Golosnovinua.com

Позначка: ЗСУ

  • Швидкісні обмеження на фронті: Зеленський заявив про збої в роботі Starlink та Starshield при швидкості понад 130 км/год

    Швидкісні обмеження на фронті: Зеленський заявив про збої в роботі Starlink та Starshield при швидкості понад 130 км/год

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про виявлення критичної технічної проблеми у функціонуванні систем супутникового зв’язку на лінії бойового зіткнення. За свідченнями бойових підрозділів, термінали цивільної системи Starlink та її спеціалізованої військової версії Starshield раптово припиняють працювати, коли швидкість переміщення обладнання сягає від 130 до 161 кілометра на годину. Відповідну інформацію глава держави оприлюднив після заслуховування спеціальної доповіді головнокомандувача Збройних сил України щодо практичного досвіду експлуатації супутникових сервісів різними родами військ.

    За словами українського лідера, наявність подібних обмежень суттєво б’є по боєздатності армії: вона відчутно гальмує фронтову логістику та значно ускладнює застосування новітніх вітчизняних безпілотних платформ. Найбільше цей бар’єр б’є по роботі ударних дронів середньої дальності (мідстрайків), а також новітніх дронів-перехоплювачів, створених для полювання на російські баражуючі боєприпаси та реактивні «Шахеди». Оскільки знищення швидкісних повітряних цілей вимагає виконання маневрів на граничних швидкостях із безперервною передачею телеметрії та відеопотоку, раптове відключення супутникового зв’язку робить такі перехоплення фактично неможливими.

    Володимир Зеленський підкреслив, що питання функціоналу обладнання вимагає термінового перегляду, тому Київ ініціює новий раунд переговорів із партнерами та керівництвом компанії-розробника на всіх офіційних рівнях. Президент наголосив, що в умовах сучасної технологічної війни швидкість має вирішальне значення для збереження життів особового складу та захисту цивільного населення від регулярного повітряного терору.

     

  • Покроковий алгоритм дій: що робити військовослужбовцю у разі невиплати грошового забезпечення або бойових

    Покроковий алгоритм дій: що робити військовослужбовцю у разі невиплати грошового забезпечення або бойових

    Українські військовослужбовці, які зіткнулися із затримкою або повною невиплатою грошового забезпечення, додаткової бойової винагороди чи належних премій, мають діяти за чітким юридичним алгоритмом, не обмежуючись усними розмовами. Житомирський обласний ТЦК та СП оприлюднив детальну інструкцію щодо захисту фінансових прав військових — від первинної перевірки нарахувань у частині до звернення до судових інстанцій.

    Фахівці виділяють кілька послідовних кроків для з’ясування причин затримки та відновлення виплат:

    1. Первинне звернення до фінансової служби частини: Необхідно звернутися до фінчастини свого підрозділу, щоб перевірити правильність банківських реквізитів, наявність відповідних бойових наказів та уточнити, чи нараховувалися кошти за спірний період.
    2. Подання офіційного рапорту: Якщо проблема не вирішилася на місці, військовослужбовець подає письмовий рапорт командуванню із зазначенням конкретного виду невиплаченої суми та періоду, за який виникла заборгованість. У рапорті слід вимагати надати письмове роз’яснення причин затримки та провести перерахунок. Важливо обов’язково зафіксувати дату реєстрації рапорту або зберегти доказ його направлення.
    3. Ескалація звернення до Міноборони: У разі бездіяльності командування частини наступним етапом є подання скарги до вищого штабу, дзвінок на гарячу лінію Міністерства оборони України за коротким номером 1512 або прямий контакт із профільним підрозділом — Департаментом фінансів Міноборони за номером (044) 271-35-59.

    До офіційних звернень рекомендується додавати копію зареєстрованого рапорту, розрахункові листи, витяги з бойових наказів чи журналів бойових дій, що підтверджують виконання бойових завдань та право на конкретну виплату. Якщо всі досудові інструменти врегулювання вичерпані, а законні виплати так і не надійшли, військовослужбовець має повне право відстоювати свої інтереси в адміністративному суді.

  • «Фронт наш міцний»: Зеленський заявив, що ЗСУ звільнили більше землі, ніж захопила Росія

    «Фронт наш міцний»: Зеленський заявив, що ЗСУ звільнили більше землі, ніж захопила Росія

    Українські військові від початку осені 2026 року звільнили більше території, ніж російським окупантам вдалося захопити за аналогічний період. Про це заявив президент Володимир Зеленський після доповіді головнокомандувача Збройних сил України Михайла Драпатого. За словами глави держави, Сили оборони продовжують стримувати російські наступальні операції на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі, а низка міст, про захоплення яких заявляла Москва, залишається під українським контролем. Водночас президент спростував російські повідомлення про нібито наближення військ РФ до Запоріжжя на відстань п’яти кілометрів.

    Про це Володимир Зеленський повідомив у вечірньому зверненні 18 жовтня, підбиваючи підсумки доповіді головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого.

    Президент наголосив, що українські війська не лише утримують оборонні позиції, а й проводять активні операції, які дозволяють повертати контроль над територіями.

    За його словами, позитивна тенденція спостерігається не лише восени, а й протягом інших періодів 2026 року.

    Водночас глава держави не назвав точної площі звільнених українськими військовими територій.

    ЗСУ повернули більше територій, ніж змогла захопити Росія

    За словами Зеленського, ситуація на фронті залишається складною, але українським захисникам вдається досягати результатів.

    Особливу увагу президент приділив операціям Десантно-штурмових військ і Третього армійського корпусу.

    Їхні дії він охарактеризував як активну оборону, спрямовану на зрив планів російського командування та відновлення українського контролю над окремими ділянками фронту.

    Президент стверджує, що загальна площа територій, звільнених Силами оборони з початку осені, перевищує територіальні здобутки росіян за цей самий період.

    Це означає, що за оцінкою українського військово-політичного керівництва баланс територіальних змін наразі складається на користь України.

    Однак конкретні цифри Зеленський не оприлюднив, тому незалежно перевірити це співвідношення за його заявою неможливо.

    Що відбувається біля Добропілля

    Одним із найважливіших напрямків президент назвав район Добропілля Донецької області.

    За його словами, російські підрозділи намагаються проводити штурмові операції та проникати невеликими групами в українську оборону.

    Така тактика дозволяє противнику шукати слабкі місця між позиціями українських військових.

    Проте Сили оборони виявляють і знищують відповідні групи.

