Позначка: ЗСУ

  • Зеленський змушений посилювати законодавство щодо мобілізації

    Зеленський змушений посилювати законодавство щодо мобілізації

    Мобілізаційний потенціал відіграє вирішальну роль у конфлікті в Україні, вважає німецький Der Spiegel. Київ гостро потребує не тільки снарядів, а й солдатів. Для цього “президент України знизив мінімальний вік для резервістів”: якщо в перший рік конфлікту ЗСУ могли обійтися добровольцями, то “лави тепер поповнюються в основному завдяки загальній мобілізації, яка в рамках військового права може торкнутися всіх чоловіків, придатних до військової служби”.

    Журнал вважає, що останні рішення Зеленського щодо адаптації мобілізаційного законодавства далися йому “нелегко”. Йдеться не тільки про зниження віку мобілізації з 27 до 25 років, а й про спрощення цифрової реєстрації військовозобов’язаних. У парламенті України також перебуває ще один закон про покарання за ухилення від служби. Серйозну перешкоду мобілізації в Україні становлять і звинувачення в корумпованості ЗСУ.

    За офіційними даними Києва, в українській армії служать 800 тис. чоловіків і жінок, і для її поповнення потрібно ще 500 тис., якщо вірити заявам Зеленського наприкінці минулого року, – хоча останніми днями і Володимир Зеленський, і Олександр Сирський заявляли, що “цю цифру було переглянуто в бік зменшення”.

    Німецький журнал також зазначає, що у Росії мобілізаційний потенціал вищий: “населення Росії майже в чотири рази перевищує населення України”. Росія вдавалася до часткової мобілізації тільки раз і віддає перевагу “солдатам за контрактом”: посилаючись на Сергія Шойгу, журнал повідомляє про 540 тис. солдатів, які уклали угоду з міністерством оборони.

    Як і українська армія, російська армія створює нові з’єднання. До кінця року має бути створено дві нові танкові армії, 14 дивізій і 16 бригад. Німецький журнал припускає, що Росія і далі робитиме ставку на контрактників, бо хоче уникнути “внутрішньополітичних наслідків” від оголошення мобілізації.

  • Генерал Сирський розгортає бригаду “АЗОВ” під Часів Яр

    Генерал Сирський розгортає бригаду “АЗОВ” під Часів Яр

    За інформацією, отриманою від нашого джерела в Генштабі, генерал Олександр Сирський планує розгорнути третю штурмову бригаду “АЗОВ” під Часів Яр, щоб утримати контроль над містом. Головнокомандувач не міг вплинути на ситуацію під Авдіївкою, але зміг тримати фронт біля Бахмута понад рік, оскільки для нього було важливо не допустити виходу російської армії на оперативний простір.

    Стан навколо прифронтового міста Часів Яр на Донеччині описують як “складний і напружений”. Про це відомо з повідомлення речника 26-ої артилерійської бригади, розташованої у цьому районі, Олега Калашнікова.

    “Ситуація є досить складною і напруженою. Росіяни намагаються взяти штурмом невеликі населені пункти Богданівка та Іванівське, що знаходяться поза межами Часів Яру”, – заявив Калашніков в інтерв’ю національному телемарафону. Він додав, що між цими населеними пунктами російські сили намагаються наступати, використовуючи піхоту, підтриману бойовими броньованими машинами, а також бойові літаки.

    “Проте всі їхні атаки були відбиті, вони відступають”, – підкреслив речник. Він наголосив на стратегічному значенні Часів Яру, що знаходиться за 20 кілометрів на захід від Бахмута, що був окупований Росією у травні 2023 року. Якщо Росія захопить Часів Яр, де із 13 тисяч довоєнного населення залишилося лише 770 людей, вона зможе обстрілювати місто Костянтинівку, застеріг Калашніков.

    “Також ворог зможе загрожувати логістичним маршрутам між Костянтинівкою, Слов’янськом і Краматорськом”, – зазначив він, додавши, що останні два пункти також можуть опинитися під прямим ударом.

    Часів Яр розташований менш ніж за 30 кілометрів на південний схід від Краматорська, який є важливим залізничним та логістичним вузлом для української армії. Зазначають, що російські пропагандистські ЗМІ повідомили про те, що війська РФ наблизилися до околиць Часів Яру.

