Golosnovinua.com

Позначка: зерно

  • Російський терор вдарив по агроекспорту: уряд терміново змінив правила продажу зерна за кордон

    Російський терор вдарив по агроекспорту: уряд терміново змінив правила продажу зерна за кордон

    Кабінет Міністрів України почав реалізацію екстреного пакета підтримки аграрного сектору на тлі різкого погіршення ситуації з морською логістикою через російські атаки в Чорному морі. Першим рішенням стало тимчасове коригування мінімально допустимих експортних цін на окремі види аграрної продукції. Уряд розраховує, що це дозволить уникнути фактичного блокування контрактів на постачання українського зерна та олійних культур за кордон.

    Про рішення 3 серпня повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, попередні мінімальні ціни перестали відповідати економічним реаліям через різке подорожчання логістики та одночасне падіння закупівельних цін усередині країни.

    У результаті виникла ситуація, коли українські компанії могли мати покупця та фізично мати продукцію для експорту, але встановлений державою мінімальний ціновий поріг робив укладання частини контрактів економічно неможливим.

    Саме цю проблему Кабмін вирішив тимчасово усунути.

    Коригування діятиме на період стабілізації ситуації. Конкретні нові рівні мінімально допустимих цін у повідомленні прем’єра не деталізуються, тому називати їх до публікації відповідних нормативних рішень було б передчасно.

    Навіщо Україні взагалі мінімальні експортні ціни

    Механізм мінімально допустимих експортних цін з’явився не через нинішню кризу. Відповідний порядок Кабмін затвердив постановою №944 ще у серпні 2024 року. Він поширюється на низку ключових товарів українського аграрного експорту — зокрема пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, сою, ріпак, соняшник, рослинні олії, макуху, а також мед і горіхи.

    Система фактично встановлює нижню цінову межу: експортер не може оформити поставку певної продукції за ціною нижче визначеного державою рівня.

    Повноцінно новий механізм запрацював 1 грудня 2024 року. Його запровадження мало боротися зі штучним заниженням вартості аграрної продукції під час експорту та відповідними податковими зловживаннями. Reuters тоді повідомляв, що мінімальні ціни розраховувалися на основі митних даних за попередній місяць із застосуванням 10-відсоткового дисконту.

    Ціни встановлюються з урахуванням умов поставки за Incoterms і визначаються в доларах США за кілограм продукції.

    За нормальних ринкових умов такий механізм мав створити бар’єр для схем, коли товар фактично продавався за однією ціною, а в документах могла фігурувати значно нижча.

    Однак тепер ситуація змінилася.

    Чому система почала заважати самим експортерам

    Проблемою стала різниця між встановленими мінімальними цінами та реальною економікою експорту після нового загострення ситуації в Чорному морі.

    Російські атаки створили додаткові ризики для судноплавства та портової інфраструктури. А що вищий ризик для судновласників, то дорожчими стають страхування, фрахт та інші складові морської логістики.

    Для аграрного експортера це означає просту річ: із кінцевої ціни товару дедалі більшу частину необхідно витрачати лише на те, щоб доставити зерно покупцеві.

    Одночасно погіршення можливостей експорту тисне на внутрішній ринок. Якщо зерно складніше або дорожче вивезти з України, пропозиція всередині країни збільшується, а закупівельні ціни можуть знижуватися.

    Саме поєднання цих двох факторів — дорожчої логістики та нижчої внутрішньої ціни — створило проблему для мінімальних експортних цін.

    Формально держава продовжувала вимагати продажу не дешевше певної межі, тоді як реальний ринок уже міг не давати можливості укласти контракт на таких умовах.

    Механізм, створений для боротьби з тіньовим експортом і демпінгом, у кризовій ситуації почав загрожувати легальному експорту.

    Уряд переходить до антикризового режиму

    Коригування цін стало лише першим рішенням із пакета підтримки аграріїв.

    Перед цим Корецький проводив термінову нараду з представниками аграрного бізнесу та профільних асоціацій. Серед напрямів, які обговорювалися, — диверсифікація логістики, фінансова підтримка виробників через банківський сектор і дипломатична робота з державами, які є важливими ринками для української аграрної продукції.

    Потреба в таких рішеннях особливо гостра для виробників, які вже зібрали або найближчим часом мають зібрати врожай.

    Якщо експорт сповільнюється, зерно накопичується всередині країни. Це створює додатковий тиск на елеваторні потужності та ціни й одночасно погіршує ліквідність аграрних підприємств.

    Фермеру необхідні гроші на пальне, добрива, насіння, зарплати, обслуговування кредитів і підготовку до наступної посівної. Якщо врожай неможливо продати за економічно прийнятною ціною, проблема з експортом швидко перетворюється на проблему фінансування всього наступного виробничого циклу.

    Саме тому уряд паралельно розглядає фінансові інструменти підтримки аграріїв.

    Україну хочуть перевести від експорту сировини до переробки

    Криза водночас повернула уряд до давнішої проблеми української економіки — значної залежності від експорту сільськогосподарської сировини.

    Корецький доручив профільному міністерству невідкладно підготувати план розвитку внутрішньої переробки аграрної продукції.

    Логіка полягає в тому, щоб більша частина вирощеного в Україні зерна та олійних культур перетворювалася на продукцію з вищою доданою вартістю ще всередині країни.

    Це може означати розвиток виробництва олії, продуктів харчування, кормів, борошна, готових харчових інгредієнтів та інших напрямів.

    Такий перехід не здатен швидко вирішити нинішню кризу, адже створення нових переробних потужностей потребує інвестицій і часу. Однак у довгостроковій перспективі він може зменшити залежність економіки від експорту величезних фізичних обсягів сировини.

    Морська логістика залишається критичною

    Повністю замінити чорноморські порти залізничним або автомобільним транспортом для українського аграрного сектору практично неможливо через масштаби вантажів.

    Альтернативні маршрути через західний кордон і дунайські порти можуть частково страхувати експорт, однак вони також мають обмеження пропускної здатності та часто означають вищу собівартість перевезення.