    Зеленський визнав, що ситуація залишається непростою, однак наголосив на результативності дій українських підрозділів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про успішні дії штурмовиків полку «Скеля» та бійців «Азову» на Добропільському напрямку.

    У тому матеріалі йшлося про зупинення російського просування поблизу Грузького та Новомиколаївки.

    Також «Ненька інфо» писала про тактику російських військ, які встановлюють прапори в окремих населених пунктах і використовують відеозаписи для заяв про нібито захоплення територій.

    Які міста залишаються під контролем України

    Окремо президент назвав населені пункти, які, за його словами, продовжують контролювати українські військові.

    Йдеться про Добропілля, Костянтинівку, Олексієво-Дружківку, Оріхів, Новопавлівку, Новоандріївку та Великомихайлівку.

    Також українські підрозділи утримують оборону в районах поблизу Краматорська.

    Зеленський наголосив, що російські повідомлення про захоплення частини цих населених пунктів не відповідають дійсності.

    Ситуація має особливе значення для Донецької області, де російське командування продовжує спроби просування на кількох напрямках одночасно.

    Контроль над населеними пунктами та транспортними маршрутами впливає на можливості забезпечення українських військ і подальшу організацію оборони.

    Водночас обстановка залишається динамічною, а бойові дії можуть тривати навіть поблизу міст, які утримують українські підрозділи.

    Росія заявляла про захоплення 92 населених пунктів

    Заява Зеленського пролунала на тлі інформаційної суперечки щодо реального становища російських військ.

    Раніше начальник Генерального штабу РФ Валерій Герасимов доповів Володимиру Путіну про нібито захоплення 92 українських населених пунктів із початку вересня.

    Також російське командування стверджувало, що за цей період окупанти встановили контроль над понад 1800 квадратними кілометрами території України.

    Однак 17 жовтня Генеральний штаб ЗСУ офіційно спростував ці повідомлення.

    Речник Генштабу Андрій Ковальов заявив, що наведені Росією територіальні показники не відповідають реальній ситуації.

    Зокрема, українська сторона заперечила захоплення Добропілля та Костянтинівки.

    Про це повідомляла «Українська правда» з посиланням на Генштаб ЗСУ.

    Військове командування наголосило, що російське керівництво намагається перебільшувати власні успіхи на фронті.

    Росіяни не перебувають за п’ять кілометрів від Запоріжжя — Зеленський

    Ще одним предметом суперечки стала ситуація на Запорізькому напрямку.

    Російські посадовці поширювали твердження про нібито наближення окупаційних військ до обласного центру на відстань приблизно п’яти кілометрів.

    Зеленський назвав таку інформацію неправдивою.

    За його словами, українські військові знищують російські сили приблизно за 20 кілометрів від Запоріжжя.

    Водночас глава держави не уточнив конкретної ділянки, від якої визначається ця відстань.

    Тому її не варто трактувати як точний показник відстані до всієї лінії бойового зіткнення.

    Президент підкреслив, що російські командири передають Путіну перебільшені дані про просування своїх військ.

    Окремо він відзначив дії 128-ї окремої важкої механізованої бригади, яка виконує бойові завдання на Запорізькому напрямку.

    Які українські підрозділи відзначив президент

    У зверненні Зеленський подякував військовим частинам, які беруть участь в оборонних і штурмових операціях.

    Серед них — 82-га окрема десантно-штурмова бригада, яка виконує завдання на Олександрівському напрямку.

    Президент окремо відзначив її штурмові дії та планування операцій.

    Також він подякував 128-й окремій важкій механізованій бригаді за результати на Запорізькому напрямку.

    У Донецькій області глава держави відзначив роботу 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем і 414-ї окремої бригади безпілотних систем.

    Окремі слова подяки пролунали на адресу штурмових підрозділів, які виконують завдання на Покровському напрямку.

    Чи справді ситуація на фронті змінилася на користь України

    Заява Зеленського свідчить, що українське командування оцінює результати активних оборонних операцій із початку осені позитивно.

    Водночас вона не означає завершення російського наступу або зникнення загроз на окремих ділянках фронту.

    Російські війська продовжують штурмові дії, намагаються проникати в українські позиції та використовують безпілотники, артилерію й інші засоби ураження.

    Слід також враховувати, що різні методики підрахунку територіальних змін можуть давати різні результати.

    Наприклад, встановлення повного контролю над населеним пунктом, знищення ворожої групи в його межах і звільнення прилеглої території є різними показниками.

    Тому для незалежної оцінки ситуації потрібні уточнені географічні дані, які можна порівняти за однаковий період.

    Головний висновок із вечірнього звернення президента: українська влада заявляє про позитивний баланс територіальних змін від початку осені та спростовує повідомлення Кремля про масштабне просування окупаційних військ.

    Водночас бойова ситуація залишається складною, а остаточну картину контролю над територіями можна буде встановити лише після незалежного підтвердження відповідних даних.

  • 2730 дронів за тиждень: Москва опинилася під безпрецедентним тиском, понад 350 авіарейсів зірвано

    2730 дронів за тиждень: Москва опинилася під безпрецедентним тиском, понад 350 авіарейсів зірвано

    Москва та навколишні регіони Росії пережили тиждень масштабних повітряних атак, які суттєво ускладнили роботу цивільної авіації. Мер російської столиці Сергій Собянін заявив, що від 10 до 17 жовтня в напрямку Московського регіону нібито прямували 2730 українських безпілотників. За його словами, сотні апаратів російська протиповітряна оборона перехопила безпосередньо на підступах до столиці. Тим часом наслідки повітряних тривог стали відчутними для пасажирів: у ніч проти 17 жовтня всі чотири московські аеропорти знову тимчасово припиняли роботу, а кількість затриманих і скасованих авіарейсів перевищила 350.

    Про масштаби повітряних атак повідомив мер Москви Сергій Собянін. Його заяву 17 жовтня оприлюднили російський «Інтерфакс» та інші російські видання.

    За словами Собяніна, в період із 08:30 10 жовтня до 08:30 17 жовтня в напрямку Московського регіону рухалися 2730 безпілотних літальних апаратів.

    Російський посадовець стверджує, що більшість дронів перехопили на віддалених рубежах протиповітряної оборони, а ще 534 апарати нібито нейтралізували безпосередньо на підльоті до Москви.

    Водночас ці цифри походять від російської влади та не мають незалежного підтвердження.

