Golosnovinua.com

Позначка: ЗСУ

  • Тисячі дронів для ЗСУ та новий керівник: Helsing зробила гучну ставку на Україну

    Тисячі дронів для ЗСУ та новий керівник: Helsing зробила гучну ставку на Україну

    Європейська оборонно-технологічна компанія Helsing, яка постачає Україні тисячі ударних безпілотників із системами штучного інтелекту, призначила нового керівника українського напряму. Керуючим директором Helsing в Україні став колишній посол України в Канаді, дипломат, журналіст, тричі народний депутат і колишній заступник міністра оборони Андрій Шевченко.

    На новій посаді він відповідатиме за розвиток діяльності компанії в Україні, розширення місцевої команди, взаємодію з українськими військовими та реалізацію спільних оборонних проєктів. Призначення відбувається у момент, коли Helsing значно нарощує виробничі можливості та намагається перетворитися на одного з головних європейських розробників автономних ударних систем.

    Про призначення повідомили представники компанії та профільне видання Defender Media. Співзасновник Helsing Гундберт Шерф заявив, що досвід Шевченка у державному управлінні, дипломатії та оборонній сфері має допомогти компанії перейти до нового етапу роботи в Україні.

    За словами Шерфа, Україна залишається одним із ключових напрямів Helsing, оскільки саме український фронт демонструє, наскільки швидко змінюється сучасна війна та яку роль у ній відіграють програмне забезпечення, безпілотники, штучний інтелект і засоби протидії радіоелектронній боротьбі.

    Сам Андрій Шевченко зазначив, що повномасштабна війна показала вирішальне значення швидкого впровадження нових технологій у війську.

    «Helsing належить до компаній, які відіграють провідну роль у технологічній трансформації оборонної сфери», — заявив він.

    Хто такий Андрій Шевченко

    Новий керівник Helsing в Україні має тривалий досвід у політиці, дипломатії, медіа та оборонному управлінні.

    Професійну кар’єру Шевченко розпочинав як журналіст. Він працював у газетах і на телебаченні, був одним із засновників «5 каналу», а також обіймав посаду віцепрезидента Національної телекомпанії України.

    У 2006 році Шевченко вперше став народним депутатом. Загалом він тричі обирався до Верховної Ради України, де працював над питаннями свободи слова, інформаційної політики, медіа та міжнародних відносин.

    У 2015–2021 роках він був надзвичайним і повноважним послом України в Канаді. У цей самий період, із 2017 до 2021 року, представляв Україну при Міжнародній організації цивільної авіації ICAO.

    У 2023 році Андрій Шевченко працював заступником міністра оборони України та займався, зокрема, питаннями європейської інтеграції. У Helsing розраховують, що поєднання дипломатичного досвіду, розуміння українського державного сектору та роботи в Міністерстві оборони допоможе йому координувати складні оборонні проєкти.

    Що відомо про Helsing

    Helsing заснували в Німеччині у 2021 році підприємець Торстен Рейл, колишній чиновник Міністерства оборони Німеччини Гундберт Шерф і фахівець зі штучного інтелекту Ніклас Кьолер.

    Компанія позиціонує себе як оборонного розробника нового типу, який поєднує автономні платформи, серійне виробництво та програмне забезпечення на основі штучного інтелекту.

    Helsing розробляє системи для повітряного, наземного й морського середовищ. Серед її продуктів — ударний безпілотник HX-2, підводний автономний апарат SG-1, платформа для планування та управління операціями Altra, а також проєкт автономного бойового літака CA-1 Europa.

    Компанія наголошує, що її системи створюються для інтеграції сенсорів, розвідки та ударних платформ у єдину мережу, де штучний інтелект допомагає швидше аналізувати обстановку й ухвалювати рішення.

    В Україні Helsing працює з початку 2024 року. Компанія співпрацює з українською оборонною промисловістю, військовими підрозділами та технологічними командами, які випробовують системи в реальних бойових умовах.

    Тисячі ударних дронів для України

    У лютому 2025 року Helsing оголосила про виробництво 6 тисяч ударних безпілотників HX-2 для України. Цей контракт доповнив попереднє замовлення на 4 тисячі дронів HF-1, які компанія постачала у співпраці з українською промисловістю.

    Таким чином, публічно оголошений портфель постачань Helsing для України сягнув 10 тисяч ударних безпілотників двох типів.

    HX-2 — це електричний ударний дрон із Х-подібним крилом і заявленою дальністю польоту до 100 кілометрів. Він має бортові алгоритми штучного інтелекту, які повинні допомагати дрону продовжувати виконання завдання навіть в умовах втрати супутникового сигналу або активної роботи російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Дрони HX-2 також можуть працювати групами через програмну платформу Altra. За задумом розробників, один оператор може контролювати одразу кілька безпілотників, координуючи розвідку та ураження визначених цілей.

    Для масового виробництва HX-2 Helsing відкрила на півдні Німеччини спеціальне підприємство RF-1. Початкова потужність заводу становила понад тисячу безпілотників на місяць. Точне розташування виробничого майданчика не розкривають із міркувань безпеки.

    Дрони проходили перевірку українським фронтом

    На початку 2026 року навколо HX-2 виникла дискусія після повідомлень про технічні труднощі під час окремих випробувань. ЗМІ писали, що Україна могла призупинити нові замовлення через проблеми із запуском, зв’язком та автономною навігацією.

    Helsing заперечила твердження про фактичну відмову України від системи. У компанії заявили, що HX-2 успішно пройшов фронтові випробування, був допущений до використання та внесений до централізованої системи замовлень української армії.

    За даними Helsing, підрозділ, який тестував систему, після випробувань подав запит на понад тисячу додаткових дронів. Компанія також повідомила, що на початку 2026 року постачала Україні по кілька сотень HX-2 щомісяця.

    Водночас точні результати бойового застосування, кількість доставлених апаратів і відсоток успішних уражень повністю не розкриваються. Представники Helsing повідомляли, що від початку 2026 року українські Сили оборони отримали «тисячі дронів зі штучним інтелектом».

    У профільних публікаціях також наводилися заяви компанії про приблизно 70-відсоткову ефективність її систем в Україні. Однак такі цифри залежать від умов застосування, типу цілей, інтенсивності радіоелектронної боротьби та методики підрахунку.

    Helsing розширює співпрацю з українськими виробниками

    Компанія не обмежується постачанням готових дронів із Німеччини. Helsing розвиває партнерства з українськими оборонними підприємствами та заявляє про намір поєднувати європейський капітал із бойовим досвідом українських інженерів.

    Зокрема, Helsing домовилася про співпрацю з українською компанією Culver Aerospace. Партнери планують спільно розробляти й виробляти далекобійні ударні безпілотники в Німеччині. Helsing має фінансувати масштабування виробництва та інтегрувати власні програмні рішення.

    Для України такі проєкти важливі не лише через кількість поставленої техніки. Українські військові отримують можливість впливати на вдосконалення систем, надавати розробникам інформацію про реальні умови фронту та швидко адаптувати обладнання до нових російських засобів протидії.

    Компанія залучила ще $1,8 мільярда

    Призначення Шевченка збіглося з новим великим інвестиційним раундом Helsing. 13 липня компанія оголосила про залучення 1,8 мільярда доларів у межах раунду Series E.

