Позначка: ЗСУ

  • «Оборона Бахмута» за 1500 грн: в Україні відкрито продають фейкові бойові медалі з посвідченнями

    «Оборона Бахмута» за 1500 грн: в Україні відкрито продають фейкові бойові медалі з посвідченнями

    В українському інтернеті сформувався окремий ринок медалей, орденів і нагрудних знаків, зовні стилізованих під військові нагороди. За кількасот гривень можна придбати пам’ятну відзнаку «за оборону» конкретного міста, а за доплату — отримати її у футлярі разом із бланком так званого посвідчення. При цьому покупцеві необов’язково бути військовослужбовцем, учасником бойових дій чи взагалі мати будь-який стосунок до подій, яким присвячена медаль.

    Ринок таких товарів дослідив «Главком». Видання знайшло на великих українських маркетплейсах десятки відзнак із назвами, пов’язаними з російсько-українською війною: «За оборону рідної держави», «Незламним героям», медалі, присвячені обороні Бахмута, Маріуполя, Харкова, Херсона, Куп’янська та інших міст. Значна частина таких виробів не є державними чи відомчими нагородами і не має жодного офіційного статусу.

    Формально це сувенірна продукція. Але ситуація стає значно суперечливішою, коли до металевої відзнаки додається «посвідчення», а назва чи дизайн наближаються до реально існуючих державних нагород України.

    Медаль можна купити навіть без стосунку до війни

    Найбільша категорія товарів — вигадані приватними виробниками пам’ятні відзнаки.

    Наприклад, одна й та сама базова медаль може продаватися у версіях «за оборону» різних українських міст. Виробник просто змінює напис або накладку з назвою населеного пункту.

    Жодного указу президента, закону чи наказу Міністерства оборони про заснування таких відзнак немає.

    Тому напис «За оборону Бахмута» на медалі сам собою не свідчить, що її власник воював у Бахмуті або був там нагороджений державою чи військовим командуванням.

    У юридичному сенсі це звичайний сувенір.

    Подібна ситуація з медалями «За незламність», «За гідність та патріотизм», «Незламному та сильному духом» або «Волонтер України». Частину з них використовують громадські організації, волонтерські фонди чи місцеві громади для символічного заохочення.

    Проблема виникає тоді, коли людина сприймає таку річ як реальну бойову нагороду або власник навмисно створює таке враження.

    Скільки коштує «героїзм» в інтернеті

    За даними дослідження, прості сувенірні медалі продаються приблизно за 400–700 грн.

    Комплекти з футляром та «посвідченням» коштують переважно 900–1500 грн, а окремі дизайнерські відзнаки — понад 2,5 тис. грн.

    Серед дорожчих пропозицій журналісти знайшли «Зірку пошани» за 2763 грн, «Хрест за звитягу та вірність» за 2700 грн, «Сталевий хрест» за 1767 грн та «Незламному та сильному духом» за 1650 грн.

    Один із варіантів «Козацького хреста» коштує близько 1500 грн.

    Фактично ціна залежить не стільки від «статусу» нагороди — його у неофіційних відзнак немає — скільки від матеріалів, футляра, дизайну та комплекту документів.

    Найцікавіше — «посвідчення»

    Саме документи роблять цей ринок найбільш неоднозначним.

    Продавці пропонують чистий бланк, куди покупець може самостійно вписати ім’я «нагородженого». У деяких випадках продавець готовий надрукувати прізвище, ім’я та по батькові.

    Якщо медаль нібито вручає громадська організація, на документі може з’явитися і її печатка.

    Але навіть акуратно надруковане посвідчення не робить приватну медаль державною нагородою.

    Державний статус виникає лише тоді, коли конкретну нагороду встановлено законом або указом відповідного органу і людину нагороджено у визначеному законодавством порядку.

    У продажу є навіть «За мужність»

    Найбільш чутлива ситуація — коли продавці використовують назви реальних державних нагород.

    Наприклад, орден «За мужність» справді є державною нагородою України.

    Його встановили указом президента у 1996 році. Орден має три ступені та вручається за особисту мужність і героїзм, зокрема під час виконання військового або службового обов’язку в умовах ризику для життя. Нагородження здійснюється виключно указом президента України.

    Тобто куплений на маркетплейсі предмет із написом «За мужність» не перетворює його власника на кавалера ордена.

    Ба більше, сьогодні державні укази про нагородження цим орденом регулярно публікуються офіційно із зазначенням прізвища військовослужбовця та ступеня відзнаки. Наприклад, такі нагородження містяться в президентських указах і у 2025–2026 роках.

    Не кожен кавалер «За мужність» отримує спеціальні виплати

    Тут важливо уточнити поширену помилку.

    Сам факт отримання одного ордена «За мужність» будь-якого ступеня не означає автоматичного набуття статусу особи з особливими заслугами перед Батьківщиною.

    Чинне законодавство відносить до цієї категорії, зокрема, осіб, які від 2014 року були нагороджені орденом «За мужність» усіх трьох ступенів.

    Отже, сувенірний орден із маркетплейсу тим більше не дає жодних прав на державні виплати, пільги чи статус.

    «Захиснику Вітчизни» — також справжня державна медаль

    Ще один приклад — медаль «Захиснику Вітчизни».

    Вона входить до системи державних нагород України. Закон передбачає її вручення ветеранам війни та іншим громадянам за особисту мужність і відвагу у захисті державних інтересів та зміцненні обороноздатності України.

    Тому слід чітко розрізняти справжню медаль, отриману законним шляхом, та виготовлений приватною майстернею муляж або репліку.

    Зовнішня схожість ще не підтверджує справжність.

