Golosnovinua.com

Позначка: Європа

  • Зміна клімату воскрешає смерть: аномальна спека змушує вибухати бомби часів світових війн у Європі

    Зміна клімату воскрешає смерть: аномальна спека змушує вибухати бомби часів світових війн у Європі

    У країнах Європейського Союзу масштабна хвиля лісових пожеж та екстремальна спека спровокували серію несподіваних детонацій боєприпасів часів Першої та Другої світових війн. Небезпечні знахідки, які десятиліттями непомітно лежали під землею, почали масово вибухати на територіях Франції, Бельгії, Німеччини та Нідерландів. Така ситуація створює смертельну загрозу не лише для рятувальних підрозділів, а й для місцевого цивільного населення, яке намагається врятуватися від стихії.

    Протягом багатьох років стабільні температурні показники та прогнозований рівень опадів допомагали зберігати старі снаряди, міни та авіаційні бомби у неактивному стані глибоко в ґрунті. Проте глобальна зміна клімату остаточно зруйнувала цей природний баланс. Нищівний вогонь випалює густі ліси та чагарники, що служили маскуванням для колишніх зон бойових дій, а критично високі температури викликають мимовільне займання вибухових речовин.

    «Зміна клімату викриває і реактивує те, що раніше було стабільним. Пожежі можуть запалити старі боєприпаси, а також спалити чагарники й кущі, які їх приховують», – наголосила науковиця з питань миру та конфліктів Лондонської школи східних та африканських досліджень Сара Нджері.

    Найбільше від непередбачуваних вибухів наразі потерпають європейські регіони з інтенсивним горінням лісових масивів. Зокрема, неподалік французького міста Бордо вогонь випадково оголив масштабне сховище артилерійських боєприпасів часів Другої світової війни. Схожа ситуація розгорнулася у бельгійській провінції Льєж, де стурбовані жителі неодноразово повідомляли про гучні звуки розривів. Через ці інциденти місцеві екстрені служби змушені кардинально змінювати протоколи гасіння пожеж, постійно враховуючи високий ризик раптової детонації застарілого збройного арсеналу.

    Безпрецедентна евакуація в мирний час та знищені регіони

    Паралельно з мінною небезпекою Франція переживає найкатастрофічніші лісові пожежі з моменту завершення Другої світової війни. Стихія вже безповоротно спопелила понад 116 тисяч гектарів лісів та унікальної рослинності. Найбільш критична ситуація розгортається на південному заході держави, де між містом Бордо та узбережжям Атлантичного океану повністю вигоріло близько 42 тисяч гектарів зелених насаджень.

    Масштаби лиха змусили французьку владу вдатися до максимальних заходів безпеки. Із західних передмість виноробного регіону Бордо та інших охоплених полум’ям територій довелося терміново вивезти від 197 до 220 тисяч осіб. За офіційними оцінками Міністерства внутрішніх справ Франції, ця рятувальна операція стала найбільшою евакуацією в історії країни у мирний час. Коли вогняний фронт впритул наблизився до прибережних населених пунктів, частині людей довелося рятуватися втечею на човнах водними шляхами.

    Тим часом сусідня Іспанія також продовжує виснажливу боротьбу з вогнем. Там неконтрольоване полум’я знищило вже сотні тисяч гектарів територій, вимагаючи постійної евакуації мешканців із найнебезпечніших зон. Найскладніша пожежна ситуація нині зберігається в іспанських провінціях Уельва, Кастельйон та Сеговія, де рятувальники працюють на межі людських можливостей.

     

  • Нова небезпека через спеку: у Європі почали вибухати боєприпаси часів світових воєн

    Нова небезпека через спеку: у Європі почали вибухати боєприпаси часів світових воєн

    Масштабні лісові пожежі, які охопили Європу влітку 2026 року, виявили ще одну небезпечну проблему. Вогонь та екстремально високі температури оголюють боєприпаси часів Першої та Другої світових воєн, які десятиліттями залишалися під землею. Частина старих бомб, мін і снарядів уже детонувала через сильний жар. Про такі випадки повідомляли у Франції, Бельгії, Німеччині та Нідерландах.

    Про нову загрозу пише Associated Press. Нерозірвані боєприпаси особливо небезпечні для пожежників та інших екстрених служб: через ризик вибуху рятувальники не завжди можуть наблизитися до осередків займання і змушені боротися з вогнем із безпечнішої відстані.

    Пожежі змушують «прокидатися» боєприпаси, що пролежали в землі десятиліттями

    Під час двох світових воєн на території Європи залишилися величезні обсяги боєприпасів. Особливо багато їх на місцях колишніх масштабних боїв, військових полігонів та бомбардувань.

    Частина снарядів, авіабомб і мін не вибухнула та залишилася в ґрунті. Через понад 80 років після завершення Другої світової війни такі знахідки досі регулярно фіксують у різних країнах Європи.

    Але нинішні масштабні пожежі створили додатковий ризик. Полум’я знищує рослинність, яка десятиліттями приховувала боєприпаси, а висока температура може безпосередньо спровокувати детонацію вибухівки.

    Представник німецької землі Північний Рейн-Вестфалія Йонас Тепе пояснив AP, що нерозірвані боєприпаси стають особливо небезпечними саме під час лісових пожеж, оскільки сильний жар здатний привести вибухівку в дію.

    Вибухи старих боєприпасів на тлі пожеж цього літа вже фіксували у Франції, Бельгії, Німеччині та Нідерландах. У деяких небезпечних районах до роботи доводиться залучати спеціалістів зі знешкодження вибухонебезпечних предметів.

    Особливо небезпечно на місцях великих битв

    Одним із проблемних районів стали Високі Фени — природний регіон на території Бельгії неподалік кордону з Німеччиною. Саме тут у роки Другої світової війни точилися запеклі бої.

    Ліси регіону досі приховують міни, бомби, снаряди та інші вибухонебезпечні залишки війни. Після капітуляції Німеччини в 1945 році такі боєприпаси продовжували становити смертельну загрозу: за даними місцевого історика Бернара Коллара, протягом перших чотирьох післявоєнних років вони забрали життя шістьох цивільних.

    У серпні Бельгія зіткнулася з найбільшою лісовою пожежею в сучасній історії країни. У Високих Фенах вогонь охопив близько 3 тисяч гектарів, а до боротьби зі стихією залучали сотні пожежників, військових, фермерів та авіацію. Особливу складність становлять торфовища: вогонь може проникати глибоко під поверхню й тліти протягом тривалого часу.

    Небезпека старих боєприпасів додатково ускладнює роботу рятувальників.

    Проблема для Бельгії далеко не нова. За інформацією AP, у країні щороку надходять понад 3 тисячі повідомлень про знайдені боєприпаси минулих воєн. Спеціалісти знешкоджують приблизно 200–250 тонн таких вибухонебезпечних предметів на рік.

    У Німеччині через боєприпаси пожежі доводиться гасити дистанційно

    Схожа проблема виникла й у Німеччині. Особливо небезпечними залишаються ліси, де під час Другої світової війни проходили великі битви або розташовувалися військові об’єкти.

