Golosnovinua.com

Категорія: Цікаве

  • Олена Зеленська з’явилася на обкладинці ELLE Lithuania: вересневий номер присвятили Україні

    Олена Зеленська з’явилася на обкладинці ELLE Lithuania: вересневий номер присвятили Україні

    Перша леді України Олена Зеленська стала героїнею вересневого номера ELLE Lithuania. Її чорно-білий портрет розмістили на обкладинці видання, а сам випуск присвятили Україні, життю українців під час війни, молодому поколінню та ролі культури в умовах російського вторгнення.

    У литовській редакції ELLE зазначили, що Зеленська дала виданню велике ексклюзивне інтерв’ю. У ньому вона розповіла про те, чим сьогодні живуть українці, як війна змінила суспільство та з якими викликами стикаються діти й молодь. Окремою темою стала культура, яка, за словами редакції, має особливе значення для країни, що продовжує жити в умовах війни.

    Автором інтерв’ю став керівник ELLE Lithuania Тадас Брузгуліс. Для обкладинки використали стриманий чорно-білий портрет першої леді.

    Однією з ключових тем розмови стала освіта дітей під час повномасштабної війни. Зеленська згадала період після початку російського вторгнення, коли в Україні навіть не було впевненості, чи зможуть діти продовжувати навчальний рік через постійну небезпеку. Водночас, за її словами, було ухвалено принципове рішення не дозволити війні позбавити дітей можливості навчатися, розвиватися і мати настільки нормальне дитинство, наскільки це можливо в нинішніх умовах.

    У матеріалі також йдеться про покоління українських дітей, яким доводиться дорослішати в умовах повітряних тривог, обстрілів, дистанційного навчання та постійної небезпеки. Для Зеленської ця тема протягом останніх років залишається однією з центральних у її публічній діяльності.

    Ще одним напрямом інтерв’ю стало культурне життя України. У ELLE наголошують, що розмова стосується не лише особистого досвіду першої леді, а й ширшого питання — як українське суспільство намагається зберігати свою ідентичність, культурні практики та звичне життя під час війни.

    Поява Зеленської на обкладинці припала на один із головних періодів для литовської модної індустрії. На початку вересня у Вільнюсі проходить Vilnius Fashion Week, а 2 вересня відбувся масштабний захід ELLE Iconic Night. Під час нього представили й новий вересневий номер ELLE Lithuania з українською першою леді на обкладинці.

    У редакції видання назвали цей портрет символічним. На думку ELLE Lithuania, він виходить за межі звичайної модної зйомки та має передавати силу, гідність і здатність залишатися собою навіть у складних обставинах.

    Це не перша поява Олени Зеленської у міжнародних глянцевих виданнях. Раніше вона разом із президентом Володимиром Зеленським брала участь у фотосесії для американського Vogue. Знімала подружжя відома фотографиня Енні Лейбовіц. Та фотосесія свого часу викликала активне обговорення в українських та закордонних соцмережах.

    Також Олена Зеленська раніше з’являлася на сторінках українського Vogue разом із родиною, а у 2021 році стала обличчям ювілейного випуску українського ELLE.

    У випадку з нинішнім випуском ELLE Lithuania акцент зробили не стільки на моді, скільки на Україні та досвіді життя країни під час війни. Саме теми дітей, освіти, культури, майбутнього молодого покоління та суспільної стійкості стали основою інтерв’ю.

    Для литовської аудиторії цей номер також має політичний і суспільний контекст. Литва від початку повномасштабного вторгнення залишається одним із активних європейських партнерів України, тому українська тематика регулярно з’являється в місцевих медіа та культурних проєктах.

    Вересневий номер ELLE Lithuania вже представили читачам, а обкладинка із Зеленською стала одним із центральних інформаційних приводів нового випуску. На офіційному сайті видання матеріал про першу леді також увійшов до найпомітніших публікацій початку вересня.

  • Рада офіційно визнала злочинами радянські репресії на Закарпатті у 1944–1946 роках

    Рада офіційно визнала злочинами радянські репресії на Закарпатті у 1944–1946 роках

    Верховна Рада 3 вересня ухвалила заяву про офіційне визнання та засудження злочинів, скоєних радянською військовою адміністрацією на Закарпатті у 1944–1946 роках. Йдеться про масові репресії, позасудові страти, депортації цивільного населення та переслідування людей за національною, релігійною і соціальною ознаками.

    За проєкт постанови №16005 у цілому проголосував 261 народний депутат, голосів проти та тих, хто утримався, не було. Ще 49 депутатів не голосували. Перед цим 260 парламентарів підтримали включення документа до порядку денного.

    У заяві Верховна Рада окремо наголошує на діях органів НКВС і СМЕРШ. Репресії, позасудові страти та депортації цивільного населення Закарпаття у цей період парламент визнав злочинами комуністичного тоталітарного режиму.

    Окремим блоком документ стосується переслідування угорського та німецького населення краю. Зокрема, йдеться про примусове вивезення людей на роботи, відоме під назвою «малєнькій робот». Це словосполучення походить від угорського сприйняття російського вислову «маленькая работа»: людей нерідко забирали нібито на нетривалі роботи, однак фактично вони потрапляли до радянської системи примусової праці та таборів.

