Категорія: Економіка

  • Металургійна галузь України потерпає від несправедливої мобілізації

    Металургійна галузь України потерпає від несправедливої мобілізації

    Федерація металургів України б’є на сполох – мобілізація має бути справедливою. Про це повідомляє голова федерації Сергій Біленький.

    За словами експерта, наразі в металургійній галузі є проблема мобілізації щойно прийнятих на роботу працівників. Від прийняття людини на роботу до бронювання минає щонайменше два місяці, і за цей час є велика ймовірність того, що працівник буде мобілізований.

    “За таких умов охочих офіційно працевлаштуватися на наші підприємства скоро не буде взагалі! Ми програємо конкуренцію сусіднім “гаражам”. Адже якщо людина працює без офіційного працевлаштування на якомусь автосервісі в Житомирі, а сама зареєстрована в Полтаві, то ТЦК і СП її просто не бачить”. “А якщо металург офіційно працює на “Запоріжсталі” та зареєстрований у місті Запоріжжі, то йому можна легко вручити повістку просто на прохідній підприємства”, – наголосив Біленький.

    Він висловив сподівання, що це питання буде вирішено, можливо – за рахунок впровадження електронного кабінету.

    “Поки що невідомо, як цю ідею буде врешті-решт реалізовано, але, на нашу думку, ТЦК і СП має бачити всіх військовозобов’язаних, а не тільки тих, хто прийшов добровільно або офіційно працює на великих підприємствах. В умовах великої війни це було б справедливим”, – резюмував Біленький.

    Зі свого боку зазначимо, що наразі в Україні триває постійне скорочення мобілізаційного ресурсу, а плани, поставлені владою перед військкоматами щодо набору “багнетів”, фактично зриваються. Поспіх же з набором людей провокує протест у суспільстві, де вже ситі по горло свавіллям ТЦКшників, які своїми діями дискредитували саму ідею мобілізації.

  • Подорожчання пального буде серйозним ударом по фермерах

    Подорожчання пального буде серйозним ударом по фермерах

    В Україні майбутнє підвищення акцизу на паливо призведе до подорожчання всіх категорій пального на 7-10 гривень за літр. І перед посівною це буде серйозним ударом по фермерах (українським аграріям і так не вистачає обігових коштів на фінансування посівної, а також людей через масову мобілізацію).

    Так, за словами аналітика консалтингової компанії “Нафторинок” Олександра Сіренка, минулого тижня мережі АЗС у регіонах продовжили підвищувати ціни. На станціях Shell ціна бензину А-95 зросла на 0,50 грн/л у деяких регіонах, ціна дизпалива – на 0,30-0,50 грн/л.

    Раніше експерти вже прогнозували зростання дефіциту палива в Україні. Причини називалися різні: від проблем із блокадою поляками українського кордону (постачальникам пального доводиться об’їжджати польську ділянку кордону через Словаччину або Румунію) і зростання цін на нафту на світовому ринку до ударів ЗС РФ по складах і місцях зберігання ПММ.

    У підсумку тим, у кого є вільні кошти і можливості, можна лише порадити вже зараз запасатися паливом про запас.

  • ЄС вже у липні хоче передати Україні прибутки від заморожених російських активів

    ЄС вже у липні хоче передати Україні прибутки від заморожених російських активів

    Єврокомісія хоче прискорити передання Україні прибутку, отриманого від заморожених російських активів, і переспрямувати його на закупівлю зброї, а не на післявоєнне відновлення.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на поки що не опублікований проєкт рішення.

    Якщо рішення буде схвалено найближчим часом, то перший транш може бути спрямовано в липні. Загалом цього року може бути виділено 2-3 млрд євро. А до 2027 – під 20 млрд.

    Президент ЄК Урсула фон дер Ляєн закликала спрямувати кошти на військову підтримку, що може зіткнутися з опором низки країн, пише FT. Зокрема, Угорщини.

