Golosnovinua.com

Позначка: загиблі

  • Кривавий удар по ринку в Лозовій: Росія атакувала мирних жителів, кількість постраждалих стрімко зростає

    Кривавий удар по ринку в Лозовій: Росія атакувала мирних жителів, кількість постраждалих стрімко зростає

    Російські війська 22 жовтня завдали удару по місцевому ринку в місті Лозова Харківської області. Внаслідок атаки загинули щонайменше двоє людей, ще 17 постраждали. Кількість потерпілих продовжувала зростати протягом перших хвилин після повідомлення про обстріл. На місці працюють екстрені служби, а обласна влада уточнює обставини трагедії.

    Про удар повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, російські війська атакували територію місцевого ринку, де перебували цивільні.

    Спочатку керівник області заявив про двох загиблих та 11 постраждалих. Однак уже станом на 12:30 кількість потерпілих збільшилася до 17 осіб. Оновлену інформацію підтвердило агентство «Інтерфакс-Україна».

    «До 17 людей зросла кількість постраждалих від російського удару в Лозовій», — повідомив Синєгубов.

    На місці влучання працюють медичні бригади, рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій та правоохоронці. Вони надають допомогу потерпілим і встановлюють усі обставини обстрілу.

    Наразі офіційно не уточнено, яким саме видом озброєння російські військові атакували ринок. Також немає підтвердженої інформації про особи загиблих, вік постраждалих та ступінь тяжкості отриманих травм.

    У Харківській ОВА наголосили, що додаткові подробиці будуть оприлюднені після уточнення оперативної інформації.

    Удар по Лозовій відбувся на тлі чергової серії російських атак на Харків та область. Перед повідомленням про трагедію на ринку стало відомо про повітряний напад на Основ’янський район обласного центру.

    Напередодні, 21 жовтня, російські обстріли Харківщини також призвели до людських жертв. За даними обласної адміністрації, загинула одна людина, ще 15 постраждали, серед них троє дітей.

    Зокрема, у селі Лиманівка Лозівської громади загинула 42-річна жінка, а 13-річний хлопчик дістав поранення. Ще восьмеро людей, зокрема десятирічна дитина, пережили гостру реакцію на стрес.

    Постраждалі були також у Дергачах, Високому, Пісках-Радьківських, Слатиному та Ізюмі. У Харкові російські безпілотники атакували Основ’янський, Шевченківський і Слобідський райони.

    За інформацією обласної влади, протягом попередньої доби противник застосував по Харківщині дві ракети, чотири безпілотники типу «Молнія», п’ять FPV-дронів та ще 120 безпілотників, тип яких встановлювали фахівці. Внаслідок обстрілів зафіксовано пошкодження цивільної інфраструктури.

    Лозова не вперше опиняється під російськими ударами. Зокрема, 12 жовтня російські безпілотники атакували приватний сектор міста. Тоді загинула 71-річна жінка, ще семеро людей постраждали, серед них дев’ятирічна дівчинка. За попередніми висновками експертів, для тієї атаки ворог використав безпілотники «Герань-3».

    Російські атаки зачіпають не лише житлові квартали, а й місця перебування цивільного населення. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про обстріл групи мирних жителів у районі Куп’янська, обставини якого оприлюднили українські військові.

    Після удару по ринку в Лозовій обласна влада продовжує збирати інформацію про загиблих, постраждалих та наслідки атаки. Остаточні масштаби руйнувань і кількість потерпілих ще встановлюються.

  • Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масовану комбіновану атаку на Київ із застосуванням балістичних ракет та ударних безпілотників. У столиці протягом ночі неодноразово лунали вибухи, виникли пожежі та були пошкоджені житлові будинки, торговельні об’єкти, транспортна інфраструктура й станція екстреної медичної допомоги. За ранковими повідомленнями, загинула щонайменше одна людина, ще 24 постраждали, серед них діти. Наслідки ударів зафіксували у шести районах Києва. Через пошкодження Південного мосту виникли серйозні проблеми з автомобільним рухом і роботою метро.

    Про це повідомляє ТСН із посиланням на Київську міську прокуратуру, Державну службу з надзвичайних ситуацій, міську владу та журналістів, які працювали на місцях ударів.

    Російська атака тривала кількома хвилями. У столиці неодноразово оголошували повітряну тривогу через загрозу застосування ракет і дронів.

    Остання нічна тривога, за повідомленням ТСН, завершилася о 06:28.

    Загиблий і десятки постраждалих: що відомо про жертв атаки

    За даними Київської міської прокуратури, які наводить видання, внаслідок нічного обстрілу постраждали 24 людини.

    Серед них є неповнолітні та малолітні діти.

    Зокрема, 16-річного хлопця госпіталізували із закритою черепно-мозковою травмою.

    Інформація про інших постраждалих, характер їхніх травм та стан здоров’я продовжує уточнюватися.

    Крім того, стало відомо про загибель щонайменше одного чоловіка.

    За повідомленням журналістів ТСН, він перебував в одному з приватних будинків у Дніпровському районі, який постраждав від російського удару.

    Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    Чоловік дістав важкі травми та згодом помер у лікарні.

    Жінці, яка також перебувала в будинку, вдалося врятуватися.

    Рятувальники та правоохоронці продовжують обстежувати пошкоджені території, тому кількість жертв і постраждалих може змінюватися.