    Саме тому будь-яке серйозне погіршення безпеки в Чорному морі швидко позначається на внутрішніх цінах в Україні.

    Для Росії удари по портовій і транспортній інфраструктурі мають значно ширший економічний ефект, ніж фізичне пошкодження конкретного термінала. Навіть сама загроза атаки здатна збільшити страхові премії та вартість фрахту, а отже — зробити український товар дорожчим для доставки на світові ринки.

    Кабмін обіцяє нові рішення

    Уряд наголошує, що нинішнє коригування мінімальних експортних цін не стане останнім заходом.

    Ситуацію в аграрному секторі планують відстежувати щоденно, а у разі подальшого погіршення Кабмін готовий ухвалювати додаткові рішення.

    Це особливо важливо напередодні періоду активного експорту нового врожаю. Якщо морська логістика залишатиметься дорогою та ризикованою, державі доведеться балансувати між двома завданнями: зберегти контроль над прозорістю агроекспорту й водночас не створити регуляторних умов, за яких легально продати продукцію за кордон стане неможливо.

    Саме тому нинішнє рішення Кабміну можна розглядати як екстрене налаштування системи, запровадженої ще у 2024 році. Мінімальні експортні ціни не скасовуються — держава лише адаптує їх до ринку, який різко змінився під впливом воєнних ризиків.

    Для українських аграріїв головне питання тепер полягає в тому, чи вистачить цього кроку для відновлення нормального укладання експортних контрактів. Якщо атаки РФ продовжать підвищувати вартість морських перевезень, одного цінового коригування може виявитися недостатньо — і тоді уряду доведеться переходити до наступних пунктів антикризового пакета.

  • У Росії загострюється аграрна криза

    У Росії загострюється аграрна криза

    Російський аграрний сектор опинився під дедалі більшим тиском через поєднання одразу кількох кризових факторів. Скорочення державної підтримки, дефіцит дизельного пального, проблеми з експортом зерна та пріоритетне забезпечення армії паливом уже негативно впливають на проведення жнив. За оцінкою української розвідки, ситуація продовжує погіршуватися, а російські фермери дедалі частіше працюють на межі збитковості.

    Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗР).

    У розвідці зазначають, що російська влада скоротила програми пільгового кредитування аграрного сектору саме в той момент, коли значна частина сільськогосподарських підприємств уже переживає фінансові труднощі. Попри очікування Кремля отримати високий врожай, виробники не отримали додаткової підтримки, а навпаки зіткнулися зі зменшенням обсягів державного фінансування.

    За інформацією СЗР, багато господарств уже працюють із мінімальною рентабельністю або взагалі зазнають збитків. Це створює додаткові ризики для проведення збиральної кампанії, адже аграрії мають обмежені можливості для закупівлі пального, техніки та інших необхідних ресурсів.

    Особливо гострою проблемою став дефіцит дизельного пального. За оцінкою української розвідки, на внутрішньому ринку Росії нестача дизеля вже становить близько 20% від загальної потреби. Якщо раніше проблеми стосувалися переважно високооктанового бензину, то тепер вони поширилися й на паливо, без якого неможливо забезпечити повноцінну роботу сільськогосподарської техніки під час жнив.

    У СЗР пояснюють, що однією з головних причин дефіциту стали пошкодження майже десяти найбільших російських нафтопереробних заводів. Через скорочення виробництва уряд РФ був змушений запровадити тимчасову заборону на експорт дизельного пального до кінця липня. Водночас у розвідці припускають, що це обмеження можуть продовжити, оскільки потреба у пальному для внутрішнього ринку лише зростає.

    Найскладніша ситуація, за даними СЗР, спостерігається в Іркутській області та Алтайському краї. Про перебої з постачанням дизеля також повідомляють аграрії Ростовської області, Краснодарського краю, Поволжя та Ставропілля. Найбільше страждають невеликі фермерські господарства, які не мають фінансової можливості створювати великі запаси пального або закуповувати його заздалегідь.

    Ще одним серйозним викликом для російського аграрного сектору стали труднощі з експортом зерна. За даними української розвідки, суттєво ускладнилася робота логістичних маршрутів через Азовське море, якими раніше здійснювалася приблизно чверть усього російського зернового експорту. Це призвело до перегляду прогнозів експорту: аналітики вже скоротили очікувані обсяги приблизно на 20%.

    Додатковий тиск на аграріїв чинить і падіння світових цін на зернові культури. У СЗР повідомляють, що лише за останній тиждень пшениця подешевшала на 2,8%, ячмінь — на 6,5%, а в порівнянні з аналогічним періодом минулого року середня вартість зерна знизилася на 12,6%. Це означає, що навіть за умови успішного збору врожаю доходи аграріїв можуть бути значно нижчими від очікуваних.

    Російська влада намагається частково компенсувати проблеми із морською логістикою, переорієнтовуючи перевезення зерна на залізничний транспорт. Проте, як зазначає СЗР, залізниця не здатна швидко замінити морські маршрути, а така схема лише збільшує витрати виробників і перевізників.

    Не принесли бажаного результату й спроби знайти дизельне пальне за кордоном. За інформацією української розвідки, Білорусь і Казахстан не мають достатніх запасів для експорту, а три найбільші державні нафтопереробні компанії Індії повідомили про відсутність надлишкових обсягів готового дизеля. У результаті Росія опинилася в ситуації, коли експортує до Індії сиру нафту, але не може закупити у відповідь необхідну кількість готового пального.

    Окремо у СЗР наголошують, що в умовах дефіциту пріоритет у забезпеченні паливом має російська армія. За оцінкою відомства, військові вже споживають на 3–5% більше пального, ніж планувалося раніше, і ця потреба продовжує зростати. Саме тому аграрний сектор отримує залишкові обсяги пального, що ще більше ускладнює проведення польових робіт.

    У розвідці підсумували, що навіть у разі подальшого загострення дефіциту першочергово пальне надходитиме військовим підрозділам, тоді як фермери змушені будуть працювати в умовах гострої нестачі ресурсів.