    Тим часом, генерал Олександр Сирський, Головнокомандувач ЗСУ, заявив, що місто перебуває під контролем української армії. Він визнав, що російські війська намагаються прорвати оборону, але підкреслив, що це зусилля безуспішні.

  • Ворог тисне біля Часового Яру

    Ворог тисне біля Часового Яру

    Українські військові зазнали певних успіхів у тактичних операціях на Куп’янському та Лиманському напрямках. Російські окупанти продовжують намагатися рушити вперед у напрямку міста Часів Яр та захід від Авдіївки, зокрема в районі Бердичі.

    Згідно з повідомленням, 6 квітня, Збройні Сили України (ЗСУ) досягли успіхів у Куп’янському та Лиманському напрямках. Генерал-полковник Олександр Сирський, головнокомандувач ЗСУ, зазначив, що військові здійснили значні тактичні досягнення на цих напрямках. За інформацією від Генштабу ЗСУ, українські сили відбили атаки російських військ біля Тернів (на захід від Кремінної) і Білогорівки (на південь від Кремінної), незважаючи на твердження російських джерел про просування їхніх військ.

    Щодо Донецької області, 6 квітня війська Російської Федерації (РФ) продовжували намагатися просунутися на захід від Бахмута у напрямку населеного пункту Часів Яр, але офіційно підтверджених змін у лінії фронту не зафіксовано.

    Російські джерела повідомляли, що війська РФ, зокрема підрозділи 98-ї повітряно-десантної дивізії, продовжують атаки на північний схід і південний схід від Часів Яр, а також намагалися захопити позиції у лісових масивах поблизу залізниці на сході та в заповіднику Ступки-Голубовські 2 на південному сході. Однак експерти не змогли підтвердити ці звіти.

    У напрямку Авдіївки, російські війська просуваються на захід, атакуючи позиції ЗСУ. Деякі джерела стверджують про їхні намагання зачистити ліси між населеними пунктами Тоненьке і Водяне. Проте, офіційні дані щодо цього поки не підтверджені.

    Збройні сутички також тривають на інших напрямках, включаючи регіони на південь, північ та захід від Бахмута, а також на сході Херсонської області. Російські війська намагаються взяти під контроль різні території, проте українські сили залишаються на варті оборони.

  • Боєць Батальйону Монако: Сергій Вязмікін

    Боєць Батальйону Монако: Сергій Вязмікін

    Лютий 2023 залишив відбиток в історії боротьби з корупцією в Україні, коли Державне бюро розслідувань розкрило багатомільйонні угоди голови Податкової служби Києва, Оксани Датій. Серед тих, хто стояв за лаштунками, виявилися імена, які тривалий час залишалися в тіні – Сергій Вязмікін та Ігор Абрамович.

    Сергій Вязмікін та Ігор Абрамович – прізвища, які стали широко відомими у світлі розслідування “Батальйон Монако”. Невипадково цю пару помітили на Сен-Жан-Кап Ферра. Журналісти встановили, що колишній заступник начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та екс-депутат від ОПЗЖ – друзі. Цей факт не міг не привернути увагу правоохоронних органів, і ГБР розпочало розслідування щодо законності перетину кордону учасників “батальйону Монако”. Проте за рік не надходило жодних новин із цього питання.

    Одним із питань, що займали громадськість, було, як Сергій Вязмікін та Ігор Абрамович могли собі дозволити відпочинок у Монако. Відповідь на це питання почала прояснюватися після затримання та обшуку в Оксани Датій. За даними, у неї були виявлені записки про бажання отримати мільйони доларів, шуби та подорожі. Як тоді виявилося – за її схемами стояли Вязьмікін, Купранець та Абрамович. Вони організовували масштабні схеми блокування податкових накладних і вимагали величезні суми за їх розблокування.

    Трохи про минуле Вязьмікіна та Купранця

    Купранець, як досвідчений «борець» з економічною злочинністю, розпочинав кар’єру ще за Януковича, обдираючи сутенерів і повій. Потім він контролював контрабанду алкоголю та тютюну через Одеську митницю. Саме там він освоїв схему відкатів, відкриваючи кримінальні справи та закриваючи їх після отримання хабарів. Перевертня у погонах підприємці знають, як “рєшалу”, до якого можна звернутися, щоб «зняти» проблеми з бізнесу. І свого часу Купранець дослужився до посади заступника екс-міністра Авакова.

