Golosnovinua.com

Позначка: зерно

  • Зерновий слід окупантів: Латвія разом з Україною та Великою Британією запускає унікальну систему перевірки походження агропродукції

    Зерновий слід окупантів: Латвія разом з Україною та Великою Британією запускає унікальну систему перевірки походження агропродукції

    Латвія розпочинає масштабну перевірку походження зернових культур задля виявлення та блокування української агропродукції, яку російські загарбники систематично вивозять із тимчасово окупованих територій на світові ринки.

    Україна, Велика Британія та Латвія офіційно підписали тристоронній меморандум про впровадження спеціальної Схеми верифікації зерна. Інноваційна система базується на використанні передового хімічного та ізотопного аналізу, який дозволяє з високою точністю визначати географічне походження пшениці, кукурудзи, ячменю й насіння соняшнику. Документ передбачає регулярний обмін науковими даними між країнами, надання уповноваженим органам доступу до єдиної системи та тісну координацію роботи профільних лабораторій.

    Поки українські експортери через повномасштабну війну змушені долати логістичні перешкоди та шукати дорожчі маршрути, Москва намагається наживатися на мародерстві в захоплених аграрних регіонах. Успішне виявлення краденої продукції в міжнародних портах дозволить перекрити фінансові потоки агресора та захистити позиції легального українського експорту. У профільному міністерстві наголошують на неприпустимості подібних схем та необхідності жорсткого міжнародного контролю. «Росія не має права заробляти на українському зерні, незаконно вивезеному з тимчасово окупованих територій. Ми не повинні допустити, щоб украдена агропродукція потрапляла на світові ринки під виглядом товару законного походження», – підкреслили в уряді, наголошуючи на важливості подальшого посилення санкційного тиску.

     

  • «Золотий коридор» для Кремля: транзит російського збіжжя через Латвію злетів у 2,3 раза всупереч закликам до ембарго

    «Золотий коридор» для Кремля: транзит російського збіжжя через Латвію злетів у 2,3 раза всупереч закликам до ембарго

    Протягом перших дев’яти місяців поточного року обсяги залізничного транзиту зернових культур із Російської Федерації через територію Латвії зросли у 2,3 раза порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Про це свідчать офіційні статистичні дані Служби державних доходів Латвії (VID). Стрімке збільшення вантажопотоку фіксується на тлі активних спроб Москви перебудувати власну експортну логістику та використати транспортну інфраструктуру балтійської країни для безперешкодного вивезення агропродукції на глобальні ринки.

    За офіційною інформацією латвійського відомства, за вказаний період транзитом через країну було перевезено 689 995 тонн російських зернових, тоді як за аналогічні місяці минулого року цей показник становив 303 306 тонн. Ще більш разючою виявилася динаміка поставок з території Білорусі: обсяг перевезеного білоруського збіжжя зріс у сотні разів і досяг 131 417 тонн проти символічних 60,8 тонни торік. Тенденція до нарощування перевезень зберігається й надалі: лише за перші шість днів жовтня латвійськими залізницями транзитом пройшло додатково 52 365 тонн російського та 14 640 тонн білоруського зерна.

    У митних органах Латвії наголошують, що стрімке зростання вантажопотоку відбувається через прогалини в регулюванні: чинне законодавство Європейського Союзу та внутрішні латвійські закони не передбачають прямої заборони на транзитне перевезення зернових продуктів. Заборона поширюється виключно на ввезення продукції для внутрішнього споживання та вільного обігу в межах країни. Разом із тим органи контролю здійснюють ретельний нагляд на кордоні, аби заблокувати потрапляння зерна, викраденого російськими окупантами на захоплених територіях України, адже санкційні правила ЄС категорично забороняють будь-які процедури імпорту чи транзиту нелегально вивезених українських товарів.

    Масове перекидання аграрного експорту РФ у напрямку Балтійського моря стало наслідком успішних ударів Сил оборони України по військових об’єктах і судноплавній інфраструктурі окупантів у басейнах Чорного та Азовського морів. Рятуючи експортні потоки від українських дронів і ракет, російські компанії почали шукати безпечніші північні шляхи. Проте балтійські сусіди Латвії вже вдаються до жорстких контрзаходів: зокрема, Естонія з 1 жовтня офіційно ввела повну заборону на перевезення російського та білоруського збіжжя своєю територією як відповідь на агресію та блокування морської торгівлі України.

    Ситуація спричинила потужний дипломатичний демарш на рівні керівництва регіону. Лідери балтійських держав надіслали спільне офіційне звернення до президента Європейської ради Антоніу Кошти та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн із категоричним закликом запровадити загальноєвропейську заборону на будь-який транзит зерна з території держави-агресора. На переконання лідерів регіону, збереження логістичних лазівок на континенті прямо суперечить санкційній політиці та дозволяє Москві й надалі заробляти мільярди на торгівлі через європейську територію.

  • Резервні локомотиви закінчуються: Росія вибила понад 500 машин

    Резервні локомотиви закінчуються: Росія вибила понад 500 машин

    Україна практично вичерпала запас резервних локомотивів, які можна оперативно використовувати замість рухомого складу, пошкодженого або знищеного російськими ударами. На тлі різкого посилення атак по залізниці Київ уже веде переговори з європейськими партнерами щодо передачі додаткових локомотивів, сумісних з українською колією шириною 1520 мм.

    Про критичну ситуацію заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у коментарі Financial Times.

    «Ми майже вичерпали резервні локомотиви», — повідомив міністр.

    За його словами, переговори ведуться насамперед із країнами, де використовується широка залізнична колія, сумісна з українською. Більшість залізниць Європейського Союзу працюють зі стандартом 1435 мм, тоді як в Україні використовується колія 1520 мм. Такий або близький стандарт зберігається, зокрема, у країнах Балтії та Молдові, а також на окремих напрямках у Польщі та Словаччині.

