Golosnovinua.com

Категорія: Охорона здоров’я

  • Вчені назвали напої, які можуть негативно впливати на психіку підлітків

    Вчені назвали напої, які можуть негативно впливати на психіку підлітків

    Дослідники з Bournemouth University (Велика Британія) дійшли висновку, що регулярне споживання солодких напоїв може бути пов’язане з підвищеним ризиком розвитку тривожних розладів у підлітків віком від 10 до 19 років.

    Про це повідомляє портал ScienceAlert із посиланням на викладачку зі здорового та правильного харчування Борнмутського університету Хлою Кейсі. За її словами, проблема тривожних розладів серед молоді у Великій Британії є надзвичайно актуальною.

    Як зазначає Хлоя Кейсі, тривожні розлади нині діагностують у приблизно кожного п’ятого підлітка в Об’єднаному Королівстві. Такий стан може істотно впливати на соціальне життя, успішність у навчанні та загальне самопочуття молодих людей. Крім того, психічні труднощі, що виникають у підлітковому віці, нерідко зберігаються і в дорослому житті.

    Фахівчиня наголошує на необхідності контролю споживання так званого «вільного цукру». Британські медики рекомендують, щоб його частка становила не більше ніж 5% від загальної добової калорійності раціону для людей усіх вікових груп.

    Водночас саме підлітки, за даними дослідників, споживають найбільшу кількість «вільного цукру» серед усіх вікових категорій — іноді до 20% від загальної щоденної енергії. Значна частина цього цукру надходить до організму саме із солодких газованих напоїв та підсолоджених соків.

    Науковці підкреслюють, що йдеться про можливий зв’язок, який потребує подальших досліджень. Водночас вони закликають батьків і підлітків уважніше ставитися до харчових звичок та обмежувати споживання напоїв із високим вмістом цукру.

  • Науковці пояснили головну причину хронічного безсоння

    Науковці пояснили головну причину хронічного безсоння

    Хронічне безсоння може бути пов’язане з порушенням внутрішнього біологічного годинника людини, через що мозок продовжує працювати навіть у той час, коли організм має відпочивати. До такого висновку дійшли науковці з University of South Australia, результати дослідження яких опубліковані у журналі Sleep Medicine.

    Дослідники встановили, що у людей із безсонням порушуються циркадні ритми — природні добові цикли, які регулюють сон і неспання. Саме це пояснює поширене відчуття постійного “розумового шуму”, коли думки залишаються активними навіть уночі.

    У межах дослідження вчені проаналізували когнітивну активність 32 учасників. Половина з них мала діагностоване хронічне безсоння, інша — нормальний режим сну. Виявилося, що мозок людей із порушеннями сну не переходить у стан так званої “нічної тиші”. Пік розумової активності у таких людей зміщується приблизно на 6,5 години, тому мозок фактично продовжує працювати у денному режимі.

    Провідний автор дослідження, професор Курт Лашінгтон, пояснив, що сон — це не лише фізичний відпочинок, а насамперед здатність мозку знижувати рівень цілеспрямованого мислення та емоційної активності. У людей із безсонням цей механізм переходу між станами порушується.

    Науковці зазначають, що майбутні методи лікування можуть бути спрямовані не лише на зміну поведінки перед сном, а й на відновлення циркадних ритмів. Серед можливих підходів — контроль освітлення протягом дня, стабільний режим сну, а також практики усвідомленості й медитації, які допомагають знизити активність мозку перед нічним відпочинком.

    За оцінками фахівців, безсонням страждає близько 10% населення світу, а серед людей похилого віку проблема може зачіпати до третини населення. Нові результати дослідження допомагають краще зрозуміти біологічні причини розладів сну та відкривають можливості для ефективнішого лікування.

  • Діабет можуть навчитися лікувати завдяки новому науковому відкриттю

    Діабет можуть навчитися лікувати завдяки новому науковому відкриттю

    Життя у високогірних районах може суттєво знижувати ризик розвитку діабету — такого висновку дійшли міжнародні дослідники, які вивчають вплив нестачі кисню на обмін речовин людини. За даними науковців, мешканці регіонів, розташованих високо над рівнем моря, приблизно на 12% рідше стикаються з цим захворюванням порівняно з жителями низин.

    Як повідомляє BBC Science Focus, ключ до цього феномену криється у зміні роботи еритроцитів — червоних кров’яних тілець. В умовах розрідженого повітря організм адаптується до зниженого рівня кисню, що запускає низку біологічних процесів, здатних впливати на рівень глюкози в крові.