    Сергій Вязмікін – довірена особа Купранця. «Боровся» з валютними мінялами, «доїв» гральний бізнес на посаді в.о. начальника департаменту захисту економіки Нацполіції у 2016 році. За Авакова дослужився до начальника департаменту стратегічних розслідувань при МВС. Знається на тому, кого і як потрібно «розслідувати». Та подорожче.

    За даними ЗМІ, Купранець за час роботи в МВС встиг зблизитися з Сергієм Вязмікіним, якому приходився начальником. Працюючи у «Департаменті кошмару бізнесу», як його жартівливо називають, вони встигли напрацювати непогану базу підприємств, з яких продовжують «годуватися». Разом з тим, з 2019 року до їхнього угруповання приєднався ще один член – уже колишній депутат від проросійської ОПЗЖ Ігор Абрамович. Він був членом Податкового комітету Верховної Ради, куди його люб’язно запросив голова цього комітету та близький товариш Данило Гетьманцев. Він же після скандалу з Батальйоном Монако став вигороджувати героя статті.

    Наразі, коли Вязмікін відпочиває на Лазурному узбережжі з Абрамовичем, питання щодо збору коштів із виробників вирішують відставники з Нацполіції: слідчий Руслан Марчук та одіозний Євген Коваль. Обох викинули з МВС після відставки Авакова. В.о заступник голови ДФС Євген Сокур замикає контроль над схемою у ДФС.

    Важливо відзначити, що Вязмікін, Купранець та їхні бізнес-партнери вміло використовують різні юридичні хитрощі, включаючи оформлення компаній на родичів, щоб приховати свої фінансові операції. Незважаючи на відкритість деяких фактів, їхня бізнес-імперія залишається ретельно замаскованою від зайвих очей.

    Як свідчать дані реєстрів, Сергій Анатолійович Вязьмікін є керівником АТ «Закритий недиверсифікований корпоративний венчурний інвестиційний фонд Фарт капітал». Однак до червня 2021 року він був бенефіціарним власником цього фонду. Разом із Михайлом Григоровичем Купранцем:

    Нині бенефіціаром фонду вважається Сетак Марія Олександрівна. Це теща Сергія Вязьмікіна, яка говорить про те, що вихід із власників фонду «Фарт капітал» для Сергія Анатолійовича – чиста формальність. А Михайло Григорович Купранець – батько Ігоря Купранця. Тож і його непричетність до фонду викликає сумніви.

    Слідчі мають розібратися в цій складній мережі корупції, яка пронизує різні сфери влади та бізнесу. Однак, як показує досвід, це може бути непростим завданням, особливо коли йдеться про фігури з високими зв’язками та впливом.

    Тимчасова слідча комісія з корупції у ДПС розглядала це питання на засіданні, де журналіст Юрій Бутусов докладно пояснив, які незаконні схеми використовують податківці для своєї вигоди.

    За словами Бутусова, блокування податкових накладних є основним інструментом, який дозволяє податківцям отримувати незаконні вигоди. Ця практика унеможливлює роботу підприємств, і розблокувати їх можна лише за рахунок хабара. Цікаво відзначити, що блокування відбувається майже для половини всіх зареєстрованих компаній, які піддаються перевірці.

    Ще однією темою, яка обговорювалася, була діяльність департаменту акцизів, який, на думку Бутусова, став діяти подібно до монстра. У цьому контексті прізвища Вязмікіна, Абрамовича та колишнього начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігоря Купранця стали звучати особливо голосно.

    Поки що українці плетуть захисні сітки, збирають гроші на пікапи, дрони та байрактари для ЗСУ, наближаючи перемогу над російською ордою Вязьмікін зміцнює свій «фронт» на Лазурному узбережжі Франції.

    Звідти уродженець Нової Каховки Вязмікін займається поборами підакцизних підприємств в Україні. Під час ранкових пробіжок Ніццою з прихильником «руксаго міра», партнером, харківським бізнесменом Ігорем Абрамовичем вони «перетирають» тему хабарництва. Абрамович – номер 1 у списку батальйону «Монако».

