Golosnovinua.com

Позначка: загиблі

  • Пором із майже 270 людьми перекинувся біля Кіпру: є загиблі, триває масштабна рятувальна операція

    Пором із майже 270 людьми перекинувся біля Кіпру: є загиблі, триває масштабна рятувальна операція

    Велика морська катастрофа сталася у неділю, 30 серпня, біля північного узбережжя Кіпру. Пасажирський пором, на борту якого перебували 267 людей, почав набирати воду невдовзі після виходу з порту, а потім перекинувся за кілька кілометрів від берега.

    За останніми даними Associated Press, щонайменше шестеро людей загинули. Рятувальна операція триває, тому кількість жертв і постраждалих ще може змінюватися.

    На борту судна перебували 259 пасажирів і вісім членів екіпажу. Пором прямував із Кіренії на півночі Кіпру до турецького порту Ташуджу у провінції Мерсін.

    Судно вийшло з порту приблизно о 12:30 за місцевим часом.

    Але далеко відійти не встигло.

    Майже одразу після початку рейсу екіпаж помітив, що пором з невідомої причини почав набирати воду. Капітан передав сигнал лиха, після чого до місця події терміново направили берегову охорону та рятувальні судна.

    Люди опинилися на перевернутому корпусі

    Ситуація розвивалася надзвичайно швидко.

    За повідомленнями очевидців, частина пасажирів після того, як судно почало набирати воду, стрибнула у море.

    Згодом пором перекинувся.

    На відео з місця катастрофи видно людей у червоних рятувальних жилетах, які сидять або стоять просто на перевернутому корпусі судна та очікують на допомогу.

    До рятувальної операції залучили не тільки берегову охорону. Допомагати почали приватні та рибальські судна, які перебували неподалік.

    Мер Кіренії Мурат Шенкул спочатку повідомив, що рятувальникам вдалося дістатися до 159 людей. Пізніше AP повідомило вже про понад 172 врятованих. Частину постраждалих доставляють до порту Кіренії, звідки їх перевозять до лікарень.

    Пошукова операція продовжується.

    Що стало причиною катастрофи

    Це поки головне питання без відповіді.

    За словами представників транспортної влади північної частини Кіпру, судно почало набирати воду невдовзі після виходу з порту.

    При цьому погодні умови не були такими, які мали б перешкоджати виходу порома в море. Міністр громадських робіт і транспорту турецько-кіпрської адміністрації Ерхан Арикли заявив, що причина надходження води всередину судна наразі невідома.

    За різними повідомленнями, судно могло бути катамаранного типу.

    Reuters зазначає, що воно почало набирати воду приблизно за чотири милі від узбережжя, хоча місцеві джерела наводять дещо інші оцінки відстані.

    Саме тому остаточні обставини катастрофи має встановити розслідування.

    Наразі головне завдання — знайти всіх людей, які перебували на борту.

    Станом на останні оновлення рятувальна операція не завершена, а тому цифри щодо загиблих, врятованих та постраждалих можуть змінюватися.

  • Трагедія на глибині 1568 метрів: у Кривому Розі обірвалася шахтна баддя — загинули троє гірників

    Трагедія на глибині 1568 метрів: у Кривому Розі обірвалася шахтна баддя — загинули троє гірників

    У Кривому Розі сталася смертельна аварія на шахті «Криворізька», колишній «Родіні»: під час підземних робіт загинули троє гірників. За попередньою інформацією, рано-вранці 26 серпня обірвалася баддя, яку використовували для спуску та підйому працівників. Гірники впали з висоти приблизно 40–50 метрів, а пошуково-рятувальна операція тривала близько восьми годин.

    Надзвичайна ситуація сталася близько 04:00. Після аварії троє працівників опинилися фактично на самому дні шахтного ствола — у зумпфовій частині на горизонті мінус 1568 метрів. Зумпф — це найнижча частина шахтного ствола, розташована нижче робочого горизонту, куди, зокрема, стікає та де накопичується вода.

    Рятувальникам довелося працювати в надзвичайно складних підземних умовах. Тіло одного із загиблих гірників знайшли на технологічному містку. Ще двоє працівників опинилися під водою, тому до їхніх пошуків та деблокування довелося залучати водолазів гірничорятувального підрозділу.

    Після виявлення загиблих операція не завершилася: тіла необхідно було дістати з нижньої частини ствола та доправити на поверхню. Для цього гірничорятувальники застосували альпіністське спорядження, після чого транспортували тіла через систему підземних гірничих виробок. Загалом до операції залучили 29 гірничорятувальників та сім одиниць спеціальної техніки.

    За інформацією рятувальників, пошукова операція тривала приблизно вісім годин — орієнтовно від п’ятої години ранку до полудня. Спочатку було виявлено одного загиблого, після чого рятувальники продовжили пошуки ще двох працівників, про яких повідомило підприємство. У результаті були знайдені всі троє.

    Попередньо повідомляється, що чоловіки отримали смертельні травми внаслідок падіння з висоти понад 40–50 метрів. Водночас офіційне повідомлення ДСНС не деталізує технічну причину надзвичайної ситуації, зазначаючи насамперед обставини рятувальної операції. Інформацію саме про обрив бадді для спуску та підйому працівників поширили місцеві медіа та голова Незалежної профспілки гірників України, народний депутат Михайло Волинець.

