Golosnovinua.com

Категорія: Економіка

  • З 1 березня в Україні зміняться соціальні виплати

    З 1 березня в Україні зміняться соціальні виплати

    З березня значно менша кількість внутрішньо переміщених осіб буде отримувати підтримку від держави. У фокусі будуть найбільш вразливі та малозабезпечені категорії. Натомість пенсіонери отримають невелике зростання пенсій за рахунок індексації та підвищення мінімальної зарплати.

    Крім того, у фокусі уваги будуть нові фінансові транші від союзників, польська блокада кордонів та старт вступної кампанії-2024.

    Виплати для ВПО

    З 1 березня в Україні набувають чинності нові правила виплат для внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

    Тепер право на них матимуть найвразливіші категорії населення. В уряді це пояснили економією та тиском західних партнерів, які дофінансовують дефіцит українського бюджету.

    “Найвразливіші мають продовжити отримувати виплати, а ті, хто уже, до прикладу, адаптувалися, чи отримали житло, чи мають роботу високооплачувану… підходи мають бути більш справедливі”, — пояснювала міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.

    За її даними, в Україні приблизно 4,9 мільйона людей, які вважаються внутрішніми переселенцями. З них 2,5 мільйона щомісяця отримують виплати.

    впо

    АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

    Планується, що у 2024 році гроші на допомогу для ВПО становитимуть 57 мільярдів гривень, це на 15 млрд менше ніж в 2023-му.

    Що зміниться?

    Певні категорії ВПО втратять право на виплати від держави. Серед них:

    • Пенсіонери, які отримують щомісячну пенсію понад 9444 гривні
    • Переселенці, середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім’ї яких перевищує 9444 гривні
    • Сім’ї, які мають власне житло або автомобіль, іноземну валюту, великий депозит у банку (понад 100 тис. гривень) на неокупованій території та не в зоні бойових дій.

    Допомогу автоматично протягом наступних шести місяців зможуть отримувати:

    • Пенсіонери, розмір пенсії яких менший за 9 444 грн
    • Люди з інвалідністю I чи II групи, діти з інвалідністю до 18 років та тяжкохворі діти
    • Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування до 23-го віку, а також батьки-вихователі та прийомні батьки.

    Іншим категоріям доведеться заново подавати заявку на отримання виплат з 1 березня. Право на це матимуть такі категорії:

    • Діти, які прибули в нову громаду без супроводу законного представника
    • Вагітні жінки після 30-го тижня вагітності
    • Люди, які втратили працездатність та не мають права на пенсію чи соцдопомогу, якщо сукупний дохід на одну особу в такій сім’ї не перевищує 9 444 грн
    • Працездатні люди, які не працюють і доглядають за дитиною до 14 років
    • Родини, де виховується троє і більше дітей до 18 років, якщо всі діти живуть в сім’ї, а родина проживає на території, де ведуться чи можливі бойові дії;
    • Родини з умовно безпечних регіонів України, якщо в їхніх населених пунктах немає можливості віддати дитину до дитсадка, а навчання в школі відбувається онлайн або в змішаному форматі.

    Виплати після подання заяви призначатимуть ще на шість місяців. Заяву можна подати також в березні.

    Розмір державної допомоги для ВПО не зміниться – 2 тис. гривень, для осіб з інвалідністю та дітей – 3 тис. гривень.

    Пенсії зростуть

    пенсії

    АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

    Передусім зростання стосуватиметься мінімальних пенсій, оскільки цього року виріс прожитковий мінімум з 2093 гривень до 2361 гривні. Перерахунок відбудеться автоматично.

    Крім того, Мінсоцполітики обіцяє індексацію пенсій з весни приблизно на 8%. В середньому пенсія зросте на 322 грн, а її середній показник становитиме 5717 грн, заявила міністр соціальної політики Оксана Жолнович.

    “У громадян, які отримують найменші пенсії – через брак страхового або трудового стажу, або через невеликі відрахування під час трудової діяльності – мінімальна пенсія зросте на 364 грн… і становитиме 2725 грн. А найбільша пенсія зросте одразу на 3000, і це буде 23 610 грн”, – додала міністр.