    Після угоди оцінка Helsing, за даними Defender Media, сягнула приблизно 18 мільярдів доларів. Отримані кошти компанія планує спрямувати на прискорення розробки нових платформ зі штучним інтелектом, розширення виробництва автономних систем та інтеграцію технологій у збройні сили партнерських держав.

    Фактично Helsing стає одним із найдорожчих оборонних стартапів Європи. Її зростання відбувається на тлі різкого збільшення військових бюджетів країн НАТО та попиту на дешевші масові системи, здатні працювати разом із традиційною авіацією, артилерією та бронетехнікою.

    Чому призначення важливе для України

    Поява окремого керуючого директора в Україні свідчить, що Helsing розглядає український напрям як довгостроковий, а не лише як тимчасовий ринок збуту.

    Перед Андрієм Шевченком стоятиме завдання координувати відносини з державними органами, військовими підрозділами, виробниками та технологічними командами. Також він може бути залучений до локалізації виробництва, пошуку партнерів і масштабування спільних розробок.

    Україна сьогодні є одним із головних центрів розвитку безпілотних технологій. Системи, які в інших країнах роками проходили б полігонні випробування, на українському фронті змінюються протягом кількох тижнів або навіть днів.

    Саме тому європейські оборонні компанії дедалі активніше створюють українські представництва та залучають фахівців із досвідом роботи у військовому й державному секторах.

    Призначення колишнього посла та заступника міністра оборони має допомогти Helsing краще орієнтуватися в українській системі оборонних закупівель і швидше реагувати на потреби фронту. Для України ж посилення присутності компанії може означати нові поставки ударних систем, інвестиції у спільне виробництво та глибшу інтеграцію українського бойового досвіду в європейську оборонну промисловість.

  • «Кримський рубильник — off»: дрони Мадяра розтрощили енергоміст із Росією та пускову С-400

    «Кримський рубильник — off»: дрони Мадяра розтрощили енергоміст із Росією та пускову С-400

    Підрозділи Сил безпілотних систем Збройних сил України протягом 12–13 липня провели серію масштабних ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії на тимчасово окупованих територіях. Серед головних цілей опинилися стратегічний пункт перетоку електроенергії енергомосту «Кубань — Крим», електричні підстанції та російські комплекси протиповітряної оборони, зокрема пускова установка зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф».

    Про результати операцій повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним Мадяр. Він назвав кампанію проти російської енергетики та ППО «Кримський рубильник off» і «ППОпадом», наголосивши, що українські підрозділи послідовно працюють над ослабленням військового потенціалу окупантів на півострові.

    За словами Бровді, протягом двох діб ударні дрони уразили загалом 11 енергетичних об’єктів різної потужності на окупованих територіях. До цього переліку ввійшли дев’ять електропідстанцій, пункт перетоку електроенергії енергомосту «Кубань — Крим» та газоперекачувальна станція.

    Окремо командувач СБС повідомив про ураження п’яти елементів російської системи протиповітряної оборони. Йдеться про пускову установку С-400 «Тріумф», зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С1», зенітний ракетний комплекс «Тор-М2» та дві радіолокаційні станції «Небо-У».

    Водночас у самому окупованому Криму зафіксовано ураження чотирьох елементів ППО: пускової установки С-400 у районі Керчі, комплексу «Панцир-С1» поблизу села Осовини, а також двох РЛС «Небо-У» у Керчі та районі Мелек-Чесме. Комплекс «Тор-М2», за даними Мадяра, був уражений біля Валер’янівки на тимчасово окупованій території Донеччини.

    Однією з найважливіших цілей став стратегічний пункт прийому та перетоку електроенергії, яка надходить до Криму з території Росії через енергоміст «Кубань — Крим». За інформацією командування СБС, цей об’єкт був атакований удруге протягом 48 годин.

    Енергоміст має критичне значення для забезпечення окупованого півострова електроенергією з Краснодарського краю Росії. Водночас українська сторона підкреслює, що удари спрямовані насамперед на інфраструктуру, яка забезпечує діяльність російських військових угруповань, систем зв’язку, логістичних вузлів, об’єктів ППО та інших елементів окупаційної армії.

    У СБС також показали відео ураження енергомосту та низки інших цілей. На оприлюднених кадрах, за твердженням українського командування, зафіксовані влучання у військові та енергетичні об’єкти противника. Незалежно перевірити повний масштаб пошкоджень усіх заявлених цілей в умовах бойових дій наразі неможливо.

    Серед кримських енергооб’єктів, які потрапили під удари 12–13 липня, названо підстанцію 220 кВ «Комиш-Бурун» у Керчі, підстанції 110 кВ «Ковильне» та «Зимине», а також підстанцію 330 кВ «Зоря». Суспільне Крим із посиланням на Мадяра повідомляло, що ці об’єкти були атаковані разом із пунктом перетоку енергомосту.

    До операцій залучили кілька підрозділів Сил безпілотних систем. За інформацією Бровді, бойову роботу виконували 414-та окрема бригада безпілотних систем «Птахи Мадяра», 413-й окремий полк безпілотних систем «Рейд», 20-та окрема бригада безпілотних систем «К-2», група «Фенікс» та 1-й окремий центр СБС.

    Удари не обмежувалися лише Кримом. Під атаки потрапили електричні підстанції на тимчасово окупованих територіях Луганської, Донецької та Запорізької областей. Таким чином, операція охопила значну частину тилової інфраструктури російських військ — від енергетики та газопостачання до протиповітряної оборони.

    Паралельно Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що в ніч проти 13 липня Сили оборони завдали ударів по радіолокаційній станції «Небо-У» та пусковій установці С-400 у районі Керчі. У Генштабі зазначили, що ступінь пошкодження та остаточні результати ураження уточнюються.

    Російський комплекс С-400 «Тріумф» є одним із ключових компонентів далекобійної протиповітряної оборони РФ. Він призначений для виявлення й ураження літаків, крилатих ракет та інших повітряних цілей. Знищення або пошкодження пускових установок, радарів і допоміжних елементів С-400 може створювати прогалини в системі ППО та полегшувати подальші удари по військових об’єктах.

    РЛС «Небо-У» використовується для далекого виявлення повітряних цілей і передачі даних іншим комплексам протиповітряної оборони. Саме тому одночасне ураження радіолокаційних станцій і пускових установок може свідчити про комплексний підхід Сил оборони: спочатку позбавити противника можливості своєчасно виявляти дрони, а потім завдавати ударів по енергетиці, логістиці та інших тилових об’єктах.

    Під час цих самих операцій українські військові атакували й морську логістику Росії в Азовському морі. Генштаб повідомив про ураження семи танкерів, п’яти суховантажних суден, двох буксирів та одного порома. За даними українського командування, частина цих суден використовувалася для перевезення нафти, нафтопродуктів, військових вантажів, техніки та матеріально-технічних засобів.

    Крім того, оператори 413-го полку «Рейд» оприлюднили відео ударів по трьох поромах, які перебували в акваторії Керченського порту та біля поромної переправи. Така серія атак свідчить про спробу одночасно послабити одразу кілька складових російського забезпечення Криму — енергопостачання, морську логістику та протиповітряну оборону.

