Категорія: Наука

В Україні є єдиний діючий вулкан — грязьовий вулкан у селі Старуні на Івано-Франківщині. Він розташований у Богородчанському районі і не є типовим вогненним вулканом, а глинисто-бітумним. Він утворився понад сто років тому через видобуток озокериту та нафти. Кисень у ґрунтових водах, опускаючись на глибину 600–1000 метрів, окислював нафту, що спричинило розігрів порід і появу грязьових кратерів.

Нова активність вулкану розпочалася після потужного землетрусу 1977 року в горах Вранча (Румунія). Відтоді утворилися перші кратери, які періодично викидають гарячий бруд, гази та воду. Висота конуса досягає 3 метрів, а діаметр — близько 50 метрів. Його активність супроводжується бульканням та шипінням, схожими на киплячу воду.

У районі вулкану налічують вісім великих та близько дванадцяти дрібних кратерів. Вони надчутливо реагують на землетруси, що відбуваються на відстані від 3 до 6000 кілометрів, від Італії до Центральної Азії. Завдяки цьому вулкан є природним індикатором сейсмічної активності.

На території виверження накопичуються мінералізовані грязі та озокерит, багатий на корисні компоненти. Їх давно використовують у бальнеології та бальнеотерапії, тож Старуню відвідують не лише дослідники, а й любителі медичного туризму.

Поруч із вулканом горить «вічний вогонь» — залишок спаленої газопровідної труби, який майже 30 років не згасає. Місцеві жителі розповідають про дивні явища, коли туди тягне худобу, а деякі тварини гинуть у гарячих нафтових болотах.

Крім того, Старуню відомо як археологічну пам’ятку: тут знайдено рештки флори та фауни льодовикового періоду, зокрема скелет мамонта та кістки двох шерстистих носорогів, які нині експонуються у музеях Львова та Кракова.

Грязьовий вулкан у Старуні — унікальний природний феномен України, який поєднує наукову цінність, туристичну привабливість та оздоровчий потенціал.