    А що із «Козацькими хрестами»

    Окрема група товарів маскується під історичну або військову традицію.

    На маркетплейсах продають «Козацький хрест» першого, другого і третього ступенів, різні знаки «ООС України» та стилізовані військові хрести.

    Сам факт використання слова «хрест», «ООС», назви роду військ чи української символіки не робить відзнаку офіційною.

    В Україні існують державні нагороди, відзнаки президента, Міністерства оборони, Головнокомандувача ЗСУ та інших державних органів. Але кожна така відзнака має конкретний нормативний акт про її заснування, положення, опис і порядок нагородження.

    Якщо такого документа немає, покупець фактично отримує приватний сувенір.

    Найчастіше купують навіть не медалі

    За словами одного з продавців, з яким поспілкувалися журналісти, абсолютним хітом є військові коїни — пам’ятні металеві монети із символікою конкретних підрозділів.

    Попитом користуються вироби із символікою «Азову», 3-ї окремої штурмової бригади, Десантно-штурмових військ та ГУР. Їх купують військові, родичі, волонтери або просто колекціонери.

    Друга популярна категорія — готові нагородні набори з медаллю, футляром та чистим бланком посвідчення.

    Третя — нагрудні знаки, стилізовані під відзнаки конкретних родів військ.

    Для оптових замовлень продавці навіть пропонують знижки — фондам, підрозділам та громадським організаціям.

    Тобто йдеться вже не про кілька випадкових оголошень, а про повноцінний комерційний сегмент.

    Чи законно продавати такі медалі

    З вигаданими сувенірними відзнаками ситуація відносно проста.

    Якщо виробник створив власний дизайн і власну назву, не видає товар за справжню державну нагороду та прямо продає його як сувенір чи пам’ятну відзнаку, сама така торгівля не прирівнюється до продажу державної нагороди.

    Зовсім інша ситуація — обіг справжніх державних нагород.

    Українське законодавство окремо захищає державні нагороди, оскільки вони є найвищою формою відзначення громадян за заслуги перед державою.

    Тому продаж оригінального ордена чи медалі, отриманого державним шляхом, не можна прирівнювати до продажу декоративної копії.

    Водночас межа може ставати складнішою, якщо репліка максимально точно відтворює державну нагороду, комплектується документом, схожим на офіційне посвідчення, і пропонується так, що покупець може бути введений в оману щодо її справжності.

    Тоді юридична оцінка залежатиме вже від конкретних обставин: що саме виготовлено, як це рекламується, який вигляд має документ і з якою метою покупець використовує такий комплект.

    Чому проблема не лише юридична

    Навіть якщо частина таких товарів формально є законними сувенірами, існує етичний аспект.

    Бахмут, Маріуполь, Авдіївка, Іловайськ та інші назви на військових відзнаках — не декоративні бренди. За ними стоять загиблі, поранені, полонені та військові, які місяцями перебували на найважчих ділянках фронту.

    Саме тому можливість за кілька кліків купити «медаль за оборону Бахмута» людині, яка ніколи там не була, закономірно викликає питання.

    Особливо якщо вона отримує ще й бланк «посвідчення», який можна заповнити власноруч.

    При цьому неофіційні нагороди самі по собі не обов’язково є проблемою. Підрозділи, громади, ветеранські організації та волонтерські фонди можуть використовувати власні пам’ятні знаки як форму подяки.

    Ключове — не створювати ілюзію, що людина отримала державну бойову нагороду або має офіційний статус, якого насправді немає.

    Саме ця межа сьогодні виявилася доволі розмитою: поряд із цілком очевидними сувенірами в інтернеті можна побачити відзнаки, назви яких майже або повністю повторюють справжні державні медалі та ордени.

    І поки покупець готовий заплатити 500, 1500 чи навіть 2700 гривень, ринок пропонує йому практично будь-яку «нагороду» — від медалі волонтера до «оборони Бахмута». Тільки справжній подвиг, державний статус і право називатися кавалером нагороди придбати разом із доставкою все ж неможливо.

  • Росіяни взяли українського воїна в полон і одразу розстріляли: прокуратура розслідує нову страту

    Росіяни взяли українського воїна в полон і одразу розстріляли: прокуратура розслідує нову страту

    Українські правоохоронці розслідують черговий імовірний воєнний злочин російських військових на Донеччині. За даними слідства, під час штурму українських позицій поблизу населеного пункту Мирне у Волноваському районі російські військовослужбовці захопили в полон бійця Збройних сил України, а після цього розстріляли його. Інцидент стався 22 липня, однак про початок офіційного розслідування прокуратура повідомила 6 серпня.

    За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури відкрито кримінальне провадження за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством. Досудове розслідування проводить Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.

    Слідство встановлює точну послідовність подій, підрозділ російської армії, який перебував на цій ділянці фронту, та конкретних військовослужбовців, причетних до вбивства.

    Прокуратура окремо наголосила: страта військового, який склав зброю або іншим чином опинився під владою противника, є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права.

    Що відомо про розстріл біля Мирного

    За попередньою версією слідства, 22 липня російські війська атакували позиції Сил оборони в районі Мирного.

    Один із українських військовослужбовців під час виконання бойового завдання потрапив у полон.

    Після захоплення його російські військові розстріляли.

    Публічно прокуратура наразі не повідомляла ім’я загиблого, його підрозділ, кількість російських військових, які могли брати участь у злочині, або спосіб, яким правоохоронці отримали докази. Також не повідомляється, чи існує відеозапис самої страти.

    Тому деталі, які не були офіційно підтверджені, залишаються предметом слідства.

