Уряд України прийняв офіційне рішення щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища, після більш як річних дебатів та обговорень. Згідно з оголошеним рішенням, меморіальний комплекс буде споруджено поблизу села Гатне Фастівського району, що знаходиться під Києвом.
Планується, що на цій території буде відведено простір для військового кладовища, а також зведено необхідні ритуальні споруди, такі як колумбарії та крематорій. Окрім того, у майбутньому тут буде відкритий музей та створений парк, де будуть висаджені “дерева пам’яті”. Перші поховання загиблих на меморіальному кладовищі заплановані до кінця 2024 року, інші будівельні роботи планується завершити протягом наступних кількох років.
Раніше були зауважені протести та незгоду щодо розміщення меморіального комплексу у столиці, особливо з боку екологів та місцевих мешканців.
З огляду на те, що площа, призначена для меморіального комплексу, становить понад 260 гектарів та розташована поблизу багатьох населених пунктів, ВВС Україна провела додаткові дослідження, щоб з’ясувати, чи не виникне подібна ситуація у Фастівському районі.
Ідея створення національного військового меморіального кладовища виникла ще у 2011 році, коли парламент прийняв відповідний закон. Тодішні наміри були обумовлені відсутністю місць для поховань померлих ветеранів Другої світової та Афганської війн, а також учасників інших військових конфліктів у столиці та інших містах.
З початком російської агресії у 2014 році влада знову звернулася до цієї ідеї і розробила “План заходів з увічнення пам’яті захисників України”. Проте лише у 2022 році почали активно шукати місце для меморіального комплексу.
Уряд Києва, виконуючи доручення уряду країни, виділив земельну ділянку урочища “Лиса Гора” у Голосіївському районі Києва для будівництва. Проте таке рішення спровокувало протести громадських організацій, переважно екологічних, які підкреслювали, що урочище є національним природним комплексом зі складним рельєфом і не може бути місцем поховань загиблих.
Після відмови від “Лисої гори”, Верховна Рада у травні минулого року проголосувала за створення меморіального кладовища біля селища Биківня, що розташоване неподалік від Києва. Однак у заповіднику “Биківнянські могили” було зазначено, що це неможливо через можливість наявності недосліджених поховань жертв сталінських репресій.
Громадські організації пропонували в якості альтернативних варіантів територію Співочого поля у Печерському ландшафтному парку, пустир на Виставковому центрі (колишня ВДНГ) та пустир біля Берківецького кладовища.
Проте врешті-решт уряд вирішив розглядати варіанти за межами Києва, оскільки у столиці не було знайдено ділянки, достатньої для спорудження великого меморіалу.
Заступник директора державної установи “Національне військове меморіальне кладовище” Ярослав Старущенко повідомив ВВС Україна, що рішення про виділення землі було прийнято Київською обласною військовою адміністрацією, а не територіальною сільською громадою, оскільки ділянка належить до державної власності. Цьому передували зустрічі з представниками громадськості та старостами сусідніх сіл, які були повністю проінформовані про плани щодо меморіалу.
Таким чином, він вважає, конфлікту з Гатненською територіальною громадою у зв’язку із будівництвом кладовища не виникне.
Ярослав Старущенко зазначив, що ділянка розташована за межами населеного пункту і є частиною лісу вздовж траси на Київ.
Він також підкреслив, що крематорій буде зведений відповідно до європейських стандартів і буде розташований на достатній відстані від сіл.
“Будь-який вплив на екологію виключається”, – підкреслив він.
ВВС Україна звернулася за коментарем до голови Гатненської територіальної громади і зараз очікує відповіді.
Меморіальний комплекс буде займати площу у 267 гектарів землі. Будівництво всіх об’єктів триватиме кілька років, але вже у цьому році планується розпочати поховання загиблих.
“Ми маємо намір розпочати перші поховання до кінця цього року”, – зазначив Ярослав Старущенко у спілкуванні з ВВС Україна.
“Усі поховані матимуть військові почести, а їхні могили будуть стандартизовані. Ми керуємося тими ж принципами, що й при створенні всесвітньо відомих військових цвинтарів, таких як Арлінгтонське кладовище, кладовище Флері-деван-Дуомон, та інші у Бельгії, Італії, Канаді”, – пояснив Ярослав Старущенко.
Згідно з його словами, поховання, утримання меморіального комплексу та всіх могил буде здійснюватися виключно за рахунок держави.
“Ми беремо на себе всю відповідальність перед родинами загиблих, щоб вони могли відчувати спокій, знаючи, що могили їхніх близьких будуть доглянуті”, – додав він.
Ярослав Старущенко також визнав, що багато родичів загиблих у війні з Росією, які поховані на рідній землі, можуть не згодитися на перенесення їх могил на меморіальне кладовище. Однак всі вони також будуть вшановані у меморіалі.
“На території Національного кладовища буде створено музейний комплекс, де будуть встановлені меморіальні таблички з іменами всіх героїв без винятку – тих, хто похований на цьому кладовищі, на рідній землі та тих, чий прах розвіяний над Дніпром. Усіх без виключення”, – зазначив Ярослав Старущенко.