    Нинішня хвиля ударів є продовженням масштабної кампанії СБС проти енергетичної інфраструктури окупованого півострова. На початку липня Бровді повідомляв про ураження десятків енерговузлів на півдні України. Лише протягом 1–5 липня, за його даними, дрони СБС атакували 37 енергетичних об’єктів, а за останні 48 годин того періоду — ще 16 підстанцій і трансформаторних вузлів.

    Зокрема, 3 липня українські дрони уразили газову компресорну станцію «Ключі» та вісім кримських електропідстанцій, серед яких «Білогірськ», «Саки», «Старий Крим» і «Західно-Кримська». У попередні дні під ударами також перебували підстанції «Озерненська», «Родникове», «Донузлав», «Феодосійська» та інші об’єкти.

    Мадяр заявляє, що кінцевою метою таких операцій є системне ослаблення російської військової присутності на півострові — через ураження енергетики, логістики, засобів зв’язку, паливної інфраструктури та ППО.

    «Ми встоїмо. Москва ляже. Крим відгодуємо та відбудуємо», — підсумував командувач Сил безпілотних систем.

    Україна неодноразово наголошувала, що Крим є її тимчасово окупованою територією, а російські військові об’єкти на півострові є законними цілями для Сил оборони. Остаточні масштаби руйнувань після ударів 12–13 липня наразі уточнюються.

  • Окупанти тиснуть дедалі сильніше: що відбувається біля Залізничного на Запорізькому напрямку

    Окупанти тиснуть дедалі сильніше: що відбувається біля Залізничного на Запорізькому напрямку

    Російські окупаційні війська продовжують активні наступальні дії на Запорізькому напрямку та змогли розширити зону свого контролю поблизу селища Залізничне Гуляйпільської громади. Про це свідчать оновлені дані аналітичного проєкту DeepState, який регулярно відстежує зміни на лінії фронту на основі відкритих джерел, геолокації та інформації з поля бою.

    Згідно з оновленням карти DeepState, російські підрозділи просунулися в районі Залізничного, що розташоване на Гуляйпільському напрямку Запорізької області. Аналітики зазначають, що останніми місяцями саме ця ділянка фронту залишається однією з найдинамічніших на південному театрі бойових дій. Просування не означає прориву української оборони, однак свідчить про збереження високої інтенсивності російських штурмових дій.

    За інформацією Генерального штабу Збройних сил України, протягом останніх тижнів російська армія значно збільшила кількість атак на Гуляйпільському напрямку. Якщо ще навесні кількість бойових зіткнень тут вимірювалася одиницями, то на початку липня українські військові фіксували до 25–30 російських штурмів на добу. Основними районами бойових дій залишаються Залізничне, Зелене, Варварівка, Мирне, а також прилеглі населені пункти.

    Військові експерти наголошують, що російське командування намагається використати чисельну перевагу та постійний тиск малими штурмовими групами для поступового розширення так званої сірої зони. Тактика передбачає безперервні атаки невеликих підрозділів, активне використання FPV-дронів, артилерії та керованих авіабомб. У результаті окупанти інколи отримують локальні тактичні успіхи, однак вони досягаються значними втратами особового складу та техніки.

    Аналітики DeepState вже не вперше повідомляють про зміни саме на цій ділянці фронту. Протягом останніх місяців карта бойових дій неодноразово оновлювалася після локальних просувань російських військ поблизу Гуляйполя та Залізничного. Водночас українські підрозділи регулярно проводять контратаки, не дозволяючи противнику швидко закріпитися або розвинути наступ у глибину Запорізької області.

    За оцінками Інституту вивчення війни (ISW), ситуація на Гуляйпільському напрямку залишається складною для обох сторін. Російські війська продовжують здійснювати спроби просування, однак мають труднощі із закріпленням нових позицій. Українські Сили оборони регулярно виявляють і знищують штурмові групи ще до їхнього виходу на основні оборонні рубежі, а також активно використовують безпілотники для контролю поля бою.

    Попри окремі локальні успіхи російської армії, Генеральний штаб ЗСУ підкреслює, що українські військові продовжують утримувати ключові оборонні позиції. Командування наголошує, що жодного оперативного прориву на Запорізькому напрямку противнику досягти не вдалося. Бої тривають із високою інтенсивністю, а українські підрозділи завдають росіянам значних втрат у живій силі та техніці.

    Водночас військові оглядачі звертають увагу, що Запорізький напрямок дедалі частіше з’являється у щоденних фронтових зведеннях. Якщо раніше основна увага була прикута до Покровського, Костянтинівського чи Лиманського напрямків, то зараз російське командування дедалі активніше намагається посилити тиск саме на південному театрі бойових дій. Однією з причин може бути прагнення скувати українські резерви та змусити командування ЗСУ перекидати додаткові сили до Запорізької області.

    Українські захисники продовжують вести оборонні бої та утримують більшість займаних рубежів. Військові закликають не робити поспішних висновків лише на основі оновлень інтерактивних карт, адже ситуація на фронті змінюється щодня. Карти DeepState відображають підтверджені зміни після їх перевірки, але не завжди показують поточний перебіг бойових дій у режимі реального часу.

    Найближчими днями саме Гуляйпільський напрямок може залишатися одним із найгарячіших на всій лінії фронту. Російська армія продовжує спроби покращити своє тактичне положення, тоді як українські Сили оборони стримують наступ і не дозволяють противнику реалізувати більш масштабний прорив у Запорізькій області.

  • Війна розвертається проти Путіна: WSJ назвав переломний момент

    Війна розвертається проти Путіна: WSJ назвав переломний момент

    Війна Росії проти України входить у нову фазу, в якій час уперше за тривалий період може перестати працювати на Кремль. Українські війська не лише зберегли обороноздатність, а й дедалі активніше тиснуть на слабкі місця противника, тоді як російський наступ сповільнюється, армія зазнає значних втрат, а далекобійні удари по нафтопереробній та логістичній інфраструктурі створюють проблеми вже глибоко всередині РФ.

    Таку оцінку наводить The Wall Street Journal, аналізуючи зміни на фронті, розвиток української дронової кампанії та дедалі складніше стратегічне становище російського правителя Володимира Путіна.

    Водночас видання застерігає: нинішня ситуація ще не означає близької поразки Росії або автоматичного завершення війни. Москва зберігає значні ресурси, продовжує наступальні операції та має серйозну перевагу в балістичних ракетах. Сам Путін не демонструє готовності відмовлятися від максималістських вимог.

    Час більше не є безумовним союзником Кремля

    Протягом чотирьох років російське керівництво будувало стратегію на припущенні, що РФ здатна довше за Україну витримувати війну на виснаження. Кремль розраховував на більші людські резерви, потужнішу промисловість, поступове скорочення західної допомоги та втому українського суспільства.

    Однак Україна не зазнала очікуваного Москвою військового краху. Навпаки, вона створила масштабну індустрію безпілотників, адаптувала оборону та отримала можливість уражати об’єкти за тисячі кілометрів від кордону.

    Одним із найпоказовіших став удар по Омському нафтопереробному заводу — найбільшому НПЗ Росії, розташованому приблизно за 2700 кілометрів від контрольованої Україною території. Після атаки підприємство зупинило перероблення нафти, що посилило дефіцит пального в РФ.

    Українські дрони також атакували НПЗ у Саратові, Татарстані, Самарській області, портову інфраструктуру, трубопровідні станції та танкери в Азовському морі. Reuters повідомляв про одночасне ураження трьох російських НПЗ, танкерів і насосних станцій у межах однієї масштабної операції.