    Водночас правоохоронці вже кваліфікували подію як можливий тяжкий воєнний злочин і проводять невідкладні слідчі та розшукові дії.

    Чому військовополоненого категорично заборонено вбивати

    Міжнародне гуманітарне право передбачає чіткий принцип: військовий може бути законною ціллю під час безпосередньої участі у бойових діях, але після здачі в полон його статус принципово змінюється.

    Третя Женевська конвенція вимагає гуманного поводження з військовополоненими. Їх заборонено вбивати, катувати, калічити, залякувати чи піддавати нелюдському поводженню.

    Особливо тяжким порушенням є навмисне вбивство людини, яка вже перебуває під контролем противника і не бере участі у бойових діях.

    Саме тому подібні епізоди в Україні розслідують не як звичайне вбивство, а за статтею про порушення законів та звичаїв війни.

    За частиною 2 статті 438 КК України злочин, якщо він спричинив загибель людини, передбачає тяжке кримінальне покарання. У випадках особливо тяжких воєнних злочинів конкретні виконавці та командири також потенційно можуть нести відповідальність на міжнародному рівні.

    Це далеко не перший подібний випадок

    Розстріл біля Мирного став частиною значно ширшої і вже задокументованої тенденції.

    Моніторингова місія ООН з прав людини ще у лютому 2025 року заявила про різке збільшення кількості повідомлень про страти українських військовослужбовців після захоплення російськими силами.

    Тоді ООН повідомила, що лише від кінця серпня 2024 року зафіксувала 79 таких страт у 24 окремих епізодах. Для перевірки випадків місія аналізувала фото та відео, геолокацію матеріалів і свідчення очевидців.

    Згодом цифра продовжила зростати.

    У звіті ООН за період з грудня 2024-го до кінця травня 2025 року йшлося про достовірні повідомлення щодо щонайменше 35 страт захоплених українських військовослужбовців лише за ці шість місяців.

    У більш детальному документі Управління Верховного комісара ООН з прав людини зазначалося, що загалом від кінця серпня 2024 року до травня 2025-го організація отримала достовірні дані про 106 страчених українських військових після захоплення російськими силами. Значна частина таких випадків була зафіксована на ділянках, де російська армія проводила наступальні операції у Донецькій області та Курській області РФ.

    ООН фіксувала вбивства просто після здачі в полон

    За спостереженнями Моніторингової місії ООН, у багатьох задокументованих випадках українські військові гинули практично одразу після потрапляння під контроль російських підрозділів.

    Свідки розповідали про розстріли беззбройних та поранених військовослужбовців. В окремих випадках відеозаписи самих страт або тіл загиблих публікували російські джерела та Telegram-канали.

    ООН наголошувала, що публічна риторика окремих російських посадовців і військових діячів із закликами не брати українців у полон може створювати атмосферу, у якій такі злочини заохочуються або принаймні толеруються.

    Подальші звіти показали, що проблема не припинилася. У доповіді про ситуацію в Україні за другу половину 2025 року ООН знову повідомила про зростання кількості повідомлень щодо страт українських військових, захоплених російськими силами.

    А в червні 2026 року Моніторингова місія ООН наголосила, що порушення прав військовополонених залишаються однією з найбільш тривожних тенденцій війни.

    Російський полон супроводжується системними тортурами

    Страти на полі бою — лише одна частина проблеми.

    ООН протягом повномасштабної війни систематично документує катування і жорстоке поводження з українськими військовополоненими після їх доставки до місць утримання.

    Звільнені українські військові розповідали правозахисникам про побиття, електричний струм, сексуальне насильство, погрози смертю, недостатнє харчування та ненадання необхідної медичної допомоги.

    У звіті за грудень 2024-го — травень 2025 року ООН назвала застосування катувань та жорстокого поводження з українськими військовополоненими у місцях утримання Російської Федерації широко поширеним і систематичним.

    Схожі свідчення продовжували надходити і від військових, звільнених у 2025 році.

    ООН документувала порушення і з українського боку

    Для повної картини важливо зазначити, що міжнародні спостерігачі документували порушення міжнародного гуманітарного права і з боку українських військових.

    За даними ООН, від лютого 2022 року було верифіковано страти 26 російських військових, які вже не брали участі у бойових діях, зокрема військовополонених. Майже всі такі випадки, за інформацією місії, сталися у 2022 році та на початку 2023-го; ще один підтверджений епізод датували кінцем 2024 року.

    ООН також отримувала від російських полонених повідомлення про жорстоке поводження під час захоплення та транспортування. Водночас міжнародні спостерігачі мали доступ до офіційних українських місць інтернування і зазначали, що умови там загалом відповідали міжнародним стандартам.

    Це уточнення не змінює правової оцінки конкретного вбивства біля Мирного: кожен встановлений випадок страти полоненого має розслідуватися окремо, незалежно від сторони конфлікту.

    Росіян уже судять за розстріли полонених

    Українським правоохоронцям у деяких випадках вдавалося не тільки зафіксувати злочини, а й встановити конкретних підозрюваних.

    СБУ раніше повідомляла про російських військовослужбовців, яких підозрюють у стратах українських полонених. У низці справ ідентифікували підрозділи та окремих виконавців за відео, радіоперехопленнями, показами свідків та іншими матеріалами.

    Однак такі розслідування складні: злочини часто відбуваються безпосередньо в зоні бойових дій або на територіях, до яких українські слідчі не мають доступу.

    Саме тому особливого значення набувають цифрові докази — записи з дронів, відео із телефонів самих російських військових, матеріали з Telegram, супутникові дані та свідчення інших військовослужбовців.

