Позначка: забудовник

  • Міська рада Одешини допомогла забудовнику захопити пів гектара узбережжя на Ланжероні

    Міська рада Одешини допомогла забудовнику захопити пів гектара узбережжя на Ланжероні

    Одеська міська рада роками допомагала забудовнику майже безкоштовно освоювати престижну прибережну землю на Ланжероні. У 2015 році ПП «СПС-Ріелт», компанія, пов’язана з Maestro Hotel Management, отримала в оренду майже пів гектара землі під виглядом будівництва оздоровчого центру. Проте замість обіцяного проєкту тут почали зводити апартаменти преміумкласу з видом на море.

    За офіційною оцінкою, вартість ділянки перевищувала 18 мільйонів гривень, однак міська рада встановила орендну плату лише у 3% від цієї суми — трохи більше ніж 550 тисяч гривень на рік. Це близько 46 тисяч гривень на місяць за гектар землі, яка на ринку коштує мільйони. Ще гірше, що забудовник не виконував навіть мінімальні зобов’язання щодо об’єкта, а міськрада роками закривала очі на це, не переглядаючи і не розриваючи договір.

    Натомість будівництво йде як звичайна житлова забудова, без демонтажу старих будівель чи належного благоустрою. Після резонансу компанія навіть прибрала згадки про проєкт із свого сайту, а інвестори залишилися без гарантій та перспектив завершення будівництва.

    Цей випадок яскраво демонструє, як замість захисту інтересів громади влада фактично сприяє розкраданню міських ресурсів через штучно занижені орендні ставки та бездіяльність. Така «тиша» навколо проблеми більше схожа на змову, ніж на випадковість чи недогляд.

  • Забудовник хоче звести 19 поверхів замість дозволених семи біля метро Либідська

    Забудовник хоче звести 19 поверхів замість дозволених семи біля метро Либідська

    Компанія «Білдінг Тім», яка орендує земельну ділянку на вулиці Великій Васильківській поблизу станції метро Либідська, веде юридичну боротьбу з Київською міською державною адміністрацією. У 2023 році вона отримала містобудівні умови та обмеження (МУО), які дозволяли звести лише 7-поверхову будівлю. Однак згодом забудовник вирішив змінити умови — і домогтися дозволу на зведення 19 поверхів.

    КМДА відмовила у задоволенні цієї заявки. Відтак «Білдінг Тім» подала позов до суду. Рішенням першої інстанції суд став на бік компанії, зобов’язавши столичну адміністрацію повторно розглянути питання і фактично відкрити двері для перегляду дозволеної висотності.

    Компанія «Білдінг Тім» не новачок у сфері девелопменту. Вона пов’язана із групою «Континіум», яка об’єднує активи таких відомих осіб, як народний депутат Степан Івахів та колишній народний депутат Віктор Пилипишин. Їхні компанії неодноразово ставали фігурантами розслідувань, пов’язаних із земельними махінаціями, будівництвом на зелених зонах та спробами забудови територій, які перебувають у користуванні громад.

    Попри це, група продовжує активно діяти на ринку нерухомості, часто використовуючи юридичні механізми для тиску на міську владу та зміни вже погоджених параметрів забудови. Справу щодо забудови на Великій Васильківській ще можна буде оскаржити в апеляції.

    Водночас фахівці з містопланування неодноразово наголошували, що підвищення висотності проєктів у центральних районах міста має суттєвий вплив на транспортне навантаження, інфраструктуру та комфорт мешканців, і має розглядатися лише з урахуванням генерального плану.

  • Забудовник Прилипко може уникнути арештів завдяки прокурорам і судді

    Забудовник Прилипко може уникнути арештів завдяки прокурорам і судді

    Історія довкола котеджного містечка «Вітаград» поблизу села Ходосівка на Київщині вийшла за межі судових залів. Як стало відомо редакції, навколо забудовника Анатолія Прилипка формується ціла група осіб, яка, ймовірно, допомагає йому зняти арешти із землі. Серед них — суддя Інна Фінагєєва та прокурори Олександр Гуцуляк і Роман Коваль.