    Собянін не представив відкритих даних, які дозволили б перевірити кількість усіх безпілотників, їхні маршрути, місця перехоплення та фактичні результати роботи ППО.

    Тому називати всі 2730 апаратів дронами, які долетіли до самої Москви, некоректно. Йдеться про заявлену російською стороною кількість повітряних цілей, що нібито рухалися в напрямку столичного регіону.

    Скільки дронів Росія заявила про знищення за тиждень

    Міністерство оборони РФ також оприлюднювало масштабні звіти про перехоплення українських безпілотників над різними регіонами країни.

    За повідомленням РБК-Україна, російське військове відомство заявило про понад 4500 збитих БпЛА протягом тижня.

    Окремі добові звіти містили надзвичайно великі показники.

    Зокрема, 11 жовтня російське командування повідомляло про 591 перехоплений безпілотник, 13 жовтня — про 674, а в ніч проти 14 жовтня — одразу про 902 апарати.

    Уранці 17 жовтня Міноборони РФ заявило про знищення ще 610 дронів літакового типу над російськими регіонами та акваторією Чорного моря.

    Цю останню цифру наводить і російське РБК у зведенні щодо повітряних атак.

    Однак незалежно встановити, скільки дронів було запущено, скільки справді перехоплено та скільки досягли цілей, за такими звітами неможливо.

    Також показники Собяніна та Міноборони РФ не можна автоматично додавати один до одного: ймовірно, вони частково охоплюють ті самі повітряні цілі.

    Отже, заяви про тисячі дронів насамперед свідчать про масштаб повітряної загрози, який описує сама російська влада, але не дають незалежно перевіреної статистики українських запусків.

    У Москві другу ніч поспіль закривали всі чотири аеропорти

    Найпомітнішими наслідками атак стали порушення авіасполучення.

    У ніч проти 17 жовтня московські аеропорти Шереметьєво, Внуково, Домодєдово та Жуковський знову тимчасово припиняли приймати й відправляти літаки.

    За інформацією Deutsche Welle, обмеження торкнулися загалом 12 російських аеропортів.

    Причиною стала загроза ударних безпілотників та необхідність обмежити польоти цивільних літаків під час роботи протиповітряної оборони.

    За підрахунками видання Meduza на основі онлайн-табло аеропортів, у Москві затримали або скасували понад 350 авіарейсів.

    Найбільше порушень розкладу зафіксували у Шереметьєво.

    Показники змінювалися протягом ночі, оскільки після поновлення польотів авіакомпаніям доводилося поступово відновлювати рух літаків.

    Літаки відправляли до інших міст

    Через тимчасове закриття повітряного простору літаки, які мали приземлитися в Москві, скеровували на запасні аеродроми.

    За повідомленням Deutsche Welle, аеропорт Нижнього Новгорода прийняв 22 літаки, що прямували до московських аеропортів.

    Окремі рейси також перенаправляли до Санкт-Петербурга та Казані.

    Для пасажирів це означало додаткові години очікування, зміну маршрутів та необхідність організовувати подальше перевезення наземним транспортом.

    Російські медіа повідомляли про скарги людей, які тривалий час залишалися всередині літаків після незапланованого приземлення.

    Іншим доводилося чекати автобусів, якими пасажирів доставляли до кінцевих пунктів призначення.

    Таким чином, навіть без підтверджених влучань безпосередньо в Москві загроза безпілотників призводить до значних порушень роботи одного з найбільших авіаційних вузлів Росії.

    Подібна ситуація повторюється вже кілька днів.

    Ще 16 жовтня всі чотири московські аеропорти тимчасово припиняли роботу на тлі чергової повітряної атаки.

    Тоді, за інформацією Deutsche Welle, Домодєдово не працював понад сім годин, а Шереметьєво — приблизно п’ять із половиною годин.

    Через обмеження було порушено розклад сотень рейсів.

    Москва зіткнулася із серією повітряних тривог

    Поточний тиждень став продовженням низки атак, які регулярно зачіпають Московський регіон.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що 9 жовтня всі чотири московські аеропорти одночасно призупинили роботу на тлі атаки дронів і повітряних куль.

    Тоді російські джерела повідомляли про вибухи, роботу систем протиповітряної оборони та повітряну загрозу в кількох районах російської столиці.

    Про повідомлення щодо атак ішлося, зокрема, в Капотні, Любліно, Мар’їно, Царицино та інших районах.

    Однак достовірно встановити місця всіх вибухів за повідомленнями очевидців було неможливо.

    У ніч проти 14 жовтня російська влада знову заявила про масштабний наліт.

    За даними Deutsche Welle, Собянін повідомляв про понад сотню безпілотників, які прямували до Москви.

    Тоді всі чотири столичні аеропорти також запроваджували тимчасові обмеження.

    Понад 30 літаків були змушені приземлятися в інших містах.

    Фактично авіаційні обмеження перетворилися на повторювану проблему для московського транспортного вузла.

    Що відбувалося під час атаки 16 жовтня

    Особливо складною для російської цивільної авіації стала ніч проти 16 жовтня.

    Раніше «Ненька інфо» детально писала про масштабне порушення роботи російських аеропортів.

    Тоді обмеження зачепили не лише московський авіавузол, а й інші російські регіони.

    За повідомленнями авіаційних служб, частина літаків прямувала на запасні аеродроми, а авіакомпанії змінювали розклад.

    Окремі російські регіональні адміністрації повідомляли про пожежі та пошкодження після повітряних атак.

    Водночас повідомлення про конкретні ураження необхідно відділяти від підтверджених відомостей щодо роботи аеропортів.

    Зокрема, факт тимчасового закриття повітряного простору не є доказом влучання дрона в конкретний військовий чи промисловий об’єкт.

    Росія заявила про атаки на два нафтопереробні заводи

    Паралельно з повідомленнями про атаки на Московський регіон російська влада заявляла про удари по енергетичній інфраструктурі в інших частинах країни.

    14 жовтня віцепрем’єр Росії Олександр Новак повідомив про нібито атаки українських безпілотників на нафтопереробні підприємства у Саратовській та Рязанській областях.

    Цю заяву оприлюднив «Коммерсантъ».

    Новак стверджував, що удари суперечать обговорюваним домовленостям про обмеження атак на енергетичні об’єкти.

    Водночас представники України заперечували причетність до окремих заявлених російською стороною атак.

    Deutsche Welle повідомляла, що станом на 14 жовтня незалежних доказів ударів саме по двох згаданих підприємствах не було.