    Що відбуватиметься у справі біля Мирного

    Наразі головне завдання СБУ — встановити конкретний російський підрозділ, який 22 липня штурмував українські позиції в районі Мирного, а після цього ідентифікувати військових, які безпосередньо брали участь у захопленні та розстрілі полоненого.

    Слідство також має визначити командну вертикаль.

    У міжнародному гуманітарному праві відповідальність потенційно може стосуватися не лише безпосереднього виконавця. Командир також може відповідати, якщо знав або мав знати про воєнні злочини підлеглих і не вжив заходів для їх запобігання чи покарання винних.

    Поки що прізвища підозрюваних у цій конкретній справі публічно не названі.

    Водночас сам характер інциденту вже дозволив прокуратурі відкрити провадження за найсерйознішою частиною статті про порушення законів та звичаїв війни.

    Розстріл українського військовополоненого біля Мирного став ще одним епізодом у тенденції, яку міжнародні спостерігачі фіксують уже не перший рік. І якщо слідство підтвердить заявлені обставини, це буде не просто чергова загибель військового на полі бою, а окремий воєнний злочин: боєць уже перебував у полоні, був захищений Женевськими конвенціями і не міг бути законною військовою ціллю.

  • Зеленський заявив, що постачання ракет для ППО від партнерів скоротилося втричі

    Зеленський заявив, що постачання ракет для ППО від партнерів скоротилося втричі

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у 2026 році обсяги постачання ракет для систем протиповітряної оборони від міжнародних партнерів скоротилися втричі порівняно з минулим роком. За його словами, проблема полягає не у відсутності боєприпасів, а в необхідності ухвалення відповідних політичних рішень.

    Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    Зеленський провів нараду за участю військового командування, представників Міністерства оборони, Служби безпеки України, Головного управління розвідки та Офісу президента.

    Під час засідання президент заслухав доповіді головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого, начальника Генерального штабу Ігоря Скибюка та виконувача обов’язків міністра оборони Євгенія Хмари щодо ситуації на фронті, забезпечення українських військових та найнагальніших потреб у постачанні озброєння.

    Окрему увагу учасники наради приділили додатковим заходам із захисту критичної інфраструктури України на тлі посилення російських повітряних атак.

    “В цьому році, на жаль, значно скоротилося постачання антибалістики від партнерів. Кількість ракет для ППО в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. І йдеться не тільки про цей літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року. Ракети в партнерів є”, — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що Україна очікує від союзників необхідних політичних рішень, які дозволять відновити постачання засобів протиракетної оборони та прискорити виробництво відповідних озброєнь. За його словами, одним із пріоритетів залишається локалізація виробництва окремих видів ракетної продукції безпосередньо в Україні.

    Заява пролунала після чергової масованої атаки Росії, під час якої українські сили ППО не змогли перехопити жодної з балістичних ракет через дефіцит засобів протиракетної оборони.

    Раніше Володимир Зеленський уже закликав партнерів активізувати передачу Україні ракет-перехоплювачів. Водночас, за інформацією Financial Times, президент США Дональд Трамп відмовився задовольнити прохання українського лідера щодо додаткових ракет для систем Patriot, пояснивши це скороченням американських запасів та необхідністю забезпечення безпеки військових об’єктів США і союзників на Близькому Сході.

    Попри це, як зазначав Зеленський раніше, Україна та Сполучені Штати продовжують реалізовувати домовленості, досягнуті під час нещодавніх переговорів, і вже готують документи для нових спільних проєктів у сфері ракетного озброєння.

  • Пентагон передає союзникам ключову місію з підтримки України: що зміниться

    Пентагон передає союзникам ключову місію з підтримки України: що зміниться

    Міністерство оборони США розпочало реорганізацію Групи безпекової допомоги Україні (SAG-U), яка координує постачання озброєння, підготовку українських військових та логістичну підтримку. Відповідно до нового рішення, керівництво місією буде передано європейським союзникам.

    Про це повідомило Європейське командування Збройних сил США (EUCOM).

    У командуванні пояснили, що реорганізація здійснюється за наказом міністра оборони США Піта Гегсета. Водночас наголошується, що зміни не означають скорочення підтримки України та не вплинуть на виконання поточних завдань місії.

    За інформацією Європейського командування, передача керівної ролі союзникам відображає посилення ролі європейських партнерів у підтримці української оборони, яку вони активно нарощували протягом останнього року.

    Крім того, у Пентагоні зазначають, що реорганізація дозволить Сполученим Штатам перерозподілити частину власних ресурсів на інші глобальні оборонні пріоритети.

    Рішення стало офіційним підтвердженням інформації, яку наприкінці липня оприлюднило видання Politico. Тоді повідомлялося, що Міністерство оборони США планує відмовитися від безпосереднього керівництва Групою безпекової допомоги Україні, яка працює на базі у німецькому Вісбадені.

    Групу безпекової допомоги Україні (Security Assistance Group – Ukraine, SAG-U) було створено 4 листопада 2022 року. Вона координує постачання військової допомоги Україні, організацію навчання українських військовослужбовців, а також логістичне забезпечення міжнародної підтримки.

    Штаб місії розташований у Вісбадені (Німеччина). За понад три з половиною роки роботи через SAG-U було розподілено понад 2 мільярди доларів безпекової допомоги Україні.

    До цього часу місію очолював американський генерал-лейтенант Гійом Бопер.

    Попри передачу керівництва європейським союзникам, у Європейському командуванні США підкреслюють, що підтримка України з боку Вашингтона продовжиться, а зміни стосуються насамперед структури управління місією.

