Golosnovinua.com

Позначка: зима

  • «Важка зима без ілюзій»: нардепка Соломія Бобровська закликала готуватися до критичних проблем з енергетикою та купувати дрова

    «Важка зима без ілюзій»: нардепка Соломія Бобровська закликала готуватися до критичних проблем з енергетикою та купувати дрова

    Членкиня Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська закликала громадян реалістично оцінювати ризики перед майбутнім опалювальним сезоном 2026–2027 років. Вона наголосила на необхідності відвертого діалогу влади із суспільством щодо стану енергосистеми після регулярних російських обстрілів та рекомендувала завчасно подбати про автономність.

    Ключові деталі та застереження

    • Заклик до відвертості: Політикиня підкреслила, що державні інституції мають говорити людям правду про реальний стан справ і потенційні тривалі відключення світла й тепла, а не заспокоювати необґрунтованими обіцянками.
    • Практичні поради щодо виживання: Громадянам рекомендують негайно готуватися до складного періоду — запасатися дровами, паливом, альтернативними джерелами живлення та обігріву.
    • Тимчасова релокація зі столиці: Жителям Києва та інших великих обласних центрів порадили за можливості розглянути варіант виїзду до приватного сектору чи сільської місцевості, де легше забезпечити автономне опалення та водопостачання.
    • Безпековий та енергетичний контекст: Застереження лунають на тлі очікуваної активізації російських ракетно-дронових ударів по критичній інфраструктурі України у переддвер’ї осінньо-зимового періоду.

    З заяви членкині Комітету ВР з питань нацбезпеки Соломії Бобровської:

    «Суспільству треба казати правду про зиму, а не годувати обіцянками. Готуйтесь, запасайтеся, виїжджайте з Києва, купуйте дрова».

     

  • Кличко заявив про 90% готовності Києва до зими, на ділі новий удар може залишити без тепла мільйон людей

    Кличко заявив про 90% готовності Києва до зими, на ділі новий удар може залишити без тепла мільйон людей

    Майже 90 відсотків готовності Києва до опалювального сезону, про які заявив мер Віталій Кличко 21 серпня, зіткнулися з реальністю вже напередодні. 20 серпня російські дрони вперше за кілька місяців цілеспрямовано вдарили по об’єкту критичної інфраструктури. Міська влада одразу попередила, що у мешканців Деснянського та частини Дніпровського районів можливі перебої з гарячою водою. Фахівці, за словами мера, «працюють над відновленням». Минув тиждень, ситуація, за даними, що надійшли до редакції, так і не вирішена повністю. Без гарячої води залишилися майже 500 тисяч киян.

    Офіційні заяви та фактична вразливість системи розходяться дедалі різкіше. Кличко підкреслює, що відновлення станцій і підготовка до сезону виконані майже на 90 відсотків. Ще 17–18 серпня він говорив про 50 відсотків виконаного обсягу робіт — середньому арифметичному за десятками проєктів, частина з яких уже близька до завершення, а фундаментальні ще потребуватимуть часу до кінця року. Створення дублюючої системи теплопостачання він сам називає «надскладним завданням»: централізована мережа Києва — одна з найбільших у Європі, її будували десятиліттями.

    Цифри автономного опалення, які звучать з оточення мера, виглядають скромно на тлі масштабу міста. Понад 900 будинків, за їхніми даними, підключені до автономних джерел. У Києві, за різними оцінками міських служб та відкритими даними, близько 11–12 тисяч багатоквартирних будинків (офіційно близько 12 060 станом на 01.01.2026). Навіть якщо брати верхню межу в 12 тисяч, автономне покриття залишається на рівні одиниць відсотків. Лівий берег, де зосереджені великі спальні масиви та ключові теплогенеруючі об’єкти, залишається особливо вразливим.

    Історія повторюється. Дарницька ТЕЦ, яка обслуговувала сотні тисяч мешканців, зазнавала численних ударів. У січні-лютому 2026 року після атак без централізованого тепла залишалися тисячі будинків. Тоді міська влада була змушена зливати воду із систем, щоб труби не розірвало морозом. Експерти та учасники ринку зазначали, що відновлення великих станцій після балістичних ударів займає місяці, а не дні. Один удар по об’єктах, що залишилися ключовими, на лівому березі здатен залишити без тепла значну частину міста — за оцінками, понад мільйон киян. Чверть шкіл і дитячих садків столиці в такому сценарії також залишаться без опалення і фактично не зможуть працювати.