    Перші підозри озвучили антикорупційні телеграм-канали. Так, за даними ресурсу «Джокер», прокурори Гуцуляк (Київська обласна прокуратура) і Коваль (Обухівська окружна) нібито діють у зв’язці з Прилипком, отримуючи від нього винагороду в обмін на “правильні рішення” у кримінальних провадженнях. Йдеться про справи щодо незаконного використання землі під забудову.

    Прилипко, нагадаємо, намагається через Печерський суд скасувати арешти на ділянки “Вітаграду”, де планується активне будівництво.

    Окрема увага — судді Інні Фінагєєвій, яка, за даними джерел, розглядає справи, де фігурує Прилипко. І тут починається найцікавіше. Як свідчить її декларація, вона має тісні матеріальні зв’язки з чоловіком на ім’я Сергій Іващенко — він вказаний як особа, з якою вона ділить авто, а також його дохід зазначено в її декларації.

    Іващенко працює в ТОВ «Конструкторсько-будівельний центр» (КБЦ) — компанії, що отримує чимало підрядів на Київщині. У портфелі фірми — будівництво ЖК «Озерний гай Гатне», участь у зведенні «Софіївських Липок» та тендери з органами місцевого самоврядування через Prozorro.

    Всі ці проєкти розташовані в межах територіальної підсудності судді Фінагєєвої.

    Виникає логічне запитання: чи могла суддя сприяти успішному укладанню підрядних договорів для свого родича? І чи забезпечує вона “покровительство” не лише в суді, а й поза ним — через вплив на дозвільні процедури або судовий розгляд справ забудовників?

    Інший аспект — чи пов’язаний ТОВ «КБЦ» із Прилипком безпосередньо? Якщо так — це пояснює лояльність до фігуранта у справах про захоплення землі. Тим більше, що «Вітаград» розташований у зоні інтересів будівельного лобі.

    Наразі джерела повідомляють, що НАБУ вже готує підозру самому Прилипку, а потенційними об’єктами слідства можуть стати й прокурори, і судді. У разі підтвердження конфлікту інтересів або корупційної вигоди, наслідки можуть бути гучними.

    Антикорупційні органи повинні терміново перевірити:

    • зв’язки судді Фінагєєвої з ТОВ «КБЦ»;

    • обставини лояльного розгляду справ Прилипка;

    • ймовірну участь прокурорів у схеми зняття арештів.

    Ця історія — ілюстрація того, як будівельний бізнес в Україні проростає у судову і прокурорську систему, перетворюючи державу на інструмент прикриття приватного збагачення.

  • Екстрадиція Войцеховського: забудовника-афериста повернули в Україну для суду

    Екстрадиція Войцеховського: забудовника-афериста повернули в Україну для суду

    Анатолія Войцеховського, відомого забудовника, який ошукав інвесторів 42 житлових комплексів у Києві, екстрадували з Іспанії до України. Після кількох років переховування він знову постане перед судом.

    Як повідомляє Національна поліція України, Войцеховського двічі затримували, але він щоразу виходив під заставу та врешті-решт втік за кордон. Його оголосили в міжнародний розшук і зрештою знайшли в Іспанії. Наразі він перебуває в СІЗО, а суд обрав для нього запобіжний захід – тримання під вартою або внесення застави у 20 мільйонів гривень.

    Схема афер забудовника

    Фірми, пов’язані з Войцеховським, самовільно захоплювали земельні ділянки, зводили будинки без дозвільних документів і продавали квартири на 30-40% дешевше за ринкові ціни. Через незаконний статус цих забудов багато будинків так і не були введені в експлуатацію, а інвестори залишилися без права власності на житло.

    Ті ж, хто все ж заселився, стикаються з постійними проблемами: будинки підключені до електроенергії та водопостачання за тимчасовими схемами, тарифи значно вищі за звичайні, а у деяких багатоповерхівках мешканці навіть змушені опалювати житло дровами.

    Кримінальні справи і арешт активів

    За даними слідства, Войцеховський створив організовану злочинну групу, яка займалася незаконним будівництвом, привласненням коштів інвесторів, підробкою документів та ухиленням від сплати податків.

    Поліція зафіксувала понад 100 епізодів злочинної діяльності. Відповідні підозри вже вручені Войцеховському, а його майно на суму 200 мільйонів гривень арештовано. До суду передано 12 обвинувальних актів.

    Тепер справа за правосуддям – постраждалі інвестори сподіваються, що він понесе справедливе покарання.