    У післявоєнний період першими цілями радянських каральних органів на Закарпатті стали, зокрема, мешканці угорського та німецького походження. Згодом репресії торкнулися значно ширшого кола людей — представників релігійних громад, тих, хто виступав проти радянізації та колективізації, українського національного середовища, а також людей, яких радянська влада вважала політично нелояльними. Історики, які працюють з архівами колишніх радянських спецслужб, говорять про десятки тисяч постраждалих у післявоєнні роки.

    Окремо Український інститут національної пам’яті зазначає, що угорці Закарпаття після завершення Другої світової фактично зазнали колективного покарання за союз Угорщини з нацистською Німеччиною. Репресивні заходи щодо них не завершилися 1946 роком і в окремих формах тривали до 1950-х років. Формальним приводом радянська влада могла називати не національність людини, а її громадянство або зв’язок із державою, яку СРСР вважав ворожою.

    Історичний контекст цих подій пов’язаний із переходом Закарпаття під контроль Радянського Союзу наприкінці Другої світової війни. Радянські війська вийшли до Закарпаття восени 1944 року. За даними Українського інституту національної пам’яті, остаточно німецькі та союзні їм війська залишили територію сучасної Закарпатської області лише 25–26 листопада 1944-го. Улітку 1945 року Чехословаччина за міждержавним договором передала Закарпаття Радянському Союзу, після чого край увійшов до складу Української РСР.

    Однак ще до формального оформлення зміни державної належності на території краю вже діяла радянська військова адміністрація та силові органи. Саме період 1944–1946 років став предметом нинішньої заяви Верховної Ради.

    Проєкт постанови №16005 був зареєстрований у парламенті 1 вересня 2026 року. Уже наступного дня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув документ і підтримав його. Комітет називав постанову частиною роботи з відновлення історичної правди та надання оцінки злочинам минулого.

    До порядку денного Верховної Ради документ внесли для включення та ухвалення рішення. Доповідачем був голова парламенту Руслан Стефанчук, співдоповідачем — голова гуманітарного комітету Микита Потураєв.

    Ухвалена заява передбачає не лише політичне та історичне засудження репресій. Йдеться також про збереження пам’яті про їхніх жертв, подальші історичні дослідження, освітні заходи, встановлення пам’ятних знаків та відкриття архівних матеріалів.

    Доступ до архівів у цьому випадку має особливе значення. Значна частина інформації про репресії десятиліттями містилася в документах радянських спецслужб. Після відкриття в Україні архівів КДБ дослідники отримали можливість працювати з тисячами справ репресованих мешканців регіону. Наприклад, дослідники історії чехословаків у радянських таборах повідомляли про понад 1700 справ із архіву СБУ в Ужгороді, понад 400 документальних справ із Державного архіву Закарпатської області та тисячі матеріалів з інших українських архівів.

    Ці документи показують, що після встановлення радянського контролю репресивна політика не обмежувалася однією етнічною групою. Під переслідування потрапляли угорці, німці, чехи, словаки, українці та представники інших спільнот, а причинами могли стати походження, попереднє громадянство, політична позиція, релігійна діяльність або просто підозра в нелояльності до нового режиму.

    Частину затриманих мешканців Закарпаття відправляли далеко за межі України. Архівні дослідження засвідчують випадки направлення людей до таборів у Норильську, Магадані та інших регіонах СРСР. Для багатьох родин наслідками репресій стали роки примусової праці, втрата майна, роз’єднання сімей та смерть родичів у таборах.

    Важливим є й формулювання самої парламентської заяви. Верховна Рада не просто констатує факт репресій, а офіційно визначає їх як злочини комуністичного тоталітарного режиму. Це означає, що держава включає події на Закарпатті 1944–1946 років до ширшої політики засудження радянських репресій та відновлення пам’яті про їхніх жертв.

    При цьому ухвалена постанова є насамперед політико-правовою та меморіальною оцінкою історичних подій. В оприлюдненій інформації немає даних про автоматичне запровадження нових індивідуальних компенсацій або окремого механізму виплат нащадкам репресованих. Тому такі наслідки не варто приписувати постанові без ухвалення додаткових нормативних рішень.

    Рішення Верховної Ради також має міжнародний вимір, адже значна частина жертв була пов’язана з угорською, німецькою та чехословацькою спільнотами Закарпаття. Історія регіону у XX столітті кілька разів змінювалася разом із державними кордонами, тому документи про репресії зберігаються не лише в Україні, а й у Чехії, Словаччині, Угорщині та інших країнах.

    Водночас нинішнє рішення парламенту стосується саме відповідальності радянської військової адміністрації та комуністичного тоталітарного режиму. Воно не змінює історичної оцінки злочинів нацистської Німеччини та її союзників, які передували встановленню радянського контролю над Закарпаттям. Зокрема, під час Голокосту у 1944 році єврейське населення Закарпаття масово депортували до Аушвіца, де більшість вивезених була вбита.

    Таким чином, постановою №16005 Україна на державному рівні зафіксувала окрему сторінку післявоєнної історії Закарпаття: масові репресії, депортації та позасудове насильство радянської адміністрації у 1944–1946 роках відтепер офіційно засуджені Верховною Радою як злочини комуністичного тоталітарного режиму.

    Після десятиліть, протягом яких значна частина цієї історії залишалася замовчуваною або подавалася виключно через радянську версію подій, парламентське рішення має закріпити іншу державну політику — з відкриттям архівів, дослідженням конкретних історій жертв і збереженням пам’яті про людей, які постраждали від репресивної системи.