  • У ДПСУ пояснили, за якої умови загроза з боку Білорусі стане реальною

    У ДПСУ пояснили, за якої умови загроза з боку Білорусі стане реальною

    Загроза з боку Білорусі для України стане реальною лише у разі, якщо на кордоні почнуться спроби дестабілізації ситуації та провокації. Водночас українські Сили оборони продовжують системно зміцнювати північний кордон, нарощуючи інженерні загородження, фортифікації та системи спостереження.

    Про це в ефірі телемарафону заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

    За його словами, наразі українські військові уважно стежать за ситуацією на білоруському напрямку, однак реальною небезпека стане лише за певного розвитку подій.

    “Коли будуть спроби дестабілізувати ситуацію безпосередньо по лінії кордону і влаштовувати якісь провокації”, – відповів Демченко на запитання про те, за яких умов загроза з боку Білорусі набуде реального характеру.

    Речник ДПСУ наголосив, що від початку повномасштабного вторгнення Україна значно посилила оборону державного кордону з Білоруссю. Роботи зі зміцнення цього напрямку тривають безперервно, а до них залучені не лише прикордонники, а й інші підрозділи Сил оборони та органи місцевої влади.

    За словами Демченка, основна увага приділяється створенню багаторівневої системи інженерного захисту, яка має максимально ускладнити можливе просування противника.

    “До цього залучені як інженерні підрозділи Держприкордонслужби, так і загалом Сил оборони, цим роботам також приділяють увагу й органи місцевої влади. Кожна складова разом працює над тим, щоб наростити інженерні загородження, які включають також знищення шляхів, якими могли б рухатися через кордон”, – зазначив він.

    Окрім будівництва інженерних перешкод, на північному кордоні триває встановлення сучасних систем відеоспостереження, облаштування фортифікаційних споруд та посилення мінно-вибухових загороджень на найбільш потенційно небезпечних напрямках.

    У Державній прикордонній службі підкреслюють, що комплекс таких заходів має забезпечити своєчасне виявлення будь-яких загроз та унеможливити раптові дії противника.

    Раніше також повідомлялося, що на кордоні України з Білоруссю триває створення спеціальної кільцевої зони стримування. Ця система оборони розбудовується паралельно з укріпленням прикордонної інфраструктури та посиленням оборонних позицій на північному напрямку.

  • Росія заманює військових ЗСУ на “побачення”: СБУ розкрила нову тактику спецслужб РФ

    Росія заманює військових ЗСУ на “побачення”: СБУ розкрила нову тактику спецслужб РФ

    Російські спецслужби дедалі частіше використовують так звані “медові пастки” для підготовки замахів на українських військовослужбовців. Для цього ворог створює фейкові жіночі акаунти на сайтах знайомств і в месенджерах, входить у довіру до бійців, а потім виманює їх на зустрічі, які закінчуються спробами вбивства.

    Про це повідомила Служба безпеки України.

    За інформацією СБУ, “медова пастка” є одним із методів роботи російських спецслужб, який передбачає використання романтичного знайомства як прикриття для ліквідації українських захисників.

    У спецслужбі зазначили, що лише за останні сім місяців вдалося запобігти понад 50 спробам убивства українських військових, які готувалися саме за таким сценарієм. Водночас російські агенти продовжують активно застосовувати цю тактику.

    За даними СБУ, найчастіше для пошуку потенційних жертв використовуються сайти знайомств, а також тематичні чати у месенджерах. Російські агенти створюють фальшиві профілі, видаючи себе за жінок, знайомляться з військовослужбовцями та поступово вибудовують із ними довірливе спілкування.

    Після цього співрозмовники пропонують зустрітися особисто, обираючи для побачень заздалегідь підготовлені місця, де й плануються замахи.

    У СБУ повідомили, що для вбивств російські спецслужби використовують різні методи, зокрема саморобні вибухові пристрої, а також смертельно небезпечні отруйні речовини, синтезовані на основі наркотичних, психотропних та інших хімічних компонентів.

    Одним із прикладів стала викрита у березні 2025 року агентка ФСБ на Харківщині. За даними слідства, жінка видавала себе за волонтерку та передала військовослужбовцю ЗСУ продукти харчування і медикаменти, до яких попередньо додала отруту.

    В іншому випадку, як повідомили в СБУ, російська агентка надіслала українському військовому пляшку з напоєм, до якого підмішала смертельну дозу метадону.

    “Ще одна російська агентка відправила нашому військовому пляшку з напоєм, до якого додала смертельну дозу “метадону”. Далі фігурантка запропонувала йому розпити “подарунок” під час онлайн-побачення по відеозв’язку”, — розповіли у спецслужбі.

    Також правоохоронці задокументували випадки, коли військових виманювали до промислових зон під приводом зустрічі з дівчиною, з якою вони познайомилися в інтернеті.

    За даними СБУ, замість жінки на місце прибував кілер у балаклаві, який нападав на військового зі спини та завдавав численних ножових поранень у шию, грудну клітку, живіт і ногу.

    Правоохоронці затримали нападника, а також встановили жінок, які за завданням ФСБ вели листування з українськими військовими через фейкові акаунти та виманювали їх до місця підготовленого замаху.

    У Службі безпеки України закликали військовослужбовців Сил оборони бути особливо обережними під час спілкування з незнайомими людьми в інтернеті, перевіряти інформацію про нових знайомих та не погоджуватися на зустрічі без належної перевірки, оскільки російські спецслужби дедалі частіше використовують соціальну інженерію як інструмент для організації терактів і замахів.

    Раніше СБУ також повідомляла про затримання агентів російських спецслужб, які були причетні до організації подвійного теракту в Одесі.