    Через ризик детонації боєприпасів звичайні методи боротьби з вогнем там можуть бути надто небезпечними. У деяких районах Німеччини для гасіння пожеж застосовують дистанційно керовані машини з водяними гарматами, щоб не наражати пожежників на ризик вибуху.

    Цього літа в районі Гюртгенського лісу пожежа вже призводила до евакуації приблизно двох тисяч людей. Роботу рятувальників ускладнювали саме нерозірвані боєприпаси часів Другої світової війни.

    Небезпеку приховує не лише земля

    Сильна спека та посуха створюють ще одну проблему. Через падіння рівня води в європейських річках на поверхні з’являються предмети, які залишалися прихованими десятиліттями.

    Зокрема, посуха вже допомагала виявляти залишки німецьких військових кораблів, військову техніку та боєприпаси. У Будапешті владі доводилося перекривати міст Маргіт після того, як біля його основи через низький рівень води виявили бомбу часів Другої світової війни.

    Таким чином, екстремальна погода фактично повертає на поверхню небезпечну спадщину двох світових воєн — як із землі, так і з водойм.

    Європа переживає надзвичайно важкий сезон пожеж

    Проблема старих боєприпасів виникла на тлі одного з найважчих сезонів лісових пожеж у Європі.

    За даними Reuters станом на середину серпня, протягом 2026 року в Європі вигоріло понад 576 тисяч гектарів територій — площа, яка приблизно вдвічі перевищує площу Люксембургу.

    Великі пожежі цього літа фіксували у Франції, Іспанії, Португалії, Німеччині, Бельгії, Греції, Хорватії та інших країнах. Вони призводили до загибелі людей, масштабних евакуацій і знищення будинків.

    У Бельгії пожежа у Високих Фенах охопила близько 3 тисяч гектарів. У Хорватії через одну з великих пожеж евакуювали близько тисячі людей. Значні площі вигоріли також в Іспанії.

    Тепер до звичних ризиків — полум’я, задимлення, руйнування будинків та евакуації — додається ще одна загроза: вибухи боєприпасів, які залишилися в європейській землі після воєн XX століття.

    Фахівці попереджають, що проблема може зберігатися ще багато років. Повністю очистити величезні території колишніх полів бою від усіх вибухонебезпечних предметів надзвичайно складно. А дедалі спекотніші й сухіші літні періоди підвищують імовірність того, що пожежі діставатимуться до місць, де старі снаряди та бомби залишалися недоторканими десятиліттями.

  • Європа готується до епохи королев: армія, Гарвард, винищувачі та секретний чат майбутніх монархинь

    Європа готується до епохи королев: армія, Гарвард, винищувачі та секретний чат майбутніх монархинь

    Одразу кілька європейських монархій готують до престолу жінок, і образ «принцеси з казки» у їхньому випадку працює дедалі менше. Майбутні королеви проходять військову службу, навчаються у Гарварді та Оксфорді, літають на військових літаках, стрибають із парашутом, освоюють бронетехніку і паралельно готуються до ролі глав держав. А три молоді спадкоємиці — Бельгії, Нідерландів і Норвегії — навіть підтримують окремий приватний чат, у якому можуть обговорювати життя в ситуації, зрозумілій буквально кільком людям у світі.

    Найближчою до корони серед них залишається кронпринцеса Швеції Вікторія. Вона народилася 14 липня 1977 року і є старшою дитиною короля Карла XVI Густава та королеви Сільвії. Вікторія не була спадкоємицею від народження: на той момент шведські правила надавали перевагу чоловікам. Після ухвалення нового закону про престолонаслідування старша дитина монарха отримала право на трон незалежно від статі. Закон набув чинності 1 січня 1980 року, і Вікторія стала кронпринцесою, обійшовши молодшого брата Карла Філіпа.

    Вікторія вже десятиліттями фактично живе життям майбутньої глави держави: виконує королівські обов’язки, представляє Швецію за кордоном і може тимчасово виконувати функції регента, коли король не може здійснювати свої обов’язки. Її чоловік Даніель Вестлінг до шлюбу не належав до аристократії — працював персональним тренером і займався фітнес-бізнесом. У пари двоє дітей. Їхня старша донька, принцеса Естель, народжена 23 лютого 2012 року, вже посідає друге місце в черзі на престол після матері. Отже, якщо порядок спадкування не зміниться, Швеція потенційно може отримати двох королев поспіль — спочатку Вікторію, а після неї Естель.

    Ще одна майбутня королева — бельгійська принцеса Єлизавета, герцогиня Брабантська. Вона народилася 25 жовтня 2001 року і є старшою дитиною короля Філіпа та королеви Матильди. Саме Єлизавета зараз перша в черзі на бельгійський престол і в майбутньому може стати першою жінкою, яка правитиме Бельгією як монарх за власним правом.

    Її освіта більше нагадує цілеспрямовану підготовку державного керівника, ніж традиційне виховання принцеси. Єлизавета навчалася в UWC Atlantic College в Уельсі, пройшла підготовку із соціальних та військових наук у Королівській військовій академії Бельгії, а 2024 року завершила трирічну програму з історії та політики в Оксфордському університеті. Після цього вона продовжила освіту в Harvard Kennedy School, де вивчала державну політику.

    Саме Єлизавета нещодавно розкрила одну з найцікавіших деталей життя нового покоління європейських монархів. У розмові з бельгійськими медіа вона підтвердила, що підтримує близькі стосунки з нідерландською принцесою Катаріною-Амалією та норвезькою принцесою Інгрід Олександрою. Три майбутні королеви мають власну групу в WhatsApp. За словами Єлизавети, їх зближує те, що всі троє опинилися в дуже незвичайному становищі: вони ще молоді жінки, але наперед знають, яку величезну державну відповідальність можуть отримати в майбутньому.

    Ще серйознішу військову підготовку проходить іспанська принцеса Леонор. Старша донька короля Феліпе VI та королеви Летисії народилася 31 жовтня 2005 року і є першою в черзі на іспанський престол. Оскільки глава держави в Іспанії має також конституційну роль у сфері Збройних сил, спадкоємицю послідовно готують у військових академіях.

    Леонор уже пройшла етапи навчання у сухопутних військах і військово-морських силах, а третій етап присвятила Військово-повітряним та космічним силам. Вона навчалася керувати навчально-тренувальним літаком Pilatus PC-21, виконувала самостійні польоти, проходила тренування з виживання та у червні 2026 року завершила базовий курс парашутної підготовки. Разом із приблизно пів сотнею курсантів Леонор пройшла програму автоматичних парашутних стрибків і отримала відповідну кваліфікацію.

    Іспанський королівський двір уже повідомив і про наступні етапи її підготовки. У липні 2027 року Леонор має отримати офіцерські звання сухопутних та повітряних сил, а також ВМС. Після завершення трирічної військової підготовки вона планує навчатися політології в Університеті Карлоса III у Мадриді.