    Гроші від МВФ та ЄС

    Зважаючи, що цього року фінансування від партнерів пробуксовує, зокрема, Конгрес США досі не зміг ухвалити фіндопомогу Україні, особливо довгоочікуваними є новини про транші, які до України таки надійдуть.

    Загалом, у березні, за оптимістичним сценарієм, Україна може розраховувати майже на 9 млрд доларів допомоги від союзників.

    У цю суму входить транш на 890 млн доларів від МВФ, 1,8 млрд від Японії, транш від Євросоюзу на 4,9 млрд. Ще 1,4 млрд кредиту Україна може отримати від Світового банку.

    Минулого року Україна отримала зовнішнього фінансування від союзників на 42,6 млрд доларів. Цього року уряд розраховує залучити близько 37 млрд доларів.

    Це гроші, які дозволяють перекрити дефіцит бюджету, що утворився через війну. Адже фактично все, що Україна заробляє сама, йде на фінансування військових витрат країни.

    Польська блокада триватиме

    Очікується, що у березні блокада українських кордонів Польщею не лише не припиниться, але й посилиться.

    З березня до акцій фермерів, які цілий лютий блокують кордон та влаштовують акції з розсипанням українського зерна та навіть перешкоджанням руху потягів і пасажирських автобусів, приєднаються польські перевізники.

    Вони взяли невелику перерву в середині січня після протестів, що тривали з 1 листопада 2023 року, але з 1 березня планують відновити протест.

    Голова об’єднання “Транспорт і логістика Польщі” Мацей Вронський, зазначив, що перевізники чекали на проєкт закону, який мав би зробити жорсткішою перевірку українських перевізників у Польщі, але цього не було зроблено.

    Перевізникам не подобається, що українські водії отримали певні послаблення для роботи в межах ЄС в рамках підтримки України під час війни.

    Вступна кампанія

    університет

    АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

    У березні розпочнеться вступна кампанія-2024. Зокрема, 14 березня абітурієнти зможуть почати реєстрацію на сесію Національного мультипредметного тесту (НМТ).

    Обов’язковими для складання будуть три предмети – українська мова, математика та історія України.

    Четвертий предмет можна обрати самостійно – українська література, географія, фізика, хімія, біологія, іноземна мова (англійська, французька, німецька, іспанська).

    Реєстрація на тестування триватиме з 14 березня до 11 квітня. До 15 квітня можна буде внести зміни в реєстраційних даних.

    Саме тестування пройде в травні-червні під час основної сесії, але буде можливість скласти додаткову сесію в липні.

  • Демографічна катастрофа в Україні, – справа тількі у мобілізації?

    Демографічна катастрофа в Україні, – справа тількі у мобілізації?

    В останні дні обговорення щодо справи мобілізації в Україні відновилося, особливо у зв’язку зі зниженням віку мобілізованих осіб. За даними видання The New York Times, призов більшої кількості чоловіків віком 20 років може призвести до зменшення народжуваності в Україні. Такі тези стають предметом роздумів у вітчизняних та зарубіжних експертів.

    Українські фахівці підтверджують наявність демографічної кризи в країні, вказуючи на кілька ключових причин. Однією з них є зростання мобілізації та відправлення молодих чоловіків на військову службу. За даними досліджень, це може значно вплинути на структуру населення та народжуваність.

    Крім того, експерти вказують на інші фактори, що впливають на демографічну ситуацію в Україні. Зокрема, це відсутність ефективної державної політики щодо підтримки сім’ї, низький рівень соціального захисту для молодих сімей, економічна нестабільність та відсутність можливостей для кар’єрного зростання.

    Зменшення віку мобілізованих вплине на народжуваність в Україні, адже може загрожувати економіці України, пише NYT.

    “Експерти вважають, що в Україні як і більшості колишніх республік мало 20-річних. Під час глибокої економічної кризи та депресії у 90-их роках народжуваність суттєво зменшилася. Призов до армії більшої кількості чоловіків віком 20 років скоротить народжуваність”, — йдеться в матеріалі. Там зазначають: призов більшої кількості чоловіків у віці 20 років, враховуючи ймовірні бойові втрати, призвів би до ризику зменшення кількості народжених у цьому невеликому поколінні українців, що призвело б до скорочення кількості чоловіків призовного та працездатного віку через десятиліття та поставило б під загрозу безпеку та економіку країни в майбутньому.