  • 105 контейнерів гривні через Атлантику: як Україна таємно завезла власну валюту

    105 контейнерів гривні через Атлантику: як Україна таємно завезла власну валюту

    Тридцять років тому Україна остаточно отримала один із головних символів економічної незалежності — власну повноцінну національну валюту. 2 вересня 1996 року почалася грошова реформа, під час якої купоно-карбованці замінили гривнею, а з українських цін, зарплат і банківських рахунків фактично зникли п’ять нулів. Одна гривня дорівнювала 100 тисячам карбованців, тож банкнота в один мільйон карбованців перетворювалася на десять гривень.

    Сама реформа тривала два тижні — з 2 до 16 вересня 1996 року. У цей період гривня та карбованець ще могли перебувати в обігу паралельно, а після завершення обміну гривня стала єдиним законним платіжним засобом. Міжнародний валютний фонд тоді відзначав, що передумовами для запуску постійної валюти стали різке уповільнення інфляції та відносна стабілізація валютного курсу в першій половині 1996 року.

    105 контейнерів гривні через Атлантику: як Україна таємно завезла власну валюту
    Один мільйон карбованців зразка 1995 року. Після грошової реформи така сума дорівнювала 10 гривням.
    105 контейнерів гривні через Атлантику: як Україна таємно завезла власну валюту
    5000 карбованців, 1995 рік. Реверс.
    105 контейнерів гривні через Атлантику: як Україна таємно завезла власну валюту
    Одна гривня першої серії. Банкноти цього дизайну виготовляли ще 1992 року, але в обіг вони надійшли у вересні 1996-го. Художники — Василь Лопата та Борис Максимов.
    105 контейнерів гривні через Атлантику: як Україна таємно завезла власну валюту
    5 гривень проєкту 1992 року — аверс (Богдан Хмельницький).

    Однак сама гривня була готова значно раніше. Роботу над нею почали ще у 1992 році, практично одразу після відновлення незалежності. Україна на той момент не мала повного технологічного циклу для виробництва сучасних захищених банкнот, тому перші купюри довелося замовляти за кордоном. Банкноти за дизайном художників Василя Лопати та Бориса Максимова друкували в Канаді та Великій Британії.

    Саме з цим пов’язана одна з найдраматичніших сторінок історії гривні — секретне транспортування надрукованих грошей через Атлантичний океан.

    У серпні 1992 року українське судно вирушило через Босфор, Середземне море й Атлантику до Канади. Про справжню мету рейсу знало обмежене коло людей. У Монреалі на судно завантажували вже надруковані українські банкноти, які перевозили до порту під посиленою охороною.

    За спогадами учасників операції, опублікованими згодом у «Віснику Національного банку України», 13 вересня на судно завантажили 105 контейнерів із гривнями. Далі маршрут проліг не безпосередньо в Україну, а на Мальту. Там друкували банкноти вищих номіналів — 50 і 100 гривень — на підприємстві відомої британської компанії Thomas De La Rue.

    На Мальті до вантажу додали ще 23 контейнери. Таким чином, загалом на борту опинилося 128 контейнерів українських грошей. Операцію проводили в умовах максимальної секретності та із серйозними заходами безпеки.

    Учасники перевезення згадували, що спеціальна група супроводу була озброєна не лише пістолетами й автоматами, а й кулеметами та сигнальними ракетами. Фактично молода держава перевозила через океан одну з найважливіших складових майбутньої фінансової системи.

    Однак надруковані гроші не потрапили в гаманці українців одразу. Частина перших гривень чекала свого часу приблизно чотири роки.

    Причиною була економічна ситуація. Україна переживала гіперінфляцію, падіння виробництва та надзвичайну нестабільність. Тимчасовий купоно-карбованець стрімко втрачав вартість, а номінали збільшувалися практично щороку. Введення гривні в таких умовах могло означати швидке знецінення нової валюти ще до того, як вона встигла закріпитися.

    Ситуація почала змінюватися лише у 1996 році. За оцінками МВФ, жорсткіша фінансова політика дала змогу суттєво знизити темпи інфляції. У 1996 році Україна вперше після проголошення незалежності досягла відносно стійкої цінової стабілізації, а курс національної валюти став значно прогнозованішим. Саме тоді влада вирішила, що настав час запускати гривню.

    25 серпня 1996 року президент Леонід Кучма підписав указ №762/96 «Про грошову реформу в Україні». Уже 2 вересня почався масштабний обмін.

    Для держави це була колосальна логістична операція. Звичайних банківських відділень не вистачило б, щоб за два тижні обміняти гроші для мільйонів людей. Тому Україна фактично перетворила на тимчасові пункти обміну значну частину соціальної інфраструктури.

    Офіційна інструкція передбачала, що працівники могли отримувати гривні та міняти карбованці на підприємствах, студенти — у навчальних закладах, а обмінні пункти дозволялося організовувати не тільки в банках, а й на залізничних станціях, в аеропортах, морських і річкових вокзалах.

    Пенсії, зарплати, стипендії та інші виплати від початку реформи вже мали видаватися у гривнях. Банки також повинні були автоматично перерахувати наявні вклади громадян за встановленим курсом.

