Golosnovinua.com

Позначка: Зброя

  • Ще $100 мільйонів для фронту: Австралія посилює підтримку України

    Ще $100 мільйонів для фронту: Австралія посилює підтримку України

    Австралія оголосила про виділення Україні додаткових 100 мільйонів доларів військової допомоги, підтвердивши намір і надалі залишатися одним із найактивніших партнерів Києва у протистоянні російській агресії. Нові кошти будуть спрямовані на закупівлю критично важливого військового обладнання для потреб українських Сил оборони, які вже понад чотири роки ведуть боротьбу проти повномасштабного вторгнення Російської Федерації.

    Про це повідомило Міністерство оборони Австралії. У відомстві зазначили, що новий пакет фінансування стане продовженням попередніх зобов’язань Канберри щодо підтримки України. Зокрема, у грудні 2025 року австралійський уряд уже оголосив про виділення 50 мільйонів доларів у межах міжнародної програми PURL, спрямованої на забезпечення українських військових необхідним обладнанням та озброєнням. Тепер влада країни ухвалила рішення про два додаткові внески по 50 мільйонів доларів кожен, які будуть здійснені протягом наступних дванадцяти місяців.

    Таким чином загальна сума нової допомоги становитиме 100 мільйонів доларів, а загальний обсяг підтримки України з боку Австралії від початку повномасштабної війни перевищить 1,8 мільярда доларів. Із цієї суми понад 1,6 мільярда доларів припадає саме на військову допомогу, що свідчить про особливу увагу Канберри до зміцнення обороноздатності України в умовах тривалої війни.

    У Міністерстві оборони Австралії наголосили, що підтримка України є важливою складовою міжнародної політики країни, оскільки наслідки російської агресії виходять далеко за межі європейського континенту. Влада Австралії переконана, що війна, розв’язана Росією, впливає на глобальну безпекову архітектуру та створює небезпечний прецедент для інших регіонів світу.

    Заступник прем’єр-міністра та міністр оборони Австралії Річард Марлз підкреслив, що події в Україні безпосередньо стосуються також Індо-Тихоокеанського регіону, де Австралія має власні стратегічні інтереси. За його словами, світ уважно спостерігає за тим, чи зможе міжнародна спільнота захистити принципи суверенітету та територіальної цілісності держав перед обличчям військової агресії.

    «Те, що відбувається в Україні, має значення і для Індо-Тихоокеанського регіону, тому для Австралії так важливо залишатися послідовною та продовжувати підтримувати Україну доти, доки вона не досягне миру на власних умовах», – заявив Марлз.

    У Канберрі вважають, що перемога України або досягнення справедливого миру матимуть важливі наслідки для світової системи безпеки. Саме тому австралійський уряд послідовно підтримує міжнародні санкції проти Росії, надає військову та гуманітарну допомогу Києву, а також бере участь у міжнародних коаліціях, створених для підтримки української держави.

    Від початку повномасштабного вторгнення Австралія передала Україні значні обсяги військової техніки, боєприпасів та обладнання. Зокрема, йдеться про бронетранспортери Bushmaster, які добре зарекомендували себе на фронті та активно використовуються українськими військовими для транспортування особового складу та виконання бойових завдань. Крім того, Австралія надавала безпілотні системи, боєприпаси, засоби індивідуального захисту, військове спорядження та іншу допомогу, необхідну для посилення оборонних можливостей України.

    Окремим напрямком співпраці залишається підготовка українських військовослужбовців. Австралійські сили оборони продовжують брати участь в операції «Куду», в межах якої українські захисники проходять навчання за стандартами армій країн НАТО. Програма охоплює різні напрямки підготовки — від базових навичок ведення бою до складних тактичних операцій та взаємодії між підрозділами. Завдяки цій місії тисячі українських військових уже отримали необхідний досвід для виконання бойових завдань на фронті.

    Крім того, Австралія залишається учасником Коаліції охочих — міжнародного формату співпраці держав-партнерів України, які координують свої зусилля у сфері військової допомоги, підготовки особового складу та довгострокових гарантій безпеки для Києва. Участь Канберри в роботі коаліції свідчить про її готовність підтримувати Україну не лише сьогодні, а й у перспективі після завершення війни.

    У Міністерстві оборони Австралії підкреслили, що країна залишається непохитною у своїй підтримці України та українського народу. Там наголосили, що Росія продовжує порушувати міжнародне право та загрожувати стабільності в Європі, а тому міжнародна спільнота повинна зберігати єдність і продовжувати допомагати Києву.

    Рішення про нові 100 мільйонів доларів було ухвалене на тлі продовження активних бойових дій та зростання потреб української армії у сучасному озброєнні й техніці. Україна регулярно закликає партнерів посилювати військову підтримку, наголошуючи, що саме стабільне постачання озброєння дозволяє стримувати російські наступальні дії та захищати цивільне населення від ракетних і дронових атак.

