Golosnovinua.com

Позначка: застава

  • Керівник «Ліси України» Болоховець повертається до управління держпідприємством із СІЗО після внесення 9,1 млн грн застави

    Керівник «Ліси України» Болоховець повертається до управління держпідприємством із СІЗО після внесення 9,1 млн грн застави

    Скандальний керівник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець вийшов з-під варти після того, як Вищий антикорупційний суд зменшив йому заставу з 91 млн грн до 9,1 млн грн. Застава була внесена повністю, і незабаром Болоховець зможе повернутися до керівництва підприємством, попри численні факти корупційних схем.

    За інформацією слідства, навіть перебуваючи у СІЗО, Болоховець отримував телефон і продовжував координувати діяльність своєї команди. Він контролював збір «відкатів», розподіл посад та маніпуляції з продажем деревини.

    Особливу увагу викликали схеми з постачання дороговартісної деревини на потреби фортифікаційних робіт. У 2023 році Харківська ОВА закупила деревину за цінами, що в кілька разів перевищували ринкові, тоді як держлісгоспи продавали її за звичайними тарифами.

    Ключовим учасником цих схем називають ТОВ «Трейдінг енд Делiвері» («ТЕД»), яке отримувало більшість державних підрядів на постачання деревини. Компанія закуповувала матеріали у державних лісгоспів за заниженими цінами, а потім перепродувала державним замовникам за завищеними.

    При цьому «ТЕД» не має власної техніки та персоналу — усі роботи виконують афілійовані компанії та підставні ФОПи, а бюджетні кошти відмиваються через конвертаційні схеми. Частина доходів від реалізації цієї схеми, за даними слідства, йшла безпосередньо в кишеню Болоховця.

    Ситуація викликає занепокоєння у громадськості та експертів, оскільки керівник держпідприємства повертається на посаду попри серйозні корупційні ризики та докази протиправної діяльності.

  • Керівник «Лісів України» може повернутися на роботу попри кримінальні провадження

    Керівник «Лісів України» може повернутися на роботу попри кримінальні провадження

    Керівник державного підприємства «Ліси України» Юрій Болоховець знову на свободі. За даними джерел, 9 вересня 2025 року за нього внесли заставу у розмірі 9,1 млн грн. Це стало можливим після того, як Вищий антикорупційний суд зменшив суму застави одразу у десять разів.

    Наприкінці липня суд ухвалив рішення взяти Болоховця під варту у справі про незаконне збагачення. Тоді визначили можливість внесення застави у розмірі 91 млн грн. Однак наприкінці минулого тижня ВАКС суттєво знизив її суму — до 9,1 млн грн, чим фактично відкрив шлях для звільнення посадовця з-під варти.

    Юрій Болоховець народився у 1982 році в селі Івангород Ічнянського району Чернігівської області. У 2005 році закінчив Національний аграрний університет, здобувши спеціальність інженера лісового господарства.

    Працював у структурах Мінекології, директором кількох лісгоспів на Чернігівщині, зокрема «Прилуцького» та «Ніжинського». У 2020 році очолив обласне управління лісового та мисливського господарства, а вже наступного року став головою Держлісагентства.

    У 2023 році Болоховця призначили директором новоствореного ДП «Ліси України», яке зосередило в собі управління державними лісовими підприємствами.

    Згідно з деклараціями, у 2016–2022 роках зарплата Болоховця коливалася від 15,5 тис. до 39,6 тис. грн на місяць. Уже на посаді директора «Лісів України» у 2023 році він отримував 127 931 грн щомісячно.

    Наразі Болоховець може повернутися до виконання службових обов’язків, хоча кримінальне провадження проти нього триває. Підозри у незаконному збагаченні залишаються чинними, а подальші рішення у справі ухвалюватиме суд.

  • Суд обрав запобіжний захід екс-податківцю, підозрюваному у схемі на 1,5 млрд грн

    Суд обрав запобіжний захід екс-податківцю, підозрюваному у схемі на 1,5 млрд грн

    Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід колишньому податківцю Євгену Бамбізову. Він перебуватиме під арештом до 4 листопада з можливістю внесення застави у розмірі 119 млн гривень.