    Нагадаємо, протягом останніх місяців українські далекобійні удари по російських нафтопереробних заводах суттєво скоротили нафтопереробні потужності РФ. За даними української сторони, це вже призвело до дефіциту пального в багатьох російських регіонах та почало впливати на економіку країни. Голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна раніше визнавала, що паливна криза вже відображається на зростанні вартості товарів і послуг, а російський диктатор Володимир Путін був змушений публічно коментувати проблему із забезпеченням паливом, хоча й назвав ситуацію “некритичною”.

  • Блокування портів може спричинити хвилю банкрутств агропідприємств — Всеукраїнська аграрна рада

    Блокування портів може спричинити хвилю банкрутств агропідприємств — Всеукраїнська аграрна рада

    Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Кабінету Міністрів із закликом терміново запровадити комплекс антикризових заходів для підтримки аграрного сектору. Причиною звернення стали російські атаки на портову інфраструктуру, перебої з морським експортом та різке погіршення економічної ситуації для сільськогосподарських виробників. В асоціації, яка об’єднує понад 1400 малих і середніх агропідприємств, попереджають, що без оперативного втручання держави галузь може зіткнутися з масовою збитковістю виробництва, хвилею банкрутств і порушенням виробничого циклу.

    У ВАР наголошують, що нинішня ситуація за сукупністю факторів є складнішою, ніж на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. За оцінкою асоціації, аграрний сектор стрімко наближається до кризи, яка може мати масштабні наслідки не лише для виробників, а й для всієї української економіки.

    За прогнозами експертів ВАР, у 2026/2027 маркетинговому році виробництво основних зернових та олійних культур становитиме близько 81,4 млн тонн. З урахуванням перехідних залишків загальний обсяг продукції, доступної для внутрішнього споживання та експорту, сягне приблизно 85 млн тонн.

    Для збалансування ринку Україна має експортувати близько 67 млн тонн аграрної продукції. Водночас, за оцінками асоціації, у разі тривалого блокування морських портів експортні можливості можуть скоротитися до 1,7 млн тонн на місяць, що призведе до накопичення значних залишків продукції на внутрішньому ринку.

    У ВАР прогнозують, що за такого сценарію протягом маркетингового року на ринку може сформуватися надлишок від 27,4 до 32,4 млн тонн агропродукції. Це створить додатковий тиск на закупівельні ціни та погіршить фінансовий стан виробників.

    За інформацією асоціації, негативні тенденції вже почали проявлятися. Через скорочення закупівель з боку трейдерів закупівельні ціни на окремі культури впали до 7000 грн за тонну, що нижче повної собівартості виробництва. За таких умов багато господарств можуть працювати у збиток і втратити можливість фінансувати наступну посівну кампанію.

    У зверненні наголошується, що ситуація вже виходить за межі звичайних сезонних коливань ринку.

    «Ситуація вимагає негайних рішень. Ідеться не про звичайне сезонне погіршення кон’юнктури, а про ризик розриву виробничого циклу в одному з ключових секторів української економіки», – зазначають у Всеукраїнській аграрній раді.

    Для стабілізації ситуації ВАР запропонувала уряду пакет першочергових заходів. Серед них — пільгове кредитування для поповнення обігового капіталу під осінню посівну кампанію, реструктуризація чинних агрокредитів, надання державних гарантій за кредитами та перегляд окремих умов державної програми доступного кредитування «5-7-9%» для аграрного бізнесу.

    Окремий блок пропозицій стосується логістики. Асоціація закликає провести комплексний аудит пошкоджень портової інфраструктури Великої Одеси та дунайських портів, визначити об’єкти, які потребують першочергового відновлення, та забезпечити фінансування ремонту й модернізації перевалочних потужностей.

    Саме морські порти Одеського регіону та Дунайського басейну сьогодні залишаються ключовими експортними воротами для української агропродукції після обмеження роботи частини чорноморських маршрутів. Через них проходить значна частина зернового експорту, який забезпечує валютні надходження до державного бюджету.

    Попри регулярні російські удари, за підсумками першого півріччя 2026 року українські морські порти обробили 42,4 млн тонн вантажів, що на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас у липні інтенсивність атак на портову інфраструктуру значно зросла.

    Після ракетного удару по судну з кукурудзою 19 липня, внаслідок якого загинули десять моряків, частина судновласників тимчасово призупинила заходження суден до українських чорноморських портів. Згодом міжнародний контейнерний оператор Maersk також повідомив про тимчасове припинення обслуговування одного з маршрутів до України через погіршення безпекової ситуації.

    Додатковим сигналом про складну ситуацію стало рішення одного з найбільших українських виробників та експортерів рослинної олії Allseeds, який із 23 липня тимчасово призупинив операційну діяльність в Одеській області.

    Експерти зазначають, що повне повторення сценарію 2022 року може завдати серйозного удару по українській економіці. Раніше голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів’євський оцінював можливі втрати у разі повного блокування морського експорту майже у 6% валового внутрішнього продукту. Водночас міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький вважає такий сценарій малоймовірним, наголошуючи, що Україна сьогодні має додаткові логістичні можливості через дунайські порти та залізничні маршрути.

  • Росія атакувала іноземне судно із зерном: є загиблі, частину екіпажу досі шукають

    Росія атакувала іноземне судно із зерном: є загиблі, частину екіпажу досі шукають

    Російські війська завдали ракетного удару по цивільному суховантажному судну GOLDEN LEO, яке йшло під прапором Гвінеї-Бісау та перевозило вантаж українського зерна. Внаслідок атаки загинули щонайменше п’ятеро людей, ще п’ять членів екіпажу вважаються зниклими безвісти. Пошуково-рятувальна операція триває. Про це повідомили у Військово-морських силах Збройних сил України.

    За даними українських військових, російські окупанти випустили по цивільному судну три крилаті ракети типу Х-59/Х-69. На момент удару суховантаж перебував на виході із зони бойових дій та прямував визначеним морським маршрутом із вантажем збіжжя. Судно ходило під прапором Гвінеї-Бісау, а його власником є турецька компанія.