    Новий пакет допомоги також став продовженням політики Австралії, оголошеної наприкінці 2025 року. Тоді уряди Австралії та Нової Зеландії спільно повідомили про надання Україні додаткової військової підтримки на суму понад 70 мільйонів доларів США. Обидві держави наголосили, що залишаються відданими підтримці міжнародного правопорядку та готові допомагати Україні стільки, скільки буде потрібно.

    Експерти зазначають, що рішення Австралії має не лише практичне, а й політичне значення. Воно демонструє, що навіть країни, географічно віддалені від Європи, розглядають війну Росії проти України як виклик глобальній безпеці. В умовах, коли Кремль продовжує агресивну політику та не демонструє готовності до припинення війни, підтримка з боку міжнародних партнерів залишається одним із ключових факторів стійкості України.

    Таким чином новий пакет військової допомоги від Австралії став черговим підтвердженням того, що міжнародна коаліція на підтримку України продовжує зміцнюватися. Канберра демонструє готовність і надалі вкладати значні ресурси у підтримку української оборони, наголошуючи, що боротьба України за свободу та незалежність має значення не лише для Європи, а й для всього демократичного світу.

  • Трамп хоче запуску виробництва зброї США в Європі та Україні

    Трамп хоче запуску виробництва зброї США в Європі та Україні

    Президент США Дональд Трамп заявив про намір адміністрації розглянути новий підхід до організації оборонного виробництва, який може суттєво змінити глобальну систему постачання озброєнь. Йдеться про можливість залучення провідних американських оборонних корпорацій до надання ліцензій на виробництво зброї в Європі та Україні, що дозволило б розгорнути виробничі потужності безпосередньо ближче до зони попиту та прискорити постачання критично важливих систем озброєння.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на посадовців, обізнаних із перебігом обговорень, а також на заяви, зроблені під час саміту «Групи семи» у Франції. За даними джерел, у Білому домі розглядають механізм, за яким американські оборонні компанії зможуть передавати технології та ліцензії європейським і українським підприємствам, що мають відповідні виробничі можливості. Такий крок, за оцінками учасників дискусій, може стати відповіддю на затяжний дефіцит ракет-перехоплювачів та іншого високотехнологічного озброєння, яке є критично важливим для систем протиповітряної оборони України.

    Ключовою причиною обговорення цього підходу є обмеженість виробничих потужностей у самих Сполучених Штатах та значне виснаження запасів після попередніх етапів військової підтримки союзників. Водночас розгортання нового виробництва всередині США потребує тривалого часу, що у нинішніх умовах війни та високої інтенсивності бойових дій розглядається як критичний фактор. Саме тому ліцензійне виробництво за межами США розглядається як більш швидкий та гнучкий інструмент забезпечення союзників необхідним озброєнням.

    Дональд Трамп, коментуючи можливість такого кроку, зазначив, що американські оборонні компанії потенційно зацікавлені у співпраці з іноземними виробниками, і що адміністрація готова детально вивчити цю ініціативу. «Вони хотіли б це зробити, ми розглянемо це питання», — заявив він, підкресливши, що мова йде про практичний інструмент зміцнення обороноздатності союзників.

    Обговорення ініціативи відбувається на тлі активних консультацій у межах «Групи семи», де однією з ключових тем стала нестача систем протиповітряної оборони та ракет-перехоплювачів, необхідних для захисту від балістичних та крилатих ракет. Лідери країн G7 у Франції наголошували на необхідності збільшення виробництва та пришвидшення постачань Україні, яка щоденно стикається з масованими повітряними атаками.

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що питання видачі ліцензій на виробництво озброєнь уже перебуває на стадії детального міждержавного обговорення. За його словами, модель може передбачати залучення як великих європейських оборонних підприємств, так і українських виробників, які вже мають досвід у випуску сучасних систем озброєння або їхніх компонентів. Він підкреслив, що це дозволить суттєво збільшити обсяги виробництва без необхідності повного перенесення технологічних ланцюгів у США.

    Президент Франції Емманюель Макрон також підтвердив, що під час дискусій американська сторона наполягала на активнішій мобілізації оборонної промисловості для підтримки союзників. За його словами, особливу увагу приділено системам ППО та засобам перехоплення повітряних цілей, які залишаються найбільш дефіцитними у поточній безпековій ситуації.

    Аналітики зазначають, що традиційно США дуже обережно підходять до передачі оборонних технологій та ліцензій через ризики, пов’язані з інтелектуальною власністю, контролем за виробництвом та безпекою ланцюгів постачання. Однак у сучасних умовах війни в Європі та глобального зростання попиту на озброєння ця модель поступово трансформується. Уже зараз частина американських систем, зокрема компоненти до ракет для комплексів Patriot, виробляється на території Німеччини, що демонструє можливість розширення географії оборонного виробництва.

    Очікується, що наступним етапом стануть додаткові консультації між США, країнами ЄС та Україною щодо конкретних механізмів ліцензування, юридичних гарантій та контролю за технологіями. У разі реалізації цієї ініціативи може бути створена нова модель міжнародної оборонної кооперації, яка дозволить значно скоротити час виробництва озброєнь і підвищити стійкість постачань у період тривалих конфліктів.