    За інформацією Офісу Генпрокурора, Бамбізову та його спільникам повідомлено про підозру в умисному ухиленні від сплати податків та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом (ч. 3 ст. 212 та ч. 3 ст. 209 ККУ).

    Слідство встановило, що колишній податківець організував роботу конвертаційного центру, через який підприємства уникали сплати податків. Для цього було створено 14 фіктивних імпортних компаній та близько 80 компаній-транзитерів.

    За попередніми оцінками правоохоронців, загальна сума проведених операцій перевищує 1,5 млрд гривень. Судове рішення підтверджує серйозність обвинувачень та масштаб схеми, яка завдала державі значних фінансових збитків.

  • Народний депутат під підозрою у розкраданні понад 140 мільйонів на «Укрзалізниці»

    Народний депутат під підозрою у розкраданні понад 140 мільйонів на «Укрзалізниці»

    Народний депутат Віктор Бондар, якому повідомлено про підозру в організації схеми розкрадання коштів «Укрзалізниці», вийшов із СІЗО під заставу в розмірі 36,33 мільйона гривень. Слідство закидає йому та ще десяти особам привласнення понад 140 мільйонів гривень під час закупівель трансформаторів за завищеними цінами.

    Схема, за даними слідства, діяла протягом 2021–2022 років. Організована група забезпечувала перемогу на тендерах компаніям, які постачали продукцію для державної компанії за цінами, що значно перевищували ринкові. Попри те, що формально продукція відповідала технічним вимогам, її штучно завищена вартість завдала багатомільйонних збитків «Укрзалізниці». Саме за цим принципом діяли компанії, пов’язані з Бондарем, які отримували підряди на постачання кабельно-провідникової продукції.

    Важливою деталлю у цій справі є те, що Віктор Бондар, як чинний народний депутат та член Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури, мав доступ до адміністративного ресурсу, що дозволяло йому впливати на реалізацію схеми.

    Цей випадок вписується у ширшу картину системних проблем у державних закупівлях «Укрзалізниці». За останні роки неодноразово фіксувалися корупційні схеми у цій сфері. У зв’язку з цим виникає логічне запитання, чи могли такі масштабні зловживання відбуватися без відома або прямої участі керівництва компанії, зокрема голови правління, департаменту закупівель, а також представників Міністерства інфраструктури та Кабінету Міністрів.

    Наразі суд заборонив Бондарю залишати межі Київської області та контактувати з іншими фігурантами справи.

  • Ексрадник Резнікова вийшов із СІЗО у справі про розкрадання $10 млн на формі для ЗСУ

    Ексрадник Резнікова вийшов із СІЗО у справі про розкрадання $10 млн на формі для ЗСУ

    Роман Баликін, колишній радник ексміністра оборони Олексія Резнікова, вийшов на волю у справі про багатомільйонні зловживання під час закупівель військової форми для Збройних сил України.

    Печерський районний суд значно знизив розмір застави для Баликіна — зі 136 млн гривень до менш ніж 10 млн. Цю суму оперативно внесла компанія, пов’язана з родиною фігуранта.

    Раніше правоохоронці повідомляли, що йдеться про закупівлю понад мільйона комплектів форми для армії на загальну суму $35 млн. За результатами експертиз і фінансових аналізів, реальна собівартість становила $25,6 млн. Решта — майже $10 млн — осіла на офшорних рахунках.

    Схема була багаторівневою. Форму закуповували через американську компанію, яка належить доньці міжнародного афериста Соломона Філіппа. В якості “прокладки” використовувався турецький виробник, через якого штучно завищували ціни майже в півтора раза. З $20 млн передоплати, перерахованих Міністерством оборони, до виробника дійшло лише близько половини.

    Слідство вважає Романа Баликіна ключовим координатором цієї схеми. За даними слідчих, він обіцяв вплинути на проведення тендеру та мав отримати $2,5 млн відкату. Утім, за словами самого Баликіна, він став жертвою шахрайства.

