Golosnovinua.com

Позначка: Європа

  • Переговори щодо України стали політичним театром через страх перед Трампом

    Переговори щодо України стали політичним театром через страх перед Трампом

    Переговори про припинення війни між Україною та Росією дедалі більше нагадують політичну виставу, метою якої є не допустити гніву президента США Дональда Трампа. Про це пише американське видання The Wall Street Journal, аналізуючи останній раунд консультацій за посередництва Вашингтона.

    Чергові перемовини, що відбулися цього тижня в Женеві, як і попередні раунди в Абу-Дабі, завершилися без прориву. За оцінкою журналістів, мирний процес фактично зайшов у глухий кут, а сама дипломатія дедалі більше виглядає як спроба сторін уникнути звинувачень у зриві переговорів.

    Високопоставлений український чиновник, на якого посилається видання, зазначив, що три раунди тристоронніх зустрічей цього року зводилися до демонстрації того, що саме Україна не є перешкодою для досягнення миру. Така тактика, за його словами, спрямована насамперед на те, щоб не спровокувати негативну реакцію з боку американського президента.

    За даними WSJ, і Київ, і Москва побоюються непередбачуваності Трампа. Україна досі залежить від розвідувальної підтримки США, а також від поставок зброї, яку Вашингтон продає європейським союзникам для подальшої передачі ЗСУ. Водночас для Росії критично важливими залишаються питання санкцій. Посилення обмежень може ще більше вдарити по російській економіці, особливо в частині доходів від експорту нафти.

    Політолог і колишній спічрайтер Кремля Аббас Галлямов зазначив, що Кремль намагається демонструвати готовність до переговорів саме з огляду на економічну ситуацію. За його словами, Путін не може дозволити собі відкрито розлютити Трампа, адже нові санкції стали б серйозним ударом для Москви.

    Українська сторона публічно ставить під сумнів щирість намірів Росії, звинувачуючи її делегацію у затягуванні процесу через так звані «історичні лекції». Однак частина експертів переконана, що переговори все ж мають реальний зміст, навіть якщо про них практично нічого не просочується у публічний простір. На думку Томаса Грема з Ради з міжнародних відносин, відсутність витоків може свідчити про певний рівень серйозності.

    Водночас низка європейських чиновників дійшла висновку, що Москва діє недобросовісно, використовуючи переговори для здобуття дипломатичних позицій, яких їй не вдається досягти на полі бою.

    Білий дім, як зазначає WSJ, виходить із припущення, що військові цілі Кремля можуть бути обмеженішими, ніж декларується публічно. У Вашингтоні припускають, що Росія могла б задовольнитися повним контролем над Донбасом. Однак російські офіційні особи продовжують наголошувати на ширших цілях, які передбачають не лише територіальні зміни, а й трансформацію української державності та інституцій.

    За словами учасників переговорів, певний прогрес досягнуто в другорядних питаннях, однак припинення вогню поки не передбачається. Європейські чиновники вважають, що війна може тривати ще від одного до трьох років.

    Американська адміністрація закликає сторони до якнайшвидшого укладення угоди, і частина чиновників сподівається на результат до проміжних виборів у США. Водночас, за інформацією видання, Білий дім наразі не посилює тиск ні на Москву, ні на Київ, поступово переключаючи увагу на інші зовнішньополітичні пріоритети, зокрема переговори з Іраном і ситуацію в секторі Гази.

    Таким чином, мирний процес залишається формально активним, але без ознак швидкого завершення війни.

  • Європа перевершила США за обсягами допомоги Україні у 2025 році

    Європа перевершила США за обсягами допомоги Україні у 2025 році

    Через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну баланс міжнародної підтримки Києва суттєво змінився. Європейські країни фактично замінили США як головний рушій військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Про це повідомляє видання Axios із посиланням на дані Кільського інституту, який відстежує обсяги підтримки України.

    За підсумками 2025 року європейські держави збільшили військову допомогу Україні на 67%, а фінансову та гуманітарну підтримку — на 59%. Водночас допомога з боку США за минулий рік фактично припинилася. Президент США Дональд Трамп, який повернувся до Білого дому, наполягав, що саме Європа має взяти на себе основний фінансовий тягар війни на своєму континенті. Його адміністрація змусила союзників по НАТО купувати американське озброєння та самостійно фінансувати оборону України.