    У ВМС зазначили, що ракети влучили в район правого борту надбудови судна. Внаслідок вибуху на борту спалахнула масштабна пожежа, яка значно ускладнила проведення рятувальної операції та оцінку пошкоджень. За попередньою інформацією, загинули п’ятеро людей, тоді як доля ще п’яти членів екіпажу залишається невідомою. Рятувальники продовжують їх пошуки, а технічний стан самого судна наразі уточнюється.

    До ліквідації наслідків атаки були оперативно залучені підрозділи Військово-морських сил ЗСУ та Морської пошуково-рятувальної служби. Станом на 20:30 вдалося евакуювати вісьмох членів екіпажу, яких доставили до однієї з лікарень Одеси. Медики надають постраждалим необхідну допомогу, інформація про їхній стан уточнюється.

    У ВМС ЗС України наголосили, що удар був завданий по беззбройному цивільному судну, яке не виконувало жодних військових завдань і не становило загрози. Українські військові назвали атаку черговим цілеспрямованим актом терору Росії проти міжнародного цивільного судноплавства.

    “Це черговий цілеспрямований удар Росії по беззбройному цивільному судну під іноземним прапором, що не становило жодної воєнної загрози. Атака є актом терору проти мирного судноплавства та грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права”, – заявили у Військово-морських силах України.

    Атака на GOLDEN LEO стала ще одним випадком удару по цивільній морській інфраструктурі та торговельному флоту, який забезпечує експорт української аграрної продукції. Подібні обстріли створюють загрозу не лише для української економіки, а й для безпеки міжнародного судноплавства в Чорному морі, а також для продовольчої безпеки багатьох країн, які залежать від поставок українського зерна.

  • Паливна криза в Росії вдарила по аграріях: Reuters повідомило про нові проблеми із зерном

    Паливна криза в Росії вдарила по аграріях: Reuters повідомило про нові проблеми із зерном

    Загальнонаціональна паливна криза в Росії, яка загострилася після серії ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах та ускладнення судноплавства в Азовському морі, почала суттєво впливати на роботу аграрного сектору. Найгостріше ситуацію відчувають фермери південних регіонів країни, які стикаються з дефіцитом дизельного пального, зростанням витрат і проблемами зі збутом зерна.

    Про це повідомляє Reuters.

    За інформацією агентства, місяці атак на російську нафтопереробну інфраструктуру призвели до скорочення виробництва пального та різкого подорожчання дизеля, який є критично важливим для роботи сільськогосподарської техніки під час жнив.

    Особливо складною є ситуація в Ростовській області — одному з ключових аграрних регіонів Росії. Працівники місцевих господарств змушені годинами чекати на автозаправних станціях, щоб отримати пальне. За словами співрозмовників Reuters, інколи люди проводять у чергах пів дня лише для того, щоб заправити автомобілі та дістатися до місця роботи.

    Додаткових труднощів аграріям завдали проблеми з морською логістикою. Азовське море традиційно є одним із головних маршрутів для експорту зерна з Ростовської області. Проте через бойові дії та обмеження судноплавства кількість покупців різко скоротилася, а можливості експорту значно звузилися.

    У Reuters зазначають, що нинішня ситуація демонструє масштаб економічних наслідків для російського аграрного сектору, який є одним із найбільших постачальників пшениці на світовий ринок. Поєднання дефіциту пального, зростання логістичних витрат і труднощів із морськими перевезеннями створює серйозний фінансовий тиск на виробників зерна.

    У Міністерстві сільського господарства Росії заявили, що загалом очікують хороший урожай цього року. Водночас у відомстві визнали наявність проблем із забезпеченням паливом у різних регіонах країни та запевнили, що уряд працює над стабілізацією постачань дизеля для сільськогосподарських підприємств.

    Водночас аналітики дослідницької компанії SovEcon попереджають, що негативний вплив може виявитися значно масштабнішим. За їхніми оцінками, якщо ситуація з блокуванням Азовського моря не зміниться протягом більшої частини другого півріччя, Росія може недопоставити на світовий ринок від 5 до 10 мільйонів тонн пшениці.

    Для порівняння, у 2025 році Росія експортувала понад 61 мільйон тонн зернових культур, із яких близько 46 мільйонів тонн припало саме на пшеницю. Зменшення поставок такого масштабу потенційно може вплинути не лише на російський аграрний сектор, а й на світові ціни на зерно.

    За оцінками експертів, фермери вже втрачають приблизно 1000 рублів із кожної тонни зерна через зростання вартості дизельного пального. Через труднощі з експортом через Азовське море ці втрати фактично подвоюються. У таких умовах багато виробників можуть переглянути плани щодо майбутніх посівних кампаній та скоротити площі під зерновими культурами. За словами аналітиків, ця тенденція спостерігається ще з 2022 року, однак нинішня ситуація може її посилити.

    Наслідки проблем із російською паливною інфраструктурою вже виходять за межі країни. За інформацією Axios, зростання цін на пальне, пов’язане зі скороченням виробництва в Росії після атак на НПЗ, відчувається і на міжнародних енергетичних ринках, зокрема у США.

    Президент Росії Володимир Путін раніше також визнав, що атаки українських безпілотників створили для країни «певні проблеми з нафтопродуктами», хоча водночас заявив, що ситуацію нібито вдається контролювати.

    Попри такі заяви, за оцінками, російські нафтопереробні заводи наразі забезпечують лише близько 65% сезонної потреби країни в бензині. Експерти пов’язують це зі значними пошкодженнями низки великих НПЗ унаслідок регулярних ударів українських дронів, що призвело до скорочення виробничих потужностей і посилення дефіциту пального.

