Категорія: Наука

  • Вчені: час першого прийому їжі може впливати на тривалість життя

    Вчені: час першого прийому їжі може впливати на тривалість життя

    Міжнародна група вчених, серед яких фахівці Манчестерського університету та Гарварду, дійшла висновку, що час першого прийому їжі може впливати на тривалість життя. Дослідження показало, що відкладений сніданок підвищує ризик смерті серед людей похилого віку.

    Дослідження тривало понад три десятиліття та охопило 2945 осіб у Великій Британії. Результати свідчать: кожна година відтермінування ранкової трапези збільшує ризик смертності на 8%. При цьому враховувалися соціально-економічні фактори та спосіб життя учасників.

    Науковці зазначають, що з віком люди мають тенденцію відкладати сніданок і скорочувати своє «вікно харчування», що може бути пов’язано з проблемами зі здоров’ям, включно з депресією, хронічною втомою або порушенням апетиту.

    Водночас дослідники підкреслюють: пізній сніданок не є прямою причиною хвороб чи смерті, але може слугувати простим і доступним маркером загального стану здоров’я. Регулярне харчування, узгоджене з циркадними ритмами, сприяє здоровішому старінню та знижує ризик розвитку хронічних захворювань.

  • Гігантський айсберг у Південній Атлантиці стрімко руйнується: крижана маса може зникнути за тижні

    Гігантський айсберг у Південній Атлантиці стрімко руйнується: крижана маса може зникнути за тижні

    Майже 40 років тому від шельфового льодовика Фільхнера в Антарктиді відколовся величезний айсберг A23a. На піку своєї маси він важив близько трильйона тонн та мав площу понад 3 500 км² — удвічі більше за Лондон. За цей час крижана брила стала серйозною перешкодою для судноплавства та загрозою для колоній пінгвінів і тюленів на острові Південна Джорджія.

    Сьогодні площа айсберга скоротилася майже вдвічі — до 1 770 км², а його ширина в найширшій точці становить близько 60 км. За останні тижні з A23a відкололися фрагменти площею близько 400 км². Фізичний океанограф Британської антарктичної служби Ендрю Мейєрс зазначає, що айсберг «просто гниє» у теплій воді Південного океану, і процес руйнування продовжуватиметься.

    A23a понад три десятиліття перебував на мілководді в морі Ведделла, а лише у 2020 році його течією винесло до південної частини Атлантики. Навесні цього року айсберг ненадовго сів на мілину біля Південної Джорджії, що спричинило занепокоєння щодо кормової бази місцевих пінгвінів та тюленів. У травні він звільнився й почав дрейфувати на північ зі швидкістю до 20 км на добу.

    Причиною стрімкого руйнування вчені називають поєднання підвищених температур океанської води та сильних хвиль. Як зазначає Мейєрс, айсберги фактично приречені на руйнування, щойно виходять за межі крижаного поясу навколо Антарктиди.

    Відколювання айсбергів — природний процес, проте його частота зростає через глобальне потепління, викликане антропогенними викидами. Зникнення A23a нагадує про необхідність зменшення впливу людини на екосистеми Землі та контроль за змінами клімату.

  • Науковці дослідили кліматичні катастрофи: Земля живе за циклічними законами

    Науковці дослідили кліматичні катастрофи: Земля живе за циклічними законами

    Дослідники з Вільнюського університету під керівництвом професора Андрія Спірідонова виявили, що геологічні процеси, які довгий час вважалися хаотичними, підпорядковуються чітким ритмам. Йдеться про масові вимирання, кліматичні катастрофи та еволюційні стрибки, які, за новим підходом, повторюються за певними часовими інтервалами.

    Аналіз Міжнародної геохронологічної карти та шкал, створених на основі викопних решток (граптолітів, амоноїдів, конодонтів), показав, що ключові події в історії Землі не розподілені рівномірно. Вони утворюють «пакети» — щільні часові блоки, після яких настають відносно спокійні періоди.

    Команда Спірідонова застосувала концепцію мультифракталів, які описують повторювані патерни на різних масштабах. Завдяки цьому вдалося пояснити, що глобальні катастрофи та менші геологічні події взаємопов’язані в ієрархічній системі, де дрібні явища накладаються на «ядра» великих процесів.