    Фінансова сторона підготовки також викликає питання. КП «Київтеплоенерго» — ключовий оператор системи — регулярно проводить великі закупівлі. У відкритих реєстрах Prozorro фіксуються контракти на сотні мільйонів і мільярди гривень: котельні установки, матеріали, ремонти, захист об’єктів. Хто саме виграє ці тендери і куди йдуть ці мільярди — питання, яке роками залишається без прозорої відповіді. При цьому навколо підприємства циркулюють кримінальні провадження, пов’язані з можливими порушеннями під час закупівель обладнання. Директор підприємства В’ячеслав Бінд, який очолює його з 2018 року, у деклараціях показує значні валютні накопичення, нерухомість і транспорт. При цьому міська влада, яка має повноваження проводити аудит і змінювати керівництво, публічно не коментує кадрові рішення.

    Схожа картина в інших фігурантів, відповідальних за житлово-комунальну сферу. Перший заступник Кличка Петро Пантелеєв, який курує цей блок, декларує доходи та майно, що відповідають статусу високопосадовця: зарплата понад 2 млн грн на рік, нерухомість, автомобілі, оформлені в тому числі на членів сім’ї. Директор департаменту житлово-комунальної інфраструктури Дмитро Науменко також фігурує у відкритих деклараціях із доходами понад мільйон гривень і значними сімейними накопиченнями у валюті. Ці дані самі по собі не є доказом порушень. Вони лише показують, що люди, відповідальні за стійкість системи, яка має пережити зиму під ударами, мають помітний особистий фінансовий результат на тлі хронічних проблем з інфраструктурою.

    Міжнародні фінансові інституції продовжують розглядати підтримку. ЄБРР надав кредит до 50 млн євро для підтримки ліквідності «Київтеплоенерго». Місто і держава заявляють про співфінансування проєктів стійкості 50 на 50. Однак швидкість реалізації та реальна захищеність об’єктів залишаються предметом внутрішньої критики. Експерти з енергобезпеки неодноразово вказували: в умовах атак, що тривають, централізована система без достатнього резерву перетворюється на постійну точку тиску.

    Один удар дронами вже залишив частину лівого берега без гарячої води на тиждень. Імовірність нових атак узимку ніхто серйозно не заперечує. За оцінками, що циркулюють серед фахівців, ймовірність того, що гарячої води на лівому березі не буде (при нових ударах дронами) всю зиму, сягає 90 відсотків. Якщо наступний удар припаде по теплових потужностях, що залишилися ключовими, масштаб наслідків виявиться кратно більшим. Офіційна цифра «майже 90 відсотків» у цих умовах описує радше прогрес за поточними ремонтами, ніж готовність міста витримати сценарій, який Росія вже неодноразово відпрацьовувала.

  • Зеленський назвав три пріоритети на шляху до ЄС

    Зеленський назвав три пріоритети на шляху до ЄС

    Україна визначила три ключові напрями для поглиблення співпраці з Європейським Союзом на шляху до повноправного членства. Серед головних пріоритетів — прискорення євроінтеграції, максимальне використання можливостей секторальної інтеграції та забезпечення підтримки для проходження майбутнього зимового періоду.

    Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

    За словами глави держави, цього року Україна вже відкрила два переговорні кластери в межах процесу вступу до ЄС та готується розпочати переговори ще за чотирма напрямами.

    “Визначили напрямки для більш інтенсивної роботи з Євросоюзом. В цьому році вже були відкриті два кластери у перемовинах про вступ України в Євросоюз, і готуємося до відкриття ще чотирьох кластерів”, – зазначив президент.

    Зеленський повідомив, що відповідні пріоритети були визначені під час наради за участю прем’єр-міністра Сергія Корецького, віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволода Ченцова, а також заступників керівника Офісу президента Сергія Кислиці та Ігоря Жовкви.

    Першим ключовим напрямом президент назвав повноцінний вступ України до Європейського Союзу. Він наголосив, що Київ розглядає членство не лише як політичну чи економічну мету, а й як важливий елемент європейської безпеки.

    За словами Зеленського, інтеграція України до ЄС допоможе усунути геополітичну невизначеність, якою Росія протягом багатьох років користувалася для дестабілізації ситуації як в Україні, так і в країнах Євросоюзу.

