Golosnovinua.com

Категорія: Економіка

  • На кону €1,45 млрд допомоги: уряд передав Раді чотири законопроєкти

    На кону €1,45 млрд допомоги: уряд передав Раді чотири законопроєкти

    Кабінет Міністрів схвалив і направив до Верховної Ради чотири законопроєкти, від ухвалення яких залежить отримання Україною третього траншу макрофінансової допомоги Європейського Союзу в розмірі €1,45 млрд. Пакет стосується податкового адміністрування, трансфертного ціноутворення, ринків капіталу та роботи Вищого антикорупційного суду.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ці законодавчі зміни є частиною міжнародних зобов’язань України перед ЄС та Міжнародним валютним фондом. За його словами, від результативної співпраці уряду і парламенту залежить надходження до державного бюджету значної частини із $29,5 млрд міжнародної допомоги, на яку Україна розраховує від партнерів.

    Перший законопроєкт стосується адміністрування податку на додану вартість. Уряд пропонує спростити окремі процедури для фізичних осіб-підприємців, а також суттєво підняти поріг, після перевищення якого можуть проводитися позапланові перевірки щодо бюджетного відшкодування та від’ємного значення ПДВ.

    Зараз цей поріг становить 100 тисяч гривень, а Кабмін пропонує збільшити його до 1 млн гривень. Тобто йдеться про десятикратне підвищення показника, яке, за задумом уряду, має зменшити адміністративне навантаження на бізнес.

    Другий законопроєкт стосується трансфертного ціноутворення — правил, за якими контролюються операції між пов’язаними компаніями, особливо міжнародними. Уряд хоче наблизити українські норми до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку та законодавства Європейського Союзу.

    Цей напрям має особливе значення для боротьби з переміщенням прибутків між юрисдикціями та мінімізацією податків через операції всередині міжнародних корпоративних груп.

    Третій законопроєкт передбачає зміни на ринках капіталу. Кабмін пропонує об’єднати ключові інституції у холдингову структуру, а також передбачити можливість залучення міжнародного стратегічного інвестора через відкритий конкурс.

    Фактично йдеться про перебудову частини інфраструктури українського фондового ринку. Для України це важливо не лише в контексті отримання конкретного траншу, а й з огляду на довгострокову мету — створення більш зрозумілого та прозорого ринку капіталу, здатного залучати приватні інвестиції.

    Четвертий законопроєкт стосується Вищого антикорупційного суду. Уряд пропонує змінити порядок розгляду окремих категорій справ, щоб підвищити ефективність роботи ВАКС.

    Зокрема, цивільні справи про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави пропонується дозволити розглядати одному судді. Аналогічний одноосібний розгляд передбачається і для адміністративних справ щодо застосування санкцій.

    У Кабміні наголошують, що всі чотири законопроєкти мають бути підтримані парламентом, оскільки вони пов’язані не лише з виконанням реформ, а й безпосередньо з фінансовою стійкістю держави та можливістю фінансувати оборонні й інші бюджетні потреби.

    Новий транш є частиною масштабнішої програми Ukraine Support Loan. У квітні 2026 року Рада ЄС завершила формування правової основи для кредиту Україні обсягом до €90 млрд на 2026–2027 роки. Із цієї суми €45 млрд передбачено зробити доступними Україні у 2026 році: €8,35 млрд у формі макрофінансової допомоги, ще €8,35 млрд через Ukraine Facility та €28,3 млрд — для підтримки українських оборонно-промислових спроможностей.

    Загалом Ukraine Support Loan передбачає близько €30 млрд економічної підтримки та €60 млрд допомоги, пов’язаної з оборонними потребами. Фінансування залучається Євросоюзом на ринках капіталу під гарантії бюджету ЄС.

    Однак гроші не надходять автоматично. Для бюджетної частини програми Україна повинна виконувати погоджені з ЄС умови, серед яких — дотримання верховенства права, боротьба з корупцією, забезпечення економічної стійкості та проведення структурних реформ. Конкретні зобов’язання закріплені у меморандумі між Україною та Єврокомісією.

    За даними Ради ЄС, станом на серпень у межах Ukraine Support Loan Україні вже було виплачено €11,6 млрд, з яких €3,2 млрд становила макрофінансова допомога, а €8,4 млрд було спрямовано на оборонні закупівлі.

    Саме тому голосування за чотири нові урядові законопроєкти має не лише внутрішньополітичне значення. Їх ухвалення є частиною механізму, за яким міжнародні партнери перевіряють виконання Україною погоджених реформ перед черговим виділенням коштів.

    При цьому схвалення законопроєктів Кабінетом ще не означає автоматичного отримання €1,45 млрд. Документи тепер має розглянути Верховна Рада, а Україна повинна підтвердити виконання відповідних умов програми.

    Корецький наголосив, що уряд розраховує на підтримку депутатів, оскільки від цих рішень залежить фінансування державного бюджету в умовах війни.

    Отже, найближчі голосування у Верховній Раді матимуть цілком конкретну фінансову ціну — €1,45 млрд третього траншу макрофінансової допомоги Євросоюзу. Паралельно ці рішення стануть тестом на здатність України виконувати погоджені з партнерами реформи, від яких залежить значно більший обсяг міжнародного фінансування впродовж 2026–2027 років.

  • Запасатися їжею на місяці не потрібно: у Мінагро пояснили, що буде з продуктами після ударів РФ

    Запасатися їжею на місяці не потрібно: у Мінагро пояснили, що буде з продуктами після ударів РФ

    Українцям наразі немає потреби масово скуповувати продукти та створювати великі домашні запаси через російські удари по складській і логістичній інфраструктурі. У Міністерстві аграрної політики та продовольства запевняють: передумов для довгострокового дефіциту їжі або загрози голоду в країні немає. Водночас наслідки атак можуть проявитися в іншому — складнішій логістиці, тимчасово меншому асортименті окремих товарів та певному зростанні цін.