    Вчені запропонували нове поняття — «зовнішня часова межа». Це мінімальний інтервал, протягом якого проявляються всі ключові цикли Землі. За розрахунками, він становить щонайменше 500 мільйонів років, а для повного розуміння моделей поведінки планети — до 1 мільярда років.

    Відкриття дає змогу не лише краще зрозуміти минуле Землі, а й прогнозувати майбутнє. Якщо історія планети справді організована за повторюваними схемами, це дозволить точніше моделювати кліматичні процеси та оцінювати ризики нових екстремальних змін.

  • 7 вересня українці побачать рідкісне місячне затемнення з “кривавою” повнею

    7 вересня українці побачать рідкісне місячне затемнення з “кривавою” повнею

    7 вересня 2025 року українці стануть свідками рідкісного космічного явища — повного місячного затемнення, яке співпаде з вересневою повнею.

    Коли дивитися

    Затемнення розпочнеться о 19:35 за київським часом, піку досягне о 21:11 і завершиться близько 23:55. Загальна тривалість явища становитиме понад чотири години, а фаза повного затемнення триватиме 82 хвилини — найдовше з листопада 2022 року.

    За оцінками астрономів, понад 7 мільярдів людей у світі зможуть побачити цю подію. В Україні Місяць поступово набуде червоно-помаранчевого відтінку, через що явище називають “кривавою повнею”.

    Повне затемнення спостерігатимуть у Європі, Азії, Африці, Австралії, Північній і Південній Америці. Найяскравіший “кривавий Місяць” буде видно в Австралії, Азії, Африці та частині Європи. В інших регіонах супутник затьмариться лише частково.

    Чому Місяць стає червоним

    Під час затемнення Земля опиняється між Сонцем і Місяцем, занурюючи супутник у власну тінь. Сонячні промені, проходячи крізь атмосферу Землі, розсіюються: сині й фіолетові відфільтровуються, а червоні й помаранчеві досягають поверхні Місяця. Цей процес відомий як розсіювання Релея.

    Колір затемненого Місяця залежить від стану атмосфери: пил, волога чи дим можуть зробити його темнішим, а іноді на краях видно бірюзову смугу — ефект від озонового шару. Тому кожне затемнення унікальне за відтінками — від золотисто-червоного до темно-мідного.

    Такі явища трапляються кілька разів на рік, але тривалі повні затемнення, видимі майже в усьому світі, є рідкістю. Для астрономів це цінна нагода досліджувати атмосферу Землі, а для спостерігачів — одне з найкрасивіших небесних шоу.

  • Професії, незамінні для ШІ: фахівці, що виживуть у еру штучного інтелекту

    Професії, незамінні для ШІ: фахівці, що виживуть у еру штучного інтелекту

    Штучний інтелект дедалі активніше проникає в наше професійне життя, підвищуючи ефективність багатьох процесів. Проте не всі професії однаково вразливі до автоматизації. Експерти Microsoft провели масштабне дослідження, щоб визначити, які галузі залишаються менш підданими впливу технологій.

    У рамках дослідження було проаналізовано понад 200 000 анонімних чатів користувачів із Bing Copilot у період із січня по вересень 2024 року. На основі того, як часто професіонали зверталися до ШІ для виконання щоденних завдань, автори створили індекс AI applicability score — показник, що відображає ступінь уразливості різних спеціальностей до автоматизації.

    Результати показали, що деякі професії залишаються практично незамінними: вони потребують фізичної присутності, спеціальних навичок або високої точності. До списку «захищених» професій увійшли, зокрема:

    • Майстри з ремонту та заміни шин

    • Суднові інженери

    • Фахівці з монтажу та ремонту автомобільного скла

    • Щелепно-лицьові хірурги

    • Оператори складних промислових систем

    • Бальзамувальники

    Ще одна група спеціалістів, які залишаються менш піддатливими до впровадження ШІ, включає:

    • Допоміжних робітників у малярних і штукатурних роботах

    • Фахівців із утилізації небезпечних відходів

    • Медичних асистентів із догляду за пацієнтами

    • Спеціалістів зі взяття крові

    Загалом, ці професії поєднують у собі спеціальну підготовку та необхідність фізичної присутності людини, що ускладнює їх повну автоматизацію. Експерти відзначають, що попри швидкий розвиток технологій, роль людини в цих сферах залишатиметься критичною.