    Ключовий принцип реформи полягав у тому, що всі грошові показники перераховували в єдиному співвідношенні — 100 000 карбованців до 1 гривні. Це стосувалося не лише готівки, а й зарплат, цін, тарифів, банківських залишків і бухгалтерських показників.

    Саме тому люди формально не втрачали свої заощадження лише через зміну грошової одиниці. Один мільйон карбованців ставав десятьма гривнями, 100 тисяч — однією гривнею.

    Втім, психологічно перехід був непростим. Після років інфляції українці звикли оперувати сотнями тисяч і мільйонами карбованців. Тепер ті самі суми раптом перетворилися на десятки або сотні гривень.

    Побоювання щодо нової валюти існували й через попередній досвід інфляції. Влада намагалася переконати населення, що деномінація не означає конфіскації заощаджень. На період переходу також застосовувалися окремі адміністративні обмеження, зокрема контроль цін і валютних операцій. Уже 13 вересня МВФ повідомляв, що частину таких заходів почали скасовувати.

    Попри масштаб операції, реформа відбулася доволі швидко. За даними МВФ, під час установленого періоду вдалося конвертувати майже 98% карбованцевої грошової маси. Для людей, які з об’єктивних причин не могли провести обмін вчасно, термін пізніше продовжували.

    Грошова реформа не могла миттєво вирішити економічні проблеми країни. Україна все ще мала значні борги із зарплат і соціальних виплат, слабку банківську систему та економіку, яка тільки виходила з надзвичайно глибокої кризи.

    Проте введення гривні виконало іншу фундаментальну функцію: країна отримала постійну національну валюту й власну грошову систему.

    За наступні роки Україна створила й повний цикл виробництва грошей усередині країни. Якщо перші банкноти доводилося замовляти в Канаді та Великій Британії, то згодом запрацювали українські банкнотні й монетні виробничі потужності. НБУ сьогодні називає вересневу реформу 1996 року моментом, коли гривня остаточно стала національною валютою незалежної України.

    Через 30 років банкнотний ряд продовжує змінюватися. Уже 4 вересня 2026 року НБУ планує ввести в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень із портретом Василя Стуса. Так новий етап історії гривні символічно розпочнеться лише через два дні після 30-річчя реформи, завдяки якій українці вперше отримали сучасну національну валюту.

    А історія зі 105 контейнерами, секретним рейсом через Атлантику та озброєною охороною показує, наскільки складним був шлях до звичайної банкноти, яка сьогодні сприймається як невіддільна частина української державності.

  • На Закарпатті з’явиться ще один шлях до ЄС: готують новий пункт пропуску з Румунією

    На Закарпатті з’явиться ще один шлях до ЄС: готують новий пункт пропуску з Румунією

    У Закарпатській області готуються до створення нового міжнародного автомобільного пункту пропуску на кордоні з Румунією — «Яблунівка – Ремети», який у різних документах також фігурує як «Яблунівка – Ремети (Каминиця)» або «Яблунівка – Ремети (Гута)». Проєкт має стати ще одним транспортним коридором між Україною та Європейським Союзом і покращити сполучення Закарпаття з румунським повітом Марамуреш. Його підготовку фінансують у межах програми транскордонного співробітництва Interreg VI-A NEXT Румунія – Україна 2021–2027. Про це повідомляє Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області.

    Загальна вартість проєкту становить понад 842 тисячі євро, з яких приблизно 758 тисяч євро — грантове фінансування Європейського Союзу. На цьому етапі кошти спрямовують насамперед не на безпосереднє зведення будівель пункту пропуску, а на підготовку всієї необхідної технічної бази для майбутнього будівництва — техніко-економічного обґрунтування, проєктної документації, планування території та під’їзної інфраструктури.

    На українському боці передбачено розроблення документації для самого пункту пропуску, а також для під’їзної дороги від автомобільної дороги Т-07-37 Хуст – Шаян – Вишково – Буштино. Окремо планується облаштування сервісної зони та забезпечення зв’язку майбутнього КПП з дорожньою мережею, зокрема з трасою Н-09. Закарпатська ОВА наголошувала, що географічне розташування Яблунівки та Реметів потенційно дозволяє сформувати новий міжнародний логістичний маршрут між українською Н-09 і румунською DN19.

    У Румунії підготовча робота також уже ведеться. Повітова рада Марамуреша в серпні 2026 року почала підготовку закупівлі послуг із розроблення зонального містобудівного плану та техніко-економічного обґрунтування румунської частини майбутнього переходу. Проєктна територія розташована в комуні Ремети, селі П’ятра. Румунська сторона має передбачити не лише зону прикордонного та митного контролю, а й пасажирські та вантажні потоки, службові будівлі, системи безпеки, ІТ-інфраструктуру, інженерні мережі та дорогу до існуючої транспортної мережі.

    Водночас цей об’єкт має певні інженерні та екологічні особливості. Частина ділянки на румунському боці розташована поза межами забудованої території, тому для неї необхідне окреме містобудівне планування. Крім того, район частково потрапляє до природоохоронної території Natura 2000 «Верхня Тиса» та має ділянки з ризиком підтоплення. Ці фактори мають бути враховані під час підготовки технічної документації.