    У наступні дні з’явилася додаткова інформація про атаку на Рязанський НПЗ.

    За даними Reuters від 16 жовтня, російські державні медіа висвітлювали наслідки удару по рязанському нафтопереробному підприємству.

    Водночас масштаби пошкоджень залишалися предметом оцінок, а президент РФ Володимир Путін публічно применшував наслідки атак на російську нафтову галузь.

    Ці події демонструють, що повітряні атаки та їхні можливі економічні наслідки стали ще й предметом міжнародної політичної дискусії.

    Чому авіаційні обмеження настільки відчутні

    Московський авіаційний вузол обслуговує значну частину міжнародних і внутрішніх авіаперевезень Росії.

    Через його аеропорти проходять не лише пасажирські, а й вантажні перевезення.

    Якщо один або декілька аеропортів тимчасово припиняють роботу, наслідки можуть поширюватися на рейси в інших містах.

    Літак, який не зміг приземлитися за розкладом, може запізнитися на наступний рейс. Крім того, авіакомпанії змушені змінювати графіки роботи екіпажів, організовувати додаткове обслуговування та шукати місця для перенаправлених літаків.

    У разі багаторазових обмежень протягом тижня такі порушення накопичуються.

    Однак точний фінансовий збиток московського авіавузла від останніх атак поки не оприлюднений у перевірених джерелах.

    Тому називати конкретні суми втрат авіакомпаній або аеропортів без додаткових даних було б передчасно.

    Чи справді Москву атакували майже три тисячі дронів

    Після заяви Собяніна ключовим залишається питання достовірності оприлюднених цифр.

    Російський мер повідомив про 2730 апаратів, які нібито рухалися в напрямку Московського регіону, та 534 перехоплені на підльоті до столиці.

    Це не означає, що всі ці безпілотники одночасно перебували над Москвою або були запущені під час однієї атаки.

    Йдеться про підсумок семиденного періоду.

    Крім того, російська влада не надала незалежним спостерігачам вичерпних доказів усіх заявлених перехоплень.

    Українське військове командування станом на час підготовки матеріалу не оприлюднило зведення, яке підтверджувало б саме 2730 запусків у напрямку Москви за вказаний період.

    Водночас серію масштабних порушень роботи цивільної авіації підтверджують повідомлення Росавіації, онлайн-табло аеропортів та незалежні медіа.

    Таким чином, незалежно від точності російської статистики збитих безпілотників, наслідки повітряної загрози для московського транспортного вузла є реальними.

    Що відомо станом на вечір 17 жовтня

    На момент підготовки матеріалу російська влада продовжує повідомляти про перехоплення українських дронів у різних регіонах країни.

    Москва залишається одним із напрямків, де повітряні тривоги регулярно супроводжуються обмеженнями цивільних польотів.

    За даними російських посадовців, за тиждень до Московського регіону нібито прямували тисячі безпілотників.

    Проте фактичну кількість запущених і знищених апаратів незалежно підтвердити не вдалося.

    Натомість відомо, що в ніч проти 17 жовтня тимчасово закривалися всі чотири головні аеропорти Москви, а кількість затриманих і скасованих рейсів перевищила 350.

    Головний наслідок цієї серії атак — повторювані перебої в роботі російської авіації та необхідність регулярно запроваджувати обмеження на польоти в столиці й інших регіонах РФ.

    Наскільки довго триватимуть такі обмеження і чи зміниться інтенсивність атак, наразі достовірно невідомо.

  • Російські військові розстріляли полонених під Гуляйполем: слідчі вивчають перехоплені накази

    Російські військові розстріляли полонених під Гуляйполем: слідчі вивчають перехоплені накази

    На Гуляйпільському напрямку Запорізької області російських військовослужбовців підозрюють у розстрілі українських захисників, які потрапили в полон. За попередньою інформацією, беззбройних бійців ЗСУ вбили після наказу російського командира. Українські військові отримали записи перехоплених переговорів противника та передали їх правоохоронцям. Офіс генерального прокурора розпочав кримінальне провадження за фактом воєнного злочину, що спричинив загибель людей. Слідчі встановлюють особи безпосередніх виконавців та командирів, які могли наказати вбити військовополонених.

    Про відкриття кримінального провадження 17 жовтня повідомив Офіс генерального прокурора України.

    За процесуального керівництва Запорізької обласної прокуратури розпочато досудове розслідування за частиною другою статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним убивством.

    За попередніми даними слідства, на Гуляйпільському напрямку російські військові захопили в полон українських захисників, після чого розстріляли їх.

    Обставини захоплення військовослужбовців, точний час убивства та остаточна кількість загиблих встановлюються.

    Українські військові перехопили наказ про розстріл

    Першими про обставини ймовірного воєнного злочину публічно розповіли представники угруповання військ «Південь».

    Як повідомляє «Цензор.НЕТ» з посиланням на речника угруповання Максима Кравчука, українські військовослужбовці зафіксували інцидент кілька днів тому.

    За його словами, Сили оборони отримали радіоперехоплення переговорів російських військових безпосередньо під час подій.

    На записах, як стверджує українська сторона, зафіксовано наказ добити пораненого та негайно вбити полонених.

    Після цього російські військовослужбовці, за словами Кравчука, виконали наказ.

    Імовірно, загинули двоє українських захисників.

    Правоохоронці зараз перевіряють отримані матеріали, зокрема записи переговорів, щоб встановити всі обставини та учасників імовірного злочину.

    Важливо, що наявність повідомлення про радіоперехоплення ще не означає завершення доказування. Слідство має встановити справжність записів, ідентифікувати учасників переговорів та пов’язати їхні дії з конкретним епізодом убивства.

    Названо російський підрозділ, який може бути причетним

    За інформацією українського військового командування, до розстрілу могли бути причетні військовослужбовці 38-ї окремої мотострілецької бригади російської армії.

    Максим Кравчук також заявив, що накази такого характеру в підрозділі пов’язані з командуванням бригади.

    Зокрема, він назвав командира — полковника Валерія Казака.

    Однак наразі йдеться саме про твердження речника українського угруповання військ.

    Офіс генпрокурора поки не повідомив про вручення підозри конкретним військовослужбовцям у цьому провадженні.

    Тому персональна відповідальність кожного з можливих учасників повинна бути встановлена в межах розслідування.