    Про це 3 вересня заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. За його словами, рекомендації для населення фактично не змінилися порівняно з попередніми роками повномасштабної війни.

    Міністр зазначив, що українцям варто мати вдома базовий запас продуктів, однак підстав формувати запаси на кілька місяців зараз немає. Оптимальний набір залежить від потреб конкретної родини, кількості людей та особливостей харчування.

    «Передумов мати більше, ніж місячний запас, немає», — наголосив Висоцький.

    Головна причина занепокоєння — систематичні російські удари по українській складській та логістичній інфраструктурі. Наприкінці серпня Висоцький заявляв, що внаслідок атак було знищено близько 90% сучасних місць зберігання товарів. Попри масштаб втрат, він тоді також наголошував, що це не означає, що Україна залишиться без продовольства.

    Проблема полягає насамперед не у фізичній відсутності їжі, а в тому, як доставити її від виробника до магазинів після втрати великих логістичних центрів. Бізнес змушений перебудовувати звичні ланцюги постачання та переходити до більш децентралізованої моделі.

    Замість накопичення значних обсягів товарів на одному великому складі продукцію можуть розподіляти меншими партіями між різними об’єктами. Інший варіант — активніше використовувати пряме постачання від виробників до торговельних точок. Така модель зменшує ризик одночасної втрати великих запасів унаслідок одного російського удару.

    Однак нова логістика коштує дорожче. Потрібно більше транспорту, пального, водіїв, а маршрути доставки стають складнішими. Саме це, а не дефіцит продовольства, може стати одним із факторів зростання цін.

    За оцінкою Мінагрополітики, додаткові витрати через перебудову логістики можуть додати приблизно до 2,5% до вартості продовольства в загальному вимірі. При цьому йдеться про макроекономічну оцінку — ціни на конкретні продукти можуть поводитися по-різному залежно від категорії товару, виробника та логістичного ланцюга.

    Висоцький пояснював, що доставка продукції безпосередньо від виробника до споживача потребує додаткових витрат на пальне та оплату роботи водіїв. Водночас може змінюватися і вартість складських послуг.

    Ще одним можливим наслідком атак може стати тимчасове скорочення асортименту в окремих магазинах. Це також не слід автоматично сприймати як початок дефіциту. Якщо раніше великий розподільчий центр дозволяв торговельній мережі одночасно зберігати значну кількість різних товарів, то децентралізована система передбачає менші партії та частіші поставки.

    Таким чином, певного продукту може тимчасово не бути в конкретному магазині, але це не означатиме, що він зник із країни або його неможливо поставити в торговельну мережу. Висоцький раніше попереджав, що удари по логістичній інфраструктурі можуть впливати саме на асортимент і вартість доставки.

    Ситуація принципово відрізняється від перших місяців повномасштабного вторгнення 2022 року, коли одночасно порушилися численні логістичні маршрути, частина територій опинилася під окупацією, а населення масово скуповувало товари першої необхідності. За словами Висоцького, зараз подібної загрози постачанню продовольства немає.

    Україна має достатні обсяги продовольства для внутрішнього споживання. Зокрема, у Мінагрополітики раніше повідомляли про достатнє виробництво овочів для внутрішнього ринку. Основне завдання зараз — забезпечити стабільне переміщення продукції між виробниками, місцями зберігання та магазинами в умовах постійної загрози нових атак.

    Тому масове скуповування продуктів може, навпаки, створити локальні проблеми там, де об’єктивного дефіциту немає. Якщо велика кількість покупців одночасно вирішить придбати значно більше товарів, ніж зазвичай, полиці окремих магазинів можуть тимчасово спорожніти швидше, ніж мережа встигне організувати наступну поставку.

    У Мінагрополітики радять орієнтуватися на звичний для умов війни базовий запас. При цьому конкретний перелік продуктів кожна сім’я визначає самостійно — залежно від кількості людей, можливості зберігання та особистих потреб.

    Отже, після масштабних російських атак головним ризиком для продовольчого ринку України залишається не нестача самої їжі, а ускладнення її зберігання та доставки. Саме через це українці можуть зіткнутися з локальними перебоями в асортименті та помірним зростанням вартості окремих товарів.

    Водночас у Мінагрополітики наразі не бачать передумов ані для довгострокового дефіциту продовольства, ані для необхідності формувати багатомісячні домашні запаси.

  • Обіцяли 12,1%, а додали лише 100 грн: чому пенсії українців зросли по-різному

    Обіцяли 12,1%, а додали лише 100 грн: чому пенсії українців зросли по-різному

    Після березневої індексації частина українських пенсіонерів зіткнулася з несподіваною ситуацією: держава оголосила про індексацію на 12,1%, однак фактичне збільшення виплати для деяких людей становило лише 100 гривень. Це викликало запитання, чому оголошений відсоток не відповідає реальному зростанню суми, яку люди отримують щомісяця.

    Насправді 12,1% не означає автоматичного збільшення на такий відсоток усієї пенсійної виплати. Механізм індексації складніший: коефіцієнт застосовують до визначених складових, які використовуються при розрахунку пенсії, а доплати, надбавки та інші складові виплати можуть перераховуватися за іншими правилами. Пенсійний фонд прямо зазначає, що для пенсій за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням на 12,1% проіндексовано показник заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії.

    Сам коефіцієнт 1,121 уряд встановив постановою №236 від 25 лютого 2026 року. Індексація почала діяти з 1 березня. Мінімальне підвищення визначили на рівні 100 грн, а максимальне обмежили 2595 грн.

    Звідки взяли саме 12,1%? Формула передбачена законодавством і складається з двох компонентів. Половина залежить від зростання споживчих цін за попередній рік, а друга половина — від динаміки середньої зарплати, з якої сплачувалися страхові внески.