    Удари по нафті створили фізичний дефіцит пального

    Наслідки української кампанії вже не обмежуються тимчасовими пожежами на підприємствах. За оцінками, які наводила The Wall Street Journal, станом на 20 червня близько 28% російських нафтопереробних потужностей не працювали.

    Експерти наголошували, що йдеться вже не лише про логістичні труднощі або дисбаланс між регіонами, а про фізичну нестачу бензину та дизельного пального.

    У низці регіонів Росії виникли черги на автозаправках, зросли ціни, а влада була змушена обмежити експорт дизеля та збільшувати імпорт. Зупинка Омського НПЗ, який є одним із головних виробників бензину в країні, лише поглибила кризу.

    Особливо складною стала ситуація в окупованому Криму, де українські удари по підстанціях, енергомосту та морській логістиці спричинили перебої зі світлом і пальним.

    У липні Україна також суттєво посилила атаки на судноплавство в Азовському морі. За повідомленнями західних медіа, удари по десятках танкерів, поромів та інших суден змусили Росію обмежувати рух на важливих морських маршрутах.

    Величезна територія Росії стала її слабкістю

    Розмір Росії протягом століть вважався її стратегічною перевагою. Проте в умовах масового застосування далекобійних безпілотників ця перевага починає працювати проти Кремля.

    Москва змушена захищати сотні нафтопереробних заводів, складів, портів, військових аеродромів, підстанцій, трубопроводів і промислових підприємств на величезній території. Повністю закрити всі ці об’єкти системами ППО неможливо.

    The Wall Street Journal раніше писала, що українська дронова кампанія перевантажує російську протиповітряну оборону, а удари з березня могли пошкодити близько 20% нафтопереробних потужностей РФ.

    Кожен комплекс ППО, який Кремль перекидає з фронту до НПЗ або стратегічного підприємства, перестає прикривати російські війська, склади та штаби на окупованих територіях.

    Одночасно утримувати щільну оборону фронту й забезпечувати захист усієї території РФ стає дедалі складніше.

    Російський наступ дає менше результатів

    Російські війська продовжують атакувати на Донеччині та інших напрямках, однак темпи просування вже не відповідають масштабам втрат і витрачених ресурсів.

    Західні розвідки оцінювали російські втрати приблизно у 35 тисяч військових щомісяця — більше, ніж Кремль здатний залучати добровольців і контрактників.

    Якщо така тенденція збережеться, Путін може опинитися перед вибором: скорочувати інтенсивність наступу або проводити нову примусову мобілізацію. Другий варіант є політично небезпечним, оскільки мобілізація 2022 року викликала невдоволення та масовий виїзд росіян за кордон.

    WSJ зазначає, що російська армія все ще має локальні просування, зокрема на Донеччині. Однак на відміну від попередніх періодів вона вже не рухається вперед майже по всій лінії фронту.

    Українські підрозділи проводять локальні контратаки, відтісняють росіян на окремих ділянках і значно ефективніше протидіють диверсійним та штурмовим групам.

    Українська армія швидше адаптується

    Однією з головних змін стала здатність України швидко впроваджувати нові технології безпосередньо на полі бою.

    Українські сили створили багаторівневу систему виявлення та знищення російських дронів середньої дальності. До неї входять акустичні датчики, засоби радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи, розвідувальні системи та дрони-перехоплювачі.

    Комерційні супутникові знімки також дедалі швидше потрапляють безпосередньо до військових, скорочуючи час між виявленням російського об’єкта та нанесенням удару. WSJ писала, що така оперативна передача розвідувальних даних робить українські атаки значно точнішими.

    Українська оборонна промисловість щороку збільшує виробництво FPV-дронів, далекобійних безпілотників, морських дронів і перехоплювачів. Західні уряди почали фінансувати закупівлю безпілотників безпосередньо в українських виробників.

    Зокрема, Німеччина профінансувала закупівлю 50 тисяч ударних FPV-дронів Shrike, а Велика Британія анонсувала передачу Україні ще 150 тисяч безпілотників.

    Трамп змінив тон щодо України

    Окрему увагу WSJ звертає на зміну ставлення президента США Дональда Трампа.

    Ще у 2025 році він заявляв Зеленському, що Україна нібито не має достатніх «карт» для боротьби з Росією. Проте під час саміту НАТО в Анкарі у липні 2026 року тон розмови був значно теплішим.

    За даними видання, Трампу демонстрували розвідувальні матеріали про нові українські далекобійні можливості. Масштаб і точність ударів по російській енергетичній інфраструктурі справили на нього враження.

    Після зустрічі із Зеленським американський президент публічно підтримав українські далекобійні удари та заявив про готовність дозволити виробництво ракет для Patriot в Україні.

    Зеленський повідомив, що домовленість щодо ліцензій уже досягнута на політичному рівні. Україна також веде переговори про спільне виробництво дронів зі Сполученими Штатами та створення окремої європейської антибалістичної системи.

    Балістика залишається головною перевагою Росії

    Попри стратегічні проблеми Кремля, Україна залишається надзвичайно вразливою до російських балістичних ракет.

    На початку липня The Wall Street Journal повідомила, що запас ракет-перехоплювачів Patriot в України практично вичерпаний. Через це Київ та інші міста мають обмежені можливості для знищення балістичних цілей.

    Зеленський назвав балістичні удари останньою серйозною перевагою Росії. За його словами, більшість інших військових завдань Україна вже здатна вирішувати самостійно, однак для перехоплення ракет «Іскандер-М» і подібних цілей потрібні Patriot та сучасні боєприпаси до них.

    Президент неодноразово наголошував, що поповнення запасів ракет для Patriot є головним пріоритетом. На початку липня він визнав, що політичної волі США було б достатньо для подолання дефіциту, однак необхідних постачань поки бракує.

    Без достатньої кількості перехоплювачів Росія може продовжувати завдавати значних втрат українським містам навіть у разі погіршення власної ситуації на фронті.

    Путін може отримувати викривлену картину

    Однією з причин, через які Кремль не змінює стратегію, може бути недостовірна інформація, яку російські генерали передають Путіну.

    Аналітики припускають, що військове керівництво продовжує доповідати про нібито неминучий прорив на Донеччині та перебільшує успіхи російської армії.

    Сам Путін публічно повторює максималістські вимоги: визнання окупованих територій російськими, обмеження української армії та фактичну відмову України від самостійної зовнішньої політики.

    Ознак того, що він готовий погодитися на справедливе припинення вогню, наразі немає. Росія паралельно посилює удари по українських містах, підприємствах і цивільній інфраструктурі.

    Поворот ще не означає перемоги

    Нинішня ситуація є переломною, але результат цього повороту ще не визначений.

    Росія може спробувати адаптуватися до української переваги в дронах, посилити ППО, розосередити виробництво або провести нову мобілізацію. Вона також зберігає великий ракетний арсенал, авіацію та здатність концентрувати значні сили на окремих напрямках.

    Україна, зі свого боку, залежить від постачання боєприпасів для ППО, міжнародного фінансування та стабільного поповнення особового складу.

    Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний раніше застерігав, що нинішній баланс більше нагадує взаємне стримування, ніж близьку вирішальну перемогу однієї зі сторін.