    Це важливе уточнення, оскільки остаточні причини та механізм аварії мають встановлювати компетентні органи. Наразі достеменно підтверджено головне: троє людей загинули, їхні тіла були знайдені на глибині 1568 метрів і підняті на поверхню.

    Одна з найглибших шахт Європи

    Масштаб рятувальної операції стає зрозумілішим, якщо врахувати характеристики самої шахти. «Криворізька» — одна з найглибших залізорудних шахт Європи. У відкритих джерелах її максимальна глибина оцінюється приблизно у 1570–1580 метрів. Таким чином, аварійна операція фактично відбувалася біля найнижчої точки цього величезного промислового об’єкта.

    Шахта раніше мала назву «Родіна». У вересні 2022 року її офіційно перейменували на «Криворізьку». Як повідомляв Криворізький залізорудний комбінат, рішення ухвалили адміністрація та трудовий колектив підприємства в контексті декомунізації та після початку повномасштабного російського вторгнення.

    Історія промислової розробки рудного поля, на якому розташована шахта, сягає ще XIX століття, а саму шахту ввели в експлуатацію в липні 1972 року. Вона входить до структури Криворізького залізорудного комбінату.

    За даними фінансової звітності підприємства, до складу АТ «Криворізький залізорудний комбінат» входять чотири шахти — «Криворізька», «Покровська», «Козацька» та «Тернівська». Вони спеціалізуються на підземному видобутку залізної руди та її підготовці до стану товарної аглоруди.

    Глибина «Криворізької» робить будь-яку надзвичайну ситуацію тут особливо складною для ліквідації. На таких горизонтах евакуація людей, доставка обладнання та робота рятувальників потребують значного часу й спеціального оснащення.

    Що відомо про можливий обрив

    За даними місцевого видання «Перший Криворізький», надзвичайна ситуація сталася під час використання бадді для спуску та підйому працівників. Після її обриву люди, за попередніми даними, впали приблизно на 40–50 метрів.

    Баддя у шахтному господарстві являє собою спеціальну підйомну ємність, яка залежно від технологічних умов може використовуватися під час вертикального транспортування людей, матеріалів або гірської маси. Тому встановлення точної причини її можливого обриву матиме ключове значення для розслідування трагедії.

    Офіційних висновків щодо того, чому саме сталося падіння, станом на вечір 26 серпня оприлюднено не було. Тому стверджувати про конкретну технічну несправність, порушення правил експлуатації чи людський фактор наразі передчасно.

    Водночас представниця Конфедерації вільних профспілок України Алла Рура заявила журналістам, що незалежна профспілка гірників у попередні роки порушувала питання щодо стану обладнання на підприємстві та ініціювала перевірки. За її словами, під час однієї з перевірок було виявлено 190 порушень. Ця інформація зараз набуває особливої уваги, однак сама по собі вона не доводить зв’язку цих порушень із аварією 26 серпня — це має бути встановлено окремим розслідуванням.

    Рятувальники працювали під водою на глибині понад півтора кілометра

    Одним із найскладніших етапів операції стали пошуки двох гірників, які опинилися під водою. Саме тому до місця надзвичайної ситуації залучили спеціально підготовлених водолазів гірничорятувального підрозділу.

    Після виявлення тіл їх потрібно було деблокувати, підняти за допомогою альпіністського спорядження, а потім транспортувати системою виробок до поверхні. Рятувальники завершили операцію того ж дня.

    ДСНС висловила співчуття сім’ям, близьким та колегам загиблих.

    Трагедія у Кривому Розі стала однією з найтяжчих аварій останнього часу на українських шахтах. Троє працівників вирушили на підземні роботи рано-вранці 26 серпня, але на поверхню живими вже не повернулися. Тепер ключовим питанням залишається встановлення точної причини аварії та з’ясування, чи можна було її попередити.

  • Росія вдарила по будинку, де були діти: у Чернігові загинула 4-річна дівчинка та жінка

    Росія вдарила по будинку, де були діти: у Чернігові загинула 4-річна дівчинка та жінка

    Російські війська під ранок у середу, 26 серпня, знову атакували Чернігів безпілотниками. Один з ударів припав по приватному житловому будинку, який після атаки охопила потужна пожежа. Оселя була фактично знищена вогнем. Під час пошуково-рятувальних робіт на місці удару знайшли тіла 49-річної жінки та 4-річної дівчинки. Ще одну дитину — 14-річну дівчинку — доправили до лікарні.

    Трагедія стала продовженням серії російських атак на Чернігів, які протягом останніх кількох днів відбуваються практично хвиля за хвилею. Російські безпілотники атакували обласний центр і 24, і 25 серпня, завдаючи ударів як по житловій забудові, так і по критичній інфраструктурі.

    За інформацією Чернігівської міської ради, удар 26 серпня стався під ранок. Внаслідок нього спалахнув приватний житловий будинок. Вогонь фактично повністю знищив оселю, також були пошкоджені господарські споруди. Окрім цього, загорівся магазин, який розташований поруч.

    Попередньо було відомо, що на момент російського удару всередині будинку перебували троє людей.