    Європейські лідери дедалі активніше заявляють про своє право брати участь у формуванні майбутніх домовленостей щодо завершення війни. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підкреслив, що європейські країни витрачають «реальні гроші», тоді як США фактично отримують прибутки від продажу зброї. За його словами, це дає Європі право голосу в переговорах і визначенні умов миру.

    Подібну позицію висловив і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки. Він наголосив, що Європейський Союз і Німеччина зокрема вже понад рік є ключовими військовими донорами України. За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень, у 2025 році обсяг європейської підтримки перевищив американський. При цьому втрати російських військ, за підрахунками, сягнули приблизно 415 тисяч осіб.

    Мерц зазначив, що завдані Москві втрати та економічний тиск можуть стати одним із факторів, які зрештою змусили б Кремль погодитися на мир. Водночас він скептично оцінив перспективи швидкого дипломатичного врегулювання, заявивши, що Росія припинить війну лише тоді, коли вичерпає свої військові або економічні ресурси.

    Попри зростання ролі Європи, журналісти наголошують, що американська розвідка, механізми контролю за санкціями та продаж озброєння залишаються критично важливими для оборони України. Однак Білий дім наразі не демонструє бажання формально залучати Європу до переговорного процесу, вважаючи більш жорстку позицію європейських лідерів перешкодою для швидкого досягнення миру.

    В адміністрації Трампа навіть звинувачують Європу у затягуванні війни, стверджуючи, що вона підштовхує Київ до більш жорстких умов угоди, водночас продовжуючи закуповувати російські енергоносії.

    Нещодавні дводенні переговори у Женеві щодо завершення війни завершилися безрезультатно, хоча у Білому домі їх назвали конструктивними. Ситуація навколо України, як підкреслює Axios, стала другим серйозним потрясінням для європейської безпеки після самого російського вторгнення. Повернення Трампа до влади спричинило глибокий перерозподіл ролей і відповідальності між США та Європою у питаннях підтримки Києва.

    Таким чином, у 2025 році Європа не лише наростила фінансування оборони України, а й заявила про претензії на ключову роль у визначенні майбутньої архітектури безпеки на континенті.

  • Експорт зброї для фронту: держава планує заробляти на власних оборонних розробках

    Експорт зброї для фронту: держава планує заробляти на власних оборонних розробках

    Україна переходить від моделі виключно внутрішнього виробництва озброєння до системного експорту оборонних технологій і створення власної інфраструктури присутності на європейських ринках. Уже в 2026 році за кордоном мають запрацювати десять експортних центрів, а перший український безпілотник, виготовлений на виробничих потужностях у Німеччині, буде готовий найближчим часом.

    Про це повідомив президент Володимир Зеленський.

    За його словами, держава запускає мережу представництв у країнах Європи, які відповідатимуть за просування українських розробок, кооперацію з місцевими підприємствами та організацію виробництва. Йдеться насамперед про Балтійські держави та країни Північної Європи.

    У межах цієї стратегії українські технології вже інтегруються у закордонні виробничі лінії. Зокрема, в Німеччині стартує виготовлення дронів за українськими розробками, а у Великій Британії вже працюють відповідні виробництва. Перший дрон, створений на німецьких підприємствах, планують представити в середині лютого.

    Президент наголосив, що безпека європейських країн дедалі більше залежить від сучасних технологій, зокрема безпілотних систем. Саме тому українські рішення, випробувані в реальних бойових умовах, викликають значний інтерес у партнерів.

    Йдеться не лише про експорт готової продукції, а й про повноцінну кооперацію — локалізацію виробництва, спільні проєкти та залучення українських інженерів і фахівців до міжнародних програм. Водночас війна та регуляторні обмеження поки що стримують повноцінний вихід частини компаній на зовнішні ринки.

    Окремо Зеленський підкреслив, що 2026 рік має стати роком масштабних інвестицій у сектор оборонних технологій, передусім у безпілотну індустрію. Наразі в Україні працює близько 450 компаній, які виробляють дрони, з них 40–50 — великі гравці ринку. За словами глави держави, інтерес інвесторів до галузі постійно зростає.