    Таким чином, ініціатива адміністрації Трампа потенційно може стати одним із наймасштабніших переформатувань світового оборонного ринку за останні десятиліття, оскільки передбачає не лише експорт озброєнь, а й фактичну децентралізацію їхнього виробництва з залученням партнерських країн, включно з Україною.

  • Стрілянина в Ірпені: чоловік відкрив вогонь по перехожих

    Стрілянина в Ірпені: чоловік відкрив вогонь по перехожих

    Увечері суботи, 13 червня, в Ірпені на Київщині сталася стрілянина, яка викликала значний резонанс серед місцевих мешканців після появи відео з місця події у соціальних мережах. Інцидент стався на одній із вулиць міста близько 21:00 і, за попередніми даними, міг становити потенційну загрозу для перехожих, однак у результаті ніхто не постраждав.

    Як повідомили у Facebook поліції Київської області, повідомлення про стрілянину надійшло до правоохоронців о 21:14. На виклик оперативно були спрямовані наряди групи реагування патрульної поліції та слідчо-оперативна група. Поліцейські встановили, що невідома особа здійснювала постріли у бік людей, які перебували поблизу, після чого з місця події зникла або намагалася уникнути затримання.

    Правоохоронцям вдалося оперативно встановити особу стрільця та затримати його. Ним виявився 47-річний місцевий житель Ірпеня. Обставини інциденту наразі залишаються предметом слідства, зокрема встановлюється, з якої саме зброї здійснювалися постріли, за яких умов чоловік отримав доступ до неї та що могло стати причиною його дій.

    За попередніми даними поліції, під час інциденту ніхто з громадян не зазнав поранень. Водночас сам факт стрілянини у громадському місці викликав занепокоєння, оскільки дії чоловіка створювали реальну загрозу життю та безпеці людей, які могли перебувати в зоні ураження.

    Після затримання чоловіка було доставлено до підрозділу поліції для проведення слідчих дій. Правоохоронці зазначили, що наразі триває з’ясування всіх обставин події, а також можливих мотивів його поведінки. Не виключається, що додаткові експертизи та допити допоможуть встановити повну картину того, що сталося у вечірній час в одному з житлових районів Ірпеня.

    За фактом інциденту слідчі розпочали кримінальне провадження за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за хуліганство із застосуванням зброї. Санкція цієї статті передбачає серйозне покарання, оскільки йдеться про дії, які супроводжувалися особливою зухвалістю та потенційною небезпекою для оточуючих.

    У поліції підкреслили, що реагування на подібні виклики здійснюється максимально швидко, особливо коли йдеться про використання вогнепальної або іншої зброї у громадських місцях. Завдяки оперативним діям правоохоронців вдалося швидко локалізувати ситуацію та затримати ймовірного правопорушника, не допустивши більш серйозних наслідків.

    Місцеві жителі активно обговорювали інцидент у соцмережах, зазначаючи, що чули звуки пострілів та були стурбовані безпекою в районі. Поширене відео з місця події стало підставою для додаткового резонансу, після чого поліція офіційно підтвердила факт стрілянини та надала перші коментарі.

    Наразі досудове розслідування триває, а правоохоронці встановлюють повні обставини події, включно з можливими свідками, маршрутами переміщення чоловіка до та після інциденту, а також походженням зброї. Очікується, що після завершення першочергових слідчих дій буде ухвалено рішення щодо подальшої правової кваліфікації та запобіжного заходу.

  • Стрілянина у дворі Києва: поліція затримала озброєного чоловіка

    Стрілянина у дворі Києва: поліція затримала озброєного чоловіка

    У Дарницькому районі Києва патрульні поліцейські затримали чоловіка, який відкрив стрілянину просто у дворі багатоповерхового житлового будинку, чим спричинив серйозне занепокоєння серед мешканців району та поставив під загрозу їхню безпеку. Інцидент стався після того, як на спецлінію 112 надійшло повідомлення від очевидців про невідомого чоловіка, який поводиться агресивно, пересувається подвір’ям зі зброєю та здійснює постріли.

    Про це повідомили у Патрульній поліції Києва.

    Після отримання виклику на місце події було негайно скеровано кілька екіпажів патрульної поліції. Правоохоронці, які прибули першими, встановили, що у дворі перебуває чоловік із предметом, схожим на вогнепальну зброю, і продовжують надходити ризики повторних пострілів. З огляду на потенційну загрозу для життя та здоров’я людей, інспектори діяли відповідно до вимог закону, привівши табельну вогнепальну зброю у бойову готовність, як це передбачено статтею 46 Закону України «Про Національну поліцію».

    Поліцейські розпочали оперативні дії із локалізації загрози та встановлення контролю над ситуацією у дворі житлового будинку. Чоловіка вдалося швидко виявити, після чого його затримали із застосуванням кайданок, не допустивши подальшої ескалації інциденту. За словами правоохоронців, дії затриманого були непередбачуваними, що вимагало максимально обережного підходу під час його знешкодження.