    За даними Мін’юсту, впродовж 2023 року в Україні народилися 187 387 немовлят.

    Найбільше новонароджених зареєстрували у Києві – майже 20 тисяч дітей.

    У Львівській області народилося 16,6 тисячі дітей, Дніпропетровській — 14,4 тисячі, Одеській — 13,7 тисячі, Київській — 10,8 тисячі, Рівненській — 9,5 тисячі, а на Закарпатті — 9 450 малят.

    Порівняно із 2022 роком, коли на світ з’явилися 206 032 малюків, народжуваність знизилась на 9%, свідчить статистика “Опендатабот”. Загалом у перший рік вторгнення кількість новонароджених різко скоротилась на 25%.Для порівняння, у період з 2010 по 2013 роки в Україні народжувалось близько 500 тисяч дітей на рік.

    Загалом скорочення народжуваності в Україні спостерігається з 2013 року. Відтоді й до початку повномасштабної війни щороку народжувалося на 6-7% менше дітей.

    Народжуваність в Україні: як змінювалась з року в рік

    Рік Народжуваність (кількість новонароджених)
    2010 497 689
    2011 502 595
    2012 520 705
    2013 503 657
    2014 465 882
    2015 411 781
    2016 397 037
    2017 363 987
    2018 335 874
    2019 308 817
    2020 299 058
    2021 273 772
    2022 206 032
    2023 187 387
    Джерело: Опендатабот

    Не лише мобілізація: якими є головні причини демографічної кризи в Україні

    Економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ пояснив Фокусу передумови демографічної кризи в Україні і додав, що мобілізаційний вік тут грає опосередковану роль.

    За останні 10 років населення України суттєво скоротилось, і експерти впевнені: це демографічна катастрофа

    “Демографічна криза має структурні передумови в Україні. В нас є своя певна специфіка: мають вплив і перманентні економічні кризи, і відсутність позитивного сценарію розвитку, відсутність соціальної державної підтримки народжування дітей. Держава не формує суттєвий соціальний капітал для матерів, які народжують дітей. Відсутня допомога в соціалізації жінок після народження дітей, тобто повернення їх на роботу, немає підтримки з виховання дітей з боку держави. Ну і плюс колосальна міграція з країни, яка до війни була пов’язана з економічними чинниками, а зараз — з воєнними. До війни люди емігрували через економічні причини, зараз мільйони виїжджають через війну. Тому пониження призовного віку може просто ще більше посилити еміграцію з країни підлітків, яких матері будуть намагатися вивезти за кордон. В цьому плані певним чином чинник мобілізації може вплинути, та опосередковано”, — зазначив експерт.

    За його словами, в Україні спостерігається не демографічна криза, а демографічна катастрофа.

    За останні 13 років сплеск народжуваності спостерігався у 2012 році — тоді народилось понад 520 тис немовлятFullscreen
    За останні 13 років сплеск народжуваності спостерігався у 2012 році — тоді народилось понад 520 тис немовлят
    Фото: pexels.com

    “Криза — це, коли населення скорочується на 5%, наприклад. А у нас населення з 2013 року скоротилося майже в 1,5 рази. Це вже не криза, а катастрофа. Коефіцієнт народжуваності (0,7) — один з найнижчих в світі. Народжуваність скоротилася до рівня випадкових народжень дітей. У нас, наприклад, до війни понад 300 тисяч дітей народжувалося, а зараз 70 тисяч, тож спостерігається падіння майже вдвічі. Це вже не криза, а демографічна катастрофа національного масштабу”, — додав він.

    Економiст, директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін підтверджує, що мобілізаційний вік не є причиною низької народжуваності в Україні.

    Він також назвав три основних чинника, що напряму впливають на демографічну ситуацію:

    • непередбачуваність,
    • відсутність можливості планувати майбутнє,
    • обмеження фінансових ресурсів за відсутності державної політики відшкодування та стимулювання.