    Брюссель пропонує привласнити 97% чистого прибутку, отриманого від заморожених російських активів в інвестфонді Euroclear, і передати їх до бюджету ЄС. Потім гроші будуть виплачуватися щокварталу або двічі на рік і “можуть бути використані на благо України відповідно до різних домовленостей”.

    План ЄС не матиме зворотної сили, і майже 4 млрд євро вже накопиченого прибутку залишаться у Euroclear, переважно для покриття судових витрат унаслідок судових розглядів із Росією, яка завалила фонд позовами.

  • Навіть за умови отримання зовнішньої допомоги S&P прогнозує девальвацію гривні аж до 49,32 грн/$

    Навіть за умови отримання зовнішньої допомоги S&P прогнозує девальвацію гривні аж до 49,32 грн/$

    Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings прогнозує гривні за підсумками 2024 року девальвацію курсу щодо долара на 8% – до 41,02 грн/$. Він вказаний, як прогнозний в останньому звіті агентства по Україні.

    S&P вважає, що курс гривня/долар знижуватиметься щорічно щонайменше в найближчі чотири роки:

    – 2024 рік – 41,02 грн/$;

    – 2025 рік – 43,89 грн/$;

    – 2026 рік – 46,53 грн/$;

    – 2027 рік – 49,32 грн/$.

    Прогнозуючи девальвацію гривні, аналітики S&P зазначають, що розраховують на отримання Україною до 2027 року міжнародної допомоги на загальну суму $122 млрд, з урахуванням уже освоєних $43 млрд у 2023-му і очікуваних у 2024-му $38 млрд.

    “Хоча ми припускаємо, що міжнародна підтримка України залишиться сильною, ми відзначаємо ризики для її стійкого потоку. Внутрішньополітична напруженість у США застопорила схвалення Конгресом військової та фінансової допомоги Україні цього року. Український уряд розраховує отримати $38 млрд від усіх донорів у 2024 році, зокрема близько $8 млрд грантів від США. Наш базовий сценарій передбачає повне освоєння цих коштів цього року. Проте в разі нестачі фінансування з боку США ми вважаємо, що наслідки можуть бути керованими, оскільки дефіцит може бути покритий за рахунок інших донорів і внутрішніх запозичень. Однак після 2024 року існує ризик того, що зовнішня підтримка України може бути меншою через напружений графік виборів у ключових країнах-донорах і можливість того, що деякі уряди вважатимуть вартість надання подальшої підтримки Україні занадто високою”, – йдеться у висновку S&P Global Ratings.

  • Передовий шлях до економічної стійкості України: роль платформи “Зроблено в Україні” у часи війни

    Передовий шлях до економічної стійкості України: роль платформи “Зроблено в Україні” у часи війни

    В кінці січня стартувала Всеукраїнська економічна платформа “Зроблено в Україні” за указом президента. Створення цієї платформи є важливим кроком у забезпеченні економічної стійкості країни в умовах війни, коли потрібно використовувати внутрішні резерви.

    Мета платформи полягає в тому, щоб об’єднати зусилля державних органів, бізнесу, іноземних інвесторів, а також громадських об’єднань для знаходження спільних рішень. Це дозволить виявити внутрішні потенціали економіки та працювати над розв’язанням проблем, спричинених тривалою війною.

    У цьому контексті реалізація ідеї платформи передбачає створення як цифрових, так і фізичних просторів для спрощення комунікації між стейкхолдерами та розроблення спеціалізованих сервісів. Це допоможе вирішувати різноманітні завдання ефективніше та швидше.

    “Зроблено в Україні” повинна стати постійно діючим органом, що консультує уряд та бізнес. Її завдання включає в себе відновлення бізнес-зв’язків, підтримку вітчизняних виробників та їхню локалізацію, а також просування українських товарів на світових ринках.