    Після затримання слідчо-оперативна група, яка прибула на місце події, провела огляд території та зафіксувала сліди ймовірної стрілянини. Зокрема, на землі було виявлено гільзи, які, за попередніми висновками, могли залишитися після здійснених пострілів. Усі виявлені речові докази були вилучені для подальшого направлення на експертизу, яка має встановити тип зброї, її походження та обставини використання.

    Також було вилучено сам предмет, схожий на зброю, який фігурант мав при собі. Його направлено на дослідження, щоб встановити, чи є він вогнепальною зброєю, чи її імітацією, а також чи придатний він до здійснення пострілів.

    Чоловіка затримали у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Наразі слідчі розпочали кримінальне провадження за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України, що кваліфікується як хуліганство, вчинене із застосуванням зброї або предметів, схожих на неї. За цією статтею передбачене суворе покарання, зокрема позбавлення волі.

    У поліції наголошують, що використання зброї у громадських місцях, особливо у щільно заселених житлових кварталах, становить надзвичайну небезпеку та може призвести до трагічних наслідків. Саме тому такі інциденти розглядаються як особливо серйозні правопорушення, а реагування на них відбувається максимально швидко та рішуче.

    Правоохоронці також нагадують, що будь-які повідомлення про можливу стрілянину чи загрозу застосування зброї у місті потребують негайного інформування поліції, оскільки своєчасне реагування часто є ключовим фактором у запобіганні постраждалим серед цивільного населення.

  • НАТО готує пакет для України на €70 млрд: союзники шукають нову модель фінансування

    НАТО готує пакет для України на €70 млрд: союзники шукають нову модель фінансування

    Країни НАТО обговорюють можливість формування нового масштабного пакета військової допомоги Україні обсягом близько 70 млрд євро, який може стати одним із ключових політичних рішень найближчого саміту Альянсу. Про це повідомляє Politico з посиланням на чотирьох дипломатів НАТО. За попередніми даними, оголошення щодо нової ініціативи може відбутися вже наступного місяця під час саміту НАТО в Анкарі, де союзники планують узгодити подальші довгострокові механізми підтримки Києва.

    Як зазначається в публікації, ініціатором нової моделі фінансування у травні виступила Німеччина. Її пропозиція передбачає не лише визначення загального обсягу допомоги, а й створення більш прозорого механізму обліку внесків кожної країни-члена Альянсу. Ідея полягає в тому, щоб зробити систему підтримки України більш передбачуваною та рівномірною, зменшивши політичні суперечки щодо розподілу фінансового навантаження між союзниками.

    Обговорення цього питання відбувається на тлі зростаючих розбіжностей у НАТО щодо того, як саме має виглядати довгострокова модель підтримки України. Частина країн висловлює невдоволення тим, що значна частка витрат на військову допомогу Києву припадає на обмежене коло держав, тоді як інші союзники беруть меншу участь у фінансуванні. Саме тому новий підхід розглядається як спроба досягти більш справедливого розподілу внесків.

    За словами одного з високопоставлених дипломатів НАТО, ключовим завданням є забезпечення стабільної та довгострокової підтримки України на основі більш збалансованої системи зобов’язань. Він підкреслив, що Альянс має не лише реагувати на поточні потреби Києва, а й створити механізм, який дозволить планувати допомогу на роки вперед, забезпечуючи прогнозованість постачань озброєнь та фінансування оборонних потреб.

    Згідно з інформацією Politico, загальна сума в 70 млрд євро не буде складатися виключно з нових бюджетних видатків країн НАТО. Близько 30 млрд євро планується залучити з уже погодженого кредитного пакета Європейського Союзу для України, який становить 90 млрд євро на два роки. Ще близько 40 млрд євро можуть бути сформовані за рахунок двосторонніх програм військової та фінансової підтримки з боку окремих держав-членів Альянсу.

    Водночас частина союзників висловлює застереження, що включення коштів ЄС до загальної суми може знизити рівень додаткових національних внесків, оскільки держави можуть розраховувати на вже погоджені європейські фінансові механізми замість збільшення власних витрат. Це створює додаткову дискусію щодо реальної структури майбутнього пакета допомоги та його ефективності.

    Паралельно обговорення відбуваються на тлі загальної політичної дискусії в Альянсі щодо майбутніх моделей фінансування підтримки України. Питання стане одним із ключових на саміті НАТО, який заплановано на 7–8 липня в Анкарі. Очікується, що лідери країн-членів Альянсу розглянуть як короткострокові, так і довгострокові механізми підтримки України, включно з постачанням озброєнь, розвитком оборонної промисловості та інвестиціями у виробництво боєприпасів.

    Посол України при НАТО Альона Гетманчук у коментарі Politico наголосила, що будь-які нові зобов’язання союзників мають відповідати реальним потребам України на полі бою. За її словами, Київ передусім потребує посилення систем протиповітряної оборони, розвитку внутрішнього виробництва озброєнь, інвестицій у дронові та ракетні програми, а також стабільних поставок боєприпасів великої дальності. Вона підкреслила, що ефективність будь-якої допомоги вимірюється її здатністю змінювати ситуацію на фронті.