    У Нідерландах майбутнім монархом є Катаріна-Амалія, принцеса Оранська. Вона народилася 7 грудня 2003 року і є старшою з трьох дочок короля Віллема-Олександра та королеви Максими. Після сходження батька на престол у 2013 році Амалія стала першою в черзі на корону. У Нідерландах престол успадковує старша дитина монарха незалежно від статі.

    У 2021 році Амалія привернула міжнародну увагу незвичайним фінансовим рішенням. Після досягнення повноліття вона отримала право на державне утримання приблизно у €1,6 млн на рік, але заявила, що не хоче отримувати особисту виплату, поки навчається і ще не виконує повноцінних королівських функцій. Тоді принцеса пояснювала, що їй було б некомфортно отримувати таку суму, не маючи достатніх обов’язків.

    Згодом обставини змінилися: через розширення її офіційних функцій та витрат, пов’язаних із ними, вона вирішила користуватися частиною коштів на персонал і забезпечення діяльності. Тому твердження, що Амалія повністю відмовилася від державного фінансування «до самого сходження на престол», уже не зовсім точне.

    Амалія також долучилася до військової підготовки. Нідерландський королівський двір повідомляє, що паралельно з навчанням права в Амстердамському університеті вона бере участь у дворічній програмі Defensity College, яка поєднує університетську освіту з роботою та підготовкою у структурах Міністерства оборони.

    Її життя при цьому вже показало, що статус спадкоємиці — це не лише церемонії та палаци. Через серйозні погрози безпеці Амалія свого часу була змушена залишити студентське житло в Амстердамі й суттєво обмежити пересування. Король Віллем-Олександр пізніше підтверджував, що певний час донька жила в Мадриді, звідки продовжувала навчання в Амстердамському університеті.

    У Норвегії майбутньою королевою має стати Інгрід Олександра. Вона народилася 21 січня 2004 року і зараз є другою в черзі на престол — після свого батька, кронпринца Хокона. Якщо нинішній порядок збережеться, після Хокона саме вона стане главою держави.

    Норвезька принцеса вже має досвід, який зовсім не асоціюється з традиційним уявленням про королівське життя. Вона пройшла 15 місяців військової служби в інженерному батальйоні Brigade Nord. Королівський двір уточнює, що Інгрід Олександра служила інженерним солдатом і виконувала функції стрільця на броньованій інженерній машині CV90 STING. Службу вона завершила у квітні 2025 року.

    У серпні 2025 року принцеса вступила до Сіднейського університету на трирічну програму Bachelor of Arts із фокусом на міжнародних відносинах і політичній економіці. А восени 2026 року, за інформацією норвезького королівського двору, вона проходитиме семестр за програмою обміну на факультеті соціальних наук Університету Осло.

    Паралельно Інгрід поступово отримує більше офіційних функцій. Вона вже брала участь у державному візиті президента Ісландії та самостійно проводила аудієнцію в Королівському палаці.

    Ще один символічний сигнал щодо зміни європейських монархій надійшов цього серпня з Ліхтенштейну. 15 серпня наслідний принц Алоїс оголосив про історичну реформу престолонаслідування, яка дозволить жінкам успадковувати трон на рівних умовах із чоловіками. Рішення підтримали дві третини членів князівської родини, які мали право голосу. Водночас нові правила не змінюють нинішню чергу спадкування: вони застосовуватимуться до майбутніх поколінь династії.

    Тенденція очевидна: європейські монархії дедалі далі відходять від старої моделі, за якою син автоматично мав перевагу перед старшою донькою. Швеція перейшла до абсолютної первородності ще наприкінці ХХ століття, такі правила давно діють у Бельгії, Нідерландах, Норвегії та багатьох інших монархіях. В Іспанії ситуація складніша: Конституція досі формально надає перевагу чоловікові перед жінкою в одній лінії та ступені спорідненості, але оскільки у Феліпе VI немає синів, Леонор залишається безпосередньою спадкоємицею.

    У результаті політична карта Європи в найближчі десятиліття справді може виглядати незвично. Швецію потенційно очолюватиме Вікторія, а згодом Естель, у Бельгії на трон готується Єлизавета, в Іспанії — Леонор, у Нідерландах — Амалія, у Норвегії після кронпринца Хокона — Інгрід Олександра.

    І хоча сучасні європейські монархи переважно не керують урядами та мають конституційні, представницькі й церемоніальні повноваження, майбутнє покоління королев уже помітно відрізняється від своїх попередників. Їх готують не тільки до парадів, дипломатичних прийомів і державних банкетів. Вони отримують серйозну академічну освіту, проходять армію, вивчають міжнародну політику, працюють із державними структурами та ще до сходження на престол опиняються під пильною увагою суспільства.

    А приватна WhatsApp-група трьох майбутніх королев, мабуть, найкраще демонструє, наскільки змінилася сама монархія: за пишними титулами стоять молоді жінки, яким іноді просто потрібні люди, здатні зрозуміти, як це — у двадцять із невеликим років уже знати, що одного дня ти можеш стати главою держави.

  • РФ запустила нову інформаційну атаку на Британію та ЄС: сотні публікацій за день просувають один наратив

    РФ запустила нову інформаційну атаку на Британію та ЄС: сотні публікацій за день просувають один наратив

    Російська мережа інформаційного впливу різко активізувала кампанію проти Великої Британії та Європейського Союзу. За даними українського Центру стратегічних комунікацій, лише 18 серпня понад сотня ресурсів поширили більш як 500 матеріалів дев’ятьма мовами, намагаючись перекласти відповідальність за продовження війни Росії проти України на Лондон і Брюссель. Кампанія розгортається на тлі нових погроз Москви Британії через постачання Україні безпілотників.

    Центр стратегічних комунікацій повідомив про новий сплеск активності російської FIMI-мережі — системи іноземного інформаційного маніпулювання та втручання. За підрахунками Центру, протягом одного дня, 18 серпня, 108 ресурсів опублікували 516 матеріалів дев’ятьма мовами.

    Головна теза кампанії полягає в тому, що нібито не Росія, яка розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, а Велика Британія та ЄС відповідальні за продовження війни через військову й фінансову підтримку Києва.

    При цьому в інформаційних повідомленнях змішуються одразу кілька тем — українські далекобійні удари, західна військова допомога, європейське фінансування та окремі заяви політиків про можливий діалог із Москвою.

    Москва використала тему британських дронів

    Одним із приводів для нової кампанії стали повідомлення західних медіа про використання Україною безпілотників британського виробництва під час ударів по об’єктах на території Росії.

    Російське посольство в Лондоні після цього звинуватило Велику Британію в нібито прямій участі у війні та заявило про можливі «наслідки».

    У заяві російської сторони йшлося про те, що Лондон начебто свідомо йде шляхом ескалації, одночасно заявляючи про підтримку миру.

    За даними The Guardian, британські джерела в Міністерстві оборони підтвердили інформацію, що Україна використовувала безпілотники, виготовлені британськими компаніями. Один із них — реактивний Nyan виробництва BAE Systems. Видання звертає увагу, що Британія й раніше передавала Україні значно потужніші системи, зокрема ракети Storm Shadow.

    Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров також заявив, що Москва може розглядати Британію як сторону війни через її військову допомогу Україні.

    Водночас британська влада на погрози Росії фактично відповіла відмовою змінювати свою політику.

    Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що країна продовжить підтримувати Україну «на 100%». За даними Reuters, Британія планує передати Україні до кінця 2026 року близько 150 тисяч дронів у межах пакета підтримки вартістю 752 млн фунтів стерлінгів.

    Російські ресурси прибирають із контексту військові цілі

    Центр стратегічних комунікацій звертає увагу на важливий елемент російського наративу: заяви російського посольства та посадовців подаються пропагандистськими ресурсами як установлені факти.

    При цьому замовчується контекст українських ударів.

    Україна систематично атакує російську військову, логістичну та енергетичну інфраструктуру, яку Росія використовує для забезпечення війни.

    Зокрема, останні удари спрямовувалися по нафтопереробних підприємствах, логістичних вузлах та інших об’єктах, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом.

    The Guardian зазначає, що нова хвиля російської риторики збіглася з періодом, коли далекобійні удари України почали завдавати Москві дедалі відчутніших економічних збитків, зокрема через атаки на НПЗ і логістичні центри.

    Саме на цьому тлі Кремль намагається перенести дискусію з питання російської агресії на нібито «відповідальність» держав, які допомагають Україні оборонятися.

    Наступна тема — гроші європейців

    Другий великий напрям кампанії стосується фінансової підтримки України.

    Російські інформаційні ресурси поширюють тези про те, що допомога Києву нібито стає непосильним тягарем для європейських платників податків.

    У цьому контексті російське агентство ТАСС поширює інформацію про можливу потребу України приблизно в 101 млрд доларів міжнародної допомоги у 2026–2027 роках.

    Пропагандистські ресурси використовують цю цифру не для аналізу потреб української держави, яка продовжує протистояти російській агресії, а як аргумент для формування невдоволення серед громадян країн ЄС.

    Центр стратегічних комунікацій зазначає, що законну фінансову та військову допомогу Україні Кремль систематично намагається представити як «крадіжку грошей європейців» або особисту політичну авантюру керівництва ЄС.

    Мета такого підходу очевидна — послабити суспільну підтримку України в країнах, від яких залежить значна частина її військової та бюджетної стійкості.

    Кремль намагається показати «розкол» у Європі

    Ще одна складова нової інформаційної кампанії — використання заяв європейських політиків, які допускають необхідність збереження каналів комунікації з Москвою.

    Зокрема, російські ресурси активно використовують позицію президента Фінляндії Александра Стубба, який раніше говорив про необхідність розмовляти з Володимиром Путіним.

    Стубб справді виступав за те, щоб Європа мала можливість контактувати з Кремлем у рамках дипломатичних зусиль. Однак ця позиція не означає припинення підтримки України або перегляду ставлення Фінляндії до російської агресії.

    Російська пропаганда натомість намагається представити подібні заяви як доказ того, що ЄС начебто розколовся на прихильників допомоги Україні та тих, хто хоче домовлятися з Росією.

    Насправді дискусії щодо формату дипломатичних контактів із Москвою в Європі існують давно, але вони не скасовують спільної політики підтримки України. Ще раніше в ЄС точилися суперечки про доцільність прямого переговорного каналу з Путіним, однак країни залишалися єдиними у ключовому питанні — Росія не може отримати винагороду за агресію.

    Чому Росія активізувала кампанію саме зараз

    Час появи нової хвилі пропаганди також має значення.

    Україна нарощує далекобійні спроможності та дедалі частіше атакує стратегічні об’єкти в глибині російської території. Одночасно західні країни продовжують фінансувати українську оборону.

    Для Москви це створює дві проблеми.

    Перша — безпосередні військові та економічні втрати.

    Друга — збереження політичної підтримки України серед західних суспільств.

    Саме друга проблема є ціллю FIMI-кампаній. Замість того щоб переконувати українців припинити опір, Москва намагається працювати з громадською думкою держав, від рішень яких залежить постачання зброї та фінансової допомоги.

    Для цього використовуються одразу кілька емоційних аргументів: страх прямої війни Росії з НАТО, небажання витрачати гроші на Україну, побоювання ескалації та теза про те, що «політики затягують війну».

    Головна мета — змусити Європу боятися підтримувати Україну

    За оцінкою Центру стратегічних комунікацій, кінцева мета кампанії полягає не стільки у виправданні Росії, скільки в зміні поведінки західних суспільств.

    Кремль прагне сформувати в громадян Європи враження, що кожна наступна поставка зброї Україні нібито наближає їхні власні країни до прямої війни.

    Паралельно просувається фінансовий аргумент: українська підтримка начебто забирає ресурси в самих європейців.

    І нарешті, через окремі заяви політиків створюється картина начебто масштабного розколу всередині ЄС.

    Це класична схема інформаційного впливу: реальні події не заперечуються, але їх поєднують у потрібній послідовності, виривають із контексту та доповнюють емоційними формулюваннями.

    На цьому тлі погрози Росії Великій Британії стали зручним інформаційним приводом. Проте Лондон наразі демонструє протилежний результат: після російських попереджень британська влада публічно підтвердила, що не планує відмовлятися від підтримки України.

  • Іран може атакувати військові об’єкти США в Європі у разі ескалації війни — FT

    Іран може атакувати військові об’єкти США в Європі у разі ескалації війни — FT

    Іранська влада розглядає можливість розширення географії протистояння зі Сполученими Штатами та ударів по американських військових об’єктах у Європі. Такий сценарій у Тегерані нібито обговорюють на випадок подальшої ескалації з боку Вашингтона.

    Про це пише Financial Times із посиланням на два джерела в Тегерані.

    За даними видання, потенційні удари по американських силах у країнах південно-східної Європи розглядаються як один зі способів підвищити ставки у протистоянні зі США. Водночас джерела наголошують: реалізація такого сценарію залежатиме від подальших кроків Вашингтона.

    Які країни опинилися в зоні ризику

    Серед потенційних напрямків у матеріалі згадується Болгарія. Минулого місяця Софія дозволила використовувати авіабазу Безмер для дозаправлення американських військових літаків.

    Ще одним можливим напрямком називається Кіпр. У березні розташована там британська авіабаза вже зазнала атаки ударного безпілотника.

    Крім того, раніше з Тегерана лунали попередження на адресу Великої Британії щодо її військових об’єктів, які можуть використовувати американські сили під час операцій проти Ірану.

    Таким чином, за інформацією FT, потенційне розширення конфлікту може зачепити об’єкти за межами Близького Сходу.

    Тегеран розглядає й інші сценарії

    За словами співрозмовників видання, військовими об’єктами можливі заходи у відповідь не обмежуються. В Ірані нібито також розглядають варіанти пошкодження підводних кабелів, що проходять через район Ормузької протоки.

    Цей маршрут має стратегічне значення для світової торгівлі та енергетичних поставок, а ситуація навколо протоки залишається одним із ключових факторів напруженості між Іраном та США.