    Спочатку міська влада повідомила про госпіталізацію 14-річної дівчинки. Під час подальших пошукових робіт інформація про наслідки атаки стала значно трагічнішою: рятувальники виявили тіла двох загиблих — 49-річної жінки та чотирирічної дівчинки.

    Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський також підтвердив, що внаслідок ранкової атаки загинули двоє людей, а 14-річна дитина отримала травми.

    За даними ДСНС, пожежа виникла не лише в житловому будинку, а й у розташованому поруч магазині. Загоряння рятувальникам вдалося локалізувати.

    Перед вибухами повідомляли про дрони

    Перед вибухами Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух російських безпілотників у напрямку Чернігова. За даними українських медіа, цього разу для атаки росіяни застосовували реактивні безпілотники.

    Перші повідомлення міської влади про удар з’явилися ще близько 04:55 ранку. Спочатку масштаби наслідків були невідомі, оскільки на місці працювали екстрені служби.

    Згодом стало зрозуміло, що удар припав безпосередньо по житловому сектору.

    Таким чином, російська атака цієї ночі завершилася загибеллю одразу двох цивільних, одна з яких — маленька дитина.

    Чернігів атакували і напередодні

    Особливо показово, що удар стався після надзвичайно важкої для міста доби 25 серпня.

    Протягом дня російські війська атакували Чернігів більш ніж десятьма безпілотниками. Начальник Чернігівської МВА Дмитро Брижинський повідомляв про пошкодження критичної інфраструктури та складських приміщень. Тоді було відомо щонайменше про трьох постраждалих.

    Унаслідок ударів постраждала й енергетична система регіону. За інформацією «Чернігівобленерго», російська атака пошкодила енергетичний об’єкт. Без електропостачання залишилися понад 30 тисяч абонентів у Чернігівському районі та Славутичі.

    Удари відбувалися в кілька хвиль. Повітряні сили попереджали про рух ударних дронів у напрямку обласного центру, після чого в Чернігові неодноразово лунали вибухи.

    Увечері ситуація знову загострилася. Російські війська атакували приватний сектор міста. За попередніми даними, один приватний будинок згорів, ще щонайменше п’ять отримали пошкодження.

    Постраждали троє людей, серед яких була 10-річна дитина, а також жінка та чоловік. Їм надавали медичну допомогу.

    А вже за кілька годин, під ранок 26 серпня, російська армія завдала наступного удару — цього разу з летальними наслідками.

    Атаки почалися ще у День Незалежності

    Серія ударів по Чернігову почалася ще 24 серпня — у День Незалежності України.

    Того дня російський безпілотник влучив у багатоповерховий житловий будинок у центральній частині міста. Після влучання виникла пожежа.

    За подальшою інформацією місцевої влади, кількість постраждалих унаслідок тієї атаки сягнула 20 людей, серед них були двоє дітей.

    Таким чином, лише за три дні Чернігів пережив одразу кілька хвиль російських ударів безпілотниками: 24 серпня було атаковано багатоповерхівку, 25 серпня понад десять БпЛА били по місту, інфраструктурі та приватному сектору, а вранці 26 серпня удар по житловому будинку забрав життя жінки та чотирирічної дитини.

    Під ударом не лише Чернігів

    Російські війська одночасно посилюють атаки й на населені пункти Чернігівської області, передусім прикордонні громади.

    Зокрема, ввечері 25 серпня російські війська атакували Семенівку. За даними Суспільного, безпілотник типу «Молнія» влучив у приміщення «Укрпошти».

    Того самого дня під ударами опинилася Мена. Унаслідок двох російських атак у центрі міста була знищена будівля, де розташовувалися «Укрпошта» та «Укртелеком». Пошкоджень також зазнали три багатоповерхові житлові будинки, початкова школа та будинок культури.

    Чернігівщина через близькість до російського кордону залишається однією з областей, які регулярно потерпають від застосування різних видів озброєння. Російські війська використовують проти прикордонних громад FPV-дрони, ударні безпілотники, артилерію та міномети.

    Однак останні удари демонструють, що небезпека дедалі частіше стосується не тільки прикордонних сіл, а й самого обласного центру.

    Ранкова атака 26 серпня стала найтрагічнішою з останньої серії ударів по Чернігову. Там, де ще вночі був житловий будинок, після атаки залишилося згарище. Рятувальники продовжували працювати на місці, ліквідовуючи наслідки удару.

    Остаточна інформація щодо масштабів руйнувань може уточнюватися.

  • Не дали Києву оговтатися: після кривавої ночі РФ знову атакувала столицю — є загиблий

    Не дали Києву оговтатися: після кривавої ночі РФ знову атакувала столицю — є загиблий

    Росія не дала Києву оговтатися після одного з найтяжчих обстрілів останнього часу. Уже вдень 20 серпня російські війська знову запустили ударні безпілотники на українську столицю. У Голосіївському районі уламки БпЛА впали на будівлю бізнес-центру, де виникла пожежа. Внаслідок атаки загинула людина, ще двоє постраждали. Усе це сталося лише через кілька годин після нічного ракетно-дронового удару, який забрав у Києві життя щонайменше 15 людей.

    Столиця України 20 серпня пережила повторну російську атаку. Після масованого нічного обстрілу, рятувальні роботи після якого тривали ще протягом дня, російські військові знову спрямували на Київ безпілотники. Повітряну тривогу оголошували через загрозу застосування ворожих БпЛА, у місті працювали сили протиповітряної оборони.