    Президент також зазначив, що вступ України зміцнить безпекові можливості самого Європейського Союзу та посилить європейський компонент євроатлантичної спільноти.

    Другим пріоритетом глава держави назвав максимальне використання вже доступних механізмів секторальної інтеграції.

    За його словами, Україна повинна бути максимально інтегрованою в усі європейські процеси ще до завершення переговорів про членство. Зеленський наголосив, що держави ЄС мають сприймати Україну як невід’ємну частину європейського простору, що сприятиме ухваленню подальших політичних рішень щодо інтеграції.

    Третім визначеним напрямом стала підготовка до наступної зими.

    Президент підкреслив, що Україна потребує практичної підтримки від Європейського Союзу, європейських інституцій, урядів держав-членів та місцевих громад для зміцнення стійкості країни в умовах війни.

    За словами Зеленського, співпраця має бути максимально прикладною та спрямованою на захист життя українців під час опалювального сезону.

    Він наголосив, що йдеться про конкретні пакети допомоги та рішення, які дозволять забезпечити стабільну роботу критичної інфраструктури та підтримати населення в зимовий період.

    Раніше Financial Times повідомляло, що Угорщина заблокувала відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу. У Будапешті пояснювали свою позицію політичними розбіжностями, водночас українська сторона наголошує, що блокування не пов’язане з рівнем виконання Україною необхідних умов для євроінтеграції.

  • НКРЕКП підняла тариф «Укренерго» на 25%: чи подорожчають товари та послуги вже з серпня

    НКРЕКП підняла тариф «Укренерго» на 25%: чи подорожчають товари та послуги вже з серпня

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила рішення про підвищення тарифу НЕК «Укренерго» на передачу електроенергії для бізнесу. Нові ставки почнуть діяти вже з 1 серпня 2026 року. Регулятор пояснює необхідність перегляду тарифу потребою у фінансуванні відновлення енергетичної інфраструктури, покритті збільшених витрат компанії та підготовці енергосистеми до нового осінньо-зимового періоду. Водночас представники бізнесу попереджають, що подорожчання передачі електроенергії може позначитися на собівартості продукції та послуг, а отже – стати одним із факторів майбутнього зростання цін.

    Відповідно до рішення НКРЕКП, тариф на послуги з передачі електроенергії для користувачів системи, за винятком підприємств «зеленої» електрометалургії, зросте на 25% – із 742,91 грн до 928,45 грн за МВт·год без урахування ПДВ. Для підприємств «зеленої» електрометалургії тариф збільшиться одразу на 50% – до 563,26 грн за МВт·год без ПДВ. Саме такі показники були остаточно затверджені під час відкритого засідання регулятора 28 липня.

    Необхідність перегляду тарифу в «Укренерго» пояснюють суттєвими змінами у роботі енергосистеми після численних російських атак на критичну інфраструктуру. Під час засідання НКРЕКП член правління компанії Іван Юрик заявив, що за останній рік істотно змінилася топологія магістральних мереж, що призвело до збільшення технологічних втрат під час передачі електроенергії. Крім цього, на фінансовий стан оператора системи передачі вплинули девальвація гривні, зростання витрат на виконання спеціальних обов’язків із підтримки виробників електроенергії з відновлюваних джерел, а також збільшення витрат, пов’язаних із системними обмеженнями та диспетчеризацією.

    За словами представників компанії, додаткові кошти необхідні насамперед для забезпечення стабільної роботи магістральної мережі, виконання міжнародних фінансових зобов’язань, своєчасних розрахунків із виробниками електроенергії з альтернативних джерел та реалізації програм відновлення енергетичної інфраструктури, яка продовжує зазнавати пошкоджень внаслідок російських атак. Також тариф має забезпечити накопичення необхідних ресурсів для проходження осінньо-зимового максимуму навантаження.

    Підготовка до перегляду тарифу розпочалася ще на початку липня. 7 липня НКРЕКП схвалила проєкт відповідної постанови та винесла його на громадське обговорення. Після цього регулятор оприлюднив таблицю узгоджених позицій та доопрацював документ з урахуванням отриманих зауважень. Остаточне рішення було ухвалене 28 липня на відкритому засіданні комісії.