    За даними Пенсійного фонду, інфляція у 2025 році становила 8%, а показник зростання середньої зарплати, використаний для розрахунку, — 16,11%. У результаті за встановленою формулою отримали коефіцієнт 1,121, тобто збільшення на 12,1%.

    Однак саме тут і виникає головне непорозуміння. Якщо людина до березня отримувала, наприклад, 6000 грн, це не означає, що до цієї суми просто додали 12,1%, тобто 726 грн. Загальна виплата може складатися з основної пенсії, надбавок, доплат, компенсацій та інших складових. Індексуватися вони можуть по-різному.

    ПФУ, зокрема, пояснює на прикладі Херсонщини, що індексацію проводили до основного розміру пенсії без урахування доплат і надбавок, а розмір фактичного підвищення визначався індивідуально.

    Саме тому два пенсіонери, які до березня отримували приблизно однакові суми, після індексації могли побачити зовсім різне підвищення. На кінцевий результат впливають страховий стаж, заробіток, час призначення пенсії та структура самої виплати.

    Більше того, для пенсій, призначених у різні роки, передбачені окремі коефіцієнти. За інформацією ПФУ, для пенсій, які не підвищуються за загальним порядком, у 2026 році застосували коефіцієнт 1,061 для призначених у 2021–2022 роках, 1,048 — у 2023 році, 1,036 — у 2024-му та 1,024 — у 2025 році.

    При цьому уряд встановив своєрідний «коридор» підвищення. Якщо розрахована за відповідними правилами сума збільшення виявлялася невеликою, для більшості охоплених індексацією пенсій мінімальне підвищення становило 100 грн. Водночас максимальне збільшення обмежили 2595 грн.

    У масштабах країни різниця справді виявилася значною. За підсумками березневого перерахунку Пенсійний фонд повідомив про підвищення пенсій для 9,5 млн осіб. Середнє збільшення становило 648,93 грн, а середній розмір пенсії після перерахунку в березні досяг 7137,26 грн.

    Окремо у 2026 році змінилися гарантовані мінімальні виплати для низки категорій. Зокрема, для всіх непрацюючих пенсіонерів встановлено мінімальну виплату 3406 грн. Для осіб віком від 65 років із повним страховим стажем — 4213 грн, для людей до 70 років із повним стажем — 3725 грн, а для пенсіонерів від 70 до 80 років із необхідним стажем — 4050 грн.

    Варто враховувати й те, що частину пенсійних виплат уже перерахували з 1 січня через зміну соціальних стандартів. Зокрема, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, зріс із 2361 до 2595 грн. Це автоматично вплинуло на мінімальні та максимальні пенсії й низку доплат, прив’язаних до прожиткового мінімуму.

    Тому сама по собі доплата лише у 100 грн після березневої індексації ще не свідчить про помилку Пенсійного фонду. Вона може бути наслідком законного механізму розрахунку конкретної пенсії.

    Водночас пенсіонер має можливість перевірити, як саме змінилася його виплата. Пенсійний фонд повідомляє, що інформація про проіндексований розмір пенсії доступна в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг ПФУ. Сам перерахунок проводився автоматично за матеріалами пенсійних справ — подавати окрему заяву для отримання березневої індексації не потрібно.

    Якщо ж людина вважає, що під час розрахунку не врахували страховий стаж, заробіток чи інші дані, варто звернутися до територіального органу Пенсійного фонду та отримати детальне пояснення розрахунку. Лише після перевірки конкретної пенсійної справи можна визначити, чи 100 грн є правильним результатом індексації, чи є підстави вимагати перерахунку.

    Отже, головна причина різниці проста: 12,1% — це коефіцієнт індексації, а не гарантоване збільшення на 12,1% усієї суми, яку пенсіонер щомісяця отримує на руки. Через різну структуру пенсійних виплат одні українці отримали мінімальні 100 грн, інші — кількасот гривень, а максимальне передбачене підвищення становило 2595 грн.

  • Росія вдарила по одному з найбільших фармскладів України: під Києвом горів комплекс «Біокон»

    Росія вдарила по одному з найбільших фармскладів України: під Києвом горів комплекс «Біокон»

    У Бориспільському районі Київської області внаслідок російської атаки 3 вересня зазнав серйозних пошкоджень логістичний комплекс ТОВ «ХФК «Біокон» — один із найбільших спеціалізованих фармацевтичних складських комплексів України. Після удару на об’єкті виникла масштабна пожежа. Інформацію про те, що йдеться саме про «Біокон», підтвердила Forbes Ukraine генеральна директорка компанії Віра Павлова.

    Перші офіційні повідомлення про наслідки атаки з’явилися від Київської обласної військової адміністрації. Начальник КОВА Тимур Ткаченко повідомив, що у Бориспільському районі були пошкоджені складські приміщення, адміністративна будівля, магазин і МАФи. Один чоловік отримав осколкові поранення та був госпіталізований. При цьому КОВА спочатку не називала конкретне підприємство, яке постраждало.

    Згодом джерела на фармацевтичному ринку та сама компанія підтвердили, що під удар потрапив комплекс «Біокон». За попередніми оцінками співрозмовників галузі, втрати можуть сягати мільярдів гривень, однак точний масштаб руйнувань, кількість знищеної продукції та фінальна сума збитків на цей момент ще не встановлені.

    Сам комплекс має велике значення для українського фармацевтичного ринку. «Біокон» спеціалізується на фармацевтичній логістиці та складському господарстві, надаючи приміщення для аптечних складів і послуги зі зберігання продукції, у тому числі на митному ліцензійному складі. На майданчику працювали складські потужності, які використовували міжнародні фармацевтичні компанії та їхні українські представництва.