    Проблема вже давно вийшла за межі технічного питання «Укрзалізниці». Локомотиви фактично стали ще одним критичним ресурсом воєнної економіки: вони забезпечують пасажирські перевезення, евакуацію людей із небезпечних районів, постачання товарів усередині країни та перевезення ключових експортних вантажів — передусім зерна і залізної руди.

    Понад 500 локомотивів пошкоджено або знищено

    Масштаб втрат став зрозумілим ще у вересні.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 15 вересня повідомив, що від початку повномасштабного російського вторгнення внаслідок атак було пошкоджено або повністю знищено понад 500 українських локомотивів.

    Особливо різко ситуація погіршилася у 2026 році: за офіційними даними, понад половина всіх цих втрат припала лише на цей рік.

    Тоді Сибіга вже звертався до партнерів із закликом терміново допомогти Україні знайти локомотиви, сумісні з колією 1520 мм, а також профінансувати закупівлю нової техніки.

    У МЗС наголошували, що залізниця сьогодні стала однією з ключових систем економічної та соціальної стійкості держави: нею евакуюють цивільних із прифронтових територій, перевозять життєво необхідні вантажі та підтримують експорт.

    Лише від початку вересня, за даними керівництва «Укрзалізниці», під російськими ударами опинилися щонайменше 22 локомотиви, причому значна частина була задіяна у пасажирських та приміських перевезеннях.

    «Ненька інфо» неодноразово писала про цю нову тактику ударів по залізниці. Зокрема, 16 вересня російські війська тричі атакували один і той самий поїзд Київ — Миколаїв протягом приблизно двох із половиною годин. Пасажирів і залізничників перед повторними атаками встигли евакуювати.

    Ще раніше, 8 вересня, два російські «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ — Суми. Потяг вдалося заздалегідь зупинити, після чого людей евакуювали.

    У порту Південний втратили одразу три локомотиви

    Окремо про проблему з технікою розповів виконавчий директор портового оператора TIS Микита Грубов.

    За його словами, лише в районі терміналів компанії у порту Південний через російські удари було втрачено три локомотиви.

    «Ми втратили три локомотиви лише в районі нашого порту», — зазначив він.

    Дефіцит тягового рухомого складу, за словами Грубова, вже перетворюється на одне зі слабких місць портової логістики.

    І саме тут проблема стає системною.

    Навіть якщо чорноморські порти зможуть відновлювати роботу після російських атак, вантаж ще потрібно фізично доставити до причалів. Значна частина аграрної продукції та руди надходить до портів саме залізницею.

    Тобто недостатньо мати неушкоджений термінал і судно, готове до завантаження. Потрібні справні колії, вагони і головне — локомотиви, здатні довезти тисячі тонн вантажу до порту.

    Росія одночасно б’є по портах і залізниці

    Ситуація з локомотивами загострюється на тлі масштабної кампанії РФ проти української експортної інфраструктури.

    За даними, наведеними Financial Times, лише у 2026 році українська влада зафіксувала 198 атак на портову інфраструктуру. Зокрема, йшлося про 95 ударів по суднах у портах і ще 69 атак у морському коридорі.

    Російські атаки різко ускладнили роботу чорноморського напрямку саме в період, коли Україні необхідно вивозити новий урожай.

    Альтернативою морю залишаються залізничні маршрути, автомобільний транспорт і Дунай. Однак повноцінно замінити великі чорноморські порти вони не можуть — передусім через обмежену пропускну спроможність і значно вищу вартість доставки.

    Тепер одночасний дефіцит локомотивів створює додатковий вузький момент уже на сухопутній частині маршруту.

    Під загрозою десятки мільйонів тонн експорту

    Наслідки можуть бути значно більшими, ніж просто затримки окремих вантажних поїздів.

    Україна планувала у 2026 році експортувати приблизно 64 млн тонн аграрної продукції. Однак Висоцький оцінює, що без нормального функціонування морських портів країна може фізично вивезти лише близько половини запланованого обсягу.

    За його прогнозом, якщо чорноморські порти залишатимуться фактично закритими або серйозно обмеженими, Україна може недоотримати щонайменше $8 млрд експортної виручки у період із червня 2026 року до червня 2027-го.

    Це приблизно п’ята частина всієї експортної виручки України за попередній рік. Важливо, що йдеться не про вже зафіксовані збитки, а про прогноз у разі тривалого блокування портового експорту.

    Навіть після відновлення судноплавства повернення до довоєнних або навіть до показників початку 2026 року може бути складним.

    Власник термінала Risoil у Чорноморську Шота Хаджішвілі розповідав FT, що після атак підприємство може працювати лише приблизно на 30% своєї потужності, одночасно завантажуючи два судна замість п’яти.

    Залізниця стала окремою ціллю

    Удари останніх місяців показують, що російські атаки спрямовані не лише на колії чи станції як такі.

    Під удар регулярно потрапляють саме локомотиви, депо, ремонтні потужності та пасажирські поїзди.

    1 вересня Росія завдала балістичного удару по залізничній інфраструктурі Києва. «Ненька інфо» повідомляла про руйнування депо та загибель працівників залізниці.

    Один із працівників локомотивного депо Дарниця, 31-річний Володимир Губський, отримав тяжкі поранення під час цього удару і помер 6 вересня. За інформацією «Укрзалізниці», балістична ракета вдарила фактично одночасно із сигналом повітряної тривоги.

    23 вересня російські війська знову атакували залізничну інфраструктуру Києва. Тоді поранення дістав працівник «Укрзалізниці», який повертався додому після зміни.

    А через постійні атаки на Сумщині перевізнику довелося навіть тимчасово обмежувати рух поїздів до Сум та використовувати комбіновану схему «поїзд + автобус».