    Проте головна зміна вже відбулася: Кремль більше не може бути впевнений, що просте продовження війни автоматично наближатиме його до перемоги.

    Російські втрати перевищують темпи поповнення, стратегічні підприємства палають за тисячі кілометрів від фронту, паливна система працює з перебоями, а Україна зберігає здатність оборонятися й розширює можливості для ударів.

    Саме тому The Wall Street Journal робить висновок, що час уперше починає працювати не на Путіна. Однак російський правитель поки не демонструє наміру зупинятися — навіть якщо ціна продовження війни для його армії, економіки та власної влади стає дедалі вищою.

  • Путін може відкрити новий фронт: у Раді назвали найнебезпечніший напрямок

    Путін може відкрити новий фронт: у Раді назвали найнебезпечніший напрямок

    Росія після виборів до Державної думи може спробувати відкрити новий фронт проти України. Одним із найбільш імовірних напрямків називають Чернігівську область, а у разі домовленостей Кремля з Білоруссю ситуація може стати ще складнішою. Про це заявив секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, полковник СБУ Роман Костенко.

    У Верховній Раді попередили про нову загрозу

    За словами Костенка, після завершення виборчої кампанії в Росії Кремль може активізувати військові дії та спробувати розширити театр бойових дій.

    Нардеп наголосив, що одним із потенційних напрямків наступу є Чернігівщина. Особливе занепокоєння викликає можливий сценарій, за якого Росія отримає підтримку Білорусі.

    «Якщо вони відкриють Чернігівський фронт, а не дай Боже ще домовляться з Білоруссю, то тих сил і засобів, які ми маємо зараз, буде далеко недостатньо. У такому разі Україні доведеться шукати додаткові ресурси для оборони», – заявив Костенко в ефірі «Київ24».

    За його словами, у разі розширення фронту Україні доведеться перерозподіляти сили та залучати додаткові резерви.

    Експерти не бачать ознак великого наступу зараз

    Водночас військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко вважає, що наразі російське угруповання у Брянській області не має достатньої чисельності для масштабної наступальної операції.

    За його оцінкою, найближчим часом загроза для Чернігівської області може проявлятися у вигляді:

    • диверсійно-розвідувальних груп;
    • локальних рейдів у прикордонній смузі;
    • спроб розширення так званої «буферної зони».

    Разом із тим експерт наголошує, що ситуація може змінюватися, тому за накопиченням російських сил необхідно постійно стежити.

    Що кажуть прикордонники

    Раніше речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко зазначав, що Росія може спробувати здійснювати наступальні дії на Чернігівському напрямку не лише за участі Білорусі, а й із власної території.

    За його словами, саме такий сценарій нині виглядає більш реалістичним, хоча українські військові уважно контролюють ситуацію вздовж усього північного кордону.

    «Флеш»: війна переходить у нову фазу

    Паралельно радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов («Флеш») заявив, що характер війни поступово змінюється.

    За його словами, дедалі більшого значення набувають далекобійні удари по тиловій інфраструктурі. Росія, на його думку, намагатиметься атакувати практично будь-які об’єкти на глибину до 100 кілометрів від кордону.

    Серед потенційних цілей він назвав:

    • автозаправні станції;
    • логістичні склади;
    • поштові відділення;
    • підприємства;
    • залізничну інфраструктуру;
    • електропідстанції;
    • бази будівельної та сільськогосподарської техніки.

    Водночас Бескрестнов підкреслив, що Україна також має достатній потенціал для ударів по військовій та критичній інфраструктурі Росії.

    Яка ситуація на фронті

    Попри заяви про можливе відкриття нового напрямку, основні наступальні зусилля російська армія продовжує зосереджувати на сході України.

    За даними Генерального штабу та військового командування, найбільш напруженою залишається ситуація на Лиманському, Покровському та Куп’янському напрямках. Російські війська також продовжують спроби розширити так звану буферну зону на півночі Харківської області.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше заявляв, що Росія не відмовилася від планів повної окупації Луганської та Донецької областей, а також прагне посилити наступальні дії у Запорізькій та Дніпропетровській областях.

    Остаточних ознак підготовки нового фронту поки немає

    Наразі заяви про можливий наступ на Чернігівщину залишаються оцінками окремих політиків і військових експертів. Офіційних повідомлень Генерального штабу ЗСУ про підготовку Росією масштабної наступальної операції саме на цьому напрямку наразі немає.

    Водночас українські військові продовжують уважно контролювати ситуацію на північному кордоні, враховуючи можливість зміни обстановки у разі перекидання російських резервів або зміни позиції Білорусі.

  • Берлін замовив 50 тисяч українських FPV-дронів

    Берлін замовив 50 тисяч українських FPV-дронів

    Уряд Німеччини профінансує закупівлю 50 тисяч українських ударних FPV-дронів Shrike для потреб Сил оборони України. За даними Reuters, вартість контракту становить близько 90 млн євро, а сама угода є однією з найбільших від початку повномасштабної війни, коли західна держава закуповує безпілотники українського виробництва.

    Замовлення стосується FPV-дронів Shrike, які виробляє українська компанія SkyFall. Безпілотники оснащуються програмним забезпеченням американської оборонно-технологічної компанії Auterion, що забезпечує автономне супроводження та ураження рухомих цілей на фінальному етапі польоту. Такі можливості суттєво підвищують ефективність дронів в умовах активної роботи російських систем радіоелектронної боротьби.

    Масштабне фінансування від Берліна

    Про контракт офіційно не повідомляли ані уряд Німеччини, ані Міністерство оборони України. Однак генеральний директор Auterion Лоренц Майєр підтвердив Reuters існування угоди, її обсяг та вартість.

    За його словами, фінансування забезпечує одна з європейських держав, а частину безпілотників уже передали українській стороні. Решту планують поставити до кінця 2026 року.

    У компанії SkyFall також підтвердили участь Німеччини у фінансуванні закупівлі, однак відмовилися коментувати деталі контракту, посилаючись на умови конфіденційності. Міністерства оборони України та Німеччини також не надали офіційних коментарів.

    Що відомо про дрони Shrike

    Shrike — один із наймасовіших українських FPV-дронів, який активно використовується на фронті. Його головною особливістю є інтеграція програмного забезпечення Auterion, що дозволяє безпілотнику автоматично супроводжувати ціль навіть на завершальному етапі атаки.

    Такі технології зменшують залежність від ручного керування оператором, підвищують точність ударів та допомагають долати вплив засобів радіоелектронної боротьби.

    Останнім часом дрони цього сімейства привернули увагу не лише європейських союзників України, а й Пентагону. Версія Shrike 10-F, створена SkyFall у співпраці з британською компанією Skycutter, стала одним із лідерів першого етапу американської програми із закупівлі великої кількості ударних безпілотників.

    Українські виробники виходять на світовий ринок

    Контракт із Німеччиною став ще одним підтвердженням того, що українська оборонна промисловість дедалі активніше інтегрується у міжнародні програми озброєння.

    За словами Лоренца Майєра, Auterion загалом допомагає забезпечити поставки близько 100 тисяч безпілотників для України протягом 2026 року в партнерстві з різними виробниками. Частина цих проєктів фінансується урядами західних країн, ще один контракт реалізується за підтримки Пентагону.