    Підвищення стосується виключно тарифу на передачу електроенергії, який сплачують комерційні споживачі та інші користувачі системи передачі. Безпосередньо для населення тариф на електроенергію цим рішенням не змінюється. Міністерство енергетики раніше наголосило, що ціни на електроенергію та природний газ для побутових споживачів залишатимуться незмінними до завершення дії воєнного стану. У відомстві також спростували інформацію про нібито автоматичне підвищення тарифів для населення відповідно до домовленостей із Міжнародним валютним фондом.

    Попри це економісти звертають увагу, що для бізнесу електроенергія є важливою складовою виробничих витрат. Зростання тарифу на передачу не означає автоматичного підвищення кінцевих цін на всі товари чи послуги, однак може збільшити витрати підприємств промисловості, аграрного сектору, логістики, сфери торгівлі та послуг. Частина компаній може компенсувати додаткові витрати шляхом оптимізації виробництва, однак інші можуть частково перекласти їх на кінцевого споживача через поступове коригування цін.

    Окрему увагу регулятор приділив підприємствам «зеленої» електрометалургії, для яких встановлюється спеціальний тариф. Попри те, що він також зростає, його рівень залишається нижчим за загальний тариф для інших користувачів системи передачі. Такий підхід застосовується з урахуванням особливостей роботи енергоємних підприємств і необхідності підтримки окремих галузей промисловості.

    Підвищення тарифу відбувається на тлі масштабної підготовки української енергосистеми до нового опалювального сезону. Після кількох хвиль атак на енергетичну інфраструктуру «Укренерго» та інші енергетичні компанії продовжують ремонти магістральних мереж, підстанцій та високовольтного обладнання. Частина робіт фінансується за рахунок міжнародної допомоги, однак значний обсяг витрат покривається власними коштами компаній, що також враховується під час формування тарифів.

    У НКРЕКП наголошують, що перегляд тарифу є одним із механізмів забезпечення фінансової стійкості оператора системи передачі та гарантування безперебійної роботи української енергосистеми в умовах війни. Регулятор вважає, що економічно обґрунтований тариф дозволить своєчасно фінансувати ремонти, підтримувати надійність мереж і виконувати міжнародні зобов’язання України перед партнерами у сфері енергетики. Водночас вплив нового тарифу на економіку та ціни для кінцевих споживачів залежатиме від того, наскільки бізнес зможе адаптуватися до збільшення витрат у найближчі місяці.

  • Росія може розширити удари по Україні цієї зими

    Росія може розширити удари по Україні цієї зими

    Росія цієї зими може суттєво розширити перелік цілей для масованих ударів по території України, змістивши фокус із традиційних атак на енергетичну інфраструктуру на більш широкий спектр критично важливих об’єктів. Йдеться, зокрема, про залізничну інфраструктуру та системи водопостачання, що, за оцінками західних аналітиків, може мати на меті посилення гуманітарного та логістичного тиску в холодний період року.

    Про це повідомляє New York Post із посиланням на аналітичні оцінки експертів у сфері оборони та міжнародної безпеки.

    За даними видання, після невдалого весняного наступу, який не приніс Росії очікуваних стратегічних результатів, Кремль може перейти до нової фази війни, де ключову роль відіграватиме системний тиск на цивільну інфраструктуру України. Такий підхід, за оцінками експертів, спрямований не лише на військовий ефект, а й на створення умов для внутрішньої дестабілізації та посилення суспільного навантаження.

    Аналітики зазначають, що зима традиційно розглядається російським військовим плануванням як період підвищеної вразливості України через залежність від стабільної роботи енергетики, теплопостачання та транспортних систем. Саме тому потенційні удари можуть бути більш масштабними та комплексними, ніж у попередні роки.

    Старша наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Марія Снєгова наголошує, що Росія, ймовірно, знову намагатиметься використати зимовий період як інструмент стратегічного тиску. На її думку, йдеться про спробу створення керованої гуманітарної кризи, яка мала б вплинути як на внутрішню ситуацію в Україні, так і на міжнародні переговорні позиції.

    Експертка підкреслює, що попередні зимові кампанії Росії вже демонстрували системний характер атак по критичній інфраструктурі, включно з енергетичними об’єктами, підстанціями та об’єктами генерації. Однак у новій фазі війни можливе розширення цього переліку.

    За оцінкою аналітикині Інституту вивчення війни (ISW) Катерини Степаненко, Росія може спробувати вивести з ладу українську залізничну систему, яка є ключовим елементом логістики як для військових потреб, так і для забезпечення цивільного населення. Окрім того, потенційними цілями можуть стати об’єкти водопостачання та водоочисні системи, від яких залежить функціонування великих міст.