    Чому локомотиви не можна просто швидко купити в ЄС

    Проблему неможливо вирішити звичайною закупівлею будь-яких європейських локомотивів.

    Українська мережа переважно має ширину колії 1520 мм, тоді як стандарт більшої частини Євросоюзу — 1435 мм.

    Техніка має бути сумісною не лише з шириною колії, а й із конкретними умовами експлуатації, системами живлення та інфраструктурою.

    Саме тому Україна шукає доступний рухомий склад у країнах, де історично використовувалася широка колія, а паралельно просить партнерів допомогти фінансувати виробництво та закупівлю нових локомотивів.

    Це також пояснює, чому резерв настільки важливий. Пошкоджену машину можна відправити на ремонт, але перевезення не можуть чекати кілька місяців. На маршрут має одразу вийти інший локомотив.

    Коли таких резервних машин залишається лише кілька, кожен наступний удар потенційно створює вже не локальну проблему окремого депо, а ризик для цілих маршрутів.

    Удар по локомотивах б’є одразу по кількох секторах

    Найпомітніший економічний ефект зараз пов’язаний із аграрним експортом, але проблема ширша.

    Залізницею Україна перевозить руду, металопродукцію, пальне, будівельні матеріали та інші вантажі. Потяги також залишаються одним із найважливіших видів пасажирського транспорту в умовах війни.

    Тому втрата резерву локомотивів одночасно створює ризики для експорту, внутрішньої економіки та пасажирського сполучення.

    Саме це робить нинішню ситуацію небезпечнішою за звичайний дефіцит техніки. Російські удари відбуваються одночасно по різних ланках одного логістичного ланцюга: портах, суднах, залізничних станціях, депо та самих локомотивах.

    У такій ситуації навіть швидке відновлення одного об’єкта не гарантує повернення маршруту до нормальної роботи, якщо на іншій його ділянці вже немає необхідної техніки.

    І заява Висоцького про майже вичерпаний резерв означає, що запас міцності, який дозволяв «Укрзалізниці» швидко підмінювати пошкоджені машини, суттєво скоротився.

    Тепер результат переговорів із партнерами щодо локомотивів стає питанням не лише роботи залізниці, а й здатності України утримувати експорт, перевозити критичні вантажі та зберігати стабільне сполучення під час подальших російських атак.

     

  • Російські дрони атакували турецьке судно з кукурудзою в Чорному морі

    Російські дрони атакували турецьке судно з кукурудзою в Чорному морі

    У Чорному морі 5 жовтня сталося нове серйозне ураження цивільного торговельного судна. Президент Володимир Зеленський заявив, що два російські дрони атакували судно, яке перевозило кукурудзу та перебувало в нейтральних водах. Унаслідок удару одна людина загинула, ще одну станом на другу половину дня продовжували шукати.

    За даними румунського видання ZIUA de Constanta, йдеться про судно Royad Mammadov. Інцидент стався приблизно за 20 морських миль від узбережжя Румунії, поза межами її територіальних вод, у районі морської платформи Pescăruș.

    Після повідомлення про атаку румунський Морський координаційний центр розпочав масштабну пошуково-рятувальну операцію. О 10:37 місцевого часу було отримано запит на допомогу, а вже за кілька хвилин у район події вирушили спеціалізовані рятувальні судна.

    Один моряк загинув, ще одного шукали

    Пізніше директор Морського координаційного центру Румунії уточнив, що після атаки один член екіпажу загинув, а ще один вважався зниклим безвісти. За його словами, попередні дані вказували на ураження судна кількома безпілотниками, однак точний тип апаратів на той момент встановити не вдалося.

    На борту виникла пожежа. Румунська морська адміністрація повідомляла, що троє моряків отримали поранення та були евакуйовані вертольотом Black Hawk. Ще вісім членів екіпажу, які перебували у задовільному стані, забрали рятувальні судна.

    Згодом усіх 11 врятованих членів екіпажу доставили до лікарні в Констанці для медичного огляду та допомоги.

    На борту перебували громадяни Азербайджану та Індії, повідомляв Зеленський.

    Зеленський заявив про удар Росії

    Президент України назвав атаку частиною російських дій проти цивільного судноплавства та продовольчої безпеки.

    За його словами, Київ неодноразово пропонував механізми деескалації та безпечної навігації в Чорному морі, однак удари по торговельних суднах продовжуються. Зеленський закликав посилити міжнародний тиск на Росію, щоб гарантувати безпечне мореплавство та експорт продовольства.

    Водночас румунські джерела, які описують сам інцидент та рятувальну операцію, підтверджують факт ураження судна безпілотниками, але не встановлюють у відкритих повідомленнях їхнє походження. Атрибуція атаки Росії наразі походить із заяви президента України.

    Судно перебувало поза територіальними водами Румунії

    Ця деталь має особливе значення. Румунська морська адміністрація наголосила, що інцидент стався за межами територіальних вод країни. Рятувальні служби Румунії, однак, направили в район події одразу кілька суден та авіацію.

    За даними ZIUA de Constanta, Royad Mammadov перебував приблизно за дев’ять морських миль на південний схід від платформи Pescăruș і приблизно за 20 морських миль від узбережжя.

    Інцидент знову актуалізував питання безпеки торговельного судноплавства в Чорному морі. Представник профспілки моряків Румунії заявив місцевим ЗМІ, що влітку кількість небезпечних інцидентів у регіоні зросла і все більше моряків не хочуть працювати на маршрутах, де існує ризик атак безпілотників.

    Це не перша атака на торговельні судна

    Ситуація в Чорному морі загострюється вже не перший місяць.