    Перші повідомлення про нові наслідки атаки з’явилися ще в другій половині дня. За даними Суспільного, о 15:35 міський голова Києва Віталій Кличко повідомив про падіння уламків російського безпілотника на території нежитлової забудови. Там виникло загоряння. Згодом столиця знову опинилася під атакою.

    Близько 17:40 Кличко поінформував уже про серйозні наслідки у Голосіївському районі. За його словами, уламки БпЛА впали на будівлю бізнес-центру, після чого там спалахнула пожежа. До місця події вирушили екстрені служби. Під час обстеження приміщень рятувальники виявили загиблого та двох постраждалих. Розвідка будівлі після удару продовжувалася.

    Таким чином, російські війська фактично здійснили нову атаку на столицю ще до того, як Київ устиг завершити ліквідацію наслідків нічного удару.

    Ніч проти 20 серпня стала для міста надзвичайно важкою. Росія застосувала проти столиці ракети та безпілотники. За інформацією Київської міської військової адміністрації, станом на 12:30 кількість загиблих унаслідок нічної атаки зросла до 15 людей, ще 39 людей були поранені.

    Масштаби руйнувань виявилися значними. Наслідки фіксували щонайменше у Святошинському, Солом’янському та Дарницькому районах столиці. Міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомляв, що в Києві суттєво пошкоджено близько 20 житлових будинків, а також школу, дитячу лікарню та дитячий садок. Для розбору завалів залучали рятувальників і спеціальну роботизовану техніку.

    Одні з найтяжчих руйнувань сталися у Солом’янському районі. У дев’ятиповерховому житловому будинку були зруйновані восьмий та дев’ятий поверхи, після удару виникла пожежа. В інших будинках вибило вікна. Також постраждали два медичні заклади, горіли автомобілі, гаражі та магазин. У частині будівель і навіть в укритті школи люди виявилися заблокованими.

    У Святошинському районі зафіксували влучання на території промислового об’єкта. Рятувальники гасили пожежі у складських будівлях. В іншому місці також загорілися склади. У Дарницькому районі російський удар припав на територію нежитлового об’єкта — там горіли складські приміщення та автомобілі. Одну людину надзвичайники врятували та передали медикам.

    Офіційний портал Києва станом на 12:40 також підтверджував уже 15 загиблих унаслідок масованої нічної атаки. На місцях влучань і руйнувань продовжували працювати рятувальники, комунальні служби, медики та правоохоронці.

    Удар позначився і на енергопостачанні столиці. Після нічної атаки без електрики залишилися близько 90 тисяч родин. Вранці енергетикам вдалося повернути світло приблизно 50 тисячам абонентів, а вже після полудня ДТЕК повідомив про відновлення електропостачання в усіх будинках Києва, які були знеструмлені через обстріл.

    Пошкодження цивільної інфраструктури були настільки масштабними, що міська влада вирішила оголосити 21 серпня Днем жалоби у Києві за людьми, яких Росія вбила під час масованої атаки. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко.

    Але навіть після оголошення кількості жертв і продовження пошуково-рятувальних робіт небезпека для столиці не минула.

    Удень російські дрони знову з’явилися над Києвом. Нове падіння уламків у Голосіївському районі перетворило окрему будівлю бізнес-центру на ще одне місце роботи рятувальників. Саме там було виявлено ще одну загиблу людину та двох постраждалих.

    Водночас слід розмежовувати дані щодо двох атак. 15 загиблих і 39 поранених, про яких КМВА повідомляла станом на 12:30, стосувалися наслідків нічного масованого удару. Один загиблий і двоє постраждалих у бізнес-центрі — це вже наслідки окремої денної атаки російських БпЛА.

    Російський удар 20 серпня не обмежився самим Києвом. Під масштабною ракетно-дроновою атакою перебувала й Київська область. За даними обласної влади, у Броварському районі загинув чоловік, загалом на Київщині було щонайменше восьмеро поранених. Більшість постраждалих зафіксували у Бориспільському районі. Також виникали пожежі на паливних об’єктах, складах і у приватних будинках.

    Особливо показовою стала інтенсивність атак: між нічним масованим обстрілом і новою появою російських БпЛА над столицею минуло лише кілька годин. У той час, коли в одному районі Києва продовжували розбирати завали житлового будинку та шукати людей, в іншому вже довелося ліквідовувати наслідки нового російського удару.

    За добу 20 серпня столиця фактично опинилася в умовах тривалої повітряної загрози — від нічного комбінованого удару до повторних запусків дронів удень.

    Остаточні наслідки денної атаки ще могли уточнюватися, оскільки після влучання уламків у бізнес-центр екстрені служби продовжували обстежувати будівлю.

    Станом на вечір підтвердженими наслідками повторної атаки у Голосіївському районі залишалися одна загибла людина та двоє постраждалих. І це — окремо від жертв кривавого нічного обстрілу, після якого Київ уже готувався до Дня жалоби.