    Русанівські сади зазнали масштабних руйнувань

    Одні з найтяжчих наслідків атаки зафіксували у Дніпровському районі столиці.

    Під ударом опинився приватний сектор, зокрема територія Русанівських садів поблизу станції метро «Лівобережна».

    За попередньою інформацією рятувальників, пошкодження отримали житлові будинки, господарські споруди та припарковані автомобілі.

    На кількох вулицях виникли пожежі.

    За ранніми повідомленнями, зруйновано близько 13 приватних будинків.

    На місці ударів працювали рятувальники, медики та поліція.

    Співробітники ДСНС ліквідовували займання, перевіряли пошкоджені будівлі та розбирали завали.

    Точний масштаб руйнувань стане відомим після завершення обстеження території.

    Росія пошкодила Південний міст: метро працювало з обмеженнями

    Серйозних наслідків нічна атака завдала й транспортній інфраструктурі Києва.

    Пошкоджень зазнав Південний міст, зокрема частина інфраструктури метрополітену.

    Через це вранці 22 жовтня міська влада повідомила про тимчасове обмеження автомобільного руху мостом у напрямку з правого берега на лівий.

    Водіїв закликали заздалегідь планувати маршрути та користуватися альтернативними переправами.

    Одночасно виникли проблеми з рухом поїздів на Сирецько-Печерській лінії метро.

    Через пошкодження ділянки між станціями «Видубичі» та «Осокорки» рух через Дніпро тимчасово припинили.

    За ранньою інформацією, поїзди курсували двома окремими ділянками:

    • «Сирець» — «Видубичі».
    • «Осокорки» — «Червоний хутір».

    Через зміну схеми роботи метрополітену пасажирам довелося коригувати маршрути поїздок.

    Міські служби розпочали обстеження пошкоджених конструкцій.

    Точні строки повного відновлення руху на момент ранкових повідомлень не називали.

    В Оболонському районі горіли торговельні об’єкти

    Ще одним осередком масштабних руйнувань став Оболонський район Києва.

    За інформацією рятувальників, після російської атаки тут спалахнули пожежі в нежитлових будівлях.

    Місцеві Telegram-канали повідомляли про пошкодження двох торговельних об’єктів.

    Зокрема, під удар потрапив будівельний гіпермаркет «Епіцентр» на Почайній.

    Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    На оприлюднених кадрах видно значні пошкодження конструкцій та наслідки масштабної пожежі.

    Також повідомляли про пошкодження торговельних площ JYSK.

    Однак остаточний стан будівель і можливість їхнього відновлення мають визначити після технічного обстеження.

    Тому повідомлення про повне знищення конкретного торгового центру потребують підтвердження власників або відповідальних служб.

    Інформація про постраждалих саме на території торговельних об’єктів уточнюється.

    У Печерському районі пошкоджено станцію швидкої допомоги

    Наслідки російського обстрілу зафіксували й у центральній частині Києва.

    Міський голова Віталій Кличко повідомив про пошкодження будівлі станції екстреної медичної допомоги в Печерському районі.

    Окрім приміщення, постраждали шість автомобілів швидкої допомоги.

    За попередніми повідомленнями, серед медичних працівників цієї станції постраждалих не було.

    Пошкодження транспорту екстреної медичної допомоги створює додаткові труднощі для організації роботи медичних служб.

    Наразі не уточнюється, наскільки серйозно пошкоджені автомобілі та чи підлягають вони відновленню.

    Пожежі та руйнування зафіксували у шести районах столиці

    За попередніми даними міської влади й екстрених служб, наслідки російської атаки виявили у Дніпровському, Дарницькому, Святошинському, Оболонському, Печерському та Голосіївському районах.

    У Святошинському районі повідомляли про пожежу в будівлі ресторанного комплексу.

    У Голосіївському та Дарницькому районах також зафіксували пошкодження інфраструктури й інших об’єктів.

    Серед постраждалих об’єктів, за інформацією ТСН, є нежитлові будівлі, транспортна інфраструктура та монастир.

    На різних локаціях тривали рятувальні та аварійно-відновлювальні роботи.

    До ліквідації наслідків залучили працівників ДСНС, поліції, медичні бригади та комунальні служби.

    Чому атака спричинила транспортні проблеми

    Пошкодження Південного мосту мало значення не лише для автомобільного сполучення.

    Саме цією спорудою проходить ділянка зеленої лінії київського метрополітену, яка з’єднує правий і лівий береги Дніпра.

    Тому пошкодження мостової інфраструктури вплинуло одразу на два види транспорту.

    Через обмеження руху автомобілів і поїздів метро навантаження на інші маршрути столиці зросло.

    Уранці надходили повідомлення про затори та складнощі з пересуванням між берегами.

    Водночас усі обмеження мали тимчасовий характер, а їхня тривалість залежала від результатів технічного обстеження та ремонтних робіт.

    Пасажирам і водіям рекомендували перевіряти актуальну інформацію на офіційних ресурсах міської влади й перевізників.

    Правоохоронці документують наслідки ударів

    На місцях російських атак працюють слідчо-оперативні групи.

    Правоохоронці фіксують пошкодження житлових будинків, цивільних об’єктів та інфраструктури, опитують свідків і збирають докази.

    Окрему увагу приділяють встановленню обставин загибелі та поранення мирних мешканців.

    Обстріли цивільних об’єктів можуть становити порушення міжнародного гуманітарного права залежно від конкретних обставин ударів.