    Сам задум відкрити перехід між Яблунівкою та Реметами не новий. Про необхідність такого пункту пропуску в регіоні говорили роками. Закарпатська влада називає нинішній етап одним із найбільш конкретних кроків до реалізації цієї ідеї. Проєкт отримав високі оцінки під час конкурсного відбору Interreg NEXT, а в травні 2026 року Агенція регіонального розвитку Закарпатської області підписала контракт щодо його підготовки.

    У документах румунської сторони проєкт має назву «Joint actions for the opening of the international BCP Yablunivka-Remeți (Kamynytsia)». Його мета — підготувати технічні, інституційні та територіальні передумови для відкриття нового міжнародного дорожнього пункту пропуску. Тобто нинішня стадія є фундаментом для подальшого повноцінного будівництва та запуску руху через кордон.

    Проєкт також внесений до українських планів розвитку прикордонної інфраструктури до 2030 року. Очікується, що новий перехід дозволить розширити транспортні коридори між Україною та ЄС, спростити сполучення між прикордонними громадами, підтримати торгівлю, туризм і регіональний бізнес. Закарпатська влада розглядає його не просто як локальний КПП, а як елемент ширшої перебудови транспортної мережі на українсько-румунському кордоні.

    Особливо важливим це питання стало після повномасштабного вторгнення Росії, коли західний кордон України отримав значно більше логістичне навантаження. Через нього йдуть пасажирські потоки, експорт та імпорт, гуманітарні вантажі й частина критично важливої для української економіки логістики. Тому розширення кількості переходів із країнами ЄС має не лише регіональне, а й загальноукраїнське значення.

    Водночас важливо розрізняти майбутній КПП «Яблунівка – Ремети» та інший великий проєкт на українсько-румунському кордоні — «Біла Церква – Сігету-Мармацієй». Останній уже перебуває на значно більш просунутому етапі. У липні 2026 року Агентство відновлення повідомляло про фінальну підготовку цього переходу до відкриття руху легкових автомобілів. Там уже створили мінімально необхідні умови для оформлення транспорту.

    На румунському боці інфраструктуру переходу «Біла Церква – Сігету-Мармацієй» уже збудували. За даними Закарпатської ОВА, вартість румунської частини проєкту становила близько 50 млн євро, а до комплексу увійшов, зокрема, новий міст через Тису довжиною 268 метрів.

    Паралельно Закарпаття та румунський Марамуреш просувають іще кілька можливих переходів. Серед них, крім «Яблунівка – Ремети», називають пункт «Хижа – Тарна Маре». Регіональна влада вважає, що збільшення кількості переходів допоможе розвантажити наявну інфраструктуру та створити додаткові маршрути для жителів і бізнесу.

    Для «Яблунівка – Ремети» ще належить пройти кілька важливих стадій. Після завершення техніко-економічного обґрунтування та проєктної документації сторонам потрібно буде узгодити остаточні параметри переходу, отримати необхідні дозволи та вирішити міждержавні питання. Закарпатська ОВА раніше зазначала, що для початку підготовчих і будівельних робіт необхідні також зміни до базової міждержавної угоди щодо пунктів пропуску.

    Тому формулювання про те, що пункт пропуску вже «будують», поки варто використовувати обережно. Наразі підтверджено передусім фінансування й активну проєктну підготовку майбутнього будівництва. На румунській стороні лише готують містобудівну й техніко-економічну документацію, а на українській — документацію для КПП, під’їзної дороги та сервісної зони.

    Завершення нинішнього проєктного етапу заплановане до листопада 2027 року. Після цього має з’явитися технічна база, необхідна для переходу безпосередньо до реалізації інфраструктурних робіт.

    Якщо весь задум буде реалізований, «Яблунівка – Ремети» стане ще одним міжнародним автомобільним маршрутом між Закарпаттям і румунським Марамурешем та посилить транспортний зв’язок України з Євросоюзом. Для прикордонного регіону це означатиме не лише новий шлях через кордон, а й перспективу розвитку логістики, торгівлі та туризму.

  • Неоголошений візит зірки: Анджеліну Джолі помітили в Полтаві під час третьої гуманітарної поїздки до України

    Неоголошений візит зірки: Анджеліну Джолі помітили в Полтаві під час третьої гуманітарної поїздки до України

    Американська акторка, режисерка та посол доброї волі ЮНІСЕФ Анджеліна Джолі вже втретє прибула до України з гуманітарною місією. Під час своєї поїздки знаменитість проїжджала через Полтаву та зупинилася в одному з місцевих закладів харчування при готелі. Інформацію про перебування голлівудської зірки в місті підтвердили джерела «Суспільного».

    Неанонсований маршрут та підтримка українців

    Про прибуття акторки повідомили також на офіційній сторінці Світового конгресу українців. Організатори наголосили, що подорож традиційно не анонсувалася публічно задля безпеки: «Джолі відвідує українські міста, спілкується з людьми та знайомиться із ситуацією в країні, яка продовжує протистояти російській агресії». Сама знаменитість поки що не робила офіційних заяв у медіа чи соціальних мережах щодо деталей свого візиту.

    Водночас користувачі в мережі повідомляють про можливі переміщення акторки іншими регіонами: зокрема, з’являлися дані про її появу у Тернополі, Львові, Кременчуці та Харкові.