    У серпні «Ненька інфо» повідомляла про атаку трьома безпілотниками на турецький ролкер Lider Bordo Mavi біля Туапсе. Тоді на борту виникла пожежа, а п’ятеро членів екіпажу отримали поранення.

    У тому ж матеріалі повідомлялося і про інші інциденти: турецьке судно Necibe потрапило під удар під час завантаження пшениці, а пізніше атакували судно Ural, яке раніше врятувало його екіпаж. Під час другого інциденту одна людина загинула, ще кілька були поранені.

    Нова атака на Royad Mammadov відрізняється тим, що судно перебувало не біля російського порту, а у відкритому морі поблизу румунської економічної зони та перевозило сільськогосподарський вантаж.

     

     

  • Понад чверть малих і середніх фермерів можуть збанкрутувати, агрохолдинги вже придивляються до їхніх активів

    Понад чверть малих і середніх фермерів можуть збанкрутувати, агрохолдинги вже придивляються до їхніх активів

    На закритому засіданні в Міністерстві аграрної політики та продовольства України обговорювали ризик банкрутства понад чверті середніх і малих фермерських господарств цього року. За інформацією джерела, знайомого з перебігом розмови, йшлося саме про середні та малі господарства, які через проблеми з експортом і нестачу обігових коштів можуть не пережити поточний сезон.

    Інше джерело, яке раніше повідомляло редакції про ситуацію на аграрному ринку, ще кілька тижнів тому розповідало, що великі сільськогосподарські підприємства вже пропонують фермерам викупити їхній бізнес. Паралельно, за його словами, вони ведуть переговори з банками-кредиторами щодо придбання майна та земель потенційних банкрутів. Публічних договорів, які дозволили б підтвердити масштаб такого процесу саме серед малих господарств, наразі немає.

    Контекст для цих переговорів стає дедалі жорсткішим. На початку жовтня на складах і в рукавах накопичився урожай, який українські глибоководні порти майже не приймають. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький цього тижня заявив у Брюсселі, що під загрозою невиїзду перебуває близько 30 млн тонн продукції орієнтовною вартістю $10 млрд. Альтернативні маршрути, за його оцінкою, перекривають лише близько 40% колишнього портового потоку. Якщо проблеми з експортом збережуться, навесні посівні площі в Україні можуть скоротитися на 35–40%, заявив міністр.

    Проблема для фермерів полягає не лише в тому, що зерно складно вивезти. Воно залишається активом, але не перетворюється на гроші в потрібний момент. Господарству потрібно розраховуватися за кредити, оренду паїв, техніку та підготовку до наступної посівної, тоді як основний урожай може місяцями лежати на складі. У результаті саме дефіцит обігових коштів може змусити власника продавати бізнес раніше, ніж справа дійде до формального банкрутства.

    Перші ознаки такого тиску вже видно у фінансовій звітності. За даними Opendatabot, у першому півріччі 2026 року виторг агрокомпаній, які звітували за обидва періоди, зріс на 19% — до 448,35 млрд грн. Водночас сукупний чистий прибуток скоротився на 19% — до 66,1 млрд грн, а прибутковими були 66% компаній. Кількість прибуткових підприємств за рік скоротилася на 8%.

    Масової хвилі судових банкрутств поки не видно. У 2025 році процедуру банкрутства розпочала 71 сільськогосподарська компанія. Водночас сама судова статистика відстає від фінансових проблем. Між моментом, коли господарство перестає нормально обслуговувати борги, і відкриттям справи про банкрутство можуть минути місяці. Тому кількість відкритих справ не показує реального масштабу проблеми в моменті.

    Паралельно ринок уже демонструє іншу тенденцію — укрупнення агробізнесу. За січень–квітень 2026 року в агросекторі України було укладено M&A-угод більш ніж на $525 млн, тоді як за весь 2025 рік — 18 угод приблизно на $167 млн. Показовою стала угода Kernel з Enselco. У квітні Kernel оголосив про придбання 100% Enselco Holding Limited за $348 млн. До периметра угоди увійшов аграрний бізнес із земельним банком близько 190 тис. га, елеваторами, технікою та власним парком зерновозів. Тобто покупець на ринку є. Питання в тому, чи зможуть малі та середні господарства дочекатися моменту, коли зможуть продати урожай за прийнятною ціною, чи частина з них почне продавати сам бізнес, землю в оренді, техніку та інші активи через нестачу коштів.

    Банківська система поки намагається дати аграріям час. У серпні НБУ дозволив банкам не визнавати дефолт за короткостроковою реструктуризацією боргу до одного року, якщо фінансові труднощі пов’язані з війною і банк вважає, що позичальник зможе відновити обслуговування боргу. Для аграріїв також розширили можливості кредитування під заставу зерна. Нові правила діють для реструктуризацій із 1 липня 2026 року до 1 вересня 2027-го.

    Уряд одночасно розширив доступ аграріїв до програми «5–7–9%»: оборотні кредити можна залучати під 10% річних, а старі кредити — пролонгувати. Але це дає господарствам додатковий час, а не вирішує проблему реалізації вже зібраного врожаю. На цьому тлі переговори про купівлю проблемних господарств можуть стати окремим каналом консолідації аграрного ринку. Власник, якому бракує грошей на наступну посівну, може опинитися перед вибором між новою реструктуризацією, продажем частини активів або передачею бізнесу сильнішому гравцеві. І в такій ситуації угода може відбутися задовго до того, як у реєстрі з’явиться слово «банкрутство».

    Відкриті дані вже показують головну зміну, у секторі одночасно зростають виручка та обсяг угод, але падає прибутковість, а доступ до експорту залишається обмеженим. Найчастіше саме в такій ситуації проблемні активи починають переходити до тих, у кого є доступ до капіталу, кредитів і зберігання.