    За даними, які наводять профільні джерела, загальна площа комплексу становить близько 30 тисяч квадратних метрів. Приблизно 25 тисяч кв. м припадали на комерційні склади та ще близько 5 тисяч кв. м — на митний ліцензійний склад. Це робить об’єкт одним із найбільших спеціалізованих фармлогістичних майданчиків країни.

    Саме тому удар по «Біокону» викликав побоювання щодо можливих наслідків для постачання ліків. Втім, станом на 3 вересня говорити про дефіцит препаратів передчасно. Наразі немає підтверджень, що пошкодження комплексу вже спричинило перебої з постачанням медикаментів у Київ чи інші регіони. Практичні наслідки залежатимуть від того, які саме склади постраждали, скільки продукції було втрачено та наскільки швидко фармкомпанії зможуть перенаправити логістику через інші майданчики.

    Група «Біокон» працює на українському фармацевтичному ринку з 1992 року. Спочатку бізнес займався дистрибуцією лікарських засобів, а згодом розвинув напрям складської та митної логістики. Розташування комплексу неподалік міжнародного аеропорту Бориспіль та ключових автошляхів робило його одним із важливих вузлів постачання фармпродукції.

    Комплекс був обладнаний відповідно до міжнародних стандартів належної практики дистрибуції та зберігання, що особливо важливо для фармацевтичної продукції, яка потребує суворого температурного режиму та спеціальних умов складування.

    У структурі власності «Біокону» останніми роками відбувалися зміни. У 2024 році співвласником ТОВ «ХФК «Біокон» із часткою 49,95% став колишній народний депутат і бізнесмен Віталій Хомутиннік. Ще 44,95% належало засновнику групи Олександру Яворському. У липні 2025 року Антимонопольний комітет дозволив інвестиційному фонду «Каскад-Інвест», пов’язаному з Хомутинніком, отримати контроль над компанією.

    За 2025 рік підприємство отримало 272,4 млн грн виторгу, що приблизно на 9,5% більше, ніж роком раніше. Водночас компанія завершила рік із чистим збитком 78,6 млн грн. У 2024 році збиток був значно більшим — 466,3 млн грн при виторгу 248,8 млн грн.

    Атака на «Біокон» відбулася на тлі систематичних російських ударів по логістичній інфраструктурі України. Протягом останніх місяців під атаками опинялися склади, термінали, розподільчі центри та логістичні вузли в різних областях. Подібні удари створюють проблеми не лише для окремих компаній, а й для цілих ланцюгів постачання.

    Особливо чутливими є атаки на об’єкти, пов’язані з лікарськими засобами. Фармацевтична логістика суттєво відрізняється від звичайної складської: частина препаратів потребує постійного температурного контролю, спеціальних приміщень, сертифікованого обладнання та суворого дотримання правил транспортування. Саме тому втрата великого спеціалізованого складу не завжди може бути швидко компенсована звичайним логістичним об’єктом.

    Водночас учасники ринку мають резервні ланцюги постачання, а фармацевтична продукція розміщується не на одному об’єкті. Тож робити висновок про загальнонаціональний дефіцит ліків лише на підставі удару по одному комплексу наразі немає підстав.

    Цього ж дня російська атака завдала пошкоджень і іншим цивільним об’єктам Київщини. За даними КОВА та ДСНС, у Бориспільському й Обухівському районах виникли пожежі, а загалом унаслідок ударів постраждали люди.

    У мережі швидко поширилися відео та фотографії зі стовпом густого чорного диму над місцем пожежі. На цих матеріалах видно масштабне займання складських приміщень, однак за такими кадрами неможливо достовірно визначити, яка частина комплексу була повністю знищена, а яка лише пошкоджена. Тому остаточні висновки щодо масштабу втрат варто робити після завершення обстеження об’єкта.

    Окремо важливо, що в заголовках деяких медіа вже з’явилося формулювання про «знищення» одного з найбільших фармскладів країни. Станом на середину дня 3 вересня більш обережним і підтвердженим формулюванням є «пошкоджено» або «зазнав масштабної пожежі», оскільки повної офіційної оцінки руйнувань ще немає.

    Після ліквідації пожежі фахівцям належить оцінити стан будівель, обладнання, складських запасів та інженерних систем. Лише після цього стане зрозуміло, чи можна буде відновити роботу частини комплексу, чи окремі корпуси потребуватимуть повної реконструкції.

    Для фармацевтичного ринку ключовими залишаються два питання: скільки продукції було втрачено та наскільки швидко компанії, що користувалися складами «Біокону», зможуть перебудувати логістику. Якщо значна частина запасів була застрахована або дублювалася на інших майданчиках, наслідки для кінцевого споживача можуть бути обмеженими.

    Проте економічний удар по самому комплексу вже зараз виглядає значним. За попередніми оцінками галузевих джерел, сума втрат може вимірюватися мільярдами гривень. Точні цифри стануть відомі після інвентаризації та оцінки збитків.

    Таким чином, російська атака 3 вересня вдарила по одному з ключових об’єктів фармацевтичної логістики країни. Комплекс «Біокон» у Бориспільському районі зазнав масштабної пожежі та серйозних пошкоджень, однак станом на цей момент немає підтверджень ані повного знищення всього комплексу, ані дефіциту ліків на українському ринку.

    Подальші наслідки залежатимуть від масштабу втрат продукції та здатності фармкомпаній швидко переналаштувати поставки. Водночас сам удар ще раз показує, наскільки вразливою залишається цивільна логістична інфраструктура України під час війни.