    Водночас джерела FT підкреслюють, що рішення про розширення географії протистояння ще не ухвалене. Подальші дії Тегерана, за їхніми словами, безпосередньо залежатимуть від того, чи піде Вашингтон на нову ескалацію.

    Напруженість уже виходила за межі регіону

    У березні протиповітряна оборона країн НАТО перехопила кілька іранських балістичних ракет поблизу або безпосередньо в повітряному просторі Туреччини.

    Нові повідомлення з’явилися на тлі чергового загострення риторики між Вашингтоном і Тегераном. 18 серпня президент США Дональд Трамп опублікував карту, на якій Ормузьку протоку було позначено як «нову територію США».

    Якщо інформація FT про дискусії всередині Ірану підтвердиться, це означатиме ризик значного розширення географії нинішнього протистояння — від Близького Сходу до військових об’єктів США та їхніх союзників у Європі.

  • НАТО розкрило покроковий план на випадок нападу Росії: що Альянс робитиме у перші години війни

    НАТО розкрило покроковий план на випадок нападу Росії: що Альянс робитиме у перші години війни

    НАТО розробило концепцію ведення наземної війни на випадок масштабного нападу Росії на одну або кілька держав Альянсу. План передбачає придушення російських ракетних систем, створення на східному фланзі зони, де діятимуть переважно безпілотники, а також удари по військовій логістиці РФ.

    Про це повідомляє німецьке видання Bild.

    Йдеться про так звану NATO Land Warfighting Concept — концепцію наземних бойових дій НАТО. За даними Bild, роботу над документом очолював майор Збройних сил США Ендрю Пінгрей.

    Перший етап — зупинити ракетні удари Росії

    Один із можливих сценаріїв передбачає атаку РФ на країни Балтії. Російські війська можуть розпочати операцію з масованого застосування ракет і безпілотників, одночасно розгорнувши наземний наступ із використанням бронетехніки.

    У такому випадку одним із перших завдань сил НАТО має стати придушення російських ракетних можливостей.

    Для цього Альянс може залучити бойову авіацію, ракети та безпілотні системи для ураження комплексів, із яких Росія здійснюватиме атаки.

    Особливу роль у можливому конфлікті відіграватиме Калінінградська область РФ. Росія розмістила там значну кількість ракетних комплексів і систем протиповітряної оборони, тому цей регіон може стати одним із ключових напрямків протистояння.

    На кордоні з РФ та Білоруссю хочуть створити зону без солдатів

    Наступний елемент концепції — створення вздовж кордонів із Росією та Білоруссю так званої «автономної зони».

    Її особливість полягає в тому, що основну роль там мають виконувати не військовослужбовці, а безпілотні та роботизовані системи.

    Дрони й автономна наземна техніка повинні виявляти російські підрозділи, стримувати їх просування та завдавати ударів. Таким чином НАТО прагне створити додатковий захисний бар’єр і водночас скоротити ризики для особового складу.

    Удари можуть перенести на територію Росії

    Якщо російські війська продовжать наступ, концепція передбачає наступний етап — ураження військової інфраструктури, яка забезпечує російські сили.

    Серед можливих цілей Bild називає військові аеродроми, оборонні підприємства, мости та залізничну інфраструктуру.

    Головним завданням таких атак має стати порушення логістичних ланцюгів РФ, щоб російські війська не могли швидко отримувати боєприпаси, техніку, пальне та підкріплення.

    Фактично НАТО розглядає можливість не обмежувати оборону територією країн-членів, якщо для припинення російського наступу буде необхідно нейтралізувати військові об’єкти, які забезпечують агресію.

    НАТО розглядає використання дронів усередині РФ

    Ще одним елементом концепції, за інформацією Bild, є створення так званого «повітряного мосту».

    Передбачається, що за його допомогою на територію Росії можуть доставляти безпілотники та роботизовані системи. До таких операцій потенційно можуть залучатися противники російської влади.

    Водночас у концепції підкреслюється: метою НАТО не є завоювання Росії.

    Основне завдання Альянсу — зупинити агресію, позбавити російські сили можливості продовжувати наступ та відтіснити їх назад до кордонів РФ.

    У НАТО не хочуть повністю приховувати план

    Окремою особливістю концепції є підхід до стримування Росії. В Альянсі вважають, що потенційний противник повинен розуміти наслідки можливого нападу.

    Тому основні принципи відповіді НАТО не обов’язково мають залишатися повністю секретними.

    Логіка полягає в тому, що Москва повинна заздалегідь усвідомлювати: напад на країну НАТО може призвести не лише до оборони її території, а й до ударів по військових системах та логістиці, які забезпечують російську операцію.

    Таким чином, сама концепція має виконувати одразу дві функції — бути основою для дій сил Альянсу та інструментом стримування Кремля від початку війни.

    Європа вже готується до можливого загострення

    Поява такого плану відбувається на тлі посилення оборони східного флангу НАТО. Польська влада раніше заявляла про підготовку до можливих нових провокацій Росії.

    У країнах Балтії також дедалі частіше говорять про гібридні загрози з боку Москви. Західні держави розслідують диверсії, підпали та інші інциденти, за якими може стояти Росія.

    На цьому тлі нова концепція НАТО демонструє зміну підходу Альянсу: потенційна війна з Росією розглядається як конфлікт, у якому ключову роль відіграватимуть далекобійні удари, масове застосування дронів, роботизовані системи та знищення військової логістики противника.

  • Угорщина топить баржі заради порятунку АЕС: Дунай обмілів до критичного рівня

    Угорщина топить баржі заради порятунку АЕС: Дунай обмілів до критичного рівня

    Угорщина вдалася до незвичайної екстреної операції, щоб не допустити повної зупинки атомної електростанції «Пакш» через рекордне обміління Дунаю. Влада вирішила затопити дві великі баржі поблизу станції, аби штучно підняти рівень води та зберегти можливість її забору для систем охолодження. Паралельно на дні річки споруджують спеціальний підводний бар’єр. Ситуація настільки серйозна, що АЕС, яка за нормальних умов є одним із головних джерел електроенергії країни, зараз працює приблизно на чверть своєї потужності. Про це повідомляє Bloomberg.

    Причиною кризи стала тривала посуха та надзвичайно низький рівень Дунаю. Проблема охопила значну частину басейну річки та вже вдарила по енергетиці одразу кількох держав Центральної та Східної Європи. Угорська АЕС «Пакш» використовує воду Дунаю для охолодження, тому подальше падіння рівня річки безпосередньо загрожує можливості експлуатації енергоблоків.

    Ще наприкінці липня ситуація стала критичною. За даними World Nuclear News, рівень Дунаю поблизу станції опустився на 28 сантиметрів нижче попереднього антирекорду 2018 року. Оператор наголошував, що проблема полягає не в тому, що в річці взагалі немає достатнього об’єму води для відведення тепла, а в тому, що рівень води став занадто низьким для нормальної роботи насосного обладнання.

    Через це виробництво електроенергії на «Пакші» різко скоротили. За останніми даними, станція працює приблизно на 25% своєї номінальної потужності. Ситуація може погіршитися вже найближчим часом: якщо вода продовжить відступати, під загрозою опиниться одна з двох турбін, які ще залишаються в роботі.