    Остаточну правову оцінку мають надати компетентні слідчі органи.

    Що відомо про атаку станом на ранок 22 жовтня

    Російські війська протягом ночі атакували Київ балістичними ракетами та ударними безпілотниками.

    За ранніми повідомленнями, загинула щонайменше одна людина, ще 24 отримали травми.

    Наслідки обстрілів зафіксували у шести районах міста.

    Особливо значних пошкоджень зазнали приватні будинки на Русанівських садах, торговельні об’єкти на Оболоні та транспортна інфраструктура Південного мосту.

    У Печерському районі пошкоджено станцію швидкої допомоги й шість автомобілів медиків.

    Масована атака спричинила не лише людські жертви та руйнування, а й порушення транспортного сполучення між берегами столиці.

    Рятувальні роботи та оцінка пошкоджень тривають. Дані щодо загиблих, постраждалих і стану інфраструктури можуть оновлюватися.

  • Масований удар по Кропивницькому: троє загиблих та шестеро поранених унаслідок російської атаки на промисловість і логістику

    Масований удар по Кропивницькому: троє загиблих та шестеро поранених унаслідок російської атаки на промисловість і логістику

    Російські окупаційні війська здійснили масовану комбіновану атаку по місту Кропивницький та території Кіровоградської області, унаслідок чого загинули троє людей, а ще шестеро мирних жителів дістали поранення різного ступеня тяжкості. Ворожі удари були цілеспрямовано спрямовані на цивільний сектор, знищення виробничих потужностей та ключових логістичних вузлів центрального регіону країни. Про трагічні наслідки ворожого нальоту повідомив начальник Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрій Райкович.

    Основними мішенями ворога стали об’єкти транспортної інфраструктури, складські термінали та промислові підприємства обласного центру. На тлі триваючих ударів та ліквідації загорянь керівництво області звернулося до мешканців із закликом суворо дотримуватися інформаційної тиші, не викладати фото чи відео з місць влучань у соціальні мережі та перебувати в безпечних укриттях до повного відбою небезпеки.

    «Кіровоградська область та її обласний центр досі перебувають під масованою ворожою атакою. Логістика, транспортні та промислові підприємства. Прошу нічого не публікувати в мережі, подбати про безпеку», – заявив очільник ОВА під час ворожого обстрілу.

    Кількість жертв зростала в міру розбору завалів та обстеження пошкоджених територій. Спочатку місцева влада підтвердила загибель двох людей, проте ближче до першої години ночі стало відомо про виявлення тіла третього загиблого. Ще шестеро осіб зазнали травм унаслідок вибухових хвиль та розльоту уламків боєприпасів: п’ятьох постраждалих госпіталізували до міських медичних закладів для надання кваліфікованої хірургічної допомоги, тоді як один потерпілий відмовився від перебування у стаціонарі після первинного огляду лікарями.

    Цілеспрямоване ураження транспортних та логістичних вузлів Кіровоградщини вкотре демонструє спроби агресора паралізувати життєдіяльність центральних областей України, які слугують важливими розподільчими центрами для гуманітарних і цивільних вантажів. Рятувальні та комунальні служби продовжують ліквідовувати наслідки пожеж і руйнувань, а правоохоронні органи фіксують чергові воєнні злочини окупантів проти цивільного населення для передачі доказів міжнародним інстанціям.

     

  • Палає «Епіцентр», зруйновані будинки, є загиблі: наслідки масованої атаки РФ на Україну

    Палає «Епіцентр», зруйновані будинки, є загиблі: наслідки масованої атаки РФ на Україну

    У ніч проти 9 жовтня російська армія здійснила масовану атаку на Україну, застосувавши 136 безпілотників. Під ударами опинилися житлові будинки, торговельні та складські приміщення, об’єкти інфраструктури. Відомо про загиблих і поранених, зокрема дитину.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, серед запущених росіянами безпілотників було 93 реактивні дрони. Українська протиповітряна оборона знешкодила 114 повітряних цілей, зокрема 77 реактивних. Влучання зафіксували на восьми локаціях, падіння уламків — ще на семи.

    Запоріжжя. На світанку російські війська завдали шість ударів по місту керованими авіабомбами. Пошкоджено багатоповерхові житлові будинки, транспортні засоби та заклад позашкільної освіти. Загинув 48-річний чоловік. За уточненими даними прокуратури станом на 07:45, поранення отримали дев’ятеро людей, серед них 14-річна дівчинка. На місцях ударів працювали рятувальники та медики.

    Київська область. Російські війська атакували складські приміщення. За ранковими повідомленнями, постраждали троє людей, ще одну жінку шукали під завалами. Виникла пожежа, до ліквідації наслідків залучили екстрені служби.

    Чернігівщина. Після третьої години ночі російський безпілотник влучив у торговельний центр «Епіцентр», розташований на прилеглій до Чернігова території. За інформацією «Суспільного», у центральній частині будівлі виникла пожежа, зокрема горів дах.

    Івано-Франківськ. Унаслідок падіння уламків збитого безпілотника загинув чоловік 1959 року народження. За словами міського голови Руслана Марцінківа, загиблий працював сторожем господарської будівлі, яку пошкодило під час атаки. На місці спалахнула пожежа.

    Дніпропетровщина. За повідомленнями місцевої влади, російські війська понад 30 разів атакували п’ять районів області. Відомо щонайменше про одного пораненого.