  • Безпілотники знову атакували склади Wildberries: удари одночасно зафіксували у двох регіонах Росії

    Безпілотники знову атакували склади Wildberries: удари одночасно зафіксували у двох регіонах Росії

    У ніч на 4 серпня безпілотники атакували логістичні об’єкти найбільшого російського маркетплейса Wildberries одразу у двох регіонах Росії — Московській та Ленінградській областях. Внаслідок атак зафіксовано пошкодження складської інфраструктури, пожежі, а також загиблих і поранених.

    Про це повідомляє ASTRA.

    У Ленінградській області під удар потрапила складська зона поблизу селища Красний Бор у Тосненському районі. Губернатор регіону Олександр Дрозденко підтвердив факт атаки та повідомив про пошкодження логістичного комплексу.

    Спочатку російська влада заявила про знищення 15 безпілотників, однак згодом уточнила, що сили протиповітряної оборони нібито збили 17 дронів. Також повідомляється про одного постраждалого.

    У Красному Борі розташовано кілька великих логістичних центрів, серед яких і склад Wildberries площею близько 154 тисяч квадратних метрів. Інформації про масштаб пошкоджень самого комплексу офіційно не оприлюднювали.

    Ще одна атака сталася у підмосковному Чехові, де безпілотники атакували складські приміщення Wildberries. За повідомленнями російської сторони, після удару в приватному секторі неподалік спалахнула пожежа.

    Губернатор Московської області Андрій Воробйов заявив, що внаслідок атаки загинули п’ятеро людей, ще шестеро отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Останніми тижнями атаки на логістичну інфраструктуру Wildberries набули системного характеру. За даними Forbes, унаслідок серії ударів уже було виведено з ладу щонайменше 17% складських площ компанії. Протягом останніх двох тижнів Сили оборони України майже щодня завдавали ударів по об’єктах найбільшого російського маркетплейса.

    На тлі регулярних атак стало відомо, що Wildberries почала активно шукати нові логістичні потужності за межами Росії. Зокрема, компанія розглядає можливість розширення складської мережі в Казахстані, що може бути пов’язано з необхідністю диверсифікувати логістику та зменшити ризики для бізнесу.

  • Залужний зробив гучну заяву про НАТО та назвав альтернативу для УкраїниЗалужний зробив гучну заяву про НАТО та назвав альтернативу для України

    Залужний зробив гучну заяву про НАТО та назвав альтернативу для УкраїниЗалужний зробив гучну заяву про НАТО та назвав альтернативу для України

    Посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що не бачить реальної перспективи вступу України до НАТО в тому вигляді, в якому Альянс існує сьогодні. На його думку, сучасна модель НАТО вже не відповідає безпековим викликам, які виникли після початку повномасштабної війни Росії проти України. Водночас він наголосив, що Київ має продовжувати активну співпрацю з державами-членами Альянсу, насамперед у сфері військових технологій та оборонних можливостей.

    Посол зазначив, що добре знає механізми роботи НАТО, адже протягом приблизно 12 років безпосередньо займався впровадженням стандартів Альянсу у Збройних силах України. За його словами, за цей час він неодноразово чув заяви про те, що Україна ось-ось стане членом НАТО, однак цього так і не сталося.

    “Дуже добре знаю НАТО. Років 12, мабуть, особисто займався тим, щоб ми оволоділи стандартами НАТО і слухав кожного року казки про те, що ось-ось-ось ми вступимо в НАТО. Ніколи ми в нього, на жаль, не вступимо!” – заявив Залужний.

    Водночас він пояснив, що його слова не означають відмову від співпраці з Альянсом. На його думку, проблема полягає не лише у складності самого процесу вступу, а й у тому, що НАТО потребує глибокого переосмислення та адаптації до нової безпекової реальності, сформованої війною в Україні.

    Залужний вважає, що найближчими роками Альянс, імовірно, залишатиметься у нинішньому форматі, тоді як Україна вже зараз потребує більш швидких та ефективних механізмів забезпечення власної безпеки.

    При цьому дипломат наголосив, що співробітництво з країнами НАТО залишається надзвичайно важливим. Насамперед Україна зацікавлена в отриманні доступу до сучасних оборонних технологій, серед яких антибалістичні системи, космічні можливості, засоби розвідки та інші високотехнологічні рішення, необхідні для протидії сучасним загрозам.

    Говорячи про майбутню архітектуру безпеки, Залужний припустив, що Україна може робити ставку на нові оборонні союзи, які формуватимуться в Європі. За його словами, одним із можливих напрямів є створення європейського військового безпекового блоку, який міг би стати ефективнішим інструментом реагування на сучасні виклики.

    Також він позитивно оцінив перспективи поглиблення співпраці України з Об’єднаними експедиційними силами (Joint Expeditionary Force, JEF), які очолює Велика Британія. За словами Залужного, ця структура вже має сформовані органи управління та функціонує з 2015 року, однак Україна поки що недостатньо працювала над інтеграцією до цього формату.

    “Україна буде прив’язуватися до блоків і союзів, які, мабуть, будуть формуватися. Імовірніше за все, ми будемо вести мову про європейський військовий безпековий блок”, – зазначив він.

    Водночас JEF не є аналогом НАТО. Це коаліція країн Північної Європи під проводом Великої Британії, яка не передбачає механізму колективної оборони або автоматичних гарантій захисту своїх учасників, подібних до статті 5 Північноатлантичного договору.