  • Буткевич вкладає понад пів мільярда у новий бізнес: у Калуші збудують сучасні очисні споруди

    Буткевич вкладає понад пів мільярда у новий бізнес: у Калуші збудують сучасні очисні споруди

    Компанія «Нова-Кос», заснована бізнесменом Геннадієм Буткевичем у 2025 році, планує повністю за власний кошт профінансувати будівництво нових каналізаційних очисних споруд у Калуші Івано-Франківської області. Орієнтовна вартість інвестиційного проєкту становить 513 млн грн, а місто має стати першим пілотним майданчиком для нового напряму бізнесу.  Про це повідомило Агентство відновлення 3 вересня.

    Калуська міська рада вже погодила проєкт договору з ТОВ «Нова-Кос» щодо будівництва, введення в експлуатацію нових очисних споруд та подальшого надання послуг із централізованого водовідведення й очищення стічних вод. Міська влада наголошує: фінансових зобов’язань безпосередньо щодо будівництва споруд громада не матиме — усі витрати на зведення об’єкта має взяти на себе приватний інвестор.

    За планами сторін, нові споруди мають не лише забезпечити стабільне очищення міських стоків, а й зменшити техногенне навантаження на довкілля. Компанія розраховує збудувати та запустити об’єкт упродовж двох років, а передбачений договором термін окупності інвестицій для підприємства становить близько 10 років.

    Загальний обсяг вкладень Forbes Ukraine оцінює у 513 млн грн. Фінансування не передбачає залучення коштів державного чи місцевого бюджетів безпосередньо на будівництво. Модель повернення вкладень передбачає включення інвестиційної складової до тарифу на очищення стічних вод. За даними видання, щорічно в тарифі має бути передбачено щонайменше 50 млн грн такої складової.

    При цьому важливе значення матиме остаточна тарифна модель. Якщо тариф для населення встановлюватиметься нижче економічно обґрунтованого рівня, різницю, відповідно до описаної Forbes моделі, доведеться компенсувати компанії з міського бюджету. Тобто саме будівництво планується за приватні гроші, однак подальша економіка роботи об’єкта безпосередньо залежатиме від тарифної політики міста.

    Для Буткевича це фактично вихід у новий інфраструктурний сегмент. Директор «Нова-Кос» Максим Габрійчук заявив, що Калуш має стати першим проєктом компанії, однак вона вже працює або веде переговори приблизно з 15 іншими містами України.

    За його оцінкою, український ринок модернізації очисної інфраструктури залишається майже незаповненим. Габрійчук стверджує, що близько 80% очисних споруд у країні є застарілими, неефективними або не працюють належним чином. Саме тому компанія бачить у цьому напрямі значний потенціал для приватних інвестицій.

    Ситуація в самому Калуші пояснює, чому місто стало одним із перших кандидатів для такого проєкту. Нинішня система очищення стоків значною мірою пов’язана з очисними спорудами «Карпатнафтохіму», навколо яких у 2026 році виникла критична ситуація. У травні міська влада повідомляла, що працівники об’єкта продовжували забезпечувати очищення міських стічних вод, попри значну заборгованість із заробітної плати. Мер Андрій Найда тоді називав об’єкт стратегічно важливим для громади.

    Проблема не зникла й улітку. На початку липня міська рада окремо розглядала питання виплати зарплати працівникам очисних споруд, що ще раз засвідчило нестабільність нинішньої моделі роботи критично важливої для міста інфраструктури.

    Саме на цьому тлі 27 серпня депутати Калуської міської ради погодили проєкт договору з «Нова-Кос». В офіційному повідомленні ради зазначено, що новий комплекс має забезпечити місту власну сучасну систему очищення стічних вод та належний захист навколишнього середовища від техногенного впливу.

    Публічна дискусія навколо проєкту, втім, уже почалася. На сайті міськради 31 серпня було оприлюднене звернення мешканця, який запропонував владі додатково вивчити альтернативний сценарій — можливість отримання у власність громади або придбання вже існуючих очисних споруд «Карпатнафтохіму» з їх подальшою модернізацією. Автор звернення аргументував це тим, що в довгостроковій перспективі комунальна власність на стратегічний об’єкт може мати переваги перед користуванням приватною інфраструктурою. Це лише позиція автора звернення, а не рішення влади, але вона демонструє, що економічні умови майбутньої співпраці ще залишаються предметом суспільного обговорення.

    «Нова-Кос» пропонує застосувати при будівництві технологію так званих вертикальних лабіринтів. За оцінками самої компанії, вона може суттєво скоротити площу об’єкта і його енергоспоживання. Інвестор заявляє про можливе зниження використання електроенергії приблизно на 70% порівняно з традиційними технологіями, високий рівень автоматизації та потенційний строк експлуатації понад 50 років.

    Будівництво самого комплексу, за оптимістичним сценарієм компанії, може зайняти приблизно рік. Утім, офіційний договір із громадою залишає ширший горизонт: місто повідомляє про план побудувати та ввести споруди в експлуатацію протягом двох років.

    Напередодні директор «Нова-Кос» Максим Габрійчук та заступник міського голови Калуша Богдан Білецький окремо обговорювали проєкт в ефірі місцевого телеканалу. Серед ключових тем були нинішній стан очисних споруд «Карпатнафтохіму», можливі строки будівництва нового комплексу, його значення для громади та питання, які сторонам ще потрібно врегулювати.

    При цьому Калуш паралельно вкладає кошти й в інші об’єкти водовідведення. Зокрема, 2 вересня місто оголосило тендер на реконструкцію очисних споруд у селі Боднарів Калуської громади з очікуваною вартістю понад 26,3 млн грн. Це окремий проєкт, не пов’язаний із майбутнім комплексом «Нова-Кос», але він показує масштаб проблем із водною інфраструктурою, які громаді доводиться вирішувати одночасно.

    Сам Буткевич відомий передусім як співвласник мережі АТБ та засновник інвестиційної групи BGV Group Management. Група працює в гірничодобувному секторі, енергетиці, девелопменті та інших напрямах. Через BGV Development вона також розвиває житлові й комерційні проєкти.