    Дослідники встановили, що на висоті понад 1500 метрів організм починає виробляти більше еритроцитів. Водночас ці клітини змінюють метаболічну активність і активніше використовують глюкозу як джерело енергії. Фактично вони швидше поглинають надлишковий цукор із кровотоку, допомагаючи стабілізувати його рівень.

    За словами докторки Йоланди Марті-Матеос з Інституту Гладстона, адаптовані до нестачі кисню еритроцити мають підвищену кількість транспортерів глюкози, що дозволяє ефективніше вилучати її з крові. Саме цей механізм дослідники умовно назвали ефектом «глюкозної губки».

    На основі відкриття науковці розробили експериментальний препарат HypoxyStat, який імітує вплив високогірного середовища без необхідності фізичного перебування в горах. Під час доклінічних випробувань на лабораторних мишах засіб продемонстрував здатність нормалізувати рівень глюкози.

    Втім, фахівці наголошують, що говорити про появу нового лікування поки зарано. Попереду — тривалі клінічні дослідження за участю людей, які мають підтвердити безпечність і ефективність препарату. Лише після цього можна буде оцінити його потенціал у реальній медичній практиці.

    Якщо результати випробувань виявляться успішними, новий підхід може суттєво змінити стратегію боротьби з діабетом, зробивши лікування менш залежним від постійної медикаментозної підтримки.

  • Лікарі пояснили як ранній підйом впливає на серце психіку та обмін речовин

    Лікарі пояснили як ранній підйом впливає на серце психіку та обмін речовин

    Прокидатися на світанку традиційно вважається ознакою дисципліни та запорукою успіху. Однак сучасні дослідження свідчать, що ранній підйом підходить далеко не всім і в окремих випадках може навіть шкодити здоров’ю.

    Як повідомляють експерти з посиланням на міжнародні медичні дослідження, примусова зміна природного режиму сну здатна викликати тривалий стрес для організму. Особливо це стосується людей із вечірнім хронотипом, так званих «сов», для яких раннє пробудження суперечить природним біологічним процесам.

    Фахівці пояснюють, що внутрішній біологічний годинник людини формується не лише звичками, а й генетикою. За оцінками науковців, майже половина особливостей режиму сну визначається спадковими факторами. Саме тому спроби різко змінити власний хронотип часто призводять до постійної втоми, зниження концентрації та ослаблення імунної системи.

    Особливу роль відіграє структура сну. Найважливіша фаза — REM-сон, під час якої мозок обробляє емоції та інформацію, — зазвичай припадає на останні години перед природним пробудженням. Різкий сигнал будильника може перервати цей процес, що викликає відчуття виснаження навіть після достатньої кількості годин сну.

    Медики попереджають, що тривалий недосип і життя всупереч власним біоритмам підвищують ризик розвитку тривожних і депресивних станів. Крім психологічних наслідків, порушується обмін речовин, що може сприяти появі зайвої ваги, діабету другого типу та серцево-судинних захворювань.

    Водночас спеціалісти наголошують: за потреби змінювати режим слід поступово. Рекомендується зміщувати час підйому не більш ніж на 10–15 хвилин щодня, дотримуватися стабільного графіка навіть у вихідні та обмежувати використання гаджетів перед сном. Також важливим фактором адаптації є природне ранкове освітлення, яке допомагає організму м’яко перебудуватися.

    Лікарі підкреслюють, що універсального ідеального часу для пробудження не існує. Найкращий режим — той, який відповідає індивідуальним особливостям організму та забезпечує повноцінне відновлення.

  • Лікарі назвали простий продукт, який допомагає відновити організм після зими

    Лікарі назвали простий продукт, який допомагає відновити організм після зими

    Після зимового періоду багато людей відчувають втому, зниження енергії та ослаблення імунітету. Медики пояснюють, що це пов’язано з нестачею вітамінів, обмеженим доступом до свіжих продуктів і змінами у харчуванні в холодну пору року. Саме тому навесні фахівці радять поступово оновлювати раціон, додаючи сезонні продукти, зокрема листову зелень.

    За словами лікарів, одним із найпростіших способів підтримати організм є регулярне вживання шпинату та молодої руколи. Ці продукти містять значну кількість антиоксидантів, заліза та вітаміну С, які сприяють зміцненню імунної системи та допомагають швидше відновитися після зими.