    Керований експорт озброєння, за задумом влади, дозволить залучати додаткові фінансові ресурси. Отримані кошти планують спрямовувати на закупівлю дефіцитної техніки та масштабування виробництва, що безпосередньо вплине на забезпечення українських військових на фронті.

    Таким чином, оборонна сфера поступово перетворюється не лише на елемент безпеки, а й на одну з ключових галузей економіки, здатну забезпечувати валютні надходження, робочі місця та технологічний розвиток країни.

  • Новий раунд переговорів в Абу-Дабі: чи готовий Путін змінити позицію

    Новий раунд переговорів в Абу-Дабі: чи готовий Путін змінити позицію

    Сьогодні в Абу-Дабі розпочинається черговий раунд переговорів щодо завершення війни в Україні. Попри те, що загальна перспектива для Києва залишається складною і суперечливою, цього разу з’явилися ознаки, які можуть дати відповідь на ключове питання — чи справді російський лідер Володимир Путін готовий розглядати реальне мирне врегулювання, а не імітацію процесу.

    За оцінками джерел, знайомих із перебігом переговорів, нинішній раунд виглядає більш багатообіцяючим, ніж попередні. За їхніми словами, відчувається зміна тональності з боку російської делегації, яка раніше зводила діалог до формальних заяв і затягування процесу.

    Один з американських експертів із зовнішньої політики, який консультував українську сторону, визнає: попередні раунди переговорів були надзвичайно виснажливими та безрезультатними. За його словами, раніше будь-які заяви про «конструктивність» виглядали відверто відірваними від реальності. Водночас тепер він фіксує більш серйозне ставлення російської сторони до самого процесу переговорів і обережно припускає, що шанси на припинення війни навесні все ж існують.

    Колишній високопоставлений український чиновник, коментуючи перебіг перемовин, був значно стриманішим у прогнозах. Водночас і він визнав, що з боку Росії відбулася певна зміна настроїв і стилю роботи за столом переговорів. За його словами, представники російської делегації цього разу більше зосереджені на практичних питаннях, а не на ідеологічних лекціях про «першопричини» конфлікту.

    Йдеться, зокрема, про керівників російської військової розвідки, які, за оцінкою співрозмовника, поводяться прагматично та професійно, детально опрацьовуючи конкретні параметри можливих домовленостей. Це помітно контрастує з риторикою, яку традиційно озвучували політичні представники Кремля на чолі з міністром закордонних справ та самим Путіним.

    В українських колах не виключають, що така трансформація позиції Росії може бути пов’язана зі змінами в Європі. Зокрема, Кремль уважно стежить за тим, як європейські країни нарощують оборонне виробництво, дедалі серйозніше говорять про загальноєвропейську систему безпеки та намагаються зменшити залежність від Сполучених Штатів. Мирна угода або завершення війни могли б суттєво послабити цей імпульс, адже європейським лідерам стало б значно важче переконувати своїх виборців у необхідності подальшого збільшення оборонних витрат.

    Разом із тим, у Києві та серед західних аналітиків не відкидають і більш цинічний сценарій. Зміна тону Москви може бути спробою зіграти на очікуваннях адміністрації Дональда Трампа та знизити рівень тиску на Росію. При цьому всередині самої РФ мир без очевидної «перемоги» виглядатиме проблемно для Кремля, який уже заплатив за війну величезну економічну і людську ціну.

    Як зазначають експерти, Путіну практично нічого представити російському суспільству як однозначний результат цих витрат. Тому будь-яка мирна угода, в якій він не зможе проголосити тріумф, створює серйозні внутрішні ризики для режиму. Саме це, на думку аналітиків, і залишається головним стримуючим фактором для справжнього завершення війни.

  • «Час слів минув»: що означає різкий виступ Зеленського в Давосі

    «Час слів минув»: що означає різкий виступ Зеленського в Давосі

    Виступ президента України Володимира Зеленського на Всесвітньому економічному форумі в Давосі став одним із найжорсткіших за весь час війни. У своїй промові він відкрито заявив, що Європа демонструє нерішучість і неготовність діяти адекватно в умовах російської агресії, попри гучні заяви про підтримку України.