  • Жнива під загрозою: Росія зіткнулася з гострим дефіцитом дизеля, розвідка назвала наслідки

    Жнива під загрозою: Росія зіткнулася з гострим дефіцитом дизеля, розвідка назвала наслідки

    Росія розпочала жнивну кампанію 2026 року в умовах гострого дефіциту дизельного пального, що вже позначається на темпах збору врожаю та створює серйозні ризики для аграрного сектору країни. Найбільше від нестачі пального потерпають регіони, які традиційно першими розпочинають збиральну кампанію, а малі й середні фермерські господарства опинилися на межі виживання. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

    За інформацією української розвідки, найгостріша ситуація спостерігається у Краснодарському та Ставропольському краях, а також у Ростовській області, де зернові культури достигають раніше за інші регіони. Водночас проблеми з постачанням дизельного пального фіксуються також у Липецькій, Воронезькій, Тамбовській та Свердловській областях, Республіці Башкортостан і Якутії.

    У Службі зовнішньої розвідки зазначають, що дефіцит пального вже безпосередньо впливає на темпи проведення жнив. За даними відомства, станом на 1 липня в Росії було обмолочено лише 1,3–1,5 млн гектарів посівів, тоді як на аналогічну дату минулого року цей показник становив 4,2–4,6 млн гектарів. Таким чином, темпи збиральної кампанії відстають майже втричі від минулорічних.

    Попри це, заступник голови уряду РФ Дмитро Патрушев публічно заперечив наявність системних проблем із проведенням жнив. Однак, як наголошують у розвідці, посадовець не навів жодних конкретних статистичних даних, які б підтверджували його заяви.

    Крім нестачі дизельного пального, ситуацію ускладнює й скорочення посівних площ. За даними СЗРУ, цьогоріч площі під ярими культурами зменшилися на 11,3% порівняно з минулим роком, а озимими — на 7,4%.

    У розвідці зазначають, що паливна криза накладається на інші негативні фактори, зокрема порушення оптимальних агротехнологічних строків проведення польових робіт. Після дозрівання зернових культур аграрії мають лише від семи до десяти днів для збору врожаю. Після цього зерно починає осипатися, а несприятливі погодні умови, зокрема дощі, можуть повністю заблокувати вихід техніки в поля.

    За оцінками представників агропромислового комплексу Ростовської області, через зрив оптимальних строків збирання можливі втрати врожаю можуть сягнути 15%.

    Окремою проблемою залишається забезпечення аграріїв пальним. За інформацією української розвідки, у низці російських регіонів продаж дизельного пального на автозаправних станціях уже нормується. Один покупець може придбати від 20 до 200 літрів дизеля, при цьому заправка резервуарів чи інших великих ємностей фактично заборонена.

    Такі обмеження серйозно ускладнюють роботу сільськогосподарської техніки. У СЗРУ зазначають, що один зернозбиральний комбайн протягом зміни може споживати до 300 літрів дизельного пального, тому встановлені ліміти не забезпечують навіть одного повного робочого дня.

    Особливо складна ситуація спостерігається у віддалених регіонах Росії. Наприклад, у Якутії окремі фермери змушені долати відстань у 200–300 кілометрів лише для того, щоб придбати максимально дозволені 200 літрів дизеля.

    За оцінкою української розвідки, найбільше від паливної кризи страждають малі та середні фермерські господарства, які не мають власних запасів пального та довгострокових контрактів із нафтопереробними заводами. Саме такі виробники сьогодні перебувають на межі фінансового краху.

    У Службі зовнішньої розвідки наголошують, що наслідками нинішньої ситуації можуть стати не лише втрати врожаю, а й погіршення якості зерна, зниження рентабельності аграрного виробництва та подальше погіршення фінансового стану дрібних виробників. Для багатьох із них витрати на пальне вже становлять близько п’ятої частини собівартості вирощування зернових культур.

    Найбільших ризиків, за оцінкою відомства, зазнають регіони зі слабко розвиненою паливною інфраструктурою, значними відстанями між автозаправними станціями та сільськогосподарськими підприємствами, а також обмеженими можливостями для створення власних запасів дизельного пального.

    У СЗРУ також зазначили, що на тлі загального дефіциту нафтопродуктів Росія дедалі активніше використовує так звані “сірі” схеми постачання та переробки пального. Зокрема, українська розвідка повідомляла про фіксацію однієї з таких схем за участю індійської нафтопереробної компанії Nayara Energy.

    Крім того, у низці російських регіонів продовжують запроваджувати додаткові обмеження на продаж пального. Так, у Курській області з 15 липня почали діяти нові правила, які суттєво обмежують можливості водіїв придбати бензин та дизельне пальне.

  • Україна заробить до $24 млрд на агроекспорті у 2026 році

    Україна заробить до $24 млрд на агроекспорті у 2026 році

    Український аграрний сектор за підсумками 2026 року може принести країні від 23 до 24 мільярдів доларів експортної виручки. Попри регулярні російські удари по морських портах, елеваторах, складах і транспортній інфраструктурі, загальні обсяги постачання сільськогосподарської продукції за кордон поки що не скорочуються.

    Такий прогноз озвучив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький. За його словами, нинішні темпи експорту та світові ціни дозволяють очікувати, що валютні надходження аграрного сектору перевищать показник 2025 року приблизно на 2–6%. Торік Україна експортувала аграрної продукції на 22,6 мільярда доларів.

    «Поки темпи і ціни говорять про те, що експортна виручка може бути в діапазоні 23–24 мільярди доларів», — зазначив Висоцький.

    У Мінекономіки прогнозують до $24 млрд експортної виручки агросектору // заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький

    Прогноз не є остаточним результатом року. На валютні надходження ще можуть вплинути врожайність, ціни на зерно та олійні культури, безпекова ситуація в Чорному морі, робота портів і торговельні обмеження з боку окремих партнерів. Водночас уже на початку року аграрний експорт продемонстрував зростання саме у грошовому вимірі.

    У січні–лютому 2026 року Україна відправила за кордон 9,95 мільйона тонн агропродукції на чотири мільярди доларів. Фізичний обсяг постачань майже не змінився порівняно з аналогічним періодом 2025 року, проте валютна виручка збільшилася на 9,3%. Це свідчить про сприятливішу цінову кон’юнктуру для частини української продукції.

    Російські атаки змінили графік експорту

    Росія продовжує систематично атакувати українську портову та логістичну інфраструктуру. Під ударами опиняються порти Великої Одеси та Дунаю, перевантажувальні комплекси, зернові термінали, склади, залізничні вузли й судна.