    Як працює схема

    Два Ігорі, Абрамович та Купранець перед початком війни пообіцяли людям із ОП кругленький дохід у доларах. Отримувати його збиралися із поборів підакцизних підприємств. Для цього вони «орендували» податкову службу в особі в.о. голови ДФС України Тетяни Кирієнко. Привід для поборів оформляє начальник Департаменту контролю за підакцизними товарами ДФС Олександр Ярмоленко, виписуючи виробникам порушення на папері. Тим, хто не погодився платити, прикривають виробництво.

    Таким чином, постаті, включаючи Сергія Вязмікіна, що стоять за “Батальйоном Монако”, опинилися у центрі уваги громадськості та правоохоронних органів. Їхні зв’язки та діяльність викликають серйозні питання щодо прозорості та законності дій у сфері оподаткування та економічної безпеки України.

    Його дружина також «не без гріха»: у 2016 році вона скоїла принаймні дві ДТП. І ось тут судові документи відкривають нам ще одну таємницю сім’ї Вязмікіних. Виявляється, Оксана Олександрівна Вязмікіна на 2016 рік була громадянкою Російської Федерації. Принаймні саме так зазначено у судовому рішенні від квітня 2016 року.

    Нагадаємо, у 2016 році Росія вже майже два роки окупувала Крим та частину Донбасу. Сергій Вязмікін того ж року став заступником начальника голови Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Указом Президента України у серпні 2016 року було нагороджено орденом Данила Галицького. І в цей же час його дружина має російський паспорт.

  • Україна цієї ночі атакувала аеродром Морозовськ біля Ростова

    Україна цієї ночі атакувала аеродром Морозовськ біля Ростова

    Під час масованої атаки дронами по території Росії цієї ночі Сили оборони України могли знищити та пошкодити майже півтора десятка російських літаків, повідомили джерела ВВС Україна у спецслужбах.

    Зокрема йдеться про атаку на аеродром Морозовськ біля Ростова, яку, як кажуть джерела, провела СБУ разом із Силами оборони.

    Знищені щонайменше шість літаків, а ще вісім суттєво пошкоджені, кажуть співрозмовники.

    ВВС не може підтвердити це з незалежних джерел, Росія втрати своїх літаків не коментує.

    “На аеродромі базувалися фронтові бомбардувальники та винищувачі Су-27 та Су-34 — саме такі літаки Росія використовує для того, щоб скидати КАБи по позиціях ЗСУ і прифронтових українських містах”, – кажуть джерела.

    Також, за даними силовиків, могли загинути чи отримати поранення 20 військовослужбовців, які були на аеродромі.

    Росія заявила про атаки на свої аеродроми цієї ночі. Проте там твердять, що всі дрони збили.

    Вночі губернатор Ростовської області Василь Голубєв опублікував коротке повідомлення: “У Морозовському районі підрозділи протиповітряної оборони відбивають масовану атаку БПЛА”.

    Згодом він додав: “За попередніми даними, у Морозовському районі силами ППО знищено понад 40 цілей. Внаслідок атаки пошкоджена електропідстанція. Ведуться роботи щодо відновлення енергопостачання”.

    При цьому Голубєв не згадував про аеродром поряд із Морозовськом.

    Однак ще до повідомлень Голубєва російські ЗМІ, зокрема пропагандистська “Readовка”, написали, що об’єктом атаки став аеродром у Морозовську.

    “Осторожно новости” із посиланням на місцевих мешканців писали, що ті бачили “понад 15 повітряних цілей”.

    Пізніше про атаку дронів також повідомив губернатор Саратовської області Роман Бусаргін.

    “В Енгельсі сьогодні рано-вранці ліквідували БПЛА. Постраждалих та руйнувань інфраструктури під час падіння уламків попередньо немає”.

    З його формулювання неможливо зробити однозначний висновок, чи знищений один безпілотник чи більше одного.

    У місцевій групі писали про численні вибухи, але якщо повітряну ціль збивають ракетами, то для її перехоплення потрібні щонайменше дві ракети.

    Енгельс відомий насамперед своєю базою важких бомбардувальників Ту-95 та Ту-22, які використовують для обстрілів українського тилу крилатими ракетами з великої відстані, зазвичай із району Каспію.

    У соцмережах писали про вибухи саме поблизу аеродрому. Він уже неодноразово зазнавав атак українських безпілотників.