    Одеса. Уночі окупанти атакували інфраструктуру міста. Вибуховою хвилею пошкоджено фасад і вікна багатоповерхового будинку. За попередньою інформацією, обійшлося без загиблих і постраждалих.

    Київ. Наслідки російських ударів позначилися на роботі міського транспорту. Через проблеми з напругою тимчасово зупинявся рух частини електротранспорту в Оболонському, Подільському та Святошинському районах столиці.

    У Повітряних силах наголосили, що станом на 08:00 атака ще тривала, а в українському небі залишалися ворожі безпілотники.

    Інформація про кількість постраждалих та масштаби руйнувань уточнюється. Рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки російських ударів, а правоохоронці документують пошкодження цивільної інфраструктури.

  • Три КАБи по Харкову: загинули люди, в місті триває масштабна рятувальна операція

    Три КАБи по Харкову: загинули люди, в місті триває масштабна рятувальна операція

    Російська армія вдень 5 жовтня завдала по Харкову удару трьома керованими авіаційними бомбами. Влучання зафіксували у кількох локаціях, зокрема в промисловій зоні та поруч із житловою багатоповерхівкою. Станом на вечір відомо про трьох загиблих і 53 постраждалих, серед яких троє дітей. Пошуково-рятувальна операція триває, оскільки під завалами ще можуть залишатися люди.

    Найважчі наслідки зафіксували у Слобідському районі. За даними начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, загинули двоє чоловіків віком 62 роки та 35-річний чоловік. Одна людина загинула безпосередньо в житловому будинку, ще двоє — внаслідок падіння уламків керованої авіабомби.

    Кількість постраждалих упродовж дня стрімко зростала. Спочатку повідомлялося про десятьох поранених, згодом — про 25, а до вечора їх стало вже 53. Серед потерпілих — троє неповнолітніх. 11-річна дівчинка перебуває у важкому стані, 15-річний хлопець — у стані середньої тяжкості, ще одна 15-річна дівчина зазнала гострої реакції на стрес.

    За інформацією місцевої влади, російські авіабомби влучили не лише поблизу житлової забудови. Під ударом опинилася також промислова зона. Унаслідок вибухів виникли масштабні пожежі, загальна площа яких сягнула майже 15 тисяч квадратних метрів. Пошкоджено десятки житлових будинків, цивільне підприємство та щонайменше 20 автомобілів.

    Окремо мер Харкова Ігор Терехов повідомляв, що під час цієї ж атаки російський бойовий дрон вдарив по автозаправній станції у Київському районі міста. Таким чином, місто одночасно опинилося під ударами різних типів російських засобів ураження.

    Під завалами ще шукають людей

    На місцях прильотів працюють рятувальники, медики, поліція та комунальні служби.

    Станом на вечір до ліквідації наслідків атаки залучили понад 100 працівників ДСНС та більш як 60 одиниць техніки. Рятувальники розбирають зруйновані конструкції та перевіряють місця, де теоретично можуть перебувати люди.

    Поліцейські також проводять побудинковий і поквартирний обхід. Завдання служб — перевірити всі пошкоджені житлові приміщення та встановити, чи немає людей, які залишилися без допомоги після вибухів.

    Синєгубов заявив, що перевірка триватиме доти, доки екстрені служби не переконаються, що обстежено всі квартири та будинки у зоні ураження.

    Раніше Терехов також попереджав, що під завалами одного з житлових будинків можуть перебувати люди. Саме тому остаточна кількість жертв атаки ще може змінитися.

    Харків атакували після важкої ночі

    Удар КАБами вдень 5 жовтня стався буквально через кілька годин після іншої смертоносної атаки на місто.

    Увечері 4 жовтня російські війська атакували Індустріальний район Харкова так званими «Бандеролями». Унаслідок удару загинув 42-річний чоловік, ще восьмеро людей дістали поранення.

    За даними міської влади, тоді ворожі засоби ураження влучили поблизу житлових будинків. Було пошкоджено кілька багатоповерхівок, автомобілі та адміністративну будівлю.

    Особливо трагічною стала історія автомобіля, в якому перебували чоловік, жінка та собака. Чоловік загинув, жінку доставили до реанімації. Собаку вдалося врятувати та передати до міського Центру поводження з тваринами.

    У ранковому зведенні 5 жовтня Харківська ОВА повідомляла, що лише за попередню добу атак зазнали сам Харків та ще десять населених пунктів області. Російські війська застосовували ракети, реактивні системи залпового вогню, FPV-дрони, «Герані», «Молнії» та інші безпілотники.

    КАБи дедалі частіше влучають у житлову забудову

    Для Харкова керовані авіабомби залишаються однією з найнебезпечніших загроз. Їхня значна бойова частина та можливість запуску російською авіацією з великої відстані дозволяють завдавати серйозних руйнувань навіть без входу літаків у безпосередню зону дії частини української ППО.

    Лише тиждень тому, в ніч проти 28 вересня, російський КАБ прямо влучив у багатоповерхівку в Салтівському районі Харкова. Тоді було зруйновано два поверхи, а кількість постраждалих зросла до 24 людей, серед яких восьмеро дітей.