    Раніше також повідомлялося, що США та Катар проявляли інтерес до українських технологій виробництва дронів-перехоплювачів SkyFall, що свідчить про зростаючий попит на українські розробки у світі.

    Допомога Заходу переходить на новий рівень

    Закупівля 50 тисяч FPV-дронів відбувається на тлі загального нарощування військової підтримки України союзниками.

    У червні Велика Британія оголосила про передачу Україні до кінця року 150 тисяч безпілотників, а також сотень ракет і радарів для систем протиповітряної оборони.

    Під час саміту НАТО в Анкарі президент США Дональд Трамп також заявив, що Сполучені Штати зацікавлені у закупівлі українських безпілотників, відзначивши їхню ефективність у сучасній війні.

    Чому ця угода важлива

    Закупівля Німеччиною 50 тисяч українських FPV-дронів має не лише військове, а й економічне значення. Вона демонструє довіру одного з ключових союзників України до вітчизняного оборонного виробництва та відкриває нові можливості для масштабування української індустрії безпілотних систем.

    Фактично йдеться про одну з найбільших відомих закупівель українських ударних дронів, профінансовану західною державою. Якщо поставки будуть виконані у повному обсязі до кінця року, це значно посилить можливості Сил оборони України на фронті та стане ще одним прикладом переходу міжнародної підтримки від постачання готового озброєння до інвестицій у виробництво українських військових технологій.

  • З’явилася нова версія вбивства братів Мосейчуків на Київщині

    З’явилася нова версія вбивства братів Мосейчуків на Київщині

    У резонансній справі про викрадення та вбивство братів Максима і Романа Мосейчуків на Київщині з’явилися нові подробиці. Жителі села Калинівка, де сталися трагічні події, пов’язують злочин із побутовим конфліктом навколо мототехніки та дружиною колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади Станіслава Лучанова. Водночас правоохоронці офіційно не підтверджували цю версію як встановлений мотив злочину, а розслідування триває.

    Про нову можливу версію повідомило hromadske, журналісти якого поспілкувалися з мешканцями Калинівки та людьми, які добре знали родину загиблих. За словами співрозмовників видання, дружина Станіслава Лучанова неодноразово скаржилася на шум від мотоциклів, який нібито заважав її маленькій дитині. Саме цей конфлікт місцеві вважають можливим поштовхом до подальших подій.

    Місцеві жителі також стверджують, що незадовго до викрадення військовослужбовці 155-ї окремої механізованої бригади обходили село зі списком власників мототехніки та з’ясовували адреси їхнього проживання. У цьому переліку, за словами очевидців, був брат загиблих Сергій Мосейчук. Водночас імен Максима та Романа у списку нібито не було. Ці обставини наразі залишаються частиною журналістського розслідування і не підтверджені офіційними матеріалами слідства.

    Хрещений батько Максима Мосейчука та друг родини Василь Дмитрієнко розповів журналістам, що в ніч викрадення жителі Калинівки чули постріли. За його словами, зникнення братів спочатку помітив їхній брат Сергій, а про саме викрадення більшість селян дізналася лише після того, як до справи долучилися правоохоронці.

    Окрему увагу журналісти приділили історії родини Мосейчуків. Батько братів, Сергій Мосейчук-старший, після початку повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. За словами Василя Дмитрієнка, він загинув під час виконання бойового завдання, коли автомобіль із військовими підірвався на міні. Із шести бійців тоді вижили лише двоє.

    Максим Мосейчук також був військовослужбовцем. Він понад два роки служив у Національній гвардії України, був гранатометником і штурмовиком та з перших днів повномасштабної війни брав участь в обороні Києва. За словами його побратимів, під час боїв під Броварами він знищив два російські танки.

    За інформацією hromadske, у ніч із 27 на 28 червня група озброєних чоловіків увірвалася на подвір’я братів Мосейчуків у Калинівці, після чого силоміць вивезла їх у невідомому напрямку. Згодом стало відомо, що обох чоловіків убили. У межах розслідування правоохоронці затримали дев’ятьох військовослужбовців 155-ї окремої механізованої бригади, серед яких — командир одного з батальйонів.

    Окрему підозру у викраденні та умисному вбивстві правоохоронці повідомили екскомандиру 155-ї ОМБр Станіславу Лучанову. За даними Військової служби правопорядку та джерел hromadske, після затримання підлеглих він самовільно залишив військову частину і наразі перебуває в розшуку.

    Наразі офіційні органи не називають мотиву злочину. Версія про конфлікт через мототехніку ґрунтується на свідченнях місцевих жителів, опитаних журналістами, і поки не отримала процесуального підтвердження. Остаточні обставини подвійного вбивства мають бути встановлені під час досудового розслідування та розгляду справи в суді.

  • Крим занурюється в темряву: Джанкой без світла вже тиждень

    Крим занурюється в темряву: Джанкой без світла вже тиждень

    На тимчасово окупованому Кримському півострові продовжується масштабна енергетична криза. Частина населених пунктів уже сьому добу залишається без стабільного електропостачання, а в окремих районах проблеми зі світлом супроводжуються дефіцитом пального та перебоями з водою. Найскладніша ситуація склалася у Джанкої та Джанкойському районі, де, за повідомленнями представників кримськотатарського народу, люди вже тиждень живуть практично без електрики.

    Про масштабні відключення повідомляють місцеві інформаційні ресурси, зокрема Telegram-канал «Крымский ветер». За їхніми даними, перебої охопили не лише Джанкой, а й Севастополь, низку інших населених пунктів окупованого Криму, а також частину тимчасово окупованих територій Херсонської та Запорізької областей.

    Російський ставленик у Севастополі Михайло Развожаєв заявив, що обмеження електропостачання пов’язані із перевантаженням енергомереж за межами міста. За його словами, відключення нібито були необхідні для запобігання масштабній аварії в енергосистемі. Він також повідомив, що лікарні та інші критично важливі об’єкти переведені на резервні джерела живлення. Водночас Развожаєв категорично заперечив інформацію про нібито вибух на Балаклавській теплоелектростанції, назвавши такі повідомлення неправдивими.

    Зовсім іншу картину описує голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. За його словами, Джанкой та Джанкойський район залишаються без нормального електропостачання вже сьому добу поспіль. Особливо складною є ситуація у сільській місцевості, де через відсутність електроенергії виникли серйозні проблеми із забезпеченням населення водою.

    Чубаров повідомив, що через дефіцит пального різко подорожчала привізна питна вода. Для багатьох мешканців вона стала фактично недоступною через високі ціни та проблеми з логістикою. Подібна ситуація, за його словами, спостерігається і в інших степових районах окупованого півострова, де інфраструктура особливо залежить від стабільної роботи електромереж.

    Енергетична криза на півострові розгортається на тлі серії українських ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі окупованого Криму. 8 липня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») повідомив про ураження ключового вузла енергомоста «Кубань — Крим», через який здійснюється передача електроенергії з території Росії на окупований півострів. Крім цього, українські безпілотники атакували п’ять електричних підстанцій у Криму, а також інші військові об’єкти окупантів.

    За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), удари були завдані по підстанціях у районах Нижньогірського, Зеленого Яру, Новотроїцького та інших населених пунктів. Саме після цих атак місцеві Telegram-канали почали повідомляти про масштабні перебої з електропостачанням у східній та північній частині Криму.