    Шпинат є джерелом фолієвої кислоти, що позитивно впливає на нервову систему та загальний тонус організму. Рукола, своєю чергою, містить мікроелементи, необхідні для підтримки обміну речовин і захисних функцій організму.

    Окремою перевагою листової зелені є її низька калорійність у поєднанні з високою поживною цінністю. Додавання навіть невеликої кількості зелені до щоденного раціону допомагає нормалізувати травлення та компенсувати наслідки більш калорійного зимового харчування.

    Фахівці також звертають увагу, що саме сезонні продукти засвоюються організмом найкраще, адже природно відповідають потребам людини у певний період року. Весняна зелень підтримує роботу печінки та сприяє природним процесам очищення організму.

    Медики радять вживати зелень переважно у свіжому вигляді або з мінімальною термічною обробкою, щоб зберегти максимальну кількість корисних речовин. Найпростішим варіантом залишається салат із зелені з додаванням рослинної олії або насіння.

    Експерти наголошують, що для підтримки здоров’я не обов’язково купувати дорогі суперфуди — часто достатньо доступних сезонних продуктів, які легко знайти на ринку чи в супермаркеті.

  • Яка температура в спальні може бути небезпечною для серця

    Яка температура в спальні може бути небезпечною для серця

    Температура у спальні має безпосередній вплив на роботу серцево-судинної системи. Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі BMC Medicine, спека вночі створює додаткове навантаження на серце, особливо у людей старших 65 років. Про результати також повідомляє видання Daily Mail.

    Науковці з Університету Гріффіта встановили, що температура у спальні понад 24°C вже може заважати організму повноцінно відновлюватися під час сну. У нормі вночі серцевий ритм сповільнюється, артеріальний тиск знижується, а тіло переходить у режим відпочинку. Проте в умовах спеки організм змушений активніше працювати для охолодження, що підвищує навантаження на серце.

    Особливо небезпечною вважається температура понад 28°C. За даними дослідження, у таких умовах ризик критичного навантаження на серцево-судинну систему зростає майже утричі. При температурі 24–26°C ризик серцевого стресу підвищується у 1,4 раза, а при 26–28°C — удвічі.

    Фахівці пояснюють, що спека спричиняє розширення судин і пришвидшення серцебиття навіть у стані спокою. Це знижує варіабельність серцевого ритму — важливий показник того, наскільки добре організм відновлюється під час сну. Тривалий вплив високих температур може сприяти підвищенню тиску, жорсткості артерій і утворенню тромбів, що збільшує ризик інфаркту та інсульту.

    Доктор Фергус О’Коннор наголошує, що спекотні ночі виснажують серце незалежно від денної температури, і ця проблема стає глобальною. За його словами, на тлі змін клімату кількість теплих ночей зростає, що може вплинути на рівень смертності від теплового стресу в майбутньому.

    Водночас наразі не існує чітких міжнародних рекомендацій щодо оптимальної нічної температури для сну. Медики радять підтримувати у спальні комфортний мікроклімат, уникати перегрівання та забезпечувати достатню вентиляцію, особливо людям із серцево-судинними захворюваннями.

  • Лікарі пояснили, у якому віці найкраще народжувати дитину

    Лікарі пояснили, у якому віці найкраще народжувати дитину

    Питання про те, у якому віці найкраще народжувати дитину, залишається одним із найактуальніших для майбутніх батьків. Попри суспільні стереотипи щодо «раннього» чи «пізнього» материнства, сучасна медицина дедалі більше відходить від категоричних рамок і робить акцент на індивідуальному стані здоров’я жінки.

    За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, найбільш сприятливим репродуктивним періодом вважається вік від 20 до 35 років. Саме в ці роки природна фертильність зазвичай є найвищою, а ризик ускладнень під час вагітності — нижчим. Організм швидше відновлюється після пологів, а ймовірність окремих генетичних порушень у дитини є меншою.

    Водночас лікарі наголошують, що сам по собі вік не є вирішальним чинником. У сучасних умовах багато жінок народжують після 35 років і проходять вагітність без серйозних ускладнень. Розвиток медицини дозволяє контролювати більшість потенційних ризиків за умови планування вагітності та регулярного медичного нагляду.