    За словами Висоцького, руйнування поки не спричинили безпосереднього зменшення загальних обсягів аграрного експорту. Водночас вони помітно вплинули на ритмічність відвантажень.

    Раніше українські експортери могли формувати виражені сезонні піки та за короткий період відправляти великі партії продукції. Через ризик повторних ударів, пошкодження об’єктів і необхідність постійного ремонту постачання стали рівномірнішими. Максимальний місячний обсяг скоротився, однак продукція, яку не вдалося вивезти одразу, поступово експортується протягом наступних місяців.

    Така модель дозволяє зберігати загальний результат, але створює додаткові витрати. Бізнесу доводиться вкладати кошти у відновлення терміналів, посилення захисту, резервне електроживлення, зміну маршрутів та очікування суден.

    За окремими оцінками, руйнування портової інфраструктури можуть обмежувати місячний експорт зернових приблизно до чотирьох мільйонів тонн і коштувати Україні сотень мільйонів доларів потенційної валютної виручки.

    Попри це, учасникам логістичного ланцюга поки вдається оперативно ремонтувати пошкоджені об’єкти та перерозподіляти вантажі. Частину продукції перевозять залізницею й автомобільним транспортом до західного кордону, проте морський шлях залишається найважливішим для масового експорту зерна, олії та інших вантажів.

    Агросектор забезпечує понад половину експорту

    Аграрна продукція залишається головною статтею української зовнішньої торгівлі. За підсумками 2025 року її експорт становив приблизно 22,6 мільярда доларів, або близько 56% загальної вартості товарів, проданих Україною за кордон.

    Це означає, що агросектор забезпечує країну критично необхідною валютою, підтримує платіжний баланс, роботу портів, залізниці та переробної промисловості. Від стабільності аграрного експорту також залежать податкові надходження, зайнятість у регіонах і можливості фермерів фінансувати наступні посівні кампанії.

    Водночас показник 2025 року був нижчим за результат 2024-го. За оцінкою Національного інституту стратегічних досліджень, торік Україна експортувала агропромислової продукції приблизно на 22,7 мільярда доларів, що було менше, ніж у попередньому році.

    До повномасштабної війни валютні надходження були ще вищими. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, у 2021 році український агропродовольчий експорт сягнув 26,7 мільярда доларів. Таким чином, навіть прогнозовані 24 мільярди доларів у 2026 році ще не повернуть сектор до довоєнного максимуму.

    Україна шукає нові ринки

    Європейський Союз залишається найбільшим ринком для української аграрної продукції, однак географія експорту поступово змінюється. У 2025 році частка ЄС скоротилася, тоді як значення ринків Азії, Африки та Близького Сходу зросло.

    За інформацією Мінекономіки, повернення до квотного режиму торгівлі з Євросоюзом у червні 2025 року вплинуло на структуру постачань. За підсумками року вартість аграрного експорту до ЄС зменшилася на 2,1 мільярда доларів. Водночас скорочення пояснювалося не лише обмеженнями, а й попитом та світовими цінами. Зокрема, валютна виручка від продажу кукурудзи знизилася на 40%, хоча ця продукція могла надходити до ЄС без квотних обмежень.

    Через це Україна активніше розширює присутність на інших ринках. Упродовж першої половини 2026 року були погоджені десятки нових торговельних напрямків та ветеринарних або фітосанітарних умов для постачання українських товарів.

    Диверсифікація особливо важлива в умовах торговельних суперечок із сусідніми країнами ЄС. Вона зменшує залежність від одного регіону та дозволяє експортувати продукцію туди, де попит і ціни є вигіднішими.

    Україна залишається одним із провідних світових постачальників пшениці, кукурудзи, ячменю, соняшникової олії та олійних культур. Однак повномасштабна війна скоротила посівні площі, створила дефіцит працівників і підвищила витрати на пальне, добрива, страхування та логістику.

    Які ризики можуть зіпсувати прогноз

    Оптимістичний сценарій у 23–24 мільярди доларів залежить від кількох ключових умов. Насамперед має зберігатися робота українського морського коридору. Серйозні руйнування портів або тривале припинення судноплавства можуть сповільнити експорт і збільшити його собівартість.

    Важливими залишаються врожай і погода. Посуха, тривала спека або зниження врожайності здатні скоротити кількість продукції, доступної для продажу. З іншого боку, менша світова пропозиція може підняти ціни й частково компенсувати втрату фізичних обсягів.

    Ще один ризик — зростання собівартості. У 2026 році українські аграрії зіткнулися з підвищенням цін на дизельне пальне та добрива через нестабільність глобального енергетичного ринку. Високі витрати можуть змушувати фермерів скорочувати посіви окремих культур і відкладати інвестиції в техніку.

    Попри всі загрози, прогноз Мінекономіки свідчить, що аграрний сектор зберігає здатність забезпечувати Україну десятками мільярдів доларів валютних надходжень. У разі досягнення верхньої межі прогнозу експортна виручка збільшиться приблизно на 1,4 мільярда доларів порівняно з 2025 роком.

    Це не буде абсолютним історичним рекордом, однак в умовах війни, атак на порти, замінованих земель і складної міжнародної торгівлі результат у 24 мільярди доларів стане одним із головних показників стійкості української економіки.

  • Росія зупинила судноплавство через Дон-Азовський канал після атаки України

    Росія зупинила судноплавство через Дон-Азовський канал після атаки України

    Росія тимчасово припинила судноплавство через Дон-Азовський канал та обмежила рух суден через Керченську протоку після масштабної української атаки на російські кораблі в Азовському морі. За даними джерел у російській зерновій галузі, рішення ухвалили після удару по 13 суднах, серед яких щонайменше десять танкерів. Подія вже викликала різке зростання цін на світовому ринку пшениці, адже Азовське море є одним із ключових маршрутів експорту російського зерна. Експерти попереджають, що навіть тимчасове блокування цього транспортного коридору може мати серйозні наслідки для логістики та міжнародної торгівлі.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на трьох співрозмовників у російській галузі експорту зерна.