    Зеленський нагадав, що ще рік тому, виступаючи в Давосі, закликав європейські країни навчитися самостійно захищати себе. Проте, за його словами, за цей час континент так і не зробив рішучого кроку від слів до системних дій. Європа, зазначив президент, охоче обговорює майбутнє, але уникає складних рішень у теперішньому, жертвуючи принципами заради короткострокових політичних компромісів.

    Окремо Зеленський зупинився на темі допомоги Україні. Він заявив, що значна частина підтримки з боку європейських країн надходила із запізненням і в обсягах, які не відповідали масштабам загрози. На його думку, жорстка риторика щодо Росії, санкцій і безпеки часто не підкріплювалася реальними діями.

    Президент підкреслив, що новий світовий порядок неможливо побудувати лише деклараціями та обіцянками, якщо вони не підкріплені конкретними рішеннями.

    Порівняння з підходом США

    Одним із найгостріших моментів промови стало порівняння дій Європи з політикою Сполучених Штатів. Зеленський звернув увагу на те, що американська адміністрація змогла завдати удару по російських фінансових потоках, зокрема по так званому тіньовому флоту, тоді як російська нафта продовжує транспортуватися поблизу європейських берегів.

    Він також зазначив, що міжнародна система правосуддя демонструє вибірковість: деякі авторитарні лідери притягуються до відповідальності, тоді як російський президент досі уникає будь-яких реальних наслідків.

    Питання майбутнього НАТО

    На тлі дискусій про роль США в системі європейської безпеки Зеленський поставив під сумнів здатність Європи діяти автономно. За його словами, Альянс значною мірою тримається на припущенні, що Сполучені Штати завжди гарантуватимуть захист.

    Президент прямо поставив запитання: що буде, якщо ця впевненість виявиться хибною?

    Спроба «розбудити» союзників

    Критики зауважують, що така риторика може здатися невдячною з огляду на масштабну допомогу, яку Європа надала Україні з 2022 року. Однак аналітики зазначають: після років постійних закликів і необхідності буквально виборювати підтримку, слова Зеленського виглядають не як докір, а як констатація реальності.

    Президент також нагадав про довоєнні обіцянки щодо членства України в ЄС і НАТО. Частина з них, за його словами, була відкладена, а частина — фактично заморожена, попри заяви про підтримку «стільки, скільки буде потрібно».

    Його промова в Давосі стала не спробою образити союзників, а жорстким сигналом небезпеки самозаспокоєння. За оцінкою оглядачів, це була спроба змусити Європу подивитися на війну не як на віддалену кризу, а як на безпосередній виклик власній безпеці.

  • Європа готується до створення власного безпекового альянсу з Україною

    Європа готується до створення власного безпекового альянсу з Україною

    Погрози президента США Дональда Трампа запровадити каральні мита проти будь-якої країни, яка намагатиметься завадити його планам щодо Гренландії, стали переломним моментом для європейських союзників. У політичних колах Європи це розцінили як черговий сигнал про непередбачуваність Вашингтона та готовність США діяти в односторонньому порядку навіть на шкоду союзникам.

    У разі відсутності кардинальної зміни американського підходу Європа може опинитися перед необхідністю глибокої перебудови всієї західної системи безпеки. Такий сценарій потенційно здатен змінити глобальний баланс сил. У європейських столицях дедалі серйозніше розглядають варіант створення власного безпекового альянсу без участі США, і в цій конструкції Україні відводять далеко не другорядну роль.

    Протягом останнього року європейські держави, зокрема й ті, що не входять до Європейського Союзу, активно працюють у форматі неформальної координаційної групи, яка фактично діє без участі Сполучених Штатів. До неї залучені Велика Британія, Норвегія та інші партнери. Цей формат отримав неофіційну назву «коаліція бажаючих».

    Радники з національної безпеки приблизно трьох десятків урядів перебувають у постійному контакті. Вони регулярно проводять онлайн-зустрічі, особисті консультації та обмінюються повідомленнями в неформальних каналах зв’язку. У цих колах сформувався високий рівень довіри, що дозволяє швидко координувати позиції та шукати спільні рішення в умовах, коли США дедалі частіше сприймаються як фактор нестабільності, а не як гарант безпеки.