    Окремо Politico зазначає, що в НАТО тривають складні переговори щодо принципів фінансування допомоги Україні. Частина країн виступає проти ідеї фіксованих внесків у розмірі певного відсотка від ВВП, яку просував генеральний секретар Альянсу Марк Рютте. Йшлося про пропозицію встановити орієнтир на рівні 0,25% ВВП кожної держави-члена на підтримку України.

    Однак, за даними The Telegraph, ця ініціатива була заблокована низкою країн, серед яких Велика Британія та Франція, а також інші союзники, які виступили проти обов’язкових квот. На цьому тлі німецька пропозиція щодо пакета в 70 млрд євро почала розглядатися як більш гнучка альтернатива, яка дозволяє зберегти обсяг підтримки України без запровадження жорстких фінансових зобов’язань для кожної країни.

    Таким чином, дискусія в НАТО поступово зміщується від принципу фіксованих внесків до моделі комбінованого фінансування, де поєднуються внески ЄС, двостороння допомога та нові спільні механізми Альянсу. Остаточні рішення очікуються вже під час саміту в Анкарі, який може визначити формат підтримки України на найближчі роки.

  • Пентагон різко нарощує виробництво зброї для України

    Пентагон різко нарощує виробництво зброї для України

    Пентагон готує масштабне розширення виробництва озброєння з метою значного збільшення обсягів військової допомоги Україні, що може означати перехід США до довгострокової моделі «індустріальної мобілізації» оборонного сектору. Йдеться про перебудову виробничих ланцюгів у ключових сегментах — від артилерійських боєприпасів і ракетних систем до засобів протиповітряної оборони та високоточної зброї, аби забезпечити стабільне постачання «значно більших обсягів» для потреб української армії.

    Про це заявив міністр оборони США Піт Гегсет під час виступу на міжнародному безпековому форумі «Діалог Шангрі-Ла» в Сінгапурі, який вважається однією з найважливіших майданчиків для обговорення глобальної архітектури безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. За його словами, Сполучені Штати переглядають саму логіку оборонного виробництва, оскільки попередні темпи випуску боєприпасів та техніки більше не відповідають реаліям сучасних конфліктів високої інтенсивності.

    Гегсет наголосив, що мова йде не про поступове збільшення виробництва, а про суттєве масштабування промислових потужностей, яке дозволить американським компаніям постачати Україні «не просто трохи більше, а значно більше по всьому спектру можливостей». Це включає як поповнення запасів критично важливих боєприпасів, так і розширення виробництва систем, що забезпечують протиповітряну оборону, контрбатарейну боротьбу та високоточні удари.

    Окремо глава Пентагону підкреслив, що Вашингтон одночасно очікує посилення ролі європейських союзників у підтримці Києва. За його словами, нинішня стратегія США передбачає більш рівномірний розподіл фінансового та військового навантаження між партнерами, оскільки війна в Україні є викликом не лише для Сполучених Штатів, а й для всієї євроатлантичної системи безпеки.

    Водночас американська сторона позитивно оцінює вже здійснені кроки Європи щодо збільшення оборонних бюджетів і розширення постачання Україні. У Вашингтоні вважають, що європейські країни поступово беруть на себе більшу частку відповідальності, зокрема через фінансування закупівель озброєння та розвиток власних оборонних виробництв.

    Гегсет також заявив, що Україна демонструє високу ефективність у використанні наданих ресурсів, що, на думку США, підсилює аргументи на користь подальшого нарощення допомоги. Він підкреслив, що метою Вашингтона є забезпечення здатності України до самозахисту в довгостроковій перспективі у координації з союзниками.

    У цьому контексті важливу роль відіграє співпраця в межах НАТО, де тривають дискусії щодо розподілу витрат на підтримку України та зміцнення оборонного потенціалу країн-членів. Раніше в Альянсі вже звучали заклики до збільшення інвестицій у військову сферу та підвищення готовності оборонної промисловості до тривалих конфліктів високої інтенсивності.

    Аналітики відзначають, що заяви Пентагону можуть свідчити про поступовий перехід США до більш системної моделі військової підтримки України, яка базується не на разових пакетах допомоги, а на довгостроковому плануванні виробництва та постачання озброєнь. Такий підхід передбачає тісну інтеграцію між державним замовленням, приватним оборонним сектором та міжнародними союзниками.

    Окремо підкреслюється, що перебудова оборонної промисловості США відбувається на тлі глобального перегляду безпекових ризиків і зростання попиту на озброєння у світі. Це змушує Вашингтон балансувати між забезпеченням власних стратегічних запасів і виконанням зобов’язань перед партнерами, зокрема Україною.

    У підсумку, ініціативи Пентагону можуть стати одним із ключових елементів нової довгострокової стратегії США щодо підтримки України, яка поєднує нарощення виробництва, розширення міжнародної координації та перерозподіл відповідальності між союзниками в межах трансатлантичної безпекової системи.