  • Нічна атака на Київ: кількість загиблих зросла до 14, пошкоджені будинки, лікарня та дитсадок

    Нічна атака на Київ: кількість загиблих зросла до 14, пошкоджені будинки, лікарня та дитсадок

    Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти 20 серпня загинули щонайменше 14 людей, ще 40 отримали поранення. У столиці пошкоджені житлові будинки, дитячий садок і дитяча лікарня. Обстріл Києва та області тривав майже дев’ять годин.

    Російські війська атакували столичний регіон ракетами та безпілотниками. У різних районах Києва виникли пожежі та зафіксовані значні руйнування цивільної інфраструктури.

    За останніми даними, кількість загиблих у столиці зросла до 14 осіб. Ще близько 40 людей дістали поранення різного ступеня тяжкості.

    Рятувальники продовжують працювати на місцях ударів, розбирати завали та обстежувати пошкоджені будівлі. Через це остаточна кількість жертв ще може змінитися.

    Під ударом опинилися житлові квартали

    Одні з найтяжчих наслідків зафіксовані у житлових районах столиці. Внаслідок ракетних і дронових ударів пошкоджені багатоповерхові будинки. На місцях влучань працюють рятувальники, медики, правоохоронці та комунальні служби.

    На фотографіях із місць атаки видно вибиті вікна, пошкоджені фасади, зруйновані квартири та уламки будівельних конструкцій. Частина мешканців була змушена залишити свої квартири. Інформація щодо стану пошкоджених будинків та можливості повернення людей до помешкань уточнюється.

    Російський удар пошкодив дитячу лікарню

    Під час нічного обстрілу пошкоджень зазнала також дитяча лікарня у Солом’янському районі Києва.

    За наявною інформацією, серед дітей та медичного персоналу постраждалих немає. Попри пошкодження, медичний заклад продовжує приймати та лікувати пацієнтів. Найсерйозніше постраждали технічні приміщення лікарні. Одне з них унаслідок удару було практично зруйноване до фундаменту. Також пошкоджені вікна та інші елементи будівлі.

    Пошкоджений дитячий садок

    Російська атака зачепила і дошкільний заклад. Унаслідок вибухової хвилі та уламків пошкоджений дитячий садок. Інформації про постраждалих дітей у матеріалі немає.

    Таким чином, серед об’єктів, пошкоджених у Києві цієї ночі, є не лише житлові будинки, але й медична та освітня інфраструктура.

    Київ атакували майже дев’ять годин

    Повітряна атака на Київ та область тривала майже дев’ять годин.

    Російські війська застосовували різні засоби ураження. Повідомлялося про удари балістичними ракетами, крилатими ракетами типу «Калібр» та безпілотниками. У столиці протягом ночі неодноразово лунали вибухи. Масштаб атаки призвів до значної кількості руйнувань та жертв серед цивільного населення.

    Ударів зазнала і Київська область

    Під атакою перебував не лише Київ. У Борисполі російські війська вдарили по продовольчих складах та об’єктах Червоного Хреста. На місцях виникли масштабні пожежі, ліквідація яких тривала і вранці.

    Пошкодження інфраструктури також призвели до перебоїв у роботі окремих транспортних маршрутів та інших міських систем. Крім Київщини, повідомлялося про пошкодження цивільної інфраструктури в Одеській та Чернігівській областях.

    У Києві оголосили День жалоби

    Через значну кількість загиблих унаслідок атаки 21 серпня у Києві оголошено Днем жалоби. У столиці мають бути приспущені прапори, а розважальні заходи скасовані.

    Міська влада також закликала телеканали та радіостанції внести відповідні зміни до програм мовлення. Рятувальні та аварійні роботи після нічної атаки тривають.

    Станом на 11:46 20 серпня відомо про щонайменше 14 загиблих та 40 поранених у Києві. Дані можуть бути уточнені після завершення пошукових робіт.

  • Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    У Києві продовжує зростати кількість жертв масованої російської атаки в ніч проти 20 серпня. За останніми даними, у столиці загинули вже 12 людей. Семеро з них — у Солом’янському районі. Рятувально-пошукові роботи тривають.

    Найбільше жертв зафіксовано у Солом’янському районі — там загинули сім людей. Саме в цьому районі внаслідок удару серйозно пошкоджено житлову забудову: у дев’ятиповерховому будинку були зруйновані верхні поверхи та виникла масштабна пожежа. Також пошкоджені інші житлові будинки й медичні заклади.

    Рятувальники продовжують розбирати завали та обстежувати пошкоджені будівлі, тому кількість жертв ще може бути уточнена.

    З-під завалів продовжують діставати людей

    Рятувальникам вдалося деблокувати ще двох людей. Операція на пошкоджених об’єктах не припиняється.

    За даними МВС, у Дарницькому районі частково зруйнована багатоповерхівка. На одній із найбільш постраждалих локацій рятувальникам вдалося врятувати 17 людей, частину з них деблокували з-під завалів.

    Пожежі та руйнування також ліквідовують у Святошинському й Солом’янському районах.

    Пошкоджені житлові будинки, школа та медзаклад

    Унаслідок нічної атаки пошкоджено житлову забудову та низку цивільних об’єктів.

    Зокрема, повідомляється про пошкодження багатоповерхових і приватних житлових будинків, медичного закладу та школи. У столиці на кількох локаціях виникли пожежі.

    Раніше повідомлялося також про пошкодження дитячої лікарні.