    Пізніше Міністерство оборони РФ заявило, що в Саратовській області збили один безпілотник, у Ростовській – 44, шість безпілотників нібито збили над Краснодарським краєм та по одному – над Курською та Білгородською областями.

  • Російські війська впритул підійшли до Часів Яру на бахмутському напрямку

    Російські війська впритул підійшли до Часів Яру на бахмутському напрямку

    Про це повідомляють як українські, так і російські джерела.

    За даними українського військового пабліка Deep State, росіяни наблизилися до Часів Яру зі сходу на південь від Богданівки і увійшли в будинки на околицях міста.

    “З огляду на ситуацію із зайняттям противником позицій в околицях, у Часів Яру найближчим часом можуть початися вуличні бої”, – коментує паблік.

    Американський “Інститут вивчення війни” повідомляє, що 4 квітня російські війська провели “посилений механізований штурм” у напрямку Часів Яру і просунулися до східної околиці населеного пункту дорогою з боку Хромового.

    Під час атаки війська наблизилися до околиці мікрорайону Канал, при цьому, за даними окремих українських військових, втративши близько десятка бронемашин. Про те, що були зайняті будинки на околицях, у звіті “Інституту” не йдеться.

    Частина російських пабліків пишуть, що армія РФ уже перебуває в місті, інші заявляють, що в сам Часів Яр росіяни поки що не зайшли, але перебувають впритул до його околиць.

    За їхніми даними, десантники закріпилися в лісі поруч з околичними будинками – недалеко від ПТУ №77, а також стадіону.

    Мікрорайон Канал носить свою назву через канал Сіверський Донець – Донбас, який там проходить. При цьому він залягає на цій ділянці під землею, тому перешкодою для подальшого штурму міста не є.

  • Зниження призовного віку допоможе ЗСУ, але не буде вирішальним

    Зниження призовного віку допоможе ЗСУ, але не буде вирішальним

    Аналітики вказують на важливість військової підтримки Заходу для українських Сил оборони на фронті.

    Зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років допоможе українській армії відновлювати та модернізувати наявні підрозділи, а також формувати нові. Проте для повного забезпечення всіх мобілізованих необхідна підтримка західних союзників, стверджує Інститут вивчення війни (ISW).

    Експерти зауважують, що зниження мобілізаційного віку – це лише один із заходів, які Україна розглядає в рамках створення стійкого механізму мобілізації військових сил у воєнний час.

    Проте, Україні необхідно буде забезпечити озброєнням всіх мобілізованих військовослужбовців. Затримки у наданні військової допомоги та підтримки Заходу можуть сповільнити процес відновлення та формування нових військових підрозділів в Україні.

    Згідно з даними ISW, фінансова підтримка Заходу є ключовим фактором для зміцнення боєздатності української армії.

    Нагадаємо, що 2 квітня президент України Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію з 25 років, а також законопроєкт №10062 про електронний кабінет військовозобов’язаного.

  • Україна перевищує більшість країн світу у виробництві артилерійських снарядів

    Україна перевищує більшість країн світу у виробництві артилерійських снарядів

    Перед початком повномасштабного вторгнення російських військ, Україна мала лише один робочий екземпляр самохідної артилерійської установки “Богдана”. Її ефективність довелося переконатися навіть російським окупантам, коли Збройні Сили України переміщували її від Харківщини до Херсонщини та використовували для звільнення острова Зміїний. Навіть російські війська спочатку не усвідомлювали, що артилерією можна досягти такої віддаленості. Здатна стріляти на відстань до 60 кілометрів, “Богдана” зараз виготовляється в Україні в кількості вісім одиниць щомісяця.

    За даними матеріалу The New York Times про розвиток українського військово-промислового комплексу, Україна цьогоріч витратить понад $1,3 мільярда на розробку нових зразків зброї та понад $6 мільярдів на закупівлю. Вже налагоджено виробництво 155-міліметрових артилерійських снарядів, що є потрібними для застосування українськими Збройними Силами в новітній західній зброї.

    Попри постійні російські обстріли та втрату частини спеціалістів і технологій, Україна змогла збільшити виробництво зброї в кілька разів за рік. Деякі розробки перевищують за якістю російські аналоги. Однак питання, чи вистачить цього росту для перемоги у війні, залишається відкритим.

