту можуть призвести до швидшого виснаження резервів, які традиційно використовуються як буфер у разі кризових ситуацій. Старший радник з питань енергетики інвестиційної компанії Carlyle Джефф Каррі наголошує, що реальні ризики для енергетичної безпеки виникають не лише тоді, коли постачання припиняється, а й тоді, коли запаси починають скорочуватися швидше, ніж відновлюються.

    Аналітики підкреслюють, що нинішня ситуація демонструє глибоку трансформацію ролі США у глобальній енергетичній системі. Країна, яка раніше залежала від імпорту нафти, сьогодні стала одним із ключових експортерів, здатних впливати на ціни та баланс попиту в усьому світі. Це також означає, що американська енергетична політика дедалі більше визначає не лише внутрішню економічну стабільність, а й стан глобальних ринків.

    У довгостроковій перспективі експерти очікують, що роль США як енергетичного експортера залишатиметься ключовою, однак попереджають про можливі коливання через політичні рішення, цінову волатильність та зміни попиту на міжнародних ринках. Нинішній рекордний експорт, за їхніми оцінками, є наслідком одночасного збігу геополітичних факторів і високої конкурентоспроможності американської енергетичної галузі, але його стійкість у майбутньому залишатиметься під питанням.

  • ЄС збільшив видачу віз росіянам: Франція стала лідером попри війну і санкції

    ЄС збільшив видачу віз росіянам: Франція стала лідером попри війну і санкції

    У 2025 році країни Європейського Союзу зафіксували зростання кількості виданих шенгенських віз громадянам Росії більш ніж на 10%, попри чинні санкції проти Москви та триваючу повномасштабну війну Росії проти України. Про це повідомляє Euractiv із посиланням на конфіденційні дані Європейської комісії та дипломатичні джерела в ЄС, які знайомі з внутрішньою статистикою так званого «Шенгенського барометра».

    Згідно з оприлюдненими даними, росіяни у 2025 році подали понад 670 тисяч заяв на отримання шенгенських віз, що майже на 8% більше порівняно з попереднім роком. Європейські консульства розглянули та задовольнили приблизно 620 тисяч заяв, що означає зростання приблизно на 10,2% у річному вимірі. Абсолютна більшість виданих дозволів припала на туристичні поїздки — близько 77% усіх віз, тоді як решта стосувалася відвідування родичів і друзів, а також ділових поїздок до країн ЄС.

    Географічний розподіл видачі віз демонструє суттєву нерівномірність політики всередині Євросоюзу. Майже три чверті всіх шенгенських віз для громадян Росії були видані трьома країнами — Францією, Італією та Іспанією. Саме ці держави, які мають потужний туристичний сектор і значну залежність від міжнародного туризму, залишаються ключовими напрямками для російських заявників навіть після різкого погіршення відносин між Москвою та Брюсселем.

    Найбільше уваги викликала ситуація у Франції, яка, за даними дипломатичних джерел, не лише стала лідером за кількістю виданих дозволів, але й продемонструвала найшвидше зростання. У 2025 році кількість шенгенських віз, виданих росіянам французькими консульствами, збільшилася більш ніж на 23%. Це зробило Францію головним центром видачі дозволів для громадян РФ у межах ЄС, що вже спричинило політичні дискусії всередині блоку.

    Оприлюднені дані оголили глибокі розбіжності між державами-членами ЄС щодо політики стосовно російських громадян. Країни Балтії, а також держави Північної Європи, вже тривалий час наполягають на максимальному обмеженні або повній забороні туристичних поїздок росіян до Євросоюзу. Їхня позиція базується на тому, що війна проти України триває, а отже, громадяни Росії не повинні мати можливість вільно подорожувати до країн ЄС з метою відпочинку чи шопінгу.

    Водночас низка країн Західної та Південної Європи, зокрема Франція, Італія та Іспанія, дотримуються більш стриманої позиції. Вони формально підтримують санкційний тиск на Росію, але не вводять повної заборони на видачу віз, аргументуючи це необхідністю дотримання чинних правил Шенгенської системи, а також економічною важливістю туристичного потоку. Саме ця суперечність між політичними заявами та практикою стала одним із головних предметів критики всередині ЄС.

    Інформація про масштабну видачу віз громадянам Росії вже неодноразово ставала предметом закритих консультацій між європейськими столицями. За даними дипломатів, на початку 2026 року статистика щодо російських заявників навіть зникла з оновленої версії «Шенгенського барометра», що викликало додаткову напругу між країнами-членами. Лише після втручання кількох держав, які вимагали прозорості, дані були повернуті в окремий технічний звіт у травні 2026 року.

    Європейські дипломати, яких цитує видання, зазначають, що Франція висловлювала невдоволення публікацією цих даних і виступала проти їх включення до загальнодоступних звітів. У Брюсселі офіційно утримуються від коментарів щодо можливого політичного тиску на статистичні структури, однак підтверджують, що питання візової політики щодо Росії залишається одним із найбільш чутливих у внутрішніх дискусіях Євросоюзу.

    У Європейській комісії заявляють, що продовжують моніторинг ситуації та регулярно оновлюють аналітичні дані щодо видачі віз громадянам Росії. Водночас у відомстві визнають, що остаточні рішення щодо візової політики залишаються у компетенції національних урядів країн-членів, що й створює різноспрямовану практику всередині Шенгенської зони.

    На тлі цього в ЄС продовжуються дискусії щодо можливого посилення обмежень для громадян Росії. Серед обговорюваних варіантів — запровадження додаткових критеріїв перевірки заявників, а також заборона на в’їзд для осіб, які мають безпосередній бойовий досвід участі у війні проти України. Очікується, що відповідні пропозиції можуть бути винесені на рівень офіційного обговорення вже найближчим часом.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Євросоюз призупинив дію угоди про спрощений візовий режим із Москвою, а також рекомендував країнам-членам обмежити видачу віз російським громадянам. Окремі держави, зокрема Естонія, Латвія, Литва, Польща та Фінляндія, запровадили додаткові національні обмеження або фактичні заборони на в’їзд росіян через свої кордони, навіть за наявності шенгенських віз, виданих іншими країнами.

    У 2025 році також почали діяти нові загальноєвропейські правила, які скасували можливість отримання багаторазових шенгенських віз для громадян Росії. Відтепер росіяни змушені подавати нову заявку на кожну поїздку до країн ЄС, що значно ускладнило та сповільнило процес подорожей.

    Попри це, остання статистика свідчить, що попит на візи з боку російських громадян залишається стабільно високим, а політика країн ЄС щодо цього питання продовжує залишатися розділеною між прагматичними економічними інтересами та політичними вимогами безпеки й санкційного тиску.