    Слідчі з’ясовують, хто безпосередньо здійснив розстріл, хто віддавав накази та чи знало командування про заплановане або вже вчинене вбивство.

    Які докази вивчає прокуратура

    За інформацією Офісу генерального прокурора, правоохоронці опрацьовують матеріали, отримані від підрозділів Сил оборони України.

    Особливу увагу приділяють перехопленням переговорів представників російських збройних сил.

    Такі записи можуть допомогти встановити послідовність подій, накази командування та взаємодію між військовослужбовцями.

    Проте для повноцінного розслідування можуть знадобитися також інші докази.

    До них належать відеозаписи, свідчення очевидців, документи, результати експертиз та відомості, які дозволяють ідентифікувати конкретних осіб.

    Слідство має встановити, чи були українські військовослужбовці беззбройними, чи перебували під фактичним контролем противника та за яких обставин загинули.

    Ці деталі важливі для юридичної кваліфікації події та визначення індивідуальної відповідальності підозрюваних.

    Чому розстріл військовополонених є воєнним злочином

    Міжнародне гуманітарне право забороняє вбивство військовослужбовців, які склали зброю, здалися в полон або з інших причин більше не беруть участі в бойових діях.

    Такі особи перебувають під захистом міжнародних договорів, зокрема Третьої Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.

    Військовополонених не можна вбивати, катувати або піддавати жорстокому поводженню незалежно від того, до якої армії вони належать.

    Навіть якщо людина до потрапляння в полон брала безпосередню участь у бойових діях, це не скасовує її правового захисту після захоплення противником.

    Умисне вбивство військовополоненого є тяжким порушенням міжнародного гуманітарного права і може кваліфікуватися як воєнний злочин.

    За українським законодавством діяння, передбачене частиною другою статті 438 Кримінального кодексу, карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

    Відповідальність може наставати не лише для безпосередніх виконавців.

    Командир також може нести кримінальну відповідальність, якщо доведено його участь у відданні злочинного наказу або інші передбачені законом підстави відповідальності.

    Розстріли полонених залишаються предметом окремих розслідувань

    Повідомлення із Запорізької області з’явилося на тлі інших кримінальних проваджень щодо можливих страт українських військовослужбовців.

    Українські правоохоронні органи раніше неодноразово повідомляли про розслідування вбивств полонених та військовослужбовців, які припинили участь у бойових діях.

    Окремі епізоди ставали відомими завдяки відеозаписам із безпілотників, радіоперехопленням або свідченням військових.

    Однак кожен випадок потребує самостійного доказування, встановлення осіб загиблих та ідентифікації причетних.

    Попередні розслідування не можуть замінити доказів щодо конкретного епізоду на Гуляйпільському напрямку.

    За словами речника угруповання «Південь», матеріали щодо нового інциденту передано компетентним органам для подальшої правової оцінки.

    Що відбуватиметься далі

    Після відкриття кримінального провадження слідчі мають встановити точну послідовність подій та зібрати докази, необхідні для визначення відповідальних.

    Окремим завданням стане ідентифікація загиблих українських військовослужбовців.

    Прокуратура наразі не оприлюднила їхніх імен або інших персональних даних.

    Також не повідомляється, чи вдалося отримати доступ до місця ймовірного злочину та провести всі необхідні слідчі дії.

    Станом на 17 жовтня 2026 року офіційно підтверджено відкриття досудового розслідування. Встановлення безпосередніх виконавців та осіб, які могли віддати наказ про розстріл, триває.

    Якщо зібрані докази підтвердять, що російські військові свідомо вбили українських захисників після взяття в полон, такі дії становитимуть грубе порушення законів і звичаїв війни.

    Матеріали кримінального провадження можуть стати підставою для притягнення винних до відповідальності в українських судах, а за відповідних правових умов — і в межах міжнародних механізмів правосуддя.

  • Після обмежень Starlink в Україні Європа прискорює створення власного супутникового інтернету

    Після обмежень Starlink в Україні Європа прискорює створення власного супутникового інтернету

    Європейські країни активізували роботу над власними системами супутникового зв’язку після запровадження обмежень Starlink для українських військових. Президент України Володимир Зеленський заявив, що ситуація продемонструвала небезпечну залежність не лише ЗСУ, а й європейських держав від американських технологій. Тим часом Україна продовжує переговори зі SpaceX та США щодо скасування обмежень, які вплинули на роботу військових безпілотників. Європейські оператори Eutelsat і SES уже привернули підвищену увагу на ринку, а Євросоюз розвиває власну супутникову систему IRIS².

    Про це Зеленський повідомив 17 жовтня під час спілкування з українськими журналістами.

    За словами глави держави, Україна не припинила використовувати Starlink і продовжує співпрацювати з американською компанією SpaceX.

    Однак нещодавні обмеження продемонстрували, наскільки важливим для обороноздатності є питання контролю над супутниковим зв’язком.

    Президент наголосив, що європейські партнери побачили ризики ситуації, коли доступ до критично важливої технології може змінюватися через рішення, ухвалені у США.

    За словами Зеленського, європейці вже порушують питання створення власних аналогів Starlink і працюють у цьому напрямку.

    Президент висловив упевненість, що такі розробки матимуть результат.

    Водночас він не назвав конкретних держав, нових програм або термінів появи альтернативних систем.

    Що сталося зі Starlink в Україні

    14 жовтня українські військові повідомили про раптові обмеження роботи супутникових терміналів, які використовувалися для керування безпілотниками.

    Проблема стосувалася насамперед високошвидкісних платформ, що покладаються на стабільний супутниковий канал зв’язку під час руху.

    За інформацією українських представників, зв’язок почав обмежуватися після перевищення швидкості приблизно 160 кілометрів на годину.

    Це створило труднощі для окремих бойових операцій і місій протиповітряної оборони.

    Як повідомляло Reuters 14 жовтня, обмеження вплинули на застосування українських безпілотників, зокрема тих, які використовуються проти російських повітряних цілей.

    Важлива деталь полягає в тому, що йдеться переважно про спеціалізований військовий зв’язок Starshield, пов’язаний із технологіями Starlink, а не про повне відключення всіх цивільних терміналів в Україні.

    Зеленський заявив про експеримент із терміналами

    17 жовтня президент України розповів про перевірку, яку провела українська сторона.

    За його словами, термінали, встановлені на автомобілях, тестували в країнах Європейського Союзу.

    Під час руху зі швидкістю понад 180 кілометрів на годину вони продовжували працювати, тоді як в Україні зв’язок обмежувався приблизно після 160 кілометрів на годину.