    “Коли пара народжує дітей, в них зростають витрати. А державної політики щодо стимулювання та відшкодування немає Тож, жінки, які хочуть народжувати, постають перед дилемою: або працювати, почуватися комфортно і жити добре, або втрачати свої доходи і збільшувати свої витрати. Тому економічне питання є основним, чому люди не прагнуть народжувати. Непередбачуваність, фінансове питання і відсутність державної політики щодо підтримки таких родин. Те, що пропонує держава, не стимулює.А мобілізація ніяким чином з цим питанням не стикається”, — розповів він.

    Тим часом, за даними ООН, від початку повномасштабного російського вторгнення з України виїхали більше 6 мільйонів громадян. Про це писав Reuters із посиланням на Агентство ООН у справах біженців.

    Більшість біженців виїхали до ЄС через кордони із Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Понад 3,3 мільйони перетнули кордон із Польщею та, за оцінками польського уряду, близько половина із них може залишитись у країні на тривалий час.

  • В Україні на кордоні з Польщею застрягли більше 2000 тисяч вантажівок

    В Україні на кордоні з Польщею застрягли більше 2000 тисяч вантажівок

    Українська прикордонна служба повідомила, що на кордоні з Польщею у черзі зараз очікує близько 2200 вантажівок. Ця ситуація виникла внаслідок страйку фермерів у Польщі, який розпочався 9 лютого і спричинив блокаду доріг і пунктів пропуску.

    «Станом на ранок сукупно на цих шести напрямках у черзі перебуває десь 2200 вантажівок. Найбільше – навпроти пунктів пропуску «Краківець», «Рава-Руська» та «Ягодин», – розповів речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.

    За його словами, на пункті пропуску «Ягодин» польські фермери взагалі не пропускають вантажівки, які їдуть з України до Польщі.

    9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.

    Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.

    За час протесту польських фермерів сталися щонайменше чотири випадки розсипання українського збіжжя.

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що питання деблокування кордону з Польщею має бути вирішене до 28 березня, інакше Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.

  • Польща та Україна обговорюють закриття кордонів для торгівлі товарами

    Польща та Україна обговорюють закриття кордонів для торгівлі товарами

    Представники Польщі та України ведуть перемовини стосовно можливого закриття кордону між країнами для торгівлі. Згідно з висловленням Туска, ця тема також буде обговорюватися під час його зустрічі з фермерами. Він вказав на існуючі спроби обмежити поставки сільськогосподарської продукції з України, запропонувавши обмеження, які відповідали б середньому рівню за 2022-2023 роки.

    У Брюсселі Польща планує внести пропозицію, за якою референтним періодом стане час до початку конфлікту. Це має на меті ужесточення лімітів, щоб захистити польських виробників. В той же час ведуться переговори щодо тимчасового закриття кордону для обміну товарами.

    Туск підкреслив, що будь-яке рішення про обмеження торгівлі з Україною має бути тимчасовим і здійснюватися за погодженням з Києвом, щоб уникнути надлишкової напруги між країнами. Проте він наголосив на необхідності знайти довготривале рішення.

  • Україна отримала понад 700 мільйонів доларів від Світового банку

    Україна отримала понад 700 мільйонів доларів від Світового банку

    У рамках проєкту “PEACE in Ukraine” Світовим банком надано другий транш безповоротного фінансування у розмірі 760 мільйонів доларів до державного бюджету України. Ця сума включає гранти від урядів Японії та Норвегії у розмірі 465 та 295 мільйонів доларів відповідно.

    Отримані кошти призначені для часткової компенсації видатків держбюджету, які не стосуються безпеки та оборони. Зокрема, ці фінанси спрямовані на пенсійні виплати, виплати працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та оплату праці педагогів.

    Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила бажання розглянути використання прибутку від заморожених російських активів на користь закупівлі військового обладнання для України. “Настав час розпочати розмову про використання прибутків від заморожених російських активів для спільної закупівлі військового обладнання для України”, – зазначила вона. “Це буде сильним символом та принесе значну користь, зробивши Україну та всю Європу безпечнішим місцем для проживання”, – додала фон дер Ляєн.

  • У Харкові з’явилося Почесне консульство Румунії

    У Харкові з’явилося Почесне консульство Румунії

    Почесним консулом Румунії в місті Харків призначено Миколу Удянського.