     

  • Рятувальний круг для аграріїв: Швейцарія виділяє мільйони доларів на зберігання українського врожаю та порятунок експорту

    Рятувальний круг для аграріїв: Швейцарія виділяє мільйони доларів на зберігання українського врожаю та порятунок експорту

    Швейцарська Конфедерація суттєво нарощує фінансову та матеріальну підтримку агропромислового комплексу України, спрямовуючи мільйонні ресурси на подолання критичних наслідків воєнної блокади експортних шляхів. Офіційний Берн ухвалив рішення виділити понад три з половиною мільйони доларів на розгортання потужностей для тимчасового зберігання вітчизняного зерна в межах масштабної програми Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Ще понад сім мільйонів доларів швейцарські партнери планують надати протягом наступних трьох років для розвитку перспективного сектору органічного землеробства. Ці домовленості стали підсумком стратегічних перемовин між керівництвом Міністерства аграрної політики та продовольства України й офіційною швейцарською делегацією, засвідчивши готовність європейських партнерів системно зміцнювати продовольчу безпеку світу.

    Питання збереження збіжжя набуло екстремальної актуальності через колосальні виклики у логістиці, адже в умовах постійної загрози морським коридорам під прямим ризиком залишається до тридцяти мільйонів тонн вирощеної сільськогосподарської продукції. За таких обставин швидке нарощування місткостей для перетримки врожаю стає питанням виживання всієї галузі до моменту стабілізації транспортних маршрутів. Спільний проєкт передбачає не лише постачання спеціальних рукавів для зберігання зерна, але й впровадження гнучкого ваучерного механізму для дрібних фермерів, яким не вигідно купувати великі ємності. Адресний розподіл допомоги відбуватиметься абсолютно прозоро через систему Державного аграрного реєстру, що дозволить точно врахувати потреби господарств і спрямувати ресурси тим виробникам, які найбільше потерпають від економічного тиску.

    Крім оперативного реагування на виклики зі зберіганням збіжжя, міжнародні партнери роблять ставку на якісну трансформацію українського села в напрямку глибокої переробки та виробництва продукції з високою доданою вартістю. Розвиток органічного виробництва, м’ясо-молочного сектору та безпечної утилізації відходів тваринництва дозволяє українським аграріям заробляти значно більшу виручку за менших фізичних обсягів перевезень, одночасно адаптуючи стандарти безпеки до суворих екологічних вимог Європейського Союзу. На додаток до цього швейцарська сторона презентувала грантову програму підтримки українського бізнесу обсягом тридцять мільйонів швейцарських франків, спрямовану на малі та середні підприємства аграрної, харчової та деревообробної галузей, повноцінний запуск якої очікується вже на початку листопада.

    Подібна всебічна допомога набуває особливої ваги на тлі надважкої ситуації в логістичних вузлах, де українські перевізники змушені тижнями чекати в чергах біля румунського Сулінського каналу, а річкові порти на Дунаї працюють на межі технічних можливостей. Альтернативні залізничні маршрути через балтійські порти, хоча й здатні взяти на себе частину експортного навантаження, призводять до здорожчання кожної тонни продукції майже на сотню доларів, що істотно знижує рентабельність вітчизняного виробника. Саме тому надійна консервація врожаю безпосередньо всередині країни є критично необхідним буфером, який рятує українську економіку від втрати десятків мільйонів тонн стратегічного зерна та гарантує стабільне майбутнє національного агросектору.

  • Порятунок для аграрного експорту: держава збереже тридцятивідсотковий дисконт на мінімальні ціни на зерно до кінця року

    Порятунок для аграрного експорту: держава збереже тридцятивідсотковий дисконт на мінімальні ціни на зерно до кінця року

    Міністерство аграрної політики та продовольства України ініціювало масштабне продовження дії спеціального механізму підтримки вітчизняних експортерів сільськогосподарської продукції, узгоджуючи застосування коригувального дисконту до мінімально допустимих цін аж до завершення поточного року. Цей важливий регуляторний крок покликаний врятувати темпи українського експорту та надати аграрному сектору необхідну фінансову гнучкість в умовах колосального логістичного тиску, блокування традиційних маршрутів та високої волатильності глобальних товарних ринків. Запроваджений урядом ще наприкінці літа спеціальний коригувальний коефіцієнт на рівні 0,714 до розрахованих мінімальних цін на окремі зернові та олійні культури фактично означає зниження встановленої планки майже на тридцять відсотків. Наразі профільне міністерство вже офіційно розіслало на міжвідомче погодження проєкти рішень щодо збереження цього дисконту протягом усього четвертого кварталу – у жовтні, листопаді та грудні.

    Потреба у запровадженні гнучкого цінового регулювання виникла через прямі звернення провідних аграрних експортерів, які зіткнулися з ризиком втрати конкурентоспроможності вітчизняного врожаю на зовнішніх ринках. Хоча серпневе зниження мінімальних цін мало суттєво полегшити укладання зовнішньоекономічних контрактів, реальність внесла серйозні корективи: через хронічні перевантаження логістичних коридорів та високі транспортні витрати ціни продовжували триматися на високому рівні, автоматично вплинувши на розрахункові показники вересня. Жорстка законодавча прив’язка, згідно з якою перегляд мінімальних експортних цін відбувається лише один раз на місяць – десятого числа, унеможливлює миттєву адаптацію до ринкових коливань у ручному режимі. Саме тому завчасне закріплення знижувального коефіцієнта на весь осінньо-зимовий період дасть бізнесу можливість впевнено планувати відвантаження продукції та укладати довгострокові міжнародні угоди без страху порушити фінансові нормативи.