    Хронологія візитів солідарності

    Нинішня поїздка стала вже третім візитом Джолі до охопленої війною держави. Уперше вона приїхала до України навесні 2022 року, відвідавши Львів із приватною гуманітарною місією для підтримки вимушених переселенців та дітей. У 2025 році акторка вирушила до прифронтового Херсона, де ознайомилася з роботою дитячої та обласної лікарень і поспілкувалася з медиками та пацієнтами.

  • Приватна ППО по-українськи: як нова галузь захисту від дронів перетворилася на високотехнологічний експортний бізнес

    Приватна ППО по-українськи: як нова галузь захисту від дронів перетворилася на високотехнологічний експортний бізнес

    Через гострий дефіцит особового складу та засобів у Повітряних силах ЗСУ, а також колосальну площу країни, український бізнес змушений самостійно брати під захист власну інфраструктуру. Запущена восени 2025 року урядова експериментальна програма дозволила приватним компаніям створювати власні підрозділи протиповітряної оборони. Станом на кінець серпня 2026 року профільні дозволи від Міністерства оборони отримав уже 51 суб’єкт, а ринок сформував унікальний сегмент комерційної безпеки, який тепер активно виходить на міжнародну арену.

    Структура ринку та ключові гравці

    На сьогодні в Україні сформувалося три основні типи компаній, що надають послуги протиповітряної безпеки: класичні охоронні структури, розробники передових дронів-перехватчиків із власним сервісом, а також великі приватні військові компанії.

    Серед яскравих представників ринку — виробники БПЛА «Дикі Шершни» та «Генерал Черешня». Останні активно розвивають сервісне обслуговування комерційних клієнтів. За словами директора з комунікацій компанії Марка Кушніра, їхні екіпажі лише за кілька місяців збили близько півсотні дронів-камікадзе. Подібні технології та екіпажі затребувані не лише в Україні: компанія вже розгортає виробництво у Фінляндії спільно з корпорацією Patria для потреб ринку Західної Європи, прогнозуючи, що майбутні глобальні конфлікти вимагатимуть саме такого малого захисту.

    Серед охоронних компаній лідерські позиції утримує «Sheriff», яка пропонує комплексні рішення із залученням дронів-перехватчиків із радіусом дії до 15 кілометрів та автоматизованих турелей зі штучним інтелектом. Їхня вартість стартує від 150 тисяч євро.

    Найбільшим конкурентом на ринку стала приватна військова компанія Carmine Sky, заснована харківським підприємцем Русланом Домбадзе. У її штаті працює майже 500 фахівців, а послугами користуються чотири десятки українських підприємств. В арсеналі компанії — дистанційно керовані турелі з кулеметами Browning M2, системи РЕБ та дрони-перехватчики. Підключення одного об’єкта до системи захисту коштує 330 тисяч євро з урахуванням річного обслуговування.

    Виклики нового часу та експортний потенціал

    Ситуація з безпекою ускладнилася з середини літа через масове застосування росіянами реактивних безпілотників, які летять на значно більшій висоті та швидкості. Якщо раніше на перехоплення цілі у розрахунків було близько тридцяти секунд, то тепер цей час скоротився вдвічі, що вимагає новітніх висотних систем перехоплення. Попри це, приватна ППО успішно захищає критичну інфраструктуру, а напрацьований українськими інженерами та військовими унікальний досвід унеможливлення атак за допомогою малої авіації тепер привертає увагу урядів європейських країн та Близького Сходу.

     

  • Хвиля спаду: ринок нових легкових автомобілів в Україні скоротився на 27 відсотків у серпні

    Хвиля спаду: ринок нових легкових автомобілів в Україні скоротився на 27 відсотків у серпні

    В українському авторинку зафіксовано суттєве скорочення обсягів продажу. За підсумками серпня українські громадяни придбали близько 5000 нових легкових автомобілів, що на 27 відсотків менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це свідчать офіційні дані профільної асоціації «Укравтопром».

    Динаміка ринку та лідери продажу

    Порівняно з попереднім місяцем, липнем 2026 року, український ринок нових авто також продемонстрував негативну динаміку, скоротившись на 14 відсотків. Попри загальний спад на ринку, деякі бренди змогли покращити свої комерційні показники. Незмінним лідером українського авторинку залишилася японська корпорація Toyota, якій вдалося наростити продаж на 9 відсотків. Другу сходинку впевнено посіла Skoda із вражаючим приростом на 47 відсотків, тоді як позиції таких марок, як Renault, BYD, Hyundai та Volkswagen, у першій десятці суттєво погіршилися.

    Беззаперечним бестселером серпня серед усіх нових автомобілів на українському ринку вже другий місяць поспіль залишається популярний кроссовер Toyota RAV4. Загалом за перші вісім місяців поточного року в країні було реалізовано понад 43 700 нових легковиків, що на 5 відсотків поступається показникам січня-серпня минулого року.

    Глобальні тенденції та світові показники Toyota

    Цікаво, що на тлі локального зростання продажів в Україні, глобальні показники компанії Toyota демонструють протилежну тенденцію. У світовому масштабі обсяги реалізації японського автогіганта скорочуються вже шість місяців поспіль. Зокрема, світові продажі компанії за липень, враховуючи показники дочірнього бренду Daihatsu Motor, знизилися на 5,3 відсотка та склали 912 683 одиниці транспорту. Таким чином, частка українського ринку в загальному глобальному обсязі продажу Toyota залишається стабільною, але незначною і становить близько 0,1 відсотка.