    За цей час європейські лідери напрацювали відпрацьований механізм взаємодії на випадок різких або потенційно небезпечних дій з боку американського президента. Це дозволяє оперативно узгоджувати спільну реакцію без залучення Вашингтона.

    Окреме місце в цьому неформальному об’єднанні посідає Україна. Саме навколо підтримки Києва почалося формування тісних контактів між ключовими європейськими столицями. Участь України не лише зміцнила взаємну довіру між партнерами, а й створила новий рівень координації, коли лідери та радники безпосередньо знають один одного й можуть швидко виходити на прямий зв’язок.

    Україна розглядається як унікальний елемент потенційного безпекового альянсу. Це найбільш мілітаризована держава серед учасників цього формату, яка має одну з найбільших армій у Європі, розвинену індустрію безпілотних технологій і безпрецедентний сучасний бойовий досвід. Жодна інша європейська країна не має подібного практичного досвіду ведення повномасштабної війни.

    У разі поєднання військового потенціалу України з можливостями провідних європейських держав, таких як Франція, Німеччина, Польща та Велика Британія, новий альянс міг би отримати колосальну силу. Йдеться як про ядерні, так і про неядерні компоненти стримування, що здатні забезпечити безпеку континенту навіть без прямої участі США.

    Таким чином, дедалі очевидніше, що Європа поступово готується до сценарію стратегічної автономії, у якому роль Вашингтона буде суттєво обмежена, а Україна може стати одним із ключових стовпів нової системи європейської безпеки.

  • Чехія планує переглянути пільги для українців із тимчасовим захистом

    Чехія планує переглянути пільги для українців із тимчасовим захистом

    У Чехії готуються до можливого перегляду правил перебування українських біженців, який може набути чинності вже з 2026 року. Йдеться про ініціативи, що передбачають обмеження соціальних виплат і пільг для осіб, які, маючи статус тимчасового захисту, періодично або на тривалий час повертаються в Україну.

    Про це, за інформацією ЗМІ, заявив спікер парламенту Чехії та лідер партії «Свобода і пряма демократія» Томіо Окамура. За його словами, уряд може найближчим часом подати до парламенту пакет законодавчих змін, який стосуватиметься окремих категорій біженців.

    Окамура зазначив, що серед громадян Чехії зростає невдоволення нинішньою системою підтримки. Люди, за його словами, звертають увагу на випадки, коли українці, користуючись статусом тимчасового захисту, виїжджають у відпустки або надовго повертаються в Україну, але при цьому продовжують отримувати соціальні виплати та пільги від чеської держави.

    Поки що конкретний перелік можливих змін офіційно не оприлюднений. Водночас політик уже публічно назвав чинну модель допомоги українцям надто м’якою і такою, що потребує коригування.

    За інформацією медіа, майбутні правила можуть бути спрямовані насамперед на тих біженців, які тривалий час перебувають за межами Чехії. У такому випадку держава може виходити з того, що таким особам більше не загрожує безпосередня небезпека і вони не потребують такого ж рівня підтримки, як люди, які постійно перебувають у країні.

    У разі ухвалення змін, право на фінансову допомогу та пільги може бути безпосередньо прив’язане до фактичного перебування на території Чехії. Крім того, обговорюється можливість ускладнення виїздів для осіб із тимчасовим захистом та посилення контролю за дотриманням міграційних правил.

    Важливо, що потенційні нововведення можуть стосуватися не лише українських громадян, а й усіх іноземців, які перебувають у Чехії на підставі тимчасового статусу проживання.

  • Як бездіяльність Європи підштовхує війну до нової фази

    Як бездіяльність Європи підштовхує війну до нової фази

    2025 рік може увійти в історію як момент, коли поняття «Захід» перестало існувати як єдина політична та стратегічна сила. Таку оцінку висловлює британський оглядач, застерігаючи: якщо Європа не змінить свій підхід уже зараз, 2026 рік може виявитися ще більш небезпечним і дестабілізуючим.