    У Дунай вирішили затопити дві 80-метрові баржі

    Для порятунку станції угорська влада вдалася до екстраординарного рішення — затоплення двох барж завдовжки приблизно 80 метрів кожна. Їх мають використати як тимчасову перешкоду для течії, щоб локально підняти рівень води поблизу водозабору АЕС.

    За даними Reuters, розрахунок полягає на тому, що така конструкція дозволить підняти воду приблизно на 20 сантиметрів і виграти критично важливий час для роботи станції.

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомив, що після початку робіт рівень води біля насосної станції вже збільшився приблизно на сантиметр.

    Проте затоплені баржі — лише тимчасове рішення. Паралельно фахівці споруджують на дні Дунаю спеціальний поріг, який має сповільнити потік і створити необхідний підпір води. Для будівництва планують використовувати тисячі тонн каміння.

    За інформацією Reuters, завершення повноцінної підводної конструкції може зайняти кілька тижнів. У перспективі вона має бути значно ефективнішою за баржі та дозволити підвищити рівень води біля станції приблизно на метр. Саме тому затоплення суден розглядають насамперед як аварійний захід, який повинен допомогти АЕС протриматися до завершення основних робіт.

    «Пакш» забезпечує значну частину електроенергії Угорщини

    Можлива зупинка станції стала б серйозним ударом для угорської енергосистеми. Номінальна потужність АЕС становить близько 2 ГВт, і за нормальної роботи вона забезпечує близько половини внутрішнього виробництва електроенергії Угорщини.

    Зараз виробництво скоротилося приблизно до 485–500 МВт, тобто станція фактично втратила близько трьох чвертей своєї звичайної потужності.

    Особливо небезпечним для енергосистеми може стати вечірній період, коли виробництво сонячних електростанцій різко падає, а споживання залишається високим. У разі повного відключення «Пакша» Будапешту доведеться значно збільшувати імпорт електроенергії.

    При цьому сусідні держави також потерпають від посухи, тому можливості регіонального енергетичного ринку не безмежні.

    Румунії вже не вдалося врятувати свою АЕС

    Наскільки серйозною може стати проблема, демонструє ситуація нижче за течією Дунаю — у Румунії.

    Там через рекордно низький рівень води довелося повністю зупинити атомну електростанцію «Чернавода». Перший реактор станції відключили ще наприкінці липня, а в середині серпня почалося контрольоване відключення другого. Таким чином країна втратила АЕС, яка зазвичай забезпечує приблизно 20% її електроенергії.

    Румунська влада також намагалася буквально змінити рух Дунаю, щоб врятувати станцію. Серед заходів були днопоглиблювальні роботи, перенаправлення водного потоку, вибухові роботи та використання навантажених камінням барж. Однак цього виявилося недостатньо.

    Після зупинки «Чернаводи» Румунія змушена активніше покладатися на імпорт електроенергії та інші джерела генерації. Влада також закликала населення та бізнес скорочувати споживання в години пікового навантаження.

    Посуха перетворюється на проблему для атомної енергетики Європи

    Ситуація на Дунаї демонструє вразливість великих теплових та атомних електростанцій до тривалих періодів посухи. Реактори можуть залишатися технічно справними, однак для стабільної роботи станцій необхідний достатній обсяг води для систем охолодження та конденсації пари.

    У випадку «Пакша» проблема наразі пов’язана насамперед із можливістю забору води через надзвичайно низький рівень річки. Саме тому Угорщина фактично намагається локально перебудувати русло Дунаю, щоб не допустити першої повної зупинки станції через обміління річки.

    І Угорщина, і Румунія зараз зіткнулися з однією проблемою: тривала спека та дефіцит опадів різко скоротили стік Дунаю. Причому наслідки вже виходять далеко за межі атомної енергетики — низький рівень води створює проблеми для судноплавства, сільського господарства та інших галузей, залежних від найбільшої річкової системи Центральної Європи.

    Для Угорщини найближчі дні стануть вирішальними. Якщо затоплення барж та спорудження тимчасового бар’єра дадуть необхідний ефект, «Пакш» зможе продовжити роботу хоча б на обмеженій потужності. Якщо ж рівень Дунаю знову опуститься нижче критичної позначки, країна може повторити румунський сценарій — із повною зупинкою атомної генерації та різким зростанням залежності від імпортної електроенергії.

  • США влаштували «тест на лояльність» для НАТО: від відповідей може залежати американський захист

    США влаштували «тест на лояльність» для НАТО: від відповідей може залежати американський захист

    Сполучені Штати розіслали союзникам по НАТО опитувальник, за допомогою якого Вашингтон хоче оцінити їхню підтримку зовнішньої та оборонної політики президента Дональда Трампа. Це відбувається на тлі масштабного перегляду американської військової присутності в Європі, який може завершитися скороченням військ та критично важливих для Альянсу ресурсів.

    Про існування документа 14 серпня повідомило Bloomberg. За даними агентства, американська сторона хоче з’ясувати, наскільки кожен із союзників відповідає нинішнім політичним і військовим пріоритетам Вашингтона.

    Серед питань — чи підтримувала конкретна держава публічно зовнішньополітичний курс США, чи обмежувала використання американськими військовими баз на своїй території, а також наскільки активно закуповує озброєння в американських виробників.

    Фактично Вашингтон збирає дані не лише про оборонний внесок держав НАТО, а й про їхню політичну поведінку.

    Що США запитують у союзників

    За даними Bloomberg, одна з частин документа присвячена публічній підтримці американської зовнішньої політики.

    Вашингтон, зокрема, хоче знати, чи підтримували союзники американські ініціативи на Близькому Сході та в Західній півкулі. Окрему увагу приділено використанню американськими військовими баз на території європейських країн.

    Це питання стало особливо гострим після розбіжностей навколо війни з Іраном. Раніше міністр оборони США Піт Гегсет публічно критикував союзників, які не дозволили американським силам використовувати певні європейські бази для операцій проти Ірану.

    Тому в новому опитувальнику Вашингтон просить повідомити не тільки про наявні обмеження на використання баз, а й про готовність держав послабити або повністю скасувати їх.

    США цікавить і те, в кого Європа купує зброю

    Ще один великий блок стосується оборонної промисловості.

    Американська сторона хоче отримати інформацію про те, чи закуповують союзники продукцію оборонних компаній США. Крім того, Вашингтон цікавиться ставленням країн до європейської політики, спрямованої на пріоритетне придбання озброєнь у виробників із самого континенту.

    Це особливо важливо на тлі прагнення Європи посилити власний оборонно-промисловий комплекс і поступово зменшити залежність від американського озброєння.

    За інформацією Bloomberg, США також запитують, чи виступали союзники публічно проти правил, які можуть створювати перешкоди для укладання контрактів з американськими оборонними компаніями.

    Таким чином, майбутні рішення Вашингтона можуть враховувати не лише те, скільки країна витрачає на оборону, а й куди саме спрямовуються ці гроші.