    Проблеми не обмежуються лише електроенергією. Російська окупаційна адміністрація вже офіційно визнає складну ситуацію із забезпеченням пального. Призначений Москвою керівник Криму Сергій Аксьонов раніше заявив, що паливна ситуація на півострові залишається «напруженою» і найближчим часом навряд чи покращиться. За його словами, в окремі дні бензин може взагалі бути відсутнім у вільному продажу.

    Експерти зазначають, що перебої зі світлом, пальним і водою взаємопов’язані. Через відсутність електроенергії зупиняються насосні станції, що забезпечують подачу води, а дефіцит пального ускладнює доставку генераторів, ремонтних бригад і привізної питної води. Це створює додаткові труднощі для цивільного населення.

    Останніми днями українські військові суттєво активізували кампанію ударів по логістичній та енергетичній інфраструктурі окупованого Криму. Окрім енергомоста «Кубань — Крим», під ударами опинилися підстанції, військові аеродроми, паливні склади, залізнична інфраструктура та танкери, які використовувалися для забезпечення окупаційного угруповання паливом.

    Попри заяви окупаційної влади про «тимчасові труднощі», масові відключення електроенергії тривають уже кілька днів поспіль. Місцеві жителі повідомляють про регулярні аварійні відключення, а в окремих районах світло так і не повернулося після початку масштабних перебоїв. Ситуація залишається нестабільною, а офіційні терміни повного відновлення електропостачання окупаційна адміністрація не називає.

  • Командира розшукують: ОК “Північ” зробило заяву після гучного скандалу у військовій частині А5001

    Командира розшукують: ОК “Північ” зробило заяву після гучного скандалу у військовій частині А5001

    Оперативне командування “Північ” офіційно прокоментувало резонансний скандал, пов’язаний із військовою частиною А5001, військовослужбовців якої підозрюють у викраденні цивільних осіб на Київщині. У командуванні підтвердили, що правоохоронні органи вже проводять масштабне розслідування, усіх військовослужбовців, які фігурують у кримінальному провадженні, відсторонено від виконання службових обов’язків, а командир частини Станіслав Лучанов самовільно залишив місце служби. Наразі його місцеперебування встановлюють компетентні органи.

    Про це повідомило оперативне командування “Північ”.

    У військовому командуванні наголосили, що після отримання інформації про можливу причетність військовослужбовців до тяжких злочинів було невідкладно розпочато всі необхідні процедури взаємодії з правоохоронними органами. Слідчі вже проводять комплекс процесуальних дій, спрямованих на встановлення всіх обставин справи, а командування забезпечує повне сприяння розслідуванню.

    В ОК “Північ” підкреслили, що Збройні сили України не толерують жодних порушень закону незалежно від військового звання чи посади особи. Там зазначили, що принцип невідворотності покарання є одним із фундаментальних для українського війська, особливо в умовах повномасштабної війни, коли суспільна довіра до армії має надзвичайно важливе значення.

    За словами представників командування, усі військовослужбовці, які згадуються у кримінальному провадженні, вже усунуті від виконання службових обов’язків. Таке рішення ухвалене для того, щоб забезпечити незалежність слідства, виключити будь-який можливий тиск на свідків чи інших учасників кримінального провадження, а також гарантувати об’єктивність розслідування.

    Особливу увагу привернула інформація щодо командира військової частини А5001 Станіслава Лучанова. У повідомленні ОК “Північ” зазначено, що офіцер самовільно залишив місце проходження служби. Його місцеперебування наразі невідоме, а відповідні структури здійснюють заходи для його встановлення.

    “Місцезнаходження командира в/ч А5001 Станіслава Лучанова, який самовільно залишив місце служби, наразі встановлюється”, – повідомили у командуванні.

    У військовому керівництві також наголосили, що всі протиправні дії, якщо вони будуть доведені під час слідства, отримають належну правову оцінку. Командування запевнило, що жоден військовослужбовець не матиме імунітету від закону, а всі рішення ухвалюватимуться виключно на підставі доказів, зібраних правоохоронними органами.

    ОК “Північ” звернулося до представників медіа та громадськості із закликом утриматися від поширення неперевіреної інформації, припущень або чуток, які можуть зашкодити розслідуванню чи створити викривлене уявлення про перебіг подій. Там наголосили, що деталі кримінального провадження будуть оприлюднюватися виключно у тому обсязі, який не зашкодить проведенню слідчих дій.

    Скандал навколо військової частини набув широкого суспільного резонансу після того, як правоохоронці повідомили про викриття групи військовослужбовців, яких підозрюють у викраденні цивільних осіб.

    За даними слідства, у ніч із 27 на 28 червня група з семи чоловіків прибула до приватного домоволодіння у Київській області, де проживали двоє братів. За версією правоохоронців, нападники силоміць вивезли чоловіків у невідомому напрямку. Обставини інциденту стали предметом масштабного кримінального розслідування.

    У ході оперативно-слідчих заходів правоохоронці затримали дев’ятьох військовослужбовців 155-ї окремої механізованої бригади. Серед затриманих є й командир одного з батальйонів цього підрозділу. Усім затриманим повідомлено про підозру, а слідство продовжує встановлювати роль кожного з учасників подій.

    Після початку кримінального провадження командування ухвалило рішення відсторонити всіх військовослужбовців, які можуть бути причетними до справи, до завершення розслідування.

    Особливий суспільний інтерес викликала й постать Станіслава Лучанова. Він очолив 155-ту окрему механізовану бригаду лише у лютому 2026 року. До цього офіцер проходив службу на посаді начальника штабу 425-го окремого штурмового полку “Скеля”, який також останнім часом опинився у центрі кількох гучних скандалів.

    Зокрема, нещодавно суд обрав запобіжний захід військовослужбовцю полку “Скеля”, якого підозрюють у жорстокому побитті військового капелана та підполковника у Харківській області. Цей випадок спричинив нову хвилю перевірок усередині підрозділу.

    Крім того, Державне бюро розслідувань раніше відкрило окреме кримінальне провадження щодо діяльності полку “Скеля” після появи численних повідомлень у медіа про можливі факти насильства над військовослужбовцями, перевищення службових повноважень та інших можливих злочинів.

    Правоохоронці наразі перевіряють усі озвучені факти, допитують свідків, вивчають документи та інші матеріали, які можуть мати значення для встановлення істини. Не виключено, що у ході розслідування коло підозрюваних може бути розширене, якщо будуть отримані нові докази.

    У командуванні Збройних сил наголошують, що поодинокі випадки можливих злочинів не можуть характеризувати українське військо загалом, адже абсолютна більшість військовослужбовців сумлінно виконує свої обов’язки, захищаючи державу від російської агресії. Водночас військове керівництво запевняє, що будь-які прояви беззаконня, перевищення влади чи кримінальних правопорушень всередині армії будуть жорстко припинятися, а винні нестимуть відповідальність відповідно до вимог українського законодавства.

    Розслідування у справі триває. Правоохоронні органи продовжують встановлювати всі обставини подій, мотиви можливого злочину, роль кожного з учасників та перевіряють інформацію щодо можливих інших епізодів, які можуть бути пов’язані із цією справою. Командування ЗСУ заявляє про повну готовність і надалі співпрацювати зі слідством та забезпечити максимальну відкритість процесу в межах, дозволених законом.