    Експерти зазначають, що такі удари мають не лише практичний, а й психологічний ефект. Порушення роботи транспорту, перебої з водою та можливі проблеми з опаленням у зимовий період можуть створювати додатковий тиск на суспільство та регіональні адміністрації.

    Окрему увагу аналітики приділяють загальному стану російської економіки, який, за їхніми оцінками, демонструє ознаки поступового погіршення. Зазначається, що дефіцит федерального бюджету РФ за останні місяці зріс, тоді як доходи від експорту енергоносіїв зменшилися на тлі санкційного тиску та ринкових змін.

    Також повідомляється про скорочення частини резервів і зростання бюджетного навантаження, пов’язаного з воєнними витратами. Це, на думку експертів, може посилювати внутрішній економічний тиск і змушувати російську владу шукати додаткові джерела фінансування війни.

    Паралельно фіксуються проблеми з комплектуванням російської армії. Темпи набору контрактників, за оцінками аналітиків, знизилися до рівня, який не перекриває втрати на фронті. Це змушує російську владу активніше залучати нові категорії населення, зокрема студентів, а також посилювати фінансові стимули для підписання контрактів.

    Аналітики не виключають, що у разі подальшого погіршення ситуації Кремль може вдатися до більш жорстких внутрішніх заходів, включно з посиленням контролю над інформаційним простором, обмеженням цифрових сервісів та можливим запровадженням додаткових мобілізаційних рішень.

    Українська сторона, своєю чергою, вже готується до зимового періоду. Влада спільно з енергетичними компаніями посилює захист критичної інфраструктури, впроваджує регіональні плани стійкості та розширює систему резервного забезпечення для проходження опалювального сезону.

    Таким чином, за оцінками аналітиків, майбутня зима може стати одним із найбільш напружених етапів війни, де ключовим фактором буде не лише ситуація на фронті, а й здатність обох сторін витримувати довготривалий тиск на інфраструктуру, економіку та цивільне населення.

  • Україна ризикує не встигнути підготуватися до зими через затримку грошей ЄС

    Україна ризикує не встигнути підготуватися до зими через затримку грошей ЄС

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що держава може не встигнути належно підготуватися до наступного опалювального сезону через затримку фінансової допомоги з боку Європейського Союзу. Йдеться про кошти в обсязі 90 мільярдів євро, які Україна досі не почала отримувати.

    Про це глава держави повідомив під час пресконференції з виконувачем обов’язків прем’єра Болгарії Андреєм Гюровим.

    За словами президента, наразі Україна забезпечена фінансуванням для ключових потреб — армії, соціальних виплат і зарплат. Водночас питання підготовки до зими залишається під загрозою.

    Зеленський пояснив, що вже розроблено комплексний план захисту критичної інфраструктури, який включає як фізичне укріплення об’єктів, так і посилення протиповітряної оборони. Загальна вартість цього плану оцінюється у 5,1 мільярда доларів.

    За його словами, розрахунок був на те, що ці витрати будуть покриті, повністю або частково, за рахунок європейського фінансування. Однак через затримку з надходженням коштів реалізація проєкту опинилася під питанням.

    Президент зазначив, що роботи з підготовки критичної інфраструктури мали стартувати вже з 1 квітня, але через відсутність фінансування їх доведеться відтермінувати.

    Окремо він наголосив на необхідності якнайшвидшого рішення щодо виділення першого траншу допомоги в розмірі 45 мільярдів євро. За словами Зеленського, це питання перебуває на рівні європейських лідерів.

    Глава держави підкреслив, що попри заяви про підтримку України, реальні фінансові інструменти наразі залишаються заблокованими. Він висловив сподівання, що країни ЄС зможуть знайти спільне рішення для розблокування допомоги.

  • Взимку тривожність посилюється через світло, сон і ізоляцію

    Взимку тривожність посилюється через світло, сон і ізоляцію

    Зима здатна непомітно впливати на емоційний стан людини. Короткі дні, нестача сонячного світла та холод порушують роботу систем, які відповідають за стабільність настрою. Про це повідомляє видання Real Simple, пояснюючи, що сезонні зміни можуть безпосередньо впливати на рівень серотоніну та мелатоніну — гормонів, пов’язаних із настроєм і сном.