    Урядовці відверто визнають, що наразі практично неможливо дати точний довгостроковий прогноз щодо повного відновлення вітчизняної транспортної інфраструктури та безперебійної роботи терміналів. Враховуючи збереження складних логістичних викликів, подальша щомісячна корекція мінімальних цін залишається єдиним безальтернативним інструментом для запобігання штучній зупинці торгівлі. Держава прагне знайти тонкий баланс між збереженням прозорості фінансових потоків, боротьбою з тіньовим вивезенням капіталу та необхідністю забезпечити постійний приплив валютної виручки в економіку країни. Продовження дії пільгового коефіцієнта стане надійним сигналом для українських аграріїв, гарантуючи, що зібраний важкою працею врожай не залишиться гнити в елеваторах, а знайде покупців на міжнародній арені навіть попри всі виклики воєнного часу.

  • НБУ дав аграріям додаткові 30 днів: через удари РФ змінюють правила експорту зерна та олії

    НБУ дав аграріям додаткові 30 днів: через удари РФ змінюють правила експорту зерна та олії

    Національний банк України пішов на тимчасове пом’якшення валютних обмежень для аграрного сектору на тлі різкого погіршення ситуації з морською логістикою. Регулятор збільшив зі 120 до 150 календарних днів граничні строки розрахунків за експортними операціями з низкою ключових видів української аграрної продукції. Нові правила поширюються на операції, здійснені з 1 липня 2026 року, і діятимуть до кінця серпня 2027 року.

    Фактично українські експортери отримали додаткові 30 днів для завершення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами. Це має особливе значення зараз, коли через російські атаки на порти та цивільне судноплавство звичні маршрути експорту працюють із серйозними перебоями, а перевезення вантажів альтернативними шляхами потребує значно більше часу.

    Рішення закріплене постановою Правління НБУ від 25 серпня 2026 року №97 і набрало чинності 26 серпня.

    Якої продукції стосуються нові правила

    Послаблення не поширюється автоматично на весь український експорт. НБУ визначив конкретний перелік аграрних товарів.

    Йдеться про продукцію за кодами УКТ ЗЕД 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514 та 2306.

    До нього потрапили насамперед зернові культури, насіння олійних культур, рослинні олії та побічні продукти їх переробки.

    Новий 150-денний строк застосовуватиметься до відповідних експортних операцій, здійснених у період з 1 липня 2026 року до 31 серпня 2027 року включно.

    Це важливе уточнення: йдеться не просто про контракти, укладені після набрання постановою чинності 26 серпня. НБУ фактично поширив новий режим і на операції, здійснені починаючи з 1 липня.

    Чому НБУ терміново змінив правила

    Причиною рішення стала ситуація в Чорному морі.

    У липні та серпні Росія суттєво посилила атаки на українську портову інфраструктуру та цивільні судна. Через загрозу судноплавству аграрні компанії зіткнулися із затримками відвантажень та необхідністю використовувати довші й дорожчі альтернативні маршрути.

    Ситуація в окремі періоди ставала критичною. Після російських ударів у липні захід суден за агропродукцією до чорноморських портів України тимчасово призупинявся. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький пов’язував це, зокрема, з атакою 19 липня на судно з кукурудзою, внаслідок якої загинули десять моряків.

    Масштаби проблеми добре демонструють дані за серпень.

    За інформацією Адміністрації морських портів, яку наводило Reuters, у перші два тижні серпня експорт зерна з України впав приблизно на 75% порівняно з аналогічним періодом минулого року. В липні та на початку серпня було зафіксовано понад 70 атак РФ на українську портову інфраструктуру та 62 удари по суднах.

    Для України це особливо болісно, оскільки Чорне море залишається ключовою артерією аграрної торгівлі: близько 90% експорту основних зернових та олійних культур проходило саме морським шляхом.

    Агроекспорт різко просів

    Проблеми з портами вже позначилися на реальних обсягах торгівлі.

    За даними Української аграрної конфедерації, лише за перші 12 днів серпня експорт основних зернових культур різко скоротився порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Зокрема, пшениці було експортовано близько 175 тисяч тонн проти 759 тисяч тонн роком раніше. Експорт ячменю впав із 206 тисяч до приблизно 37 тисяч тонн, а кукурудзи — зі 184 тисяч до 68 тисяч тонн.

    Міністр агрополітики Тарас Висоцький 14 серпня повідомляв, що через проблеми з портами аграрний експорт у серпні фактично впав приблизно на 70% від потенційного рівня.

    І проблема полягає не тільки у фізичній можливості вивезти зерно.

    Коли судно не може своєчасно зайти в український порт, вантаж доводиться перенаправляти залізницею, автомобільним транспортом або через Дунай та порти сусідніх держав. У результаті логістичний ланцюг стає довшим, дорожчим і менш прогнозованим.

    Наприклад, українські зернові вантажі, які прямують залізницею до румунської Констанци, можуть простоювати по кілька днів через завантаженість портових терміналів.

    Саме за таких обставин встановлений раніше 120-денний строк для завершення валютних розрахунків почав створювати додаткові ризики вже для самих українських експортерів.

    Аграрії просили збільшити строк

    Зміна правил не була несподіваною.

    Ще 20 серпня міністр аграрної політики Тарас Висоцький повідомляв, що відомство планує звернутися до уряду з пропозицією рекомендувати НБУ збільшити строк повернення валютної виручки за експортом основних зернових, олійних культур та рослинної олії зі 120 до 150 днів.

    21 серпня Кабінет Міністрів ухвалив відповідне розпорядження №833-р.

    Після цього НБУ провів консультації з Міністерством аграрної політики та представниками аграрного бізнесу й погодився на тимчасове пом’якшення правил.

    Таким чином, від публічного оголошення ініціативи до фактичного набрання новими правилами чинності минуло менше тижня.

    Що 150 днів означають для аграріїв

    Граничний строк розрахунків — це період, протягом якого має бути завершена валютна частина зовнішньоекономічної операції.