    Через наслідки атаки в окремих районах Києва виникли проблеми з електропостачанням. Енергетики працюють над відновленням мереж.

    Атакували й Київську область

    Під ударом опинилася не лише столиця. Російська атака зачепила і Київську область.

    У Броварах загинув чоловік, а частина громади залишилася без електрики. Аварійні та екстрені служби продовжують працювати на місцях пошкоджень.

    Нічна атака стала однією з найтяжчих для Києва за останній час за кількістю жертв і масштабами руйнувань.

    Станом на 08:20 підтверджено 12 загиблих та 33 постраждалих, однак рятувальні роботи тривають, тому остаточні цифри можуть бути уточнені.

  • Удар по центру Житомира: російський дрон влучив у будівлю Нацполіції, є загиблі

    Удар по центру Житомира: російський дрон влучив у будівлю Нацполіції, є загиблі

    Російські війська 19 серпня атакували Житомир реактивними безпілотниками. Один із ударів припав на будівлю Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Внаслідок атаки загинули двоє поліцейських, щонайменше десятеро людей постраждали.

    Про наслідки російської атаки повідомили голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко та тимчасовий виконувач обов’язків голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе.

    За словами очільника області, російські війська застосували для атаки на місто реактивні дрони.

    «Ворог атакував Житомир реактивними дронами. Є влучання у будівлю Головного управління Національної поліції в Житомирській області», — повідомив Бунечко.

    Загинули двоє поліцейських

    У Національній поліції підтвердили загибель правоохоронців.

    За словами Максима Цуцкірідзе, російський удар забрав життя двох поліцейських. Щонайменше десятеро людей дістали поранення.

    Інформація щодо кількості постраждалих уточнюється.

    За попередніми даними Нацполіції, для атаки російські війська використали безпілотники типу «Бандероль».

    Після влучання спалахнула пожежа

    Унаслідок удару було пошкоджено будівлю обласного управління поліції. Після влучання виникла пожежа на покрівлі та четвертому поверсі.

    На місце оперативно прибули рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій, медики та інші екстрені служби.

    Фахівці ліквідовують наслідки російської атаки та обстежують пошкоджену будівлю.

    Інформація про масштаби руйнувань та остаточну кількість потерпілих наразі уточнюється.

  • Росія посеред дня атакувала вантажівку на Одещині: двоє людей загинули

    Росія посеред дня атакувала вантажівку на Одещині: двоє людей загинули

    Російські війська 11 серпня завдали удару по Одеській області, внаслідок якого було уражено вантажний автомобіль із цистерною. Після влучання машина спалахнула, а вогонь перекинувся на легковий автомобіль, що перебував поруч. Двоє чоловіків загинули, ще щонайменше троє людей постраждали.

    Про наслідки атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

    За його інформацією, у цистерні вантажівки залишалася олія. Після удару виникла пожежа, яку ліквідовували екстрені служби.

    Загинули двоє чоловіків

    В Одеській обласній прокуратурі уточнили, що, за попередніми даними, жертвами російської атаки стали 47-річний та 65-річний чоловіки.

    Ще троє людей постраждали. Одного з них — 43-річного чоловіка — доправили до лікарні. Інформацію про двох інших потерпілих та характер їхніх травм уточнюють.

    На місці удару працюють правоохоронці, рятувальники та інші екстрені служби. Остаточна кількість постраждалих також може змінитися після завершення обстеження території.

    «Інформація щодо наслідків удару та кількості постраждалих уточнюється. На місці працюють всі відповідні служби», — повідомив Кіпер.

    Після удару спалахнули два автомобілі

    Унаслідок атаки основного удару зазнала вантажівка з цистерною. Через залишки олії після влучання виникла пожежа.

    Полум’я поширилося на легковий автомобіль, який перебував неподалік. На оприлюднених Одеською ОВА кадрах видно серйозно пошкоджений транспорт та наслідки займання.

    На момент перших повідомлень влада не уточнювала, який саме засіб ураження використала Росія, тому стверджувати, що йшлося про конкретний тип ракети або безпілотника, наразі не варто.

    Так само офіційно не повідомлялося про військові об’єкти безпосередньо в місці влучання. Відомо про ураження транспортних засобів та жертви серед людей.

    Одещина залишається однією з цілей російських атак

    Російські війська систематично атакують Одеську область від початку повномасштабної війни. Серед головних цілей ударів у регіоні протягом останніх років були портова, енергетична, транспортна та цивільна інфраструктура.

    Особливо важливим регіон залишається для української зовнішньої торгівлі. Порти Великої Одеси відіграють ключову роль в експорті зерна, металургійної продукції та інших українських товарів.

    Улітку 2026 року ситуація навколо морської логістики суттєво погіршилася через посилення російських атак на портову інфраструктуру та цивільне судноплавство. На цьому тлі Україна почала активніше шукати альтернативні маршрути для експорту, зокрема через Польщу, Молдову та Румунію.

    Масовані удари РФ тривають

    Атака на Одещину сталася на тлі нової хвилі російських ударів по українських регіонах.

    У ніч проти 11 серпня російські війська здійснили масштабну комбіновану атаку на Запоріжжя. Внаслідок удару загинули семеро людей, десятки отримали поранення. Серйозних пошкоджень зазнали промислові та енергетичні об’єкти.