    За інформацією агентства, рішення про припинення судноплавства було ухвалене після української атаки на російські судна в Азовському морі, яка відбулася у п’ятницю.

    За словами джерел, під удар потрапили 13 російських кораблів, серед яких десять танкерів, що використовувалися для перевезення нафти, нафтопродуктів та інших стратегічно важливих вантажів.

    Після цього російські силові структури різко посилили заходи безпеки у районі Азовського моря та Керченської протоки.

    Одне з джерел Reuters повідомило, що російська прикордонна служба офіційно поінформувала судноплавні компанії про припинення прийому всіх нових заявок на проходження суден через Керченську протоку.

    За словами співрозмовника агентства, обмеження набули чинності о 18:10 за місцевим часом у п’ятницю.

    При цьому у повідомленні, яке отримали оператори суден, не вказувалося, коли саме рух буде відновлений.

    Фактично це означає, що Росія тимчасово заблокувала один із найважливіших морських транспортних маршрутів, який забезпечує сполучення між Азовським і Чорним морями.

    Керченська протока та Дон-Азовський канал мають стратегічне значення для російської економіки.

    Через ці водні артерії проходить значна частина внутрішніх і міжнародних вантажних перевезень.

    Саме цим маршрутом транспортуються зерно, нафта, нафтопродукти, металопродукція, вугілля, добрива та інші експортні товари, які доставляються до чорноморських портів Росії, а звідти — на світові ринки.

    Дон-Азовський канал забезпечує вихід із внутрішньої системи річкових шляхів Росії до Азовського моря, а далі — через Керченську протоку — до Чорного моря.

    Таким чином будь-які обмеження руху на цьому напрямку одразу впливають на роботу всієї логістичної системи південних регіонів Росії.

    Особливе значення цей маршрут має для аграрного сектору.

    За оцінками аналітиків зернового ринку, через Азовське море проходить приблизно чверть усього російського експорту пшениці.

    Росія вже кілька років поспіль залишається найбільшим експортером пшениці у світі, а продаж зерна є одним із головних джерел валютних надходжень до російського бюджету.

    Саме тому будь-які перебої у роботі морських експортних маршрутів викликають серйозне занепокоєння як серед російських експортерів, так і серед міжнародних трейдерів.

    Першою реакцією ринку стало різке зростання біржових котирувань.

    Як повідомляє Reuters, у п’ятницю ф’ючерси на пшеницю на європейській біржі Euronext зросли приблизно на 4%.

    У результаті ціни досягли найвищого рівня за останні шість тижнів.

    Учасники ринку пов’язують це саме з повідомленнями про можливу тривалу зупинку судноплавства через Азовське море та ризиком скорочення поставок російського зерна.

    Експерти зазначають, що навіть короткострокове припинення роботи такого транспортного коридору може створити додатковий дефіцит пропозиції на міжнародному ринку та призвести до подальшого подорожчання зернових культур.

    Окрім аграрного експорту, можливі наслідки можуть торкнутися й нафтового сектору.

    Через Азовське море та Керченську протоку регулярно проходять танкери, які перевозять нафту та нафтопродукти як до російських чорноморських портів, так і за кордон.

    Тимчасове припинення руху суден може ускладнити логістику постачання енергоносіїв та створити додаткові затримки для російських експортерів.

    На момент публікації офіційна влада Росії не повідомила, коли саме планує відновити нормальний режим судноплавства.

    Також не оприлюднено інформації щодо масштабів пошкоджень атакованих суден або можливих збитків.

    На цьому тлі продовжують з’являтися нові подробиці українських ударів по російській інфраструктурі.

    Напередодні OSINT-аналітики проєкту «КіберБорошно» оприлюднили аналіз наслідків ударів, завданих у ніч на 10 липня.

    За їхніми даними, українські сили уразили низку важливих об’єктів російської нафтової та транспортної інфраструктури.

    Серед них називають судна так званого «тіньового флоту», які використовуються Росією для обходу міжнародних санкцій, портові потужності, об’єкти логістики та один із нафтопереробних заводів.

    Офіційного підтвердження цієї інформації з боку російської влади наразі немає.

    Водночас останні події свідчать про те, що бойові дії дедалі активніше впливають не лише на військову сферу, а й на транспортну інфраструктуру, морську логістику та міжнародну торгівлю.

    У разі якщо обмеження судноплавства триватимуть довше, Росія може зіткнутися із затримками експортних поставок, зростанням логістичних витрат, накопиченням вантажів у портах та необхідністю перегляду маршрутів перевезення.

    Для світового ринку це означатиме збереження високої волатильності цін на зерно та підвищену увагу інвесторів до будь-яких новин щодо роботи морських транспортних коридорів у Чорноморському та Азовському регіонах.

  • Елеватор за ціною кварталу квартир: у Кропивницькому продають аграрний комплекс за $950 тисяч

    Елеватор за ціною кварталу квартир: у Кропивницькому продають аграрний комплекс за $950 тисяч

    У Кропивницькому на продаж виставили великий елеваторний комплекс із повним циклом обробки та зберігання зерна. Об’єкт площею понад 5 тисяч квадратних метрів, який включає зерносховища, сушильне господарство, млин, комбікормовий цех та власну електропідстанцію, оцінили у 950 тисяч доларів. Пропозиція вже привернула увагу представників аграрного бізнесу та інвесторів, адже йдеться про готовий виробничий майданчик у центрі одного з найважливіших аграрних регіонів України.

    Інформацію про продаж оприлюднила інвестиційна компанія InVenture. Комплекс розташований у промисловій зоні Кропивницького на проспекті Інженерів і займає земельну ділянку площею 2,84 гектара. Земля перебуває в оренді до 2035 року, що дозволяє новому власнику одразу розпочати роботу без додаткових земельних процедур.

    Загальна площа будівель та споруд становить 5186 квадратних метрів. Основна спеціалізація підприємства — приймання, очищення, сушіння, зберігання та часткова переробка зернових, зернобобових та олійних культур. Комплекс свого часу будувався як багатофункціональний аграрний об’єкт і може забезпечувати практично весь виробничий цикл роботи із сільськогосподарською продукцією.