  • Забудовники знищують історичний Київ, а чиновники обвинувачують один одного

    Забудовники знищують історичний Київ, а чиновники обвинувачують один одного

    Українська столиця, заснована понад 1500 років тому, стоїть на межі втрати своєї цінної історичної спадщини через безжалісну забудову та руйнування історичних будівель. Проблема стала особливо актуальною у світлі останніх рішень Міністерства культури, що нібито сприяють розвитку міста, але насправді приводять до нищення його культурного обличчя.

    У столиці на вихідних спалахнув скандал. Знесли садибу Зеленських. Мер Києва Віталій Кличко вже встиг назвати те, що відбулося «цинічною провокацією» і зазначив, що профільний департамент КМДА за кілька днів до того відправив до Мінкульту документи, аби захистити будівлю і надати статус пам’ятки:

    Кличко

    «Активісти приходять під будівлю мерії. Мовляв, «Кличко зніс памʼятку». Але чому обурені демонстранти не йдуть і не ставлять питань парламенту, який вже понад 5 років так і не ухвалив поданий містом законопроєкт, щоб столиця мала важелі впливу на недобросовісних власників старовинних будівель? Чому не звертаються до уряду, від якого місто вже стільки років вимагає повернути у власність громади будинок Сікорського, який перебуває на балансі Міноборони. Той же Кабмін заблокував передачу громаді Гостинного двора, який місто разом з активістами повернуло з приватної власності в державну. А памʼятка теж стоїть без реконструкції і руйнується».

    Відповідь від в.о. міністра культури Ростислава Карандєєва не забарилася. Він назвав це неправдивими закидами, звинуватив у всьому столичну владу, яка неналежно працює на цьому напрямку.

    Карандєєв

    Тим часом, вчора, 22 липня,  Консультативна рада Департаменту охорони культурної спадщини КМДА вже втретє (!) не підтримала включення Садиби Зеленських, 1890 р. до Переліку памяток м. Києва.  Про це повідомив активіст Дмитро Перов.

    купленазабудовником рада

    Вперше облікову документацію подала ГО Мапа Реновації у грудні 2022 р. Вдруге – доопрацьований пакет документів розглядався в квітні 2024 р. Втретє уже нова облікова від ГО Спадщина була розглянута, 22 липня 2024 р. Вже після того, як будинок,  підло знесли забудовники “тургенєви” й після заяв Кличка та представників Департаменту.

    Дії – а точніше бездіяльність Департаменту прямо призвели до зруйнування історичної памʼятки у минулу пʼятницю. А відмова у наданні їй статусу – виключає юридичний механізм щодо зобовʼязання її відновлення згідно ЗУ «Про охорону культурної спадщини».  Й попри нібито підписаний меморандум з забудовником про відновлення, скоріш за все ніякого відновлення будинку не буде.

    “Схема наступна: забудовник підписує меморандум з містом про відновлення. Про це пишуть ЗМІ. Кличко – герой України. Але якщо садиба не памʼятка – нема юридичних підстав її відновлення. Цей меморандум просто ніхто не виконуватиме”  – зазначив активіст  Дмитро Перов.

    Схоже Карандєєв таки переграв Кличка, бо сьогодні 23 липня, Міністерство культури та інформаційної політики України визнало Садибу Зеленських, 1890 р. памʼяткою архітектури та зобовʼязала Департамент охорони культурної спадщини КМДА, який ще вчора  не підтримав надання історичній будівлі статусу памятки (на думку, члена ради Богдана Кодушка – вона не має жодної – ані історичноі, ані архітектурної, ані культурної цінності.) внести її до Переліку памяток м. Києва.

    Відповідно до ст. 21 Закону України «Про охорону культурної спадщини» тепер – власник буде зобовʼязаний відновити будівлю в первісному вигляді. Інакше – вона буде првернути до державної або комунальної власності міста.

    Тим часом правоохоронці оголосили підозру власникові будівлі, за вказівкою якого у Києві знесли садибу Зеленських — історичну будівлю кінця ХІХ століття. Наразі слідчі оголосили власникові будинку про підозру за ч. 1 ст. 388 Кримінального кодексу України — умисне пошкодження та знищення майна, на яке судом накладено арешт. Санкція статті передбачає штраф від 17 000 до 68 000 гривень або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.