  • Корупційні схеми на оборонці: як Сергій Пашинський зберігає контроль за «Українською бронетехнікою»

    Корупційні схеми на оборонці: як Сергій Пашинський зберігає контроль за «Українською бронетехнікою»

    Власник 10% акцій компанії «Українська бронетехніка» Владислав Бельбас в інтерв’ю «Форбс» наполягає: український “збройний барон” Сергій Пашинський до бізнесу стосунку не має, яле факти говорять про протилежне.

    Зв’язки вирішують усе

    Сергій Пашинський — ключова фігура українського оборонно-промислового комплексу, колишній голова парламентського комітету з питань нацбезпеки.

    У лютому 2024 року, коли Пашинського арештували, компанії, що входять до NAUDI, внесли за нього заставу в 272,5 млн грн. Найбільшу суму — понад 62,5 млн грн — внесла саме «Українська бронетехніка».

    Владислав Бельбас пояснює це просто: Пашинський має обширні міжнародні зв’язки та здатен координувати роботу виробників, держави та замовників. Але як пояснити таку підтримку від компанії, до якої він нібито не має жодного стосунку?

    Скандальне минуле та бурхливе сьогодення

    Важливий факт: на момент арешту у 2019 році Владислав Бельбас був пов’язаний із Олегом Свинарчуком (Гладковським), відомим учасником скандалів у сфері оборонних закупівель. Тоді НАБУ затримало Бельбаса у справі про розтрату 55,5 млн грн на оборонних замовленнях. Однак у СІЗО він провів недовго — вийшов під заставу в 7 млн грн.

    Зв’язки із Свинарчуком та минулі скандали не завадили Бельбасу очолити «Українську бронетехніку» та стати ключовим гравцем ринку.

    470-разове зростання: кому війна — бізнес

    «Українська бронетехніка» за три роки зросла у 470 разів. Такий стрімкий ріст пояснюється не стільки виробничими потужностями, скільки ефективним використанням посередницьких схем та «правильними» зв’язками.

    Імпорт, який держава не може забезпечити безпосередньо, проходить через потрібні компанії з надбавкою у 30%, що в умовах війни можна назвати “мародерством”. Сергій Пашинський формально стоїть осторонь. Але при більш уважному розгляді — ті ж обличчя, знайомі схеми та мільярди, що опиняються у потрібних руках. Війна — час можливостей. Особливо для тих, хто знає, як перетворити патріотизм у прибутковий бізнес.

  • Європа стрімко озброюється, але зброя б’є рекорди за цінами: у НАТО вже говорять про кризу

    Європа стрімко озброюється, але зброя б’є рекорди за цінами: у НАТО вже говорять про кризу

    Європейський ринок озброєнь переживає безпрецедентне подорожчання на тлі війни Росії проти України, масштабного переозброєння НАТО та різкого зростання попиту на військову техніку. У деяких випадках ціни на окремі види озброєння та боєприпасів за останні два роки зросли більш ніж на 50%. Про це заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур, коментуючи ситуацію на європейському оборонному ринку.

    За словами естонського міністра, проблема стала системною для всіх країн НАТО, які одночасно почали збільшувати військові бюджети після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    «Ціни зростають. Ми бачимо, що коли купували певне озброєння два роки тому, а зараз хочемо збільшити обсяги закупівель того ж самого товару, то ціна на окремі позиції вже вища на 50–60%», — заявив Певкур.

    Його слова наводить Bloomberg.

    Міністр пояснив, що оборонна промисловість Європи просто не встигає задовольнити різке збільшення попиту. Країни НАТО одночасно почали відновлювати власні арсенали, виснажені через багаторічне скорочення військових витрат, а також через масштабні поставки зброї Україні.

    Після 2022 року більшість держав Альянсу оголосили про рекордні програми переозброєння. Німеччина створила спеціальний оборонний фонд на 100 млрд євро. Польща запустила одну з найбільших програм модернізації армії у Європі, закуповуючи танки Abrams, K2, гаубиці K9 та системи HIMARS. Франція, Велика Британія, країни Балтії та Скандинавії також різко збільшили оборонні бюджети.

    На цьому тлі виробники зброї отримали величезний портфель замовлень, однак зіткнулися з браком виробничих потужностей, дефіцитом компонентів та нестачею спеціалістів.

    Bloomberg зазначає, що сьогодні європейський оборонний ринок фактично входить у фазу «воєнної економіки», коли попит значно перевищує можливості виробництва.

    Особливо критичною ситуація залишається на ринку артилерійських боєприпасів, систем ППО, ракет та бронетехніки. Після початку великої війни в Україні країни НАТО масово передавали Києву власні запаси озброєння, що призвело до стрімкого скорочення складів у самій Європі.

    Через це уряди тепер одночасно намагаються і підтримувати Україну, і відновлювати власні резерви.

    Певкур назвав ситуацію «проблемою курки та яйця». За його словами, уряди очікують збільшення виробництва від оборонних компаній, але виробники не готові масштабувати заводи без довгострокових гарантій та великих контрактів.