    Вихід у сферу очищення стічних вод може стати для групи ще одним довгостроковим інфраструктурним напрямом. На відміну від звичайного девелопменту, такі об’єкти передбачають не лише капітальні вкладення у будівництво, а й десятиліття експлуатації та стабільний грошовий потік через тарифи.

    Саме тому Калуш має значення не лише як окремий міський проєкт. Якщо заявлена модель виявиться економічно життєздатною, «Нова-Кос» планує масштабувати її на інші українські громади. За словами керівництва компанії, переговори вже ведуться приблизно з 15 містами.

    Для українських громад така схема потенційно дозволяє модернізувати критично зношену інфраструктуру без необхідності одразу знаходити сотні мільйонів гривень у місцевих бюджетах. Водночас головним питанням залишається те, хто і яким чином у довгостроковій перспективі оплачуватиме повернення приватних інвестицій. У Калуші відповідь планують закласти саме в тарифну модель.

    Таким чином, інвестиція на 513 млн грн стане своєрідним тестом одразу для двох сторін. Калуш має отримати нові очисні споруди без прямих бюджетних витрат на їхнє будівництво, а компанія Буткевича — перевірити, чи може приватна модель модернізації водної інфраструктури працювати як масштабований бізнес.

    Якщо пілотний проєкт буде реалізований відповідно до заявленого плану, він може відкрити «Нова-Кос» шлях до значно більшого ринку. Адже проблема застарілих каналізаційних систем стосується не одного Калуша, а десятків українських міст, які роками відкладали дорогу модернізацію очисних комплексів.

  • Вже завтра українцям почнуть видавати нові 2000 гривень: хто на банкноті та як вона виглядає

    Вже завтра українцям почнуть видавати нові 2000 гривень: хто на банкноті та як вона виглядає

    Вже 4 вересня 2026 року в Україні офіційно з’явиться нова банкнота найвищого номіналу — 2000 гривень. Національний банк вводить її у готівковий обіг як доповнення до чинного банкнотного ряду, де досі найбільшою купюрою була 1000 гривень. На лицьовому боці нової банкноти розміщено портрет Василя Стуса — українського поета, правозахисника, дисидента та політв’язня СРСР.

    У Нацбанку наголошують, що поява нового номіналу не означає запуск додаткової емісії чи збільшення кількості грошей в економіці. Нові 2000-гривневі банкноти надходитимуть в обіг у межах звичайного готівкового обігу — через обмін на безготівкові кошти або інші номінали. Тому сам факт появи нової купюри, за поясненням регулятора, не має створювати додаткового інфляційного тиску.

    Головною причиною введення нового номіналу НБУ називає зміни, які відбулися в українській економіці після 2019 року, коли в обіг запустили банкноту 1000 гривень. Відтоді зросли зарплати, ціни, обсяги готівки в обігу та попит на готівкові розрахунки, особливо в умовах повномасштабної війни. За даними НБУ, станом на 1 липня 2026 року в готівковому обігу перебувало вже понад 970 млрд гривень, тоді як у 2019 році цей показник становив близько 390 млрд гривень.

    Ще один аргумент Нацбанку — структура готівки. Частка банкнот номіналом 1000 гривень за сумою вже перевищила 55%. У центральному банку вважають, що це один із сигналів, які свідчать про необхідність введення вищого номіналу. Водночас НБУ підкреслює, що безготівкові платежі залишаються домінуючими: 96 зі 100 операцій із платіжними картками в Україні здійснюються без використання готівки. Але під час війни готівка залишається критично важливою там, де нестабільний зв’язок або є перебої з електроенергією.

    Нова банкнота має не лише економічне, а й символічне значення. На її лицьовому боці зображено Василя Стуса — одного з найвідоміших представників українського дисидентського руху ХХ століття. Він був поетом-шістдесятником, перекладачем, літературним критиком, членом Української Гельсінської групи та правозахисником. За відкриту громадянську позицію і захист української культури радянська влада переслідувала Стуса, його твори забороняли, а самого поета двічі засуджували до ув’язнення. Він загинув у радянському таборі у вересні 1985 року.

    Дата введення банкноти в обіг — 4 вересня — обрана невипадково. Саме 4 вересня 1965 року під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна» Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою виступив проти масових політичних репресій української інтелігенції. А рівно через 20 років — 4 вересня 1985 року — Стус загинув у таборі особливого режиму.

    Зворотний бік банкноти також пов’язаний із життям і творчістю поета. На ньому розміщено будівлю Донецького національного університету, де навчався Василь Стус. У дизайні використані й інші символи, пов’язані з його біографією та творчістю, зокрема образ сосни. Український інститут національної пам’яті пояснював, що сосна неодноразово з’являлася в поезіях Стуса, написаних в ув’язненні, і стала символом незламності, самотності, болю та зв’язку зі світом.

    Особливу увагу НБУ приділив захисту нової купюри. Банкнота номіналом 2000 гривень має понад 20 захисних елементів. Серед них — водяні знаки, занурена та віконна захисні стрічки, рельєфні елементи, мікротексти, наскрізний елемент, латентне зображення та SPARK-елемент, який змінює колір під різними кутами нахилу.

    НБУ окремо наголошує на новій «віконній» захисній стрічці синьо-жовтого кольору Anima™ Colour. За інформацією регулятора, це перше у світі застосування такої поліхромної анімованої стрічки на банкноті. Під час нахилу купюри можна побачити ефект руху та зміну зображення: Тризуб переходить у знак гривні.

    Банки зможуть отримувати нові банкноти від Національного банку вже з 4 вересня та видавати їх клієнтам. Водночас це не означає, що кожен банкомат по всій Україні вже в перший день буде наповнений 2000-гривневими купюрами. НБУ ще під час презентації у липні дав банкам, інкасаторським компаніям та операторам платіжної інфраструктури час для переналаштування банкоматів, терміналів самообслуговування та обладнання для обробки готівки.