    Заява Залужного пролунала на тлі фактичного уповільнення дискусій щодо членства України в НАТО. Під час нещодавнього саміту Альянсу в Анкарі питання українського вступу не стало предметом окремого обговорення, попри участь у заході президента Володимира Зеленського.

    Водночас Україна продовжує розширювати співпрацю з європейськими оборонними форматами. Ще у листопаді 2025 року держава стала першою країною, яка не входить до JEF, але отримала статус розширеного партнера цього військового об’єднання, що відкриває додаткові можливості для поглиблення оборонної взаємодії з його учасниками.

  • Росія різко змінила тактику в небі: майже весь парк А-50У повернули до бойових чергувань після ударів України

    Росія різко змінила тактику в небі: майже весь парк А-50У повернули до бойових чергувань після ударів України

    Росія суттєво активізувала використання літаків далекого радіолокаційного виявлення А-50У, які є одним із ключових елементів системи контролю повітряного простору та протидії українським крилатим ракетам. Після тривалого періоду майже повної відсутності таких польотів у першій половині червня російська армія повернула ці літаки до регулярного бойового чергування та розосередила їх на кількох тилових аеродромах.

    Про це повідомляє “Мілітарний” із посиланням на результати аналізу проєкту “КіберБорошно”.

    За даними аналітиків, із початку червня літаки А-50У практично не залучалися до чергувань поблизу українського напрямку. У період із 4 по 22 червня було зафіксовано лише поодинокі польоти, серед яких введення в експлуатацію після ремонту літака з бортовим номером “47 червоний” та його переліт за маршрутом Воркута – Оленья.

    Однак уже після 23 червня ситуація кардинально змінилася. Один із літаків А-50У почав регулярно виконувати нічні бойові чергування над тиловими районами Росії, переважно в повітряному просторі Ульяновської та Самарської областей. Така активність зберігалася до завершення досліджуваного періоду. Загалом аналітики зафіксували близько 60 польотів цих літаків.

    У матеріалі зазначається, що 4 липня літак А-50У відіграв важливу роль під час відбиття атаки українських крилатих ракет. Завдяки своїм можливостям він забезпечує раннє виявлення повітряних цілей, координує роботу засобів протиповітряної оборони та передає інформацію винищувальній авіації, що значно підсилює ефективність російської системи повітряної оборони.

    Аналітики також звернули увагу на зміну підходу Росії до базування цих літаків. Якщо раніше основними аеродромами для А-50У були “Іваново” та “Ульяновськ”, то згодом російське командування почало розосереджувати їх значно глибше в тилу. Тепер літаки активно використовуються з аеродромів “Большое Савино” у Пермі, “Оренбург-2” та “Челябінськ”. Такий крок, імовірно, пов’язаний із прагненням зменшити ризики для дорогої авіаційної техніки після серії українських ударів по військових об’єктах на території РФ.

    Показовим став і випадок 7 липня, коли Росія одночасно підняла в повітря чотири літаки А-50У. За оцінками експертів, це майже весь боєздатний парк літаків такого типу, який наразі перебуває у розпорядженні російської армії. Така концентрація сил свідчить про зростання ролі літаків далекого радіолокаційного виявлення в системі захисту повітряного простору країни.

    Фахівці наголошують, що за короткий проміжок часу Росія перейшла від майже повної відсутності активності А-50У до їхнього систематичного використання. На думку аналітиків, це може бути реакцією на збільшення інтенсивності українських ударів по військових і логістичних об’єктах у глибокому тилу РФ. Літаки А-50У здатні виявляти повітряні цілі на великих відстанях, супроводжувати десятки об’єктів одночасно та передавати інформацію засобам ППО й бойовій авіації, залишаючись одним із найважливіших компонентів російської системи управління повітряними операціями.

    Останнім часом Сили оборони України суттєво наростили кількість ударів по об’єктах у глибокому російському тилу. Зокрема, протягом останніх тижнів українські безпілотники регулярно атакували логістичну інфраструктуру найбільшого російського маркетплейса Wildberries. Крім того, у ніч на 2 серпня українські військові завдали ударів по Саратовському нафтопереробному заводу, аеродрому “Енгельс”, нафтобазі в Калузькій області та інших важливих об’єктах, що, ймовірно, також вплинуло на рішення російського командування посилити контроль повітряного простору.

  • «Зі сподіваннями»: Залужний вперше оцінив Драпатого після зміни головкома ЗСУ

    «Зі сподіваннями»: Залужний вперше оцінив Драпатого після зміни головкома ЗСУ

    Колишній головнокомандувач Збройних сил України, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний уперше публічно прокоментував масштабні кадрові зміни у військовому керівництві країни та призначення генерал-майора Михайла Драпатого новим головнокомандувачем ЗСУ. Відповідь генерала виявилася надзвичайно лаконічною: на запитання журналіста, як він оцінює останні призначення, Залужний сказав — «Зі сподіваннями».

    Попри стислість, це перша публічна реакція Залужного на нову конфігурацію військового керівництва після липневих перестановок. Розгорнуто оцінювати рішення президента, роботу попереднього головкома Олександра Сирського чи перспективи Драпатого генерал не став.

    Під час спілкування із журналістами Залужного також запитали про його власне майбутнє. На тлі регулярних припущень щодо можливого повернення колишнього головкома до роботи в Україні він заявив, що станом на зараз не планує переходити на іншу посаду. Нині Залужний продовжує виконувати обов’язки посла України у Великій Британії.

    Його заява пролунала менш ніж через два тижні після однієї з найбільших кадрових перебудов у Збройних силах за останній час.