    На підставі результатів експерименту Зеленський заявив, що обмеження мають цілеспрямований характер і застосовуються саме до роботи на українській території.

    Про це також повідомила Financial Times.

    Водночас цей експеримент підтверджує відмінність у роботі терміналів за різних умов, але сам собою не встановлює, хто саме ініціював зміну налаштувань та з якою метою.

    Після виникнення проблем компанія SpaceX та американська сторона опинилися в центрі дискусії щодо відповідальності за обмеження.

    Ілон Маск заявляв, що параметри військової системи Starshield визначаються американськими військовими структурами.

    Україна веде переговори про зняття обмежень

    За інформацією Associated Press, Україна вже проводить переговори зі SpaceX та урядом США щодо відновлення повноцінної роботи військового супутникового зв’язку.

    Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов повідомив, що несподівана зміна технічних обмежень створила суттєві труднощі для українських військових.

    Він також зазначив, що розглядаються різні варіанти розв’язання проблеми.

    Серед можливих рішень — використання іншого пакета військових послуг Starshield або перехід частини завдань на альтернативні супутникові мережі.

    Однак такі рішення можуть вимагати додаткових витрат, заміни терміналів та технічної інтеграції.

    Саме тому швидко замінити Starlink іншою системою без втрати частини можливостей буде складно.

    Європейський OneWeb уже працює

    Однією з найперспективніших доступних альтернатив американському Starlink залишається супутникова мережа OneWeb, якою керує європейська компанія Eutelsat.

    На відміну від перспективних космічних проєктів, OneWeb уже має діючу глобальну мережу приблизно із 600 супутників на низькій навколоземній орбіті.

    Вона забезпечує широкосмуговий доступ до інтернету та орієнтована насамперед на державних, корпоративних і спеціалізованих замовників.

    За даними Reuters від 16 жовтня, Eutelsat уже використовує тисячі терміналів в Україні, а доступні потужності компанії для українського ринку фактично розпродані.

    Це означає, що технологія вже застосовується, проте її можливості для швидкого масштабування обмежені.

    Після новин про проблеми зі Starshield акції Eutelsat різко зросли.

    16 жовтня цінні папери компанії подорожчали приблизно на 20%, а загальне зростання протягом тижня сягнуло 31%.

    Акції іншого європейського супутникового оператора, SES, також зросли — приблизно на 7,1%.

    Такий рух ринку свідчить про підвищений інтерес інвесторів до компаній, які можуть запропонувати альтернативні супутникові послуги.

    IRIS² — власна система супутникового зв’язку Євросоюзу

    Окрім наявної мережі OneWeb, Європейський Союз розвиває масштабну програму IRIS².

    Її мета — створити захищену супутникову інфраструктуру, яка забезпечуватиме державні установи, військові структури та критично важливі служби незалежними каналами зв’язку.

    7 серпня 2026 року Європейська комісія та консорціум SpaceRISE уклали угоду щодо реалізації програми.

    Після оновлення параметрів основне сузір’я IRIS² має налічувати 348 супутників на різних орбітах.

    Участь у проєкті беруть європейські космічні й телекомунікаційні компанії.

    Eutelsat відповідатиме за важливу частину низькоорбітальної інфраструктури.

    Однак створення такої мережі потребує значного часу.

    Згідно з планами Eutelsat, перші нові супутники відповідної програми планують запускати з 2029 року, а повноцінну комерційну роботу низькоорбітального сегмента очікують до середини 2032 року.

    Отже, IRIS² не зможе негайно замінити Starlink для ЗСУ, але може стати одним із ключових інструментів технологічної незалежності Європи в майбутньому.

    Чому проблема стосується не лише України

    Ситуація довкола Starlink стала важливою темою для європейських держав, які також використовують американські технології в системах оборони та державного зв’язку.

    Доступ до супутникових каналів критично важливий не лише під час бойових операцій, а й для управління надзвичайними ситуаціями, роботи аварійних служб і зв’язку на віддалених територіях.

    Якщо така інфраструктура перебуває під контролем іноземного постачальника, її користувачі змушені враховувати технічні, контрактні й політичні ризики.

    Тому створення альтернатив може дозволити європейським країнам диверсифікувати постачальників і зменшити залежність від одного оператора.

    Раніше заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква розповів Euronews, що Україна вже веде предметні консультації щодо європейських аналогів американських систем зв’язку та протиповітряної оборони.

    Чи зможе Європа повністю замінити Starlink

    Наразі технологічної альтернативи, яка могла б негайно забезпечити всі можливості Starlink у військових умовах, у Європи немає.

    OneWeb уже працює, але поступається Starlink за масштабами супутникового угруповання та має іншу модель обслуговування клієнтів.

    IRIS² повинна посилити європейську незалежність, однак її повне розгортання ще попереду.

    Також необхідно враховувати сумісність обладнання, можливості зв’язку на високій швидкості, стійкість до радіоелектронних перешкод та доступність послуг у зоні бойових дій.

    Тому в короткостроковій перспективі Україна продовжуватиме співпрацю зі SpaceX, паралельно шукаючи додаткові канали зв’язку.

    Водночас нові обмеження вже посилили зацікавленість європейських партнерів у власних супутникових системах.

    Заява Зеленського свідчить, що питання Starlink перестало бути виключно технічною проблемою українських військових і перетворилося на ширшу дискусію про технологічну безпеку Європи.

    Подальші рішення залежатимуть від результатів переговорів України зі США, можливостей чинних європейських операторів та темпів створення нових супутникових мереж.

  • Прапор поставили — село «захопили»: в «Азові» розповіли, як росіяни імітують перемоги на Донеччині

    Прапор поставили — село «захопили»: в «Азові» розповіли, як росіяни імітують перемоги на Донеччині

    Російське Міністерство оборони заявило про нібито захоплення одразу трьох населених пунктів на Добропільському напрямку Донецької області — Золотого Колодязя, Новотроїцького та Петрівки. Однак українські військові категорично спростували ці повідомлення. За даними 1-го корпусу Національної гвардії «Азов», усі три населені пункти залишаються під контролем Сил оборони України. Водночас російська армія застосовує тактику проникнення невеликих піхотних груп, які встановлюють прапори, знімають пропагандистські відео та намагаються видати тимчасову присутність за повноцінне захоплення території.

    Про це 17 жовтня повідомила бригада «Буревій» на своєму офіційному сайті. Відповідну інформацію також поширив 1-й корпус НГУ «Азов».