    Про той удар раніше писала «Ненька інфо». Нічний удар по Харкову: після прямого влучання КАБа постраждали 24 людини — Ненька інфо

    Тієї ж ночі російська армія атакувала і Ізюм, де удар припав на район Центрального ринку. Після обстрілу виникла пожежа, було пошкоджено понад 20 торговельних об’єктів та житлові будинки. Ринок в Ізюмі палав після РСЗВ, «Столичний» під Києвом атакував дрон: що відомо — Ненька інфо

    Ще раніше, 9 вересня, російський ударний безпілотник уразив пасажирський потяг «Харків – Ізюм». Тоді повідомлялося щонайменше про шістьох постраждалих. Прицільний удар по пасажирах: росіяни вдарили «Шахедом» по потягу «Харків – Ізюм» — Ненька інфо

    Пожежі охопили майже 15 тисяч квадратних метрів

    Масштаб руйнувань після сьогоднішньої атаки став одним із найбільших за останній час.

    За офіційними даними Харківсьої ОВА, вогонь після влучань поширився майже на 15 тисяч квадратних метрів. Це означає, що рятувальникам доводиться одночасно працювати на кількох великих ділянках, розбираючи конструкції та гасячи осередки займання.

    На Харківщині навантаження на ДСНС і без того залишається надзвичайно високим. Лише за останній тиждень підрозділи Харківського гарнізону здійснили 268 виїздів за сигналом «Тривога» та ліквідували 90 пожеж, 30 із яких були безпосередньо пов’язані з бойовими діями. Також у регіоні працюють 176 саперів та 29 піротехнічних розрахунків.

    Ситуацію ускладнює й величезна кількість нерозірваних боєприпасів. За тиждень сапери ДСНС знешкодили в Харківській області близько 400 вибухонебезпечних предметів.

    Остаточні цифри ще можуть змінитися

    Станом на вечір 5 жовтня офіційно підтверджено три загиблих та 53 постраждалих саме внаслідок денного удару трьома КАБами. Серед поранених — троє дітей, одна з яких перебуває у важкому стані.

    Рятувальники продовжують шукати людей під завалами, медики приймають нові звернення, а правоохоронці обходять пошкоджені будинки.

    Тому цифри, які з’являлися раніше — 25 або 39 постраждалих, — уже застаріли. Найсвіжіші офіційні дані Харківської ОВА на момент підготовки матеріалу — 53 постраждалих і троє загиблих.

  • Ринок в Ізюмі палав після РСЗВ, «Столичний» під Києвом атакував дрон: що відомо

    Ринок в Ізюмі палав після РСЗВ, «Столичний» під Києвом атакував дрон: що відомо

    Російські війська в ніч проти 28 вересня завдали нової серії ударів по цивільних об’єктах у Харківській та Київській областях. Під атаками опинилися Центральний ринок в Ізюмі, житлові квартали Харкова та ринок «Столичний» у Софіївській Борщагівці. Є загиблі та десятки постраждалих.

    В Ізюмі близько 00:40 російські війська, попередньо, застосували реактивну систему залпового вогню. Влучання зафіксували в районі Центрального ринку, де спалахнула пожежа у комерційних приміщеннях.

    За попередніми даними місцевої влади, пошкоджено понад 20 торговельних об’єктів, а в розташованих поруч багатоквартирних будинках вибило частину вікон. Відомо щонайменше про двох постраждалих, яким надали медичну допомогу. Дані про остаточні наслідки ще уточнюються.

    Практично одночасно російська авіація атакувала й сам Харків. Керовані авіабомби влучили у Київському та Салтівському районах міста. Один із КАБів влучив у багатоквартирний житловий будинок, пошкодивши кілька поверхів.

    Станом на ранок кількість постраждалих у Харкові зросла до 22 людей, серед них восьмеро дітей. Частину дітей госпіталізували, іншим допомогу надали на місці. Рятувальники також евакуювали десятки мешканців пошкодженого будинку.

    Напередодні ввечері під російським ударом опинилася і Київщина. У Софіївській Борщагівці ударний безпілотник влучив на територію ринку «Столичний». За підтвердженими даними Київської ОВА, двоє людей загинули, ще троє були поранені.

    Перші повідомлення прокуратури містили інформацію про більшу кількість людей, які могли постраждати, однак станом на пізній вечір обласна влада офіційно підтверджувала трьох поранених. Тому остаточні дані можуть ще змінюватися.

    Унаслідок тієї ж хвилі атак на Київщині в Щасливому Бориспільського району було пошкоджено автомобіль, а в Білоцерківському районі — зерносховище та багатоповерховий будинок.

    Це вже друга поспіль ніч масованих ударів по Києву та області. 27 вересня російські безпілотники атакували столицю, зокрема дата-центри, об’єкти зв’язку, школи та іншу цивільну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський повідомляв, що лише за тиждень Росія застосувала проти України понад 2200 ударних дронів, близько 1650 авіабомб і 38 ракет різних типів.

    На Харківщині інтенсивність ударів також залишається високою. Лише протягом попередніх днів російські війська неодноразово застосовували КАБи та безпілотники проти Харкова й Ізюма, спричиняючи жертви серед цивільних та руйнування житлової інфраструктури.

    Ніч проти 28 вересня принесла одразу кілька великих атак по цивільних об’єктах: в Ізюмі горів ринок, у Харкові КАБ влучив у житлову багатоповерхівку, а під Києвом російський дрон атакував територію ринку «Столичний».

    Рятувальні та аварійні служби продовжують працювати на місцях ударів, а інформація про кількість постраждалих та масштаби руйнувань уточнюється.