    У зв’язку з гострою необхідністю вирішення ряду проблем українського бізнесу під час воєнного стану, була сформульована місія платформи “Зроблено в Україні”, яка включає в себе наступне:

    1. Забезпечення практичної реалізації права на підприємницьку діяльність в умовах воєнного конфлікту.
    2. Лобіювання інтересів вітчизняних виробників у створенні сприятливого та безпечного середовища для виробничої діяльності.
    3. Створення прозорого та необтяжливого механізму постійної комунікації та координації взаємодії державних органів влади з суб’єктами господарювання, включаючи представників релокованих підприємств, об’єднання підприємців, секторальні асоціації та іноземних інвесторів.

    Одночасно з цим, щоб забезпечити збереження та розвиток підприємницького потенціалу у часи війни і після, платформа буде адаптувати найкращий міжнародний досвід активізації підприємницької активності в кризові періоди.

    Оскільки промисловість відіграє ключову роль у забезпеченні економічної стійкості країни, особлива увага платформи буде приділятися просуванню промислової адженди в Україні, зокрема захисту вітчизняного виробничого потенціалу під час тривалого впливу воєнних викликів. Для цього будуть застосовані такі підходи:

    1. Формування секторальних платформ для обговорення та вирішення спільних проблем, враховуючи особливості секторальних економік.
    2. Створення постійно діючих робочих груп для аналізу актуальних проблем промисловості та розробки шляхів їх вирішення.
    3. Спільне вивчення та впровадження інструментів відновлення та стимулювання ділової активності українських виробників.

    Крім того, платформа буде надавати підтримку у вирішенні енергетичних проблем промисловості, включаючи розвиток альтернативних джерел енергії та енергоефективних технологій, що є критичними для вуглезалежних підприємств. Таким чином, платформа “Зроблено в Україні” планує активно впроваджувати стратегії, спрямовані на підтримку та розвиток промислового сектору, забезпечуючи економічну стійкість та конкурентоспроможність країни.

    Отже, результати функціонування платформи “Зроблено в Україні” можуть бути визначені наступними практичними досягненнями:

    1. Пошук бізнес-партнерів та встановлення бізнес-зв’язків для збільшення локалізації виробничої діяльності.
    2. Розроблення актуальних галузевих бізнес-кейсів для допомоги вирішенню проблем, пов’язаних зі зміною регіональних чинників промислового розвитку та необхідністю трансформації енергетичного сектору.
    3. Створення нових програм підтримки виробників та планів розвитку переробної промисловості, сприяння доступу до фінансування та консультаційних послуг.

    Додатковою метою платформи є сприяння отриманню доступу до міжнародної грантової підтримки для мікропідприємств та малих підприємств, а також просування українських товарів на світових ринках, зокрема в Європі.

    Ефективність роботи платформи залежить від універсальності її структури, яка має бути спрямована на формування екосистеми, де рішення та консультації надаються на галузевих майданчиках, структурованих за видами економічної діяльності та регіонами. Серед пріоритетних напрямків діяльності платформи є надання консультаційних послуг з питань ділового адміністрування та експертиза нормативно-правового середовища.

    Наголошується, що запропоновані напрямки та структурні елементи платформи піддаються постійному перегляду та розширенню з урахуванням змін безпекових та економічних умов. Таким чином, платформа “Зроблено в Україні” може стати гнучким інструментом, спрямованим на захист національних економічних інтересів та формування внутрішніх резервів економічної стійкості країни, з особливим акцентом на малих і середніх підприємствах.

  • Україна розпочне створення трьох ключових реєстрів для відбудови та відновлення країни

    Україна розпочне створення трьох ключових реєстрів для відбудови та відновлення країни

    Кабінет міністрів ухвалив рішення про запровадження трьох електронних державних реєстрів для процесу відбудови та відновлення країни. Ці реєстри стануть частинами містобудівного кадастру державного рівня, який незабаром буде введено в дослідну експлуатацію.

    Про це повідомила Олена Шуляк, голова комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії “Слуга народу”.