    Після звільнення з СІЗО Баликін активно намагається “відбілити” свій імідж у медіа. За інформацією джерел, він співпрацює з телеграм-каналами, які займаються інформаційним шантажем і розміщенням замовних матеріалів, покликаних зменшити суспільний резонанс навколо справи.

  • Крупа залишиться за ґратами до вересня: суд зменшив заставу до 56 мільйонів

    Крупа залишиться за ґратами до вересня: суд зменшив заставу до 56 мільйонів

    Вищий антикорупційний суд подовжив запобіжний захід для колишньої очільниці Хмельницької медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи. Вона залишатиметься під вартою щонайменше до 7 вересня 2025 року. Водночас суд погодився зменшити розмір застави — тепер її сума становить 56 мільйонів 18 тисяч гривень.

    Рішення ухвалено після розгляду клопотання детектива НАБУ. Якщо Крупа внесе вказану суму, на неї буде покладено суворі обмеження. Зокрема, вона не зможе виїжджати за межі Хмельницького без дозволу, буде зобов’язана здавати документи для виїзду за кордон та не матиме права контактувати з фігурантами справи — як працівниками МСЕК, так і людьми, які зверталися до комісії.

    Тетяна Крупа є підозрюваною у вчиненні злочинів, передбачених статтями 368-5 (незаконне збагачення) та ч. 2 ст. 366-2 (службове підроблення) Кримінального кодексу України. Справу проти неї супроводжує Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

    Раніше ВАКС вже арештував частину майна Крупи. Серед іншого, йдеться про нерухомість та кошти, які посадовиця вивезла з України під час війни. За даними слідства, ця сума перевищує пів мільйона доларів.

    Розслідування триває, а справу Крупи вважають однією з найбільш показових у сфері викриття корупції серед посадовців системи медико-соціальної експертизи.

  • Підозрюваному у спробі підкупу співробітника ДБР Гринкевичу знову зменшили заставу

    Підозрюваному у спробі підкупу співробітника ДБР Гринкевичу знову зменшили заставу

    Ігор Гринкевич, один із найбільш згадуваних постачальників Міністерства оборони у гучних розслідуваннях останніх років, залишиться під заставою в 156 мільйонів гривень щонайменше до серпня. Відповідне рішення ухвалив Шевченківський районний суд Києва ще 16 червня.

    Гринкевич проходить у справі за частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу — йдеться про спробу підкупу службової особи. За версією слідства, бізнесмен пропонував хабар у розмірі пів мільйона доларів США співробітнику ДБР, аби вплинути на хід розслідування.

    З моменту відкриття кримінального провадження в 2023 році (№62023000000001135), сума застави, яка була обрана як запобіжний захід, неодноразово переглядалась. Спершу вона перевищувала 300 мільйонів гривень. Згодом її знижували поетапно — до 296 млн, потім до 218 млн, і далі — до 157 млн. Наразі вона становить 156 мільйонів.

    Захист Гринкевича системно домагається зменшення суми застави, посилаючись на обставини справи, стан здоров’я та економічну ситуацію. Станом на середину 2025 року адвокатам вдалося знизити заставу майже вдвічі.

    Незважаючи на обвинувачення у спробі підкупу правоохоронця, суд поки що не застосував жодного іншого запобіжного заходу, окрім застави. Хоча прокурори неодноразово наполягали на більш жорстких умовах, наприклад, домашньому арешті чи носінні електронного браслета, суд обмежився грошовим забезпеченням.

    Ігор Гринкевич фігурує не лише у цій справі. Його ім’я вже звучало у контексті скандалів, пов’язаних із оборонними контрактами. Проте саме справа про спробу підкупу співробітника ДБР стала показовою — як через суми, що фігурують, так і через поступову зміну позиції суду щодо розміру застави.

    Наразі слідство триває, а розгляд питання про подальшу долю запобіжного заходу запланований на серпень. Не виключено, що захист знову вимагатиме зниження застави або її заміни на більш м’яку форму. Утім, фінальне слово — за судом.