    Після 35 років поступово зменшується оваріальний резерв, що може ускладнювати природне зачаття. Також з віком зростає ймовірність певних акушерських і генетичних ризиків. Однак фахівці підкреслюють: важливу роль відіграють спосіб життя, наявність або відсутність хронічних захворювань, рівень фізичної активності, харчування та психоемоційний стан.

    Психологи додають, що батьківство — це не лише фізіологічний процес. Емоційна готовність, стабільні стосунки, фінансова спроможність і внутрішня зрілість не менш важливі, ніж біологічні показники. Дитина потребує часу, ресурсу та стабільного середовища, а тому оптимальний вік для народження часто визначається сукупністю факторів.

    Сучасні тенденції свідчать, що жінки дедалі частіше відкладають материнство через здобуття освіти, кар’єрні плани або бажання досягти фінансової незалежності. Медики у відповідь радять незалежно від віку проходити повне медичне обстеження перед плануванням вагітності та консультуватися з лікарем.

    Таким чином, універсальної цифри, яка б гарантувала «ідеальний» момент для народження дитини, не існує. Найкращий вік — це поєднання фізичного здоров’я, психологічної готовності та соціальної стабільності, помножене на відповідальне ставлення до власного організму.

  • Втома після застуди: що допоможе зміцнити імунітет

    Втома після застуди: що допоможе зміцнити імунітет

    Після перенесеної застуди чи грипу багато українців скаржаться на тривалу слабкість, сонливість та зниження працездатності. Медики наголошують: навіть якщо основні симптоми зникли, організму потрібен час для повного відновлення. Саме в цей період імунна система залишається вразливою.

    Фахівці пояснюють, що під час боротьби з вірусом організм витрачає значні ресурси. Через це після одужання можливі відчуття виснаження, зниження апетиту та часті повторні застуди. Щоб уникнути ускладнень і допомогти тілу повернутися до нормального ритму, важливо дотримуватися кількох базових рекомендацій.

    Лікарі радять звернути увагу на повноцінний раціон. Після хвороби організму необхідні білки, вітаміни та корисні жири. У щоденному меню варто збільшити кількість овочів і фруктів, продуктів із високим вмістом вітаміну C, а також риби, яєць, бобових і горіхів.

    Недостатнє харчування може затягнути процес відновлення та підвищити ризик повторного зараження.

    Фахівці наголошують на важливості достатнього споживання рідини. Вода, трав’яні чаї та легкі бульйони допомагають організму швидше нормалізувати обмін речовин.

    Не менш важливим є сон. Імунна система активно відновлюється саме в нічний час. Медики рекомендують спати не менше 7–9 годин на добу та уникати перевтоми.

    Після грипу не варто одразу повертатися до інтенсивних тренувань чи складного робочого графіка. Легка фізична активність — наприклад, прогулянки на свіжому повітрі — допоможе відновити тонус без перевантаження організму.

    Різке повернення до активного способу життя може спровокувати повторне погіршення самопочуття.

    Коли звертатися до лікаря

    Якщо слабкість триває більше кількох тижнів, з’являються ускладнення або підвищується температура, фахівці радять не зволікати з консультацією. Тривала втома може свідчити про поствірусний синдром або інші порушення.

    Медики підкреслюють: відновлення після застуди — це не менш важливий етап, ніж саме лікування. Уважне ставлення до власного організму допоможе уникнути повторних хвороб і повернутися до звичного ритму життя без зайвих ризиків.

  • Як подолати безсоння: 10 порад для здорового сну

    Як подолати безсоння: 10 порад для здорового сну

    Безсоння залишається однією з найпоширеніших проблем сучасності. Постійний стрес, інформаційне перевантаження, використання гаджетів до пізньої ночі та напружений ритм життя заважають організму повноцінно відновлюватися. Якщо ви довго не можете заснути або часто прокидаєтеся серед ночі, варто переглянути свої щоденні звички.

    Фахівці радять насамперед встановити стабільний режим. Лягати та прокидатися потрібно в один і той самий час навіть у вихідні. Регулярність допомагає налаштувати внутрішній біологічний годинник і полегшує засинання.

    Не менш важливо обмежити використання гаджетів перед сном. Синє світло від смартфонів і ноутбуків пригнічує вироблення мелатоніну — гормону, який відповідає за засинання. Бажано відкладати телефон щонайменше за годину до відпочинку.

    Корисним може стати вечірній ритуал розслаблення. Теплий душ, читання паперової книги, спокійна музика або дихальні вправи допомагають мозку зрозуміти, що настав час відпочинку.