    На думку автора, символом стратегічної слабкості Європейського Союзу став так званий «історичний саміт» наприкінці 2024 року. Попри гучні заяви про непохитну підтримку України, лідери ЄС так і не спромоглися ухвалити рішення, здатні завдати Росії відчутного удару. Заморожені російські активи залишилися недоторканими, а потенційні фінансові ризики фактично переклали на європейських платників податків.

    Аналітик звертає увагу, що Європа фактично прив’язала власну безпеку та майбутнє України до волі союзника, який може виявитися ненадійним. Уже за рік наслідки такого підходу стали очевидними. Росія відчула безкарність і активізувала гібридні атаки проти країн ЄС. Інцидент із російським безпілотником у повітряному просторі Польщі, за оцінкою оглядача, став безпрецедентним моментом прямої взаємодії між НАТО та Москвою, що ще кілька років тому здавалося немислимим.

    Паралельно Сполучені Штати, як зазначається в аналізі, демонструють дедалі меншу солідарність із європейськими партнерами. Адміністрація Дональда Трампа надсилає сигнали про можливе зближення з Кремлем, водночас публічно критикуючи як європейських союзників, так і президента України. Однією з ключових помилок Європи автор вважає віру в сумлінність Москви за столом переговорів і небезпечні ілюзії щодо «швидкого завершення» війни.

    Оглядач підкреслює, що російська економіка вже давно перебудована на тривалу війну. Зростання військових витрат не стримує агресію, а навпаки — створює додаткові стимули для її продовження. У такій ситуації будь-які поступки принципами, на його думку, неминуче призводять до нових втрат територій і людських життів.

    Головний висновок аналізу полягає в тому, що ціна європейської бездіяльності може виявитися значно вищою, ніж здається сьогодні. Якщо Європа не усвідомить масштаб загрози та не почне діяти рішучіше, наслідки російської агресії можуть безпосередньо торкнутися вже не лише України, а й самих європейців.

  • ВООЗ фіксує різкий сплеск грипу і попереджає про пік взимку

    ВООЗ фіксує різкий сплеск грипу і попереджає про пік взимку

    Європейські країни зіткнулися зі значним зростанням захворюваності на грип, яке пов’язують із поширенням нового домінуючого штаму вірусу. Спалах уже створює серйозне навантаження на системи охорони здоров’я в низці держав. Про це повідомляє The Guardian з посиланням на дані Всесвітньої організації охорони здоров’я.

    За інформацією ВООЗ, щонайменше 27 із 38 країн європейського регіону повідомили про високу або дуже високу активність грипу. У шести країнах, серед яких Ірландія, Сербія, Словенія та Велика Британія, понад половина пацієнтів із грипоподібними симптомами отримали позитивний результат тесту на грип.

    У ВООЗ зазначають, що сезон грипу цього року розпочався приблизно на чотири тижні раніше, ніж у попередні роки. У зв’язку з цим організація закликає населення дотримуватися профілактичних заходів: вакцинуватися, залишатися вдома у разі поганого самопочуття та носити маски в громадських місцях за наявності респіраторних симптомів.

    За даними ВООЗ, до 90% усіх підтверджених випадків грипу в європейському регіоні нині припадає на новий сезонний варіант вірусу — A(H3N2) субклад K. Водночас фахівці підкреслюють, що наразі немає доказів того, що цей штам спричиняє важчий перебіг захворювання порівняно з попередніми варіантами.

    Медики називають вакцинацію найефективнішим способом профілактики грипу. Особливо це стосується людей із підвищеним ризиком ускладнень — літніх осіб, пацієнтів із хронічними захворюваннями, вагітних жінок і дітей. Окремо наголошується на важливості вакцинації медичних працівників, які перебувають у зоні підвищеного ризику та відповідають за безпеку своїх пацієнтів.

    Регіональний директор ВООЗ у Європі Ганс Анрі Клюге прогнозує, що пік захворюваності на грип у регіоні припаде на кінець грудня або початок січня, тож найближчі тижні можуть стати найскладнішими для систем охорони здоров’я.

  • BBC назвала фактори, які можуть зупинити агресію Путіна проти України

    BBC назвала фактори, які можуть зупинити агресію Путіна проти України

    Російський диктатор Володимир Путін давно сформувався як жорсткий автократ і майстер міжнародних маніпуляцій. Однак, як пише BBC, існують реальні фактори, які здатні вплинути на його рішення продовжувати війну проти України — попри те, що нинішню дипломатичну ситуацію Кремль сприймає як сприятливу для себе.