    Створення спільних підприємств з європейськими та американськими виробниками є оптимальним вихідом з ситуації. Процес такого співробітництва вже розпочався: в Україні будують свої майданчики британська BAE Systems та турецька Baykar. Планується почати виробництво німецького гіганта Rheinmetall. Навіть представники американських виробників, незважаючи на тимчасову паузу у наданні допомоги Україні, виявили інтерес до співпраці.

    До тих пір, поки спільне виробництво не запрацює на повну потужність, західні виробники спрямовують свою увагу на ремонт техніки, яку Україна вже отримала від союзників. Усі ці заводи розташовані на заході України і захищені засобами протиповітряної оборони.

    Головнокомандувач Збройних Сил України, генерал Олександр Сирський, впевнений, що з часом Україна зможе самостійно задовольнити свої потреби у зброї, зокрема у снарядах. Олександр Камишін, колишній генеральний директор “Укрзалізниці”, додає, що країни НАТО повинні уважно спостерігати за українськими зразками зброї та купувати частину виготовленого, оскільки можливості українського військово-промислового комплексу вже перевищують закупівельні ліміти Збройних Сил України. Однак, Камишін щодня отримує звіти про критичні проблеми на українських збройних заводах, такі як працюють у непридатних для цього приміщеннях або виробничі лінії, що ламаються без видимих причин.

  • Президент України Володимир Зеленський висловився щодо проблеми онлайн-казино

    Президент України Володимир Зеленський висловився щодо проблеми онлайн-казино

    Президент України Володимир Зеленський висловився щодо проблеми онлайн-казино під час свого останнього виступу. У своїй заяві він підкреслив необхідність посилення контролю над галуззю азартних ігор в онлайні. За словами глави держави, Служба безпеки України (СБУ), Міністерство цифрової трансформації та інші відомі відомства активно розробляють відповідні кроки для контролю та регулювання цієї галузі.

    Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність до впровадження заходів у сфері контролю над роботою онлайн-казино, які дадуть змогу захистити інтереси українців. Про це глава держави 2 квітня заявив у своєму вечірньому відеозверненні.

    “Провів нараду з СБУ, Мінцифри, Держспецзв’язку та секретарем РНБО щодо ситуації з онлайн-казино. Змістовні були доповіді. Готуємо відповідні кроки, які додадуть необхідний контроль над галуззю та допоможуть захистити інтереси суспільства належним чином”, — заявив Зеленський.

    Минулого тижня президент України відреагував на петицію військовослужбовця щодо заборони онлайн-казино, зокрема, він доручив керівникам СБУ, Держспецзв’язку, Міністерства цифрової трансформації та секретареві РНБО представити всю аналітику щодо цього питання і запропонувати рішення.

    Проблема з лудоманією у ЗСУ

    28 березня нардеп Олексій Гончаренко заявив, що військові, замість того, щоб інвестувати зароблені гроші в житло, програють їх у казино. Він заявив, що нібито 9 із 10 українських захисників страждають на залежність від азартних ігор (лудоманію). Командир відділення 24-ї ОШБ ЗСУ “Айдар” Станіслав Бунятов заперечив, що на такі проблеми страждають тільки “тилові” військові від нудьги.

    Іншої думки дотримується командир відділення БПЛА в 59-й ОМПБр ЗСУ Павло Петриченко, який створив петицію до президента. Він заявив, що військовослужбовці, які вже третій рік перебувають далеко від своїх родин, не маючи змоги нормально відпочити й перебуваючи в умовах постійного стресу, є психологічно вразливими.

    Один з українських захисників у соцмережах поділився однією історією ігор в онлайн-казино. За його словами, головний сержант підрозділу “підсів” на такі ігри та спочатку “спускав” якусь частину від зарплати, бойових, а потім узагалі всі бойові. Зрештою він позичив у побратимів близько півмільйона гривень

  • ЗСУ відбили одну з найбільших танкових атак РФ за часи великої війни

    ЗСУ відбили одну з найбільших танкових атак РФ за часи великої війни

    Внаслідок спроби прориву української лінії оборони російські війська втратили значну кількість бронетехніки. Це сталося 30 березня поблизу селища Тоненьке під Авдіївкою на Донеччині.