    Зокрема, ці реєстри включають Єдиний державний реєстр адміністративно-територіальних одиниць (ЄДРАТО), Єдиний державний реєстр будівель та споруд (ЄДРБС) та Єдиний державний реєстр адрес (ЄДРА). Запровадження цих реєстрів сприятиме подальшій цифровізації будівельної сфери та зменшенню корупційних ризиків.

    Олена Шуляк зауважила, що запуск державних реєстрів відбудеться в межах експериментального проєкту протягом двох років. Це стало можливим завдяки реалізації закону №2486-IX, спрямованому на забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій. Розробником закону виступив Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а виконавцем — Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.

    Парламентарка пояснила, що нові реєстри необхідні для уніфікації відомостей про адміністративно-територіальні одиниці та адреси об’єктів нерухомості. Це сприятиме впорядкуванню інформації щодо містобудування, майнових прав та обліку будівель і споруд.

    Шуляк також зауважила, що завдяки електронній системі вже вдалося досягти значного антикорупційного ефекту. Запуск нових реєстрів у складі Єдиного державного реєстру буде сприяти подальшому зростанню цього показника.

  • Фактори, що найбільше впливають на курс долара, за стратегії НБУ

    Фактори, що найбільше впливають на курс долара, за стратегії НБУ

    На фінансовому ринку зараз діє режим керованої гнучкості, зазначивши, що регулятор, хоча і не встановлює курс, але контролює його завдяки своєчасним втручанням.

    Тарас Лєсовий, банкір, пояснив, що курсові зміни значною мірою будуть залежати від співвідношення попиту і пропозиції на валютному ринку. Він також наголосив, що зараз відсутні будь-які потенційно загрозливі обставини, які могли б радикально змінити кон’юнктуру ринку.

    Лєсовий зауважив, що можливі зміни курсу будуть скоріше ситуативними, особливо зниження курсу через досягнення балансу між попитом і пропозицією.

    Щодо прогнозів, Лєсовий вважає, що зміни на міжбанку не перевищать 0,2 гривні, а на готівковому ринку — 0,5 гривні. Він також передбачає, що різниця між курсами купівлі та продажу буде на рівні 0,1 гривні на міжбанку, 0,5 гривні в комерційних банках і 1 гривні в обмінниках.

    Курс, відповідно до прогнозу Лєсового, буде таким: на міжбанку — 38,5 – 39,25 гривні за долар та 41,5 – 43 гривні за євро; на готівковому ринку — 38,8 – 39,9 гривні за долар та 41 – 43 гривні за євро.

  • Відновлення України після війни обійдеться в понад 1 трлн доларів

    Відновлення України після війни обійдеться в понад 1 трлн доларів

    Кількість західних компаній, які виявили бажання приєднатися до процесу відбудови України, поступово зростає. Приватні та державні іноземні фірми вже активно працюють над планами з післявоєнної реконструкції країни. За даними Європейського інвестиційного банку, обсяг інвестицій у цей проект може перевищити 1 трлн доларів.

    У числі компаній, які мають намір долучитися до відновлення України після війни, зазначаються такі:

    1. Metinvest B.V. – найбільший виробник сталі, який розраховує, що для будівництва житла та соціальної інфраструктури за наступні 5-10 років знадобиться близько 3,5 млн тонн сталі.
    2. Rheinmetall AG – німецький машинобудівний та виробник зброї, який планує запустити в Україні виробництво 155-мм артилерійських боєприпасів.
    3. Fixit – виробник будівельних матеріалів, який минулого року оголосив про відкриття нового виробничого підприємства на заході України.
    4. Bayer AG – хімічна компанія, яка планує інвестувати у виробництво насіння.
    5. Waagner-Biro Bridge Systems – австрійська компанія, яка вже почала працювати в західних областях України, виготовляючи модульні сталеві мости, які перетинають річки та долини.