    Для першочергового введення в обіг Національний банк планує виготовити декілька мільйонів банкнот. Загальний обсяг надалі залежатиме від потреб готівкового обігу. При цьому НБУ заявляє, що випуск нового номіналу не потребуватиме додаткових витрат понад уже заплановані: банкноти виготовлятимуть, зокрема, на заміну зношеним купюрам інших номіналів. Одна банкнота 2000 гривень фактично може замінити дві банкноти по 1000 або чотири по 500 гривень, що має зменшити витрати на транспортування, зберігання, інкасацію та сортування готівки.

    Водночас варіант із купюрою номіналом 5000 гривень НБУ поки не обрав. У регуляторі пояснюють, що за нинішніх економічних умов оптимальним найвищим номіналом для України є саме 2000 гривень.

    Рішення розмістити на банкноті портрет Василя Стуса Правління НБУ ухвалило 6 січня 2026 року — у день народження поета. Кандидатуру Стуса, за інформацією Нацбанку, пропонували різні експертні та державні установи, серед яких Український інститут національної пам’яті, Міністерство культури та Інститут історії України НАН України. Правління НБУ зрештою підтримало цю кандидатуру одностайно.

    Після презентації банкноти влітку довкола її дизайну виникла й публічна дискусія, зокрема щодо використання образу та спадщини поета. У липні голова НБУ Андрій Пишний зустрівся із сином Василя Стуса Дмитром Стусом. «СтусЦентр» після зустрічі повідомив, що Дмитро Стус підтримав рішення присвятити нову банкноту його батькові, а сторони домовилися про можливі спільні проєкти з популяризації творчої спадщини поета.

    Таким чином, уже завтра 2000 гривень офіційно стануть частиною українського готівкового обігу. Купюра стане найвищим номіналом гривні, але не скасовує і не замінює банкноти 1000, 500 чи інших номіналів — усі вони продовжать залишатися законними платіжними засобами.

    Для пересічних українців головна практична зміна проста: з 4 вересня банкноту 2000 гривень можна буде отримати в банках і надалі дедалі частіше бачити в касах та банкоматах. А її головною візуальною особливістю стане портрет Василя Стуса — поета, який став одним із символів українського спротиву радянській системі та боротьби за свободу.

  • Мільярди під загрозою: транш МВФ та фіндопомога ЄС опинилися на межі зриву через пробуксовку реформ у Раді

    Мільярди під загрозою: транш МВФ та фіндопомога ЄС опинилися на межі зриву через пробуксовку реформ у Раді

    Україна ризикує втратити наступний транш Міжнародного валютного фонду в розмірі 1,66 мільярда доларів, а разом із ним і прив’язане до програми фінансування від Європейського Союзу. Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила, що під час переговорів із місією МВФ у Києві ключовою темою стало саме уповільнення темпів ухвалення критично важливих законодавчих рішень.

    Борги перед кредиторами та спірні закони

    Для успішного проходження чергового перегляду програми Україна повинна виконати низку чітких структурних маяків. Серед ключових вимог — набуття чинності законом про оподаткування цифрових платформ № 15111-д, підписання якого наразі заблоковано через суперечливі норми щодо публічних діячів (РЕР), що напряму загрожує європейській макрофінансовій підтримці.

    Крім того, парламент має невідкладно ухвалити законопроєкт № 15112-д щодо запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, гарантувати реальну незалежність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також перезавантажити Рахункову палату. Останній пункт уже зіткнувся з труднощами: Верховна Рада провалила формування відповідної конкурсної комісії.

    Загроза бюджетної кризи та заяви керівництва

    За словами народної депутатки, ще три обов’язкові законопроєкти має внести уряд, тоді як інші зобов’язання повністю перебувають у зоні прямої відповідальності Кабміну та профільних відомств. Тривожні оцінки Підласої збігаються з попередженнями голови податкового комітету Данила Гетманцева, який після серії провальних голосувань констатував, що масштабна фінансова криза вже перейшла в критичну фазу.

    Президент України Володимир Зеленський раніше підкреслював, що саме від дисципліни парламенту залежить надходження до державного бюджету близько 15 мільярдів доларів сукупної міжнародної допомоги, без якої держава ризикує зіткнутися з вимушеним урізанням базових видатків.

     

  • Рятівний транш на випередження: країни ЄС готові достроково виділити Україні мільярди на оборону та підготовку до зими

    Рятівний транш на випередження: країни ЄС готові достроково виділити Україні мільярди на оборону та підготовку до зими

    Значна частина держав Європейського Союзу висловила готовність підтримати прохання офіційного Києва щодо дострокового надання траншів із масштабного дворічного кредиту на 90 мільярдів євро. Йдеться про кошти, які першочергово призначалися для виплат у 2027 році, проте потрібні Україні вже зараз для закриття фінансових розривів. Про це за підсумками неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС у місті Віклов повідомила очільниця оборонного відомства Ірландії Хелен Макенті.

    Критичний дефіцит і загроза зимового блекауту

    Хоча неформальний формат міністерських консультацій не передбачає підписання юридичних рішень, політична воля союзників стала чітким сигналом готовності до компромісу. Міністерка оборони Ірландії, яка нині головує в Раді ЄС, наголосила, що представлений українською стороною звіт наочно продемонстрував гострий дефіцит ресурсів на тлі наближення холодів.