    Зокрема, після удару повністю зупинив роботу металургійний комбінат «Запоріжсталь». Загиблі були працівниками підприємства, які після оголошення повітряної тривоги прямували до укриття.

    На Одещині тим часом правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини денного удару. Остаточні дані про кількість постраждалих та масштаби руйнувань очікуються після завершення роботи екстрених служб.

  • Росія зупинила «Запоріжсталь» балістикою: семеро працівників загинули, завод повністю став

    Росія зупинила «Запоріжсталь» балістикою: семеро працівників загинули, завод повністю став

    Металургійний комбінат «Запоріжсталь» повністю зупинив виробництво після російського балістичного удару по промисловому майданчику Запоріжжя в ніч проти 11 серпня. Семеро працівників підприємства загинули, ще 21 людина дістала поранення. Удар застав співробітників уже після оголошення повітряної тривоги, коли вони прямували до укриття. На підприємствах пошкоджено енергетичну інфраструктуру, а також основні й допоміжні потужності коксового та доменного виробництв.

    Про наслідки атаки офіційно повідомили «Запоріжсталь» та група «Метінвест». Компанія наголосила, що її запорізькі підприємства є цивільними промисловими об’єктами, на яких працюють десятки тисяч людей і виробляється металургійна та коксохімічна продукція. Після удару фахівці розпочали оцінку пошкоджень і аварійно-відновлювальні роботи, однак терміни перезапуску комбінату станом на вечір 11 серпня не називаються.

    Нічний удар по «Запоріжсталі» став частиною масштабної комбінованої атаки Росії на Запоріжжя. За уточненими даними обласної влади, загалом у місті загинули семеро людей, 24 отримали поранення. Таким чином, усі підтверджені загиблі внаслідок нічної атаки були працівниками металургійного підприємства. Серед поранених троє чоловіків перебували у важкому стані. 12 серпня у Запорізькій області оголосили Днем жалоби.

    Люди йшли до укриття, коли стався удар

    Найважчою частиною атаки стали людські втрати. За даними «Запоріжсталі», повітряну тривогу було оголошено перед ударом, і працівники почали рухатися до захисних споруд. Саме в цей момент по промисловому майданчику вдарила балістична ракета.

    Семеро співробітників загинули. 21 працівник отримав поранення різного ступеня тяжкості. Компанія заявила, що допомагає постраждалим та родинам загиблих і перебуває з ними на постійному зв’язку. На підприємствах «Метінвесту» 11 і 12 серпня приспустили прапори на знак жалоби.

    Окремо ця обставина демонструє одну з найбільших небезпек балістичних ударів. Від моменту виявлення пуску до можливого влучання в містах, розташованих відносно близько до лінії фронту, можуть залишатися лічені хвилини. Через це навіть після своєчасного оголошення повітряної тривоги персонал великих підприємств фізично може не встигнути дістатися до укриттів.

    Пошкоджені ключові виробничі ділянки

    Наслідки атаки не обмежилися місцем влучання.

    За офіційною інформацією підприємства, пошкоджень зазнали енергетичні підрозділи та інфраструктура запорізьких підприємств «Метінвесту», а також основні та допоміжні потужності коксового й доменного виробництв.

    Саме ці ланки критично важливі для повного металургійного циклу. Доменне виробництво забезпечує виплавку чавуну, який надалі використовується у виробництві сталі, тоді як коксохімічні підприємства постачають кокс, необхідний для роботи доменних печей.

    Після атаки «Запоріжсталь» зупинилася повністю, тоді як інші виробничі майданчики «Метінвесту» в Запоріжжі продовжили працювати на зниженій потужності.

    Компанія поки не повідомляє, наскільки серйозно пошкоджене обладнання та чи потребуватимуть окремі агрегати тривалого ремонту або заміни. Тому оцінювати можливі економічні збитки та тривалість простою наразі передчасно.

    «Запоріжсталь» уже зупинялася через російські удари

    Це не перша аварійна зупинка комбінату через війну.

    У грудні 2025 року «Запоріжсталь» втрачала зовнішнє енергоживлення після масованих російських атак на енергетичну систему. Тоді підприємство було змушене аварійно призупинити виробничі процеси, а відновлення роботи відбувалося поступово.

    Схожа ситуація повторилася 7 січня 2026 року. Після чергової ракетно-дронової атаки РФ на енергетичну інфраструктуру Запорізької області комбінат знову втратив зовнішнє живлення та зупинив усі виробничі процеси.

    Однак нинішня атака відрізняється принципово. Якщо попередні великі зупинки були насамперед наслідком пошкодження зовнішньої енергосистеми, то 11 серпня удар припав безпосередньо на промисловий майданчик і спричинив загибель працівників та пошкодження виробничого обладнання.

    У червні «Метінвест» розповідав і про інший випадок, коли обладнання «Запоріжсталі» після російської атаки вдалося відремонтувати всього за три дні, хоча європейський виробник обладнання рекомендував повну заміну. Цей досвід показує здатність підприємства проводити аварійні ремонти в дуже короткі строки, однак масштаб нинішніх пошкоджень поки не дозволяє прогнозувати такий самий сценарій.