    За дорученням начальника Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова з відкриття Почесного консульства Румунії в Харкові дипломатів привітав заступник начальника ХОВА Євген Іванов. Також у заході взяли участь Посол Румунії в Україні Александру Віктор Мікула, Харківський міський голова Ігор Терехов та дипломати. Це вже 19-те почесне консульство у Харкові.

    «До початку лютневого вторгнення Харківщина мала продуктивні торгово-економічні відносини з Румунією. На жаль, війна внесла свої корективи. Але відкриття почесного консульства – надважлива подія для міста та регіону. Плідна співпраця дасть змогу розвивати Харківщину і наближати нашу перемогу над окупантами», – зазначив Євген Іванов.

    Під час своєї промови Почесний консул Микола Удянський анонсував передачу на потреби Харківської області автомобілів екстреної допомоги та генераторів.

    «Я пишаюся тим, що обійматиму цю посаду. Наша мета – не лише виконувати посадові обов’язки, але й всебічно допомагати Харківщині. Незабаром область отримає близько 100 генераторів та 20 карет швидкої допомоги», – розповів Микола Удянський.

    Довідка. До початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, у 2021 році, підприємці Харківщини експортували до Румунії продукції майже на 35,5 мільйона доларів США. А імпортні поставки того ж року склали 14,5 мільйона доларів.

  • Уряд України запускає національну програму “Зроблено в Україні” для підтримки вітчизняного виробництва

    Уряд України запускає національну програму “Зроблено в Україні” для підтримки вітчизняного виробництва

    Кабінет Міністрів прийняв рішення щодо поширення свідомості про продукцію вітчизняного виробництва, затвердивши безкоштовне використання торговельної марки “Зроблено в Україні” для підприємств. Цю ініціативу підтверджує Урядова постанова № 197.

    Уряд також ухвалив зображення торговельної марки “Зроблено в Україні” і доручив Міністерству економіки подати заявку на державну реєстрацію цієї марки та розробити технічний стандарт (брендбук) на його основі.Торговельна марка "Зроблено в Україні". Джерело: Кабмін

    Постанова рекомендує використовувати зображення торговельної марки всім державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам та організаціям незалежно від форми власності відповідно до затвердженого технічного стандарту (брендбуку).

    “Використання зображення торговельної марки, затвердженого цією постановою, державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності здійснюється на безоплатній основі”, — зазначено в документі.

    Попередньо Президент України Володимир Зеленський, виступаючи на презентації платформи “Зроблено в Україні”, заявив про майбутню можливість отримання українцями часткової компенсації за покупку товарів та послуг, виготовлених в Україні. За словами Президента, ця програма знаходиться в розробці і планується запустити її ще цього року.

    Уряд також оголосив про запуск національної платформи «Зроблено в Україні», прийняв постанову щодо популяризації товарів українського виробництва та затвердив знак маркування «Зроблено в Україні». Очікується, що ці дії призведуть до зростання споживчого попиту на 0,14% ВВП, створення понад 22 тис. нових робочих місць та додаткових надходжень до бюджету на суму 4 млрд грн.

    Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час презентації національної платформи «Зроблено в Україні». Шмигаль підкреслив, що відновлення та розвиток підприємництва є пріоритетом для уряду, і програма «Зроблено в Україні» є новим засобом взаємодії держави і бізнесу.

    Ця ініціатива спрямована на стимулювання внутрішнього попиту на українську продукцію та розвиток національного виробництва. Важливо відзначити, що це не обмежує доступ до іноземних товарів, а надає підприємцям стимули для виходу на внутрішній і зовнішній ринки. Для досягнення цієї мети уряд планує використовувати різноманітні інструменти підтримки вітчизняних виробників, включаючи розширення переліку товарів для державних закупівель та надання компенсацій за покупку української техніки.

  • Як уряд планує переводити ФОПів на загальну систему оподаткування

    Як уряд планує переводити ФОПів на загальну систему оподаткування

    В кінці минулого року уряд України виступив із презентацією Національної стратегії доходів країни до 2030 року, що стала об’єктом гострої дискусії в суспільстві. Однією з найбільш обговорюваних ініціатив у рамках цієї стратегії виявилася можлива ліквідація спрощеної системи оподаткування та, відповідно, подальша доля українських ФОПів.