    Важливу роль відіграє і середовище. Спальня має бути темною, тихою та прохолодною. Оптимальна температура для сну — приблизно 18–20 градусів. Надто тепле повітря або зайве світло можуть заважати глибоким фазам сну.

    Також варто обмежити кофеїн та алкоголь. Кава після обіду або навіть невелика кількість алкоголю ввечері можуть порушити структуру сну, навіть якщо людина швидко засинає.

    Регулярна фізична активність позитивно впливає на якість відпочинку. Водночас інтенсивні тренування краще завершувати за 3–4 години до сну, аби організм встиг перейти в режим розслаблення.

    Якщо заснути не вдається понад 20–30 хвилин, фахівці радять не лежати в ліжку годинами. Краще встати, зайнятися спокійною справою та повернутися до ліжка, коли з’явиться відчуття сонливості.

    Окрему увагу слід приділити контролю стресу. Медитація, практики усвідомленості або ведення щоденника можуть допомогти знизити рівень тривоги, який часто стає причиною безсоння.

    Корисними є й прогулянки на денному світлі. Природне освітлення допомагає організму чітко розрізняти день і ніч, що сприяє правильному циклу сну.

    Якщо ж проблеми зі сном тривають більше місяця або супроводжуються сильним виснаженням, варто звернутися до лікаря. Хронічне безсоння може впливати на імунітет, серцево-судинну систему та психічне здоров’я.

    Якісний сон — це не розкіш, а базова потреба організму. Невеликі зміни у щоденних звичках можуть суттєво покращити самопочуття та повернути відчуття енергії.

  • Взимку тривожність посилюється через світло, сон і ізоляцію

    Взимку тривожність посилюється через світло, сон і ізоляцію

    Зима здатна непомітно впливати на емоційний стан людини. Короткі дні, нестача сонячного світла та холод порушують роботу систем, які відповідають за стабільність настрою. Про це повідомляє видання Real Simple, пояснюючи, що сезонні зміни можуть безпосередньо впливати на рівень серотоніну та мелатоніну — гормонів, пов’язаних із настроєм і сном.

    Менша кількість світла порушує циркадні ритми, а це впливає на якість відпочинку та здатність організму відновлюватися. Одночасно холод обмежує рухливість і зменшує соціальні контакти, які є важливою підтримкою для нервової системи. У результаті люди частіше стикаються з тривожними думками та відчуттям емоційної нестабільності.

    Одна з найпоширеніших зимових реакцій — бажання залишатися вдома. Хоча це здається природним, тривале перебування у приміщенні без денного світла посилює відчуття ізоляції. Короткі прогулянки у світлу пору доби допомагають стабілізувати ритм дня та покращують настрій.

    Ще одна звичка — збільшення часу перед екранами. Соцмережі та новинні стрічки стають основним способом проведення вечорів, але надлишок інформації може провокувати порівняння з іншими та відчуття власної недостатності, що підсилює тривожність.

    Порушення сну — ще один фактор ризику. Нерегулярний графік відпочинку сигналізує організму про стрес. Вранці з’являється виснаження, яке часто компенсують кофеїном, але надмірна стимуляція лише посилює нервове напруження.

    Фахівці також звертають увагу на тенденцію скасовувати плани через холод чи ожеледицю. Відмова від зустрічей і активностей зменшує соціальну взаємодію, що може посилювати тривожні думки. Підтримка звичного ритму життя допомагає зберігати психологічну рівновагу.

    Алкоголь, який іноді сприймається як спосіб розслабитися взимку, у довгостроковій перспективі може підвищувати рівень тривожності. Аналогічний ефект має й надлишкове споживання кофеїну.

    Важливу роль відіграє рух. Навіть легкі фізичні вправи або прогулянки активізують природні механізми зниження стресу. Регулярна активність сигналізує організму про безпеку та сприяє виробленню гормонів, що стабілізують настрій.

    Окремо експерти наголошують на необхідності більш м’якого ставлення до себе. Самокритика та завищені вимоги в холодний сезон можуть лише посилити напруження. Натомість невеликі ритуали турботи про себе — стабільний сон, світло, рух і підтримка соціальних контактів — допомагають зберігати емоційний баланс.

    Зима не обов’язково має бути періодом підвищеної тривожності. Невеликі зміни у щоденних звичках здатні значно покращити психологічне самопочуття навіть у найтемніші місяці року.