    У повідомленні військові наголосили, що російське командування поширює неправдиву інформацію про ситуацію поблизу Добропілля.

    Йдеться про три населені пункти, контроль над якими має значення для оборони цього району Донеччини.

    За інформацією українських підрозділів, Золотий Колодязь, Новотроїцьке та Петрівка залишаються під контролем бригади «Буревій» та інших частин Сил оборони.

    Як росіяни створюють ілюзію захоплення населених пунктів

    Військові розкрили тактику, яку використовують російські штурмові підрозділи для створення пропагандистських матеріалів.

    Невеликі групи піхоти намагаються непомітно проникнути в населений пункт, використовуючи особливості місцевості, забудову та прогалини між українськими позиціями.

    Їхнім завданням може бути не встановлення стійкого контролю над територією, а короткочасне проникнення до окремої будівлі або вулиці.

    Після цього окупанти встановлюють російський прапор, записують відео та передають матеріали командуванню.

    Надалі такі кадри російська пропаганда використовує як підтвердження нібито захоплення цілого села.

    Однак встановлення прапора не означає контролю над населеним пунктом.

    Для реального утримання території військовим необхідно закріпитися на позиціях, організувати оборону, забезпечити логістику та відбивати контратаки.

    Короткочасна присутність невеликої групи не підтверджує виконання цих умов.

    В «Азові» наголошують, що українські військові виявляють російські групи, які проникають у населені пункти, та проводять операції з їх знищення.

    За оцінкою української сторони, російське командування використовує такі дії для створення інформаційної картини просування навіть за відсутності підтвердженого територіального результату.

    Що відбувається поблизу Добропілля

    Добропільський напрямок залишається однією з важливих ділянок фронту на Донеччині.

    Російські війська намагаються просуватися в напрямку українських оборонних рубежів, використовуючи піхотні штурми, безпілотники та артилерію.

    Українські підрозділи проводять оборонні й контратакувальні дії, спрямовані на стримування противника та відновлення контролю над окремими позиціями.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про спільну операцію бійців «Азову» та штурмовиків полку «Скеля» під Добропіллям.

    За інформацією українських військових, під час тих боїв вдалося зупинити просування російських підрозділів у районах Грузького та Новомиколаївки, зачистити низку позицій і закріпитися на відвойованих рубежах.

    Ще раніше Десантно-штурмові війська ЗСУ повідомляли про звільнення Золотого Колодязя та Петрівки.

    За даними командування, у відповідних діях брали участь військовослужбовці 79-ї та 82-ї окремих десантно-штурмових бригад.

    Українські військові повідомляли про витіснення російських підрозділів із населених пунктів, знищення частини противника та захоплення полонених.

    Генштаб спростував і масштабніші заяви Москви

    Заяви про захоплення трьох сіл з’явилися на тлі ширших повідомлень російського командування про нібито значні успіхи на фронті.

    17 жовтня Генеральний штаб ЗСУ також спростував твердження Росії про захоплення понад 1800 квадратних кілометрів української території та 92 населених пунктів із початку вересня.

    Як повідомляє «Укрінформ», речник Генштабу Андрій Ковальов заявив, що низка оголошених Росією територіальних здобутків не відповідає реальній ситуації.

    Зокрема, українське командування заперечило повідомлення про захоплення Добропілля, Костянтинівки та інших населених пунктів.

    За словами Ковальова, російське військове керівництво намагається представити обмежені результати бойових дій як масштабне просування.

    Водночас ситуація на фронті залишається динамічною, а контроль над окремими позиціями може змінюватися внаслідок бойових дій.

    Незалежна перевірка кожного епізоду потребує геолокації відеоматеріалів, супутникових знімків та інших підтверджень.

    Чому інформаційні заяви мають значення

    В умовах сучасної війни повідомлення про захоплення територій використовуються не лише для інформування про бойові дії, а й для впливу на громадську думку.

    Подібні заяви можуть створювати враження швидкого просування армії, навіть якщо йдеться про проникнення кількох військовослужбовців до окремих будівель.

    В українському командуванні наголошують, що реальний контроль визначається ситуацією на місцевості, а не наявністю постановочного відеозапису з прапором.

    Станом на 17 жовтня 2026 року бригада «Буревій» та 1-й корпус НГУ «Азов» заявляють про збереження українського контролю над Золотим Колодязем, Новотроїцьким і Петрівкою.

    Українські військові продовжують протидіяти спробам російської піхоти проникати на контрольовані позиції, тоді як Москва публічно наполягає на власній версії подій.

    Офіційні повідомлення українських підрозділів спростовують заявлене Росією захоплення трьох сіл, але бойова ситуація потребує подальшого спостереження та уточнення.

  • Зелене світло на удари вглиб РФ: Британія озброює Україну новою партією ракет Storm Shadow у розпал суперечок із Вашингтоном

    Зелене світло на удари вглиб РФ: Британія озброює Україну новою партією ракет Storm Shadow у розпал суперечок із Вашингтоном

    Велика Британія передасть Силам оборони України додаткову партію далекобійних крилатих ракет Storm Shadow, призначених для завдання нищівних ударів по військових об’єктах на території Російської Федерації. Головна мета нової військової допомоги полягає у зриві наступальних операцій агресора та нейтралізації його можливостей щодо руйнування української критичної інфраструктури напередодні зимового періоду. Домовленість про передачу високоточного озброєння була досягнута під час переговорів прем’єр-міністра Великої Британії Енді Бернема та президента Володимира Зеленського під час їхньої двосторонньої зустрічі в Лондоні 14 жовтня. Хоча офіційного публічного оголошення про розширення військового пакета зроблено не було, Лондон уже дав чітко зрозуміти, що розглядає удари по російському тилу як невіддільну та законну частину оборони України.

    Ключовий акцент британського уряду полягає в тому, що Україна має повне суверенне право вражати ті військові об’єкти держави-агресора, які безпосередньо залучені до систематичних атак на мирні українські міста та енергетичні вузли. Така принципова позиція Лондона демонструє відчутне стратегічне розходження з політичною лінією Сполучених Штатів Америки. У той час як адміністрація президента Дональда Трампа наполегливо закликає Київ зупинити безпілотні удари по російських нафтопереробних заводах і намагається штучно заблокувати далекобійну активність українських сил, британське керівництво не вважає за потрібне стримувати удари у відповідь, поки Кремль продовжує ракетні обстріли та терор мирного населення.