    Драпатий змінив Сирського на чолі ЗСУ

    21 липня президент Володимир Зеленський оголосив, що новим головнокомандувачем Збройних сил стане Михайло Драпатий. Наступного дня, 22 липня, призначення було юридично оформлене указом президента №630/2026.

    Драпатий змінив на посаді генерала Олександра Сирського.

    Оголошуючи рішення, Зеленський наголосив на військових результатах Сирського, згадавши оборону Києва, Харківську наступальну та Курську операції. Водночас президент заявив про необхідність нового етапу у військовому управлінні та оновлення конфігурації Генерального штабу. За його словами, відповідні зміни він обговорював із Драпатим, Євгенієм Хмарою та Павлом Палісою.

    Сам Драпатий після оголошення рішення подякував президенту за довіру, керівництву оборонного відомства — за підтримку, а Силам оборони — за новий етап служби.

    Одним із ключових принципів своєї роботи новий головком назвав повагу до військовослужбовців.

    «Працюватиму з повагою до людей, які тримають нашу країну», — заявив Драпатий після рішення про призначення.

    Таким чином, коротка фраза Залужного про «сподівання» пролунала вже після того, як новий головнокомандувач фактично розпочав роботу і провів перші наради у новому статусі.

    Драпатий уже вперше доповів на Ставці

    31 липня президент Зеленський провів засідання Ставки Верховного головнокомандувача в оновленому складі. На ньому вперше у статусі головкома доповідав Михайло Драпатий.

    Однією з центральних тем стала ситуація безпосередньо на фронті. Також керівництво держави та військові обговорювали забезпечення бойових підрозділів, далекобійні можливості України та інші питання ведення війни.

    Це засідання стало одним із перших практичних етапів переходу ЗСУ до роботи з новою системою військового керівництва.

    Сам Драпатий має значний бойовий досвід і воює проти Росії з 2014 року. Широкій аудиторії він став відомий після подій у Маріуполі навесні 2014-го. Надалі офіцер пройшов шлях від командира батальйону до керівництва великими військовими угрупованнями.

    У листопаді 2024 року Зеленський призначив Драпатого командувачем Сухопутних військ ЗСУ. У січні 2025-го він додатково отримав командування оперативно-стратегічним угрупованням військ «Хортиця», зберігши на той момент посаду командувача Сухопутних військ.

    У Головному управлінні розвідки після його призначення головкомом окремо відзначили шлях Драпатого від командира батальйону до керівника Збройних сил та його авторитет серед військових.

    Змінився не лише головком

    Перестановки у ЗСУ відбулися на тлі ширшого переформатування оборонного керівництва.

    17 липня Кабінет Міністрів поклав тимчасове виконання обов’язків міністра оборони на Євгенія Хмару. Відповідне рішення оформлене урядовим розпорядженням №723-р.

    До переходу в Міністерство оборони Хмара був відомий насамперед службою у Центрі спеціальних операцій «А» СБУ. Таким чином, упродовж кількох днів зміни торкнулися як політичного керівництва оборонного відомства, так і найвищої ланки військового командування.

    Зеленський, оголошуючи про Драпатого, фактично пов’язав ці рішення між собою, заявивши, що разом із новим головкомом, Хмарою та Палісою вже обговорював майбутню конфігурацію Генштабу.

    Саме тому слова Залужного можуть сприйматися ширше, ніж просто персональна оцінка Драпатого. Журналіст запитував колишнього головкома про нові призначення у військовому керівництві загалом, і він відповів лише: «Зі сподіваннями».

    Водночас робити з цієї фрази висновок про повну підтримку Залужним усіх кадрових рішень було б перебільшенням: генерал не деталізував, чого саме очікує від нової команди та як оцінює окремі призначення.

    Залужний повернувся до Києва на нараду дипломатів

    Нинішня заява Залужного пролунала під час його перебування в Україні. Як посол у Великій Британії він бере участь у нараді керівників українських закордонних дипломатичних установ.

    За словами генерала, робота дипломатів розпочалася з поїздки на прифронтову Чернігівщину, після чого продовжилася у Києві. Серед основних завдань дипломатичного корпусу він назвав роботу заради встановлення миру та зміцнення міжнародного лідерства України.

    Окремо колишній головком зосередився на питанні гарантій безпеки.

    За його оцінкою, фундаментом безпеки України має залишатися власна обороноздатність держави, пристосована до реалій сучасної високотехнологічної війни, разом із формуванням ефективних міжнародних безпекових союзів.

    Ця позиція фактично продовжує одну з ключових тез, яку Залужний просував і після переходу на дипломатичну роботу: навіть сильна міжнародна підтримка не може замінити Україні власних технологічно розвинених Збройних сил.

    «Зі сподіваннями» — поки вся оцінка

    На цьому тлі перша реакція Залужного на прихід Драпатого привертає особливу увагу. Колишній головком не став ні критикувати кадрову перебудову, ні давати новому командуванню гучних авансів.

    Фраза «зі сподіваннями» залишає простір для інтерпретацій, однак достовірно відомо лише те, що Залужний саме так відповів на запитання про нові призначення. Будь-які твердження про конфлікт, підтримку конкретних рішень або його ставлення до звільнення Сирського без додаткових заяв самого генерала були б спекуляцією.

    При цьому найближчі місяці стануть для нового військового керівництва показовими. Драпатий уже приступив до роботи, провів першу Ставку в статусі головнокомандувача, а президент прямо заявив про намір оновити конфігурацію Генерального штабу.

    Тож лаконічне «зі сподіваннями» від людини, яка сама майже три роки очолювала Збройні сили під час найважчого етапу російського вторгнення, стало першою — і поки що єдиною — публічною оцінкою Залужним нової військової команди України.