    Для експортера це означає, що після постачання товару за кордон валютна виручка повинна надійти у визначений законодавством строк. Якщо цього не відбувається, виникає ризик порушення валютного законодавства.

    У звичайних умовах 120 днів могли бути достатнім періодом. Але нинішня ситуація створила обставини, які часто не залежать від аграрія або трейдера: затримку судна, перенесення відвантаження, зміну порту, перевантаження товару на інший транспорт або повну перебудову маршруту.

    Тому додаткові 30 днів — це насамперед страховка від ситуації, коли український бізнес формально порушує валютні правила через затримки, спричинені війною.

    У самому НБУ очікують, що рішення допоможе підтримати експортерів, мінімізувати ризики порушення валютного законодавства та зберегти експортний потенціал аграрної галузі. При цьому регулятор вважає, що продовження строків не створить додаткових загроз для макрофінансової стабільності України.

    Чому рішення важливе не лише для аграріїв

    Аграрний експорт залишається одним із ключових джерел валютних надходжень України, тому проблеми з морською торгівлею виходять далеко за межі одного сектору.

    Крім того, нинішня ситуація накладається на початок нового маркетингового сезону, коли на ринок надходить урожай і виробникам необхідно звільняти сховища та отримувати кошти для наступного виробничого циклу.

    Аналітики «УкрАгроКонсалту» оцінювали експорт агропродукції в липні приблизно у 2,9 млн тонн — на 33% менше, ніж у червні, тобто ще до подальшого серпневого погіршення ситуації.

    Тому рішення НБУ не вирішує головної проблеми — воно не розблоковує порти і не робить Чорне море безпечнішим. Проте воно прибирає частину регуляторного тиску з компаній, які через воєнні ризики фізично не можуть працювати за довоєнною логікою.

    І саме в цьому полягає головна зміна: держава фактично визнала, що після нового загострення ситуації в Чорному морі 120 днів для частини аграрного експорту вже недостатньо.

    Новий режим діятиме до 31 серпня 2027 року, якщо до того часу правила не будуть переглянуті знову.

  • Молдова дала Україні 50% знижки — фермери пригрозили масовими протестами

    Молдова дала Україні 50% знижки — фермери пригрозили масовими протестами

    У Молдові назріває конфлікт між урядом та аграріями через плани розширити транзит української сільськогосподарської продукції. Асоціація «Сила фермерів» вимагає від влади до 21 серпня врегулювати питання перевезення українських вантажів територією країни та попереджає про можливі масові протести.

    Суперечка загострилася на тлі домовленостей щодо зниження вартості залізничного транзиту українських вантажів через Молдову. Для України альтернативні маршрути набули особливого значення після посилення російських атак на чорноморську портову інфраструктуру.

    Виконавчий директор молдовської асоціації «Сила фермерів» Олександр Слусар повідомив про переговори з прем’єр-міністром Молдови Василе Тофаном. Сторони обговорювали ситуацію на ринку зернових та олійних культур, проблеми українського експорту через Чорне море, очікуваний урожай у Молдові та падіння закупівельних цін.

    За словами Слусара, аграрії очікують від уряду конкретних рішень до 21 серпня. Якщо прогресу не буде, асоціація залишає за собою право організувати масові акції протесту.

    Чого бояться молдовські фермери

    Головне побоювання місцевих аграріїв полягає в тому, що збільшення обсягів українського зерна, яке перевозиться через територію Молдови, може створити проблеми для експорту власної продукції.

    Фермери згадують ситуацію 2022–2023 років, коли Молдова вже стала одним із транзитних маршрутів для української агропродукції після початку повномасштабної війни та проблем із морським експортом.

    За версією «Сили фермерів», тоді організація транзиту призвела до логістичних проблем, а молдовські виробники були змушені реалізовувати частину продукції за низькими цінами.

    Тепер аграрії побоюються повторення ситуації.

    Додаткове занепокоєння викликає різке падіння цін на українську аграрну продукцію. На початку серпня «Сила фермерів» заявляла, що відстежує регіональний ринок зернових та олійних культур і бачить ризики для молдовських виробників через дешевшу продукцію з України.

    Асоціація тоді вимагала терміново повернути механізм ліцензування імпорту зернових та олійних культур з України. За її оцінкою, українські ціни на окремі види агропродукції після проблем із морським експортом суттєво впали.

    Водночас важливо розрізняти імпорт українського зерна до Молдови та його транзит через молдовську територію до інших країн. Нинішні переговори Києва та Кишинева насамперед стосуються саме створення альтернативного транзитного маршруту.

    Україна шукає шлях до румунської Констанци

    Проблема загострилася через ситуацію в Чорному морі.

    Після посилення російських атак Україна почала активніше шукати альтернативні маршрути експорту зерна. Одним із них має стати залізничний коридор через Молдову до румунського порту Констанца.

    Reuters повідомляв, що Україна та Молдова обговорюють можливість транспортування цим маршрутом до 4,5 млн тонн зерна на рік. Такий обсяг потенційно становив би близько 10% українського зернового експорту.

    Київ також просив молдовську сторону надати 50-відсоткову знижку на залізничний тариф. Натомість Молдова зацікавлена в гарантіях достатнього обсягу вантажів, щоб маршрут був економічно вигідним.

    Цей маршрут не здатний повністю замінити українські чорноморські порти, але може частково компенсувати втрату морських експортних потужностей.

    Українська влада паралельно проводить консультації й з іншими сусідніми державами. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга раніше повідомляв про переговори з Молдовою, Румунією, Словаччиною, Угорщиною та Польщею щодо розширення інфраструктури для транспортування українського зерна на ринки третіх країн.