    Менша кількість світла порушує циркадні ритми, а це впливає на якість відпочинку та здатність організму відновлюватися. Одночасно холод обмежує рухливість і зменшує соціальні контакти, які є важливою підтримкою для нервової системи. У результаті люди частіше стикаються з тривожними думками та відчуттям емоційної нестабільності.

    Одна з найпоширеніших зимових реакцій — бажання залишатися вдома. Хоча це здається природним, тривале перебування у приміщенні без денного світла посилює відчуття ізоляції. Короткі прогулянки у світлу пору доби допомагають стабілізувати ритм дня та покращують настрій.

    Ще одна звичка — збільшення часу перед екранами. Соцмережі та новинні стрічки стають основним способом проведення вечорів, але надлишок інформації може провокувати порівняння з іншими та відчуття власної недостатності, що підсилює тривожність.

    Порушення сну — ще один фактор ризику. Нерегулярний графік відпочинку сигналізує організму про стрес. Вранці з’являється виснаження, яке часто компенсують кофеїном, але надмірна стимуляція лише посилює нервове напруження.

    Фахівці також звертають увагу на тенденцію скасовувати плани через холод чи ожеледицю. Відмова від зустрічей і активностей зменшує соціальну взаємодію, що може посилювати тривожні думки. Підтримка звичного ритму життя допомагає зберігати психологічну рівновагу.

    Алкоголь, який іноді сприймається як спосіб розслабитися взимку, у довгостроковій перспективі може підвищувати рівень тривожності. Аналогічний ефект має й надлишкове споживання кофеїну.

    Важливу роль відіграє рух. Навіть легкі фізичні вправи або прогулянки активізують природні механізми зниження стресу. Регулярна активність сигналізує організму про безпеку та сприяє виробленню гормонів, що стабілізують настрій.

    Окремо експерти наголошують на необхідності більш м’якого ставлення до себе. Самокритика та завищені вимоги в холодний сезон можуть лише посилити напруження. Натомість невеликі ритуали турботи про себе — стабільний сон, світло, рух і підтримка соціальних контактів — допомагають зберігати емоційний баланс.

    Зима не обов’язково має бути періодом підвищеної тривожності. Невеликі зміни у щоденних звичках здатні значно покращити психологічне самопочуття навіть у найтемніші місяці року.

  • Дарницька ТЕЦ: прем’єр закликає прискорити підготовку документів і ресурсів

    Дарницька ТЕЦ: прем’єр закликає прискорити підготовку документів і ресурсів

    Уряд України закликає столичну владу якнайшвидше підготувати детальний план відновлення Дарницької теплоелектроцентралі (ТЕЦ), яка зазнала серйозних пошкоджень під час масованих атак російських військ. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко під час спілкування з журналістами, наголосивши на необхідності конкретних рішень для забезпечення стабільного теплопостачання столиці.

    За словами Свириденко, кожна обласна державна адміністрація отримала завдання розробити план забезпечення повної енергетичної автономності регіонів. Київ має підготувати власний план відновлення Дарницької ТЕЦ, чітко вказавши, що необхідно для відновлення та скільки часу та ресурсів це потребуватиме.

    Прем’єр зазначила, що станом на 13 лютого Київ ще не надав уряду такого плану. Зима 2025–2026 року стала однією з найскладніших за час повномасштабного вторгнення Росії: кількість атак дронів і ракет зросла, а системи протиповітряної оборони поки що не забезпечують повного захисту.

    Свириденко підкреслила, що уряд постійно підтримує Київ і всі енергетичні компанії країни у відновленні інфраструктури після обстрілів. Водночас вона закликала місцеву владу прискорити підготовку всіх необхідних документів, техніки та ресурсів для оперативного відновлення Дарницької ТЕЦ і забезпечення стабільного теплопостачання домогосподарств столиці.

  • Морози до -21 і атаки без упину: як ЗСУ тримають позиції на північному сході

    Морози до -21 і атаки без упину: як ЗСУ тримають позиції на північному сході

    Сильні морози на північному сході Харківської області стали не просто погодним явищем, а окремим фактором війни. Нічні температури до -21°C змушують українські підрозділи шукати баланс між елементарним виживанням і збереженням маскування. У сучасній війні тепло може врятувати життя — і одночасно його видати.

    Проблема полягає не лише в холоді як такому. В умовах тотального використання дронів із тепловізорами будь-яке додаткове тепло створює ризик демаскування. На тлі замерзлого ґрунту і холодного повітря навіть невелике перевищення температури людського тіла стає контрастною міткою для ворожої оптики.