  • Нашестя мінуючої молі: каштанам на Дніпропетровщині загрожує знищення

    Нашестя мінуючої молі: каштанам на Дніпропетровщині загрожує знищення

    У Дніпропетровській області зафіксували масове ураження каштанів небезпечним шкідником — каштановою мінуючою міллю. Місцеві жителі помічають, що дерева передчасно жовтіють, а листя починає опадати вже наприкінці літа.

    Як повідомляють науковці, личинки молі виїдають листя зсередини, послаблюючи дерева перед зимівлею. У результаті каштани стають вразливими й можуть масово загинути, якщо вчасно не вжити заходів.

    Фахівці рекомендують регулярно прибирати опале листя, адже саме в ньому зберігаються лялечки шкідника, а також застосовувати спеціальні ін’єкції для захисту дерев. Без комплексних заходів, попереджають експерти, регіон ризикує втратити значну частину каштанових насаджень уже найближчими роками.

    Для довідки: каштанова мінуюча міль походить з Балкан і нині поширена майже по всій Європі. Її поява в Україні не є новою проблемою, однак саме цього року шкідник завдає особливої шкоди зеленим насадженням.

    Ентомологи також нагадують, що нинішній рік вирізняється не лише активністю каштанової молі. В Україні вже спостерігалося нашестя сарани та аномальна кількість сонечок. За словами експерта Євгенія Халаїма, причина останнього — у надмірному розмноженні попелиць після вологої весни, що створило сприятливі умови для цих комах.

  • Чорна кава знижує ризик передчасної смерті — дослідження Університету Тафтса

    Чорна кава знижує ризик передчасної смерті — дослідження Університету Тафтса

    Нове дослідження вчених з Університету Тафтса показало: регулярне вживання чорної кави може зменшити ризик смерті від усіх причин. Водночас користь напою зникає, якщо додавати вершки, молоко чи цукор.

    «Кава — один із найпопулярніших напоїв у світі. Оскільки майже половина дорослих американців п’є щонайменше одну чашку на день, важливо розуміти, який вплив це може мати на здоров’я», — зазначила авторка дослідження, епідеміолог Фанг Фанг Чжан.

    Учені проаналізували дані понад 46 тисяч дорослих, зібрані між 1999 і 2018 роками, та звірили їх із Національним індексом смертей США. Виявилося, що споживання хоча б однієї чашки кави з кофеїном на день знижує ризик смерті на 16 %, а двох-трьох чашок — на 17 %. Водночас понад три чашки на день не приносять додаткової користі та навіть можуть нівелювати позитивний ефект у разі серцево-судинних хвороб.

    Особливу увагу дослідники приділили способу вживання кави. Користь напою зберігається, якщо він залишається чорним або містить мінімальну кількість цукру й молочних добавок. Натомість велика кількість цукру та вершків нівелює ефект і не знижує ризик передчасної смерті.

    Автор дослідження Бінцзі Чжоу підкреслив: «Наші результати узгоджуються з дієтичними рекомендаціями, які радять обмежувати доданий цукор та насичені жири».

    Дослідження має певні обмеження, адже дані базуються на самозвітах учасників. Водночас висновки вже зараз підтримують ідею, що чашка чорної кави щодня може бути корисною для довголіття.

  • На Лубенщині знайшли фрагмент бивня мамонта під час розкопок глини

    На Лубенщині знайшли фрагмент бивня мамонта під час розкопок глини

    У селі Заріг Оржицької громади Лубенського району місцева краєзнавиця під час розкопок глини натрапила на фрагмент бивня мамонта. Про знахідку повідомили у Центрі охорони та досліджень пам’яток археології.