    Однією з головних переваг об’єкта є його логістичне розташування. Кропивницький традиційно вважається одним із центрів українського аграрного виробництва. Кіровоградська область входить до числа регіонів-лідерів за вирощуванням зернових та олійних культур, а також має розвинену мережу автомобільних та залізничних шляхів. Саме тому елеваторна інфраструктура в області залишається стратегічно важливою навіть в умовах воєнного часу.

    До складу комплексу входять зерносховища та складські приміщення загальним об’ємом понад 9 тисяч кубічних метрів. Потужності дозволяють одночасно зберігати до 15 тисяч тонн пшениці або близько 7 тисяч тонн соняшнику. Для аграрного сектору це досить суттєвий показник, особливо з огляду на постійний попит на послуги зі зберігання зерна.

    На території також працює сушильний комплекс із двома зерносушарками продуктивністю до 32 та 50 тонн на годину. Це дозволяє швидко підготувати врожай до тривалого зберігання або реалізації. Додатково встановлено обладнання для очищення та сепарації зерна, що дає можливість доводити продукцію до необхідних стандартів якості.

    Логістичний блок підприємства включає приймальні навіси, авторозвантажувачі, ваговий комплекс та систему внутрішнього транспортування зерна. Така інфраструктура дозволяє оперативно обслуговувати великі партії сільськогосподарської продукції під час сезону збору врожаю.

    Окрім елеваторної частини, на території розташовані млинний комплекс та комбікормовий цех. Це відкриває для потенційного інвестора додаткові можливості для диверсифікації бізнесу та створення виробництва з більшою доданою вартістю. Також на майданчику є ремонтні майстерні, гаражі та допоміжні приміщення для обслуговування вантажного транспорту.

    Важливою перевагою є наявність власної трансформаторної підстанції потужністю 400 кВА. В умовах високих тарифів та потреби в безперебійному електропостачанні для аграрних підприємств така інфраструктура має значну цінність.

    Продаж об’єкта відбувається на тлі зростання інтересу до українського аграрного сектору. Незважаючи на війну, агропромисловий комплекс залишається одним із ключових драйверів української економіки. За даними Міністерства аграрної політики, аграрна продукція забезпечує значну частину валютних надходжень держави, а попит на зернову логістику та елеваторні потужності залишається стабільним.

    Експерти ринку нерухомості зазначають, що вартість у 950 тисяч доларів для подібного об’єкта виглядає конкурентною. Для порівняння, будівництво нового елеватора із подібними потужностями сьогодні може коштувати у декілька разів дорожче через зростання цін на металоконструкції, обладнання та будівельні роботи.

    Водночас покупець має враховувати необхідність модернізації окремих виробничих потужностей та оновлення частини обладнання. Саме тому продавець позиціонує комплекс не лише як готовий елеватор, а й як перспективний майданчик для розвитку зернової логістики, агропереробки або створення великого складського центру.

    На тлі активної приватизації державних активів та пожвавлення інвестиційного ринку в Україні подібні пропозиції викликають дедалі більший інтерес серед українських і міжнародних інвесторів. Особливо це стосується аграрної інфраструктури, яка залишається одним із найстабільніших сегментів економіки навіть під час війни.

    Таким чином, елеваторний комплекс у Кропивницькому може стати не лише черговим об’єктом нерухомості на ринку, а й важливим інвестиційним активом для компаній, які планують розширювати свою присутність в аграрному секторі України. З огляду на масштаби інфраструктури, вигідне розташування та готовність до роботи, об’єкт уже називають однією з найцікавіших аграрних пропозицій літа 2026 року.

  • Судно з викраденим українським зерном після відмови Ізраїлю намагається зайти до порту Туреччини

    Судно з викраденим українським зерном після відмови Ізраїлю намагається зайти до порту Туреччини

    Судно Panormitis, яке Україна підозрює у перевезенні викраденого зерна з тимчасово окупованих територій, після відмови ізраїльської сторони намагається отримати дозвіл на захід до турецького порту.

    Про це повідомив посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук у коментарі Times of Ukraine.

    За словами дипломата, зараз судно очікує дозволу на розвантаження в Туреччині. Українські дипломати та правоохоронці намагаються переконати Анкару не приймати вантаж.

    «Міністерство закордонних справ та Генеральна прокуратура України працюють над тим, щоб переконати турецьку сторону відмовити у прийнятті цього судна», — зазначив Корнійчук.

    Українська сторона сподівається, що Туреччина ухвалить аналогічне рішення, як раніше зробив Ізраїль.

    За даними турецьких медіа, Panormitis міг прибути до порту Іскендерун ще 13 травня. Водночас офіційного підтвердження розвантаження судна наразі немає.

    Судно підозрюють у транспортуванні агропродукції, незаконно вивезеної Росією з окупованих українських територій.

    Скандал навколо Panormitis розгорівся після того, як Україна звернулася до Ізраїлю дипломатичними та юридичними каналами із закликом вжити заходів щодо вантажу.

    Крім того, послу Ізраїлю в Україні Міхаелю Бродському вручили ноту протесту через надходження до Ізраїлю сільськогосподарської продукції, яку Росія, за даними Києва, незаконно вивезла з тимчасово окупованих регіонів України.

    30 квітня ізраїльська компанія-імпортер відмовилася розвантажувати Panormitis у порту Хайфи. За інформацією медіа, причиною стали побоювання можливих санкцій та юридичних наслідків через походження вантажу.

    Тема експорту зерна з окупованих територій залишається однією з найбільш чутливих у міжнародних відносинах України. Київ неодноразово заявляв, що Росія системно вивозить українську агропродукцію через порти окупованого Криму та інших захоплених територій, а потім намагається реалізовувати її через треті країни.

    Українська влада регулярно передає партнерам інформацію про судна, які можуть бути причетними до незаконного експорту зерна, та закликає блокувати їхнє обслуговування у міжнародних портах.