    Причини, через які уряд прагне реформувати спрощену систему оподаткування, полягають у тому, що близько 1,7 мільйона платників податків використовують цю систему в Україні, при цьому вона забезпечує відносно стабільні податкові надходження, складаючи близько 0,9% ВВП за період 2020–2022 років. Спрощена система передбачає необов’язковий режим, що дозволяє платникам податків отримувати переваги як від спрощень у виконанні законодавства та адміністративних обов’язків, так і від зменшення податкового навантаження.

    У відповідності з першою або другою групою спрощеного режиму оподаткування, податкове навантаження не залежить від обсягу отриманого доходу і в жодному випадку не враховує величину прибутку. Уряд вважає, що система спрощеного оподаткування, особливо в умовах війни, не є оптимальною для України. З точки зору уряду, ця система під загрозою податкових надходжень до державного бюджету, оскільки її необов’язковість означає, що платники податків з великими прибутками мають стимул обирати цю систему, що призводить до зменшення їхніх податкових зобов’язань.

    Можливості заниження податкових зобов’язань у поєднанні з відсутністю обліку руху товарів, великим обсягом готівкових розрахунків та відсутністю документального підтвердження походження товарів становлять значний стимул для платників податків приховувати обороти або певні види діяльності з метою реалізації нелегально ввезених або вироблених товарів, а також реальні обсяги готівкових розрахунків з кінцевими споживачами.

    Уряд обгрунтовує, що значний обсяг торгівлі контрафактним та контрабандним товаром через розгалужену мережу ФОП вражає добросовісний бізнес, що потрапляє в нерівні конкурентні умови, змушуючи його також звертатися до “спрощенки” або комбінації з загальною системою оподаткування. Це особливо небезпечно в контексті забезпечення державою рівних умов оподаткування праці та неформальної зайнятості. Зокрема, “спрощенка” стає викликом, коли численні юридичні та фізичні особи обирають статус самозайнятої особи в межах спрощеної системи оподаткування замість оформлення стандартних трудових відносин.

    Урядова Національна стратегія доходів до 2030 року передбачає реформування спрощеної системи оподаткування. Протягом трьох років, під час перехідного періоду, ставки єдиного податку для юридичних осіб третьої групи будуть зростати до рівня звичайної ставки податку на прибуток (18%) для заохочення поступового переходу на загальну систему оподаткування. Після цього періоду для юридичних осіб буде встановлено заборону залишатися на спрощеній системі оподаткування.

    Фізичні особи-підприємці будуть об’єднані в одну групу з об’єднаною другою та третьою групами, сплачуючи податок від обсягу отриманого доходу на основі диференційованої шкали ставок. Для “спрощенців” буде обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій та поріг реєстрації платником ПДВ буде застосовуватися до всіх.

    Експерти з Київської школи економіки позитивно оцінюють урядові ініціативи, вказуючи на їхню спрямованість на збільшення податкових надходжень. Однак, вони також підкреслюють необхідність покласти край зловживанням, зокрема, використання “спрощенки” для оптимізації податків.

    Старший юрист компанії Arzinger, Денис Ерсой, вважає, що реформи спрощеної системи оподаткування, запропоновані у Нацстратегії доходів, спрямовані на збільшення податкових надходжень в умовах значних видатків на війну та затримок з міжнародною допомогою.

    У цьому контексті, деякі кроки держави здаються логічними, за словами експерта. Наприклад, ініціатива щодо підвищення ставки єдиного податку для сервісних бізнесів, які в більшості випадків не мають значних витрат, може вважатися розумним кроком. Однак, деякі заходи можуть лише збільшити адміністративне навантаження на добросовісних платників податків і підірвати концепцію спрощеної системи оподаткування. Зокрема, мова йде про посилення правил товарного обліку та встановлення єдиного порогу для реєстрації платником ПДВ.