  • РФ знову вдарила КАБами по Сумах: серед загиблих — 16-річна дівчина

    РФ знову вдарила КАБами по Сумах: серед загиблих — 16-річна дівчина

    Російські війська 27 вересня знову атакували Суми керованими авіабомбами. Внаслідок ударів загинули літня жінка та 16-річна дівчина, ще п’ятеро людей постраждали, серед них дитина.

    Начальник Сумської ОВА Олег Григоров повідомив, що по місту було завдано ударів трьома КАБами. Один із них припав поблизу будівлі центру підтримки сімей та дітей. Саму будівлю пошкоджено, однак на момент атаки відвідувачів усередині не було.

    Інші удари призвели до нових жертв серед цивільних. Усім пораненим надають необхідну медичну допомогу. Суспільне також підтверджує щонайменше двох загиблих після атаки та повідомляє, що одне з влучань сталося біля закладу соціальної підтримки.

    Це вже не перший потужний авіаудар по Сумах за останні дні. 26 вересня КАБи влучили в житлову забудову міста: тоді загинули двоє людей, а кількість постраждалих згодом зросла до 23, серед них були четверо дітей.

    Ще 25 вересня російські війська атакували Суми двома керованими авіабомбами. Тоді було пошкоджено приватні будинки та заклад освіти, а серед поранених опинилася 15-річна дитина.

    «Ненька інфо» раніше також писала про систематичні удари КАБами по Сумах та області. 17 вересня видання повідомляло про загибель 64-річного чоловіка та 15 поранених унаслідок російських атак, серед постраждалих тоді були двоє 14-річних підлітків.

    Таким чином, лише за кілька днів Суми пережили серію повторних авіаударів із жертвами серед цивільного населення. Атака 27 вересня стала особливо трагічною через загибель 16-річної дівчини.

  • Дрон РФ влучив у рейсовий автобус на Нікопольщині: п’ятеро загиблих, семеро поранених

    Дрон РФ влучив у рейсовий автобус на Нікопольщині: п’ятеро загиблих, семеро поранених

    На Нікопольщині вранці 16 вересня російський безпілотник атакував рейсовий автобус із цивільними. За повідомленням голови Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, унаслідок удару п’ятеро людей загинули на місці, ще семеро дістали поранення. Постраждалим надають медичну допомогу, вони перебувають під наглядом лікарів.

    За словами керівника області, російські війська цілеспрямовано вдарили по автобусу безпілотником. Детальні обставини атаки, точне місце удару та інформація про стан кожного з поранених на момент перших повідомлень не уточнювалися. Відомо лише, що йдеться про цивільний рейсовий автобус, який рухався Нікопольським районом.

    Це вже не перша атака російських безпілотників на пасажирський транспорт у цьому районі. Упродовж останніх місяців Нікопольщина неодноразово ставала місцем ударів FPV-дронів по автомобілях, маршрутках та автобусах. У серпні поліція повідомляла про атаку FPV-дрона на рейсовий автобус у Червоногригорівській громаді. Тоді поранення дістали семеро людей, серед них підліток. Автобус після влучання загорівся.

    Ще один трагічний випадок стався 8 серпня, коли російський FPV-дрон атакував рейсовий автобус у Нікополі. За даними Національної поліції, 60-річний водій загинув від отриманих травм. Того ж дня інший російський безпілотник ударив по вантажному автомобілю в Червоногригорівській громаді, внаслідок чого також загинув водій.

    У попередніх атаках по міському та міжміському транспорту кількість постраждалих також була значною. В одному з випадків на Нікопольщині після удару по автобусу повідомляли про 16 поранених, серед яких були люди у важкому стані. Окремо російські війська двічі за день атакували рейсові автобуси, після чого поранення дістали ще кілька цивільних.

    Нікопольський район залишається одним із найбільш регулярно обстрілюваних районів Дніпропетровської області. Він розташований навпроти тимчасово окупованого Енергодара та лівобережної частини Запорізької області, звідки російські війська регулярно застосовують артилерію та FPV-дрони. Через близькість до лінії бойового зіткнення час від підльоту дрона до удару часто є мінімальним, а цивільний транспорт на дорогах стає особливо вразливим.

    Лише напередодні, 15 вересня, російські війська понад десять разів атакували Дніпропетровську область. За даними обласної влади, під ударами були Нікопольський, Синельниківський і Криворізький райони. Росіяни застосовували безпілотники, артилерію та авіабомби. Двоє людей дістали поранення.

    У ніч проти 16 вересня атаки на Нікопольщину продовжилися. Російські безпілотники били по Нікополю та Марганецькій громаді. У самому Нікополі було пошкоджено багатоквартирний будинок. За ранковими даними, та нічна атака минулася без загиблих і поранених.

    Вже зранку ситуація різко змінилася через удар по рейсовому автобусу.

    Цивільний транспорт на Нікопольщині протягом останніх місяців дедалі частіше потрапляє під удари російських дронів. У серпні Суспільне також повідомляло, що під час масованих атак по району було пошкоджено автобус, поряд із житловими будинками, магазинами та іншими цивільними об’єктами. Тоді внаслідок російських ударів по області загинули п’ятеро людей і ще 16 зазнали поранень.

    Нинішня атака вирізняється великою кількістю загиблих безпосередньо в одному транспортному засобі. За першою офіційною інформацією, п’ятеро людей загинули одразу. Семеро постраждалих були передані медикам. Інформації про їхній вік та тяжкість поранень станом на перші повідомлення немає.