    Знахідку оглянув фахівець Центру Михайло Коваленко. За його оцінкою, уламок перебував близько до поверхні, проте через ерозію втратив музейну цінність. За припущенням дослідників, уламок був перенесений льодовиковими процесами разом із глиняним лесом.

    Ця знахідка не є поодинокою: ще у 2005 році біля Тарасівського цегельного заводу також знаходили уламки бивнів та кістки мамонтів. Частину матеріалів час від часу передають до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та Оржицького районного краєзнавчого музею.

    Археологи підкреслюють, що такі випадкові знахідки не завжди свідчать про наявність палеолітичних стоянок. Проте кожен фрагмент може стати поштовхом для нових досліджень і пролити світло на давню історію регіону.

  • Додатки, від яких варто одразу позбутися на новому смартфоні

    Додатки, від яких варто одразу позбутися на новому смартфоні

    Щойно купили смартфон і відчуваєте його швидкодію? Навіть на чистій Android чи iOS пристрій часто містить непотрібні програми, які уповільнюють роботу, виснажують батарею та відстежують ваші дії. Ось перелік додатків, від яких варто позбутися першочергово.

    Попередньо інстальовані ігри та bloatware

    Програми на кшталт “Asphalt 9” або “Candy Crush Saga” встановлюються через партнерські угоди. Вони займають пам’ять, працюють у фоні, показують рекламу та збирають аналітику. Щоб їх видалити, відкрийте Налаштування → Програми і вимкніть або видаліть непотрібні пакети.

    Додатки-оптимізатори

    “Clean Master”, “DU Speed Booster” та подібні утиліти обіцяють прискорити смартфон, але навпаки перевантажують систему, закривають фонові процеси та уповільнюють доставку повідомлень. Замість цього краще очищати кеш вручну через Налаштування → Сховище.

    Вбудовані браузери

    Samsung Internet, Mi Browser або Opera Mini можуть бути застарілими, збирати дані й показувати рекламу. Краще користуватися Google Chrome, Mozilla Firefox або Brave.

    Соцмережі, якими не користуєтеся

    Snapchat, WeChat, TikTok та інші постійно оновлюють стрічку в фоні та збирають дані. Для Facebook можна спробувати альтернативний клієнт Frost або користуватися мобільною версією сайту.

    Непотрібні сервіси Google та фірмові додатки

    Не всі сервіси Google потрібні кожному — Google Play Музика, Google Duo чи Google Книги лише займають місце. Залиште Gmail, YouTube і Google Фото, решту вимкніть. Фірмові магазини додатків (Huawei AppGallery, Galaxy Store) дублюють функції Google Play і нав’язують оновлення — вимкніть їх, якщо не користуєтеся.

    Погодні віджети та новинні агрегати

    AccuWeather, News Republic, Bing News постійно синхронізуються й можуть збирати геолокацію. Легше користуватися Google Погода або Windy — вони точніші й не навантажують систему.

    Регулярне очищення смартфона та видалення непотрібних додатків допоможе зберегти швидкодію, продовжити роботу батареї та зменшити ризики для конфіденційності.

  • Біологи назвали максимальну тривалість життя людини

    Біологи назвали максимальну тривалість життя людини

    Нове дослідження показало, що тривалість життя людини залежить від способу життя, харчування та емоційно-психологічного стану. Вчені розробили спеціальну систему аналізу, яка дозволяє оцінити стійкість організму та прогнозувати його потенційну довжину життя.

    Ключовим показником виявився так званий фактор динамічного стану організму. Протягом життя цей фактор поступово знижується, і досягає критичного рівня приблизно до 150 років. Вимірюючи рівень цього показника, можна оцінити, скільки «ресурсів» залишилося у організмі людини.

    На підставі отриманих даних дослідники дійшли висновку, що біологічний потенціал людини закладений приблизно на 150 років життя. Це не означає, що всі люди доживають до цієї вікової межі, але вказує на межу, до якої може зберігатися організм за оптимальних умов.

    Вчені наголошують: підтримка здорового способу життя, збалансоване харчування та психологічний комфорт можуть значно уповільнити зниження динамічного фактора і продовжити якість життя.