    Російські атаки вдарили по українському експорту

    Необхідність нових маршрутів виникла після різкого погіршення безпекової ситуації в Чорному морі.

    Через російські удари по портовій інфраструктурі та суднах українські аграрії зіткнулися з серйозними проблемами під час сезону збору врожаю.

    За даними Reuters, через безпекові ризики було переглянуто прогноз українського експорту зерна у сезоні 2026–2027 років — із приблизно 43 млн тонн до 38–40 млн тонн.

    Саме тому залізничний маршрут через Молдову та Румунію для України перетворюється з додаткового логістичного варіанта на важливий резервний канал.

    Молдова, зі свого боку, також може отримувати доходи від транзиту, однак уряду доводиться балансувати між економічною вигодою від перевезень та інтересами власних аграріїв.

    Фермери хочуть контролювати умови транзиту

    «Сила фермерів» наполягає, що представників аграрного сектору потрібно безпосередньо залучити до переговорів щодо організації українського транзиту.

    Слусар заявив, що фермери не хочуть допустити ситуації, за якої перевезення української продукції створюватиме логістичні перешкоди для молдовського експорту.

    Прем’єр Василе Тофан, за його словами, погодився організувати до 21 серпня зустріч аграріїв із представниками Міністерства інфраструктури та державної компанії «Залізниця Молдови». Інформацію про підготовку відповідних переговорів підтверджували й у молдовському уряді.

    Саме результат цієї зустрічі може визначити, чи перейде конфлікт із площини публічних заяв у вуличні протести.

    Є ще одна суперечка — імпорт українського зерна

    Паралельно молдовські аграрії вимагають від влади посилити контроль за тим, чи не залишається продукція, яка мала пройти країною транзитом, на внутрішньому ринку.

    На початку серпня міністр економіки Молдови Євген Осмокеску заявляв, що Кишинів не може просто в односторонньому порядку встановлювати торговельні бар’єри, оскільки має враховувати міжнародні зобов’язання, зокрема правила Світової організації торгівлі.

    Водночас уряд вивчає питання походження зерна та його руху через територію країни.

    Це принципова відмінність у нинішній дискусії: українська сторона зацікавлена у швидкому проходженні вантажів через Молдову до Румунії та інших ринків, тоді як молдовські фермери хочуть гарантій, що українська продукція не створюватиме додаткового тиску на їхній внутрішній ринок.

    Чому ситуація може стати проблемою для Києва

    Для України конфлікт із молдовськими аграріями виник у вкрай невдалий момент.

    Морський експорт залишається вразливим до російських атак, а швидко замінити пропускну здатність чорноморських портів залізницею неможливо.

    Тому маршрут через Молдову до Констанци може стати одним із ключових елементів нової логістичної схеми.

    Водночас події попередніх років у Польщі, Румунії, Болгарії, Угорщині та Словаччині вже продемонстрували, наскільки політично чутливим може бути питання українського зерна для сусідніх держав.

    Кишиневу тепер доведеться знайти компроміс: з одного боку — забезпечити транзит, який приносить доходи молдовській транспортній системі та допомагає Україні підтримувати експорт в умовах російських атак, а з іншого — переконати власних аграріїв, що їхня продукція не втратить доступ до логістики та ринків збуту.

    Першою важливою датою стане 21 серпня. Саме до цього дня «Сила фермерів» очікує конкретних кроків від уряду. Якщо домовитися не вдасться, організація обіцяє перейти до масових протестів.

  • Блокада портів Одещини може спровокувати нову хвилю зростання цін

    Блокада портів Одещини може спровокувати нову хвилю зростання цін

    Блокування Росією роботи портів Одеської області може спричинити різке подорожчання продовольства не лише в Україні, а й у світі. Через припинення морських перевезень порушуються ланцюги постачання, а для найбідніших країн продукти можуть стати недоступними.

    Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, повідомляє Reuters.

    За словами міністра, після фактичного блокування руху суден в українських портах світовий продовольчий ринок може зіткнутися з новим стрибком цін.

    “Оскільки Росія фактично знову заблокувала рух у портах, ціни на продовольство можуть різко зрости, що вплине на споживачів у всьому світі”, – наголосив Висоцький.

    Він зазначив, що наслідки таких дій відчують насамперед найбільш уразливі країни, які значною мірою залежать від українського експорту зерна та іншої аграрної продукції.

    За словами міністра, продовольство стане дорожчим, а для найбідніших верств населення в окремих державах воно може виявитися взагалі недоступним.

    Ситуація загострюється на тлі фактичної зупинки морських перевезень через порти Великої Одеси. Як раніше повідомлялося, цілеспрямовані російські удари по портовій інфраструктурі суттєво обмежили експортні можливості України.

    Під загрозою опинилося понад 60% українського експорту, а також ключові логістичні маршрути для імпорту. Особливо відчутними ці наслідки стали під час жнив, коли значна частина нового врожаю вже мала бути відвантажена іноземним покупцям.

    Останніми тижнями Росія неодноразово атакувала цивільну портову інфраструктуру та торговельні судна.

    Зокрема, 25 липня російські війська двічі завдали ударів по цивільному судну в Одеській області.

    Ще 22 липня один із найбільших світових контейнерних операторів Maersk оголосив про тимчасове припинення роботи сервісу через Чорноморський рибний порт. У компанії пояснили це погіршенням безпекової ситуації в акваторії Чорного моря.

    Крім того, 19 липня російські війська атакували балкер Golden Leo під прапором Гвінеї-Бісау. Унаслідок удару загинули дев’ять іноземних моряків та український лоцман, а саме судно згодом затонуло.

    У Міністерстві аграрної політики наголошують, що безпечне функціонування морських торговельних маршрутів залишається критично важливим не лише для української економіки, а й для забезпечення глобальної продовольчої безпеки.