    Правоохоронці за подібними фактами традиційно відкривають кримінальні провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни. Після серпневої атаки на рейсовий автобус у Червоногригорівській громаді поліція саме за цією статтею документувала наслідки російського удару.

    На місцях таких атак працюють слідчо-оперативні групи, рятувальники та медики. Окремою небезпекою для екстрених служб залишаються повторні удари FPV-дронів. Під час одного з попередніх інцидентів на Нікопольщині поліція повідомляла, що рятувальники та правоохоронці були змушені діяти максимально швидко саме через загрозу повторної атаки.

    Серія ударів по автобусах показує, наскільки небезпечним для цивільного населення став рух дорогами Нікопольського району. FPV-дрони здатні атакувати окремі транспортні засоби з невеликої висоти та на великій швидкості, а їхній оператор бачить ціль через камеру. Саме тому українська влада неодноразово називала удари по цивільних автомобілях та автобусах свідомими атаками на мирних жителів.

    У попередніх повідомленнях Олександр Ганжа прямо заявляв, що удар по міському автобусу в Нікополі не можна вважати випадковим, оскільки транспорт перебував у центрі міста та під’їжджав до зупинки, де були люди. Тоді внаслідок атаки загинули цивільні та були десятки поранених.

    Нинішній удар став продовженням цієї тенденції. При цьому говорити про точну модель безпілотника, маршрут автобуса чи обставини, за яких оператор обрав його ціллю, поки що передчасно — таких деталей у перших офіційних повідомленнях немає.

    Дніпропетровська область загалом у вересні зазнає інтенсивних російських атак. Лише 10 вересня внаслідок ударів по області протягом одного дня загинули семеро людей і ще 76 були поранені. Росіяни тоді застосовували безпілотники, артилерію та авіаційні бомби.

    На тлі постійних ударів місцева влада регулярно закликає мешканців прифронтових громад бути максимально обережними, не затримуватися на відкритій місцевості та реагувати на повідомлення про загрозу FPV-дронів. Водночас для значної частини населення громад громадський транспорт залишається єдиним способом дістатися роботи, лікарні чи сусіднього населеного пункту.

    Саме тому атаки на рейсові автобуси мають не лише безпосередні людські жертви, а й ширший гуманітарний ефект. Кожен такий удар ускладнює транспортне сполучення в районі, де цивільні й без того живуть під постійними обстрілами.

    Станом на ранок 16 вересня підтверджено п’ятьох загиблих і сімох поранених унаслідок атаки на автобус. Інформація може уточнюватися після роботи медиків, поліції та рятувальників.

  • Смертоносний удар балістикою по Києву: Росія вбила працівників залізниці та вщент зруйнувала депо

    Смертоносний удар балістикою по Києву: Росія вбила працівників залізниці та вщент зруйнувала депо

    У ніч на 1 вересня російські окупаційні війська завдали масованого прицільного удару балістичними ракетами по цивільній залізничній інфраструктурі столиці України. Головною ціллю ворожого обстрілу стали залізничне депо та комплекс виробничо-технічних споруд державної компанії «Укрзалізниця». У результаті цинічної атаки загинуло семеро людей, шестеро з яких були працівниками залізниці, ще кілька осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості. Про трагічні наслідки удару та руйнування офіційно повідомили голова правління підприємства Олександр Перцовський та пресслужба компанії.

    Ворожий ракетний удар призвів до масштабних руйнувань виробничого комплексу підприємства. Один із ключових цехів був зруйнований вщент прямим влучанням та потужною вибуховою хвилею, а на території стратегічного об’єкта виникло одразу кілька осередків пожежі. На місце події терміново прибули пожежно-рятувальні підрозділи екстрених служб та спеціальні аварійні бригади, які тривалий час ліквідовували відкритий вогонь і розбирали завали зруйнованих конструкцій.

    Очільник компанії наголосив на цілеспрямованому характері ворожої атаки та розповів про зусилля з порятунку людей.

    «Нічні удари балістики по Києву – прицільно по залізничному депо та інших залізничних обʼєктах. Балістичний удар забрав життя 7 людей, з яких 6 – наші співробітники. 1 колега в лікарні із пораненнями – поруч наші, надається вся необхідна допомога. Десятки встигли врятуватись по укриттях, допомагаємо їм оговтатись», – повідомив Олександр Перцовський.

    Через значні руйнування та ризики для безпеки руху залізничники були змушені тимчасово закрити рух поїздів на двох важливих ділянках перегонів столичного вузла. Завдяки оперативній роботі відновлювальних бригад інфраструктурні пошкодження вдалося швидко локалізувати, після чого залізничне сполучення на цих перегонах було повністю відновлено.

    Наразі підрозділи «Укрзалізниці» продовжують роботу над ліквідацією наслідків обстрілу та стабілізацією ситуації на пошкоджених об’єктах. Фахівці проводять експертну оцінку завданих збитків, розчищають територію від уламків та ремонтують комунікації. Підприємство організувало надання комплексної матеріальної, медичної та психологічної допомоги постраждалим залізничникам і родинам загиблих співробітників.

  • 750 загиблих і понад 3000 зниклих: Гімалаї переживають катастрофу небаченого масштабу

    750 загиблих і понад 3000 зниклих: Гімалаї переживають катастрофу небаченого масштабу

    Масштаб стихійного лиха на кордоні Непалу та китайського Тибету продовжує зростати. Після обвалу льодовика, який спричинив гігантський потік льоду, каміння, води та бруду, підтверджено загибель уже 750 людей, а понад 3000 залишаються зниклими безвісти.