     

  • Українське слово на берегах Середземномор’я: Україна втретє представить національний стенд на престижній книжковій ярмарці в Іспанії

    Українське слово на берегах Середземномор’я: Україна втретє представить національний стенд на престижній книжковій ярмарці в Іспанії

    Україна втретє візьме участь у Міжнародній книжковій ярмарці Liber, яка відбудеться з 29 вересня по 1 жовтня 2026 року у виставковому центрі Fira Barcelona Gran Via в Барселоні. Свою книжкову продукцію на національному стенді презентують 17 вітчизняних видавництв. Організатором українського представництва виступає Український інститут книги.

    Міжнародна кооперація та нові ринки

    Участь у масштабній події надає українським видавцям унікальну можливість продемонструвати нові видання міжнародній професійній спільноті, налагодити прямі контакти із закордонними колегами та провідними літературними агентами. У межах ярмарки заплановано серію ділових B2B-зустрічей, спрямованих на пошук іноземних партнерів та укладання договорів про передачу прав на переклад українських літературних творів. Особливе значення захід має для розширення присутності української книги на ринках Південної та Центральної Америки, адже Іспанія традиційно виступає головною професійною платформою для такого діалогу.

    Серед учасників національного стенда свої добірки книг презентують такі відомі видавництва, як «Вільний вітер», «Жорж», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Ранок», «Каламар», «Рада» та інші українські видавничі договори.

    Професійні дискусії та культурна дипломатія

    Окрім роботи виставкового простору, на 30 вересня заплановано проведення двох спеціальних професійних заходів. Вони будуть присвячені актуальному стану української літератури, особливостям її інтеграції в іспаномовний простір та перспективам подальшого міжнародного співробітництва. Події проходять за активної підтримки Centro Cultural Ucraniano.

    Нагадаємо, що минулого року міжнародна книжкова ярмарка LIBER об’єднала понад 350 провідних видавництв із 63 країн світу, демонструючи високий інтерес глобальної спільноти до якісної літератури та видавничих інновацій.

  • Анджеліна Джолі знову в Україні: з’явилося фото голлівудської зірки

    Анджеліна Джолі знову в Україні: з’явилося фото голлівудської зірки

    Американська акторка та гуманітарна активістка Анджеліна Джолі, ймовірно, знову приїхала до України. Напередодні у соцмережах почали поширювати повідомлення про те, що голлівудську зірку помітили дорогою до Львова, а вже 30 серпня з’явилися світлини, які, за твердженнями місцевих медіа, були зроблені під час її нового перебування в Україні.

    Більше того, сьогодні очевидці повідомляють уже про появу Джолі в Тернополі. Таким чином, якщо інформація підтвердиться, акторка могла вирушити зі Львова далі Україною.

    Про нові фото Джолі 30 серпня повідомив львівський телеканал НТА. Видання зазначає, що напередодні знаменитість бачили у Львові, а сьогодні — в Тернополі. У мережі також оприлюднили фотографії акторки.

    При цьому найважливіша деталь поки залишається незмінною: ані сама Анджеліна Джолі, ані її представники офіційно не оголошували про нову поїздку до України. Так само наразі немає повідомлення від української влади чи міжнародної гуманітарної організації, яке б пояснювало мету її візиту.

    Тому поки коректніше говорити саме про ймовірний новий приїзд Джолі, а не про підтверджену офіційну поїздку.

    Анджеліна Джолі знову в Україні: з’явилося фото голлівудської зірки

    Спочатку Джолі помітили дорогою до Львова

    Перші повідомлення почали активно поширюватися у другій половині дня 29 серпня.

    За словами очевидців, акторку нібито побачили в автомобілі дорогою до Львова. Джолі, як стверджувалося, їхала у супроводі охорони. Фотографії та повідомлення швидко розійшлися місцевими Telegram-каналами.

    Однак уже тоді медіа звертали увагу на відсутність офіційного підтвердження.

    УНІАН, зокрема, писав, що інформація про можливий візит активно обговорювалася у соцмережах, але підтверджень того, що Джолі справді прямує до Львова або вже перебуває в місті, на той момент не було.

    30 серпня ситуація змінилася: з’явилися нові світлини, а місцеве львівське медіа повідомило, що акторку бачили вже в Україні.

    Але інтриги додало інше повідомлення.

    За даними очевидців, цього ж дня Анджеліну Джолі нібито помітили вже у Тернополі. Подробиць її перебування там поки практично немає.

    Невідомо також, чи Львів і Тернопіль є кінцевими пунктами поїздки або лише частиною маршруту акторки.

    Мета поїздки залишається таємницею

    Саме це зараз є головною загадкою нового можливого візиту Джолі.

    Акторка вже неодноразово демонструвала, що під час поїздок до України не обмежується символічними появами у великих містах. Її попередні візити були пов’язані з гуманітарними питаннями та допомогою людям, які постраждали внаслідок російського вторгнення.

    Тому не виключено, що й цього разу поїздка може мати гуманітарну мету.

    Проте жодних підтверджених даних про програму її перебування, зустрічі чи подальший маршрут наразі немає, тому приписувати Джолі конкретну місію передчасно. НТА також зазначає, що мета та деталі візиту не повідомляються.

    Цікаво, що приховані від публіки маршрути для акторки вже не новина.