    У НАТО незадоволені підходом Вашингтона

    Такий формат оцінювання викликав невдоволення серед частини союзників.

    За словами співрозмовника Bloomberg, деякі держави сприймають документ як спробу домогтися від них ідеологічної узгодженості з адміністрацією Трампа в обмін на американські гарантії безпеки.

    Проблема виходить далеко за межі звичайної анкети. Відносини США та європейських членів НАТО десятиліттями будувалися таким чином, що політичні суперечки між урядами не ставили під сумнів фундаментальні військові зобов’язання Альянсу.

    Якщо ж обсяг американської військової присутності почнуть безпосередньо пов’язувати з підтримкою окремих зовнішньополітичних рішень Вашингтона, це може означати суттєву зміну принципів трансатлантичних відносин.

    «Деякі країни провалять перевірку»

    Нинішній документ з’явився не несподівано. Ще в червні Піт Гегсет оголосив про масштабний перегляд американської військової присутності в Європі.

    Тоді він заявив союзникам, що це буде «реальний перегляд», метою якого є перехід до моделі, за якої Європа бере на себе основну відповідальність за власну конвенційну оборону.

    Особливо показовою була інша його заява: за словами Гегсета, одні країни пройдуть цю перевірку успішно, тоді як інші її «провалять».

    Наприкінці липня Пентагон офіційно запустив відповідний процес. Він може тривати до шести місяців і має запропонувати Вашингтону варіанти подальшої конфігурації американських сил у Європі.

    Одне з головних завдань — прискорити перехід до моделі, за якої європейські союзники беруть на себе значно більшу частину оборонного навантаження.

    США вже скорочують війська в Європі

    Це не лише політичні заяви. Вашингтон уже почав зменшувати свою військову присутність на континенті.

    У травні Пентагон оголосив про виведення приблизно 5 тисяч американських військовослужбовців із Німеччини протягом 6–12 місяців.

    Серед іншого, рішення зачепило бойову бригаду та заплановане розміщення підрозділу далекобійних вогневих засобів.

    Раніше США також припинили одну з ротаційних місій сухопутних військ у Румунії, а у травні було скасовано розгортання бронетанкової бригади в Польщі.

    Reuters у липні повідомляв і про суттєве скорочення американської присутності у країнах Балтії, що вже викликало занепокоєння на східному фланзі НАТО.

    Під загрозою не тільки американські солдати

    Найважливіше для Європи полягає в тому, що перегляд стосується не лише чисельності військових.

    США забезпечують НАТО низкою можливостей, які європейським союзникам буде надзвичайно складно швидко замінити.

    У червні повідомлялося, що Вашингтон планує скоротити кількість винищувачів, розвідувальних безпілотників і військових кораблів, які могли б бути оперативно залучені для захисту Європи у разі великої війни або іншої кризи.

    Серед критично важливих американських спроможностей також залишаються стратегічна розвідка, логістика, далекобійні засоби ураження та низка інших компонентів, у яких європейські члени НАТО все ще значною мірою залежать від США.

    Тому навіть порівняно невелике скорочення чисельності американських військових не відображає повного масштабу можливих змін.

    У Європі перебувають десятки тисяч американських військових

    За даними американського Defense Manpower Data Center, наприкінці 2025 року на постійній основі на європейських базах перебувало близько 68 тисяч американських військовослужбовців. З урахуванням ротаційних сил загальна присутність США на континенті може становити приблизно 80–100 тисяч військових.

    Найбільшим центром американської військової присутності залишається Німеччина. Там розташовані десятки тисяч військовослужбовців, авіабаза Рамштайн та низка командних, логістичних і медичних об’єктів.

    Саме тому будь-яке масштабне скорочення американської присутності матиме наслідки не лише для окремих держав, а для всієї архітектури оборони НАТО.

    Європу підштовхують до самостійної оборони

    Адміністрація Трампа пояснює перегляд необхідністю перерозподілити навантаження всередині НАТО.

    Американські посадовці дедалі частіше говорять про концепцію «NATO 3.0», за якої європейські держави мають перебрати на себе основну відповідальність за звичайну оборону континенту, тоді як США зможуть зосередити більше ресурсів на інших стратегічних напрямках.

    Особливе значення для Вашингтона має можливість одночасного загострення відносин із Росією та Китаєм. За такого сценарію США не хочуть бути змушеними спрямовувати непропорційно велику частину військових ресурсів на захист Європи.

    Саме на цьому тлі «анкета» набуває особливого значення. Якщо наведена Bloomberg інформація правильно відображає логіку документа, Вашингтон оцінює союзників одразу за кількома критеріями: оборонними витратами, готовністю перебирати американські функції, доступом США до військових баз, закупівлями американського озброєння та політичною підтримкою зовнішнього курсу адміністрації Трампа.

    Результати шестимісячного перегляду можуть стати одним із найважливіших рішень для європейської безпеки за останні десятиліття. Адже йдеться вже не лише про вимогу Вашингтона до союзників витрачати більше на оборону, а про те, скільки американських військових і яких саме військових можливостей США залишать для захисту Європи.

  • Вибух на заводі боєприпасів біля Рима: рятувальники побоюються нових детонацій

    Вибух на заводі боєприпасів біля Рима: рятувальники побоюються нових детонацій

    На великому підприємстві з виробництва боєприпасів у місті Коллеферро неподалік Рима сталася пожежа, яка супроводжувалася вибухом. За попередньою інформацією, внаслідок інциденту ніхто не постраждав.

    Про це повідомляє італійське агентство ANSA.

    Інцидент стався у четвер, 13 серпня, у Коллеферро, приблизно за 50 кілометрів на південь від Рима. Пожежа виникла на території колишнього заводу Simmel Difesa, який нині належить компанії KNDS Ammo Italy.

    За попередніми даними, вибух пролунав безпосередньо у цеху, де здійснюється пресування пороху. Місцеві жителі розповіли, що спочатку почули потужний вибух, після чого на території підприємства спрацювала система тривоги.

    На місце події оперативно направили кілька пожежних команд. Однак рятувальники зіткнулися з додатковою небезпекою: через можливість повторних детонацій вони не можуть одразу повноцінно розпочати роботи безпосередньо в осередку пожежі.

    Наразі фахівці оцінюють ситуацію на території підприємства та визначають, коли рятувальники зможуть безпечно приступити до ліквідації наслідків займання. Причини вибуху поки що не встановлені. Їх має з’ясувати відповідне розслідування.

    Підприємство має стратегічне значення для італійської оборонної промисловості. На ньому виробляють боєприпаси середнього та великого калібру, призначені для використання наземними та морськими силами. Крім того, завод виготовляє тверде паливо для аерокосмічних ракет-носіїв.

    Завод Simmel Difesa раніше був окремим підприємством, а нині входить до структури KNDS Ammo Italy. Італійська компанія є частиною європейської оборонної групи KNDS, яка працює у сфері виробництва сухопутної техніки, боєприпасів та іншого озброєння.

    KNDS має підтверджені поставки озброєння та боєприпасів Україні. Водночас сам факт належності заводу в Коллеферро до групи KNDS не означає, що саме KNDS Ammo Italy постачає озброєння українським військовим.