    Українські джерела повідомляють, що російські війська наступали колоною, у складі якої було 36 танків та 12 БМП, і що втрати становили 12 танків та вісім БМП.

    Це значні одноденні втрати, російська армія не втрачала стільки бронетехніки за день протягом довгого часу.

    У соціальних мережах з’явилися фотографії розбитої бронетехніки та відеозапис бою, зроблений з дрона. Такі втрати, ймовірно, означають, що для Росії цей напрямок дуже важливий, і тому командування пішло на такий ризик, щоб прорвати українську оборону.

    Один з проросійських коментаторів, Святослав Голіков, аналізуючи бойове зіткнення, написав, що найімовірніше йшлося не про одну атаку, а про кілька хвиль наступу бронетехніки протягом дня. Невдачу в танковій атаці визнають й інші російські воєнні блогери.

     FPV-дрони

    АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES Підпис до фото, FPV-дрони стали важливою зброєю і російської, і української армій

    Основним, хоч і не єдиним засобом ураження техніки, судячи з коментарів різних джерел, стали FPV-дрони, що опосередковано може вказувати на недостатнє забезпечення техніки засобами РЕБ.

    На цьому етапі війна в Україні увійшла до такої стадії, коли будь-який наступ вимагає дуже великої переваги в силах. Сучасні засоби розвідки дозволяють виявити ударне угруповання ще на етапі розгортання і навіть перекидання до місця атаки. Це дає виграш у часі та можливість підготуватися до відбиття удару.

    При цьому за останній час ЗСУ наростили можливості застосування FPV-дронів – невеликих апаратів, якими управляють оператори – за допомогою екрану або спеціальних окулярів. Такі дрони ефективні проти бронетехніки.

    Боротися з ними можна за допомогою засобів радіоелектронної боротьби, блокуючи сигнал від станції управління або фізично збиваючи. Однак ударні дрони також постійно модернізуються, і обидві армії вигадують різні способи, які дозволяють обійти протидію РЕБ.

    Крім того, українські протитанкісти також успішно застосували ПТРК “Джавелін”.

    Зокрема, воїнам 68-ї окремої єгерської бригади ім. Олекси Довбуша, як вони твердять і доводять на відео, вдалося вразити чотири ворожих танки за допомогою двох розрахунків “Джавелінів” та трофейного “Корнету”.

    .

    АВТОР ФОТО,REUTERS Підпис до фото, Техніка ЗСУ

    Напрямок, на якому російська армія спробувала здійснити цю атаку, дійсно дуже важливий.

    ЗСУ розмістили оборону по лінії сіл Бердичі — Семенівка — Орлівка — Тоненьке, оскільки там це було зробити зручно через рельєф місцевості та наявність водойм. Однак із втратою Тоненького лінія оборони змінилася, і особливого значення набуло село Уманське.

    Судячи з місця бою, російська бронетехніка намагалася прорватися між Уманським і Семенівкою, розташованою на схід.

    Запекла оборона

    Про те, що 30 березня Україна відбила одну з найбільших танкових атак РФ за часи великої війни, писало також видання Forbes, посилаючись на співрозмовників в українському війську.

    За інформацією видання, росіяни втратили третину своїх танків на дорозі на захід від руїн Авдіївки, але так і не просунулися вперед.

    Forbes вказує, що за кілька тижнів до суботнього штурму російські сили здебільшого використовували піхоту для наступу через брак транспортних засобів.

    Але останніми днями ситуація змінилася. На Авдіївському напрямку вони знову застосували бронетехніку, зокрема танки.

    Наступного дня після штурму Центр оборонних стратегій описав бої навколо Тоненького як “позиційні”, тобто жодна зі сторін суттєво не просунулася вперед.

    Однак автори статті вважають, що, попри проблеми з постачанням основних боєприпасів, українські бригади все ще здатні “організувати запеклу оборону з використанням мін, артилерії, протитанкових ракет і ударних дронів”.

    Раніше в Інституті вивчення війни (ISW) теж повідомляли, що українські військові 30 березня, ймовірно, відбили російську батальйонну механізовану атаку поблизу Авдіївки. Це, на їхню думку, може свідчити про, що оперативний резерв РФ на цьому напрямку не здатен забезпечити просування у найближчій перспективі.