    Уперше Джолі несподівано з’явилася у Львові ще у 2022 році

    Перший приїзд Анджеліни Джолі після початку повномасштабного російського вторгнення став справжньою сенсацією.

    30 квітня 2022 року голлівудську акторку несподівано побачили у Львові.

    Одним із найвідоміших кадрів того візиту стала поява Джолі у звичайному львівському кафе. Відео миттєво розлетілося соцмережами: акторку впізнали відвідувачі, вона посміхалася та віталася з людьми.

    Але розважальною появою її поїздка не обмежувалася.

    Джолі відвідала львівський залізничний вокзал, де спілкувалася з українцями, які евакуювалися із зони бойових дій. Зокрема, вона зустрічала евакуаційний потяг із Покровська.

    Також акторка зустрічалася з дітьми та людьми, які були змушені залишити свої домівки через війну.

    Тоді її поїздка мала гуманітарний характер.

    У 2025 році Джолі поїхала значно ближче до фронту

    Ще важливішим став наступний візит знаменитості.

    У листопаді 2025 року Анджеліна Джолі приїхала вже не лише на захід України, а вирушила до Херсона та Миколаєва.

    Поїздка відбувалася разом із міжнародною благодійною організацією Legacy of War Foundation. Джолі відвідала медичні заклади, зокрема дитячу лікарню та пологовий будинок, спілкувалася з медиками, родинами та дітьми.

    Фотографії тієї поїздки були зовсім не схожі на традиційні зіркові візити.

    Акторку фотографували у бронежилеті та під антидроновими сітками — у реальності міста, яке постійно перебуває під загрозою російських ударів.

    Саме тому нинішня поява Джолі на заході України викликає особливий інтерес: попередній досвід показує, що Львів або Тернопіль зовсім не обов’язково мають бути кінцевою точкою її маршруту.

    Проте наразі це лише припущення.

    Джолі вже бувала і в Тернополі

    Є ще одна цікава деталь.

    Тернопіль, де акторку, за повідомленнями очевидців, могли бачити сьогодні, також уже з’являвся у маршруті Джолі.

    Після поїздки на південь України у листопаді 2025 року знаменитість бачили у Тернополі — тоді вона зупинялася на місцевій АЗС за кавою.

    Тому нинішні повідомлення про її появу в цьому місті самі по собі не виглядають неймовірними.

    Водночас саме відсутність офіційних заяв може бути цілком свідомою. Під час війни маршрути відомих іноземних гостей, особливо якщо вони можуть прямувати у регіони підвищеного ризику, часто не розголошують заздалегідь із міркувань безпеки.

    Чому новий візит Джолі важливий для України

    Навіть без інформації про конкретну мету поїздки поява Анджеліни Джолі в Україні має значний інформаційний ефект.

    Йдеться про одну з найбільш упізнаваних акторок світу, яка протягом багатьох років займається гуманітарними проблемами, біженцями та наслідками воєн.

    Її попередні українські поїздки отримували висвітлення далеко за межами України.

    Особливо важливо, що Джолі приїжджала сюди не тільки у перші місяці після початку повномасштабної війни, коли увага світових медіа до України була максимальною.

    Вона повернулася у 2025 році, а тепер, судячи з повідомлень українських медіа та очевидців, могла зробити це знову у серпні 2026-го.

    Це робить нинішню історію значно цікавішою за звичайну появу знаменитості.

    Якщо новий візит підтвердиться, це буде вже щонайменше третя відома поїздка Анджеліни Джолі до України від початку повномасштабного вторгнення: Львів у 2022 році, Херсон і Миколаїв у 2025-му та нинішній можливий маршрут через Львів і Тернопіль.

    Поки ж головна інтрига залишається відкритою: для чого саме Анджеліна Джолі цього разу приїхала в Україну і куди вона вирушить далі.

  • Еволюція флагманів: iQOO 16 першим у світі отримає революційний 2K-екран від Samsung

    Еволюція флагманів: iQOO 16 першим у світі отримає революційний 2K-екран від Samsung

    Компанія iQOO готує гучну прем’єру на ринку мобільних технологій. Новий флагманський смартфон бренду – модель iQOO 16 – стане першим у світі мобільним пристроєм, оснащеним новітнім передовим люмінесцентним матеріалом M16 від південнокорейського гіганта Samsung. Цю панель інженери та розробники вже позиціонують як найкращий 2K-дисплей, коли-небудь створений компанією Samsung за всю історію її існування.

    Варто нагадати, що плідна співпраця між двома технологічними гігантами почалася значно раніше. Попереднє покоління флагмана, смартфон iQOO 15, також отримало преміальну 2K-панель спільної розробки, яка першою на комерційному ринку використовувала люмінесцентний склад M14. Ця матриця стала світовим першопрохідцем із фірмовою технологією 2K LEAD OLED, що дозволило забезпечити рекордний рівень деталізації, контрастності та глибокої передачі кольорів для користувачів.

    Рік потому розробники iQOO та Samsung знову об’єднали інженерні зусилля заради створення наступного технологічного прориву. Нове покоління дисплеїв покликане встановити небачені стандарти енергоефективності, максимальної пікової яскравості та природності відображення візуального контенту навіть за екстремальних умов освітлення. За попередніми планами виробника, офіційний старт продажів інноваційного флагмана iQOO 16 на глобальному та локальних ринках заплановано вже на вересень 2026 року.