    Італійська дочірня компанія групи повідомляє про постачання своєї продукції більш ніж до 40 країн. Виробничі потужності підприємства є частиною європейського оборонно-промислового комплексу, який останніми роками активно нарощує виробництво через зростання попиту на боєприпаси в Європі.

    Інцидент у Коллеферро стався на тлі масштабної уваги європейських країн до забезпечення України боєприпасами та системами протиповітряної оборони. Європейський Союз нещодавно закликав держави-члени, які мають ракети для комплексів Patriot на власних складах, якомога швидше передати їх Україні.

    Польща також розглядає можливість передачі Україні нової партії ракет для Patriot. Рішення щодо цього питання очікується найближчими днями.

    Водночас європейські країни стикаються з дефіцитом боєприпасів для американських систем протиповітряної оборони. За даними Politico, запаси ракет Patriot у Європі, які союзники можуть передати Україні, значно скоротилися.

    Попри стратегічне значення підприємства, наразі немає інформації, яка б пов’язувала пожежу та вибух у Коллеферро з війною в Україні чи будь-якими зовнішніми чинниками. Причини інциденту встановлюватимуть італійські правоохоронці та відповідні служби.

    Головним завданням рятувальників наразі залишається контроль ситуації та недопущення повторних вибухів. Інформація про можливі постраждалих також може уточнюватися після завершення первинних робіт на місці події.

  • Німеччина вислала понад 80 російських дипломатів від початку війни: більшість підозрювали у шпигунстві

    Німеччина вислала понад 80 російських дипломатів від початку війни: більшість підозрювали у шпигунстві

    Штат російського посольства в Німеччині суттєво скоротився від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За цей час Берлін вислав понад 80 російських дипломатів, значну частину яких німецька влада пов’язувала з розвідувальною діяльністю. Окрім дипломатів, з Німеччини з 2022 року видворили ще понад 300 громадян Росії.

    Про це повідомляє німецьке видання Bild із посиланням на дані Міністерства закордонних справ Німеччини.

    За інформацією видання, від лютого 2022 року Німеччина оголосила про видворення понад 80 російських дипломатів. Більшість із них, за оцінкою німецької сторони, були співробітниками російських спецслужб, які працювали під дипломатичним прикриттям.

    Таким чином, дипломатичний статус використовувався не лише для виконання офіційних представницьких функцій, а й, за версією німецьких органів, для здійснення розвідувальної діяльності на території ФРН.

    У Міністерстві закордонних справ Німеччини підтвердили, що чисельність персоналу російського посольства в Берліні за останні роки значно скоротилася. Водночас заходи Берліна не обмежувалися лише співробітниками дипломатичних установ.

    За даними німецького зовнішньополітичного відомства, починаючи з 2022 року Німеччина вислала загалом ще 313 громадян Росії. У цю кількість входять особи, які не мали дипломатичного статусу, але, за даними німецької влади, становили загрозу для безпеки країни або були причетні до діяльності, несумісної з перебуванням на її території.

    Останній відомий випадок висилання російського дипломата, про який пише Bild, стався у січні 2026 року. Тоді Німеччина оголосила персоною нон грата заступника військового аташе російського посольства в Берліні.

    Рішення ухвалили на тлі гучної справи щодо громадянки Німеччини українського походження Ілони В., яку німецьке слідство підозрює у співпраці з російськими спецслужбами.

    За версією слідства, жінка почала працювати на російську секретну службу ще в листопаді 2023 року. Після її затримання німецькі правоохоронці встановили зв’язок із представником російського дипломатичного відомства.

    Унаслідок цього заступник військового аташе посольства РФ був змушений залишити Німеччину. Берлін фактично продемонстрував, що дипломатичний статус не гарантуватиме захисту тим, кого німецька влада підозрює у діяльності на користь російських спецслужб.

    У Міністерстві закордонних справ Німеччини тоді наголошували на принциповій позиції Берліна щодо шпигунства. У німецькому уряді заявляли, що не мають наміру толерувати діяльність російських спецслужб на території країни, особливо якщо вона здійснюється під дипломатичним прикриттям.

    Скорочення російського дипломатичного корпусу в Німеччині відбувається на тлі загального погіршення відносин між Москвою та Берліном після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    До 2022 року дипломатичні установи Росії в європейських країнах мали значно ширші можливості для роботи. Однак після початку повномасштабного вторгнення держави ЄС почали переглядати ставлення до російського дипломатичного персоналу, оскільки спецслужби низки країн заявляли про використання дипломатичних представництв РФ для розвідувальної діяльності.

    Особливу увагу європейські уряди приділяють так званим розвідникам під дипломатичним прикриттям. Такі співробітники формально можуть обіймати посади в посольствах або консульствах, однак паралельно виконувати завдання російських спецслужб.

    Німеччина в останні роки неодноразово заявляла про необхідність посилення протидії російському шпигунству. Причиною стали не лише класичні розвідувальні операції, а й ширша активність, яку європейські держави пов’язують із російською гібридною війною.

    Йдеться про спроби отримувати інформацію про військові об’єкти, оборонні підприємства, критичну інфраструктуру та виробників озброєння, а також про потенційні диверсії та вербування агентів.

    Останніми місяцями в Німеччині розслідують низку справ, пов’язаних із можливою діяльністю російських спецслужб. Зокрема, німецькі правоохоронці затримали громадянина України, якого підозрюють у зборі інформації для російської розвідки.

    За версією слідства, отримані ним дані могли бути пов’язані з підготовкою Росією замаху на керівника німецького виробника безпілотників Donaustahl.

    Подібні випадки фіксують і в інших європейських державах. На кордоні Сербії та Угорщини раніше затримали двох громадян Росії, яких підозрюють у підготовці диверсії на оборонному об’єкті в Німеччині. За версією слідства, вони могли діяти за винагороду та виконувати завдання, пов’язані з російськими спецслужбами.

    Італія також вживала заходів проти російських дипломатів. Раніше Рим вислав двох російських військових аташе на тлі шпигунського скандалу.

    Таким чином, ситуація навколо російського посольства в Берліні є частиною масштабнішого процесу скорочення дипломатичної присутності РФ у Європі. Водночас європейські країни дедалі більше розглядають російську розвідувальну активність як елемент ширшої гібридної загрози.

    Для Німеччини це питання має особливе значення через її роль у підтримці України. Російські спецслужби можуть намагатися отримувати інформацію про постачання озброєння, виробництво військової техніки та оборонні проєкти, а також чинити тиск на компанії та людей, залучених до допомоги Україні.

    Зменшення кількості російських дипломатів, яких Берлін вважає потенційно пов’язаними з розвідувальною діяльністю, є одним із заходів, спрямованих на обмеження можливостей російських спецслужб працювати під офіційним прикриттям.

    Водночас німецька влада продовжує стежити за діяльністю російських представників та осіб, яких підозрюють у співпраці з Москвою. Нові кримінальні провадження свідчать про те, що загроза шпигунства та диверсій у ФРН залишається актуальною.