    Рятувальники працюють у надзвичайно складних умовах, а нові опади та підвищення рівня річок створюють загрозу повторних повеней. За останніми даними, у Непалі загинули 734 людини, ще 2498 вважаються зниклими безвісти. Влада повідомляє про 7514 врятованих.

    У китайському Тибеті підтверджено 16 загиблих та 546 зниклих у повіті Гіронг. Разом це понад 3000 людей, доля яких досі невідома.

    Червоний Хрест оцінює кількість людей, яких тією чи іншою мірою торкнулася катастрофа, у понад 90 тисяч.

    Що сталося у Гімалаях

    Катастрофа почалася 26 серпня. У високогір’ї обвалилася частина льодовика. Величезна маса льоду та каміння зірвалася вниз і вдарила по долині. Після цього сформувався потужний селевий потік.

    Суміш води, льоду, каміння, землі та уламків почала рухатися гірськими річковими системами, знищуючи на своєму шляху поселення, дороги, мости та енергетичну інфраструктуру.

    Reuters на основі аналізу механізму катастрофи повідомляє, що нижня частина льодовика обвалилася на дно долини з висоти у сотні метрів. Після цього лавина льоду й каміння перетворилася на потужний потік уламків, який спричинив катастрофічне затоплення нижче за течією.

    За даними китайських учених, потік подолав понад 20 кілометрів, перш ніж досяг прикордонної зони.

    Сотні людей можуть залишатися у тунелях

    Найскладніша частина рятувальної операції зараз відбувається на гідроелектростанціях.

    Непальська влада повідомляє, що серед зниклих є 933 працівники гідроенергетичних об’єктів. Вони працювали на 11 майданчиках та в тунелях у районах Расува і Нувакот. Частина людей може залишатися заблокованою під землею.

    На одному з об’єктів непальські військові змогли пробитися до тунелю настільки, щоб вставити всередину трубу. Через неї рятувальники почали подавати повітря, сподіваючись, що всередині залишилися живі люди.

    Паралельно рятувальники намагаються розчистити входи від каміння, бруду та уламків. Але часу дедалі менше.

    Серед зниклих — сотні іноземців

    Катастрофа стала міжнародною ще й через місце, де вона сталася.

    Цей район Гімалаїв популярний серед туристів, альпіністів та паломників, які прямують до священної для індуїстів і буддистів гори Кайлас. На китайському боці серед зниклих числяться 261 іноземець із 23 країн. Серед них громадяни Непалу, Індії, Латвії, США та Великої Британії.

    Загалом у Непалі станом на 30 серпня серед зниклих також рахують сотні іноземних туристів і паломників. Тому інформацію про своїх громадян зараз з’ясовують уряди одразу багатьох країн.

    З’явилася загроза другої катастрофи

    Рятувальникам доводиться боротися не лише з наслідками першого обвалу.

    Після катастрофи в горах сформувалося озеро, яке почало переповнюватися. Влада побоювалася, що прорив природної дамби може спричинити нову хвилю повені. Через це рятувальні роботи кілька разів доводилося зупиняти.

    До вечора 29 серпня небезпечне озеро значною мірою спорожніло. Але практично одразу виникла нова проблема.

    Дрони виявили ще один зсув приблизно за 2,8 км нижче, який створив нову природну дамбу та нове скупчення води. 30 серпня через сильні дощі почав знову підніматися рівень річки Трішулі.

    Частину рятувальників та місцевих жителів довелося відводити на височини.

    Сотні загиблих уже ховають без встановлених імен

    Ще одна страшна проблема — ідентифікація жертв. Тіла людей потоки віднесли на десятки й навіть сотні кілометрів униз за течією.

    У районі Читван, який безпосередньо не постраждав від початкового удару стихії, почали знаходити тіла, принесені річками з постраждалого регіону Расува.

    Через кілька днів після катастрофи значна частина останків уже не може бути візуально ідентифікована.

    Тому Непал розпочав масові поховання невпізнаних загиблих. Перед цим рятувальники фотографують останки, фіксують доступні ознаки та беруть зразки ДНК, щоб родини могли встановити особи загиблих пізніше.

    Непал уже попросив міжнародну спільноту про спеціалізовану допомогу.

    Країні потрібні фахівці та обладнання для роботи в тунелях, ДНК-тестування, судово-медичної ідентифікації та зберігання тіл.

    Індійські та китайські спеціалісти вже допомагають рятувальникам.

    Чому обвалився льодовик

    Причини катастрофи ще вивчаються. Китайські державні медіа з посиланням на науковців пов’язали нестабільність льодовика з довгостроковими наслідками глобального потепління.

    Гімалайські льодовики надзвичайно чутливі до підвищення температури. Їх танення може призводити не тільки до поступового скорочення запасів льоду, а й до раптових обвалів, утворення нестабільних високогірних озер та катастрофічних паводків.

    Зараз головне питання значно страшніше: скільки людей із понад трьох тисяч зниклих ще можна знайти живими.

    Рятувальна операція триває п’яту добу, а масштаб території, товщина шару бруду, зруйновані дороги, затоплені тунелі та нові опади різко ускладнюють пошуки.

    Тому цифра у 750 загиблих, на жаль, може бути далеко не остаточною.