    Неправильна імплементація правил товарного обліку для всіх “спрощенців” може призвести до посилення тиску з боку податкових органів на малі бізнеси та приватних підприємців. Крім того, якщо буде введено низький єдиний поріг для реєстрації платником ПДВ, багатьом “спрощенцям” адміністрування ПДВ може стати новим викликом.

    Радикально негативне ставлення до урядових ініціатив щодо “спрощенців” і ФОП висловлює керуючий партнер юридичної компанії “Winner” Ігор Ясько. За його словами, зміни, запропоновані Стратегією доходів, фактично спрямовані на ліквідацію малого та середнього бізнесу, що може спричинити посилення впливу великих корпорацій. Йдеться про спробу вирішити проблему приховування обсягів оборотів великим бізнесом за рахунок доброчесного бізнесу “спрощенців”. На думку Яська, це може призвести до втрати країною частини підприємців, оскільки робота як ФОП може стати невигідною.

  • По всій Україні зростає дефіцит палива – ціни на нього вже поповзли вгору

    По всій Україні зростає дефіцит палива – ціни на нього вже поповзли вгору

    Так, через польську блокаду українського кордону автогаз може подорожчати на 3 гривні за літр (його постачальникам доводиться об’їжджати польську ділянку кордону через Словаччину або Румунію), причому, ціни вже підвищуються як на роздрібному ринку, так і на оптовому.

    Ціни на дизель також поповзли вгору – на найбільших заправках України вартість палива марки “Євро” підвищилися на 0,2% до 54,56 гривні за літр.

    Експерти зазначають, що найближчим часом піднімуться і ціни на бензин, прогнозоване подорожчання – 2 гривні. Причина – зростання ціни на нафту на світовому ринку. “Якщо ситуація у світі не зміниться, то на дві гривні ціна за літр бензину в найближчі два-три тижні може зрости. В останні два тижні на внутрішньому ринку спостерігається планомірне підвищення цін на пальне в мережах економ-сегмента. Ми ж усе купуємо за імпортом, за світовими цінами, і, відповідно, закупівельна вартість почала зростати”, – зазначає директор консалтингової компанії “А-95” Сергій Куюн.

    Утім, ситуація ускладнюється не тільки підйомом цін на нафту у світі, а й тим, що ЗС РФ постійно завдають ударів по складах і місцях зберігання ПММ (наприклад, на початку лютого було завдано удару по нафтобазі в Харкові, де зберігалося майже 4000 тонн палива). При цьому проблеми з дефіцитом/подорожчанням палива “вистрілять” уже навесні, коли постане питання початку посівної кампанії в Україні.

  • Українці зневірилися в поліпшенні економічного становища

    Українці зневірилися в поліпшенні економічного становища

    Згідно з опитуванням Центру Разумкова, у січні 2024 року частка тих, хто вважає, що ситуація зміниться на краще протягом наступних трьох місяців, знизилася до майже 7%, що майже вдвічі менше, ніж у лютому-березні 2023 року, коли про віру в поліпшення говорили 13% опитаних. При цьому частка тих, хто вірить у зміни на гірше зросла з 23% на початку 2023 року до 33% у січні 2024 року.

    Такий песимізм виник не на порожньому місці. По-перше, війна затягнулася. І це завдає величезної шкоди українській економіці. Зруйновано підприємства, інфраструктуру, порушено логістичні ланцюжки. Війна створює велику економічну невизначеність. Бізнес не знає, що буде завтра, тому не інвестує в розвиток. Це гальмує зростання економіки.

    Війна призводить до погіршення соціальних умов. Зростає бідність, збільшується кількість людей, які потребують допомоги. Усе могло бути ще гірше, але через війну з України виїхало близько 10 млн осіб, турбота про них лягла на плечі інших держав. Але це означає, що Україна втрачає робочу силу і споживачів. Ще одна причина песимізму – безперервна корупція. Вона підриває довіру народу до влади. І вишенька на торті – невизначеність із фінансовою допомогою від США, а це життєво важливо для українського бюджету.

    Щоб підбадьорити економічні очікування українців, уряду необхідно підтримати бізнес, щоб він міг створювати нові робочі місця та інвестувати в розвиток. І не кидати напризволяще людей, які постраждали від війни, щоб вони могли повернутися до нормального життя.