    Також турецькі компанії, зокрема Onur Group у співпраці з корейською Samsung C&T Corp та Dogus Construction, працюють над відновленням мостів та доріг в Україні. Найбільша з них, Onur Group, вже виконала 70 проєктів на суму близько 1 млрд доларів.

    Процес відбудови не лише передбачає великі фінансові вкладення, але й має свої виклики і нюанси. Зокрема, потрібно зосередитися на підтримці людей та їхнього благополуччя, а не лише на фінансах. Головна економістка Європейського банку реконструкції та розвитку підкреслює, що успіх відбудови України залежить від терпіння українців та виконання мирних угод, а також від дотримання Росією міжнародних зобов’язань.

    Голова Держагентства з розвитку інфраструктури та реконструкції України вважає, що країна має перспективу кращої відбудови, ніж коли-небудь раніше. Однак успішне відновлення вимагає часу, терпіння та взаємодії з усіма зацікавленими сторонами.

  • Республіканці хочуть замінити допомогу Україні на кредитні позики

    Республіканці хочуть замінити допомогу Україні на кредитні позики

    Республіканці хочуть, щоб економічна допомога Україні йшла не безоплатно, як зараз, а як кредит.

    Такий законопроект, за даними телеканалу NBC, зараз розробляють представники республіканської більшості Палати представників і частина сенаторів.

    Стверджується, що серед лобістів цієї ініціативи – спікер Майк Джонсон. Вона передбачає переведення всієї невійськової допомоги на кредитну основу, заставою для якої можуть служити російські активи, конфісковані урядом США.

    Чиновники, близькі до Білого дому, поставилися до ідеї скептично.

    Вони заявили виданню, що “якась допомога краще, ніж відсутність допомоги, але це не ідеальний спосіб допомогти”.

    “Прохання до країни взяти на себе борги в десятки мільйонів доларів, які вона не може дозволити собі погасити, – це рецепт значного тягаря, що завдасть шкоди Україні в довгостроковій перспективі і може призвести до економічної кризи в майбутньому”, – заявило джерело.

    При цьому плани поки що перебувають на попередній стадії і “далекі від повної реалізації”, повідомили NBC News три джерела, знайомі з процесом.

    Зазначимо, що в США зберігається, за оцінками американських ЗМІ, від 40 до 60 мільярдів доларів заморожених російських активів. Тобто, якщо розглянуту модель буде прийнято, то приблизно цією сумою і обмежиться майбутня економічна допомога Вашингтона.

  • Посівна в Україні перебуває під загрозою зриву

    Посівна в Україні перебуває під загрозою зриву

    Проблеми з грошима, пальним і мобілізацією (поряд із тиском Європи, де побоюються неконтрольованого припливу українських сільгосптоварів у прикордонні країни) добивають український агросектор.

    Так, за словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, українським фермерам не вистачає обігових коштів на фінансування посівної, а також людей через масову мобілізацію.

    “Коли ти сьогодні продаєш кукурудзу у збиток, собівартість якої була понад 6000 грн., а пропонують 4500-5000 грн., розумієш, що, скоріш за все, не будеш закладати цю культуру на посіви. Будемо констатувати – напевно цей сезон, як і минулий, буде відзначений зменшенням кількості посіву кукурудзи. Можливо, буде зменшення посіву соняшнику. Але робитиметься ставка на олійну культуру – сою та ярий ріпак, адже це ті культури, які дають мінімальну маржинальність. …Бракує і людського ресурсу через війну та мобілізацію, тож важливо прискорити моменти бронювання працівників”, – зокрема зазначив Марчук.

    Тим часом у Мінагрополітики вже прогнозують зниження врожайності у 2024 році приблизно на 4-5%. Також збільшиться вартість елеваторних послуг через зростання цін на електроенергію. Очікується і підвищення орендної плати за землю – приблизно на 5% до $125 за 1 га у зв’язку з відкриттям ринку землі для юридичних осіб.