    Ракети Storm Shadow є одним із найпотужніших та найефективніших інструментів ураження, які перебувають на озброєнні української армії. Ці крилаті ракети повітряного базування з дальністю польоту понад 250 кілометрів спеціально розроблені для прориву щільної протиповітряної оборони та гарантованого знищення особливо захищених військових цілей. Завдяки здатності слідувати рельєфу місцевості на гранично малій висоті Storm Shadow залишаються практично невидимими для ворожих радіолокаційних станцій аж до моменту фінального заходу на ціль. Бойова частина проникаючого типу дозволяє ефективно ліквідовувати заглиблені командні пункти управління військами, великі склади з боєприпасами, логістичні вузли та капітальні фортифікаційні споруди супротивника.

    Сполучене Королівство послідовно забезпечує постачання ракет цього типу в Україну ще з 2023 року. Якщо на початковому етапі використання наданого озброєння жорстко обмежувалося виключно міжнародно визнаною територією України включно з окупованим Кримом, то подальша ескалація бойових дій змусила партнерів зняти штучні обмеження. Лондон традиційно дотримується режиму суворої секретності: британська влада не розкриває точної кількості переданих ракет і свідомо уникає регулярних звітів щодо нових траншів. Така тактика стратегічної невизначеності не дозволяє російському командуванню завчасно оцінити арсенал української армії та підготуватися до високоточних ударів по власних базах і летовищах.

    Рішення про посилення далекобійних спроможностей України є чітким сигналом як для Москви, так і для західної коаліції: спроби примусити Україну до односторонніх поступок чи штучних пауз в ураженні ворожого тилу не знайдуть підтримки серед ключових європейських партнерів. На тлі відвертих спроб тиску з боку Вашингтона та ризиків зимового енергетичного колапсу додаткова партія Storm Shadow дає українському командуванню реальний інструмент стримування, здатний перенести тягар війни безпосередньо на територію агресора та змусити Кремль рахуватися з неминучою відповіддю на його атаки.

     

  • Колосальні втрати ворога за добу: Сили оборони знешкодили 1 790 окупантів, 6 літаків та майже 700 безпілотників — зведення Генштабу

    Колосальні втрати ворога за добу: Сили оборони знешкодили 1 790 окупантів, 6 літаків та майже 700 безпілотників — зведення Генштабу

    Протягом минулої доби Сили оборони України ліквідували та вивели зі строю 1 790 російських загарбників на різних ділянках фронту. За офіційними даними Генерального штабу ЗСУ, станом на 16 жовтня загальні втрати особового складу російської окупаційної армії з початку повномасштабного вторгнення перевищили психологічну позначку та досягли орієнтовно 1 561 020 осіб убитими й пораненими. Високий рівень втрат живої сили продовжує фіксуватися на тлі інтенсивних штурмових дій противника та спроб прориву оборонних рубежів українських військ.

    Добове зведення також відзначилося вкрай відчутним ударом по ворожій авіації та засобах повітряного нападу: українські захисники знищили одразу 6 російських бойових літаків (сумарний показник зріс до 449 одиниць). Крім того, підрозділи протиповітряної оборони та мобільні вогневі групи нейтралізували 693 безпілотні літальні апарати оперативно-тактичного рівня (загалом — 565 590), що стало прямим наслідком відбиття масованих комбінованих ударів дронів по прифронтових позиціях і тилових містах.

    Значних ушкоджень зазнало й матеріально-технічне забезпечення окупаційних угруповань. Зокрема, утилізовано 230 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн (разом 163 554), 15 бойових броньованих машин (25 552), 9 артилерійських систем (51 242), одну реактивну систему залпового вогню (2 217) та один засіб протиповітряної оборони (1 708). Окремо у зведенні відображено нейтралізацію технологічних засобів противника на лінії зіткнення: українські воїни вивели з ладу 3 наземні роботизовані комплекси (2 958 за весь період) та 3 одиниці спеціальної техніки (4 833).

  • Свіжа жива сила ворога на передовій: командувач Нацгвардії повідомив про прибуття нових мобілізованих росіян на Покровський напрямок

    Свіжа жива сила ворога на передовій: командувач Нацгвардії повідомив про прибуття нових мобілізованих росіян на Покровський напрямок

    Російське військове командування вже розпочало масоване перекидання новобранців чергової хвилі мобілізації безпосередньо на лінію бойового зіткнення для підтримання наступального тиску. Появу щойно мобілізованих окупантів українські захисники фіксують, зокрема, на одному з найгарячіших відтинків фронту – Покровському напрямку. Про це в ефірі Новини.LIVE повідомив командувач Національної гвардії України Олександр Півненко, оцінивши боєздатність ворожих поповнень та перспективи противника на сході країни.

    Генерал наголосив, що прибуття живої сили противника не призведе до стратегічного колапсу оборони за умови чіткого виконання завдань кожним підрозділом на своїх рубежах. Командувач НГУ переконаний, що українські сили готові дати відсіч окупантам та зупинити їхнє просування вглиб української території.

    «Якщо бригади, командири та кожен військовослужбовець розуміють, як їм діяти на своїх напрямках, то все буде добре. Ми їх зупинимо. Не буде такого, що вони, мов таргани, хлинуть лавиною і зупиняться під Дніпром», – підкреслив Олександр Півненко.

    Командувач визнав імовірність локальних проривів, проте запевнив, що будь-які кризові ситуації оперативно купіруватимуться та стабілізуватимуться силами оборони. Він також повністю виключив можливість швидкого прориву ворога до головних агломерацій північної Донеччини найближчим часом, акцентувавши на тому, що плани окупантів захопити весь Донбас розіб’ються об затяжні кровопролитні міські бої.

    «Вони 100% не будуть воювати за Слов’янськ і Краматорськ цього року – цього не буде. Адже чому вони кажуть: “Віддайте нам Донбас”? А ви спробуйте забрати. Витратьте три роки – і заберіть. Подивимося, скільки ми вас знищимо за ці три роки», – підсумував генерал.

    Поповнення фронту новобранцями свідчить про намір політичного керівництва РФ компенсувати колосальні втрати в техніці та особовому складі живою силою, намагаючись за будь-яку ціну вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. Проте масовий призов ненавчених резервістів не вирішує системних проблем армії РФ, а лише збільшує показники втрат загарбників у спробах протиснути міцну та ешелоновану оборону українських військ.