    Путін переконаний, що позиція Вашингтона змінюється на його користь після перемоги Дональда Трампа на виборах у США. Це, а також локальні успіхи російської армії на полі бою, лише посилює його впевненість у доцільності максималістичних вимог: визнання окупованих територій, відмова України від членства в НАТО та скорочення її армії. На думку деяких аналітиків, поки Кремль не бачить загрози своїм планам, мотивації до переговорів у нього немає.

    Один з можливих сценаріїв, на який звертає увагу BBC, полягає в тому, що Трамп може спробувати змусити Україну погодитися на перемир’я на невигідних умовах. Йдеться про потенційні територіальні поступки та відсутність гарантій безпеки. У разі відмови він натякав, що може скоротити підтримку Києва, зокрема й доступ до критично важливої американської розвідки, яка допомагає виявляти російські безпілотники та планувати удари по військових об’єктах РФ.

    Паралельно Європа шукає власні варіанти впливу на ситуацію. Під егідою так званої «коаліції охочих» там обговорюють ідею створення міжнародних військових сил для стримування можливих нових наступів Росії, а також ширші фінансові зобов’язання щодо відновлення України. Ряд західних експертів вважає, що Європа могла б активніше долучатися до захисту українського повітряного простору, зокрема через розширення «Європейського повітряного щита», щоб захистити західні регіони країни.

    Деякі пропозиції — наприклад, розміщення європейських військових підрозділів на заході України для зняття навантаження з української армії — поки що не знаходять підтримки урядів ЄС. Причина традиційна: побоювання прямого зіткнення з Росією або ескалації конфлікту. Попри це, як наголошує старший науковий співробітник Chatham House Кейр Джайлз, Захід має перестати керуватися логікою страху:

    «Єдине, що напевно зупинить російську агресію, — це присутність достатньо сильних західних сил там, де Росія планує наступ».

    Не менш помітним фактором залишаються санкції. Російська економіка працює під значним тиском: інфляція сягає 8%, ключова ставка тримається на рівні 16%, реальні доходи падають. Аналітики зазначають: ресурсів для тривалої війни у Кремля менше, ніж у 2022 році. Однак саме санкційні обмеження РФ вдається частково компенсувати — зокрема, за допомогою «тіньового» експорту нафти через незареєстровані танкери.

    Важливим інструментом стало б рішення Європейського Союзу використати заморожені російські активи. Йдеться приблизно про 200 мільярдів євро, які можуть стати підґрунтям «репараційного кредиту» Україні. Єврокомісія вже пропонувала план залучення 90 мільярдів протягом двох років, однак остаточного рішення немає — ЄС усе ще вагатиметься.

    Що стосується самої України, то, за даними BBC, країна могла б реалізувати більший мобілізаційний потенціал. Українська армія залишається однією з найсильніших і найтехнологічніших у Європі, але майже чотири роки війни призвели до виснаження особового складу та збільшення випадків самовільного залишення частин. Додатковим фактором стримування Росії стало б нарощування виробництва або імпорт ракет великої дальності — тим більше, що Україна вже помітно активізувала удари по цілях у глибокому тилу РФ.

    Втім, як наголошує аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Райан, навіть це не є вирішальним:

    «Глибокі удари надзвичайно важливі, але самі по собі вони не змусять Путіна сісти за стіл переговорів».

    Окремою змінною лишається Китай. Кремль суттєво залежить від постачання китайських товарів подвійного призначення, а Сі Цзіньпін — один із небагатьох світових лідерів, думку яких Путін реально враховує. Якщо Пекін вирішить, що війна більше не відповідає його стратегічним інтересам, це може стати одним із найпотужніших впливів на поведінку Кремля.

    Таким чином, BBC підсумовує: рішення Путіна продовжувати війну формуються під впливом багатьох чинників — від позиції США й європейської рішучості до економічного тиску та ролі Китаю. Але жоден з цих елементів поки не став критичним для змін у Кремлі, що й дозволяє Росії вести війну далі.