  • Антикорупційні органи вимагають усунути Чернишова з посади і 120 млн застави

    Антикорупційні органи вимагають усунути Чернишова з посади і 120 млн застави

    Антикорупційні органи України вийшли до Вищого антикорупційного суду з вимогою обрати запобіжний захід для віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова. НАБУ і САП просять суд встановити заставу в розмірі 120 мільйонів гривень, а також тимчасово відсторонити чиновника від виконання обов’язків.

    Крім того, прокурори вимагають накласти низку обмежень. Зокрема, Чернишову можуть заборонити спілкуватися зі свідками та іншими фігурантами справи, залишати населений пункт без дозволу, а також зобов’язати здати всі закордонні паспорти, носити електронний браслет і регулярно з’являтися на виклики до слідчого.

    Судовий розгляд клопотання призначено на сьогодні на 9:00. Якщо суд задовольнить вимоги САП і НАБУ, у Чернишова буде п’ять днів для внесення суми застави.

    У НАБУ підкреслюють, що розмір застави сформовано з урахуванням ризиків, характеру справи, а також чинної судової практики. Також орган врахував, що Чернишов самостійно прибув до детективів і не уникав слідчих дій.

    Наразі правоохоронці не розголошують деталі підозри, однак зауважують, що справа стосується високопосадової корупції. Запровадження запобіжних заходів може стати ключовим етапом у розслідуванні.

  • Ексзаступник голови ОП Смирнов може вийти під заставу

    Ексзаступник голови ОП Смирнов може вийти під заставу

    Колишнього заступника голови Офісу президента Андрія Смирнова взято під варту із можливістю внесення застави у 18 мільйонів гривень. Відповідне рішення ухвалив суд у справі про легалізацію незаконно отриманих коштів і хабар в особливо великому розмірі.

    Однак, як повідомляють наші джерела, справа може мати зовсім іншу природу, ніж публічно декларується. За їхніми словами, весь кейс узгоджено з Банковою, і Смирнов “вже цього тижня” може опинитися на волі. “Усе розписано наперед”, — кажуть співрозмовники.

    Нагадаємо, Смирнов упродовж кількох років був правою рукою Андрія Єрмака та відповідав за координацію судової гілки влади. Його вважали “смотрящим” за судами та ключовою фігурою у формуванні складу ВРП, ВККС та у впливі на резонансні судові справи.

    Утім, згідно з нашими джерелами, навіть підозра у хабарі не означає реальних наслідків: справа нібито інсценована, аби “зняти напругу” з боку західних партнерів і показати бодай якусь боротьбу з корупцією. У самому Офісі президента на ситуацію реагують спокійно — жодних гучних коментарів або звільнень не пролунало.

    Справа Смирнова може стати ще одним прикладом імітації боротьби з корупцією, коли винні або тікають, або домовляються.

    Цілком можливо, що арешт Смирнова — це лише символічна поступка, яка не змінить системної кругової поруки в ОП. Особливо, коли йдеться про людей із “внутрішнього кола”.

  • Водій, що збив вагітну жінку та дітей на пішохідному переході в Дніпрі, вийшов під заставу

    Водій, що збив вагітну жінку та дітей на пішохідному переході в Дніпрі, вийшов під заставу

    У Дніпрі під заставу був звільнений водій, який 17 березня збив на пішохідному переході вагітну жінку та двох дітей. Інцидент потрапив на відео, і чоловік не заперечує свою провину.

    Жінка, старший син і новонароджена донька досі перебувають у лікарні після серйозних травм, отриманих унаслідок ДТП. Вагітна жінка, переселенка з Бахмута Анастасія Становська, зокрема, була прооперована через передчасні пологи, а її дитина, Агнешка, потрапила в реанімацію з тяжкою черепно-мозковою травмою та переломом черепа. Її стан залишається стабільно важким, але є позитивні зміни.

    Водій, який спричинив аварію, був затриманий одразу після інциденту, але згодом звільнений під заставу. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. Триває досудове розслідування, і справу можуть передати до суду в травні цього року.

    В результаті аварії старший син Анастасії, 8-річний Степан, також отримав травми і потребує тривалої реабілітації. Його молодший брат, 6-річний Владислав, вже повернувся додому після лікування.

    Інцидент викликав широке обурення серед місцевих мешканців, які вимагають справедливого покарання для водія.