    «Якщо галузь не розуміє, що на ринку буде багато грошей, то ви вже запізнилися», — сказав глава Міноборони Естонії.

    Він наголосив, що Європа не може чекати до 2030 року, аби повністю відновити боєготовність своїх армій. На його думку, Росія може скористатися слабкістю НАТО вже найближчими роками.

    «Найкращий момент для російських провокацій проти НАТО може настати вже цього або наступного року», — попередив Певкур.

    На цьому тлі в Європі дедалі активніше говорять про необхідність фактичної мілітаризації промисловості. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте найближчими днями планує провести окрему зустріч із керівниками провідних оборонних компаній Європи. Основна тема — збільшення виробництва зброї та інвестицій у військову промисловість.

    Financial Times раніше повідомляла, що НАТО тисне на уряди країн-членів, закликаючи переходити до довгострокових оборонних контрактів, які дадуть компаніям гарантії для будівництва нових заводів.

    Паралельно Велика Британія розглядає створення спеціального «оборонного банку» для фінансування масштабного переозброєння країн Північної Європи та НАТО. Про це наприкінці квітня писало The Telegraph.

    У ЄС також тривають дискусії щодо створення спільного оборонного фонду та нових механізмів централізованих закупівель зброї. У Брюсселі побоюються, що розрізнені контракти між країнами Євросоюзу лише додатково підігрівають конкуренцію та підвищують ціни.

    Окремою проблемою для Європи залишається позиція США. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому у Вашингтоні дедалі частіше лунають заяви про необхідність скорочення американських витрат на безпеку Європи. Через це країни ЄС змушені брати на себе дедалі більшу частину фінансування оборони та підтримки України.

    У країнах Балтії, Польщі та Скандинавії вже відкрито говорять про ризик прямої конфронтації з Росією після завершення активної фази війни в Україні.

    На цьому тлі оборонні компанії демонструють рекордні прибутки. Акції Rheinmetall, Saab, Leonardo, BAE Systems та інших виробників зброї за останні роки суттєво зросли. Rheinmetall навіть оголосив про плани будівництва нових підприємств для виробництва боєприпасів та бронетехніки.

    Водночас експерти попереджають: навіть рекордне збільшення оборонних бюджетів не гарантує швидкого вирішення проблеми дефіциту озброєнь.

    За оцінками аналітиків, Європі можуть знадобитися роки, аби повністю відновити виробничі ланцюги та наростити обсяги виробництва до рівня, необхідного для потенційного великого конфлікту.

    Особливо складною ситуація є у сфері виробництва ракет для систем ППО та високоточної зброї, де цикл виготовлення окремих компонентів може тривати місяцями.

    На тлі війни в Україні та погіршення глобальної безпекової ситуації Європа фактично входить у нову епоху — епоху масштабного переозброєння, де головною проблемою стає вже не лише наявність грошей, а здатність швидко виробляти достатню кількість зброї.

  • У Києві чоловік випустив 9 куль в опонента

    У Києві чоловік випустив 9 куль в опонента

    У Києві правоохоронці затримали чоловіка, який під час конфлікту в Оболонському районі столиці відкрив стрілянину по своєму опоненту, здійснивши близько дев’яти пострілів, після чого намагався втекти з місця події на автомобілі. Про інцидент повідомили в поліції Києва.

    За даними слідства, конфлікт між двома чоловіками виник раптово та швидко переріс у насильницьке протистояння. Один із учасників дістав револьвер і відкрив вогонь у бік 27-річного потерпілого, здійснивши приблизно дев’ять пострілів у різні частини тіла. У поліції уточнили, що попри значну кількість пострілів, чоловік не отримав серйозних поранень.

    “Під час конфлікту, що виник між чоловіками, фігурант дістав револьвер та здійснив близько дев’яти пострілів у різні частини тіла 27-річного потерпілого. Останній серйозних ушкоджень не отримав. Після цього нападник сів до автомобіля та поїхав з місця вчинення злочину”, — зазначили правоохоронці.

    Інцидент стався на Оболонському проспекті в одному з густонаселених районів столиці, де подібні дії створили потенційну загрозу не лише для учасників конфлікту, а й для випадкових перехожих. Після стрілянини в місті негайно було запроваджено спеціальну поліцейську операцію, а всі патрульні наряди отримали орієнтування на розшук автомобіля нападника.

    Правоохоронці швидко встановили особу ймовірного стрільця — ним виявився 38-річний місцевий мешканець. Його автомобіль вдалося зупинити в іншому районі Києва під час оперативних заходів. Під час огляду транспортного засобу слідчі вилучили револьвер під патрон Флобера, який, за попередніми даними, міг бути використаний під час інциденту.

    Після затримання чоловіку повідомили про підозру за статтею про хуліганство із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень. Відповідно до чинного законодавства, санкція цієї статті передбачає до семи років позбавлення волі.