  • Зеленський створив Об’єднані сили швидкого реагування

    Зеленський створив Об’єднані сили швидкого реагування

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про початок масштабної реформи одного з найважливіших напрямків розвитку української армії та підписав указ про створення Об’єднаних сил швидкого реагування у складі Сухопутних військ Збройних сил України. Нове формування має об’єднати штурмові підрозділи, сучасні безпілотні системи, артилерію, розвідку та інші бойові компоненти в єдину структуру, здатну максимально швидко реагувати на зміну ситуації на фронті.

    Про це глава держави повідомив під час вечірнього звернення, а відповідний документ оприлюднений на сайті президента України.

    За словами Володимира Зеленського, рішення є частиною глибокої трансформації штурмових військ, яка проводиться після комплексного аналізу їхньої роботи, досвіду бойових дій та проблем, що накопичилися останнім часом.

    Президент наголосив, що зміни стосуються не лише організаційної структури чи бойового застосування підрозділів, а й принципів управління, кадрової політики та ставлення до військовослужбовців.

    Він визнав, що у функціонуванні окремих штурмових частин існують питання, які потребують негайного вирішення.

    За словами глави держави, правоохоронні органи вже здійснюють необхідні процесуальні дії щодо окремих випадків, а зміни відбудуться також на рівні військового керівництва.

    «Проведена необхідна трансформація штурмових військ. Багато є питань, проблем, які треба вирішити. Передусім, у ставленні до людей. Правоохоронні органи роблять процесуальні кроки. Також на рівні управління штурмовими військами будуть зміни. Я підписав указ про створення Об’єднаних сил швидкого реагування», – заявив президент.

    Зеленський пояснив, що нове формування має стати принципово новою бойовою складовою української армії, яка відповідатиме вимогам сучасної війни.

    За його словами, йдеться не про створення ще одного окремого підрозділу, а про формування комплексної системи, здатної діяти максимально оперативно та ефективно на найбільш складних ділянках фронту.

    Президент наголосив, що Об’єднані сили швидкого реагування мають поєднати бойовий досвід українських штурмових військ із сучасними технологіями, які дедалі більше визначають перебіг війни.

    До їхнього складу планують інтегрувати ударні та розвідувальні безпілотні комплекси, артилерійські підрозділи, сучасні системи управління, засоби радіоелектронної боротьби, розвідки, зв’язку та інші елементи, необхідні для ведення сучасних бойових дій.

    «Це має бути нова складова Збройних Сил України, яка поєднає в собі боєздатність штурмових військ, необхідну безпілотну складову, необхідну артилерійську складову та інші засоби для максимально оперативного реагування на фронті, і це має бути сучасна штурмова складова, технологічна», – зазначив Зеленський.

    Президент підкреслив, що нинішня війна демонструє вирішальне значення швидкості ухвалення рішень, мобільності військ, використання безпілотних технологій та тісної взаємодії різних видів озброєння.

    Саме тому нове формування створюється як інтегрована система, здатна виконувати широкий спектр бойових завдань без тривалого залучення додаткових сил.

    Одночасно глава держави повідомив, що вже визначив військового, який відповідатиме за створення та розвиток Об’єднаних сил швидкого реагування.

    Це завдання доручено Герою України, бригадному генералу Дмитру Волошину, який нині командує 8-м корпусом Десантно-штурмових військ.

    За словами Зеленського, саме Волошин має необхідний практичний досвід ведення сучасної війни, управління великими військовими з’єднаннями та авторитет серед особового складу.

    Президент висловив упевненість, що офіцер здатний забезпечити подальший розвиток бойових можливостей Збройних сил України у цьому напрямку.

    Дмитро Волошин проходить службу у Збройних силах України з 2008 року.

    З початком російської агресії у 2014 році він постійно бере участь у бойових діях.

    За роки війни офіцер пройшов шлях від командира окремих підрозділів до керівника одного з найбільших десантно-штурмових корпусів української армії.

    До призначення командиром 8-го корпусу Десантно-штурмових військ він очолював 82-гу окрему десантно-штурмову Буковинську бригаду.

    Під його керівництвом військові брали участь у звільненні правобережної Херсонщини, обороні Бахмута та Соледара, контрнаступальних діях на Запорізькому напрямку, боях за Вовчанськ, а також у Курській операції.

    У травні 2025 року Волошин очолив новостворений 8-й корпус Десантно-штурмових військ.

    За особисту мужність і успішне командування військами йому було присвоєно звання Героя України.

    Президентський указ визначає конкретні кроки щодо реалізації реформи.

    Документ доручає Кабінету Міністрів України, головнокомандувачу Збройних сил України та Генеральному штабу розпочати організаційні заходи зі створення Об’єднаних сил швидкого реагування у складі Сухопутних військ.

    Крім того, уряд і військове керівництво повинні підготувати окремі пропозиції щодо можливого створення Об’єднаних сил швидкого реагування як самостійного роду сил Збройних сил України.

    Таким чином, у перспективі нова структура може отримати окремий статус поряд із вже існуючими родами військ.

    Окремим пунктом документа Міністру оборони України та головнокомандувачу ЗСУ доручено невідкладно подати президентові кандидатуру на посаду командувача Об’єднаних сил швидкого реагування.

    Указ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

    Оголошення про створення нового військового формування пролунало на тлі резонансних подій навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля».

    Наприкінці червня журналісти видання «Бабель» оприлюднили масштабне розслідування, згідно з яким із кінця 2025 року до весни 2026 року серед новобранців полку померли щонайменше 26 військовослужбовців.

    За даними журналістів, ці смерті не були пов’язані з бойовими діями.

    Родичі окремих загиблих повідомляли про можливе несвоєчасне надання медичної допомоги, випадки жорстокого поводження та фізичного насильства.

    Командування полку відкинуло ці звинувачення.

    Після публікації матеріалу Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження щодо можливих неправомірних дій стосовно військовослужбовців.

    До перевірки також долучився Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

    Командування Сухопутних військ повідомило, що співпрацює зі слідством та контролює ситуацію.

    Сам полк «Скеля» підтвердив загибель 25 із 26 військовослужбовців, згаданих у журналістському розслідуванні, однак заявив, що причини більшості смертей наразі встановлюються.

    10 липня Державне бюро розслідувань також повідомило про затримання військовослужбовця полку, якому інкримінують побиття двох військових у Харківській області.

    Саме на цьому тлі президент окремо наголосив, що під час реформування штурмових військ особливу увагу необхідно приділити захисту прав військовослужбовців, якості управління та відповідальності командирів.

    Створення Об’єднаних сил швидкого реагування має стати не лише структурною реформою, а й переходом до нової моделі ведення бойових дій, у якій ключову роль відіграватимуть технології, швидкість реагування, інтеграція різних бойових компонентів та ефективне управління військами.

    На думку військового керівництва, нове формування дозволить значно підвищити оперативність дій української армії, швидше реагувати на зміни оперативної обстановки, ефективніше використовувати сучасні безпілотні комплекси та забезпечити тісну взаємодію між різними видами озброєння.

    Запровадження Об’єднаних сил швидкого реагування також розглядається як один із етапів масштабної модернізації Збройних сил України, яка триває в умовах повномасштабної війни та враховує досвід найінтенсивніших бойових операцій останніх років.