    Чому зупинка «Запоріжсталі» важлива для економіки

    «Запоріжсталь» залишається одним із найбільших діючих металургійних підприємств України. На офіційному сайті комбінат зазначає, що постачає свою продукцію більш ніж до 50 країн світу. Основний асортимент включає гарячекатаний і холоднокатаний рулонний та листовий прокат, а також товарний чавун.

    Після руйнування металургійних потужностей Маріуполя у 2022 році значення підприємств, які продовжують працювати на підконтрольній Україні території, суттєво зросло. Тому тривала зупинка такого комбінату впливає не лише на сам «Метінвест», а й на експорт, залізничну логістику, постачальників сировини, енергетичний сектор та підприємства, які використовують український метал у виробництві.

    Особливо складним є те, що металургійне виробництво технологічно важче швидко зупиняти та запускати, ніж багато інших видів промисловості. Доменні печі та пов’язані з ними агрегати потребують контрольованих технологічних процедур. Тому будь-який раптовий удар по енергоживленню або виробничій інфраструктурі створює додатковий ризик пошкодження обладнання.

    Саме з цієї причини після нічної атаки фахівці не просто ремонтують зруйноване, а оцінюють технічний стан усіх пов’язаних виробничих систем.

    Росія атакувала не лише завод

    Нічний удар був масштабнішим за атаку на промисловість. Російські війська застосували проти Запоріжжя ракети та керовані авіаційні бомби. У місті були пошкоджені промислові об’єкти, енергетична інфраструктура, багатоповерхівки, нежитлові будівлі та гаражний кооператив. У частині міста виникли перебої з електропостачанням.

    На місцях влучань виникали пожежі. Екологічна інспекція також зафіксувала значне засмічення території відходами руйнувань: лише на одному з обстежених місць у Вознесенівському районі йшлося про понад 5 тисяч квадратних метрів території.

    Протягом дня кількість жертв уточнювалася. Спочатку повідомлялося про шістьох загиблих і 19 поранених, однак пізніше число загиблих зросло до семи, а постраждалих — до 24.

    Коли комбінат відновить роботу — поки невідомо

    Станом на вечір 11 серпня «Запоріжсталь» залишається повністю зупиненою. Інші виробничі майданчики групи в Запоріжжі працюють зі зниженим навантаженням. Фахівці проводять аварійно-ремонтні роботи, оцінюють стан енергетичного господарства, коксового та доменного виробництв і визначають, які роботи необхідні для безпечного перезапуску.

    Офіційних строків відновлення підприємство не називало. Не оприлюднено й попередньої суми збитків.

    Тому повідомлення про можливий запуск через конкретну кількість днів наразі не мають офіційного підтвердження.

    Поки головним наслідком атаки залишаються не виробничі втрати, а загибель людей. Сім працівників «Запоріжсталі» загинули буквально на шляху до укриття після початку повітряної тривоги. Ще 21 співробітник підприємства був поранений. На цьому тлі повна зупинка одного з найбільших металургійних підприємств країни стала ще одним свідченням того, наскільки російські удари по українських промислових центрах одночасно б’ють по людях і по економічній спроможності держави.

  • У Броварському районі 8 людей загинули, очікуючи на потяг: подробиці трагедії після атаки РФ

    У Броварському районі 8 людей загинули, очікуючи на потяг: подробиці трагедії після атаки РФ

    У ніч на 5 серпня російська атака по Київській області забрала життя щонайменше восьми людей у Броварському районі. Усі вони перебували на залізничній станції “Квітневе”, де чекали на потяг, який затримався через обставини, що наразі встановлюються.

    Про це повідомив голова Броварської районної державної адміністрації Віталій Бігун в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

    За його словами, саме станція “Квітневе” стала місцем найбільшої кількості жертв і постраждалих під час нічного обстрілу.

    “Учора вночі потяг трохи затримався, і люди не встигли на свій останній потяг. Наразі відомо про вісьмох загиблих”, – розповів Бігун.

    Очільник Броварської РДА зазначив, що загалом у районі зафіксовано п’ять локацій зі значними руйнуваннями. Під російський удар потрапили логістичні підприємства, зокрема об’єкти компанії Fozzy Food, які забезпечують зберігання та постачання продуктів харчування.

    Крім логістичних центрів, російські війська вкотре атакували цивільну інфраструктуру. Унаслідок обстрілів пошкоджено житлові будинки, а фахівці продовжують встановлювати масштаби руйнувань.

    За словами Віталія Бігуна, на одному з найбільших логістичних хабів, який спеціалізується на вантажоперевезеннях, рятувальники ДСНС досі ліквідовують масштабну пожежу.

    Наразі офіційно підтверджено загибель восьми людей. Водночас доля ще трьох осіб залишається невідомою, а близько 12 постраждалих перебувають у лікарнях, де їм надають необхідну медичну допомогу.

    Нагадаємо, в ніч на 5 серпня російські війська здійснили масовану комбіновану атаку на Київ і Київську область із застосуванням балістичних ракет та ударних безпілотників. Унаслідок ударів були зруйновані логістичні комплекси, виробничі підприємства та об’єкти цивільної інфраструктури, зокрема ключові логістичні центри компанії “Епіцентр”. Також Повітряні сили ЗСУ повідомили, що під час цієї атаки Росія застосувала 28 ракет і 115 безпілотників, а основний удар припав саме на Київщину.