    У поліції також уточнили важливу деталь: сам інцидент стався ще 6 травня, однак офіційна інформація про нього була оприлюднена лише 13 травня. Наразі слідчі встановлюють повні обставини конфлікту, а також мотиви, які могли спонукати чоловіка до застосування зброї.

    Подія вкладається у ширший контекст зростання кількості інцидентів зі стріляниною в Києві останніми тижнями. Лише у квітні–травні в столиці сталося кілька резонансних випадків, пов’язаних із застосуванням вогнепальної або травматичної зброї під час побутових конфліктів, дорожніх суперечок або побутових сварок.

    Зокрема, 18 квітня у Голосіївському районі Києва чоловік відкрив вогонь по людях, унаслідок чого загинули семеро осіб, а понад десять отримали поранення. Нападника тоді було ліквідовано на місці. Після тієї трагедії міністр внутрішніх справ Ігор Клименко публічно заявив про необхідність посилення дискусії щодо права громадян на збройний самозахист.

    У наступні тижні у столиці також фіксувалися інші випадки стрілянини — зокрема, інциденти в Дарницькому, Святошинському та Подільському районах, які щоразу завершувалися оперативним затриманням підозрюваних. Правоохоронці зазначають, що більшість таких випадків пов’язані з побутовими конфліктами, які різко ескалюють через наявність зброї.

    Поліція продовжує слідчі дії та перевіряє, чи міг затриманий раніше бути причетним до інших правопорушень або конфліктів із потерпілим.

  • У Києві чоловік влаштував нічну стрілянину з вікна багатоповерхівки:

    У Києві чоловік влаштував нічну стрілянину з вікна багатоповерхівки:

    У Подільському районі Києва в ніч проти 11 травня сталася стрілянина у житловому кварталі. Правоохоронці оперативно затримали чоловіка, який, за даними слідства, відкрив вогонь із вікна багатоповерхового будинку. Інцидент викликав значний резонанс серед мешканців району на тлі серії подібних випадків зі зброєю у столиці за останні тижні.

    Про подію повідомила Патрульна поліція Києва. За інформацією правоохоронців, повідомлення про постріли надійшло від місцевих жителів у нічний час. Очевидці заявили, що невідомий чоловік здійснив кілька пострілів із вікна житлового будинку, чим налякав мешканців навколишніх будинків.

    На місце оперативно прибули екіпажі патрульної поліції та співробітники поліції охорони. Під час огляду території біля будинку правоохоронці виявили стріляні гільзи, що підтвердило факт використання зброї.

    Після цього поліцейські почали встановлювати квартиру, з якої могли вести стрілянину. Згодом правоохоронці вийшли на ймовірного порушника та затримали його. Офіційно ім’я чоловіка не розголошується.

    Наразі слідчі відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України — хуліганство. Санкція статті передбачає штраф, арешт до шести місяців або обмеження волі на строк до п’яти років.

    У поліції поки не уточнюють, із якої саме зброї стріляв затриманий чоловік — травматичної, мисливської чи бойової. Також не повідомляється, чи мав він дозвіл на зброю та у якому стані перебував на момент інциденту.

    За попередніми даними, внаслідок стрілянини ніхто не постраждав. Однак сам факт відкриття вогню у житловому районі в нічний час викликав серйозне занепокоєння серед мешканців Подолу.

    Інцидент стався на тлі різкого зростання кількості випадків застосування зброї у Києві. Останніми тижнями столицю сколихнула серія резонансних стрілянин, частина з яких закінчилася жертвами та пораненнями.

    Найгучніший випадок стався 18 квітня у Голосіївському районі Києва, де озброєний чоловік відкрив вогонь по людях. Тоді загинули семеро осіб, ще понад десятеро отримали поранення різного ступеня тяжкості. Нападника ліквідували правоохоронці під час спецоперації.

    Після того теракту міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив, що українське суспільство має отримати право на збройний самозахист в умовах війни та постійних безпекових загроз. Його слова викликали широку суспільну дискусію щодо контролю над обігом зброї в Україні.

    Ще один інцидент стався 22 квітня у Дарницькому районі Києва. Там водій автомобіля кілька разів вистрілив у бік пішохода після конфлікту через перехід дороги у невстановленому місці. Стрільця затримали.

    1 травня стрілянина сталася у Святошинському районі столиці, де чоловік відкрив вогонь просто з автомобіля. Пізніше його затримали в одному із населених пунктів Київської області.

    Крім того, 2 травня у Голосіївському районі Києва конфлікт між учасниками дорожнього руху також завершився застосуванням зброї.

    На цьому тлі правоохоронні органи заявляють про посилення контролю за незаконним обігом зброї та проведення додаткових перевірок. У поліції наголошують, що під час війни на території країни суттєво зросла кількість зброї серед цивільного населення, що підвищує ризик подібних інцидентів.

    Правоохоронці закликають громадян негайно повідомляти про випадки стрілянини, погроз зі зброєю або підозрілу поведінку людей, які можуть становити небезпеку для оточення. Розслідування нічного інциденту у Подільському районі Києва триває.