    Саме тому українські військові дедалі частіше відмовляються від електричних обігрівачів на позиціях. Те, що в мирних умовах виглядало б базовим засобом комфорту, у фронтовій реальності перетворюється на небезпечний сигнал. Натомість бійці використовують хімічні грілки — вони дають мінімальну теплову сигнатуру і дозволяють підтримувати циркуляцію крові без різкого «світіння» у тепловізорі.

    Це показовий приклад того, як технології змінюють саму фізику війни. Якщо раніше головним завданням у холодну пору було зберегти тепло, то тепер — зробити це максимально непомітно.

    Другий вимір проблеми — енергетичний. Портативні акумулятори, павербанки, зарядні станції стали таким самим елементом спорядження, як бронежилет або рація. Без живлення не працюють дрони, планшети, засоби зв’язку. Але батареї на морозі швидше розряджаються, а їх кількість обмежена. Це створює додаткове навантаження на логістику і змушує підрозділи економити енергію буквально по годинах.

    Мороз впливає і на озброєння. Застигають мастила, уповільнюється робота механізмів, зростає ризик відмов. Бійці змушені адаптувати технічні рішення — використовувати інші суміші, змінювати частоту обслуговування. Холод стає фактором, який прямо впливає на боєздатність.

    Окремий аспект — фізичне виснаження. Тривале перебування на мінусових температурах, навіть за наявності мінімального обігріву, поступово знижує концентрацію, швидкість реакції і загальну витривалість. Ротації на позиціях доводиться робити частішими, але це теж пов’язано з ризиками: переміщення — одна з найнебезпечніших фаз на фронті.

    Додаткову загрозу становлять перепади температури. Волога форма після відлиги знову замерзає, а переохолодження може настати дуже швидко. Сухий одяг перетворюється на критичний ресурс, який доставляють так само, як боєприпаси чи воду.

    Попри екстремальні умови, інтенсивність атак не зменшується. Зима не стала паузою у бойових діях. Навпаки, замерзлий ґрунт спрощує пересування техніки і піхоти на відкритих ділянках, що створює нові виклики для оборони.

  • Південь у дощах, північ у снігу: прогноз погоди на суботу по регіонах

    Південь у дощах, північ у снігу: прогноз погоди на суботу по регіонах

    Сьогодні в Україні збережеться зимова погода зі слабкими морозами, опадами та ожеледицею на дорогах. У низці регіонів очікуються сніг і дощ, а синоптики попереджають про туман і складну ситуацію на автошляхах. Про це повідомили в Укргідрометцентрі.

    За прогнозом, небо буде хмарним майже по всій території країни. На дорогах, за винятком південних областей, місцями утвориться ожеледиця.

    У північних регіонах прогнозують сніг. Вночі температура повітря опуститься до -3…-8 градусів, удень стовпчики термометрів покажуть -1…-6.

    На півдні переважатимуть дощі. Там вночі очікується -2…+3 градуси, вдень +1…+6. У Криму буде тепліше: вночі +1…+6, удень +6…+11 градусів.

    У центральних та східних областях можливі змішані опади — сніг із дощем, а також ожеледь. Температура протягом доби коливатиметься від -4 до +1 градуса, на Закарпатті вдень повітря прогріється до +3…+8.

    На Прикарпатті, Закарпатті, півдні та сході країни місцями прогнозують туман. Вітер південно-східний із переходом на північно-східний, швидкість 5–10 м/с.

    Серед обласних центрів найтепліше буде в Ужгороді (+5…+7), Одесі (+4…+6), Миколаєві та Херсоні (+3…+5), а також у Сімферополі (+8…+10). Найтемпературніші показники очікуються у Чернігові (-5…-3), Сумах, Полтаві, Харкові (-4…-2). У Києві синоптики прогнозують -4…-2 градуси.

    Негода вже спричинила перебої з електропостачанням. На Тернопільщині через обмерзання ліній без світла залишилися 65 населених пунктів та понад 8 тисяч абонентів. Раніше складні погодні умови фіксували також у Києві, Одеській, Миколаївській і Харківській областях — через сніг і дощ дороги ставали слизькими, утворювалися затори.

    Синоптики закликають водіїв бути обережними за кермом, дотримуватися дистанції та враховувати можливу ожеледицю.