    Виступаючи перед колегами по відеозв’язку, міністр оборони України Євген Хмара повідомив, що російські окупанти вже атакували понад 75 відсотків об’єктів критичної інфраструктури країни. Європейські посадовці визнають, що Москва цілеспрямовано тероризує цивільне населення перед зимовим періодом. Раніше президент Володимир Зеленський констатував потребу в додаткових 27 мільярдах євро на оборонні витрати, закликавши спрямувати невикористані кредитні ліміти 2027 року на забезпечення термінових потреб уже в поточному бюджетному періоді.

    Розподіл 90 мільярдів євро та позиція дипломатів

    Затверджена загальна програма кредитування в обсязі 90 мільярдів євро спочатку була поділена порівну між 2026 та 2027 роками. Річний пакет у 45 мільярдів євро включає орієнтовно 28 мільярдів на сектор оборони та 17 мільярдів на пряме покриття бюджетних потреб. Як зазначила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, наразі безпосередньо на мілітарні потреби надійшло лише 8,47 мільярда євро, хоча Єврокомісія вже погодила номенклатуру продукції на 22 мільярди.

    Дипломати констатують, що навіть масштабний союзний кредит не перекриває всіх реальних видатків воюючої держави. Саме тому прискорення графіку платежів розглядається як ключовий інструмент стабілізації ситуації на фронті та в тилу, паралельно з прямою двосторонньою допомогою від європейських партнерів.

  • Мільярдний порятунок від інфляції: IKEA радикально знижує ціни на культові меблі по всій Європі

    Мільярдний порятунок від інфляції: IKEA радикально знижує ціни на культові меблі по всій Європі

    Шведський меблевий гігант IKEA ухвалив рішення запровадити суттєві знижки до 25 відсотків на значну частину своєї продукції на європейському ринку. Задля боротьби з наслідками стрімкого зростання вартості життя компанія спрямує близько 1,2 мільярда євро на масштабне здешевлення товарів для кінцевих споживачів.

    Мільярдні інвестиції у доступність

    «Inter IKEA Group знижує закупівельні ціни для франчайзі IKEA в Європі, тоді як ритейлери IKEA по всьому регіону здійснюють додаткові інвестиції для зниження цін. У сукупності ці заходи передбачають спільні інвестиції приблизно на 1,2 млрд євро у зниження цін для покупців IKEA», — підкреслили в офіційній заяві виробника.

    У пресслужбі наголосили, що ціновий перегляд покликаний підтримати покупців, які продовжують стикатися з безпрецедентним фінансовим навантаженням. Точний перелік акційних пропозицій, терміни та остаточні масштаби знижок кожен національний франчайзі формуватиме самостійно, зважаючи на специфіку локальних ринків.

    Популярні бестселери за новими цінами

    Диконтна програма охопить понад 1500 позицій зі зниженням вартості від 15 до 25 відсотків. Зокрема, ціни впадуть на бестселери бренду — книжкові шафи Billy, популярну серію домашніх меблів Hemnes та класичні ергономічні крісла Poang. Нинішня хвиля цінопаду є логічним продовженням довгострокової стратегії відновлення доступності товарів після стрибка витрат на логістику й сировину в минулі періоди.

  • Мільярдні інвестиції в майбутнє: Південна Корея готує рекордне зростання бюджету на хвилі глобального буму штучного інтелекту

    Мільярдні інвестиції в майбутнє: Південна Корея готує рекордне зростання бюджету на хвилі глобального буму штучного інтелекту

    Уряд Південної Кореї офіційно представив проєкт державного бюджету на 2027 рік, передбачивши безпрецедентне збільшення витрат одразу на 12,8 відсотка. Загальна сума фінансування сягне 820,9 трильйона вон (близько 598 мільярдів доларів США), що стало рекордним показником двозначного зростання державних видатків із часів глобальної фінансової кризи 2009 року. Такий фінансовий стрибок став можливим завдяки надприбуткам технологічного сектору на тлі світового попиту на рішення у сфері штучного інтелекту.

    Надприбутки чипмейкерів та Фонд майбутнього реагування

    Економіка країни стрімко виграє від технологічної революції, яка сформувала вибуховий попит на передові мікросхеми пам’яті. Зростання доходів таких технологічних гігантів, як Samsung Electronics та SK Hynix, суттєво поповнило державну скарбницю через податкові надходження. Бюджет на наступний рік включає 162,3 трильйона вон (приблизно 118 мільярдів доларів), спрямованих до спеціального Фонду майбутнього реагування, який фінансується переважно за рахунок податків від виробників напівпровідників.

    Міністр бюджету Пак Хон Гин наголосив, що уряд прагне запустити стабільний економічний цикл, у якому державні інвестиції виступатимуть каталізатором подальшого розвитку та зміцнення фінансової системи держави. У новому фінансовому плані передбачено виділення 2,6 трильйона вон на розвиток чипової галузі, будівництво сучасних дата-центрів та розширення робототехнічної інфраструктури. Окремо 3,4 трильйона вон спрямують на фінансування оборонних програм, зокрема розробку стратегічних озброєнь та атомних підводних човнів.

    Рекордні доходи та нові виклики

    За прогнозами Міністерства бюджету, загальні державні доходи у 2027 році сягнуть рекордних 880,8 трильйона вон ($640 млрд), що перевищить заплановані витрати майже на 60 мільярдів доларів. Очікується, що завдяки економічному зростанню співвідношення державного боргу до ВВП скоротиться з 51,6% у 2026 році до 48,3% у наступному періоді.

    Водночас монетарна влада країни реагує на інфляційні ризики, спричинені перегрівом ринку на тлі технологічного буму. Банк Кореї нещодавно підвищив базову процентну ставку до 3%, а також покращив прогнози реального зростання ВВП до 3,3% на 2026 рік та 2,9% на 2027 рік. Головний секретар президента країни з політичних питань Кім Йон Бом підкреслив, що надходження від корпоративних податків на індустрію штучного інтелекту мають працювати на користь суспільства, забезпечуючи економічні дивіденди для всіх громадян.